CC BY
117
позначених прюритетних напрямiв як основи для тд-вищення ефекгивнiсть системи управлiння взаемодь ями i взаеминами банив з клieнгами забезпечигь про-гресивнi змiни в ефективносп дiяльносгi банку.
Список використаних джерел
1. Васин А. С. Повышение эффективности функционирования банка на основе совершенствования процесса обслуживания клиентов / А.С. Васин, В.В. Кузнецов // Финансы и кредит. — 2004. — № 7. — С. 27—31.
2. Корнилов Д.Т. Качество банковской деятельности в условиях развития межбанковской конкуренции. — Ярославль, 2004. — 109 с.
3. Маленков Ю.А. Стратегический менеджмент: учебник / Ю.А. Маленков. — М.: Велби, издательство «Проспект», 2008. — 224 с.
4. Неретина Е.А. Современные концепции эффективности деятельности коммерческого банка / Е.А. Неретина, Е.В. Солдатова // Финансы и кредит. — 2010. — № 13 (397). — С. 14—22.
О. О. Рябоконь
астрант м. Кшв
ФОРМУВАННЯ ПОДАТКОВИХ НДДХОДЖЕНЬ М1СЦЕВИХ БЮДЖЕТ1В В УМОВАХ Ф1СКАЛЬНО1 ДЕЦЕНТРАЛ1ЗАЦП ТА ШЛЯХИ IX ОПТИМ1ЗАЦП
Постановка проблеми. Ознакою демократичного розвитку краши е наявшсть в нш мюцевого самовря-дування. Мюцевим бюджетам як основнш фшансовш базi оргашв мюцевого самоврядування належить особливе мюце в бюджетнш системi Украши, яю здатнi забезпечити ефективне функцiонування терито-рiальних громад, виршувати питання сощально-еко-номiчного розвитку. Згщно чинного законодавства держава гарантуе достатню дохiдну базу мiсцевого самоврядування. Проте ниншня модель бюджетних вщ-носин в Укра'ш характеризуемся надмiрною центра-лiзацieю податкових надходжень, асиметрieю м1ж зобов'язаннями та доходами оргашв мюцевого самоврядування. Тому особливо! актуальносп набувають пи-тання щодо оптимального розмежування податкових надходжень м1ж бюджетами рiзних рiвнiв та дотри-мання принципу децентралiзацil влади.
Аналiз останн1х дослщжень. Проблеми щодо фор-мування доходiв мюцевих бюджетiв дослiджувались у працях багатьох вгтчизняних вчених, серед яких на особливу увагу заслуговують фундаментальнi досль дження С. Буковинського, О. Василика, А. Даниленка, О. Кириленко, В. Кравченка, I. Лушно!, I. Лютого, М. Данилишина, В. Опарiна, К. Павлюк, О. Романен-ко, В. Федосова, I. Чугунова, А.Крисоватого, Г. Ста-ростенко, С. Юрiя та ш. Проте аналiз рiвня дослщже-ностi питань щодо теоретичних та практичних аспекта формування податкових надходжень мюцевих бюджета, у зв'язку iз внесениям змiн до податкового та бюджетного законодавства, потребуе подальших дос-лiджень. Тому виникае об'ективна необхщшсть у ви-вченш та обГрунтуванш окремих питань, що стосу-ються ще1 теми.
Метою статп е аналiз сучасного стану доходiв мiсцевих бюджетiв Украши, особливосп формування податкових надходжень мiсцевих бюджета в умовах фюкально! децентралiзацil та обГрунтування основних шляхiв до !х оптимiзацil.
Виклад основного матерiалу дослщжень. Процеси бюджетно1 децентралiзацil в Укра1ш сьогоднi набули незворотного характеру, але все ще не мають систем-
ностi. Для досягнення цшей ефективного управлiння рiвень децентралiзацil може бути рiзним, а його вибiр залежить вщ таких складових як доходи на душу насе-лення, диференцiацiя доходiв м1ж населенням i реп-онами, яюсть мюцевих управлiнських кадрiв тощо. Показником високого рiвня децентралiзацil е частка мюцевих видатюв на рiвнi бшьш як 45% загальних урядових видатюв, середнього рiвня — 30-45%, а низь-кого рiвня — менш як 30% [1]. В Укра1ш частка мюце-вих бюджетiв (без мжбюджетних трансфертiв) у доходах зведеного бюджету у перюд 2011-2014 рр. е незна-чною та знаходиться у межах вщ 21,7% у 2011 р. до 22,2% у 2014 р. Такий стан свщчить про низький рь вень децентралiзацil (табл. 1).
Вищенаведений аналiз дослщження процесiв формування доходiв мiсцевих бюджета передбачае ви-значення основних джерел, за рахунок яких вщбува-еться !х наповнення. Починаючи з 2010 р. формування дохщно1 частини мюцевих бюджетiв здiйснюeться вщ-повiдно до Бюджетного Кодексу Украши (далi БКУ), який чiтко закрiпив основнi дохщш джерела органiв мiсцевого самоврядування i поделив !х на чотири роздали:
1) податковi надходження (податки на доходи, на прибуток, на збшьшення ринково1 вартостi, податки на власшсть, збори за спецiальне використання при-родних ресурсiв, внутрiшнi податки на товари та пос-луги, податки на м1жнародну торгiвлю та зовншш операцп, iншi податки);
2) неподатаога надходження (доходи вiд власноси та тдприемницько1 дiяльностi, адмiнiстративнi збори та платеж^ доходи вiд комерцшного та побiчного продажу, надходження вщ штрафiв та фiнансових санкцш, iншi неподатковi надходження);
3) доходи вщ операцiй з капiталом (надходження вщ продажу основного капiталу, державних запаав то-варiв i нематерiальних акгивiв, податки на фiнансовi операцп та операцп з капiталом);
4) офщшш трансферти (вiд органiв державного управлшня iнших рiвнiв, з-за кордону, з шших недер-жавних джерел) [3].
Таблиця 1
Доходи зведеного, державного та мюцевих бюдже^в Укра'ши за 2011-2014 рр. [2, с. 27]
Показники 2011 р. 2012 р. 2013 р. 2014 р. 2014 р. проти 2013 р.
Абсолютний прирют, млрд грн Темп приросту, %
Зведений бюджет, млрд грн, у тому числк 398,3 445,5 442,8 455,9 13,1 3,0
- загальний фонд 334,7 369,7 75,0 388,9 13,9 3,7
- спецiальний фонд 63,6 75,8 67,8 67,0 -0,8 -1,2
Мiсцевi бюджети (без урахування мiжбюджетних трансфертiв),млрд грн, у тому числк 86,5 100,8 105,2 101,1 -4,1 -3,9
частка у доходах зведеного бюджету, % 21,7 22,6 23,8 22,2 х х
- загальний фонд 71,4 81,2 84,9 80,2 -4,7 -5,5
- спещальний фонд 15,1 19,6 20,3 20,9 0,6 3,0
Проан^зуемо структуру в мюцевих бюджепв Украани за 2009-2014 рр. та визначимо частку подат-кових надходжень (рис. 1) [2, с. 54 ]. За результатами виходить, що у структурi доходiв мiсцевих бюджета податковi бюджетнi надходження (до яких належать
доходи вщ податкав, зборiв, iнших обов'язкових пла-тежав) е основним базисом бюджетних доходiв та у продовж 2009-2014 рр. частка мiсцевих податкав i збо-рiв продовжуе зростати.
Рис. 1. Структура доходiв мсцевих бюджетiв Украти за перюд 2009-2014 рр. [2, а 54 ]
Однак у ходi аналiзу встановлено, що кшькасть мiсцевих податкав i зборiв е незначною, у структурi до-ходiв мiсцевих бюджетiв у 2014 р. порiвняно з 2013 р. спостертаеться зменшення ах частки. Тобто, податаога надходження в контекстi формування мюцевих бю-джетiв не повною мiрою виконують свою основну фу-нкдiю — фiскальну [4]. Для порiвняння, у США за ра-хунок мiсцевих податкав забезпечуеться 65% доходiв мiсцевих бюджетiв, у Франца! — 60%, ФРН — 45%, Великобританца — 36%, Япона! — 33%, в 6С ох частка ся-гае 30% (в основному завдяки податку на нерухомють).
У зв'язку з прийняттям Податкового кодексу Укра'ши значно скоротилася кшьюсть мюцевих податкав i зборiв — з чотирнадцяти до п'яти. Скасування кому-
нального податку, ринкового збору та податку з рек-лами негативно вплинуло на доходи мюцевих бюдже-тiв. Новим законодавством лiквiдовано податки, яка складали основу надходжень вщ мiсцевого оподатку-вання, а введено податок на нерухоме майно, вщмшне вiд земельно! долянки, единий податок та три збори: збiр за впровадження деяких видiв пщприемницькоа дiяльностi, збiр за мюця для паркування транспортних засобiв, туристичний збiр. Включення до ах складу единого податку спричинило тдвищення питомоа ваги мiсцевих податкав i зборiв у структурi доходiв мiсцевих бюджета. Вщтак, найвагомiшим серед мюце-вих податкав i зборiв став единий податок. За перюд 2009-2014 рр. частка цього доходу мае незначш коли-
86
В1СНИК ЕКОНОМИНО1 НАУКИ УКРА1НИ ф
вання, але продовжуе збер^ати позицiю найвагомь шого за обсягом джерела доходно! частини мюцевих бюджетiв.
KpiM позитивiв, iснують й негативш тенденцп в оподаткуваннi доходiв фiзичних осiб, що вiдповiдно зменшуе рiвень податкових надходжень, зокрема:
- заниження платниками оподатковуваного доходу та ухилення вiд сплати податку. Особливо це сто-суеться оподаткування доходiв вiд пiдприемницькоï дiяльностi, що пов'язане з умисним неправильним вь дображенням у декларацп вiдомостей про доходи та витрати з використанням протиправних бухгалтерсь-ких схем. Крiм того, високий рiвень податкового на-вантаження на фонд оплати пращ спричиняе неофь цiйнi домовленостi щодо розподшу заробiтноï плати на офщшну та неофiцiйну [5, с. 147].
- зараховування податку на доходи фiзичних оаб до вiдповiдного мюцевого бюджету за мiсцем реестра-цИ юридично'1 особи. На думку I. О. ЛуншоЗЕ, чинна система зарахування податку на доходи фiзичних оаб до мiсцевих бюджетiв не створюе защкавленосп мю-цевих органiв влади у залученнi населення на свою те-риторiю та врахуваннi його потреб при формуванш мiсцевих бюджета. За таких умов податок на доходи фiзичних осiб не вщповщае принципу еквiвалентностi [6, с. 8].
Формування податкових надходжень мюцевих бюджета на 2015 р. базуеться на нових законах та реформах. З метою формування нових прогресивних вь дносин в управлшш бюджетними ресурсами в Украш прийнято ряд закошв: Закон Украши № 80-VIII «Про Державний бюджет Украши на 2015 рж», Закон Украши № 79-VIII «Про внесення змш до Бюджетного кодексу Украши щодо реформи мiжбюджетних вщно-син», Закон Украши № 71 -VIII «Про внесення змш до Податкового кодексу Украши та деяких законодавчих акта Украши щодо податково'1 реформи»). Прийнят змши до Бюджетного кодексу Украши розширяють права мюцевих органiв влади в частинi самостшносп прийняття рiшень iз формування та використання бю-джетних коштiв, забезпечать збшьшення питомо'1 ваги мiсцевих бюджета у зведеному бюджетi з 52,1 до 54,6%. З 2015 р. порядок розподшу податкових надходжень мiж державним та мюцевими бюджетами стане шшим [7].
Урядовий закон про бюджетну децентралiзацiю запроваджуе альтернативы шляхи збшьшення податкових надходжень до мюцевих бюджетiв, зокрема, уряд передае мюцевим бюджетам: 10% податку на при-буток пiдприемств; 100 % державного мита; 80% еко-лопчного податку (при цьому 55% будуть направля-тися в обласш бюджети, а 25% — до районних бюджета i бюджета мют обласного значення); акцизний податок вщ реалiзацiï через роздрiбнi мережi пива, алко-гольних напо'1в, тютюнових виробiв, нафтопродуктiв, бiодизеля i скрапленого газу; 25% плати за надра; мю-цевi збори (податок на нерухомють з включення до оподаткування комерцшного (нежитлового) майна, единий податок); податок на майно («розюшш» авто-мобiлi) податок на прибуток комунальних пщпри-емств, iншi податки. 75% податку на доходи фiзичних оаб (60% податку отримають бюджети мют обласного значення та райошв; 15% — обласнi бюджети); 40% — бюджет м. Киева [8]. При цьому, втративши стабшьне джерело надходжень, мiсцевi бюджети отримають на-
томiсть доходи, надходження яких е менш прогнозо-ваним та залежним вiд дiй органiв мiсцевого самовря-дування.
Загалом, аналiз проблем формування податюв мiсцевих бюджетiв Украши, дозволяе зробити висно-вок, що iснуюча система мае низку серйозних недоль юв:
- високий ступiнь концентраций фшансових ре-сурсiв у державному бюджет краши, що скорочуе дь яльшсть мiсцевих бюджетiв у вирiшеннi життево важ-ливих соцiально-економiчних завдань;
- низька частка закршлених доходiв, зокрема податкових платеж1в у структурi надходжень до мюце-вих бюджетiв;
- практика щорiчноï змiни видiв податюв, що зараховуються до мюцевих бюджета;
- другорядшсть мiсцевих податк!в i зборiв по-рiвняно iз загальнодержавними;
- наявнiсть мiсцевих податк^в, витрати на адмi-нiстрування яких перевищують надходження вiд них;
- невеликий перелж мiсцевих податк^в i зборiв порiвняно з iншими кра'1нами;
- вщсутшсть единих та досить стабшьних нор-мативiв (наприклад, на юлька рок^в) вiдрахувань вiд загальнодержавних податюв до мюцевих бюджетiв.
З метою пщвищення фiнансовоï самостiйностi мiсцевоï влади, потрiбно здiйснити комплекс взаемо-пов'язаних заходiв, серед яких:
1) продовжувати поступово переходити до де-централiзацiï державних фшанав, головною умовою яко'1 е чггкий розподiл компетенц11 м1ж органами центрально'1 влади та органами регюнального та мiс-цевого самоврядування;
2) передати органам мюцевого самоврядування можливiсть самостiйно встановлювати перелж мiсце-вих податк1в i зборiв, 1х ставки в мiрi та адекватностi виконуваних ними функцш;
3) розширити права органiв мюцевого самоврядування у сферi встановлення податюв i зборiв;
4) створити багатоканальну систему формування бюджету, на основi яко'1 кожен рiвень бюджетно'1 сис-теми повинен мати власш закрiпленi доходи, обсяг яких, мае бути достатнш для розвитку регюну;
5) забезпечити мiсцевi органи влади яюсними фа-хiвцями з метою ведення ефективно'1 роботи.
Важливою умовою виршення вищенаведених питань змiцнення податкових надходжень мюцевих бюджетiв в умовах фюкально1 децентралiзацiï е прийняття змш до Бюджетного та Податкового кодекетв. Це надасть змогу мюцевим громадам самостiйно фор-мувати власш бюджети, не чекаючи формування центрального. Крiм того, виршення правових питань розширить дохщш джерела, базу адмшютрування та надання права органам мюцевого самоврядування ре-гулювати ставки мюцевих податк^в i зборiв у межах, визначених Податковим кодексом.
Висновки. Таким чином, мiсцевi бюджети поки що не володiють достатшми фiнансовими ресурсами для органiзацiï управлшня економжою i соцiальною сферою територп. Основним бюджетоутворюючим по-датком е податок на доходи фiзичних оаб, який про-тягом останнiх роюв становив больше 60% доходiв мюцевих бюджетiв без урахування мiжбюджетних трансферта та плата за землю. Децентралiзацiя у про-цесi формування податкових надходжень мюцевих бю-джетiв спрямована на розширення дохiдних джерел,
сержов а. в.
бази адмшстрування та надання права органам мюце-во'а влади самостiйно регулювати розмiри податюв та зборiв, а також використання бюджетних коштiв. Це сприятиме формуванню нових прогресивних вщносин в управлшш бюджетними ресурсами; визначенню на законодавчому рiвнi чiтких бюджетних прав i рiвня вiдповiдальностi двох рiвноправних гшок влади — Уряду i мюцевого самоврядування; комплексному ви-рiшенню питань територiальних громад; збiльшенню мотивацiй до нарощування дохщно1 бази мiсцевих бюджета. У разi реалiзацil зазначених заходiв та враху-вання досвщу економiчно розвинених кра'ан буде до-сягнуто певний соцiaльно-економiчний ефект у кон-текстi змiцнення фiнансових основ дiяльностi органiв мiсцевого самоврядування регюшв Украши, що приз-веде до пщвищення рiвня соцiaльного захисту та доб-робуту громадян.
Список використаних джерел
1. Данилишин Б.М. Децентрaлiзaцiя упрaвлiння в Укра'аш: з чого почати? [Електронний ресурс]/ Б.М. Данилишин. — Режим доступу: http://kontrakty.ua/ ай1с1е/82116.
2. Бюджетний мониторинг: aнaлiз виконання за 2014 рж [Електронний ресурс] / 1н-т бюджету та соцiaльно-економiчних дослiджень. — Режим доступу: http://www.ibser.org.ua/news/429/130434/.
3. Бюджетний Кодекс Украши вщ 08.07.2010 р. № 2456-VI (3i змiнами та доповненнями вщ 02.03.2014 р.) [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http: // www.zakon2.rada.gov.ua.
4. Войтович Т. Б. Основш проблеми формування доходiв мюцевих бюджета в Украш та шляхи ix подо-лання [Електронний ресурс] / Т. Б. Войтович // Стра-тепчш орieнтири. — 2012. — Режим доступу: http://libfor.com.
5. Крупка М. I. Роль податку з доxодiв фiзичниx осiб у формуванш фiнaнсовиx ресурсiв Украши / М. I. Крупка, О. Т. Замасло // Становлення доктрини фшансово! системи Украши : моногр. /за ред. С. I. Юрiя, О. М. Десятнюк. — Тернопшь: Екон. думка, 2008. — 192 с.
6. Лунша I. О. Формування мюцевих бюджета на основi принципу екывалентносп : шлях до ефективно! бюджетно! системи / I. О. Лунша // Фшанси Украши. — 2010. — № 9. — С. 3-12.
7. Яресько Н. Ресурс мюцевих бюджета на 2015 рж .... [Електронний ресурс] / Н. Яресько. — Режим доступу : http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/ arti cle? art_id =247868006&cat_id=244276429.
8. Закон Украши «Про внесення змш до Бюджетного кодексу Украши щодо реформи мiжбюджетниx вщносин» вщ 28.12.2014 р. № 79-VIII [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/79-19.
А. В. Сержов
член-кореспондент АЕН Украти
м. XapKie
ОЦ1НКА Й УПРАВЛ1ННЯ ЛЮДСЬКИМ ПОТЕНЦ1АЛОМ ОСОБИСТОСТ1
Постановка проблеми. Загально визнаним е пог-ляд на людину як ноетя продуктивно'! сили. Такий по-гляд сформувався ще за чаав Адама Смiтa (див., на-приклад, [1, с. 295]). Розвиток визнання людини як джерела високопродуктивно'а дiяльностi пов'язаний з працями Теодора Шульца i Гaррi Беккера, — нобелiв-сьюх лaуреaтiв за 1979 i 1992 роки вiдповiдно — яю запропонували розглядати людину як ноетя так званого людського катталу [2, 3]. Беккер довiв, що люд-ський кaпiтaл (ЛК) формуеться за рахунок швестицш в людину у виглядi витрат на загальну i професiйну освiту, охорону здоров'я та таке шше. Професор М. М. Кргтський (м. Санкт-Петербург, 1991 рж) висунув тезу про те, що ЛК е загальною формою економiчноl жит-тедiяльностi [4, с. 4]. ЛК не просто продаеться i купу-еться, але й авансуеться, амортизуе i вщшкодовуеться як основний кaпiтaл, проявляеться в рiзних функдiо-нальних формах, у тому чи^ iнтелектуaльних, не вла-стивих звичaйнiй робочiй силi (наприклад, силi тва-рин, залучених у трудовий процес). Узагальнюючи думки економюта-класиюв, можна дiйти висновку, що ЛК — це попередньо накопичений за рахунок ми-нуло'а пращ та вщтворюваний запас здатностей людини, тсля використання яких в господарськш дiяль-
ностi (i створення за рахунок цього додано'! економiч-но'а вaртостi) lхнiй володар отримуе дохщ (пiд доходом розумiють будь-який приплив грошових коштiв або отримання цшностей, що мають грошову вартють). Запас здатностей людини до його використання в го-сподарський дiяльностi доц1льно називати людським потенцiaлом (ЛП) [5]. Незважаючи на спшьш риси, ЛП на вщмшу вiд ЛК значно простiше вимiрювaти (оцiнювaти), особливо у випадках, коли це стосуеться рiвня окремо'а особистоси Тому, безумовно, б1льш ак-туальним i доц1льним на цьому рiвнi ставити питання про упрaвлiння розвитком ЛП особистость Тим паче, що на цьому «наполягають» особистостi, яю попри всi труднощi у житп спромоглися сaмостiйно опанувати премудрощi монетизацп в Iнтернетi сво'ах здiбностей та здатностей, а потам навчають цьому (за грош^ ш-ших людей (див., наприклад, [6]).
Аналiз останшх досл!джень та публiкацiй. Оцiнцi ЛП окремого пращвника присвячено публiкaцiю [7]. Автор ще'а прaцi проaнaлiзувaв нaявнi в нaуковiй лiте-рaтурi погляди на специфiку людського потенцiaлу, уточнив поняття трудового i кадрового потенщалу ор-гaнiзaцil. Крiм того, вш обГрунтував необхiднiсть ви-д1лення потенщалу управлшця, а також системний
88
В1СНИК ЕКОНОМ1ЧНО1 НАУКИ УКРА1НИ ф
