CC BY
60
УДК 341.217
М1ЖНАРОДНЕ БАНК1ВСЬКЕ ПРАВО: ПУБЛ1ЧНЕ ЧИ ПРИВАТНЕ?
I. Б. КУДАС,
канд. юрид. наук, доцент кафедри мiжнародного права, Нащональний юридичний утверситет iMern Ярослава Мудрого,
Украта, м. Хартв e-mail: [email protected] ORCID 0000-0002-4300-498X
Здтснено правовий анал1з природи м1жнародного банк1вського права, зокрема визначено предмет, об'ект та принципы його регулювання. Розглянуто правовий статус суб'ект1в банк1вських правов1дносин i джерела м1жнародного банк1вського права, а також ствв1дношення мiжнародного публiчного та мiжнародного приватного банк1вського права.
Ключов1 слова: мiжнародне банювське право, транснащональне право, мiжнародне приватне право, суб'екти та джерела мiжнародного банювського права, мiжнародна банювська система, мiжнароднi фiнансовi оргашзаци.
Постановка проблеми. Бурхливий розвиток мшнародного економ1чного права у другш половин ХХ ст. дав тдстави прогнозувати ХХ1 ст. столггтям м1жнародного економ1чного права. Об'ективним результатом глобашзацп свггових сощальних та економ1чних процешв стало зростання складних проблем, як не можуть бути розв'язаш державами не лише самостшно, а й на двосторонньому або регюнальному р1вш. Набуваючи характеру единого оргашзму, м1жнародне свггове господарство потребуе нових форм, метод1в його регулювання. Все це зумовлюе необхщнють змщнювати м1жнародне ствробггництво в цш сфер1, розширювати юльюсть м1жнародних угод, створювати нов1 форми й утворення для виршення сучасних проблем.
Як в1дм1чае I. I. Лукашук, з розвитком й ускладненням валютно-фшансових вщносин краши вдаються до створення спещашзованих м1ждержавних оргашзацш [1, с. 194]. Прикладом такого еволюцшного процесу е
створення мiжнародних банюв i мiжнародноi банювсько1' системи.
Метою статт е правовий aнaлiз природи мiжнaродного бaнкiвського права, визначення предмета та об'екта його правового регулювання, кола суб'еклв i джерел, а також розгляд на його основi стввщношення мiжнaродного публiчного та мiжнaродного приватного банювського права.
Виклад основного матерiалу. Сьогоднi можна констатувати нaявнiсть мiжнaродноi фiнaнсовоi, а в ii межах - мiжнaродноi бaнкiвськоi системи. Ця система мае власну iсторiю, не е штучно створеною, а вщбивае об'ективний хiд розвитку мiжнaродноi системи в цшому .
Належачи до мiжнaродних фiнaнсових установ, банки займають свое особливе мiсце в мiжнaроднiй фiнaнсовiй системi. Вiд успiшноi дiяльностi бaнкiв завжди залежав стан як фшансово!' системи, так i мiжнaродноi економiки в цiлому. В останш десятирiччя вплив бaнкiвськоi сфери на мaтерiaльне виробництво i всi господарськ процеси вiдчутно посилився. Змiни в цш сферi нaстiльки мaсштaбнi й стрiмкi, що ix часто характеризують як «банювську револющю». Маючи сво1'х власних суб'ектiв, джерела правового регулювання, принципи взаемодп на мiжнaроднiй ареш, iнститути вiдповiдaльностi та контролю, мiжнaродне бaнкiвське право утворюе сьогоднi систему однорщних правових норм, що об'еднуються в межах структурно!' одиницi системи права -«м1жнародне бaнкiвське право» й претендуе на статус самостшно1' гaлузi мiжнaродного права.
Для розкриття зазначено1' мети дослiдження необxiдно звернути увагу на таке: визначаючи мiжнaроднi банки одними з основних aкторiв мiжнaродноi фiнaнсовоi системи, Г. М. Вельямшов, Л. Л. Лазебник, В. I. Люовський, В. М. Шумшов, О. О. Моiсеев, В. Л. Чубарев, Д. Карро, П. Жуйар, Ж. Тускоз та iншi aнaлiзують прaвовi питання створення унiверсaльниx, регюнальних мiжнaродниx бaнкiв, аспекти дiяльностi групи МБРР, принципи iнституту мiжнaродного кредитування тощо в межах окремих галузей мiжнaродного економiчного права - торговельного, фшансового (валютного), iнвестицiйного
права [2-6]. З шшого боку, у доктрин мiжнaродного права вже сформувались першi авторськ концепцп поняття мiжнaродного бaнкiвського права як окремо1' гaлузi (iнституту) права. При цьому науковщ видiляють три основш концепцп розумiння правово1' природи мiжнaродного бaнкiвського права.
Так, Н. Ю. Српильова, автор монографп, в якш комплексно розглядаються питання правового регулювання мiжнaродноi бaнкiвськоi дiяльностi, об'еднуючи норми нащонального законодавства, норми мiжнaродниx договорiв та звича1'в в окрему галузь, яка регулюе бaнкiвськi прaвовiдносини мiжнaродного характеру, вважае ii комплексною галуззю мiжнaродного приватного права. «Мiжнaродне банювське право - це комплексна галузь мiжнaродного приватного права, яка об'еднуе норми нащонального законодавства, мiжнaродниx договорiв i звича1'в, що регулюе банювсью прaвовiдносини мiжнaродного характеру...» [7, с. 65]. Цю точку зору тдтримуе й обгрунтовуе Л. Л. Лазебник, яка вперше у вiтчизнянiй наущ в межах мiжнaродного фiнaнсового права видшяе специфiчний правовий комплекс - мiжнaродне бaнкiвське право. Слушно зазначаючи, що розвиток мiжнaродниx економiчниx i фiнaнсовиx вiдносин призводить до появи «шоземного елемента» в нaцiонaльниx банювських системах у формi проникнення шоземного катталу до бaнкiвського сектору економши тiеi чи iншоi держави та до розвитку мiжнaродного i регюнального спiвробiтництвa в напрямку формулювання загальних стaндaртiв бaнкiвського регулювання, транскордонного ринку банювських послуг, вона доходить висновку, що такий процес зaкономiрно спричиняе виникнення специфiчного правового комплексу, об'ектом регулювання якого е «банювська дiяльнiсть, ускладнена iноземним елементом», що одержав назву «мiжнaродного бaнкiвського права» [8, с. 280]. Вона наголошуе, що норми, яю регулюють мiжнaроднi банювсью прaвовiдносини, залишаючись у склaдi норм мiжнaродного приватного права i маючи, вiдповiдно, нaцiонaльний характер, об'еднуються в нове правове формування - мiжнaродне банювське право [Там само, с. 283].
Такий висновок, на думку В. М. Шумшова, розгортае всю проблематику
мiжбанкiвських вщносин мiжнародного характеру в 6iK мiжнародного приватного права, що навряд чи вщбивае реалп, оскiльки значну роль у регулюванш ще!' групи вiдносин вiдiграють i публiчно-правовi норми внутрiшнього права держав. Вш вважае, що даний шдхщ можливий тiльки в навчальних щлях - для поглиблення спецiалiзацii юриспв, орiентованих на роботу в приватноправовш сферi [9, с. 80].
Зпдно з iншою точкою зору, нормативний блок, який регулюе дiяльнiсть мiжнародних банкiвських установ, складаеться з норм транснащонального права, що регулюють мiжнародну банкiвську дiяльнiсть у просторi мiж нацiональним i мiжнародним правом або це е поеднання транснацiонального та мiжнародного приватного права.
Вiдповiдно до концепцп В. М. Шумшова, мiжбанкiвськi вiдносини в мiжнароднiй фiнансовiй системi, як i бiльшiсть iнших сфер мiжнародних вщносин, регулюються самостiйними блоками норм внутршнього i мiжнародного права. Але в цей симбюз вiн включае метод транснащонального регулювання за допомогою lex finanziaria, а також низку нормативних блокiв неправового характеру: норми мiжнародноi моралi, полiтичнi норми, релiгiйнi норми (частину !'х прийнято називати «м'яким правом» [Там само]. Мiжнародне публiчне право вiдiграе роль регулятора колiзiй у разi 1'х виникнення мiж нормами внутрiшнього права рiзних краш.
Наявнiсть такоi науковоi дискусп щодо правовоi природи банкiвського права та його мюця в правовiй систем^ на наш погляд, свiдчить про те, що в межах мiжнародного економiчного права вiдбуваеться процес створення самостiйноi галузi права.
Як слушно пiдкреслюе М. М. Микiевич, особливютю мiжнародного економiчного (банкiвського) права е його комплексний характер, який визначаеться тюною взаемозалежшстю у цiй сферi публiчно-правових i приватно-правових механiзмiв регулювання [10, с. 419].
На нашу думку, сьогодш не тшьки в межах мiжнародного економiчного
права, а i в шших галузях мiжнародного публiчного права спостертаеться одна i та ж тенденщя - посилення взаемодп мiжнародного i внутрiшньодержавного права. I дискушя щодо правово!' природи мiжнародного банювського права це ще одне тдтвердження цьому.
На певному етапi розвитку мiжнародноï фiнансовоï системи банкiвська дiяльнiсть i банкiвськi вiдносини виходять за межi окремоï держави й потребують мiжнародно-правового регулювання.
Мiжнародна банкiвська дiяльнiсть здiйснюеться у рiзних формах: це i створення ушверсальних, регiональних банюв, створення мiжнародних платiжних систем (наприклад, SWIFT), регулювання мiждержавних вiдносин валютного характеру. яке у свою чергу призвело до створення мiжнародноï унiверсальноï валютноï системи в межах Мiжнародного валютного фонду. Рух мiжнародних фшаншв здiйснюеться в межах розрахункових, валютних, кредитних операцiй. I мiжнароднi розрахунки, i мiжнароднi валютнi операцiï в формi купiвлi-продажу валюти, цiнних паперiв, i кредитнi операцiï - це основш функцiï мiжнародних банкiв. Поряд з цими операциями мiжнароднi банки надають займи та гарантп, здшснюють прийом депозитiв, випускають чеки, плалжш картки, надають iнвестицiйнi послуги.
Вщ успiшноï дiяльностi (банкiвськоï дiяльностi) як мiжнародних, так i нацiональних банюв окремих держав завжди залежить стан як мiжнародноï фiнансовоï системи, так i нацюнальних фiнансових систем. За сво1'м перелiком операцп мiжнародних банюв аналогiчнi тим, що здiйснюються нацюнальними банками в межах фiнансових систем окремих держав.
Предметом регулювання з боку мiжнародного банювського права виступають банкiвськi правовiдносини, об'ектом яких е мiжнародна банкiвська дiяльнiсть. Предметом регулювання з боку нацюнальних правових систем виступають банювсью правовщносини, об'ектом яких е дiяльнiсть банкiвських установ держави. Незважаючи на схожий перелiк банювських операцiй, цi операцп здiйснюються суб'ектами рiзних правових систем: суб'ектами як
мiжнародного права, так i нащонального права. Ц суб'екти створюються вщповщно до правових засад, як дшть у цих правових системах, !'х дiяльнiсть регулюються нормами рiзних правових систем.
Дослiдники мiжнародного економiчного права, а в його межах -мiжнародного фiнансового права, визнають поряд з державами основними суб'ектами мiжнароднi економiчнi органiзацii, подiляючи !'х вiдповiдно до сфери мiжнародного економiчного спiвробiтництва на мiжнароднi органiзацii у сферi торгiвлi, валютно-фiнансовiй та швестицшнш сферах [11, с. 430, 437], зазначаючи, що в мiжнароднiй фшансовш сферi дiе велика кiлькiсть оргашзацш регiонального та мiжрегiонального рiвня: мiжнародних банкiв, фондiв [6, с. 501], мiжнародних фiнансових операторiв [5, с. 247]. За своею мiжнародно-правовою природою та мюцем серед суб'ектiв мiжнародного права мiжнароднi банки е мiжнародними органiзацiями, а вiдповiдно до виду - мiжнародними економiчними фiнансовими оргашзащями. Сьогоднi мiжнароднi фiнансовi органiзацii - суб'екти мiжнародного публiчного права, створеш державами та iншими суб'ектами мiжнародного права, якi надають фiнансовi послуги та ресурси державам - членам на умовах, визначених !'х установчими документами. Першш напрямок мiжнародних банювських установ е спiльним з основними функщями, якi притаманнi мiжнародним економiчним, фiнансовим органiзацiям. Це розвиток економши, економiчного спiвробiтництва та iнтеграцii в регюш, економiчний прогрес та реконструкщя, iнвестування.
Другий напрямок - це надання комплексу спецiальних фiнансових послуг: надання позик, надання гарантш або участ в позиках, стимулювання та заохочення розвитку ринкiв капiталу, тдтримка рiвноваги платiжних балансiв тощо, як видiляють банки в окрему групу не тшьки серед мiжнародних економiчних органiзацiй, а й мiжнародних фшансових органiзацiй.
Цi органiзацii поеднуе загальна мета - розвиток спiвробiтництва i забезпечення цiлiсностi й стабiлiзацii складного i суперечливого всесвiтнього господарства, регулювання мiжнародних економiчних вiдносин, у тому чи^
валютно-кредитних i фшансових. До них вщносяться: Банк мiжнародних розрахунюв, Мiжнародний валютний фонд, Всесвiтнiй банк, Мiжнародна асоцiацiя розвитку, Мiжнародне агентство по швестицшних гарантiях та ш, а також регiональнi банки розвитку, валютно-кредитш й фiнансовi оргашзацп СС. На пiдставi правового аналiзу дiяльностi мiжнародних органiзацiй Групи МБРР ми можемо стверджувати про наявнiсть в сучаснш мiжнароднiй фiнансовiй системi окремо!' iнтеграцiйноï структури, яка включае в себе п'ять юридично незалежних мiжнародних фiнансових органiзацiй, пов'язаних спiльними цшями, спрямованими на забезпечення виконання цшей МБРР, маючих едину адмiнiстративну систему управлшня та спiльний iнститут членства.
Дiяльнiсть мiжнародних фiнансових органiзацiй пов'язана з виконанням певних функцiй, якi визначаються ïх статутами. Фiнансове забезпечення виконання цих функцш здiйснюеться через фонди грошових коштiв, що формуються цими оргашзацшми. Всi сучаснi мiжнароднi банки створеш на основi мiжнародного договору (угоди) [12-14]. Сторонами такого договору е суверенш держави, а в останнш час учасниками мiжнародних банюв е також мiжнароднi мiжурядовi оргашзацп. Наприклад, СС сьогоднi е членом СБРР.
Мiжнародним банкам притаманнi вс ознаки мiжнародних органiзацiй, але поряд з цим вони мають сво1' певш особливостi. Договiр про створення мiжнародного банку, як правило, - це установчш документ, який одночасно е статутом мiжнародного банку, визначае правовi основи мiжнародно-правовоï легiтимностi банку, цш, функцiï, систему органiв i систему контролю банку.
На тепершнш час у межах мiжнародного фшансового права iснуе сукупнiсть норм, яка регулюе дiяльнiсть мiжнародних банкiвських установ. Ця сукупнiсть, по-перше, складаеться з норм ушверсальних мiжнародних договорiв. У першу чергу, це договори про створення ушверсальних мiжнародних банюв. Договори про створення мiжнародних банкiвських установ зазначають перелш та умови здшснення банкiвських операцiй установою та державами - членами [12-
14]. Практично вс мiжнароднi банювсью установи мають сво!' внутршш правила, якi визначають умови укладання кредитних умов, умов про гарантп тощо. Кредитнi вiдносини мiж мiжнародними банкiвськими установами та державами - членами i навiть приватними суб'ектами регулюються нормами мiжнародного публiчного права [15, с. 609]. По-друге, це ушверсальш мiжнароднi конвенцп, предметом регулювання яких е окремi напрямки банювсько1' дiяльностi. Серед них Конвенцiя, якою запроваджено Унiфiкований закон про переказш векселi та простi векселi 1939 р., Конвенщя про мiжнародний факторинг 1988 р., Конвенщя ООН про переказш векселi та прост векселi 1988 р., Генеральна угода про позику, Конвенцш про мiжнародний фшансовий лiзинг 1988 р., Конвенцiя Ради Свропи про вiдмивання, виявлення, вилучення i конфiскацiю доходiв вiд злочинно1' дiяльностi та фiнансування тероризму 2005 р., Мiжнародна конвенцiя про боротьбу з тероризмом та ш. Вагоме мюце належить мiжнародним звичаям i рiшенням недержавних мiжнародних органiзацiй та утворень.
Розрахунковi операцп мiж банками регламентуються збiрками правил i звича1'в, кодифiкованих Мiжнародною торговою палатою, наприклад: Унiфiкованими правилами i звичаями для документарних акредитивiв; Унiфiкованими правилами з шкасування товарних документiв та ш. Це не приклади джерел транснащонального права в мiжнароднiй фiнансовiй систем^ як вважае В. М. Шумшов, а звичаевi норми як одне з основних джерел мiжнародного права.
Важливе мiсце серед джерел мiжнародного банкiвського права належить регiональним договорам, що регулюють дiяльнiсть регiональних банюв [13-14; 16]. Окреме мiсце серед них вщведено нормам, якi дшть у межах Свропейського Союзу.
Значний вплив на регулювання мiжнародноi банкiвськоi дiяльностi здiйснюють двостороннi угоди мiж державами. Ця сукупнiсть мiжнародно-правових норм, створених суб'ектами мiжнародного права, i формуе сучасне
мiжнародне банювське право.
Таким чином, сьогодш сформувалася розгалужена i багатофункцiональна мiжнародна банкiвська система, що забезпечуе основнi потреби руху мiжнародного, слугуе iнституцiйною базою функцiонування свггових фiнансових ринкiв i яка знаходиться в процес постiйного розвитку.
Мiжнародна банкiвська система регулюеться власною правовою системою - мiжнародним банкiвським правом. Мiжнародне банкiвське право мае свш власний предмет регулювання, власнi суб'екти та джерела. З огляду на це неможливо погодитися з Л. Л. Лазебник, яка вважае, що, виступаючи комплексною галуззю права, маючи самостiйний предмет регулювання, мiжнародне банювське право тюно взаемодiе з шшими системами права, переважно з нащональним правом, мiжнародним приватним правом i мiжнародним публiчним правом [7, с. 283]. Це неможливо. Мiжнародне банювське право або е приватним i входить до складу нащонально! правово! системи, або входить до складу мiжнародного публiчного права, коли його норми створюються суб'ектами мiжнародного права. Неможливо погодитись i з тим, що мiжнародне банкiвське право е вторинним правовим утворенням, що виникло внаслщок «подвоення» правових структур, штегруючою основою, яка дозволяе об'еднати дану групу норм до самостшно! правово! пiдгалузi, комплексно! галузi мiжнародного права, що регулюе суспшьш вiдносини у сферi мiжнародноl банювсько! дiяльностi [6, с. 35; 7, с. 280].
Ми подшяемо точку зору О. В. Тарасова, який вважае, що шяких «публ1чно-приватних» або «мiжнародно-внутрiшшх» правовщносин установити неможливо. Це - юридичний нонсенс [17, с. 138]. Дшсно, правовщносини не можуть бути «натвприватними» й «напiвпублiчними» або «напiвмiжнародними» та «натвнащональними». Учасники правовiдносин завжди належать до одше! й тсе! ж правово! системи ^жнародно-правово! або нащонально-правово!), у рамках мiжнародного банкiвського права не вщбуваеться «подвоення» правових структур. Суб'екти мiжнародного
публiчного права шляхом укладення мiжнародних договорiв ушверсального i регюнального характеру регулюють взаемовiдносини в мiжнароднiй банкiвськiй дiяльностi, визначають основнi правила, принципи, стандарти, вимоги проведення мiжнародних банкiвських операцiй, що передбачае розвиток широко1' унiфiкацii норм мiжнародного банювського права. Цi правила, принципи, стандарти державами - учасницями мiжнародних угод iмплементуються у внутрiшньому правопорядку. Сучасне мiжнародне банкiвське право регулюе публiчно-правову частину мiжнародних фiнансових вiдносин i в рамках такого регулювання впливае на внутршш правовi режими держав.
У процес здiйснення банкiвськоi дiяльностi один суб'ект може стати учасником як мiжнародно-правових, так i нащонально-правових вiдносин. Але його дiяльнiсть у кожному випадку буде регулюватися конкретною правовою системою.
У свт iснують лише двi великi групи правових систем - мiжнародно-правовi та нащонально-правовг «Концепцп «глобального», «свiтового», «транснацiонального» та шшого права вiдображають доктринальнi спроби подолання тих класичних правових картин минулого, в яких не було мюця мiжнароднiй (публiчнiй i приватнш) правосуб'ектностi фiзичних i юридичних ошб», - вважае О. В. Тарасов [17, с. 139]. Ц концепцп е сучасним варiантом концепцп розроблено1' й обгрунтовано1' наприкiнцi 20-х рр. минулого столггтя украшським академiком В. М. Корецьким, який розглядав мiжнародне господарське (економiчне) право як комплексну мiжгалузеву дисциплiну, що регулювала мiжнароднi публiчно-правовi та цивiльно-правовi вiдносини. Вш наголошував, що систему норм, якими регулюються свiтовi господарськi вiдносини, мае дати мiжнародне господарське право (в сучасному варiантi - це транснащональне право).
Висновки. Сьогоднi мiжнародне банювське право як система однорiдних правових норм претендуе на статус самостшно1' галузi мiжнародного права й знаходиться в процес iнтенсивного розвитку. Не тшьки збiльшуеться число
акторiв мiжнародноï банювсько1' системи, а й розширюеться сфера 1'х дiяльностi. У свою чергу, за рахунок багатьох чинникiв постiйно розширюеться й сфера дп мiжнародного банювського права. Мiжнароднi банкiвськi установи, виконуючи традицшно притаманнi 1'м функцiï, роблять свш внесок у таю напрямки мiжнародного ствробггництва, як боротьба з мiжнародною злочиннiстю та забезпечення мiжнародноï безпеки. Розвиток науково-технiчного прогресу спричинив застосування у банювсьюй сферi засобiв автоматизацiï, електронних платежiв, пластикових карток тощо, що приводить до поширення сфери дй' мiжнародного банювського права, трансформацiï його окремих категорш i виникнення нових iнститутiв (за аналопею з мiжнародною електронною торпвлею - мiжнародного електронного банкiвського права). З шшого боку, до сфери дп мiжнародного банкiвського права входять новi питання внутрiшньоï компетенцiï держав. Взаемодiя держав у сферi ствробггництва у банкiвськiй дiяльностi постiйно розширюеться. Все це е умовою для укладання нових угод з регулювання й розширення банювсько1' дГяльностГ, подальшо!' унiверсалiзацiï в рамках загального процесу глобалiзацiï.
Список л1тератури:
1. Лукашук И. Международное право: особенная часть : ученик / И. Лукашук. - М. : БЕК, 2001. - 436 с.
2. Лисовский В. И. Международное торговое и финансовое право / В. И. Лисовский. -М. : Высшая шк., 1974. - 215 с.
3. Моисеев А. А. Международные кредитно-финансовые организации / А. А. Моисеев. -М. : Изд-во «МНИМП», 1999. - 271 с.
4. Чубарев В. Л. Мiжнародне економiчне право : тдручник / В. Л. Чубарев. - К. : Юршком 1нтер, 2009. - 367 с.
5. Тускоз Ж. Мiжнародне право / Ж. Тускоз. - Будапешт ; Кив : Артек, 1998. - 401 с.
6. Шумилов В. М. Международное економическое право / В. Л. Шумилов. - М. : Юрайт, 2014. - 612 с.
7. Ерпылева Н. Ю. Международное банковское право / Н. Ю. Ерпылева. - М. : Изд. дом Высшей школы экономики, 2012. - 671 с.
8. Лазебтк Л. Л. Мiжнародне фшансове право / Л. Л. Лазебшк. - К. : Центр учбово! л^ератури, 2008. - 312 с.
9. Шумилов В. М. Международное финансовое право / В. Л. Шумилов. - М. : Юрайт, 2014. - 612 с.
10. Мiжнародне публiчне право : тдручник. - К. : Знання, 2012. - 437 с.
11. Право международных организаций : учебник / под ред. А. Х. Абашидзе. - М. : Юрайт, 2014. - 720 с.
12. Мiжнародний банк реконструкци та розвитку (МБРР) [Електронний ресурс]. -© Кудас I. Б., 2015 11
Режим доступу : http://web.worldbank.org.
13. Agreement Establishing the Inter-American Development Bank [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.jus.uio.no/
14. Угода про заснування Чорноморського банку торгiвлi та розвитку [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/998_003.
15. Палт €. В. Правовий статус кредитних угод Мiжнародного банку реконструкцп та розвитку / С. В. Палш // Держава i право. - 2007. - Вип. 37. - С. 605-611.
16 Agreement Establishing the Asian Development Bank (ADB Charter) [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.adb.org/ http://www.afdb.org/fi.
17. Тарасов О. В. Суб'ект мiжнародного права: проблеми сучасно! теорп : монографiя / О. В. Тарасов. - Х. : Право, 2014. - 511 с.
Кудас И. Б. Международное банковское право: публичное или частное?
Проведен правовой анализ природы международного банковского права, в частности исследованы предмет, объект и принципы его регулирования, Рассмотрены правовой статус субъектов банковских правоотношений и источники международного банковского права, а также соотношение международного публичного и международного частного банковского права.
Ключевые слова: международное банковское право, транснациональное право, международное частное право, субъекты и источники международного банковского права, международная банковская система, международные финансовые организации.
Kudas I. B. International banking law: public or private?
The article is focused on the legal analysis of the nature of international banking law. The subject, object and principles of regulation of international banking law have been investigated. The legal status of subjects of bank legal relations and sources of international banking law have been analyzed. The correlation of the international public and international private banking law are presented in the article.
Key words: international banking law, transnational law, private international law, subjects and sources of international banking law, international financial institutions.
Надгйшла до редколегИ 23.11.2015 р.
Розширена анотащя
статт Кудас I. Б. на тему: «М1жнародне банювське право: публiчне чи приватне?»
Kudas I. B., Candidate of Legal Sciences, Associate Professor of Department of International Law, Yaroslav Mudryi National Law University, Kharkiv
An extended abstract of paper on the subject of: «International banking law: public or private?»
The article is focused on the legal analysis of the nature of the international banking law. Nowadays the existence of international finance, and within it, the international banking system can be stated. Having their own subjects, the sources of legal regulation, and principles of interaction in the international arena, and institutions of accountability and supervision, the international banking law forms a homogeneous system of legal norms grouped within the structural units of the law system — "international banking law"; it claims the status of an independent branch of international law.
Nowadays the first authors' concepts of international banking law have formed in the doctrine of international law. They are: a) the integrated field of international private law; b) the specific legal facility of regulation, the subject of which is banking complicated by a foreign element; c) the regulatory unit governing the activities of international banking institutions and consisting of transnational law rules governing international banking in the space between national and international law; it may be a combination of transnational and international private law; g) the interbank relations in the international financial system are governed by norms of domestic and international law.
The scientific debate concerning the legal nature of banking and its
place in the legal system, from our point of view, serves as a proof to creation of an independent branch of law within the framework of the international economic law.
The international banking system is governed by its own legal system — international banking law which has its own subject of regulation, participants and sources. The international banking law is either private, and in this case it is part of the national legal system, or it is part of public international law when its norms are created by subjects of international law.
The participants of the legal relations always belong to one and the same legal system (international or national law), there is no "doubling" of legal structures within the framework of international banking law. The subjects of public international law regulate relations in international banking activities, determine basic rules, principles, standards, and requirements, conduct international banking operations involving the development of broad unification of the rules of international banking law by signing international treaties of universal and regional nature. These rules, principles, and standards are implemented according to the domestic legal order by the states which present parties in international agreements.
