CC BY
48
Теорiя i практика правознавства. — Вип. 2 (14) /2018 ISSN 2225-6555
УДК 346.1 doi: 10.21564/2225-6555.2018.14.149374
«М'ЯКЕ ПРАВО» У СИСТЕМ1 РЕГУЛЮВАННЯ КОРПОРАТИВНИХ В1ДНОСИН
Щотна Олена Олександрiвна,
канд. юрид. наук, доцент кафедри господарського права, Нацюнальний юридичний утверситет ¡мет Ярослава Мудрого, Украгна, м. Харюв e-mail: shchokinaelena@gmail.com ORCID 0000-0001-8320-5543
Розглянуто висловлеш в юридичнт науц погляди на феномен «м'якого права». Визначаеться роль рекомендацтних актгв м1жнародних оргашзацш у систем1 регулювання корпоративних вгдносин, зокрема в1дносин корпоративного управлшня, на нащональному р1вн1.
Ключов1 слова: «м'яке право»; корпоративне управлшня; мiжнародна оргашзащя; Принципи корпоративного управлшня G 20 / Оргашзацп економ1чного ствробггництва та розвитку 2015.
111 I / / \ \\ / / Я*' , у л \\||
I if' ^ \\
Вступ. Поняття «м'яке право» (soft law) сьогодш вже мщно увшшло у
\\У I \\ (I \ W \ ' \ //& Ii Л //
науковий об1г незважаючи на всю його невизначешсть i дискусшшсть. При
цьому якщо ранiше феномен м'якого права дослщжувався переважно в межах
науки мiжнародного права, то останнiм часом спостер^аеться iнтерес до цiеi
проблематики на рiвнi теорii права i галузевих правових наук.
У сучасних умовах «м'яке право» перетворюеться на дiевий iнструмент
регулювання корпоративних i взагалi господарських вiдносин на
нащональному рiвнi. Мiжнароднi стандарти корпоративного управлшня
виступають орiентиром для розвитку корпоративного права вшх держав свiту.
Суб'ектом «правотворчостЬ» в такому випадку е не держава, а мiжнародна
оргашзащя, що формулюе й ухвалюе рекомендацшш акти.
Анал1з останн1х досл1джень i публ1кац1й. Проблематика «м'якого права»
в сучаснш юридичнiй науцi е вельми популярною, ш присвячена значна
кшьюсть робiт закордонних i вiтчизняних учених. Концепцш «м'якого права»,
|
Theory and Practice of Jurisprudence. — 2018. - Issue 2 (14) ISSN 2225-6555
що виникла у захщноевропейськш доктриш, дослщжували вiдомi учеш-мiжнародники Г. М. Вельямiнов, Т. М. Нешатаева та багато iH. Вплив «м'якого права» на право Свропейського Союзу (СС) вивчали, зокрема, П. О. Грималюк, О. Ю. Димiнська та К. Смирнова. На загальнотеоретичному рiвнi зазначеному феномену присвятили низку статей Ю. Б. Фогельсон й I. В. Шалшська. «М'яке право» як регулятор мiжнародних комерцшних вiдносин розглядають у сво!х працях Т. В. Матвеева та О. В. Муратова. Уперше на пострадянському просторi проблему «м'якого» корпоративного права порушила С. О. Чеховська (2012 р.), за влучним висловом яко! ще! м'якого права поступово завойовують все новi й новi сфери суспшьного життя [16].
Метою статт е визначення ролi «м'якого права» в системi регулювання корпоративних вщносин.
Виклад основного матерiалу. Единого тдходу до розумiння поняття «м'яке право» сьогодш немае. Фактично кожен автор, що звертаеться до цього поняття, вкладае в нього рiзний змют. Але ж для з'ясування мюця «м'якого права» в системi регулювання корпоративних вщносин необхiдно насамперед
1 |Г|' \\
визначитися з його змютом.
У доктриш мiжнародного права пiд термшом «м'яке право» розумiють рекомендацiйнi акти (резолюцп) мiжнародних мiжурядових органiзацiй, як не е юридично обов'язковими. Зпдно зi статутами мiжнародних органiзацiй бшьшють з них вправi регламентувати мiжнароднi вiдносини за допомогою
сво!х резолюцш, що мають переважно рекомендацiйний характер [10, с. 52].
ГЦ П(7ПГ\
Так, Г. М. Вельямшов пише, що по сутi вiдмiннiсть «м'якого права» вщ «твердого права» (hard law) полягае в тому, що норми «м'якого права» - не обов'язковi i !х виконання вiдповiдно не може забезпечуватися прийнятими в мiжнародному правi засобами, аж до примусових [2, с. 84].
Бшьш широко!' концепцп «м'якого права» дотримуеться Т. В. Матвеева, на думку яко! до нього доцшьно вщнести не лише резолюцп мiжнародних оргашзацш, а й iншi документи, як мiстять унiфiкованi норми, що не мають обов'язково! сили, зокрема, правовi керiвництва, модельнi закони, кодекси © Shchokina O. O., 2018 2
Теорiя i практика правознавства. — Вип. 2 (14) /2018 ISSN 2225-6555
поведшки [8, с. 66-67]. При цьому до суб'екив «м1жнародно1 правотворчостЬ» вчена вщносить не тшьки мiжнароднi мiжурядовi органiзацiï, а й неурядовi (Мiжнародну торгову палату (МТП), Мiжнародну асоцiацiю франшизи, Мiжнародну асощацш юристiв тощо). Т. В. Матвеева дотримуеться точки зору, що норми «м'якого права» можуть мютитися i в мiжнародних документах, i прийматися на нащональному рiвнi, отже, можна казати як про soft law international, так i про soft law internal [8, с. 69]. Схожу думку висловлюе й О. В. Муратова [9].
С. В. Бахш свого часу запропонував використовувати для позначення акпв мiжнародних оргашзацш, що ставлять за мету оптимiзацiю регулювання мiжнародних комерцшних вщносин, термш «субправо». Розрiзняючи «субправо» i «м'яке право», що регулюе мiждержавнi вщносини, учений звертае увагу на схожють процесiв, що останнiм часом поширилися в
мiжнародному та приватному правг розширення й ускладнення сфери
/ Г^ уТзД \\ /) \ JJ ТА?/' лД СЭ* \
нормотворчостi, зростання наукоемностi цього процесу, неможливiсть держав
постшно й активно брати участь у ньому [1, с. 147].
1 ^^^ I i I I 4\ \ \
З часом термiн «м'яке право» став використовуватися для позначення
^^ u \ 1\ н" \ \\ \ j / ££ / / /
правил поведiнки, що походять не вiд держав. С. О. Чеховська зазначае, що недержавне регулювання часто називають м'яким правом, а також приватним регулюванням. В регуляторному полi з'являються рiзнi недержавнi суб'екти, що створюють особливого роду сощальш норми, якi добровiльно застосовуються суб'ектами [16]. Значна частина правил, що стосуються корпоративного управлшня, формуються як «м'яке право», оскшьки вони створюються й ухвалюються недержавними уповноваженими оргашзашями. Отже, за такого шдходу до «м'якого права» вщносяться будь-якi норми, що створюються недержавними суб'ектами як мiжнародного, так i нацюнального рiвня.
На думку Ю. Б. Фогельсона, сама поява у правовому дискурс термiна «м'яке право» свщчить про те, що виникае нове право, яке не спираеться на силу, суверенитет i територiальнi кордони держав. Юридично необов'язковi
Theory and Practice of Jurisprudence. — 2018. - Issue 2 (14) ISSN 2225-6555
норми «м'якого права» в усьому аналопчш правовим нормам, за винятком одного атрибута - використання державного апарату для ïx створення i приведення у виконання [15, с. 50]. Ю. Б. Фогельсон вказуе на таку важливу особливють «м'якого права»: завжди юнуе якийсь авторитетний центр, що створив цю систему правил та (або) шдтримуе ïï дiевiсть [15, с. 48].
У захщнш юридичнiй лiтературi «м'яке право» розумiеться переважно в широкому сенш. Зарубiжнi дослiдники вщносять кодекси корпоративного управлiння та шше «м'яке право» до квазi-правовиx шструменлв без будь-яко!' санкцiï та обов'язковоï сили, або 3i слабшою обов'язковою силою, нiж традицiйне тверде право [19, с. 473].
Виходячи з викладеного можна виокремити три основш пiдxоди до розумiння «м'якого права»:
1) «м'яке право» зводиться до рекомендацшних аклв мiжнародниx
/ /%/ 1 / \ ' \ м \Уч \
мiжурядовиx органiзацiй;
2) «м'яке право» охоплюе як документи мiжнародниx мiжурядовиx оргашзацш, так i неурядових, зокрема, Принципи мiжнародниx комерцшних
1 |Г|' \\
договорiв УН1ДРУА, акти МТП тощо;
3) найбшьш широкий пiдxiд, за якого «м'яким правом» вважаються iнструменти недержавного регулювання як мiжнародного, так i нащонального рiвня.
Слiд зазначити, що у вггчизнянш i загалом пострадянськiй юридичнш науцi переважае мiжнародно-правовий погляд на «м'яке право» як на резолюцп мiжнародниx мiжурядовиx оргашзацш, що мають рекомендацiйний характер. «М'яке право» - це феномен, що юнуе насамперед в межах мiжнародного права, i при цьому здшснюе суттевий вплив на процеси ушфжацп й гармошзацп нащональних законодавств - члешв GC [7, с. 29].
Помiж усix мiжнародниx органiзацiй найбшьш активно правотворчi повноваження з використанням норм «м'якого права» реалiзуються саме в межах мiжнародниx економiчниx оргашзацш. Як правило, акти «м'якого права» приймаються у формi кодексiв, плану дш, правил, стандартiв, комюнiке, © Shchokina O. O., 2018 4
Теорiя i практика правознавства. — Вип. 2 (14) /2018 ISSN 2225-6555
заяв, меморандумiв, модельних закошв тощо. Характерною особливютю розвитку концепцп «м'якого права» (soft law) на сучасному етат Г. Ю. Гулевська справедливо вважае його значення для регулювання економiчних вщносин на внутршньодержавному рiвнi, гармошзацп нацiонального й мiжнародного права [4, с. 250].
Одшею з тенденцiй сучасного розвитку корпоративних вщносин е значний вплив на нього мiжнародних «м'яких» норм. Фактично сьогодш «м'яке право» визначае вектор розвитку корпоративних вщносин на нащональному рiвнi.
Т. М. Нешатаева виокремлюе два шляхи дп «м'яких» норм. По-перше, норма-рекомендацiя з часом може перетворитися на норму мiжнародного права, зокрема, шляхом закршлення у мiжнародному договорi. А, по-друге, засновуючись на рекомендованому мiжнародному правилi держави змшюють
свое нацiональне законодавство таким чином, щоб з'явилося свщчення
I г; уд^^А \\ I J) \ 7? I l'v f. H \
виконання мiжнародних рекомендацiй [10, с. 54].
Найбiльшого впливу актiв «м'якого права» зазнала така частина
1 1 I ' ! 7\ \\
корпоративних вщносин, як вiдносини корпоративного управлшня. З
Ъ \ Il /,'"■ \ \\ \ \ //£ \ / / ' S LY^S
\м I \\ II \ W \ /M * / / ^^^
узагальнень практики застосування корпоративного законодавства вищими судовими iнстанцiями Украïни випливае, що корпоративне управлшня розумiеться у вузькому сенс як система вiдносин мiж учасниками товариства та його органами з приводу реаизацп учасниками ï^ корпоративних прав [5, с. 18]. У сучасних вгтчизняних правових дослщженнях корпоративне управлiння визначаеться як система внутршньогосподарських вiдносин, що складаеться внаслiдок реалiзацiï компетенцiй, мiж власниками корпоративних прав та господарським товариством (корпоращею) як суб'ектом корпоративноï власностi у зв'язку iз прийняттям та виконанням рiшень щодо господарсь^' дiяльностi товариства, а також контролем за ï^ виконанням [5, с. 46].
До акпв «м'якого права» у сферi регулювання дiяльностi корпорацш можна вiднести: Принципи корпоративного управлшня G 20 / Оргашзацп економiчного спiвробiтництва та розвитку (дай - ОЕСР) 2015 р. [12],
Theory and Practice of Jurisprudence. — 2018. - Issue 2 (14) ISSN 2225-6555
Декларацш про мiжнароднi швестицп i багатонащональш шдприемства 1976 р. i KepiBHi принципи для багатонащональних шдприемств ОЕСР 2011 р. як складову останньо! [20].
Принципи корпоративного управлшня ОЕСР являють собою збiрку найкращих свiтових стандартiв, спрямованих на формування яюсно! й прозоро! системи корпоративного управлiння та, врешп, пiдвищення рiвня довiри до компанп з боку iнвесторiв i ii конкурентоздатностi. Вперше Принципи було прийнято ОЕСР у 1999 р. З того часу вони стали взiрцем для регулювання корпоративних вщносин у багатьох крашах, особливо тих, що розвиваються, незалежно вiд !х членства в ОЕСР. У 2004 р. документ було ухвалено у другш редакцп, а останнiй його перегляд вщбувся у 2014-2015 рр. за участ держав G 20. Новий документ був прийнятий Радою ОЕСР у липш 2015 р. та ухвалений
на самт G 20 у листопадi того ж року тд назвою «Принципи корпоративного
/ ¿¡>J^ / \\ \
управлшня G 20ЮЕСР» (далi - Принципи G 20ЮЕСР) [12]. Принципи
G 20ЮЕСР, як i !х попередш редакцii, мають рекомендацiйний характер, через
що визначаються дослiдниками як «м'яке право» (soft law) [4, с. 249].
\ |Г|' \\
Принципи G 20/ОЕСР орieнтованi насамперед на публiчнi акцiонернi компанп, у тому чи^ фшансов^ Водночас вони можуть використовуватись як шструмент покращення корпоративного управлiння i в iнших товариствах, акцп яких не перебувають у бiржовому оборота Принципи G 20/ОЕСР 2015 р. мютять деякi новi стандарти, що вщображають свiтовi тенденцii розвитку корпоративних вщносин, (необхiднiсть схвалення угод з пов'язаними сторонами, впровадження електронного голосування, утворення спецiалiзованих комiтетiв наглядово! ради тощо), проте в цшому вони не зазнали кардинальних змiн у порiвняннi з редакщею 2004 р. [18].
Слщ зазначити, що за виключенням деяких конкретних положень, Принципи G 20/ОЕСР сформульоваш у загальному виглядi, що практично унеможливлюе !х пряме застосування. Дослщники зазначають, що це було зроблено навмисно, оскшьки Принципи не повинш бути унiфiкованим актом, а мають пропонувати рiзнi можливостi щодо того, як можна досягти гарних © Shchokina O. O., 2018 6
Теорiя i практика правознавства. — Вип. 2 (14) /2018 ISSN 2225-6555
практик корпоративного управлшня [21, с. 6]. Зпдно з Принципами, вони не переслщують мету надавати детальш рецепти для нащонального законодавства [12, с. 11]. Державним i приватним структурам пропонуеться розробити бшьш детальш положення iз урахуванням економiчних, правових i культурних особливостей певноi краши.
В Украiнi запровадження мiжнародних стандартiв корпоративного управлiння розпочалось у 2003 р. з прийняттям Державною комiсiею з цшних паперiв та фондового ринку вггчизняних Принципiв корпоративного управлшня. Чинна сьогодш редакцiя Принцишв була затверджена рiшенням Нацiональноi комiсii з цiнних паперiв та фондового ринку (далi - НКЦПФР) вщ 24 липня 2014 р. № 955 [11]. Цей документ не е юридично зобов'язуючим i мютить рекомендацп, спрямованi на удосконалення практики корпоративного управлшня в публiчних акцюнерних товариствах, а також iнших господарських
товариствах у тш мiрi, в якш може бути до них застосований. На сьогоднiшнiй
/ / УдгНзД \\ /1г.. AI' \
день НКЦПФР не затвердила оновлену редакцiю нацiональних Принципiв,
проте основш нововведення Принципiв G 20/0ЕСР вже отримали закрiплення
1 I I I I 4\ \ \
на рiвнi законiв Укра1'ни.
W \ II /,'"■ \ \\ \ \ //Й \ / / f ГЧТ^Ч
«М'якi» стандарти корпоративного управлiння, юридично необов'язковi за своею природою, завдяки авторитету оргашзацп, що !'х розробила, використовуються державами для реформування корпоративного законодавства. Аналiзуючи рекомендацiйнi акти ОЕСР, В. П. Тичина зазначае, що вони мають важливе практичне значення та значний регулюючий вплив на поведшку держав - члешв ОЕСР [13, с. 128]. Однак слщ визнати, що м'якоправовi рекомендацп мiжнародних органiзацiй, i ОЕСР зокрема, справляють вплив не лише на держави - члени оргашзацп, а й на вш iншi держави та 1'х приватних суб'еклв. У Рекомендацп Ради з корпоративного управлшня ОЕСР вщ 8 липня 2015 р., зважаючи на те, що Принципи отримали свггове визнання i виступають важливою основою для нацiональних i мiжнародних заходiв з удосконалення корпоративного управлшня, вшм державам незалежно вщ !'х членства у ОЕСР рекомендуеться належним чином
Theory and Practice of Jurisprudence. — 2018. — Issue 2 (14) ISSN 2225-6555
брати до уваги Принципи G 20/0ЕСР 2015 р. [12, с. 71]. Як зазначаеться в анотацп до Роздшу I Принцишв, бажаний набiр законодавства, регулювання, саморегулювання, добровшьних стандарт i т. ш у цiй галузi буде змшюватися залежно вiд краïни. Правовi й регуляторнi елементи структури корпоративного управлшня можуть бути доповненi елементами «м'якого права», наприклад, кодексами корпоративного управлшня [12, с. 13].
Водночас, як зазначають закордонш дослщники, добровшьшсть Принципiв на практицi може бути зменшена: такi авторитетнi мiжнароднi оргашзацп, як Рада з фiнансовоï стабшьносп, Свiтовий банк i Мiжнародний валютний фонд розглядають Принципи як мiжнароднi стандарти, до прийняття яких держави слщ спонукати. Iмплементацiя Принципiв також може здiйснюватися в результатi ринкового тиску, а саме якщо краши бажають стимулювати шоземне iнвестування [21, с. 6]. Держави прагнуть створити таю
/ \ / X III ^ \ ^ \
умови взаемодiï, коли невиконання норм «м'якого права» спричиняе несприятливi економiчнi й полiтичнi наслщки, а також на все частше застосування механiзмiв монiторингу виконання державами - учасницями аклв «м'якого права» [13, с. 126].
Цшавою практикою е добровшьне взяття державами на себе мiжнародних
зобов'язань з дотримання норм «м'якого права». Так, Украша за п. «с» ч. 1 ст.
387 Угоди про асошацш з СС узяла на себе зобов'язання щодо подальшого
розвитку политики корпоративного управлшня вщповщно до мiжнародних
стандартiв, а саме Приншв ОЕСР [14].
^rf/iTv nriiii»
«М'якi» норми, що стосуються розкриття шформацп багатонацiональними корпорацiями, мiстяться у Роздш II Керiвних принципiв для багатонацюнальних пiдприемств ОЕСР 2011 р. [20] i в цшому вщповщають Принципам корпоративного управлiння ОЕСР. 15 березня 2017 р. було шдписано Угоду мiж Урядом Украïни та ОЕСР щодо приеднання до Декларацп про мiжнароднi iнвестицiï i багатонацюнальш пiдприемства, вiдповiдних Рекомендацiй i процедурних Ршень Ради ОЕСР. 18 серпня 2017 р. Кабшет Мiнiстрiв Украши ухвалив постанову про подання на ратифшащю Верховнiй © Shchokina O. O., 2018 8
Теорiя i практика правознавства. — Вип. 2 (14) /2018 ISSN 2225-6555
Радi Украши зазначено!' Угоди. 23 серпня вщповщний законопроект було подано до Верховно1' Ради, проте до цього часу вш не прийнятий. У Висновку вщ 28 вересня 2017 р. Головне науково-експертне управлшня зазначило, що прийняття парламентом ршення щодо внесеного законопроекту можливе тсля надання Урядом офщшно перекладених на державну мову Декларацп та Рекомендацш ОЕСР, до яких передбачаеться приеднання [3].
Разом iз тим приватш суб'екти можуть добровiльно слщувати мiжнародним рекомендацiйним нормам. Т. М. Нешатаева вказуе, що подiбнi рекомендацп нерщко стають вельми дiевим регулятором мiжнародних вiдносин, у тому чи^ приватного характеру [10, с. 52]. Добровшьне дотримання мiжнародних стандартiв корпоративного управлшня корпоращями, що зацiкавленi у гарнш дiловiй репутацп та шдвищенш свое1' конкурентоздатностi, призводить до формування у корпоративних вщносинах звича1'в дшового обороту [Див.: 17, с. 63-66]. У росшськш науцi В. А. Лаптевим
/ fx XAFjSÄ \i \ Jj I \
висловлено думку про те, що корпоративнi кодекси в цiлому е класичним прикладом локальних пiдприемницьких звича1'в, якi закрiплюють правила
1 I I I I 4\ \ \
корпоративного управлiння (вимоги до кандидатур у члени оргашв корпорацп,
Ъ \ II /,'"■ \ \\ \ \ / ЙЙ \ / / '/ ГЧТ^Ч
розкриття iнформацii, порядку корпоративного контролю) [6, с. 115-116]. З такою точкою зору не можна погодитись. Можна вести мову про визнання звичаем того чи шшого положення, що закршлено у кодексi, але цiлком кодекс не можна розглядати як звичай. Також сумшвним е вщнесення !х до локальних звича1'в. Бiльш того, ми вважаемо, що стандарти корпоративного управлшня за умови !х широкого дотримання у корпоративних вщносинах у всьому свт можуть набувати характеру звича1'в мiжнародного дiлового обороту.
У радянськш науцi мiжнародного права на декшька рокiв ранiше, нiж на Заходi виникла концепцiя «м'якого права», була запропонована концепщя рекомендацiйних норм [2, с. 84], що у подальшому була сприйнята загальною теорiею права. Виходячи з ще1' концепцп, доречно вщмежовувати «м'яке право» вiд нормативно-правових аклв рекомендацiйного характеру, таких як затверджеш НКЦПФР Принципи корпоративного управлшня.
На нашу думку, слщ також розрiзняти локальш нормативш акти корпорацш (статути, положення, принципи (кодекси) корпоративного управлшня), як можна вважати iнструментами саморегулювання корпоративних вщносин, та «м'яке право» як таке, що походить вщ недержавного авторитетного центру - мiжнародноï органiзацiï.
Висновки. Проведене дослiдження дозволяе стверджувати, що сьогоднi «м'яке право» визначае вектор розвитку корпоративних вщносин на нацюнальному рiвнi, а також виступае шструментом гармонiзацiï нацiональних законодавств рiзних краш свiту. «М'яке право» регулюе корпоративш вiдносини опосередковано - шляхом впливу на розвиток нацюнального законодавства, а також безпосередньо - шляхом самостшного запровадження корпорацiями мiжнародних стандартiв у локальш нормативш акти (статути, положення, принципи (кодекси) корпоративного управлшня), а також
/ Ûf Л-/ \ / \\ Г1\
формування на 1'х основi мiжнародних звича1'в дiлового обороту.
Список лггератури:
1. Бахин С. В. Субправо (международные своды унифицированного контрактного права). Санкт-Петербург : Юрид. центр Пресс, 2002. 311 с.
2. Вельяминов Г. М. Международное экономическое право и процесс (Академ. курс) : ученик. Москва : Волтерс Клувер, 2004. 496 с.
3. Висновок Головного науково-експертного управлшня вщ 28 вересня 2017 р. на проект Закону Украши «Про ратиф1кащю Угоди (у форм1 обмшу листами) м1ж Урядом Украши та Оргашзащею економ1чного ствроб1тництва та розвитку щодо приеднання до Декларацп про м1жнародш швестицп i багатонацюнальш тдприемства, вщповщних Рекомендац1й та процедурних Р1шень Ради Орган1зац1'1 економ1чного сп1вроб1тництва та розвитку». URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=62427 (дата звернення: 25.10.2018).
4. Гулевська Г. Ю. Норми «м'якого права» (soft law) у регулюванш м1жнародних економ1чних вщносин. Пор1вняльно-аналтичне право. 2017. № 3. С. 248-251.
5. Беляневич О. А., Мягкий А. В. Корпоративне управлшня за законодавством Украши: теоретико-прикладш проблеми : монограф1я. Кшв : НД1 приватного права i тдприемництва 1м. Ф. Г. Бурчака, 2017. 320 с.
6. Лаптев В. А. Локальный правовой обычай как источник регулирования предпринимательских отношений. Lex russica. № 4 (125), апрель, 2017. C. 110-119. DOI: 10.17803/1729-5920.2017.125.4.110-119.
7. Линников А. С., Карпов Л. К. Международно-правовые стандарты регулирования банковской деятельности. Москва : Статут. 2014. 173 с.
8. Матвеева Т. В. К вопросу о «мягком праве» в регулировании международных частноправовых отношений. Государство и право. 2005. № 3. С. 62-71.
9. Муратова О. В. Акты «мягкого» права как регуляторы частноправовых отношений. Журнал зарубежного законодательства и сравнительного правоведения. 2015. № 4 (53).
С. 627-633. DOI: 10.12737/14279.
10. Нешатаева Т. Н. Международное частное право и международный гражданский процесс : учебный курс в 3-х ч. Москва : Городец, 2004. 624 с.
11. Принципи корпоративного управлшня: затверджено ршенням Нац. комсп з цшних паперiв та фондового ринку вщ 22.07.2014 р. № 955. URL: http://www.consultant.parus.ua (дата звернення: 25.10.2018).
12. Принципы корпоративного управления G20/ОЭСР, OECD (2016), OECD Publishing, Paris. URL: http://dx.doi.org/10.1787/9789264252035-ru (дата звернення: 25.10.2018).
13. Тичина В. П. Правова характеристика рекомендацш Оргашзацп економiчного ствроб^ництва та розвитку. Науковий в1сник М1жнародного гумантарного ушверситету. Сер1я: Юриспруденция. 2017. № 26. С. 126-128.
14. Угода про асощащю мiж Украшою, з одше! сторони, та Свропейським Союзом, Свропейським Ствтовариством з атомно! енергп i !хшми державами-членами, з шшо! сторони, тдписана 27 червня 2014 р. URL: http:// www.kmu.gov.ua/ua/diyalnist/yevropejska-integraciya/ugoda-pro-asociacyu (дата звернення: 25.10.2018).
15. Фогельсон Ю. Б. Мягкое право в современном правовом дискурсе. Журнал российского права. 2013. № 9 (201). С. 43-51.
16. Чеховская С. А. «Мягкое» корпоративное право: постановка проблемы. Предпринимательское право. 2012. № 4. С. 8-12. URL: https://center-bereg.ru/b2936.html (дата звернення: 25.10.2018).
17. Щёкина Е. А. Правовой обычай международной торговли как источник международного частного права. Харьков : Крок, 2007. 221 с.
18. Щокша О. О. Вплив Принцитв корпоративного управлшня G 20/ОЕСР 2015 на регулювання корпоративних вщносин в Укршш. Eastern European Studies: Economics, Education and Law: Proceedings of the International Scientific Conference. Vol. II. June 7-8, 2018. Burgas : Publishing House FLAT Ltd-Burgas, 2018. P. 224-227.
19. Jingchen Zhao. Promoting a More Efficient Corporate Governance Model in Emerging Markets Through Corporate Law, 15 Wash. U. Global Stud. L. Rev. 447 (2016), P. 447-493. URL: http://openscholarship.wustl.edu/law_globalstudies/vol15/iss3/6 (Last accessed: 25.10.2018).
20. OECD (2013), OECD Guidelines for Multinational Enterprises 2011 Edition (Russian version), OECD Publishing. URL: http://dx.doi.org/10.1787/9789264203204-ru. (Last accessed: 25.10.2018).
21. Siems, Mathias M. and Alvarez-Macotela, Oscar Salvador, The G20/OECD Principles of Corporate Governance 2015: A Critical Assessment of Their Operation and Impact. Journal of Business Law. 2017. P. 310-328. URL: http://ssrn.com/abstract=3000329. (Last accessed: 25.10.2018).
References:
1. Bahin, S.V. (2002). Subpravo (mezhdunarodnye svody unificirovannogo kontraktnogo prava). SPb.: Jurid. centr Press [in Russian].
2. Vel'jaminov, G.M. (2004). Mezhdunarodnoe jekonomicheskoe pravo i process (Akadem. kurs). Moscow: Volters Kluver [in Russian].
3. Vysnovok Holovnoho naukovo-ekspertnoho upravlinnia vid 28 veresnia 2017 r. na proekt Zakonu Ukrainy «Pro ratyfikatsiiu Uhody (u formi obminu lystamy) mizh Uriadom Ukrainy ta Orhanizatsiieiu ekonomichnoho spivrobitnytstva ta rozvytku shchodo pryiednannia do Deklaratsii pro mizhnarodni investytsii i bahatonatsionalni pidpryiemstva, vidpovidnykh Rekomendatsii ta protsedurnykh Rishen Rady Orhanizatsii ekonomichnoho spivrobitnytstva ta rozvytku». URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=62427.
4. Hulievska, H.Yu. (2017). Normy «m'iakoho prava» (soft law) u rehuliuvanni mizhnarodnykh ekonomichnykh vidnosyn. Porivnialno-analitychne pravo, 3, 248-251 [in Ukrainian].
5. Belianevych, O.A. & Miahkyi, A.V. (2017). Korporatyvne upravlinnia za
zakonodavstvom Ukrainy: teoretyko-prykladni problemy. Kyiv: NDI pryvatnoho prava i pidpryiemnytstva im. F. H. Burchaka [in Ukrainian].
6. Laptev, V.A. (2017). Lokal'nyj pravovoj obychaj kak istochnik regulirovanija predprinimatel'skih otnoshenij. Lex russica, 4 (125), april', 11-119. DOI: 10.17803/17295920.2017.125.4.110-119 [in Russian].
7. Linnikov, A.S. & Karpov, L.K. (2014). Mezhdunarodno-pravovye standarty regulirovanija bankovskoj dejatel'nosti. Moscow: Statut [in Russian].
8. Matveeva, T.V. (2005). K voprosu o «mjagkom prave» v regulirovanii mezhdunarodnyh chastnopravovyh otnoshenij. Gosudarstvo ipravo, 3, 62-71 [in Russian].
9. Muratova, O.V. (2015). Akty «mjagkogo» prava kak reguljatory chastnopravovyh otnoshenij. Zhurnal zarubezhnogo zakonodatel'stva i sravnitel'nogo pravovedenija, 4 (53), 627633. DOI: 10.12737/14279 [in Russian].
10. Neshataeva, T.N. (2004). Mezhdunarodnoe chastnoe pravo i mezhdunarodnyj grazhdanskij process. Moscow: Gorodec [in Russian].
11. Pryntsypy korporatyvnoho upravlinnia: zatverdzheno rishenniam Nats. komisii z tsinnykh paperiv ta fondovoho rynku vid 22.07.2014 r. № 955. (2014). URL: http://www.consultant.parus.ua.
12. Principy korporativnogo upravlenija G20/OJeSR, OECD (2016), OECD Publishing, Paris. URL: http://dx.doi.org/10.1787/9789264252035-ru.
13. Tychyna, V.P. (2017). Pravova kharakterystyka rekomendatsii Orhanizatsii ekonomichnoho spivrobitnytstva ta rozvytku. Naukovyi visnyk Mizhnarodnoho humanitarnoho universytetu. Seriia: Yurysprudentsiia, 26, 126-128 [in Ukrainian].
14. Uhoda pro asotsiatsiiu mizh Ukrainoiu, z odniiei storony, ta Yevropeiskym Soiuzom, Yevropeiskym Spivtovarystvom z atomnoi enerhii i yikhnimy derzhavamy-chlenamy, z inshoi storony, pidpysana 27 chervnia 2014 roku. (2014). URL: http:// www.kmu.gov.ua/ua/diyalnist/yevropejska-integraciya/ugoda-pro-asociacyu.
15. Fogel'son, Ju.B. (2013). Mjagkoe pravo v sovremennom pravovom diskurse. Zhurnal rossijskogoprava, 9 (201), 43-51 [in Russian].
16. Chehovskaja, S.A. (2012). «Mjagkoe» korporativnoe pravo: postanovka problemy. Predprinimatel'skoepravo, 4, 8-12. URL: https://center-bereg.ru/b2936.html [in Russian].
17. Shhjokina, E.A. (2007). Pravovoj obychaj mezhdunarodnoj torgovli kak istochnik mezhdunarodnogo chastnogo prava. Kharkov: Krok [in Russian].
18. Shchokina, O^. (2018). The Impact of The G 20/OECD Corporate Governance Principles 2015 on Regulation of Corporate Relations in Ukraine. Eastern European Studies: Economics, Education and Law: Proceedings of the International Scientific Conference, Vol. II. June 7-8, 2018. Burgas: Publishing House FLAT Ltd-Burgas, 224-227 [in Russian].
19. Jingchen Zhao. (2016). Promoting a More Efficient Corporate Governance Model in Emerging Markets Through Corporate Law, 15 Wash. U. Global Stud. L. Rev. 447 (2016), P. 447493. URL: http://openscholarship.wustl.edu/law_globalstudies/vol15/iss3/6.
20. OECD (2013), OECD Guidelines for Multinational Enterprises 2011 Edition (Russian version), OECD Publishing. URL: http://dx.doi.org/10.1787/9789264203204-ru.
21. Siems, Mathias M. & Alvarez-Macotela, Oscar Salvador (2017). The G20/OECD Principles of Corporate Governance 2015: A Critical Assessment of Their Operation and Impact. Journal of Business Law, 310-328. URL: http://ssrn.com/abstract=3000329.
Щёкина Е. А. «Мягкое право» в системе регулирования корпоративных отношений.
В статье рассматриваются сложившиеся в юридической науке подходы к феномену «мягкое право». Определяется роль рекомендательных актов международных организаций в системе регулирования корпоративных отношений, в частности, отношений корпоративного управления, на национальном уровне.
Ключевые слова: «мягкое право»; корпоративное управление; международная
организация; Принципы корпоративного управления G 20 / Организации экономического сотрудничества и развития 2015.
Shchokina O. O. «Soft law» in the system of regulation of corporate relations.
The article discusses the approaches to the "soft law " phenomenon that have developed in legal science. The role of recommendatory acts of international organizations in the system of regulation of corporate relations, in particular, relations of corporate governance, is determined at the national level.
Keywords: "soft law"; corporate governance; international organization; The G 20 / Organization for Economic Cooperation and Development (OECD) Principles of corporate governance 2015.
Надтшла до редколегИ 21.11.2018 р.
