CC BY
31
I
Лкарю, що практикуе
To General Practitioner
Травма
УДК 616-089.5:616.728.1-089.23 ГОМОН М.Л.
Вiнницький нацональний медичний ун'терситет ¡м. М.1. Пирогова
МУЛЫИМОДАЛЬНА АНЕСТЕ31Я/АНАЛГЕ31Я В КОМПЛЕКС! АНЕСТЕ3ЮЛОПЧНОГО 3АБЕ3ПЕЧЕННЯ ПРОТЕ3УВАННЯ КУЛЬШОВОГО СУГЛОБА
Резюме. Проведено анестезолопчне забезпечення 45 хворих при тотальному та субтотальному протезу-ванн кульшового суглоба (3-4-й ступень операц/йного ризику за АБЛ), ¡з яких у 23 випадках використову-валась спнальна анестез1я (3,9 ± 0,1 мл 0,5% бумвака'/ну), у 22 випадках — редукована (3,4 ± 0,1 мл 0,5% буп/вака/'ну) спноперидуральна анестез1я/аналгез1я (0,25% буп1вака!ном). Для зменшення резорбцИ не-пол/меризованого цементу використовували керовану ппертензю титрованим мезатоном. Встановлено, що використання сп/ноперидурально! анестезП з редукц/ею дози спнального компонента та пдвищення артер/ального тиску в момент використання непол!меризованого цементу забезпечуе менш1 коливання гемодинам/чних показниюв протягом оперативного втручання пор/вняно зI спнальною анестез/ею. Наведена методика забезпечуе достатню антиноцицептивну протекцю, характеризуется малим токсичним впливом на пац/ента, вимагае меншого використання седативно!, симпатом/метично! та ¡нфуз/йно! терапИ Рекомендовано широко використовувати методику редуковано! спноперидурально! анестезИ/аналгезИ та керовано!ппертензП при протезуваннI кульшового суглоба.
Ключов слова: редукована сп1ноперидуральна анестезя/аналгезя, протезування кульшового суглоба.
Вступ
Стратепя вибору анестезюлопчного забезпечення протезування кульшового суглоба зал ежить вщ про-вщних факторiв ризику, що можуть бути причиною несприятливого перебиу оперативного втручання. Найбтьш малопрогнозованим е токсична реакщя на цемент при використанш його для фшсаци компонен-пв протеза. Важливим фактором ризику е малорухо-мий спошб життя при недостатнш функци кульшового суглоба, часто — похилий вш пащента з наявнютю су-путшх захворювань, що е причиною нестабильно! ге-модинамши та тромбоемболiчних ускладнень [2, 3, 14]. Указаш особливостi — причини вибору рiзних варiан-тiв анестезюлопчного забезпечення. Наявнють складно! наркозно-дихально! апаратури в кра!нах бвропи i США е причиною використання переважно загально! анестези. Суттевим обмеженням до використання наркозу е наявнють супутшх захворювань серцево-судин-но! та дихально! систем, що загострюються тсля використання загально! анестези. Перевагою загально! анестези при протезуваннi кульшового суглоба е превентивна протекщя функци дихання та частково гемо-динамiки на випадок виникнення токсичних реакцш на цемент. У нашш кра!нi при анестезiологiчному за-безпеченш протезування кульшового суглоба вiддають перевагу регюнарнш анестези — сшнальнш або подо-вженiй перидуральнш анестези [6, 9, 12]. Слд вщмгги-ти вщсутнють едино! позици в перевазi якогось одного з методiв анестезюлопчного забезпечення. Сшнальна
анестезiя технiчно проста та забезпечуе гарантовану антиноцицептивну протекцш шоково! зони кульшового суглоба, однак створюе умови приховано! гшово-леми, яка суттево посилюеться i е малокерованою при реакци на цемент чи розвитку серцево! недостатностг Подовжена перидуральна анестезiя часто складнови-конувана на деформованому хребтi та не завжди забезпечуе центральне положення катетера i рiвномiрний розподт анестетика в деформованому перидурально-му простор^ що е причиною складнодiагностовано! в похилому вiцi моза!чностi та нестабшьносл анестези. Однак суттевою перевагою методики е и висока керо-ванiсть, включаючи керований вплив на вираженють симпатичного блока, вiдповiдно на гемодинамшу. Суттевою перевагою подовжено! перидурально! анестези е можливiсть проведення шсляоперацшного знебо-лювання, що особливо важливо для ранньо! активаци хворих i профiлактики тромбоемболiчних ускладнень [5, 7, 11].
Вiдсутнiй единий шдхщ до профiлактики та ш-тенсивно! терапи токсичних реакцiй на цемент. Най-частiше анестезiологи використовують розширення
Адреса для листування:
Гомон Микола Лонпнович E-mail: mgomon@meta.ua
© Гомон М.Л., 2014 © «Травма», 2014 © Заславський О.Ю., 2014
об'ему i якостi шфузшно! терапи, часто доводячи и до абсурдних цифр — 6—8 лгщв. Незважаючи на активну стабiлiзацiю гемодинамiки таким шляхом у хворих роз-виваеться iнтерстецiйний набряк на вiдрiзках мшро-циркуляци, який приводить до низько! ефективностi вiдповiдi a1-адренорецепторiв на фармаколопчш пре-парати при виникненш гiпотонii, особливо при ток-сичних гшотошях, що характеризуються збiльшенням каптярно! проникностi. Несприятливим та досить малодослщженим е вплив волемiчного штерстицшно-го набряку на процеси заживлення в раш, що е важ-ливим фактором для вираженост пiсляоперацiйного больового синдрому, ранньо! активаци та юнцевого результату лiкування — протезування кульшового су-глоба. Шлях збiльшення об'ему шфузшно! терапи часто вiдрiзаний при субкомпенсованiй супутнiй патологи серця. Частина анестезюлопв, якi стояли бтя початкiв анестезiологiчного забезпечення протезування кульшового суглоба, вiрять в адсорбукш та профiлактичнi властивостi коло!дних розчишв, плазми, альбумiну. Однак використання цих груп препаратiв (особливо препаратiв кров^ як профiлактичних не регламентова-но фармакопеею [1, 4, 12].
Наступним за частотою використання напрямком профилактики та лiкування токсичних реакцiй на цемент е застосування глюкокортикощв. У кожного анестезюлога iснуе свш погляд та схеми використання ще! групи препаратiв. Бiльшiсть анестезiологiв вiрять в ефективнiсть високих доз комбшаци дексаметазо-ну, преднiзолону та пдрокортизону або продовжених глюкокортикощв. Однак свггова доказова лiтература не пiдтримуе таку позицiю. Звичайно, теоретично шх-то не заперечуе стабшзуючу роль глюкокортикощв при токсичних i анафiлактичних реакцiях, очевидна !х профiлактична роль при ризику реакци на цемент, проте використання великих доз малообГрунтовано. Достатньо часто при розвитку гшотони, тсля використання цементу, анестезiологи застосовують пре-парати симпатомiметичноi дГ!. Частше — мезатон, рiдко — норадреналш, адреналiн, дофамiн. Слiд вщ мггати, що ця група препаратiв справляе суто симпто-матичний ефект.
Таким чином, юнуе проблема вибору методики анестезй, яка мiнiмально впливае на гемодинам^, за-безпечуе достатнiй антиноцицептивний захист тд час протезування кульшового суглоба та в шсляоперацш-ному перюд^ знижуе ризики, а бажано i виникнення токсично! реакци на цемент при його використанш гад час протезування кульшового суглоба [8, 10, 13].
Мета роботи: сформувати гемодинамiчно стабшь-ну, безпечну концепцш анестезiологiчного забезпечення з урахуванням токсично! реакци на цемент при протезуванш кульшового суглоба.
Матер\али \ методи
Проведений порiвняльний aнaлiз перебиу муль-тимодально! анестези'/аналгези в комплекс анесте-зiологiчного забезпечення протезування кульшового суглоба у 45 хворих iз 3—4-м ступенем оперaцiйного
ризику за ASA. XBopi рандомiзованi за bíkom, характером, обсягом, тривалiстю оперативних втручань та роздiленi на 2 групи залежно вiд методики анестезю-логiчного забезпечення. У 1-й (контрольнш) групi з 23 чоловiк використана стандартна стнальна анестезiя 3,9 ± 0,1 мл 0,5% бупiвакаiну, у 2-й (дослщнш) групi з 22 чоловш — редукована спiноперидуральна анестезiя/ аналгезiя. Редукцiя дози спiнального компонента ста-новила 3,4 ± 0,1 мл 0,5% бушвакашу, традицiйну тс-ляоперацiйну анестезiю замiнили на аналгезш 0,25% бупiвакаiном.
Для статистичного аналiзу вибранi показники ди-намiки середнього артерiального тиску (САТ), частоти серцевих скорочень (ЧСС). Як критери адекватност перебiгу анестезй' порiвнювали кiлькiсть використа-них препаратiв для симпатомiметичноi тдтримки, iнфузiйноi та симптоматично' терапй', седаци. Преме-дикацiю проводили з обов'язковим включенням анк-сiолiтикiв.
Статистичну обробку результатiв проводили з ви-користанням методiв параметричного аналiзу. Для су-дження про вiрогiднiсть вiдмiнностей мiж групами за аналiзованим показником використовували t-критерiй Стьюдента. Рiвень вiрогiдностi коефщента оцшюва-ли стандартним способом i вважали прийнятним при р < 0,05.
Результати та Тх обговорення
Основною причиною використання редуковано' спiноперидуральноi анестезй'/аналгезй' замiсть тради-цiйноi сшнально!' анестезй' було завдання зменшення негативного впливу останньоi на вираженiсть симпатичного блоку i вщповщно на стутнь депреси та керо-ванють гемодинамiки. Зменшення симпатичного блока створило можливють зниження об'ему шфузшно!' терапй, пiдвищення ефективностi симпатомiметикiв та керованост гемодинамiки. Разом iз тим паралель-не використання редукованого стнального компонента та катетеризаци перидурального простору дало можливiсть застосовувати для збтьшення керованостi анестезiологiчним забезпеченням знижеш концентра-ци бупiвакаiну, що знову ж таки зменшило негатив-ний вплив на гемодинамшу та шдвищило керованiсть анестезй. Наступним результатом зниження симпатичного блока та пдвищення ефективност та керо-ваностi симпатомiметикiв е можливiсть створювати керовану нормотонш пiд час використання цементу. Вираженють гiпотонii хворого прямо пропорцiйна дозi неполiмеризованого цементу, який за першi 1—3 хвилини потрапляе в судинне русло. В подальшому полiмеризований цемент е штактним i не мае фiзич-но' здатностi до всмоктування. Кiлькiсть неполiмери-зованого цементу, що потрапляе в кровотак, пропо-рцiйна рiзницi тиску мiж компресiею травматолога на тканини при утримуванш компонента протезу i САТ в судинному руслг Яысть постановки компонента протеза залежить вщ його прикрiплення до кiсткових структур, тому поверхня не повинна мютити кровь Це досягаеться також за рахунок зниження САТ, як
наслщок симпатичного блока сшнально! анестези, а при його недостатност за рахунок використання ке-ровано! гшотони, що зустрiчаeться рiдше лише при надлишковш iнфузiйнiй терапи. Таким чином, на момент постановки цементу створеш оптимальш умови до його надходження в кровотiк, а саме — знижений САТ та компрешя тканин мюця постановки компонента протеза. Для зменшення градieнта надходження неполiмеризованого цементи в кровотiк, використо-вуючи збiльшення чутливостi адренорецепторiв до симпатомiметикiв за рахунок запропоновано! редуко-вано! сшноперидурально! анестези/аналгези, вiдразу пiсля компреси компонента протезу ми пiдвищували САТ на 20 % порiвняно з вихщним за рахунок титро-ваних доз мезатону (0,1%), а при наявност бради-карди — комбшащею з атропiном або адреналiном. Використана методика мультимодально! анестези'/ аналгези в комбшаци з керованою гiпертензieю тсля фiксацií компонентiв протеза на цемент характеризу-валась кращою ноцицептивною протекщею перебiгу анестезiологiчного забезпечення протезування куль-шового суглоба порiвняно iз сшнальною анестезieю (табл. 1). Так, тсля виконання сшнально! анестези через 30 хвилин вiдбулось зниження САТ у першш i другiй групах до 84,3 ± 2,6 мм рт.ст. та 87,9 ± 2,3 мм рт.ст. вщповщно. При цьому використання знижено! дози бупiвакаí'ну в другш групi викликало невiрогiдне зниження САТ (87,9 ± 2,3 мм рт.ст.), тсда ж як у першш груш зниження було вiрогiдне. Аналiз коливання
САТ протягом анестези виявив в першш груш вiрогiд-ну тенденцiю до гшотони (81,2 ± 1,5 мм рт.ст.), оскшь-ки мiнiмальний САТ вiрогiдно знижувався порiвняно з вихщним. Зниження САТ у першiй груш також вь рогiдно було меншим порiвняно з другою групою. У другш груш вiрогiдного зниження САТ порiвняно з вихiдним не виявлено. Аналiз стабiльностi гемодина-мiки протягом анестези показав вiрогiднi коливання мiж максимальним i мiнiмальним САТ лише в першш груш, чого не виявлено в другш груш. На кшець оперативного втручання вiрогiдних коливань САТ мiж групами не виявлено. Таким чином, використання редуковано! сшноперидурально! анестезií/аналгезií та методики керовано! гiпертензi! пiд час застосування цементу забезпечило невiрогiдне вiд фiзiологiчних по-казникiв коливання САТ та бтьш стабiльнi показники порiвняно iз сшнальною анестезieю.
Порiвняльна характеристика динамiки ЧСС e бiльш складна, оскiльки переби основно! частини анестезiологiчного забезпечення вщбувався на фонi часткового або повного збереження свщомость Для зменшення впливу психоемоцшного стресу вико-ристовували розширену премедикацш з залученням анксiолiтикiв та в емоцшно лабiльних пацieнтiв за-стосовували седацiю i медикаментозний сон протягом анестези з вибiрковим використанням сибазону, тюпенталу. Однак в обох групах досягнута рандомь зашя за вихiдною ЧСС, оскiльки даний стартовий показник ЧСС вiрогiдно не вiдрiзнявся в 1-й та 2-й
Таблиця 1. Диапазон коливань показнишв САТ та ЧСС протягом анестез'юлопчного забезпечення
Показник Сшнальна анестезiя (група 1; n = 23) Сшноперидуральна аналгезiя (група 2; n = 22) Pi
САТ (мм рт.ст.)
Вихщний 96,7 ± 3,1 95,8 ± 3,4 р1 = 0,84
Через 30 хвилин 84,3 ± 2,6; *р2 = 0,001 87,9 ± 2,3; р2 = 0,061 р1 = 0,3
Максимальний 94,5 ± 4,2; р2 = 0,68 93,1 ± 3,2; р2 = 0,56 р1 = 0,78
М^мальний 81,2 ± 1,5; *р2 = 0,001; *р3 = 0,005 87,3 ± 2,6; р2 = 0,053; р3 = 0,17 *р1 = 0,048
У юнц операци 89,4 ± 2,1; р2 = 0,057 91,7 ± 2,3; р2 = 0,32 р1 = 0,46
ЧСС (за 1 хвилину)
Вихщна 84,6 ± 4,2 85,7 ± 4,7 р1 = 0,87
Через 30 хвилин 68,3 ± 3,4; *р2 = 0,004 72,3 ± 4,8; р2 = 0,054 р1 = 0,50
Максимальна 83,4 ± 4,1; р2 = 0,83 83,1 ± 4,8; р2 = 0,69 р1 = 0,96
М^мальна 63,7 ± 1,9; *р2 = 0,001; *р3 = 0,001 71,6 ± 3,1; *р2 = 0,016; р3 = 0,051 *р1 = 0,036
У юнц операци 76,4 ± 3,5; р2 = 0,14 78,9 ± 4,6; р2 = 0,32 р1 = 0,67
Примтки: * — р < 0,05 — в!рог!дна в!дм1нн!сть; р1 — пор'шняно з контрольною 1-ю групою; р2 — пор!вняно з вихщним показником; р3 — пор!вняно з максимальним показником.
Таблиця 2. Використання деяких проективних засоб1в пд час анестези
Препарати Сшнальна анестезiя (група 1; n = 23) Сшноперидуральна анестезiя (група 2; n = 22) р*
Бензодiазепiни (мкг/кг) 28,5 ± 1,6 23,4 ± 1,3 0,018
Тюпентал (мг/кг) 7,4 ± 0,9 4,3 ± 0,5 0,004
За предызолоном (мг/кг) 1,3 ± 0,2 0,8 ± 0,1 0,003
Мезатон (мкг/кг) 51,9 ± 7,2 23,5 ± 3,7 0,001
Коло'щы розчини (мл/кг) 10,7 ± 1,2 7,4 ± 0,9 0,033
Об'ем Ыфузи (мл/кг) 59,7 ± 4,8 46,2 ± 4,3 0,042
Примтка: * — пор'вняно з контрольною 1-ю групою.
порiвнювaних групах i становив 84,6 ± 4,2 уд/хв та 85,7 ± 4,7 уд/хв вiдповiдно (табл. 1). Через 30 хвилин шсля виконання анестези у першiй групi встановле-на вiрогiднa тенденцiя до зниження ЧСС вщповщно до 63,7 ± 1,9 уд/хв, чого не виявлено в другш груш. Таким чином, адаптацшш мехашзми брадикарди, якi хaрaктернi для швидко! симпатично! блокади при сшнальнш анестези, були значно слабше виражеш при використaннi редуковано! сшноперидурально! анестези. Встановлено вiрогiдне зниження мшмаль-но! ЧСС порiвняно з вихiдним показником протягом анестези в обох групах, що свщчить про юнування основного мехашзму дистрибуци мiж емкiстю судин-ного русла i об'емом циркулюючо! кровi як при по-вному, так i частковому симпатичному блоцi. Однак у другiй групi вш вiрогiдно менший за мiнiмaльним показником ЧСС порiвняно з першою групою. Крiм того, у першiй груш виявлено вiрогiдне коливання ЧСС мiж максимальним та мiнiмaльним показником, чого не спостерйалось у другiй груш. Таким чином, редукована спiноперидурaльнa aнестезiя/aнaлгезiя та методика керовано! гiпертензii шд час використання цементу викликали меншi компенсaторнi коливання ЧСС порiвняно iз спiнaльною aнестезiею.
Частота використання медикаментозних зaсобiв пiд час оперативного втручання наведена в табл. 2. Анaлiз перебиу анестези у пaцiентiв 1-! та 2-! груп показав, що частота використання медикаментозних засо-бiв для седаци була бтьшою при спiнaльнiй анестези. Так, у цш групi використано 28,5 ± 1,6 мкг/кг сибазо-ну, 7,4 ± 0,9 мг/кг тiопентaлу, що вiрогiдно бiльше, нiж у другш груш. Препарапв, що забезпечують гемоди-нaмiчну стaбiльнiсть, також було використано бшьше при зaстосувaннi спiнaльноi' анестези. Так, у першш групi глюкокортикощв у перерахунку на преднiзолон використано 1,3 ± 0,2 мг/кг, мезатону 51,9 ± 7,2 мкг/кг, що вiрогiдно бiльше порiвняно з другою групою. У першш груш використано також вiрогiдно бiльшi об'еми яысних розчинiв iнфузiйноi' терапи. Таким чином, редукована сшноперидуральна aнестезiя/ aнaлгезiя та методика керовано! гшертензи пiд час використання цементу забезпечили бiльш гладкий переби анестези, про що свщчить застосування вiро-гiдно меншо! ктькосп протективних зaсобiв, об'ему та якост iнфузiйноi' терапи.
Висновки
1. Оптимальною методикою анестезюлопчного за-безпечення протезування кульшового суглоба е сш-ноперидуральна aнестезiя/aнaлгезiя з редукцiею дози сшнального компонента.
2. Дана методика забезпечуе адекватну антино-цицептивну протекцiю, збалансовану гемодинaмiку, вищу чутливiсть судинного русла до медикаментозно! корекци гiпотонii.
3. Основним фактором зниження вираженост токсично! реакци на цемент при цементному протезуван-нi кульшового суглоба е керована гiпертензiя пiд час компреси неполiмеризовaного цементу.
Список л\тератури
1. Глумчер Ф.С., Дубров С.А., Мамонова М.Ю. Эффективность применения селективного ингибитора ЦОГ-2 ди-настата для лечения острого послеоперационного и посттравматического болевого синдрома //Бль, знеболювання i ттенсивна тератя. — 2006. — № 1(д). — С. 114-116.
2. Гужевский И.В., Герасименко С.И., Панченко Л.М. Тактика и особенности техники эндопротезирования тазобедренного сустава у больных с коксартрозом, возникшим на почве спондило-эпифизарной диспла-зии // Всник ортопеда, травматологи та протезування. — 2012. — № 1(72). — С. 34-38.
3. Лоскутов А.Е., Васильченко Е.В. Ранние результаты эндопротезирования тазобедренного сустава с использованием цементной фиксации // Всник ортопеда, травматолога та протезування. — 2013. — № 4(79). — С. 26-29.
4. Овечкин А.М., Ефременко И.В. Фармакотерапия острой послеоперационной боли, основанная на применении препаратов, воздействующих на NMDA-рецепторный комплекс // Анестезиология и реаниматология. — 2013. — № 3. — С. 63-67.
5. Потапов А.Л., Кобеляцкий Ю.Ю. Обезболивание после объемных оперативних абдоминальных операций — опиаты или эпидуральная анальгезия?//Боль, обезболивание и интенсивная терапия. — 2011. — № 4. — С. 39-42.
6. Смирнова Л.М. Органопротективность регионарной анестезии и антиноцицептивного внутривенного наркоза //Бль, знеболювання i ттенсивна тератя. — 2012. — № 1. — С. 53-58.
7. Солярик С. О., Глумчер Ф.С., Кучин Ю.Л. Влияние контролируемой пациентом эпидуральной анальгезии на воспалительную реакцию в послеоперационном периоде // Быь, знеболювання i ттенсивна тератя. — 2012. — № 2. — С. 76-79.
8. Строкань А.М, Шлапак И.П. Периферическая регионарная анестезия. — К., 2014. — С. 114-142.
9. Таркила П. Эпидуральная анальгезия: нуждаемся ли мы в ней до сих пор после обширных вмешательств на колене и тазобедренном суставе//Регионарная анестезия и лечение острой боли. — 2011. — Т. V, № 2. — С. 42-45.
10. Торчинський В.П., Нршберг О.6. Тотальне ендопротезу-вання кульшового суглоба у хворих на асептичний некроз головки стегново1 кстки//Всник ортопеды, травматологи та протезування. — 2013. — № 2(77). — С. 38-41.
11. Фомин И.В., Грачев С.С. Применение малых доз местных анестетиков при анестезиологическом обеспечении плановых ортопедических вмешательств //
Медицинский журнал: научно-практический рецензируемый журнал / Учредитель — Белорусский государственный медицинский университет. — 2013. — № 2. — С. 118-120.
12. Adnan F., Wrigbt P. Total Hip Repleicement in the Displastic Hip The Use of Cementless Acetabular Components // Malaysian Orthopaedic J. — 2011. — Vol. 5, 2. — P. 20-23.
13. Arbona L. Ultrasound-Guided Regional Anesthesia: A Practical Approach to Peripheral Nerve Blocks and Perineural Catheters / Fernando L. Arbona, Babak Khabiri, John A. Norton. — Cambridge University Press, 2011. — 194 р.
14. Wan Z., Boutary M., Dorr D.L. The Influence of Acetabular Component Position on Wear in Total Hip Arthroplasty // J. Arthroplasty. — 2008. — Vol. 23 (Iss. 1). — P. 51-56.
Отримано 10.09.14 ■
Гомон Н.Л.
Винницкий национальный медицинский университет им. Н.И. Пирогова
МУЛЬТИМОДАЛЬНАЯ АНЕСТЕЗИЯ/АНАЛГЕЗИЯ В КОМПЛЕКСЕ АНЕСТЕЗИОЛОГИЧЕСКОГО ОБЕСПЕЧЕНИЯ ПРОТЕЗИРОВАНИЯ ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА
Резюме. Проведено анестезиологическое обеспечение 45 больных при тотальном и субтотальном протезировании тазобедренного сустава (3-4-я ст. операционного риска по ASA), из которых в 23 случаях использовалась спинальная анестезия (3,9 ± 0,1 мл 0,5% бупивакаина), в 22 случаях — редуцированная (3,4 ± 0,1 мл 0,5% бупивакаина) спиноперидуральная ане-стезия/аналгезия (0,25% бупивакаином). Для уменьшения резорбции неполимеризованного цемента использовали управляемую гипертензию титрованным мезатоном. Установлено, что использование спиноперидуральной анестезии с редукцией дозы спинального компонента и повышение артериального давления в момент использования неполимеризованного цемента обеспечивает меньшие колебания гемодинамических показателей в течение оперативного вмешательства по сравнению со спинальной анестезией. Данная методика обеспечивает достаточную антиноцицептивную протекцию, характеризуется малым токсическим воздействием на пациента, требует меньшего использования седативной, симпатомиметической и инфузионной терапии. Рекомендуется широко использовать методику редуцированной спиноперидуральной анестезии/ аналгезии и управляемой гипертензии при протезировании тазобедренного сустава.
Ключевые слова: редуцированная спиноперидуральная анестезия/аналгезия, протезирование тазобедренного сустава.
Gomon M.L.
Vinnitsa National Medical University named after M.I. Pyrohov, Ukraine
MULTIMODAL ANESTHESIA/ANALGESIA FOR ANESTHETIC MANAGEMENT OF HIP PROSTHETICS
Summary. There was provided an anesthetic management of total and subtotal hip prosthetics in 45 patients with 3—4 degree of operation risk on ASA. There was used spinal anesthesia (3.9 ± 0.1 ml 0.5% bupivacaine) in 23 cases, reduced (3.4 ± 0.1 ml 0.5% bupiva-caine) spinal peridural anesthesia (0.25% bupivacaine) in 22 cases. There was used controlled hypertension with 0,1% mesatonum for reduction of non-polymerized cement resorption. It was found that the use of spinal-epidural anesthesia whith reduced anesthetic spinal component dose and increasing blood pressure during the non-polymerized cement use provides less fluctuation of the hemodynamic parameters during surgery compared with spinal anesthesia. This technique provides better protection of antinociceptive effect, has low toxic action on the patient, results to the less use of sedative, sympathomimetic and infusion therapy. The technique of reduced spinal-epidural anesthesia/analgesia and controlled hypertension in hip prosthetics is widely recommended.
Key words: reduced spinal peridural anesthesia/analgesia, hip prosthetics.
