CC BY
1МУЗИЧНЕ СЕРЕДОВИЩЕ УКРАШЦ1В: РЕАЛIÏ ТА ПЕРСПЕКТИВИ
Канд. мист. Довжинець I. Г. Украг'на, Суми
Сумський державний педагогiчний утверситет ím. А. С. Макаренка DOI: https://doi.org/10.31435/rsglobal_ws/31012020/6904
ABSTRACT
The article analyses the state of musical environment in contemporary Ukraine. It is noted that musical environment is a complex heterogeneous phenomenon which is formed in the process of musical activity and includes all its components: creativity, performance, spreading and perception. At the macrolevel musical environment includes all musical sound atmosphere of the Earth. At the microlevel - it is a direct musical surrounding of the individual. The article focuses only on some factors which influence the state of contemporary Ukrainian musical environment: mass musical teleproduction, teaching music in comprehensive educational institutions, musical education and education for adults, festivals, specific character of regional music playing. In conclusion it is noted that "improvement" of one of the mentioned kinds of musical activity cannot change considerably surrounding sound reality. «Reformation» of musical environment as well as other spheres of social existence implies complex approach.
Citation: Довжинець I. Г. (2020) Muzychne Seredovyshche Ukraintsiv: Realii ta Perspektyvy. World Science. 1(53), Vol.3. doi: 10.31435/rsglobal_ws/31012020/6904
Copyright: © 2020 ,3,oii^iiiicni> L r. This is an open-access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License (CC BY). The use, distribution or reproduction in other forums is permitted, provided the original author(s) or licensor are credited and that the original publication in this journal is cited, in accordance with accepted academic practice. No use, distribution or reproduction is permitted which does not comply with these terms.
Вступ. В складних умовах реформування всшяких сфер укра!нського життя, питання музично! культури шби вщсуваються на другий план. Проте, майбутне наци, в значнш Mipi, визначае !! культурне сьогодення, а отже i музичне середовище як специфiчна шдсистема в системi сощокультурного досвщу.
В сучасному мовному обпу термш «середовище» широко використовуеться у рiзноманiтних значеннях. Зокрема, шд ним розумiеться: система, речовина, тшо, умови, фактори, оточення, свiт тощо. Водночас, в загальному сенсi саме слово вщтворюе двi основнi сутносп: предметно-просторове оточення (environment - довкшля) та соцiальну сферу людсько! дiяльностi (milieu - оточення).
Одним з компонента соцiального е культурне середовище, котре як вiдносна «макросистема» охоплюе ряд «м^о-середовищ». Серед таких: мистецьке, художне, театральне, танцювальне, живописне (свгглопов^яне, архггектурно-ландшафтне, матерiально-предметне), лiтературне, (поетичне), культурно-дозвшлеве, iнституцiйне, молодiжне, навчальне, освiтне тощо. До складових культурного середовища належить i музичне середовище
Пiд термшом «музичне середовище» маеться на увазi звукове оточення iндивiда, що формуеться у процес музично! дiяльностi i охоплюе всi складовi: творчiсть, виконавство, розповсюдження та сприйняття. Музичне середовище обумовлюеться часо-просторовими чинниками та динамшою соцiальних змiн.
На макрорiвнi музичне середовище охоплюе всю музично-звукову атмосферу Земль На мiкрорiвнi - це безпосередне музичне оточення людини в будь-якому мющ !! перебування, «тут i тепер». До рiзновидiв музичного середовища належить як реальне, так i вiртуальне звукове середовище, яке е частиною буття сучасно! людини. Зокрема, укра!нський дослiдник Олександр
ARTICLE INFO
Received: 26 November 2019 Accepted: 11 January 2020 Published: 31 January 2020
KEYWORDS
musical environment, classical music, musical education, festival.
Дзьобань наголошye: «Поява та розвиток iнформацiйних технологш, специфiчних засобiв масово1' комyнiкацiï змшили свiтосприйняття людини, визначили формyвання нового типу простору - вiртyального.... Вш сyттeво впливаe на сyспiльство... Вiртyальна реальнiсть - це «особливе середовище» [4, с. 1бб].
Музичне середовище e нестiйким гетерогенним рiзоморфним утворенням, здатним до рiзноманiтних трансформацiй i змш. Водночас, воно e не таким динамiчним як, наприклад, музичне життя. Пiд впливом певних чинниюв музичне середовище змiнюeться поступово.
Метою статп e осмислення стану сучасного украшського музичного середовища та визначення позицiй, якi сприятимуть його покращенню в майбутньому.
Результати дослiдження. Музичне середовище, як i будь-яке сощальне, e оточенням iндивiда i iœye тiльки за його наявностi. Зокрема, Ортега->Гассет (Ortega y Gasset) формулював: «Я e я i моe оточення» («Yo soy yo y mi circunstancia») [7, с. 28]. Водночас термш «середовище» мютить конотащю впливу. В аспектi взаeмодiï людини i середовища цей вплив e взаeмним, оскшьки як середовище впливаe на людину, так i людина впливаe на своe оточення. За теорieю американського психолога Джеймса Пбсона (James Gibson), середовище e полем можливостей, «яю завжди e i завжди достyпнi. Людина може ними скористатись, а може «i не сприйняти <...>, не звернути на них увагу» [3, с. 205]. Окреслеш положення дають пiдстави стверджувати, що можливостi змiнити своe середовище завжди e. В цьому аспект зупинимося на окремих чинниках, яю впливають на стан сучасного украшського музичного середовища i можливостях його «реформування».
1. Вщзнакою музично-звукового середовища сьогодення e його агресивний характер. Музика звучить с^зь: в транспорт^ кафе, ресторанах, на вулищ, з мобшьних телефонiв тощо. Переважно, це розважальна або фонова музика досить сумшвно1' якостi, яка домiнye над академiчним мистецтвом в телевiзiйномy простор^ радiо ефiрах, концертних заходах. Зрозумшо, що класична музика e елгарним мистецтвом i не може змагатися з музикою, розрахованою на масове сприйняття. Проте, ïï вiдсоток в сучасному музичному житп yкраïнцiв e надзвичайно низьким. Концерти за учасп зiрок свiтового академiчного мистецтва, документальш фiльми про життя i творчють видатних, зокрема украшських мyзикантiв, просв^ницью програми транслюються, зазвичай, в самий «незручний час» (ранковi та шчш години). Зрозyмiло, що кожна людина маe можливiсть обирати своe середовище i, за потреби, прослухати щкавий для не1' запис в 1нтернеи, або вiдвiдати концерт. Однак, як стверджye всесвiтньо вiдомий скрипаль Пдон Кремер Gidons Kremers), «Не можна байдуже проходити повз звуковое засмiчення навколишнього нас середовища, коли одyрманюючi увесь свiт телехвилi вже не роблять рiзницi мiж "трьома тенорами" i фiрмою, яка виготовляe спортивне взуття "Nike"... Мiльйонам глядачiв наполегливо пропонують лише те, що легко засвоюeться» [б, с. 52]. Формування естетичних смакiв населення e завданням державно1' культурно!' полiтики. Саме це впливаe i на стан музичного середовища.
2. Заняття музикою e вихованням внyтрiшньоï гармонiï (Конфyцiй). Класична музика, безумовно, потребye пiдготованого слухача. Таке виховання починаeться з дитинства. Сьогодш в загальноосвiтнiх школах предмет «Музика» взагалi замiщений iнтегрованим курсом «Мистецтво», який поeднye музику i образотворче мистецтво. Таким чином ютотно зменшуються години музичного виховання, яке, зокрема, включало прослуховування творiв класичного мистецтва. Ця проблема e не новою. Ще в серединi Х1Х столiття Рiхард Вагнер (Richard Wagner) рекомендував заняття музикою, яю включали гармошю, аналiз музичних форм, читання партитур, контрапункт «органiзовyвати принаймнi для вшх тих yчнiв середнiх шкш, якi не позбавленi мyзикальностi i, можливо, грають на будь-якому шструмеш! Якщо такi заняття проводити з систематично, - наголошував композитор, - то перед учнями вже з дитинства вщкржться свiт, який дозволить 1'м насолоджуватись мистецтвом» [2, с. 71]. Провести реформу само1' основи середньо1' освiти у намiченомy напряму, музикант вважав «заслугою воiстинy епохального значення» [2, с. 71].
Якщо використовувати eвропейський досвiд, то заняття музикою включеш в навчальну програму yсiх державних шкiл Англiï. Розвиток музично1' грамотностi в дитини тут вважаeться особливо важливим, оскiльки формye естетичнi смаки, покращye творчi здiбностi й пiдвищye загальний рiвень освiченостi. Дiти в школi грають i ствають в ансамблях, освоюють гру на музичних шструментах, 1'здять на концерти, на базовому рiвнi вивчають нотну грамоту.
З метою формування музичного смаку доцшьним е проведення фiлармонiчних концертiв (лекторiïв) для дтей i3 залученням вихованцiв музичних шкш. Такий досвщ iснував за радянських часiв. З одного боку це виховуе культуру сприйняття академiчного мистецтва у маленьких слухачiв, з шшого - дае змогу реалiзовуватись тим, хто навчаеться. Сьогоднi у вимогах до атестаци викладачiв музичних шкш обов'язковим е наявнiсть учшв-лауреаив i, у прагненнi отримати за це бали, викладачi спрямовують своïх вихованцiв на досить низького рiвня комерцiйнi конкурси, якi сьогоднi так популярш в Украïнi. Сама атмосфера змагання е не досить сприятливою для дитячоï психiки. Також конкурси, насправд^ не виявляють таланти. Як зазначав Артур Шнабель (Artur Schnabel): «жодний з першокласних талантiв школи не змiг отримати перемогу» на конкурса «Переможцями стали тi, хто був мехашчно надiйним, а не ri, хто мав iндивiдуальнiсть i уяву» [9, с. 149]. Бшьш плщним у творчому сенсi е концертш виступи, тим бiльше перед однол^ками. Саме ця аудиторiя в майбутньому стане слухачами концертiв класичноï музики i буде впливати на формування музичного середовища.
1ншою формою залучення до академiчного мистецтва, виховання «освiченого» любителя музики е освгга для дорослих. Сьогоднi в Укра1'ш вона знаходиться на етапi становлення. Проте, iдея «музичних шкiл для дорослих» в европейський практищ мае сво1' традицiï. Провiдну роль в цьому здебшьшого вiдiгравала Нiмеччина, де розвитку i поширенню музичного мистецтва завжди надавалося першорядне значення. Початкова музична освга в сучаснiй ФРН е загальнодоступною. В музичних школах вщсутшм е вiковий ценз: люди похилого вшу й молодь займаються «шд одним дахом», музикують в одному оркестра В багатьох школах (переважно, приватних) розробленi спецiальнi програми для пенсiонерiв, людей з обмеженими можливостями i навт з вшовими порушеннями розумово1' дiяльностi. 1ще одшею особливiстю нiмецькоï освiти для дорослих е юнування народних унiверситетiв, яю здiйснюють навчання пiсля роботи. «Курс доволi рiзноманiтний, розроблений комплекс теоретичних предметiв, також е можливiсть виступати в ансамблях» [5, с. 56]. Щорiчно понад 100 тисяч охочих бере участь в подiбних заходах, оскшьки закладеш умови надають повну свободу для творчостi та самовираження. Створення розгалужено1' системи освiти для дорослих в Укра1'ш розширить коло любителiв музичного мистецтва - публши академiчних концертiв, яка, в свою чергу, впливае на репертуар, а вщтак i створюване музичне середовище.
3. В сучасних украшських закладах музично1' освгги студенти перевантаженi кшьюстю зайвих дисциплiн. Переведення цiеï ланки навчання зi спецiального у загальноосвггне обумовило включення в навчальнi програми вшх предметiв загального курсу. Це не сприяе якiснiй професiйнiй шдготовщ, оскiльки студенти, замiсть занять i самошдготовки з фахових дисциплiн, змушеш витрачати час на зайвi предмети. З цього приводу вже згадуваний Р. Вагнер зауважував, що музична освгга «перевантажена непотрiбним вивченням вищо1' математики, основ хГмп та фГзики, що мае вивчатися в ушверситетах i спецiальних навчальних закладах тими, хто обирае для себе щ професи» [2, с. 71]. На жаль, сьогодш в Украïнi при встуш на спецiальнiсть «Середня освга» (Музичне мистецтво - рiвень тдготовки бакалавр) зовшм лiквiдовано творчий конкурс. Натомють, абiтурiенти вступають за результатами тес™ зовшшнього незалежного оцiнювання з предме^в: украшська мова та лтература, юторГя Украши, iноземна мова або математика! Все вищезазначене знижуе яюсть музично1' освгш, яка е одним з факторiв формування музичного середовища.
4. Запроваджеш Мiнiсгерством освГти i науки Украши реформаторськi новаци в акредитацп закладiв вищо1' музично1' освГти також не сприяють створенню сприятливого музичного середовища для творчо1' реалiзацiï викладачiв i студентiв. Професорсько-викладацький склад значну частину свого часу витрачае на тдготовку всшяко].' документации програм, планiв (яю змшюються щороку, або навiть двГчГ на рт), дистанцiйноï освгш (не тшьки з лекцшних куршв, але й з предме^в фахово1' тдготовки музиканта, яю завжди належали до iндивiдуальноï форми навчання), створення особистих кабшетав тощо. Це все виснажуе, не залишаючи енерги на творчють, яка передбачае «свободу мислення, внутрш^й пошук, емоцшний тдйом, самозанурення в глибини несвщомого, усвiдомлену необхiднiсть i штугшвний прорив, полГт внутршнього "я" у зовшшнш проспр, енергетичний сплеск i "бродшня" душЬ> [1, с. 231]. В результат - зменшення концертних заходiв, музичних проектiв. Водночас, стан документаци шяк не визначае рiвень тдготовки фаивщв. Оцiнювання дГяльност вузГв мистецтва та ix рейтинговi показники слад встановлювати по практичним
результатам: наявност лауреата мiжнародних та всеукра!нських конкуршв; проведених сольних концертах в мют^ областi, за кордоном; концертах-звiтах тощо.
5. Одшею з характеристик музичного середовища е його репональна належшсть. В аспектi становлення нацiонального самоусвщомлення важливим е вiдродження регiональних музичних традицiй. Переважно державнi i мiсцевi свята сьогоднi вiдзначаються концертом wpen air» iз запрошенням естрадних сшваюв (в провшци, як правило, при!жджих артистiв). Рiвень таких заходiв, зазвичай, досить низький. Значно кращим було б проведення масових заходiв з вивченням традицшного танцю, укра!нського тсенного фольклору, народних обрядових дiйств iз залученням всiх присутнiх. Такi форми вщпочинку сприятимуть формуванню нацюнально! ментальност i музичного середовища регiону.
6. Фактором, що формуе музичне середовище е концертне життя. Насичешсть гастролями, фестивальними i конкурсними заходами, активна дiяльнiсть музичних, театральних, концертних установ, розвинутий менеджмент в сферi оргашзаци дозвiлля вiдрiзняе столичнi мiста вщ провшци. Малi мiста Укра!ни сьогодш, як правило, не мають такого широкого спектру можливостей. На цьому рiвнi модним е проведення мюцевих фестивалiв. «Музичнi фестивалi органiчно поеднують можливостi залучення до традицшно! культури i культурно! спадщини з дозвшлевим проведенням часу, - зауважуе Олена Широкова. - Кожен музичний фестиваль збирае тисячi учасникiв. Як соцюкультурне явище <...> вiн переступив рамки музичного заходу i набув значення форми культурно! комушкаци, в рамках яко! реалiзуються творчi та штелектуальш iнтенцi! нашого часу. Музичний фестиваль все частше стае однiею з основних форм здiйснення контактiв виконавщв i слухачiв» [8, с. 26].
Безумовно, фестивальш заходи, якi мають регулярний характер, досить суттево впливають на формування музичного середовища. Вони значно розширюють слухацьку аудитора, оскiльки статус свята, непересiчно! поди, викликае защкавленють населення i ri, хто, зазвичай, не вiдвiдуе фшармошчш концерти, виявляються публiкою фестивальних заходiв. Розширення аудиторi! вiдбуваеться також за рахунок залучення слухачiв з шших регiонiв. Такий музичний-туризм (який у повнш мiрi е альтернативою радянських концертiв-звiтiв регiонiв в столицi) е досить плщним у збагаченнi музичного середовища. Фестивальш акци е полем комушкаци професiоналiв i любителiв музичного мистецтва, представниюв рiзних регiонiв i кра!н. Вони формують музичний смак i виховують свого слухача. Також вони е можливютю презентацi! мюцевих музичних таланта (молодих артистiв i колективiв), обмiну досвiдом, розширення творчих контакта, проведення майстер-клашв, конференцiй тощо. Тому важливо, щоб оргашзащею i змiстом таких заходiв займались музиканти-професюнали, здатнi виявити творчу винахiдливiсть, запропонувати цiкаву програму, «вийти за межи» загальноприйнятого, традицiйного.
Висновки. Музичне середовище це комплекс чинниюв, який включае: всi рiзновиди музичного мистецтва (академiчне, фольклорне, естрадне, духовна музика); форми музикування (професiйне, аматорське виконавство); музичш стилi й жанри; музичнi твори, яю знаходяться в актуальному використант, iснують в аудiо-, вiдеоформатах, у нотних виданнях, рукописах; авторiв музичного продукту (композиторiв), його «реалiзаторiв» - виконавщв, споживачiв (слухачiв) i всю систему шститута, органiзацiй, якi сприяють його зберiганню i розповсюдженню, зокрема музичш навчальш заклади, концертнi установи, музичну критику, пресу, виробникiв музичних шструмеита, нотнi видавництва тощо. В статп ми зупинились лише на окремих з них: масовому музичному телепродуктi, застосуванню музики в загальноосвгтшх навчальних закладах, музичнiй освiтi та освт для дорослих, фестивальних заходах, специфщ регiонального музикування. «Удосконалення» лише одного з названих видiв музично! дiяльностi них iстотно не змшить оточуючу нас звукову реальнiсть. У «реформувант» музичного середовища, як i iнших сфер соцiального буття, потрiбен комплексний пiдхiд.
Л1ТЕРАТУРА
1. Блох О. А. Музыкальное творчество как объект теоретического анализа // Вестник МГУКИ, 2015.
Вып. 6 (68). С. 230-238.
2. Вагнер Р. Современные заметки о музыкальном воспитании (для друга педагога) //
Исполнительское искусство зарубежных стран. Москва,: Музыка, 1975. Вып.7. С. 69-71.
3. Гибсон Дж. Экологический подход к зрительному восприятию / Пер. с англ. Т. М. Сокольской. Общ. ред. А. Д. Логвиненко. Москва : Прогресс, 1988. 464 с.
4. Дзьобань О. П. Сучасний вiртуальний проспр: конгешальнють вiртуальностi й мiфу // Стратепчш прюритети. Серiя: Фiлософiя, 2017. № 3. С. 163-170.
5. Как учат музыке за рубежом. Сост., авт. предисл. Дж. Харгривз, А. Норт. Москва: «Классика-ХХ1 век», 2009. 208 с.
6. Кремер Г. Обертоны. Москва: «Аграф», 2001. 352 с.
7. Ортега-и-Гассет Х. Размышления о «Дон Кихоте»: Очерки Санкт-Петербург: Изд-во Санкт-Петербургского университетата, 1997. 329 с.
8. Широкова Е. А. Музыкальный фестиваль в диалоге культур: дис. ... канд. культурологии: спец. 24.00.01 Теория и история культуры / Санкт-Петербургский государственный университет культуры и искусств. Санкт-Петербург, 2013. 171 с.
9. Шнабель А. Вопросы и ответы // Исполнительское искусство зарубежных стран. Москва: Музыка, 1967. С. 129-188.
