CC BY
14
УДК 338.2 Доц. Ю.М. Куштрчук, канд. екон. наук - Львшський ДУВС
РЕАЛ1ЗАЦ1Я Ф1СКАЛЬНОГО ПОТЕНЦ1АЛУ ПОДАТК1В НА ЕКОНОМ1ЧН1 РЕСУРСИ З МЕТОЮ ЗМ1ЦНЕННЯ БЮДЖЕТНО1 БЕЗПЕКИ
Проаналiзовано роль податкiв на еконс^чш ресурси у формуваннi доходiв мю-цевих бюджетiв рiзних рiвнiв. Здiйснено розмежування iндикаторiв бюджетно! без-пеки державного та локального рiвнiв управлiння. Проведено оцiнку взаемозв'язку мiж соцiокультурними видатками та основним джерелом !х фiнансування податками на економiчнi ресурси. Розраховано iнтегральний показник рiвня бюджетно! безпеки Укра!ни. Окреслено перспективш напрями реструктуризаци доходiв мiсцевих бю-джетiв у контекстi змiцнення бюджетно! безпеки.
Ключовг слова: бюджетна безпека, податки на економiчнi ресурси, шдикатори бюджетно! безпеки, iнтегральний показник бюджетно! безпеки.
Вступ. Ниш продовжуються кризов! явища в економщ Укра!ни, яю супроводжуються низкою негативних аспекпв, зокрема: скороченням швес-тицш, дефщитом плапжного балансу, зниженням обсяпв кредитування, ш-фляцшними процесами та пов'язаними з цим знецшенням доход1в населення, вивезенням катталу, знецшенням сукупних актив1в тощо.
Для зменшення гостроти наслщюв впливу фшансово! кризи невщ-кладне значення мае проведення зважено! макроеконом1чно! пол1тики, зокрема !! бюджетно-податково! компоненти.
Постановка завдання, мета дослщження. Бюджетно-податкова поль тика е шструментом активного впливу на фшансову, а отже 1 економ1чну без-пеку держави, регюшв та суб'екпв господарювання. Податки, збори та шш1 обов'язков1 платеж^ зокрема податки на економ1чш ресурси, як джерело аку-муляци кошпв до бюджелв р1зних р1вшв, опосередковують процес перероз-под1лу створюваного у сустльст нацюнального продукту через бюджет. Отже, важливим напрямом дослщження податюв на економ1чш ресурси е вив-чення та ощнювання !хньо! рол1 в систем1 шструменпв змщнення бюджетно! безпеки як елемента фшансово! компоненти економ1чно! безпеки держави.
Виклад основного матер1алу. Бюджетна безпека держави залежить вщ багатьох чинниюв, основними з яких потр1бно вважати - бюджетний ус-трш в кра!ш та бюджетний процес. Через бюджетний мехашзм здшснюеться вплив на шш1 сфери економ1чно! безпеки, зокрема фшансову та сощальну.
Барановський О. пропонуе таке визначення бюджетно! безпеки: "стан забезпечення платоспроможносп (р1вень бюджетного потенщалу) держави щодо виконання нею сво!х функцш з урахуванням балансу доход1в 1 видатюв державного 1 мюцевих бюджелв та доцшьносп, законноеп й ефективноеп використання бюджетних кошпв на вшх р1внях" [1, с. 206]. Отже, у цьому визначенш узагальнено вс1 р1вш бюджетно! безпеки - державний, регюналь-ний 1 р1вень територ1ально! громади.
З цих позицш доцшьно дослщжувати бюджетну безпеку держави та локальну бюджетну безпеку вщповщно до бюджетного устрою держави. Са-ме тому потр1бно розр1зняти шдикатори р1зних р1вшв бюджетно! безпеки. На шдстав1 джерел [2-5] пропонуемо розмежування шдикатор1в бюджетно! безпеки вщповщно до !! р1вшв (табл. 1).
Табл. 1.1ндикатори бюджетноТ безпеки
Ршень бюджетно! безпеки 1ндикатори бюджетно! безпеки
Державний Ршень перерозподшу ВВП через зведений бюджет, ввдношен-ня дефщиту державного бюджету до ВВП, частка покриття дефщиту державного бюджету за рахунок зовнштх запози-чень, частка надходжень вщ емюи НБУ в доходах державного бюджету, вщношення трансфертов з державного бюджету до ВВП, частка доходв та витрат державного бюджету у зведе-ному, частка доходiв витрат мсцевих бюджетов у зведеному.
Локальний Регюналь-ний Вщношення доход1в мюцевого бюджету до репонально-го ВВП, частка доход1в мюцевих бюджетов, що покри-ваеться власними джерелами надходжень, частка трансферов мюцевого бюджету до загальних в Украгт, пито-ма вага трансферов у доходах мюцевого бюджету.
Територь ально! гро-мади Частка доходв бюджету теритсрально! громади, що покри-ваеться власними джерелами надходжень; частка трансфертов бюджету теритояально! громади до загальних в Укра!т; питома вага трансфертов у доходах бюджету теритояально! громади.
Процес зростання незалежносп та самостшносп регiонiв стае об'ективним явищем в умовах становлення ринково! економiки та сприяе тд-вищенню самостiйностi в управлiннi фшансовою стратегiею на рiвнi регiонiв. Структуру власних видатюв бюджетiв мiсцевого самоврядування Укра!ни у 2010 р. наведено на рис. 1.
Структура власних видатюв бюджет1в мюцевого самоврядування в Укра1ш
8,07%
11; 0,17% 10; 1,79% 9; 6,66% 8; 0,12% 7; 3,06% 6; 0,78%
8,55% 3; 9,07%
31,20%
5; 1,
Структура власних видатюв обласного бюджету Льв1всько! област
12; 1,68% 11; 0,34% , 14,89%
8; 53,86%
0,30% ; 5,55%
Структура власних видатюв мюького бюджету м. Львова 9; 2,09% 10; 4,64% 8; 0,99%
4; 20,92% 5; 0,94% 1,28% 7; 0,23%
7; 0,82% 6; 0,54% 5; 2,75%
1,72% 12; 0,69%
4; 48,18%
21,48% 2; 7,65%
8,46%
Рис. 1. Структура власних видаткiв бюджетов м^евого самоврядування в
УкраТту 2010р.: 1 - мкцева пожежна охорона; 2 - позашкыьна освта; 3 - сощальний захист та сощальне забезпечення; 4 - мiсцевi програми розвитку
житлово-комунального господарства та благоустрою населених пунктiв; 5 - культурно-мистецью програми мiсцевого значення; 6 - програми тдтримки юнематографп та засобiв масовоI тформацп мiсцевого значення; 7 - мiсцевi програми з розвитку фiзичноi культури i спорту; 8 - типове проектування, реставращя та охорона пам'яток архтектури мiсцевого значення; 9 - транспорт, дорожне господарство; 10 - обслуговування боргу оргашв мкцевого самоврядування; 11 - програми природоохоронних заходiв мiсцевого значення; 12 - iншi послуги, пов'язат з економiчною дiяльнiстю
Проведет розрахунки (рис. 1) свщчать про ютотну сощальну спрямо-ванiсть власних видатюв мiсцевих бюджетiв. Так, частка видатюв бюджету м. Львова на сощальний захист i соцiально-культурнi програми мюцевого значення у 2010 р. становила 50,5 %. Вагомими були частки видатюв на бла-гоустрiй та житлово-комунальне господарство (7,2 %), а також транспорт, до-рожне господарство (6,2 %). Водночас незначним було фшансування програм пiдтримки юнематографп (0,8 %) та культурно-мистецьких програм мюцевого значення (1,9 %).
Отже, з бюджепв мiсцевого самоврядування фшансуеться переважно надання суспiльних послуг у галузi житлово-комунального господарства, культури та мистецтва, транспорту, дорожнього господарства, сощального захисту та забезпечення. Мiсцевi органи влади зобов'язаш дотримуватись со-щальних гарантiй населенню, закрiплених Конституцiею, та фшансувати со-цiальнi видатки на належному рiвнi. Зменшити !хнш обсяг неможливо, адже вони гарантованi законодавчо, а отже, необхщно вишукувати додатковi дже-рела 1хнього фiнансування. Це означае, що для локально1 бюджетно! безпеки великого значення набувае формування матерiально-фiнансовоl бази мюце-вого самоврядування, зокрема за рахунок податкiв на економiчнi ресурси.
Проблему нестачi фшансових ресурсiв територiальних громад та нес-табiльностi !хшх дохiдних джерел дослщжували О. Василик [8], О. Гончарен-ко [9], О. Гушта [10], В. Заяць [11], Н. Задерка [12], О. Кириленко [13], Ц. Огонь [14], К. Павлюк [15], С. Слухай [16] та ш. Проте вплив власне по-датюв на економiчнi ресурси на бюджетну безпеку комплексно не дослщже-но. Саме тому серед iндикаторiв бюджетно! безпеки репону ми виокремили шдикатор, який вiдображае частку доходiв мюцевих бюджетiв, що забезпечу-ються власними надходженнями.
Як видно з рис. 2, загалом в Украш значення iндикатора частки дохо-дiв мiсцевих бюджетiв, що формуеться за рахунок власних надходжень, змь нювалося у 2005-2010 рр. вщ 18 % до 15,5 % i простежуеться тенденцiя до його зниження, на рiвнi областi цей показник взагалi е дуже малим (6,3 % у 2005 р. та 2,0 % у 2010 р), що зумовлено адекватним перерозподшом повно-важень мiж рiзними рiвнями мюцево! влади та управлiння.
Роки (станом на 01.01)
2010 2009 2008 2007 2006 2005
17'4
20,9
Частка доход1в обласного бюджету | | Льв1всько! области що формуеться за рахунок власних надходжень
Частка доход1в мюького бюджету §5; м.Львова, що формуеться за рахунок власних надходжень
Частка доход1в мюцевих бюдже™ | | Укра1ни, що формуеться за рахунок власних надходжень
0,0 5,0 10,0 15,0 20,0 25,0% Рис. 2. Динамжа частки доходiв мсцевих бюджетiв Украши, обласного бюджету Львiвськоí областг, м^ького бюджету м. Львова, що покривалась власними надходженнями у 2005-2010 рр. (розрахував автор на основi даних [6])
Найважливiшу роль у доходах мюцевих бюджетiв вдаграють податко-Bi надходження, зокрема податки на економiчнi ресурси. Частка цих обов'яз-кових платежiв у податковi надходження мiсцевих бюджетiв кра!н i3 сощаль-но орieнтованою економiкою становить вщ 10 до 100 % податкових надходжень мюцевих бюджепв.
Для прикладу, у США - понад 45 % власних доходiв бюджепв мюце-вого самоврядування або бшьше нiж 70 % податкових надходжень мюцевих бюджепв; в 1спанп - понад 20 % власних доходiв або 30 % податкових надходжень мюцевих бюджепв; у Францп - понад 25 % власних доходiв або 35 % податкових надходжень до мюцевих бюджепв [8, с. 129]. Тобто у кра-1нах з розвиненою ринковою економiкою за рахунок податкiв на економiчнi ресурси формуеться вiд 20 % до 100 % власних доходiв мюцевих бюджепв.
Отже, податки на економiчнi ресурси е характерними фюкальними iнструментами змiцнення локально1 бюджетно1 безпеки у розвинених захвд-них кра1нах. Крiм того, зазначенi податковi надходження вiдiграють помiтну роль у формуванш загального та спецiального фондiв мiсцевих бюджетiв Ук-ра1ни (табл. 2).
Табл. 2. Динамжа частки податтв на eKOHOMinrn ресурси у доходах бюджетiв
Украгни у 2004-2010 рр., %
Показники Роки (станом на 01.01)
2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010
Частка податкш на економ1чш ресурси у доходах Державного бюджету Украгни 25,1 31,5 31,7 29,5 26,5 27,2 26,3
Частка податкш на економ1чш ресурси у доходах мюцевих бюджеОв Украгни 57,5 53,9 46,1 43,8 40,7 41,6 43,1
Частка податкш на еконотчш ресурси у доходах обласного бюджету Львшсько! област 46,4 46,0 40,6 31,7 28,5 34,9 33,6
Частка податкш на економ1чш ресурси у доходах мюького бюджету м. Львова 72,2 67,8 48,4 51,1 72,2 67,8 48,4
Джерело: розрахував автор на основ! даних [6].
Як свщчать дат табл. 2, фюкальна роль податюв на еконсмчш ресурси е доволi помггним джерелом формування повноважень держави на вшх рiвнях бюджетно! системи. Частка податюв на економiчнi ресурси у доходах Державного бюджету Укра!ни зросла за дослщжуваний перiод вiд 25,1 % у 2004 р. до 26,3 % у 2010 р. У доходах мюцевих бюджепв частка цих податкових платежiв теж залишаеться досить вагомою, проте простежуеться тенден-щя до зменшення !хнього фюкального значення вiд 57,5 % у 2005 р. до 43,1 % у 2010 р. Загалом у 2010 р. податки на економiчнi ресурси становили 33,6 % доходiв бюджету Львiвсько! обласп та 48,4 % доходiв мюького бюджету м. Львова.
Негативним наслщком бюджетно-фшансово! децентралiзацi! в Укра!нi е те, що залишаеться високою питома вага мiжбюджетних трансферов. Нинi структура доходiв мiсцевих бюджетiв свiдчить про зростання частки офь цiйних мiжбюджетних трансферов, а отже, i зменшення фюкального значення податкових надходжень ^ зокрема, податюв на економiчнi ресурси (табл. 3).
Табл. 3. Динамжа частки мiжбюджетних трансфертов у доходах бюджеты _Украти у 2004-2010 рр., %_
Показники Роки (станом на 01.01)
2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010
Частка офщшних трансферов у доходах Державного бюджету Украши 6,5 4,3 2,3 1,4 1,2 2,6 3,3
Частка м1жбюджетних трансферов у доходах мюцевих бюджет1в Украши 31,2 34,2 42,5 43,5 47,5 45,5 39,0
Частка м1жбюджетних трансферов у доходах бюджету Льв1всько! обласл 44,6 45,5 49,1 59,8 63,8 55,4 58,0
Частка м1жбюджетних трансферов у доходах бюджету м. Львова 18,8 18,7 36,4 30,8 25,5 22,2 18,8
Джерело: розрахував автор на основ! даних [6].
З табл. 3 видно, що переважна бшьшють мюцевих бюджепв Укра!ни е дотацшними. Крiм того, вщ 2004 р. до 2008 р. зросла !хня фiнансова залеж-нiсть вiд коштiв, наданих iз державного бюджету. Щоправда, вже у 2009 р. зазначена негативна тенденщя дещо послабилась. Особливо помггно 1! було в бюджетах мюцевого самоврядування, проте це не свiдчить про тдвищення 1хньо1 бюджетно! спроможностi, а е лише наслщком змiн у прюритетах вико-ристання коштiв зведеного бюджету.
Досвщ европейських держав свщчить, що найефективнiшим мехашз-мом розвитку територiй е створення правових засад для реального викорис-тання внутршнього потенцiалу регiонiв. Таким перспективним ресурсом для фшансування видаткiв мiсцевих бюджепв на виконання власних повнова-жень можуть стати податки на економiчнi ресурси (рис. 3).
60
50 40 ^30 20 10 0
2005
2006 2007 2008 2009 Роки (станом на 01.01)
2010
| | Частка податюв на економ1чш ресурси у власних доходах мюцевих бюдже™ Украши Щ Частка податюв на економ1чш ресурси у власних доходах обласного бюджету Льв1всько1 обласп | | Частка податюв на економ1чш ресурси у власних доходах мюького бюджету м. Львова
Рис. 3. Динамжа частки податтв на економiчнi ресурси у власних доходах мкцевих бюджетiв Украши, обласного бюджету Львiвськоí областг, мкького бюджету м. Львова у 2005-2010рр. (розрахував автор на основi даних [6])
З рис. 3 можна зробити висновок, що податки на економiчнi ресурси становлять значну частку власних доходiв мюцевих бюджепв. Так, частка податюв на економiчнi ресурси в доходах мюцевих бюджепв Укра!ни змшю-валось у межах 39,3-56,6 %, частка податюв на економiчнi ресурси у власних доходах бюджету Львiвськоl обласп - 26,1-55,2 %, а у власних доходах бюджету м. Львова податки на економiчнi ресурси становили вщ 36,5 % до 53,1 %. Тому, на нашу думку, перелж шдикатс^в бюджетно! безпеки доцшь-но доповнити показником, що вщображае частку власних доходiв мiсцевих бюджетiв, якi формуються за рахунок податкiв на економiчнi ресурси.
Для оцшювання рiвня бюджетноï безпеки застосовуеться штеграль-ний показник. В iнтегральному оцшюванш бюджетноï безпеки виокремлю-ють таю етапи:
1) формування множини шдикатор1в;
2) визначення репрезентативних шдикатор1в;
2) розрахунок характеристичних (оптимальних) значень шдикатор1в;
3) нормал1защя шдикатор1в;
4) визначення вагових коефшденпв;
5) розрахунок штегрального шдексу [2].
Проаналiзувавши статистичш дат, сформовано множину iндикаторiв, репрезентативш серед яких визначено за допомогою кластерного аналiзу.
Вщповщно, як репрезентативш показники виокремлено: рiвень пере-розподшу ВВП через зведений бюджет; вщношення дефiциту державного бюджету до ВВП; частка покриття дефщиту державного бюджету за рахунок зовшшшх запозичень; вщношення дефiциту (профiциту) торговельного балансу до загального обсягу зовнiшньоï торпвлц частку податкiв на економiч-ш ресурси у власних доходах мюцевих бюджепв.
Оптимальнi значення перших чотирьох показниюв обчислено за методикою розрахунку рiвня економiчноï безпеки Украши, затвердженоï Мшю-терством економiки Украши: не бшьше за 30 %; не бшьше шж 3 %; не бiльше за 30 % та не бшьше за 5 % вщповщно [2]. Для знаходження порогового значення шдикатора частки податюв на економiчнi ресурси у власних доходах мюцевих бюджепв у робот використано метод часткових похщних. Для цього побудовано регресшш залежносп мiж обсягами соцiокультурних видатюв (у), динамiкою власних доходiв мiсцевих бюджетiв (х1) та часткою по-даткiв на економiчнi ресурси у власних доходах (х2), як е джерелом фшансу-вання цих видатюв (1), (2).
y = -5702,22 + 4,62х1 (1)
р=0,039; R2 =0,93 X = 140280,02 - 4841,61x2 + 43,43xf (2)
р=0,021; R2 =0,78
Поставивши друге рiвняння у перше, отримуемо залежнiсть мiж ди-намiкою соцюкультурних видаткiв та часткою податкiв на економiчнi ресурси у доходах мюцевих бюджепв, що спрямовуються на ïх фiнансування (3).
y = 642335,27 - 22366,29x2 + 200,62x|. (3)
1з цього рiвняння вiзьмемо похiдну по Х3 та отримаемо:
y'= -22366,29 + 401,24x2 . (4)
Прирiвнявши функцiю до 0 (у'=0), отримуемо значення х3=55,74, яке буде точкою екстремуму. В разi переходу через цю точку знак похiдноï змь нюеться з " - " на "+", тому це точка локального мшмуму. Отже, встановле-но, що питома вага податюв на економiчнi ресурси у власних доходах мюцевих бюджепв повинна становити не менше шж 55,74 % для фiнансування соцюкультурних видатюв на мшмально необхщному рiвнi.
Нормалiзацiя iндикаторiв вiдбуваеться як зiставлення фактичних та порогових значень показниюв.
Для визначення вагових коефщенпв використано модель головних компонент пакету прикладних програм Statistica.ru, який показав такi значен-ня: рiвень перерозподiлу ВВП через зведений бюджет - 0,2073; вщношення дефщиту державного бюджету до ВВП - 0,1634; частка покриття дефщиту державного бюджету за рахунок зовшшшх запозичень - 0,2353; вщношення дефiциту (профщиту) торговельного балансу до загального обсягу зов-нiшньо! торгiвлi - 0,1421 та частка податюв на економiчнi ресурси у власних доходах мюцевих бюджетiв - 0,2520.
Виконане ощнювання бюджетно! безпеки Укра!ни показуе, що рiвень !! iнтегрального значення е низький (рис. 4). Так, це значення зменшилось вщ 0,59 до 0,57 на початок 2010 р., що свщчить про недостатню виваженють бюджетно! политики.
1,2
1
0,8 ■ О Оптимальне значення
0 6 - - н Н Н ■ _ бюджетно! безпеки
I 1нтегральний показник бюджетно! безпеки
0,4 0,2 0
2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 Рис. 4. Динамжа ттегрального показника рiвня бюджетноТ безпеки УкраТни у 2001-2010рр. (розрахував автор на основi даних [6])
Ваговий коефщент частки податюв на економiчнi ресурси у власних доходах мюцевих бюджелв становить 0,2520, що вщображае ютотний вплив цього вдикатора на рiвень бюджетно! безпеки. Отже, перспективним е ре-формування оподаткування економiчних ресуршв, мета якого - пiдвищити рiвень бюджетно! безпеки Укра!ни.
Висновки. Сьогодш для того, щоб мiсцевi органи влади реально вико-нували сво! функцп та вирiшували питання, пов'язаш з фiнансовою страте-гiею розвитку регiонiв, треба розширювати фiнансову базу доходiв територi-альних громад, зокрема необхщними заходами е:
1) переважання активних форм мобiлiзацi! доходiв над пасивними шляхом збiльшення частки податкових надходжень у струкгурi доходiв бюджету;
2) удосконалення механiзмiв сплати основних податюв, зокрема земельного (з доходiв фiзичних осiб) для збшьшення обсягiв бюджетних надхо-джень;
3) реформування мiсцевого оподаткування шляхом запровадження податку на нерухомiсть;
4) збiльшення швестицшних форм видаткiв, зокрема зростання обсяпв фi-нансування заходiв для проведення фiнально! частини чемпiонату Свро-пи з футболу у 2012 р.;
5) тдвищення ефективностi полiтики фiнансового вирiвнювання, оскiльки:
• нерацюнальш бюджетнi трансферти негативно впливають на обсяги еконо-м1чного зростання;
• перерозподш бюджетних потокв дестимулюе зростання доходш як платни-ками податкш, такi розпорядниками трансфер™;
• сумарш вигоди отримувачш трансфертiв можуть гстотно скорочуватись внас-лiдок боротьби за трансферти.
Л1тература
1. Барановський О.1. Фшансова безпека : монограф1я / О.1. Барановський / 1н-т економ1ч-ного прогнозування. - К. : Вид-во "Фешкс", 1999. - 338 с.
2. Мшютерство економжи Украши. Наказ. Методика розрахунку р1вня економ1чно1 без-пеки Укра1ни: вщ 02.03.2007 р., № 60 / Мшютерство економжи Украши. - (Офщшний вебсайт мшютерства економжи Укра1ни). [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www. me.gov.ua/control/publish/article?art_id=97980. - (Законодавча база).
3. Ананьев О.М. Теоретико-методолопчш аспекти управлшня економ1чною безпекою шдприемства: шформацшно-логютичний шдхщ / О.М. Ананьев, Б.М. М1зюк // Науковий вю-ник Льв1вського державного ушверситету внутршшх справ : зб. наук. праць. - Льв1в : РВВ ЛДУВС. - 2009. - № 1. - С. 323-334.
4. Кушшрчук Ю.М. Функщональне призначення податкiв на власнють в ринковш еко-номщ / Ю.М. Кушшрчук // Стан i проблеми оподаткування в умовах свгтово! фшансово! кри-зи : матер. IX Мiжнар. наук.-практ. конф. - Донецьк : Вид-во ДонНУЕТ iм. Михайла Туган-Брановського, 2009. - С. 425-427.
5. Меламед М. Валовий внутршнш продукт Украши та його податковий потенщал / М. Меламед // Вюник Нащонального банку Украши : журнал. - 2005. - № 5. - С. 24-33.
6. Ком^ет Верховно! Ради з питань бюджету. - (Офщшний сайт Ком^ету Верховно! Ради з питань бюджету). [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.budget.rada.gov.ua/ kombjudjet/uk/doccatalog/list? currDir-45096.
7. Мониторинг стану виконання мюцевих бюджетсв Львiвсько! област у 2008 рощ : таб-лицi i графiки / вiдпов. за вип. П. Лозинський. - Львiв : Вид-во ПА1С, 2009. - 236 с.
8. Василик О.Д. Державш фшанси Укра!ни : пiдручник / О.Д. Василик, К.В. Павлюк / Мш. освгти i науки Укра!ни, НУ iм. Т.Г. Шевченка. - К. : Вид-во ЦНЛ, 2003. - 606 с.
9. Слухай С.В. Удосконалення формування доходiв мюцевих бюдже™ в Укра!ш / С.В. Слухай, О.В. Гончаренко // Фшанси Укра!ни : журнал. - 2007. - № 8. - С. 63-69.
10. Гушта О.В. Шляхи змщнення бюдже™ оргашв мiсцевого самоврядування / О.В. Гушта // Фшанси Укра!ни : журнал. - 2000. - № 2. - С. 69-73.
11. Заяць В.М. Роль платежiв за землю у формуванш мюцевих бюдже™ / В.М. Заяць // Фшанси Укра!ни : журнал. - 2006. - № 10. - С. 32-39.
12. Слухай С.В. Формування доходiв мюцевих бюдже™ у контекст трансформаци по-датково! системи / С.В. Слухай, Н.Я. Задерка // Фшанси Укра!ни : журнал. - 2006. - № 5. - С. 12-20.
13. Кириленко О.П. Фшансова незалежнють мюцевого самоврядування / О.П. Кириленко // Фшанси Укра!ни : журнал. - 2001. - № 1. - С. 34-42.
14. Огонь Ц.Г. Доходи мюцевих бюдже™ та напрями !х реструктуризаци / Ц.Г. Огонь // Фшанси Укра!ни : журнал. - 2006. - № 1. - С. 3-11.
15. Павлюк К.В. Формування доходiв мюцевих бюдже™ / К.В. Павлюк // Фшанси Ук-ра!ни : журнал. - 2006. - № 4. - С. 24-30.
16. Слухай С.В. Зарубiжний досвщ оргашзаци мюцевих фшаншв / С.В. Слухай, О.В. Гончаренко // Фшанси Укра!ни : журнал. - 2006. - № 7. - С. 12-20.
17. Статистичний щорiчник Укра!ни за 2008 рж / Держкомстат Укра!ни / за ред. О.Г. Осауленко. - К. : Вид-во "Консультант", 2009. - 570 с.
Кушнирчук Ю.М. Реализация фискального потенциала налогов на экономические ресурсы в целях укрепления бюджетной безопасности
Проанализирована роль налогов на экономические ресурсы в формировании доходов местных бюджетов разных уровней. Осуществлено разграничение индикаторов бюджетной безопасности государственного и локального уровней управления. Произведена оценка взаимосвязи между социокультурными расходами и основным
источником их финансирования налогами на экономические ресурсы. Рассчитан интегральный показатель уровня бюджетной безопасности Украины. Очерчены перспективные направления реструктуризации доходов местных бюджетов в контексте укрепления бюджетной безопасности.
Ключевые слова: бюджетная безопасность, налоги на экономические ресурсы, индикаторы бюджетной безопасности, интегральный показатель бюджетной безопасности.
Kushnirchuk Yu.M. Fiscal potential of tax on economic resources in strengthen budget security
The role of taxes on economic resources in the formation of local budgets on different levels was analyzed. The separation of fiscal security indicators on the state and local levels was done. An assessment of the relationship between socio-cultural expends and the tax on economic resources as the main source of their financing was provided. The integral indicator of the fiscal security level in Ukraine was calculated. The perspectives of the restructuring of local budgets in the context of strengthening the fiscal security were outlined.
Keywords: fiscal security, taxes on economic resources, indicators of fiscal security, an integral indicator of fiscal security.
УДК338.432:330.341.1 Ст. наук. ствроб. О.В. Мазуренко, канд. екон. наук -Нацюнальний науковий центр "1нститут аграрноТ економгки "
СПЕЦИФ1КА, УМОВИ ТА ФАКТОРИ 1ННОВАЦ1ЙНОГО РОЗВИТКУ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ
Розглянуто специфжу, умови та фактори шновацшного розвитку втизняного агропромислового комплексу. Запропоновано напрями шновацшного розвитку галу-зей рослинництва та тваринництва.
Ключовг слова: шновацшний розвиток, шновацшна шфраструктура, агропро-мисловий комплекс, сшьське господарство, рослинництво, тваринництво.
Постановка проблеми. Рiвень продовольчого забезпечення населен-ня, стан нацюнально! безпеки та економжи кра!ни залежать вщ ефективного функцюнування аграрного виробництва як найважлившо! сфери господарсь-кого комплексу.
Ниш агропромисловий комплекс знаходиться у складному фшансово-економiчному станг У сшьськогосподарськш галузi надто багато збиткових тдприемств, висока собiвартiсть i низька конкурентоспроможнють виробле-но! ними продукцп не можуть забезпечити !м рентабельну дiяльнiсть та отри-мання достатнього прибутку, високий коефщент зносу основних засобiв, спостер^ають нестачу обшових кошпв, вщсутш можливосп технолопчного оновлення виробничих потужностей тощо. Все це зумовлюе необхщшсть вживання заходiв, спрямованих на тдвищення стшкосп розвитку галузей вгтчизняного агропромислового комплексу i виходу !х iз кризового стану.
Як свщчить свОовий досвщ, найбшьш дiевим i ефективним засобом виршення iснуючих проблем в АПК е широке застосування шновацш. В ос-новi його переходу на шновацшний шлях розвитку лежить комплексний тд-хщ до процесу управлiння галузями з використанням новiтнiх досягнень аг-рарно! науки i формуванням у кра!ш сучасно! iнновацiйно! iнфраструктури. ¡нновацшний тип розвитку аграрно! економiки значною мiрою пов'язаний з науково-технiчною политикою, формуванням iнновацiйного механiзму.
