CC BY
64
В. I. Островецький
канд. екон. наук
Бердянський yHieepcumem менеджменту i 6i3Hecy ПОДАТКОВА ПОЛ1ТИКА УКРАШИ В УМОВАХ ДЕЦЕНТРАЛIЗАЦIÏ
Актуальшсть. CBiTOBa та внутрiшня кризи практично пар^зували eKOHOMi4Hy систему Украши. Су-часна економiчна система Украши характеризуемся складною внутрiшньою економiчною ситуащею, обу-мовленою зокрема процесом децентр^зацп державного управлiння. Несприятливi зовншш умови в по-еднаннi i3 низькими темпами зростання ВВП та неза-довшьною динамiкою ключових секгс^в економiки, високою iнфляцiею, нестабiльнiстю обмшного курсу нацiонапьноï грошово'1 одиницi, ускладнюють процес управлiння фiнансовими ресурсами держави, розба-лансовуючи фiнансову систему Украши. Вщповщно, актуальностi набувають розробки, що спрямованi на пiдготовку пропозицiй бюджетно-податкового характеру зокрема, щодо стабМзацп економiчноï ситуацп та стимулювання економiчного зростання.
Низька результативнiсть державних видатюв, не-достатнi обсяги iнвестицiй у розвиток шфраструктури, недовершенiсть адмiнiстрування процесу формування бюджетних доходiв в частит податкового адмшстру-вання, а також планування i прогнозування бюджетних показниюв, хронiчна дефiцитнiсть Державного та профщитшсть мiсцевих бюджетiв Украши у поеднанш з негнучкими моделями фшансового управлiння ускладнюють проведення ефективно'1 економiчноï по-лiтики, податково-бюджетно'1 у тому числ^ в умовах децентралiзацiï державного управлшня в Украïнi.
Аналiз дослджень та постановка проблеми. Проблемам державному регулювання економiки, у тому чи^ у сферi вдосконалення податкових шструменив управлiння економiчною системою в умовах змш ос-новних засад державного управлшня, обумовлених де-централiзацiею зокрема, присвячено працi багатьох провщних вiтчизняних науковцiв, зокрема, В.Ф. Беседша, З.С. Варналiя, В. П. Вишневського, О. Д. Данилова, Ю.Б. 1ванова, А.1. Крисоватого, I.A. Лунiноï, В.М. Мельника, С.В. Оншко, В.М. Опарiна, В.К. Си-моненка, В.Ф. Столярова, В.М. Федосова та шших. У працях цих авторiв дискутуються проблемнi питання та надаються науково-практичнi рекомендаций у сферi управлiння державними фiнансами, податковою системою у тому числь
Однак, у процес глобалiзацiï економiки, змiн у зовнiшнiх та внутршшх умовах функцiонування еко-номiчноï системи Украши, обумовлених децентралiза-цiею державного управлшня, науковi дослiдження, спрямованi на розробку пропозицiй щодо вдосконалення податково'1 системи, ïï адаптацп до поточно'1 ситуацп та поступового перетворення податково'1 поль тики на потужний iнструмент економiчного розвитку в умовах децентралiзацiï державного управлiння, не втрачають свое'1 актуальностi.
Означене дозволяе сформулювати мету досш-дження, яка полягае у визначенш окремих напрямiв подальшого розвитку податково'1 системи Украши в умовах децентралiзацiï державного управлшня з ураху-ванням свiтового досвщу та поточно'1 динамiки основ-них показниюв, що характеризуюсь цю сферу.
Виклад основного матерiалу. У результата процеав децентралiзащí в Украш органи мюцевого самовряду-вання отримують бшьшу автономiю. Розширюеться сфера 1х повноважень, вiдповiдно зростають i обсяги державних фшансових, що надходять в 1х розпоря-дження. Органи мiсцевого самоврядування приймають все больше рiшень щодо здшснення державних швес-тицiй, а також експлуатацп i обслуговування найбшь-ших i найважливiших об'ектiв шфраструктури, в частит фшансування робгг з експлуатацГ1, технiчного обслуговування i оновлення основних фондiв. Переду-сiм, це сфери охорони здоров'я, освгти та комунальних послуг. Проте, означеш повноваження потребують вiдповiдного фшансового забезпечення як у формi власних доходiв нових адмiнiстративно-територiаль-них утворень, так i у виглядi спецiалiзованих субвенцiй та субсидiй iз Державного бюджету Украши.
У теорп децентратзащя означае передачу вщпо-вiдальностi за збшьшення видатково'1 i дохщно1 частин бюджету на мюцевий рiвень [1]. Децентралiзована система мае забезпечувати рiвень, яюсть i змiст суспшь-них послуг та узгоджуватися з уподобаннями виборщв, забезпечуючи наявнiсть стимулiв щодо ефективностi надання таких послуг. У теорп фюкально! децентраль зацп в регiональному i мiсцевому фшансовому управ-лiннi видшяють три основш моделi децентралiзова-ного управлiння: деволюцЯ, делегацш i деконцентрацЯ [2].
Деяю теорп, що отримали загальне визнання, на-водять серйознi аргументи на користь децентралiзащí процесу прийняття ршень i надання органам мюце-вого самоврядування бшьшо! суспшьно1 значущостi та ваги на основi ефективностi, тдзвггаоси i керовано-стi, а також автономноси, у тому числi щодо формування та розподшу фшансових ресуретв. Мiсцева влада вважаеться бшьш iнформованою щодо потреб мюце-вого населення порiвняно iз органами управлшня ви-щого рiвня. Вiдповiдно, органи мюцевого самоврядування краще справляються з соцiально-культурною неоднорiднiстю регiону, та створюють умови для еко-номiчного зростання через бшьш яюсне визначення вщповщносп мiж мiсцевими потребами i необхiдними послугами, i бшьш яюсне виконання сво'1х обов'язюв. Виникають передумови щодо скорочення управлшсь-кого апарату оргашв мiсцевого самоврядування [3]. Вщзначаються також передумови для зниження рiвня корупцп через полiтичну конкуренцiю i зростання вщ-повiдальностi мiсцевих оргашв влади [4] та зниження сощально! нерiвностi [5].
Вибiр тае1 чи шшо'1 моделi мiжбюджетного регулювання е досить складним питанням для кожно1 держави. Дослiдження питання класиф^цп i вибору ти-тв моделей м1жбюджетного регулювання знайшли широке вiдображення в працях багатьох науковщв i практиюв [6].
Загалом, вщносна значущiсть мiсцевих органiв влади в шдус^ально розвинених кра1нах визнача-еться шляхом порiвняння двох показниюв: частки в консолiдованих суспшьних видатках i процентного
140
В1СНИК EKOHOMI4HOÏ НАУКИ УКРАШИ ф
вщношення мюцевих видатюв до розмiрiв ВВП. За обома показниками лiдирують скандинавсью кра!ни; за ними йдуть Великобриташя i США. Канада, Фран-цiя i Шмеччина замикають цей список. Видшяються мiсцевi органи влади Дани, на яю припадае до 50% всiх витрат, що становить приблизно 30% ВВП. Серед
нових шдус^альних кра!н Нова Зеландiя займае вь докремлене положення при рiвнi мiсцевих витрат менше 3% ВВП. Щодо Укра!ни, то на рiвнi 40% (1012% ВВП) сукупних видатюв зведеного бюджету фь нансують мiсцевi органи влади (табл. 1).
Податковi надходження та видатки зведеного бюджету Украши __ за 2005-2015 рр.__
Таблиця 1
2005
2010
2011
2012
2013
2014
2015
1.1. Частка податкових надходжень та видатюв бюджета Укра'ши у ВВП, %
Податаога надходження зведеного бюджету 22,2 20,9 24,8 24,7 23,2 23,2 25,6
Державний бюджет 16,9 14,9 19,4 18,8 17,3 17,7 20,7
мiсцевi бюджети 5,3 6,0 5,4 5,9 6,0 5,5 5,0
Видатки зведеного бюджету 32,1 33,7 30,9 33,8 33,2 33,0 34,3
Державний бюджет 20,3 20,2 17,7 18,6 18,9 18,9 20,4
мiсцевi бюджети 11,8 13,6 13,2 15,2 14,3 14,1 14,0
1.2. Вщношення податкових надходжень виповиного бюджету до видаткiв, %
зведений бюджет 69,2 62,0 80,3 73,2 70,0 70,3 74,7
Державний бюджет 83,1 73,9 109,6 101,3 91,4 93,5 101,6
мiсцевi бюджети 45,3 44,5 41,0 38,8 41,8 39,1 35,5
1.3. Структура податкових надходжень зведеного бюджету Украши в розрiзi бюджета, % _1.3.1. Податковi надходження зведеного бюджету_
Державний бюджет 75,9 71,2 78,2 76,2 74,2 76,2 80,7
Мiсцевi бюджети 24,1 28,8 21,8 23,8 25,8 23,8 19,3
1.3.2. Видатки зведеного бюджету
Державний бюджет 63,2 59,8 57,2 55,1 56,9 57,3 59,3
мiсцевi бюджети 36,8 40,2 42,8 44,9 43,1 42,7 40,7
Джерело: складено автором за даними Державно! казначейсько! служби Украши [Електронний ресурс]. — 2016. — Режим доступу: http://www.treasury.gov.ua/.
При цьому лише 43-45% з них забезпечуються доходами оргашв мюцевого самоврядування, у тому чист на рiвнi 35% за рахунок податюв, що зарахову-ються до складу доходiв мiсцевих бюджетiв. Решта видатюв фiнансуеться з Державного бюджету у виглядi м1жбюджетних трансферов. Оскльки тема фшансо-вого забезпечення повноважень оргашв мюцевого самоврядування в умовах змши основних акценив у державному управлiннi е достатньо широкою, на цьому етат дослщження доцiльно визначитися iз проблемами розвитку доходно! частини бюджепв оргашв мюцевого самоврядування, ОТГ зокрема.
Динамжа i тенденцп основних макроекономiчних показниюв i пропорцiй, що характеризують бюджет-но-податкову сферу, передусiм, у 2008-2009 рр. та 2014-2015 рр., зазнали суттевих змш. Аналiз динамжи надходжень доходiв зведеного бюджету Укра!ни дозво-ляе оцiнити ефективнiсть податково! полiтики Укра-!ни, а також визначити основш заходи щодо !! удоско-налення в бюджетно податковш сферi, спрямованi на стабiлiзацiю економiчно! ситуащ! та стимулювання економiчного зростання.
Аналiзуючи структуру доходiв зведеного бюджету можна констатувати, що основну частку доходiв бюджету формують податаога надходження (див. табл. 1). Аналiз динамiки !х частки у ВВП дозволяе припустити що посилення загального податкового навантаження1 на економ^ Укра!ни iз одночасним зменшенням по-даткового навантаження на каттал. У той же час,
якщо у деяких розвинених державах на душу насе-лення у рiк припадае до 20 тис. дол. США податкових надходжень, то в Укра!ш — 2 тис. дол. США. В номь нальному виразi податковi надходження зведеного бюджету Укра!ни зростають темпами, що випереджають зростання ВВП на 5-7%. У 2015 р. було отримано до-ходiв бшьше н1ж у 16 разiв порiвняно з 2000 р.
З рисунку видно, що уповшьнення темтв зростання фiзичних обсягiв ВВП практично завжди супро-воджуеться зростанням iндексу споживчих цiн (1СЦ). Однак, стiйко! залежносп м1ж питомою вагою податкових надходжень зведеного бюджету у ВВП та шдек-сами щн за результатами аналiзу коефiцiентiв кореля-ц1! на iнтервалi 2000-2015 рр. не виявлено.
Вщзначаеться тiсний обернений зв'язок м1ж iн-дексом фiзичного обсягу ВВП та шдексом споживчих щн (коефiцiент кореляцГ! дорiвнюе (-0,4)). Одночасно, вщстежуеться майже пряма залежнiсть (коефщент кореляцГ! дорiвнюе 0,90) м1ж темпами зростання фiзич-них обсяпв ВВП та капiтальними iнвестицiями (К1), а також обернена (коефiцiент кореляцп (-0,39)) м1ж по-датковим навантаженням та темпами зростання К1.
Отже, попереднш аналiз тiсноти взаемозалежно-си темпiв приросту фiзичних обсягiв ВВП та катта-льних iнвестицiй iз рiвнем податкового навантаження на економiку дозволяе припустити, що пiдвищення останнього негативно впливае на динамiку реального зростання нащонально! економiки.
Аналiзуючи базу мюцевих бюджетiв в Укра!нi до-ц1льно розглянути тенденцi!, що вщбуваються у цiй
1 Податкове навантаження вим1рюеться шляхом ви- [Електронний ресурс]. - ОЕСР. — Режим доступу: значення частки загальних податкових надходжень у ВВП https://data.oecd.org/tax/tax-revenue.htm.
сферi в економiчно-розвинених крашах. Так, в серед-ньому краши-члени ОЕСР демонструють падiння по-даткового навантаження на економiку. Натомють, зро-стае частка у ВВП податкових доходiв у мiсцевих юрисдикцш. Проте, в розрiзi окремих краш вiдмiча-ються суттевi розбiжностi стосовно стввщношення сукупних та мiсцевих податкових надходжень, а також ix частки у ВВП. США, Канада, Австралiя, Велико-британiя, Японiя, 1зрашь мають бшьш лiберальнi ре-жими оподаткування порiвняно i3 твшчно-европей-ськими крашами та крашами — старими членами 6С.
Частка сукупних податкових доxодiв у цих краь нах коливаеться на рiвнi 28-32% ВВП, в той час, як мiсцевi податки формують на рiвнi 5-10% сукупних податкових надходжень, або вщ 1 до 3% ВВП цих кра-ши за вiдповiдний рiк. На фош загального тренду
щодо падшня частки сукупних податкових надходжень у ВВП, вiдмiчаeться вiдповiдне зменшення частки мь сцевих податюв у ВВП [7].
В табл. 2 представлена динам^ частки доходiв у ВВП зведеного, Державного та мюцевих бюджета Украши в розрiзi джерел надходжень. В целому Укра1на порiвняно iз крашами-членами ОЕСР займае середш позицп за показниками частки податкових надходжень Державного та мюцевих бюджета у ВВП. По-чинаючи з 2010 р. позначилася тенденщя щодо наро-щування податкового навантаження на економ^ за рахунок податюв на споживання, як1 зараховуються до Державного бюджету Украши. Значно бшьш н1ж у два рази скоротилася частка податку на прибуток тдпри-емств у доходах зведеного бюджету Украши.
2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015
1Ф0 ВВП 5,9 9,2 5,2 9,6 12,1 2,7 7,3 7,9 2,1 -14,8 4,1 5,2 0,2 0 -6,6 -8,9
1СЦ 28,2 12 0,8 5,2 9 13,5 9,1 12,8 25,2 15,9 9,4 8 0,6 -0,3 12,1 18,7
ПН у ВВП Г 18,4 18,0 ' 20,1' 20,3 ' 18,3 ' 22,2 ' 23,4 ' 22,4 ' 23,5' 22,8' 20,9' 24,8' 24,7' 23,2 ' 23,2 Г 25,6
KI 14,4 20,8 8,9 31,3 28,0 1,9 19,0 29,8 -2,6 -41,5 -0,6 18,8 8,5 -11,1 -24,1 -1,7
30 20 10 0 -10 -20
1ФО ВВП
1СЦ
ПН у ВВП
К1
1ФО ВВП — iндекс фiзичного обсягу ВВП, %; 1СЦ — шдекс споживчих цiн, %; К1 — каштальт iнвестицii, %; ПН у ВВП — частка податкових надходжень зведеного бюджету Украши у ВВП, %
Рис. 1. Динамка питомоИ ваги ПН у ВВП та окремих MaKpoeKOHOMinHux змтних за 2000-2015 рр, %
Джерело: Розраховано автором iз використанням програмного забезпечення Microsoft Excel за даними: Статис-тичний щорiчник Украши / Державна служба статистики Украши. — 2016. — 575 с.
Структура доходiв бюджета Украши та динамка i'x частки у ВВП, %
Таблиця 2
2005 2010 2015
структура у % до ВВП структура у % до ВВП структура у % до ВВП
1 2 3 4 5 6 7
Доходи, млн грн 134183,2 30,4 314506,3 28,1 652031,0 32,9
Державний бюджет 77,4 23,5 74,4 20,9 82,0 27,0
мюцев1 бюджети (без урах. оф. трансф.) 22,6 6,9 25,6 7,2 18,0 6,1
Податков1 надходження, млн грн 98065,2 22,2 234447,7 20,9 507635,9 25,6
Державний бюджет 75,9 16,9 71,2 14,9 80,7 20,7
мюцев1 бюджети 24,1 5,3 28,8 6,0 19,3 5,0
у тому числ1
податок та зб1р на доходи ф1зи-чних ойб, млн грн 17325,2 3,9 51029,3 4,6 99983,2 5,1
Державний бюджет 4,8 0,2 0,0 0,0 45,1 2,3
мюцев1 бюджети 95,2 3,7 100,0 4,6 54,9 2,8
142
В1СНИК ЕКОНОМ1ЧНО1 НАУКИ УКРАШИ
ПАЛИГА е. М.
Зактчення табл. 2
1 2 3 4 5 6 7
Податок на прибуток пщприемств, млн грн 23464,0 5,3 40359,1 3,6 39053,2 2,0
Державний бюджет 99,2 5,3 99,0 3,6 89,0 1,8
м1сцев1 бюджети 0,8 0,0 1,0 0,0 11,0 0,2
Податок на додану варпсть, млн грн 33803,8 7,7 86315,9 7,7 178452,4 9,0
Державний бюджет 100,0 7,7 100,0 7,7 100,0 9,0
м1сцев1 бюджети 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0
Акцизний податок , млн грн 7945,0 1,8 28316,1 2,5 63121,5 3,6
Державний бюджет 100,0 1,8 100,0 2,5 89,1 3,2
м1сцев1 бюджети 0,0 0,0 0,0 0,0 10,9 0,4
Неподатков1 надходження, млн грн 31778,0 7,2 73837,0 6,6 140154,4 7,1
Державний бюджет 88,9 6,4 88,1 5,8 85,6 6,1
м1сцев1 бюджети 11,1 0,8 11,9 0,8 14,4 1,0
Джерело: складено автором за даними Державно! казначейсько! служби Украши [Електронний ресурс]. — 2016. — Режим доступу: http://www.treasury.gov.ua/.
Щодо зменшення частки мюцевих податюв Ук-ра1ни у ВВП (див. табл. 1-2), доцшьно зауважити, що тенденцп перерозподшу загального обсягу податкових надходжень на користь Державного бюджету Украши в умовах, коли зростае частка податку на прибуток пщприемств, яка лишаеться у розпорядженш мiсцевих органiв влади Украши, свщчать про звуження власно1 ресурсно1 бази органiв мiсцевого самоврядування.
Висновки I пропозицп
Результати проведеного дослiдження надають можливiсть сформулювати окремi напрями удоскона-лення бюджетно-податкового законодавства Украши iз акцентом на змiцнення дохщно1 бази органiв мюце-вого самоврядування. Серед основних стратепчних напрямiв сучасно1 бюджетно-податково1 полiтики, яка мае сприяти процесу децентралiзацil державного управлшня в Украш та формуванню економiчно-спро-можних Об'еднаних територiальних громад (ОТГ) не-обхiдно видiлити посилення економiчноl ефективностi податково1 системи Укра1ни з урахуванням децентра-лiзацil державного управлшня та пщвищення якостi адмiнiстрування податюв. З цiею метою доцшьно по-ступово нарощувати частку податку на прибуток пщприемств та акцизного податку, що лишаеться у розпорядженш оргашв мюцевого самоврядування, а також розглянути доцшьшсть розширення перелiку мюцевих податюв i зборiв. Означене, крiм iншого, сприятиме зменшенню недошки (податкового боргу) зi сплати загальнодержавних податюв, а також стимулюватиме
ОТГ до розвитку виробництв на сво!х територiях, за-лучення iнвестицiй, створення додаткових робочих мюць тощо.
Список використаних джерел
1. Reingewertz, Y. Fiscal Decentralization — a Survey of the Empirical Literature / Y. Reingewertz. — MPRA Paper №9889. — 2014. — 46 p.
2. Ebel, R. D. Fiscal Decentralization and Intergovernmental Fiscal Relations, World Bank Institute., Distance Learning Modules, Budapest, 1999. — P. 4.
3. Prud'Homme, R. The Dangers of Decentralization / R. Prud'Homme // The World Bank Research Observer. — 1995. — №10(2). — P. 201-220.
4. Brennan, G. The Power to Tax: Analytic Foundations of a Fiscal Constitution / G. Brennan, J. Buchanan. — Cambridge University Press, 1980. — 231 p.
5. Rodriguez-Pose, A. Is Fiscal Decentralization Harmful for Economic Growth? Evidence from the OECD Countries / A. Rodriguez-Pose, R. Ezcurra // Journal of Economic Geography. — 2010. — №11(4). —P. 619-644.
6. Burgess M. Federalism and European union: the building of Europe, 1950—2000 [Електронний ресурс] / M. Burgess // Routledge is an imprint of the Taylor & Francis Group. — 2000. — 305 р. — 2016. — Режим доступу: http://www.untag-smd.ac.id.
7. Revenue Statistics - OECD countries: Comparative tables [Електронний ресурс]. — 2016. — Режим доступу: https://stats.oecd.org.
в. М. Палига
д-р екон. наук Укратська академгя друкарства, м. Льв1в
РЕСТРУКТУРИЗАЦ1Я ПЩПРИвМСТВ ВИДАВНИЧО-ПОЛ1ГРАФ1ЧНО1 ГАЛУЗ1 ЯК ОСНОВА СТРАТЕГИ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТ1 I РОЗВИТКУ КОРПОРАТИВНОГО УПРАВЛ1ННЯ
Постановка проблеми. Свггова економiчна криза, мованих на сьогодш в потужну видавничу сферу Ук-
непродумана державна полгтика загострили проблема- ра1ни з оргашзацшного структурного управлшня дер-
тику дiяльностi в ринковому середовищi розвитку жавною акцюнерною компашею Укрвидавпол^рафп. корпоративного управлшня пщприемств ВПГ, сфор-
