CC BY
165
УДК 349.6
Вггалш Анатолшович Зуев,
канд. юрид. наук, доцент, зав1дувач кафедри цившьно-правових дисципят, Академ1я митног сяужби Украгни, м. Днтропетровськ
ОРГАН1ЗАЩЙНО-ПРАВОВ1 ПРОБЛЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕАЛ1ЗАЦП ГРОМАДСЬКО1 ТА ВИРОБНИЧО1 ЕКОЛОГ1ЧНО1 ПОЛ1ТИКИ У СФЕР1
ПОВОДЖЕННЯ З В1ДХОДАМИ
У статтi розглянуто основш засади еколоriчноi полiтики у сферi поводження з вiдходами, проаналiзовано спiввiдношення нормативно-правових актiв, якiснi i кiлькiснi показники полiтики у цш сферi. Розроблено пропозицп щодо ушфшацп та диференцiацГi напрямкiв еколоriчноi пол^ики в Укрш'ш. Охарактеризовано особливостi державно:!, громад^ко^ та виробничо'1' еколоriчноi полггики у сферi поводження з вщходами.
Кяючовг слова: вiдходи; поводження з вщходами; еколопчна полiтика; екологiчна безпека; охорона довкшля.
Соцiально-екологiчнi проблеми поводження з вщходами постали перед суспшьством недавно, але вже продемонстрували тенденщю для розширення та поглиблення, що викликало необхiднiсть формування ефективно'1 пол^ики у цiй сферi. Окремi позитивш зрушення, пов'язанi iз реалiзацieю устшних проектiв поводження з вiдходами, фактично не впливають на перманентне попршення загально'1 ситуацп. Намагання вирiшити проблеми лише адмшютративними заходами, шляхом встановлення жорстких приписiв, не досягають свое мети через низьку ефектившсть правозастосовно'1 дiяльностi, брак зацiкавленостi виробникiв вiдходiв у зменшеннi свого еколого-деструктивного впливу, ^норування громадсько'1 думки у процес прийняття рiшень.
Очевидно, що зазначена проблема ще не стала предметом комплексного дослщження, хоча окремi аспекти 11 вивчалися вченими у контекст аналiзу екологiчноi полiтики, правового регулювання окремих видiв господарсько'х дiяльностi i забезпечення екологiчноi безпеки. Так, роботи В. I. Андрейцева, Г. I. Балюк, А. Г. Бобково'].', А. П. Гетьмана, Н. О. Максименцево'].', Ю. С. Шемшученка, В. О. Юрескул та деяких шших складають пiдrрунтя для дослiдження питань, пов'язаних iз реалiзацiею екологiчноi пол^ики у сферi поводження з вщходами.
Отож метою статп е дослщження основних цiлей екологiчноi полiтики Украши в контекст поводження з вщходами, формулювання засадничих позицiй у цш сферi та визначення перспектив 1х розвитку в нерозривному зв'язку iз суспiльно-економiчними процесами.
Слiд зауважити, що змют екологiчноi полiтики розглядаеться дослiдниками по-рiзному, однак бiльшiсть пiд политикою насамперед розумiють механiзм цiлепокладання, формування критерпв та iндикаторiв, досягнення яких i е завданням тiеi чи шшо'1 оргашзацп. Наразi практично вс вченi вiдмiчають розширення та трансформащю поняття полiтики вiд арiстотелiвського розумшня пiд нею вiдносин з оргашзацп влади в суспiльствi до модел^ коли полiтика представляе собою складну систему взаемних впливiв рiзних сощальних груп. Природно, це не означае заперечення важливосп публiчноi полiтики, але й передбачае значне розширення кола суб'екпв такоi полiтики. Зокрема, останшм часом все активнiше поряд з публiчною (державною) полiтикою видiляють таю п рiзновиди полiтики, як громадська та виробнича шляхом включення до кола суб'екпв п формування пол^ичних партш та громадських органiзацiй, суспшьних дiячiв, учених, суб'ектiв господарювання тощо. Цiлком логiчно, що обсяг 1х можливостей щодо реалiзацii полiтики е меншим анiж, наприклад, уповноважених суб'екпв в рамках формування та реалiзацii публiчноi полiтики. Однак це не означае, що вона не е устшною, просто вона характеризуеться локальним,
бшьш таргетованим значенням, переходом пол^ики з макрорiвня (держави, наддержавних органiзацiй) на мiкрорiвень (мiсцевi громади, групи однодумщв та iнiцiативнi групи, пiдприeмства та ix об'еднання тощо). Суттевою рисою тако'1 полiтики e те, що вона перебувае пiд впливом пyблiчноï полiтики, але не завжди вiдповiдаe ш та, в свою чергу, за певних умов може впливати на нй. Часткове вщображення зазначеш тенденци знайшли, зокрема, в Основних засадах (стратеги) державноï екологiчноï пол^ики Украши на перiод до 2020 року [1], де прямо передбачено, що одним з основних принцитв нацiональноï екологiчноï полiтики e принцип участ громадськосп i сyб'eктiв господарювання у формyваннi та реалiзацiï екологiчноï полiтики, а також урахування ïxrnx пропозицiй при вдосконаленнi природоохоронного законодавства. Передбачався також цший ряд заxодiв щодо активiзацiï формування та реалiзацiï нацiональноï екологiчноï полiтики на засадах партнерства «громадськють - влада - бiзнес» на регiональномy рiвнi з метою забезпечення соцiальниx та еколопчних стандартiв екологiчно безпечного проживання населення.
На жаль, тi заходи так i залишились на рiвнi декларацш, а ïx реалiзацiя не вiдбyваeться, або вiдбyваeться iз великими складнощами. У першу чергу це стосyeться громад^ко^' екологiчноï полiтики. Якщо не вдаватися до дискуси чи вщносяться полiтичнi партл до сyб'eктiв громад^^ полiтики, оскiльки вони залyченi до процесу боротьби за владу, тобто e елементом пyблiчноï пол^ики, то, в щеаш, полiтична партiя формye свою полiтичнy програму, у тому чист й в екологiчнiй сферь Пiд час зyстрiчей з виборцями, у xодi передвиборчо^' кампанп вона декларye таку полiтикy, а у разi проходження до парламенту або мюцевих органiв влади вимушена ïï реалiзовyвати, оскiльки вiдчyваe полiтичнy вщповщальшсть за виконання взятих на себе зобов'язань. Однак, у випадку з пол^ичними париями можна оцiнити стутнь пiдтримки та сприйняття виборцями ïx iдей. Разом з тим, розширення можливостей щодо впливу на пyблiчнy полiтикy вiдбyваeться i внаслiдок бшьш глибокого штегрування Украши у св^ову та eвропейськy спiльнотy. Так, ратифшащя Конвенцп про доступ до шформацп, участь громадськостi у процесi прийняття рiшень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкшля (Орхуська конвенцiя), Конвенцп про ощнку впливу на навколишнe середовище у транскордонному контекст (Конвенцп Еспо) та тдписання Протоколу про стратегiчнy еколопчну оцiнкy до Конвенцп про ощнку впливу на навколиште середовище в транскордонному контексп [2] викликало нагальну необхщшсть залучення громадськостi до прийняття еколопчно значущих рiшень (в тому чист стосовно планiв i програм, що готуються для сiльського господарства, люового господарства, рибальства, енергетики, промисловосп, зокрема прничодобувно:!, транспорту, регiонального розвитку, уташзацп вiдxодiв, водного господарства, зв'язку, туризму, планування розвитку мюьких та сшьських районiв або землекористування).
При цьому поняття громадськостi у даному разi тлумачиться надзвичайно широко i означаe одну чи бiльше фiзичниx або юридичних осiб i, згщно з нацiональним законодавством чи практикою, fx^ об'eднання, оргашзацп або групи.
Ратифшувавши i пiдписавши зазначенi документи, краши зобов'язались, наскiльки це можливо, забезпечити розгляд i врахування питань екологiчноï занепокоeностi, зокрема пов'язаноï зi здоров'ям, пiд час пiдготовки ïï пропозицш стосовно полiтики й законодавства, яю, вiрогiдно, викличуть сyттeвi еколопчш наслiдки, зокрема пов'язанi зi здоров'ям населення [3], що значно пiдвищye ïï значення та ефектившсть.
Отже, виникаe суто фiлософське питання: можна розщнювати думку однieï особи як думку громадськосп, чи e якесь стввщношення мiж групами населення, яю по-рiзномy сприймають рiзнi проекти внасшдок ïx екологiчного впливу? Чи повинш мiсцевi жителi погодитись iз розмщенням бiля ïx населеного пункту пол^ону побутових вiдxодiв, оскiльки в цьому випадку забезпечyeться yтилiзацiя вiдxодiв мюта-мшьйонника? Нацiональне законодавство не даe вщповвд на цi питання, обмежуючись лише декларащями. Наприклад, Порядок залучення громадськосп до обговорення питань щодо прийняття ршень, що можуть впливати на стан довкшля, затверджений Постановою Кабшету Мiнiстрiв Украши [4], передбачаe процедуры меxанiзми врахування думки
громадськосп, але настшьки розпливчасто встановлюе випадки 1'х проведення, що ефективнiсть зазначеного порядку не витримуе жодно'1 критики. Мiж тим, ще й доа, пiсля пiдписання Укра'ною у 2003 рощ Протоколу про стратепчну еколопчну оцiнку до Конвенцп про ощнку впливу на навколишне середовище в транскордонному контекст^ фактично не здшснено жодних заходiв щодо його iмплементащi та включення передбачених ним механiзмiв до нацiонального правового поля.
Аналопчш явища щодо фактичного нехтування ролi недержавних суб'ектiв спостерiгаються й у сферi формування та реалiзащi еколопчно'' полiтики на рiвнi суб'ектiв господарювання. Таке становище викликае подив, оскшьки в умовах жорстко'1 конкурентно'' боротьби еколопчш фактори стають значними ii чинниками. Невипадково саме у межах дiяльностi суб'ектiв господарювання було започатковано врегулювання таких факторiв. Так, саме у стандартах, розроблених для суб'екпв господарювання, було звернуто увагу на поняття «еколопчна пол^ика» та сформовано ii визначення як загальнi намiри та спрямованiсть оргашзацп стосовно сво'1'х екологiчних характеристик, офiцiйно проголошених найвищим керiвництвом. Екологiчна полiтика е основою для дш та встановлення еколопчних цiлей i екологiчних завдань [5]. У цьому ж стандарт було закршлено вимоги до еколопчно'' полпики: «Найвище керiвництво повинне визначити еколопчну полпику оргашзацп та забезпечити, щоб вона в межах визначено'1 сфери застосування системи еколопчного управлiння:
а) вщповщала характеру, масштабу та впливам на довкшля дiяльностi, продукцп та послуг оргашзацп;
б) мiстила зобов'язання щодо постшного полiпшування та запоб^ання забрудненню;
в) мiстила зобов'язання щодо дотримання застосовних правових вимог та шших вимог, якi органiзацiя зобов'язуеться виконувати, стосовно ii еколопчних аспекпв;
г) була основою для встановлювання та аналiзування екологiчних цiлей i завдань;
д) була задокументована, запроваджена та тдтримувана;
е) була доведена до вщома вах осiб, яю працюють в оргашзацп або д^ть за ii дорученням;
ж) була доступною для громадськосп.
Отже, можна зробити висновок, що в окремих випадках суб'екти господарювання здатш i готовi виршувати сво'1 екологiчнi проблеми набагато устшшше, анiж це вимагаеться нормативними актами. Особливо яскраво це проявляеться, наприклад, при здiйсненнi дiяльностi наднацiональними корпорацiями, якi формують власш, iнодi жорсткiшi анiж встановленi на законодавчому рiвнi цiлi та прюритети полiтики i досягають 1'х.
Про це можуть свщчити лише декшька прикладiв, пов'язаних iз поводженням з вщходами. Так, компанiя Canon Укра'на декларуе активну позицiю щодо «Розумного використання ресурав», зокрема свою вщповщнють цiлому ряду вимог у сферi поводження з вiдходами, якi наразi не вимагаються нацiональним законодавством: Директивi Свропейського Союзу (GC) (2012/19/EU) щодо вiдходiв електричного й електронного обладнання, Директивi щодо елементiв живлення (2006/66/EC), Директивi Gвропейського Союзу щодо упаковки та вiдходiв пакувальних матерiалiв (94/62/EC), Директиви GC щодо обмеження вмюту небезпечних речовин (2011/65/EU), Регламенту REACH GC №2 1907/2006, який вимагае перевiряти властивосп хiмiчних елементiв для визначення потенцшно'' загрози для здоров'я людини та навколишнього середовища. Крiм того, у 2007 р. компашя Canon отримала свiтову сертифiкацiю за неухильне дотримання стандар^в охорони навколишнього середовища ISO 14001 i прагне й надалi вдосконалювати вс сво'1' пщприемства. Наразi сертифiковано майже 200 тдприемств у 25 кранах Gвропи, Близького Сходу та Африки [6].
Компашя Монсанто, дiяльнiсть яко'1 неодноразово тддавалась критицi екологiчною громадськiстю, вимушена була здiйснювати активнi кроки щодо покращення свого iмiджу шляхом проведення ефективно'1 еколопчно'' полiтики. Результатом цього стало
потрапляння компанп до перелшу 100 найбшьш сталих корпорацiй св^у 2014 року (Global 100) за вераею журналу Corporate Knights (Торонто, Канада). Вперше потрапивши до цього престижного списку, «Монсанто» зайняла 37 сходинку в загальному рейтингу. За даними Corporate Knights, «Монсанто» отримала високу оцшку за показники ефективносп використання енергп, поводження з парниковими газами та виробничими вщходами, а також за рiвень рiзноманiтностi yправлiння та потенщалу до iнновацiй [7].
Компанiя Тойота пред'являе сво'' надзвичайно високi еколопчш вимоги не тiльки до власних пщроздшв, а й до сво'х постачальникiв. Так, у межах компанп прийнятий Кодекс поведшки для Постачальниюв, який обумовлюе мiнiмальний набiр вимог i стандартiв, дотримання яких очшуеться вiд всiх Постачальникiв. Вiдповiдно до цього Кодексу Toyota Material Handling Europe очшуе вщ Постачальникiв, в межах ix сфери дiяльностi, використовування цих мiнiмальниx стандартiв щодо сво'х сyб-постачальникiв. Крiм того, компанiя орiентyе сво'х постачальникiв на дiяльнiсть вщповщно до найкращих мiжнародниx та промислових принцитв i стандартiв. Також вс Постачальники повиннi дотримуватись законiв, правил та положень кра'ни, в якш вони провадять свою дiяльнiсть. У рамках виконання цього кодексу Toyota Material Handling Europe чи будь-яка третя сторона, уповноважена нею, мае право проводити перевiрки чи мiсцевi аудити з метою перевiрки процесу дотримання Постачальником принцитв цього Кодексу [8]. Причому цший ряд вимог стосуеться охорони навколишнього природного середовища, зокрема поводження з вщходами, xiмiчними речовинами, скорочення або знищення твердих вiдxодiв, стiчниx вод, i викидiв у повiтря, у тому чист посереднix повiтряниx викидiв тощо. У такий споаб саме через формування й реалiзацiю власно'' корпоративно'' еколопчно'' полiтики здiйснюеться вирiшення проблем поводження з вщходами.
Однак така дiяльнiсть пщприемств та ix об'еднань щодо формування i реалiзацii власно'' еколопчно'' полiтики залишаеться ix особистою справою i жодним чином не стимулюеться державою. Таким чином, знижуеться ii ефективнiсть, коло сyб'ектiв господарювання, яю зацiкавленi в проведенi тако'' пол^ики, що потребуе свого законодавчого ршення. Так, наприклад, було б доцшьним закрiпити в законодавствi Укра'ни про вщходи обов'язок сyб'ектiв господарювання, яю е виробниками вiдxодiв, декларувати свою пол^ику у сферi поводження з ними, а також оприлюднювати перюдичш звiти щодо ii виконання, з метою шформування органiв державно'' влади та защкавлено'' громадськосп.
Проведений аналiз дае пiдстави стверджувати, що наразi питання поводження з вiдxодами ще не стали окремим напрямком державно'1', громадсько'' або виробничо'' еколопчно'' пол^ики, а розглядаються як частина еколопчно'' полiтики. Водночас спостерiгаеться тенденцiя до внутршньо! диференцiацii пyблiчноi полiтики у сферi поводження з вiдxодами i в подальшому видiлення ii на рiвнi комплексного нормативного акта. Зважаючи на це, необхщно враховувати, що на розвиток пyблiчноi полiтики в сферi поводження з вiдxодами значною мiрою впливають заходи, якi здшснюються у рамках формування громадсько'', а також виробничо'' (корпоративно') екологiчноi пол^ики, що вiдповiдае загальносвiтовим та европейським тенденщям.
Визначаючи напрямки розвитку громадсько'' та виробничо'' полiтики в сферi поводження з вiдxодами як одного з напрямiв державно'' екологiчноi пол^ики, слiд зауважити, що наразi вони розглядаються як допомiжнi, вториннi по вщношенню до державно'' полiтики у цш сферi. З метою пщвищення ix ефективностi необxiдно переглянути положення законодавства про вщходи у частиш приведення повноважень громадськосп в сферi поводження з вiдxодами вiдповiдно до мiжнародниx стандартiв, а також в частиш актившшого стимулювання пiдприемств та ix об'еднань, що здшснюють ефективну еколопчну полiтикy.
Список л1тератури: 1. Про Основш засади (стратегiю) державно'' еколопчно! полiтики Укра'ни на перюд до 2020 року: Закон Укра'ни № 2818-VI вiд 21.12.2010 р. //
Вщом. Верхов. Ради Украши. - 2011. - № 26 (30.06.2011). - Ст. 218. 2. Про ратифкащю Конвенцп про доступ до шформацп, участь громадськостi в процесi прийняття рiшень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкшля: Закон Украши № 832-XIV вщ 06.07.1999 р. // Вiдом. Верхов. Ради Украши. - 1999. - № 34 (27.08.99). - Ст. 296; Про ратифкащю Конвенцп про оцшку впливу на навколишне середовище у транскордонному контекст-i: Закон Украши № 534-XIV вщ 19.03.1999 р. // Офщ. вiсн. Украши. - 1999. - № 17. - Ст. 704; Про уповноваження В. Шевчука на пщписання Протоколу про стратепчну еколопчну оцшку до Конвенцп про оцшку впливу на навколишне середовище у транскордонному контексп: Розпорядження Президента Украши № 139/2003-рп вщ 19.05.2003 р. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/139/2003-рп. 3. Протокол по стратегической экологической оценке к Конвенции об оценке воздействия на окружающую среду в трансграничном контексте от 21.05.2003 г. - [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_b99. 4. Порядок залучення громадськосп до обговорення питань щодо прийняття ршень, якi можуть впливати на стан довкшля: затверджений Постановою Кабшету Мiнiстрiв Украши № 771 вщ 29.06.2011 р. // Офiц. вюн. Украши. - 2011. - № 55. - Ст. 2210. 5. Системи еколопчного керування: Вимоги та настанови щодо застосовування (ISO 14001:2004, IDT): ДСТУ ISO 14001:2006 / Нацюнальний стандарт Украши: Затверджено Наказ Держспоживстандарту Украши за № 71 вщ 13.03.2006 р. - К.: Держспоживстандарт Украши, 2006. - 18 с. 6. Canon Украша Бiзнес — Вщповщальне здшснення дiяльностi. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.canon.ua/About_Us/sustainability/business/#tcm:212-898575. 7. Компашя «Монсанто» увшшла до перелшу 100 найбiльш сталих корпорацш свiту. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.monsanto.com/global/ua/newsviews/pages/2014-global-100-most-sustainable-corporations-index.aspx. 8. Кодекс поведiнки для постачальниюв Toyota Material Handling Europe. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.bt-ukraine.com/SiteCollectionDocuments/BT%20Ukraine/Code-of-Conduct-TMHE-Suppliers%20-%20ukr.pdf.
ОРГАНИЗАЦИОННО-ПРАВОВЫЕ ПРОБЛЕМЫ ОБЕСПЕЧЕНИЯ РЕАЛИЗАЦИИ ОБЩЕСТВЕННОЙ И ПРОИЗВОДСТВЕННОЙ ЭКОЛОГИЧЕСКОЙ ПОЛИТИКИ В
СФЕРЕ ОБРАЩЕНИЯ С ОТХОДАМИ Зуев В. А.
В статье рассмотрены основные начала экологической политики в сфере обращения с отходами, проанализировано соотношение нормативно-правовых актов, качественные и количественные показатели в этой сфере. Сформулированы предложения по унификации и дифференциации направлений экологической политики в Украине. Охарактеризованы особенности государственной, общественной и производственной экологической политики в сфере обращения с отходами.
Ключевые слова: отходы; обращение с отходами; экологическая политика; экологическая безопасность; охрана окружающей среды.
ORGANIZATIONAL AND LEGAL ISSUES OF ENSURING THE IMPLEMENTATION OF PUBLIC AND PRODUCTION ENVIRONMENTAL POLICY IN THE FIELD OF
WASTE MANAGEMENT Zuiev V. A.
The article deals with the basic principles of environmental policy in the field of waste management; it is analyzed the correlation of legal acts, qualitative and quantitative indices of waste management policy. It is proposed the propositions for unification and differentiation of directions of environmental policy in this area. It is distinguished levels of environmental policy and the basic differences between them. It is characterized the features of the state, public and industrial environmental policy as a form of policy on waste management.
Key words: waste; waste management; environmental policy; environmental safety; environmental protection.
Hadiümna dopeda^iï 19.03.2014p.
