CC BY
32
и [=1
Мультипликативная модель представляйся как произведен не факторов:
п
У = Г1У' = *
Ы
Для использования таких моделей необходимо решить главный вопрос — обоснование факторов, вводимых в модель. При этом их число должно быть ограничено, а влияние существенно. Цель применения таких моделей — найти наиболее экономичные пути достижения заданного уровня объема производственной программы.
Имитационная модель позволяет воспроизвести и сопоставить варианты решений и хода производства.
Имитационная модель является наиболее сложной и требует применения широкого математического аппарата, включая оптимизационные, детерминированные, матричные модели.
Имитационная модель часто применяется в сложных ситуациях, например, требуется создать модель модификации покупательских потребностей в связи с изменением цен товаров на рынке.
Такие модели широко применяются в перспективном, текущем и оперативном планировании производственной программы.
Широкое распространение в экономических расчетах нашли сетевые модели. Наиболее часто они применяются при построении сквозных графиков выпуска продукции с опережениями основного документа оперативно календарного плана.
Выводы
1. Предлагаемая динамичная система планирования деятельности промышленного предприятия включает блок планов: стратегический, тактический и оперативный; корректирующий блок: прогнозирование, бизнес-планирование, бюджетирование, а также блоки учета, экономического анализа, контроля планов и корректировки целей предприятия.
2. Основой указанной системы планирования предприятия является производственная программа которая состоит из двух частей: плана производства продукции в натуральном или условно-натуральном выражении, а также характеристика продукции, оценка возможных рынков сбыта и стратегия маркетинга.
3. Производственная программа характеризуется готовой, товарной, валовой, чистой и обосновывается производственными ресурсами, основными фондами, оборонными средствами, а также производственной мощностью предприятия.
4. Для разработки и корректировки производственной программы используются модели оптимизации различного типа: оптимизационные, детерминированные, имитационные, матричные статистические и графические которые повышают эффективность динамичной системы планирования [8].
Список использованных источников
1. Дубровский В.Ж. Экономика предприятий: учеб. пособие / В.Ж. Дубровский, Б.Ч. Чайкин. — Екатеринбург: Урал. гос. экон. ун-т, 2002. — 505 с.
2. Економ^ тдприемства: тдручник / за заг. ред. С.Ф. Покропивного. — 3-те вид., без змш. — К.: КНЕУ, 2006. — 528 с.
3. Довбня С.Б. Методические основы и направления реконструкции предприятий промышлености: монография. / С.Б. Довбня. — Днепропетровск: Наука и образование, 2002. — 312 с.
4. Бойко В.В. Экономика предприятия Украины: учеб. пособие / В.В. Бойко. — Днепропетровск: Пороги, 1997. — 312 с.
5. Падерин И. Д. Совершенствование планирования деятельности современного промышленного предприятия: монография / И.Д. Падерин. — Днепропетровск: ДГФА, 2009. — 162 с.
6. Орлов О. О. Планування дiяльностi промисло-вого пщприемства: пщручник / О.О. Орлов. — К.: Скарби, 202. — 336 с.
7. Економ^ тдприемства, навч.-метод. поетб. для навчання. — Дншропетровськ: ДДФА, 2010. — 442 с.
8. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://cyberleninka.rU/article/n/metodika-optimizatsii-pro izvodstvennoy-programmy-na-promysЫennom-predpriya Ш.
Ю. О. Петренко
канд. екон. наук м. Кшв
Ф1НАНСОВО-БЮДЖЕТНЕ УПРАВЛ1ННЯ РОЗВИТКОМ М1СЦЕВИХ СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧНИХ СИСТЕМ В УКРА1Ш
Постановка проблеми. На сучасному етат сощ- цевих оргатв влади забезпечуеться застосуванням ально-економiчного розвитку суспшьства формування рiзних фшансово-бюджетних шструменпв, що дозво-i розподш суспшьних фондiв на рiвнi держави та мю- ляе проводити зважену державну политику на макро-,
мезо- i мiкрорiвнях, враховуючи як iнтереси суспшьс-тва в цшому, так i пробпеми розвитку окремих тери-торiй, беручи до уваги iнституцiонапьнi особпивостi функцюнування економiчних систем.
Основними фiнансово-бюджетними шструмен-тами, що вппивають на розвиток територш та мюце-вого самоврядування, е податковi та бюджетнi, яю за-пежать вiд законодавчо визначених повноважень мю-цевих органiв впади щодо встановпення i стягнення обов'язкових ппатеж1в на пiдвiдомчiй територп та розподшу мобiпiзованих ресурсiв за принципом субси-дiарностi, тобто на рiвнi !х найбшьш ефективного ви-користання. У даному контекси дискусiйними запи-шаються питання розподшу повноважень i вщповща-льностi м1ж рiвнями впади в державi при вирiшеннi соцiально-економiчних пробпем, визначення основ-них шструмента вппиву державного i мiсцевого уп-равлiння, а також оцiнки !х вппиву на економiчне зростання на мюцевому рiвнi.
Аналiз наукових дослщжень. Пробпеми ефективного вппиву на розвиток соцiально-економiчних систем на рiзних рiвнях за допомогою фшансових та бю-джетних iнструментiв знаходять свое вщображення в багатьох наукових пубпжащях. Вченi доспiджують природу мюцевих соцiапьно-економiчних систем як таких, основш iнструменти вппиву, його ступiнь i ре-зупьтати. Вивченню цих питань присвячеш пубпжацп таких науковцiв, практиюв та аналiтикiв, як В. П. Ви-шневський [1], 6. О. Бапацький [2], Б. М. Данипишин [3], Г. В. Макаров [4], Ч. Макпур (McLure C.E.) [5], Т. В. Паентко [1], Т. В. Сапо [6] та шшь Разом iз тим, беручи до уваги останш поди у бюджетнш сферi й у сферi оподаткування в Укра'ш, доцшьним е прове-дення перманентного пошуку шляхiв подопання недо-лiкiв у фiнансово-бюджетному управпшш розвитком мiсцевих соцiально-економiчних систем в Укра1ш: тих що iснували до, i тих, що з'явпяються в процес зако-нодавчих змiн.
Метою дослдження е визначення основних недо-лiкiв системи мiсцевих фiнансiв в Укра1ш за останнi роки, аналiз внесених до бюджетного та податкового законодавства змш, пов'язаних з фшансово-бюджет-ним управлiнням на мiсцевому рiвнi.
Виклад основного матерiалу. Вирiшення поставпе-них питань запежить вiд ступеня централiзацil дер-жавних фiнансiв, зумовпеного рiзними попиико-еко-номiчними скпадовими. Так, у свгговш практицi видь пяють форми суспшьних фiнансових систем, засноваш на процесах центрапiзацil, децентрапiзацil чи адмшь стративно! деконцентрацп, запежно вщ територiальноl структури концентрацп фiнансових ресурав, !х розподшу та використання. Процес децентралiзацil управ-лiння обумовпений можливiстю врахувати вiдмiнностi мiсцевих i нацiонапьних iнтересiв, копи кожна громада мае органiзацiйну i функцiонапьну структуру дпя реа-лiзацil впасних штереав [3]. Полiтичною основою де-централiзацil е бвропейська хартiя про мюцеве самоврядування [7], а адмшстративною — iдея про те, що органи мюцево1 впади краще обiзнанi у мiсцевих пробпемах розвитку i приймають бшьш ефективнi рь шення, а депегування е обов'язковою умовою децент-ралiзацil копективних економiчних ршень [5].
В Укра'ш протягом останшх роив теоретики i практики в галузi мiсцевих фiнансiв пiдкреслювали, що без впасно1 стабшьно1 та достатньо1 фшансово1 бази на мiсцевому рiвнi повноцiнний економiчний розвиток мiсцевих соцiально-економiчних систем е
неможпивим, при цьому втрачаються реапьнi можпи-востi розвитку держави в цшому. Так, незважаючи на чиспенш податковi реформи, ситуащя з мiсцевими по-датками i зборами протягом довгих роив запишапася парадоксапьною — юридично вони завжди iснувапи, апе на практицi !х надходження не дозвопяпи сформу-вати дохщну частину мiсцевих бюджетiв в необхщному обсязi [1, с. 447-458]. У той же час використання зага-пьнодержавних податюв як шструменту фшансово-бюджетного управпiння розвитком мюцевих сощ-апьно-економiчних систем пов'язане з одного боку з пробпемою «м'яких бюджетних обмежень», а з ш-шого — з обмеженням можпивосп мiсцевих органiв впади вппивати на розвиток мюцевих економiчних систем за допомогою податкових шструмента (зокрема, встановпення податкових ставок i пшьг). У свою чергу, саме вщ достатностi доходно1 бази бюджетiв мюцевого самоврядування значною мiрою запежить рiвень само-стiйностi мiсцевих органiв впади. За розрахунками ук-ра1нських вчених, протягом останшх 10 роив частина мюцевих бюджета у доходах зведеного бюджету Укра-!ни скоротипася бшьш н1ж у 2 рази [6, с. 327-328], що е тдтвердженням змши державного регупювання розподшу доходiв м1ж рiзними панками бюджетно1 системи i тенденцп до централiзацil мiсцевих фiнансiв. Однак необхщно враховувати, що процеси форму-вання та використання кошта мiсцевих бюджета — це важпивий фiнансовий шструмент регупювання еконо-мiчного i сощапьного розвитку на мiсцевому рiвнi, а зосередження значних фiнансових ресурсiв в мюцевих бюджетах вiдповiдае тим пробпемам i завданням, яю стоять перед органами мюцевого самоврядування на даному етат розвитку [2, с. 69-70].
Прогопошення курсу на децентрапiзацiю в Укра1ш спричинипо значнi змiни в податковому та бюджетному законодавстта з урахуванням описаних вище недолiкiв. Прийняп змiни Бюджетного та Податкового кодекетв Укра1ни, на основi яких був сфор-мований бюджет 2015 року, е найбшьш значущим зру-шенням на шпяху до фшансово1 децентралiзацil за останнi роки, покпиканим вирiшити пробпему постш-ного дефщиту фiнансових ресурсiв на рiвнi мюцевих бюджетiв. На думку фахiвцiв, змша законодавства вже цього року дозвопить забезпечити стiйке економiчне зростання i виконання мiсцевих бюджетiв на 100 вщ-сотк1в [8].
Основнi змши, внесет до Бюджетного кодексу Украши, що вппивають на незадежшсть мюцевих бю-джетiв, попягають у наступному: самостiйне форму-вання мiсцевих бюджета (ст. 75); незапежне вiд термь нiв прийняття державного бюджету затвердження мю-цевих бюджетiв — до 25 грудня року, що передуе ппа-новому (ст. 77); спрощення процедури надання мюце-вих гарантш та здiйснення мiсцевих запозичень вщ мiжнародних фiнансових органiзацiй (ст. 74); надання права здшснювати мiсцевi зовншш запозичення всiм мiстам обпасного значення (ст. 16); надання права самостийного вибору установи (в органах Казначейства або установах банив) з обспуговування кошта бюджету розвитку мюцевих бюджета та впасних надхо-джень бюджетних органiзацiй (ст. 78). Фшансова са-мостiйнiсть мiсцевих бюджета, у свою чергу, реалiзу-еться за рахунок: встановпення единих нормативiв вщрахувань загапьнодержавних податк^в (податку на доходи фiзичних осiб та податку на прибуток пщпри-емств) за кожною панкою бюджету (ст. 64, 66, 69, 691);
76
В1СНИК ЕКОНОМ1ЧНО1 НАУКИ УКРА1НИ ф
скасування шдикативного планування Мiнфiном по-казниюв мiсцевих бюджетiв та доведення к до мюце-вих бюджетiв; формування единого кошика доходiв загального фонду; розширення перелiку джерел дохо-дiв загального фонду; замiна системи балансування доходiв i видатюв мiсцевих бюджепв принципово новою системою вирiвнювання податкоспроможноси те-риторiй [9].
Доходи загального фонду мюцевих бюджетiв були розширеш за рахунок: передачi з державного бюджету 100 вщсотюв плати за надання адмiнiстративних пос-луг, 100 вщсотюв державного мита, 10 вщсотюв по-датку на прибуток пщприемств приватного сектора економiки; передачi з бюджету розвитку единого по-датку, податку на майно (оподаткування комерцшно1 нерухомостi та автомобiлiв з великим об'емом дви-гуна), та еколопчного податку зi спецiального фонду (крiм радiоактивних вiдходiв) з одночасним збшьшен-ням нормативу зарахування до 80 вщсотюв (чинна норма — 35 вщсотюв); введення такого нового обов'яз-кового платежу, як акцизний податок з реалiзацií суб'ектами господарювання роздрiбноl торгiвлi пщак-цизних товарiв. У свою чергу змiнився норматив роз-межування податку на доходи фiзичних осiб — одного з основних податкових джерел формування мюцевих бюджета в Укра1ш: вiдповiдно до прийнятих змш до державного бюджету направляеться 25 вiдсоткiв податкових надходжень з територп мiст обласного зна-чення, районiв, бюджетiв об'еднаних територiальних громад; до обласних бюджета — 15 вщсотюв, до бюджета мют обласного значення, району, об'еднаних громад — 60 вщсотюв (60 вщсотюв надходжень на територп Киева спрямовуються до державного бюджету, 40 вщсотюв — до бюджету мюта Киева) [9].
Мехашзм вирiвнювання передбачае розрахунок шдексу податкоспроможноси бюджета рiзних рiвнiв (обласних, бюджета мют обласного значення та райошв, а також бюджетiв об'еднаних територiальних громад) i можливостi надання на його основi реверсно! дотацп за рахунок певних джерел вирiвнювання. Ба-зова дотацiя передбачена для пщвищення фюкально1 спроможностi мiсцевих бюджетiв, а крiм згаданих передбаченi так трансферти, як стабiлiзацiйна дотацiя та субвенцп: освiтня, на пiдготовку робiтничих кадрiв, медична, на забезпечення медичних заходiв окремих державних програм [9].
Основш змiни в Податковому кодексi, пов'язаш з децентралiзацiею, стосуються мiсцевих податюв i зборiв. Так, введено згаданий вище акцизний податок з реалiзацil суб'ектами роздрiбноl торгiвлi пiдакцизних товарiв; реформований податок на майно шляхом включення до його складу податку на нерухоме майно, вщмшне вщ земельно1 делянки, транспортного податку та плати за землю; реформована спрощена система оподаткування та зв^носп i т.д. Таким чином, незва-жаючи на фактичне скорочення юлькосп мюцевих обов'язкових платежiв з п'яти (единий податок, податок на нерухоме майно, вщмшне вщ земельно1 дшя-нки, збiр за мiсця для паркування транспортних засо-бiв, туристичний збiр, збiр за провадження деяких ви-дiв пщприемницько1 дiяльностi (плата за торговий патент)) до чотирьох (податок на майно, единий податок, збiр за мюця для паркування транспортних засо-бiв, туристичний збiр), цього року оч^еться збшь-шення обсягу надходжень вщ мiсцевих податюв i збо-рiв [10].
Незважаючи на масштаби змiн у фшансово-бю-джетному регулюваннi розвитку мюцевих сощально-економiчних систем, спещалюти та дослiдники мюце-вих фшанетв в Укра'ш видшяють певнi ризики, пов'язанi з проведенням процесу децентралiзацil на даному етапi [4; 11]. Так, одним iз ризиюв е прагнення центрально1 влади зберегти контроль за розподшом коштiв, оскшьки децентралiзацiя бюджетного процесу в сучасних умовах може призвести до розбалансування вете1 системи бюджетоутворення в Укра'ш, зокрема через закладення до мiсцевих бюджетiв заздалегiдь не-реальних витрат, у зв'язку з чим запропоноваш змiни не виключають впливу центру на розподш i викорис-тання фiнансових ресурсiв на мюцевому рiвнi. Напри-клад, змшено механiзм фiнансування делегованих повноважень: витрати комунальних закладiв охорони здоров'я та освгти фiнансуються за рахунок цшьових субвенцiй, що виключае перерозпод^л даних кошта, тсда як попередня система вирiвнювання дозволяла та-кий перерозподш. Незважаючи на те, що мiсцевi ор-гани влади мають право збшьшувати витрати на данi галузi за рахунок власних коштiв, фшансових ресурсiв для цього може не вистачати. Також, держава зали-шила за собою контроль за витратами на каттальний розвиток, зосередженими в бюджетнш програмi «Дер-жавнi каттальш витрати, що розпод^ляються Кабiне-том Мiнiстрiв Укра1ни». Поява субвенцil з державного бюджету мюцевим бюджетам на проекти лiквiдацil пiдприемств вуг1льно1 та торфодобувно1 промислово-стi й утримання водовiдливних комплексiв у безпеч-ному режимi на умовах спiвфiнансування (50 вщсотюв) викликае сумнiв, оскшьки органи мюцево1 влади не мають вщношення до !х закриття, а виконання власних функцш повинне забезпечуватися державою в повному обсязь Також, централiзованим залишаеться контроль з боку держави за рухом кошта мюцевих ор-ганiв влади на рахунках Казначейства, адже операцil з виконання платжних доручень здiйснюються протя-гом п'яти операцiйних днiв тшьки за умови виконання доходiв зведеного бюджету Украши, тобто для мюце-вих бюджетiв залишаеться ризик неможливоси вико-ристання власних фiнансових ресурав.
До iнших ризик^в фiнансовоl децентралiзацil вiд-носять: недостатнiсть коштiв на мюцевому рiвнi (незважаючи на плановане п^двищення обсягiв доходiв мюцевих бюджетiв за рахунок реформи податкового i бюджетного законодавства, на мюцевий рiвень в той же час передаеться велика юльюсть бюджетних уста-нов; також проблемним е питання фшансування невеликих громад у зв'язку зi скороченням надходжень вщ податку на доходи фiзичних оетб до 25 вiдсоткiв); процес об'еднання громад (тшьки за умови об'еднання громади отримують шший рiвень категорil бюджету та вiдповiднi йому податаода надходження, у тому чи^ — 60 вiдсоткiв надходжень податку на доходи фiзичних осiб) [11].
Висновки. Застосування основних шструмента фшансово-бюджетного управлiння розвитком мiсце-вих соцiально-економiчних систем, а саме податкових та бюджетних, залежить вiд ступеня централiзацil гро-мадсько1 фiнансовоl системи в державь В Украlнi про-тягом останшх рок^в спостерiгався брак фшансування на мюцевому рiвнi, пов'язаний з нестабшьшстю та не-достатнiстю фшансово1 бази. Проголошений курс на децентралiзацiю змiнив акценти мiсцевого розвитку, закршивши законодавчi змiни в основах формування
дохщно! бази i фшансово! самостшносп мiсцевих бю-джетiв. На думку деяких фахiвцiв, впровадженi змiни мають neBHi ризики для eK0H0Mi4H0r0 розвитку окре-мих територiй i кра!ни в целому.
Незважаючи на зазначеш ризики, процеси де-централiзацiI i застосування пов'язаних з ними основ-них iнструментiв фiнансово-бюджетного управлiння розвитком мюцевих соцiапьно-економiчних систем покпиканi позитивно впливати на формування i роз-подш фiнансових ресурсiв на мюцевому рiвнi, що в свою чергу значною мiрою зумовлюе рiвень суспшь-ного добробуту i е основним джерелом задоволення потреб громадян не тшьки на мiсцевому рiвнi, але i в масштабах вете! краши. Подальшi дослiдженнi слiд спрямувати на ретельне узгодження фшансово-бюджетного управлшня розвитком мiсцевих сощаль-но-економiчних систем в Укра!ш зi стратегiею розвитку краши з метою досягнення добробуту широких верств населення.
Список використаних джерел
1. Налоговые системы. Методология развития: монография / [И.А. Майбуров и др.]; под ред. И.А. Майбурова, Ю.Б. Иванова. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2012. - 463 с. - (Серия «Magister»).
2. Балацький О. 6. Бюджет мюта у системi фшан-ав територп [Текст]: монографiя / 6. О. Балацький. — Суми : ДВНЗ "УАБС НБУ", 2011. — 302 с.
3. Данилишин Б. Децентралiзацiя управлiння в Укра!ш: з чого почати? [Електронний ресурс]. — ИД «Галицкие контракты», 2014. — Режим доступу: http://kontrakty.ua/article/82116 (05.05.2015).
4. Макаров Г.В. Очiкуванi ризики у процеа деце-нтралiзацil влади в Укра!ш. Аналогична записка [Електронний ресурс] / Г.В. Макаров. — Н1СД. — Режим
доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/1021/ (01.05. 2015).
5. McLure C.E. The Assignment of Revenues and Expenditures in Intergovernmental Fiscal Relations / C.E. McLure, J. Martinez-Vazquez. — Washington: World Bank Institute, 2000. — 40 p.
6. Сало Т.В. Децентралiзацiя фшансово! системи: стан та ощнка рГвня в Укра!ш [Електронний ресурс] / Т.В. Сало // Збiрник наукових праць "Ефектившсть державного управлшня". — 2013. — Вип. 35. — С. 324330. — Режим доступу: http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21 COM=2&I21DBN=U JRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD = 1&Image_file_name=PDF/efdu_2013_35_42.pdf (27.04.2015).
7. European Charter of Local Self-Government and Explanatory Report [Електронний ресурс]. — Strasbourg: Council of Europe Publishing, 2010. — 50 p. — Available at: http://www.coe.int/t/congress/sessions/18/Source/ CharteEuropeenne_en. pdf (21.04.2015).
8. Бюджетна децентралiзацiя мае вирiшити проблему постшного браку коштiв на рiвнi мiсцевих бю-джетiв [Електронний ресурс] / "ДецентралГзащя влади". — 2015. — Режим доступу: http://decentra lization.gov.ua/news/item/id/209 (06.05.2015).
9. Бюджетний кодекс Укра!ни вiд 08.07.2010 р. № 2456-VI // Вiдомостi Верховно! Ради Украши. — 2010. — № 50-51. — Ст. 572. — (3i змш.).
10. Податковий кодекс Укра!ни вщ 02.12.2010 р. № 2755-VI // Офщшний вiсник Укра!ни. — 2010. — № 92. — Ст. 3248. — (3i змш.).
11. Юрченко К. Яи ризики децентралГзацп? [Електронний ресурс] / К. Юрченко, Г. Гудзь / Л^а. Блоги. — 2015. — Режим доступу: http://blog.liga.net/user/ kyurchenko/ article/ 17090.aspx (21.04.2015).
О. В. Покатаева
д-р екон. наук, професор
О. В. Дерев'янко
астрант м. Заnорiжжя
ОЦ1НКА ЕФЕКТИВНОСТ1 Д1ЯЛЬНОСТ1 КОМЕРЦ1ЙНОГО БАНКУ З ВИКОРИСТАННЯМ МЕТОДУ КОГН1ТИВНОГО МОДЕЛЮВАННЯ
Постановка проблеми. Обов'язковою умовою ус-пiшного функдiонування банку в рамках жорстоко! конкуренцГ! на ринку банивських послуг е ефективне управлшня його дiяльнiстю, яке неможливе без розро-бки стратеги розвитку та моделей ощнки-досягнення цiлей банку.
Сучасш реалГ! розвитку фшансово-економГчно! сфери переконливо доводять необхщшсть розробки i удосконалення аналггачно! шформаци, показниив ефективностi дiяльностi, призначених для плану-вання, контролю та полшшення результатiв поточно! дiяльностi банку. Зростання та розширення масштабiв конкурентних ринкових вiдносин в банивському сек-торi вимагае вiд банив постшного пошуку шляхiв ш-
тенсифшацп взаемозв'язив зi сво!ми клiентами, полшшення !х яисних характеристик.
У вггчизнянш науковiй лiтературi проблемам кон-курентоспроможностi банив та тенденщям !! тдви-щення присвяченi роботи Ю.А. Бабiчево!, 1.Т. Балабанова, В.Я. Вовк, А.1. Жукова, Ю.1. Коробова, О.1. Лаврушина, Г.С. Паново!, А.М. Тавааева та iн. Проблемам тдвищення ефективностi дiяльностi банив з використанням нових технологш в умовах достатнього рiвня банивсько! конкуренцГ! присвячеш роботи Д.В. Бахтiна, Н.С. Родшо!, 6. К. Стрельцово! та ш. Закор-донш автори також придшили увагу питанням ефек-тивноси дГяльносп банив, а саме: М. Бейкер, Х. Де-рига, П. Друкер, М. Хтнс.
78
В1СНИК ЕКОНОМИНО1 НАУКИ УКРА1НИ ф
