CC BY
35
УДК 342.951: 349.22
С. С. €амов
Навчально-науковий шститут права та психологи Нащонального унiверситету "Львiвська полггехшка",
канд. юрид. наук, доц., доцент кафедри адмшютративного та iнформацiйного права
БАНК1ВСЬКА ТАеМНИЦЯ У КРА1НАХ GC ТА АДАПТАЦ1Я НАЦ1ОНАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА У КОНТЕКСТ 1НФОРМАЦ1ЙНОГО ПРАВА
© Ссгмов С. С., 2016
Розглянуто проблеми реалвацп банкчвськоУ таeмницi у краУ'нах Европейського Союзу в контекстi впровадження мгжнародноУ системи обмшу шформащсю финансового характеру, спрямованою на запобiгання ф1нансуванню тероризму та вщмиванню отриманих незаконно кошив. З позицншформацшного права розглядаються теоретичш аспекти адаптацн нащонального законодавства щодо банкчвськоУ' таемнищ та запровадження Единого глобального стандарту автоматичного обмшу шформащсю про доходи платникiв податтв.
Ключевi слова: банкiвська таемниця, Евроиейський Союз, м1жнародна система обмiну шформащсю.
С. С. Есимов
БАНКОВСКАЯ ТАЙНА В СТРАНАХ ЕС И АДАПТАЦИЯ НАЦИОНАЛЬНОГО ЗАКОНОДАТЕЛЬСТВА В КОНТЕКСТЕ ИНФОРМАЦИОННОГО ПРАВА
Рассмотрены проблемы реализации банковской тайны в странах Европейского Союза в контексте внедрения международной системы обмена информацией финансового характера, направленной на противодействие финансированию терроризма и отмыванию средств, полученных незаконным путем. С позиции информационного права рассматриваются теоретические аспекты адаптации национального законодательства о банковской тайне и внедрения Единого глобального стандарта автоматического обмена информацией о доходах налогоплательщиков.
Ключевые слова: банковская тайна, Европейский Союз, международная система обмена информацией.
S. S. Yesimov
BANKING SECRECY IN EU COUNTRIES AND ADAPTATION OF NATIONAL LEGISLATION IN THE CONTEXT OF INFORMATION LAW
In the article the problem of banking secrecy in the European Union in the context of the international system of exchange of information of a financial nature directed at countering
terrorist financing and money laundering illegally obtained. From the standpoint of information law deals with theoretical aspects of national legislation on banking secrecy and the introduction of a single global standard for automatic exchange of information about income taxpayers.
Key words: banking secrecy, the European Union, the international system of information exchange.
Постановка проблеми. Розвиток шформацшно!' складово!' нащонально!' економши у правовiй державу якою визначила крашу Конституцм Украши, будуеться на основi права. Ниш можна констатувати, що розвиток суспшьних вiдносин в iнформацiйнiй сферi суттево випереджае розвиток права з цих питань. Представники фшансового сектора нащонально!' економiки пов'язують iнформацiйну безпеку з шститутом таемницi. Представники правоохоронних структур пропонують поширити сферу iнформацiйноï безпеки практично на вш питання та ввдносини в iнформацiйнiй сферi, по суп, ототожнюючи iнформацiйну безпеку з шформацшною сферою. Водночас чинне законодавство про банювську таемницю суперечливе i колiзiйне, що створюе проблеми в правозастосуванш. Тому дослiдження правового регулювання банкiвськоï таемницi у крашах Свропейського Союзу, з урахуванням динамiки розвитку суспшьних ввдносин з позицiï шформацшних правовiдносин сприятиме визначенню напрямiв удосконалення нащонального законодавства у процесi його адаптаци до вимог Свропейського Союзу, враховуючи економiчнi, полiтичнi аспекти i аспекти нащонально!' безпеки щодо протиди незаконному фiнансуванню терористичних та шших антидержавних формувань.
CTyniHb розробленостi теми. Банювську таемницю дослiджено у працях вчених: у галузi мiжнародних економiчних вiдносин - В. Л. Андрущенка, Л. I. Вдовiченоï, В. А. Дадалка, М. М. Демчука, В. Ф. Опришко, А. I. Погорлецького, К. С. Румянцевой В. М. Сутормшо]', С. Ф. Сутирiна, В. М. Федорова; в галузi фшансового права - М. А. Падейського, М. Д. Загряцкова, Ю. А. Ровшського, В. В. Буряковського, Д.В. Вшницького, М. П. Кучерявенка, О. О. Бандурки, Т. А. Латковсько].', Н. Ю. Пришви, О. П. Орлюк, Л. А. Савченко, Г. В. Петрово!.', I. Г. Русаковой А. В. Толкушкша, Д. Г. Черника, Р. О. Гаврилюк та шших; у галузi мiжнародного права - П. М. Бiрюкова, В. А. Кашина, Л. В. Полежарово'', I. Ю. Петраша; в галузi европейського права -Л. М. Ентша, Г. П. Толстопятенка, !Р. Селiгмана, П. Бейкера, Р. Л. Дернберга, Дж. Пеппера, Ж. Тускоза, Х. Люкоти, Кр. Джанш, А. Фшша, К. Сшера, В. Гаснера, К. Вогеля та ш. В умовах глобалiзацiï та лiбералiзацiï мiжнародних економiчних вiдносин сучасний процес iмплементацiï норм мiжнародного фiнансового права грунтуеться на суверенiтетi держав з пею особливiстю, що взаемод1я потребуе визначення в цих умовах специфши iмплементацiйного процесу та його узагальнення з позици функцiонування механiзмiв регулювання мiжнародних iнформацiйних вiдносин.
Метою статт е дослвдження нормативно-правового регулювання банкiвськоï таемнищ у краïнах СС та адаптацм нацiонального законодавства до вимог мiжнародних нормативних актiв, чинних у визначенш сферi в контекстi iнформацiйного права.
Виклад основного MaTepi^y. Росiйська Федеращя щодо Украши постiйно змiнюе форми озброеноï агресiï, намагаючись охопити практично усю територто держави терористичною дмльшстю. За таких умов Украша та ïï союзники у боротьбi з iмперською експансiею Росiï вживають заходiв, спрямованих на мiнiмiзацiю терористичних загроз. Одним iз таких чинникiв е виявлення джерел фшансування терористичноï дмльносл. Одним iз важливих крокiв у цьому напрямi стало оприлюднення Оргашзащею економiчного спiвробiтництва та розвитку (ОЕСР) Сдиного глобального стандарту автоматичного обмшу шформащею про доходи платникiв податюв. Стандарт було розроблено на основi "Акта про податковi вимоги до шоземних рахунюв" США (Foreign Account Tax Compliance Act - FATC). З його впровадженням очшуеться, що уряди краш
щороку в автоматичному режимi отримуватимуть дат про доходи cboïx резидентiв (юридичних i фiзичних осiб) за кордоном. Стандарт базуеться на положеннях FATC i на юнуючих стандартах Групи розроблення фiнансових заходiв боротьби з ввдмиванням коштiв. Це мае суттево скоротити витрати на його впровадження. Багато фшансових установ вже знайомi з цими зобов'язаннями i у зв'язку з FATC, i через поширення на них дiï цього Стандарту в шших юрисдикцмх, де вони здшснюють свою дiяльнiсть. Впровадження Стандарту передбачае таю чотири етапи, як можуть виконуватися в будь-якш послiдовностi, зокрема одночасно: адаптацм вимог щодо звiтування та належноï перевiрки згiдно з нацiонального законодавства; вибiр правовоï бази для обмiну шформащею (бiльшiсть краïн уже мають шструменти, якi дають змогу здiйснювати автоматичний обмш iнформацiею в стандартних межах, зокрема багатостороншх угод); запровадження адмтстративно!' та 1Т (iнформацiйно-технiчноï) iнфраструктури для збирання та обмшу iнформацiею ввдповщно до Стандарту; захист конфiденцiйностi та безпека даних (розроблено детальнi правила щодо конфвденцшносл та безпеки даних, як мае бути запроваджено на законодавчому i операцшному рiвнях) [1].
Запозичення передового досввду iнших кра'н дасть змогу ефектившше боротися з негативними явищами тiньовоï економiки, з джерел яко!' фiнансуеться терористична дiяльнiсть на територи кра'ни. Водночас автоматичний обмш шформащею необхвдний для виконання Укра'ною зобов'язань за укладеними мiжнародними договорами.
У контексл зазначеного вище постае проблема адаптаци нацiонального законодавства щодо забезпечення банювсько' таемницi. Тому доцшьно розглянути законодавчi аспекти забезпечення банювсько' таемницi з позицiï iнформацiйного права, яке штенсивно розвиваеться, вiдповiдно до впровадження новггшх iнформацiйно-комунiкацiйних технологiй зпдно iз Директивою (Свросоюз) 2015/849 Свропейського Парламенту та Ради вiд 20 травня 2015 року про запобтання використанню фшансово' системи для цшей вiдмивання грошей або фiнансування тероризму, що вносить змiни до Регламенту (Свросоюз) № 648/2012 Свропейського Парламенту i Ради, а також скасовуе Директиву 2005/60/СС Свропейського Парламенту i Ради та Директиву Комiсiï 2006/70/СС i Регламенту Комiсiï (Свросоюз) 2015/703 ввд 30 квiтня 2015 року, що запроваджуе мережевий кодекс правил функщонально' сушсносп та обмiну даними [2, с. 26, 27; 29, 30]. О^м того, Угода про асощащю мiж Укра'ною, з одного боку, та Свропейським Союзом, Свропейським ствтовариством з атомно' енергiï та 'хшми державами-членами, з iншого боку передбачае адаптащю нацiонального законодавства до вимог СС та не тшьки з позици iнформацiйних аспектiв. Норми нащонального фiнансового законодавства щодо банювсько' таемницi у 2017 року повинш вiдповiдати нормативним вимогам Свропейського Союзу [3].
Вщповщно до Закону Украши "Про банки та банювську д1яльшсть" (у редакци вц[ 12.08.2015 р.) банювська таемниця (bank secrecy) - шформацм щодо дiяльностi та фшансового стану клiента, яка стала ввдомою банку в процесi обслуговування кшента та взаемовiдносин з ним чи трепм особам при наданнi послуг банку i розголошення яко!' може завдати матерiальноï чи морально!' шкоди клiенту. До банкiвськоï таемницi належать ввдомосл та iнформацiя: про банювсью рахунки клiентiв, зокрема кореспондентськi рахунки банюв у Нацiональному банку Украши; про операци, проведенi на користь чи за дорученням клiента, та здшснет ним угоди; про фiнансово-економiчний стан клiентiв; про системи охорони банку та кшенпв; про оргашзацшно-правову структуру юридично' особи - кшента, ïï керiвникiв, напрями дiяльностi; стосовно комерцшно' дiяльностi клiентiв чи комерцшно' таемницi, будь-якого проекту, винаходiв, зразюв продукцiï та iнша комерцiйна шформацм; щодо звiтностi банку, за винятком те', що пiдлягае опублiкуванню; про коди банюв для захисту шформаци. Нацiональнi Правила зберiгання, захисту, використання та розкриття банкiвськоï таемницi повною мiрою вiдповiдае стандартам Базельського комггету банкiвського нагляду.
З упровадженням шформацшно-телекомуншацшних технологiй у банкiвську справу з початку ХХ1 ст. виникли суттевi змiни у законодавчому регулюваннi банювсько' таемницi. Користуючись матерiалами "Taurus group" Risk Management, розглянемо банкiвську таемницю з позици шформацшних вiдносин [4].
У правотворчш дмльносл кра!н-учасниць Свропейського Союзу, Швшчно! та Центрально!' Америки намггилася тенденцм щодо чггкого визначеннi поняття "банювська таемниця", й об'екта, адмтстративно-правового регулювання й правового режиму.
У кра!нах англо-саксонсько! правово! ciM'i - Велико!' Британй, Iрландii та кра!нах Британсько! спiвдружностi - ввдбуваеться доповнення прецедента i звича!в законодавчими актами з окремих питань правового регулювання у визначенш сферг Банкiвська таемниця виникае з контрактних вiдносин мiж клiентом i банком. Банки несуть вщповвдальшсть за дотримання конфiденцiйностi щодо справ сво!х клiентiв. Така позицм банкiв повнiстю визнаеться судами. Кшенти у разi порушення банювсько! таемнищ можуть вимагати вiдшкодування понесених ними при розкритп банювсько! таемницi збитюв у повному обсязi або ввдшкодування з причини порушення договiрних зобов'язань з боку банку. Такими договорами регулюеться обов'язок банюв зберiгати отриману шформащю в таемницi i тсля припинення вiдносин (пiсля закриття рахунку). Водночас з укрiпленням адмiнiстративно-правового регулювання банювсько! таемницi у сферi електронного банкшгу у кра!нах англо-саксонсько! правово! сiм'i (common law) мае мкце тенденцм щодо законодавчого обмеження банювсько! таемницi. Можливими передумовами до законодавчого регулювання шституту банювсько! таемницi е недостатня кшьюсть прецедентiв для правового регулювання доступу до ще! шформацй [4].
В 1рландй дiють норми загального права (common law). Банки зобов'язаш збертати конфiденцiйнiсть щодо сво!х справ з клiентами. Такий обов'язок виникае з чинного контракту мiж банком i клiентом i повшстю визнаеться судами. Водночас кримiнального покарання за порушення конфвденцшносл загальне право не передбачае.
У кра!нах романо-германсько! правово! сiм'i банкiвська таемниця регулюеться нормами законодавства та адмтстративно! практики [4].
В Австрй закон "Про банювську дмльшсть" регулюе встановлення банювсько! таемницi. Закон передбачае, що кредитш iнститути, !х власники, члени правлшня, працiвники банкiв та iншi особи, що дтоть вiд iменi банюв, не повиннi розкривати або використовувати секрети, якi стали !м вiдомi або доступнi виключно внаслiдок !х дшових вiдносин з клiентами. Ця норма поширюеться на працiвникiв Центрального банку Австрй та шших владних оргашв, якщо !м така шформацм стала вiдома у процесi виконання офщшних функцiй. Обов'язок зберiгати отриману конфвденцшну iнформацiю в таемницi не мае обмежень за часом. Закон передбачае незначну кшьюсть винятюв, коли така шформацм може бути розкрита.
У Бельгй банкiвська таемниця визначена як професшна таемниця. I! порушення не передбачае кримшального покарання, а тшьки цившьно-правове. Водночас бельгiйське законодавство встановлюе окремi гарантй нерозголошення банювсько! шформацй третiм особам (зокрема податковим органам), як нiвелюються винятками, встановленими окремими законами.
У Грецй законодавчий декрет 1059/1971 встановлюе, що "будь-яю види депозита в кредитних шститутах мютяться в таемнищ". Крiм того, банки не повинш розкривати треим особам деталi i характер сво!х вiдносин з клiентами, включаючи угоди. За порушення положень про банювську таемницю передбачене кримшальне покарання. Однак ютотш винятки дозволяють отримати доступ до банювсько! шформацй певному колу трепх осiб: податковим органам, судам, банку Грецй, в деяких випадках кредиторам [4].
Закон Данй "Про фшансову дмльшсть" передбачае, що члени ради директорiв, засновники, працiвники банюв, лiквiдатори, аудитори, iнспектори банкiвського нагляду й iншi посадовi особи фшансово-кредитних установ не можуть розкривати або використовувати конфщенцшну iнформацiю без належно! пiдстави. Такi самi обмеження накладаються i на одержувачiв тако! шформацй. Порушення такого зобов'язання караеться кримшальними i цившьно-правовими санкцмми. Водночас правоохоронш органи мають юридичнi пiдстави отримати ввдповщну iнформацiю у порядку, визначеному законодавством.
В 1спанй Закон № 44 2002 року "Про банки" покладае на банки обов'язок збертати в таемнищ дат i операцй сво!х клiентiв, прирiвнюючи банкiвську таемницю до таемнищ особистого та шмейного життя. Механiзм забезпечення банювсько! таемнищ грунтуеться на пiдставi укладених
контракпв iз введенням положень, сформованих на практищ до вступу у законну силу Закону "Про банки".
1тал1я сформувала нацiональне законодавство щодо банювсько!' таемнищ на пiдставi директив €С та iснуючих у банкiвськiй системi традицiй та адмiнiстративноi практики судiв i численних правил, встановлених банками.
Особливостi законодавчого регулювання банкiвськоi таемнищ у краiнах Прибалтики, як входили до складу радянсько!' iмперii, зумовленi необхiднiстю протидмти намаганням Роси фiнансувати антидержавнi сили.
Законом Латвй "Про кредитнi шститути" 1995 р. встановлено, що обов'язком кредитного шституту е збереження конфiденцiйностi особи, рахунюв, депозитiв i угод кшента. Менеджери, адмiнiстратори, працiвники кредитного шституту, а також представники державних оргашв, яким у силу виконання посадових обов'язюв стала вiдома конфiденцiйна шформацм, зобов'язанi зберiгати професiйну таемницю. Обов'язок збертати в таемницi отриману шформащю поширюеться на всiх зазначених вище осiб i пiсля припинення виконання ними своiх обов'язкiв. Розкрити конфвденцшну iнформацiю можна на пiдставi адмтстративних рiшень податкових органiв, прокуратури, суду, Банку Латвй та Комiсii з фшансового ринку i ринку катталу, на якi не поширюеться зобов'язання збертати професiйну таемницю у випадку протиправного використання фшансових ресурсiв [4].
У Лшш закон "Про банки" 2004 р. мктить визначення "секрети банку", до яких належать будь-яю данi та iнформацiя про: рахунки, вiдкритi у банку, баланс за рахунком, здiйснення операцiй, умови, на яких надаються послуги, зобов'язання кшента, фiнансова ситуацiя клiента та iншi данi фiнансового характеру. Банк, банювсью спiвробiтники i третi особи, яким шформацм стала вiдома, не повинш розкривати й третiм особам, крш випадкiв, встановлених Законом про банки та шшими законами. Адмiнiстративний i кримiнальний кодекси встановлюють санкцй за порушення банкiвськоi таемницi [4].
У Лiхтенштейнi Закон "Про банки i фiнансовi компанй" 1992 р. визначае, що персонал банюв зобов'язаний зберiгати в таемнищ iнформацiю, яка стала 1'м вiдома внаслiдок виконання ними сво!'х обов'язкiв. Такий обов'язок не мае тимчасового обмеження та стосуеться сшвробггниюв державних оргашв, яким шформацм стала ввдома в силу виконання сво!'х функцiй. За спiвробiтниками банкiв збертаеться обов'язок давати свiдчення перед мюцевими кримiнальними судами, а також шформувати про пiдозри у вчиненнi злочишв.
Закон Люксембургу "Про фiнансовий сектор" накладае на спiвробiтника фшансово!' установи обов'язок тримати в таемнищ шформащю, отриману ним при виконанш професшних обов'язюв вiдповiдно до положень про професшну таемницю, встановлених кримiнальним законом. Нормативний акт встановлюе випадки, коли шформацм може бути розкрита треим особам у процеш нагляду за банювською дiяльнiстю, але iнформацiя, отримана для одних цшей, не може бути використана для шших [4].
Законодавство Нiдерландiв у аспектi фшансово!' дiяльностi не встановлюе механiзм забезпечення банювсько!' таемницi. Загальнi умови надання банювських послуг закрiпляють за банками обов'язок збертати банкiвську таемницю. Водночас кримшальне законодавство встановило вiдповiдальнiсть за розголошення особою, якiй вiдомо або могло бути ввдомо в силу виконування обов'язкiв або посади, ведомостей фшансового характеру. Надання шформацй фшансового характеру здшснюеться фiнансовими установами на пiдставi рiшення суду або слвдчого суддi [4].
У Нiмеччинi положення про банювську таемницю грунтуеться на нормах цивильного права i передушм на контрактних зобов'язаннях, що виникають мiж банком i клiентом, ввдповвдно до якого банк зобов'язаний збертати конфiденцiйнiсть справ клiента. Спецiальними федеральними законами встановлено обов'язок банюв, з низкою суттевих обмежень, передавати шформащю про кшенпв i iхнi справи податковим органам.
Закон Польщi ввд 29 серпня 1997 р. "Про банювську дiяльнiсть" визначае, що банювською таемницею е iнформацiя, що стосуеться банювсько!' дiяльностi, зокрема iнформацiя, що стосуеться кшенпв. Банки, 1'х сшвробггники та особи, через яких банки здшснюють свою дiяльнiсть,
зобов 'язаш збертати банкiвську таемницю. Завюа банкiвськоi таемнищ може бути поднята тшьки у випадках, визначених законом на пiдставi процесуальних рiшень правоохоронних оргашв [4].
Португалм декретом № 298, прийнятим у 1992 р., визначила банювську таемницю як професшне зобов'язання пращвниюв фiнансових установ, як надають послуги на постiйнiй або тимчасовш основi, не публiкувати або використовувати iнформацiю, що стосуеться дмльноси кредитних iнститутiв та iх взаемоввдносин з клiентами. 1мена клiентiв, рахунки i рух за рахунками знаходяться шд захистом професiйноi таемницi. Закон передбачае розкриття iнформацii' третiм особам, зокрема правоохоронним органам [4].
У Словаччиш закон № 483 "Про банювську дмльшсть", прийнятий у 2001 р., визначив поняття банкiвськоi таемнищ. Працiвники банкiв, члени органiв управлшня та нагляду зобов'язанi зберiгати шформащю, що зачiпае iнтереси банкiв i клiентiв, у таемницi i пвд час перебування на посадi i пiсля припинення виконання своiх обов'язюв. Будь-яка iнформацiя i документи, що стосуються клiентiв банку та 1'х дiяльностi, якi не можуть бути отримаш з вiдкритих джерел, особливо шформацм про операцii та баланси рахунюв, пiдпадае пiд дiю положень про банювську таемницю. Банкiвською таемницею е також умови угоди, яка не була здшснена. Закон допускае розкриття шформацй у визначених випадках правоохоронним органам на пiдставi адмтстративних рiшень [4].
Закон Словенii "Про банювську дiяльнiсть" 1999 р. вважае конфвденцшними вiдомостi про стан рахунюв, умови угод, укладених клiентами та банками. Перелш посадових осiб, як несуть вiдповiдальнiсть за порушення Положення банювсько!' таемницi, поширюються на члетв правлiння, акцiонерiв, працiвникiв банку та шших осiб, якi у зв'язку зi своею роботою в банку або наданням послуг банком отримують доступ до конфiденцiйноi iнформацii. Ввдповвдно до закону банк повинен розглядати як конфвденцшш всi данi, факти та обставини, як стали вiдомi банку при наданнi послуг клiентовi або здiйсненнi угод. Надання шформацй правоохоронним органам визначено нормативними актами, як регулюють 1'х дiяльнiсть [4].
У Фшляндй закон "Про кредитш iнститути" зобов'язуе працiвника банку або кредитного шституту зберiгати в таемнищ отриману ним в процесi виконання сво'х професiйних обов'язкiв iнформацiю, що стосуеться становища, особистих обставин кшенпв або шших осiб, гхнгх торговельних або дшових секретiв, за винятком випадюв, коли особи, яких ця шформацм стосуеться, дозволять 11 розкрити. В адмтстративному порядку надаеться шформацм за запитами правоохоронних органiв та суду [4].
Закон Угорщини "Про кредитш шститути i фiнансовi тдприемства" накладае на працiвникiв банкiв обов'язок збертати в таемницi iнформацiю, що стосуеться iнтересiв свог'х клiентiв: особисп данi, дiяльнiсть, угоди i баланси за рахунками. Передбачено кримшальне покарання за несанкщоноване законом розкриття шформацй, що належить до банювсько! таемнищ.
У Францй визначено перелiк ведомостей, яю вiднесено до банкiвськоi таемнищ. Ствробггники та керiвники банкiв зобов 'язат зберiгати iнформацiю в таемнищ. Водночас за порушення професшного обов'язку передбачено кримшальне та цившьне покарання [4].
У Чехй банкiвська таемниця охоплюе взаемини, що стосуються шгерешв банку та кшеппв. Обов'язок збертати банкiвську iнформацiю в таемницi покладено на всiх працiвникiв банкiвських i парабанкiвських установ. В окремих випадках керiвнi органи банку можуть звшьнити працiвника вiд обов'язку зберiгати банювську таемницю. У випадку пiдозри щодо отримання коштiв незаконним шляхом правоохоронш органи мають право отримати шформащю на пiдставi умотивованого запиту на пiдставi закону, який визначае порядок дмльносл правоохоронного органу.
Федеральний закон Швейцарй вiд 8 листопада 1934 р. "Про банки" забороняе посадовим особам банку, комiсiонерам банку, представникам Федерально!' банювсько! комiсii, спiвробiтникам або посадовим особам аудиторськоi компанii розкривати шформащю про кшеппв, яка 1'м стала ввдома в результатi здiйснення своеi дiяльностi. Закон забороняе 1'м навпъ давати третiм особам
пвдтвердження, що !м вiдома будь-яка шформацм, яка стосуеться кшенпв. Розкриття банювсько! таемнищ здiйснюеться на пiдставi ршення суду за клопотанням правоохоронного органу [4].
У Швецй Закон "Про банювську дмльшсть" вiд 1987 р. встановлюе, що iнформацiя, яка стосуеться особистих взаемин мiж клiентом i банком, не може бути розкрита трелм особам без належно! юридично! пiдстави. Законодавство та судова практика встановлюе ряд винятюв i3 банювсько! таемницi.
Закон Естонii "Про кредитш шститути", прийнятий у 1999 р., визначае банювською таемницею данi, що стосуються фiнансового становища, особистих даних, угод, економiчноi' дiяльностi, дшових i професiйних секретiв, прав власностi або бiзнесу клiентiв кредитного iнституту. 1нформащя може бути розкрита третiм особам тшьки з письмово! згоди кшента або на пiдставi iнших положень зазначеного закону [4].
У березт 2015 р. Свропейська Комiсiя розробила Проект заходiв, спрямованих на досягнення прозоросп у податкових питаннях (Transparency Package). Основш пропозицii: автоматичний обмш iнформацiею щодо податкових погоджень (rulings), виданих державами-членами €С; публiчне розкриття мiжнародними бiзнес-групами деяких вiдомостей податково! звiтностi; перегляд пiдходiв щодо визначення "шквдливих податкових режимiв", якi порушують конкуренцiю мiж державами GC; подготовка статистичних вiдомостей щодо податкових злочишв та iнших зловживань у податковш сферi для розроблення ефективних заходiв протидii.
Мiжнародний обмiн iнформацiею передбачае: обмш за запитом (стандарт Exchange of Information on request (EOIR), який сьогодт залишаеться основним шструментом для Укра!ни; спонтанний обмiн; автоматичний обмш (стандарт Automatic Exchange of Information (AEOI). Автоматичний обмш передбачае: збирання шформацй; модель обмшу; ствввдношення з шшими формами обмшу (стандарт (Model Competent Authority, Agreement Common Reporting Standard (Common standard on reporting, due diligence and exchange of information); стандарт AEOI) [5, с. 18-22].
На мiжнародному рiвнi Укра!на повинна ратифшувати Конвенщю про адмтстративну допомогу (EU Directive on administrative cooperation in the field of taxation), шдписати мiжвiдомчi угоди, досягти взаемно! згоди з партнерами про обмш, узгодити форми обмшу з державами, як погодились на обмш. На нащональному рiвнi необхiдно iмплементувати стандарт AEOI, врегулювати регулярне оновлення внутршшх процедур вiдповiдно до вимог стандарту AEOI, забезпечити дотримання вимог конфвденцшносл та захисту персональних даних, унормувати автоматизащю та технологiчне забезпечення збирання шформацй та обмшу.
Висновки. В умовах змши правового режиму шформацй обмеженого доступу в банювськш дмльносп державним органам i банкам важливо зберегти лояльнiсть та довiру клiентiв i запобiгти вiдтоку грошей з рахунюв i депозитiв фiзичних та юридичних осiб. Цей факт стримуе вибiр напрямiв адаптацii нащонального банкiвського законодавства вiдповiдно до вимог СС. Банки та державнi органи повинш спгльними зусиллями забезпечити збереження передано! i одержувано! ними шформацй. У зв'язку з вищезазначеним, вiрогiднiшою сьогоднi тенденцiею розвитку правового режиму шформацй обмеженого доступу в банювськш дмльносл можна вважати визначення чггкого перелiку випадкiв та одержувачiв тако! iнформацii за одночасного посилення ввдповщальносп за ii розголошення спiвробiтниками i банкiв, i державних органiв, яю е одержувачами цiеi' iнформацii'. Водночас обмш шформащею вiдповiдно до Директиви (Свросоюз) 2015/849 Свропейського Парламенту та Ради ввд 20 травня 2015 року про запобтання використанню фшансово! системи для цглей вiдмивання грошей або фшансування тероризму, що вносить змши до Регламенту (Свросоюз) № 648/2012 Свропейського Парламенту i Ради, а також скасовуе Директиву 2005/60/СС Свропейського Парламенту i Ради та Директиву ^Midi 2006/70/СС вiдкривае для Укра!ни змогу щодо доступу та використання шформацй про рахунки та вклади громадян, вiдкритих на територй США, кра!н Свропейського Союзу та кра!н, якi ратифiкують угоду про обмш шформащею. Це вигвдно Укра!ш з погляду поповнення скарбницi
податками, отриманими ввд доходiв з ввдкритих за кордоном рахyнкiв i дасть змогу контролювати фiнансовi потоки оргашзацш, якi посягають на нацiональнy безпеку.
1. Автоматичний обмт податковою тформащею: перспективи впровадження глобального стандарту / Наталiя Герасименко // Вкник. Офщйне видання ДФС Укрални. - 2015. - № 15. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: [http://www.visnuk.com.ua/ua/pubs/id/8224].
2. Реферативний огляд европейського права (нформащйно-аналтичний дайджест квт. - черв. 2015р.) /За заг. ред. В. О. Зайчука. - К.: 1н-т законодавства Верховно'!'Ради Укрални, 2015. - 64 с.
3. Угода про асощащю мiж Укралною, з одтел сторони, та Свропейським Союзом, Свропейським ствтовариством з атомноï енерги i !хтми державами-членами, з тшоï сторони. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/984_011]. 4. Risk Management. Законодательные регулирования института банковской тайны в ЕС и ряде других европейских стран. Taurus group. Taurus Ltd. 2015. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://taurus-group.eu/ru/about-us/ 5. Остант тенденци у сферi мiжнародного оподаткування. Обмт податковою тформащею та прозорють офшорних структур. 23 червня 2015 року. Building better working world EY. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: [http://www.ey.com/Publication/ vwLUAssets/EY-international-tax-trends-23-Jun-2015/$FILE/EY-international-tax-trends-23-Jun-2015.pdfJ.
