CC BY
29
Оригинальные исследования
Original Researches
МЕДИЦИНА
НЕОТЛОЖНЫХ состояний
®
УДК 615.216.2:615.217.2:616-089.5:617.581-089.843 ГОМОН МЛ1, ШЛАПАК ¡.П.2
1В/нницький нацюнальний медичний ун/верситет ím. M.¡. Пирогова 2Нацюнальна медична академ/я п'слядипломно! осв/ти ím. П.Л. Шупика, м. Ки>в
ВПЛИВ РЕДУКЦП ДОЗИ МЮЦЕВОГО АНЕСТЕТИКА В ¡НТРАТЕКАЛЬНМ АНЕСТЕЗП НА ЕФЕКТИВНЮТЬ
■ ■ ■ ■ W ■■ ■■■
СИМПАТОМ1МЕТИК1В ТА 1НФУЗ1ИНО1 ТЕРАП11 ПРИ ПРОТЕЗУВАНН КУЛЬШОВОГО СУГЛОБА
Резюме. До^джували залежтсть симnатомiметичного ефекту мезатону nid час аплжаци цементу при протезувант кульшового суглоба вгд зниження дози мсцевого анестетика (0,5% бутвакату) для сптальног анестезП. Проведено nорiвняння перебщ мультимодальноганестезПв комплека анестезоло-гiчного забезпечення протезування кульшового суглоба в 43 хворих 1з операцшним ризиком 3-го ступеня за ASA. Хворi були розподлет на 2 групи залежно вгд методики анестезiологiчного забезпечення. У 1-й, контрольтй грут з 22 nацieнтiв використана сптальна анестезiя 0,5% бутвакагном у дозi 3,9 ± 0,1 мл, у 2-й, до^д^й грут, що включала 21 хворого, — редукована сптально-перидуральна анестезiя. Редукщя дози сптального компонента становила 13 % — 3,4 ± 0,1 мл (р = 0,001) 0,5% бутвакату. Проведений nорiвняльний аналiз динамки середнього артерiального тиску (САТ) та частоти серцевих скорочень (ЧСС) протягом оперативного втручання та аплтаци цементу. Як маркер чутливостi симпатоадреналовог системи до симnатомiметика аналiзувалась доза використаного титрованого (у 10разiв) мезатону, що використовувалась тд час фжсацп комnонентiв протеза на цемент як гiдродинамiчний замок. Введення титрованого мезатону проводили вiдразу тсля аткацП цементу до досягнення вихгдних або на 10 % быьших вгд циьових показнишв гемодинамжи. Аналiзувалась також частота повторного введення симnатомiметика.
Встановлено вiрогiдно менше зниження САТ та ЧСС при використант меншог дози бутвакату в другй груп до етапу аплжаци комnонентiв протеза на цемент nорiвняно з першою групою. На етап аплжаци комnонентiв протеза на цемент при використант ттратекально бльшог дози бутвакату вiдмiчались вiрогiдне зниження САТ та епшоди брадикардП, що вимагали застосування бльшог дози мезатону та використання атропту nорiвняно з основною групою. Встановлена сттка (r = 0,72) кореляцшна залежтсть мiж редукщею дози бутвакату до 13 % в ттратекальтй анестезП та зниженням загальног використаног дози мезатону при протезувант кульшового суглоба. Встановлена також кореляцМна залежтсть мiжредукщею дози бутвакату та зниженням об'ему тфузтног тератг тд час операцП протезування кульшового суглоба, що також свiдчить про биьшу активтсть симпатоадреналовог системи. Тому редукщя дози бутвакату на 13 % в ттратекальнт методиц анестезiологiчного забезпечення протезування кульшового суглоба забезпечуе бльш стабльт показники гемодинамжи та вищу чутливсть симпатоадреналовог системи до мезатону та iнфузшног тератг. Шдвищення тиску пд час компреаг неnолiмеризованого цементу компонентами протеза забезпечуе меншу виражетсть токсичних реакцМ гinотензiг тсля етапу встановлення кульшового суглоба.
Ключовi слова: редукована сптально-перидуральна анестезiя, протезування кульшового суглоба.
Вступ
Протезування кульшового суглоба належить до сучасних часто виконуваних оперативных втручань [1, 2]. Стратегш вибору анестезюлопчного забезпе-чення протезування кульшового суглоба залежить вщ загального стану, супутньо! патологи, фактор1в ризику операцП (використання цементно! фжсацИ компоненпв протеза), традицш клшжи. У багатьох кра!нах (США, Латинська Америка, кра!ни 1ндо-китаю) вщдають перевагу загальнш анестезП [3]. В
шших кра!нах частше використовують регюнар-ну анестезш [4]. Слщ вщмггити основш недолжи р1зних напрямюв анестезюлопчного забезпечення протезування кульшового суглоба. Загальна анес-
Адреса для листування з авторами:
E-mail: [email protected]
© Гомон М.Л., Шлапак 1.П., 2015 © «Медицина невщкладних сташв», 2015 © Заславський О.Ю., 2015
Оригинальные исследования / Original Researches ^w
тезiя забезпечуе протекц1ю вентиляцГ! легень, що особливо важливо при цементному протезуванш та розвитку основних ускладнень — токсично! реакцГ! на цемент, тромбоемболГ!, анафшактичних реакц1й. Однак основними недолжами даного методу анестезГ! е негативний вплив на дихальну систему, що е причиною загострення хрошчно! патологи легень та серцево-судинно! системи, навантаження на серце. Не менш важливим е токсичний вплив анестетик1в, подовжений вих1д 1з наркозу, виражений шсляопе-рац1йний больовий синдром, що пропорцшний бю-лопчному в1ку пац1ента. Однак категогрiя хворих, у яких найчаспше виникае необхщшсть цементно! фжсацГ! штучного кульшового суглоба, саме похи-лого та старечого в1ку. Сл1д в1дм1тити, що чим старший вж, тим бшьше виражений остеопороз 1 тим частше використовують цементну ф1ксац1ю ком-поненпв штучного суглоба [5, 6]. Альтернативою загальнш анестезГ! е методики репонарно! анестезГ! — субарахно!дальна, перидуральна та сшналь-но-перидуральна анестезГ!. Даш методики менше впливають на дихальну систему в похилому вщ1, не мають негативного впливу на серце. Гарантова-на антиноцицептивна протекцiя субарахно!даль-но! анестезГ! ставить !"! на перше мюце пор1вняно з шшими методиками. Однак саме ця анестезiя мае найбшьший негативний вплив на гемодинам1ку за рахунок розвитку потужного симпатичного блоку нижче м1сця пункцГ! та депонування кров1 [7, 8]. У сучасних умовах анестез1олог1чного забезпечення даний недол1к е некритичним на фош потужних можливостей шфузшно! терапГ! збалансованими сольовими розчинами та синтетичними коло!дами. Проте в раз1 виникнення токсично! реакцГ! на цемент тд час цементного протезування кульшового суглоба волем1чне навантаження е повГльним методом корекцГ! г1потонГ!. Провщне м1сце у швидкост1 корекцГ! гшотонГ! належить симпатом1метикам — у практищ найб1льш доступному мезатону. Однак чутливють рецептор1в симпатично! 1ннервацГ! до адреном1метиюв знижена за рахунок штратекаль-но! анестезГ!, що зменшуе !х ефективнють 1 суттево зб1льшуе дозу мезатону чи шших симпатом1мети-к1в [9]. Саме тому основним 1 принциповим шляхом шдвищення ефективносп симпатом1метично! терапГ! е зменшення сили симпатичного блоку, що можливо досягти лише зменшенням дози мюцево-го анестетика, введеного в субарахнощальний про-ст1р. Саме тому метою нашого дослщження було встановити, чи зменшення дози мюцевого анестетика, застосованого для штратекально! анестезГ!, в1рог1дно впливае на актившсть симпатом1метик1в (мезатону), чи нГ Позитивна вщповщь на дане пи-тання принципово зм1нюе пщхвд до використання дози м1сцевого анестетика для стнально! анестезГ!, оск1льки зниження симпатичного блоку таким шляхом буде суттево впливати не лише на стабГльнють гемодинамжи п1д час анестезГ!, а й на бГльшу ефек-тивн1сть симпатом1метик1в при гострих гшотошч-них ускладненнях, наприклад токсичних реакцшх на цемент, гострих крововтратах.
Мета роботи — дослiдити залежшсть симпатомь метичного ефекту мезатону тд час аплiкацГi цементу при протезуванш кульшового суглоба вГд зниження дози мюцевого анестетика (0,5% бушвакашу) для сmнальноi анестезГ.
Матер1али i методи
Проведено порiвняння перебяу мультимодаль-но! анестезГ в комплекс анестезiологiчного забезпечення протезування кульшового суглоба у 43 хворих Гз операцшним ризиком 3-го ступеня за ASA, якi знаходились на стацюнарному лiкуваннi у вдад-ленш травматологи й ортопеди Вшницько! обласноi клшГчно! лiкарнi iм. М.1. Пирогова. Хворi були роз-подiленi на 2 групи залежно вiд методики анестезю-логiчного забезпечення та рандомГзоваш за вiком, статтю, характером, об'емом, тривалiстю оператив-них втручань (р < 0,05). У 1-й, контрольнш груш з 22 пащенпв використана сшнальна анестез1я 0,5% бушвакашом у дозi 3,9 ± 0,1 мл, у 2-й, дослщнш групi з 21 хворого — редукована сшнально-пери-дуральна анестезiя. Постановкою перидурального катетера зменшували ризики необхiдностi корекцГ! знеболюючого ефекту при редукци дози сшнально-го компонента та шсляоперацшне знеболювання. Редукц1я дози спiнального компонента становила 13 % — 3,4 ± 0,1 мл (р = 0,001) 0,5% бушвакашу.
Проведений порiвняльний аналГз динамГки се-реднього артерiального тиску (САТ) як основного сумарного показника перфузiйноi гемодинамГки та частоти серцевих скорочень як найбГльш динамГч-ного показника реакци на гiпотонiю чи бГль. Мо-нiторинг показникiв гемодинамiки протягом оперативного втручання проводився кардюмонГтором. Аналiзувались максимальний i мiнiмальний показ-ники САТ i ЧСС протягом оперативного втручання та аилжаци цементу. Як маркер чутливосп симпа-тоадреналовоi системи до симпатомiметика аналь зувалась доза використаного титрованого в 10 разiв мезатону, яка використовувалась пщ час фiксацГ! компонентiв протеза на цемент як гiдродинамiчний замок. Введення титрованого мезатону проводили вiдразу шсля аплiкацГ! цементу до досягнення ви-хГдних або на 10 % бГльших в!д цГльових показникiв гемодинамжи. Аналiзувалась також частота повторного введення симпатомiметика.
Премедикацiю пацieнтiв проводили з обов'язковим включенням анксiолiтикiв. Пд час оперативного втручання хворГ отримували седацiю внутрiшньовенним краплинним введенням пропо-фолу або тюпенталу. Постшний контроль за перебь гом анестези й вщсутностГ гшокси проводили шляхом пульсоксиметри.
Статистичну обробку результатГв проводили з використанням методГв параметричного та непа-раметричного аналГзу. Для визначення вГропдносп вщмшностей м1ж контрольною та основною трупами за аналГзованим показником використовували t-критерш Стьюдента. РГвень вГропдносп коефщь ента оцшювали стандартним способом i вважали прийнятним при р < 0,05.
Результата та Тх обговорення
Вихщш показники САТ та ЧСС до оперативного втручання в1рог1дно не вщр1знялись м1ж групами (табл. 1). Через 30 хвилин п1сля субарахно!дального введення в1дпов1дних доз бушвакашу в обох групах вщм1чалось в1рог1дне щодо вихiдних показник1в зниження САТ вщповщно до 79,3 ± 1,2 мм рт.ст. та 83,9 ± 1,3 мм рт.ст., що свщчить про адекватнють субарахно!дального блоку сшнально! анестези. В1д-м1чено також в1рог1дне зниження ЧСС в обох групах (68,3 ± 1,6 уд/хв та 72,3 ± 1,8 уд/хв). Як1сть постановки компонента протеза залежить вщ його при-кр1плення до юсткових структур, тому поверхня не повинна мютити кров1. Це досягаеться не лише за допомогою м1сцевого гемостазу, але досягненням цгльових показник1в систол1чного артер1ального тиску в межах 100 ± 10 мм рт.ст. артер1ального тис-ку, що в нашому досл1дженн1 в перш1й груп1 вщ-повщало САТ 84,1 ± 1,5 мм рт.ст., у другш груш — 82,6 ± 1,4 мм рт.ст. Перед аплжащею цементу в обох групах були досягнул щльов1 для даного етапу оперативного втручання параметри тиску, що в1рогщно не в1др1знялись в обох групах. У групах вщсутш в1-ропдно значим1 явища тахжардн чи брадикарди.
П1сля етапу аплжаци цементу у хворих першо! групи при використанш б1льшо! дози бутвака!-ну в1дм1чено в1рог1дне щодо етапу перед аплжащею зниження САТ (72,9 ± 1,2 мм рт.ст.) та ЧСС (63,7 ± 1,9 уд/хв), що вимагало корекцн як за допомогою мезатону, так i атротну. Доза використано-го мезатону в першш груп1 становила 1,6 ± 0,1 мг на 1 хворого, частота введень становила 3,2 раза на 1 хворого, частота введень атротну — 0,2 раза на 1 хворого (табл. 2). При використанш меншо! дози бушвакашу для сшнально! анестези в другш груш тсля аплжаци цементу не вщм1чено в1рогщ-ного коливання САТ (79,3 ± 1,3 мм рт.ст.) та ЧСС (71,6 ± 1,4 уд/хв) щодо етапу перед застосуванням цементу. Дози та частота використання мезато-
ну й атротну були в1ропдно меншими пор1вняно з першою групою (доза мезатону 0,48 ± 0,07 мг на 1 хворого, р < 0,001, частота його використання — 0,95 раза на 1 хворого та частота використання атротну — 0,095 раза на 1 хворого. Подальш1 етапи мультимодально! анестези в обох групах характери-зувалися стабГльними показниками гемодинамжи (табл. 2), однак для досягнення 1х у першш груш ви-користана бГльша доза (0,5 ± 0,1 мг на 1 хворого) та частота його введення (0,9 введення на 1 хворого).
При пор1внянш об'ему шфузшно! терапн на к1-нець оперативного втручання ll доза в першш груш була також б1льшою (58,6 ± 1,7 мл/кг ) та мютила б1льше колощв (10,4 ± 0,3 мл/кг) пор1вняно з другою групою (об'ем шфузп 43,2 ± 1,1 мл/кг, р < 0,001, об'ем колощв 7,0 ± 0,2 мл/кг, р < 0,05).
Таким чином, анал1з показниюв САТ та ЧСС у перюд цементно! аплжаци компонент1в протеза при використанш сшнально! анестези показав !х меншу стаб1льн1сть щодо вих1дних показник1в пор1вняно з використанням на 13 % меншо! дози бушвакашу для стнального компонента стнально-перидурально! анестези у другш груш. Для стабшзаци гемодинамжи при використанш меншо! дози бушвакашу для сшнально! анестези в пащенпв друго! групи пщ час та тсля аплжаци цементу використана в1ропдно менша доза мезатону та рщше виникала необхщ н1сть використовувати мезатон та атротн пор1вняно з першою групою, що св1дчить про вищу чутлив1сть адренорецептор1в до симпатом1метика при вико-ристанн1 меншо! дози бушвакашу для сшнально! анестези. Встановлена стшка (r = 0,72) кореляцшна залежн1сть м1ж редукц1ею дози бушвакашу до 13 % в штратекальнш анестези та зниженням викорис-тано! дози мезатону при протезуванн1 кульшового суглоба. Редукц1я дози бушвакашу для стнального компонента в пашенпв друго! групи корелюе з1 зменшенням об'ему та якост1 (використання колощв) шфузшно! терапн п1д час анестезюлопчного
Таблиця 1. Диапазон коливань показникв САТ та ЧСС протягом анестезюлопчного забезпечення
Показник Сшнальна анест^я, група 1; n = 22 Редукована спшально-перидуральна анестезiя, група 2; n = 21 р1
САТ (мм рт.ст.)
Вихщний 94,5 ± 1,8 94,3 ± 1,6 Р < 0,05
Через 30 хв 79,3 ± 1,2*' ** 83,9 ± 1,3*, ** Р < 0,05
До аплтаци цементу 84,1 ± 1,5*, ** 82,6 ± 1,4* Р < 0,05
Пюля аплтаци цементу 72,9 ± 1,2*, ** 79,3 ± 1,3* Р < 0,05
У шнц операци 87,1 ± 2,2*, ** 89,2 ± 2,1** Р < 0,05
ЧСС (за 1 хв)
Вихщна 81,5 ± 2,4 80,2 ± 2,5 Р < 0,05
Через 30 хв 68,3 ± 1,6*, ** 72,3 ± 1,8*, ** Р < 0,05
До аплтаци цементу 79,4 ± 1,8** 81,2 ± 1,6** Р < 0,05
Пюля аплтацп цементу 63,7 ± 1,9*, ** 71,6 ± 1,4* Р < 0,05
У шнц операци 75,3 ± 1,8*, ** 79,4 ± 1,9** Р < 0,05
Прим1тки: * — р < 0,05 пор'тняно з вихдним показником; ** — р < 0,05 пор'тняно з попередшм показни-
ком.
Таблиця 2. Використання протективних засоб'т пд час ¡нтратекально)' анестезп
Препарати Спшальна анестезiя, група 1; n = 22 Редукована сшнально-перидуральна анестезiя, група 2; n = 21 р
Перiод апп1кацП цементу
Мезатон (мг на 1 хворого) 1,6 ± 0,1 0,48 ± 0,07 Р < 0,001
Мезатон (0,5 мг/введення) (к-ть введень на 1 хворого) 3,2 0,95
Атропш (0,02 мг/введення) (к-ть введень на 1 хворого) 0,2 0,095
Перiод тсля апл1кацП цементу
Мезатон (мг на 1 хворого) 0,5 ± 0,1 0,05 ± 0,03 Р < 0,001
Мезатон (к-ть введень на 1 хворого) 0,9 0,095
Атропш (к-ть введень на 1 хворого) 0,1 0
Об'ем шфузи (мл/кг) 58,6 ± 1,7 43,2 ± 1,1 Р < 0,001
Колощш розчини (мл/кг) 10,4 ± 0,3 7,0 ± 0,2 Р < 0,001
забезпечення. Тому можна вважати, що редукцiя дози мюцевого анестетика (бушвакашу) в методиках штратекально! анестезп пщвищуе чутливiсть симпатоадреналово! системи до симпатомiметикiв та шфузшно! терапп при протезуваннi кульшового суглоба, що сприяе нормалiзацГl гемодинамiки та бшьш безпечному перебiгу анестезiологiчного за-безпечення.
Висновки
1. Редукцiя дози бутвака!ну на 13 % у методиках штратекально! анестезп при протезуванш кульшового суглоба корелюе з бшьш стабiльними показ-никами гемодинамiки тд час анестезiологiчного забезпечення.
2. Даний щдхвд забезпечуе вищу чутливiсть су-динного русла до медикаментозное корекцп гшо-тонп адреномiметиком (мезатоном) та шфузшною терапiею.
3. Пщвищення тиску пщ час компреси неполь меризованого цементу компонентами протеза забезпечуе меншу виражешсть токсичних реакцiй гiпотензГl пад час та пiсля етапу встановлення куль-шового суглоба.
Список л1тератури
1. Гужевский И.В., Герасименко С.И., Панченко Л.М. Тактика и особенности техники эндопротезирования тазобедрен-
ного сустава у больных с коксартрозом, возникшим на почве спондило-эпифизарной дисплазии // Вкник ортопеди, травматологи та протезування. — 2012. — № 1(72). — С. 34-38.
2. Wan Z, Boutary M, Dorr D.L. The Influence of Acetabular Component Position on Wear in Total Hip Arthroplasty // J. Arthroplasty. — 2008. — Vol. 23 (Iss. 1). — P. 51-56.
3. Adnan F, Wrigbt P. Total Hip Repleicement in the Displastic Hip The Use of Cementless Acetabular Components//Malaysian Orthopaedic J. — 2011. — Vol. 5, 2. — P. 20-23.
4. Таркила П. Эпидуральная анальгезия: нуждаемся ли мы в ней до сих пор после обширных вмешательств на колене и тазобедренном суставе // Регионарная анестезия и лечение острой боли. — 2011. — Том V, № 2. — С. 42-45.
5. Потапов А.Л., Кобеляцкий Ю.Ю. Обезболивание после объемных оперативных абдоминальных операций — опиаты или эпидуральная анальгезия? //Боль, обезболивание и интенсивная терапия. — 2011. — № 4. — С. 39-42.
6. Торчинський В.П., Шршберг О.6. Тотальне ендопротезу-вання кульшового суглобу у хворих на асептичний некроз головки стегновог кктки //Вкник ортопеди, травматологи та протезування. — 2013. — № 2(77). — С. 38-41.
7. Смирнова Л.М. Органопротективностьрегионарной анестезии и антиноцицептивного внутривенного наркоза // Быь, знеболювання i ттенсивна тератя. — 2012. — № 1. — С. 53-58.
8. Солярик С.О., Глумчер Ф.С., КучинЮ.Л. Влияниеконтро-лируемой пациентом эпидуральной анальгезии на воспалительную реакцию в послеоперационном периоде//Быь, знеболювання i ттенсивна тератя. — 2012. — № 2. — С. 76-79.
9. Лоскутов А.Е., Васильченко Е.В. Ранние результаты эндопротезирования тазобедренного сустава с использованием цементной фиксации // Вкник ортопеди, травматологи та протезування. — 2013. — № 4(79). — С. 26-29.
Отримано 19.12.14 ■
Гомон М.Л.1, ШлапакИ.П.2
''Винницкий национальный медицинский университет им. Н.И. Пирогова
2Национальная медицинская академия последипломного образования им. П.Л. Шупика, г. Киев
влияние редукции дозы местного анестетика в интратекальнои анестезии на эффективность симпатомиметиков и инфузионноИ терапии при протезировании тазобедренного сустава
Резюме. Исследовали зависимость симпатомиметиче-ского эффекта мезатона при аппликации цемента во время протезирования тазобедренного сустава от снижения дозы местного анестетика (0,5% бупивакаина) в спиналь-ной анестезии. Проведено сравнение течения мультимо-дальной анестезии в комплексе анестезиологического обеспечения протезирования тазобедренного сустава у
43 больных с операционным риском 3-й степени по ASA. Больные были разделены на 2 группы в зависимости от методики анестезиологического обеспечения. В 1-й, контрольной группе из 22 пациентов использована спиналь-ная анестезия 0,5% бупивакаином в дозе 3,9 ± 0,1 мл, во 2-й, исследуемой группе, которая включала 21 больного, — редуцированная спинально-перидуральная анесте-
зия. Редукция дозы спинального компонента составила 13 % — 3,4 ± 0,1 мл (р = 0,001) 0,5% бупивакаина. Проведен сравнительный анализ динамики среднего артериального давления (САД) и частоты сердечных сокращений (ЧСС) в ходе оперативного вмешательства и аппликации цемента. Как маркер чувствительности симпатоадрена-ловой системы к симпатомиметику анализировалась доза использованного титрованного (в 10 раз) мезатона, которая использовалась во время фиксации компонентов протеза на цемент как гидродинамический замок. Введение титрованного мезатона проводили сразу после аппликации цемента до достижения исходных или на 10 % больше целевых показателей гемодинамики. Анализировалась также частота повторного введения симпатомиметика.
Установлено достоверно меньшее снижение САД и ЧСС при использовании меньшей дозы бупивакаина во второй группе к этапу аппликации компонентов протеза на цемент по сравнению с первой группой. На этапе аппликации компонентов протеза на цемент при использовании интратекально большей дозы бупивакаина отмечались достоверное снижение САД и эпизоды брадикардии, которые требовали применения большей дозы мезатона и
использования атропина по сравнению с основной группой. Установлена стойкая (г = 0,72) корреляционная зависимость между редукцией дозы бупивакаина до 13 % в интратекальной анестезии и снижением общей использованной дозы мезатона при протезировании тазобедренного сустава. Установлена также корреляционная зависимость между редукцией дозы бупивакаина и снижением объема инфузионной терапии во время операции протезирования тазобедренного сустава, что также свидетельствует о большей активности симпатоадреналовой системы. Поэтому редукция дозы бупивакаина на 13 % в интратекальной методике анестезиологического обеспечения протезирования тазобедренного сустава обеспечивает более стабильные показатели гемодинамики и высокую чувствительность симпатоадреналовой системы к мезатону и инфузионной терапии. Повышение давления при компрессии неполимеризованного цемента компонентами протеза обеспечивает меньшую выраженность токсических реакций гипотензии после этапа установки тазобедренного сустава.
Ключевые слова: редуцированная спинально-периду-ральная анестезия, протезирование тазобедренного сустава.
Homon ML.1, ShlapakI.P.2
1Vlnnytsla National Medical University named after M.I. Pyrohov, Vinnytsia
2National Medical Academy of Postgraduate Education named after P.L. Shupyk, Kyiv, Ukraine
impact of reduced dose of local anesthetic in intrathecal anesthesia on the efficiency of sympathomimetics and infusion therapy during hip replacement
Summary. We have investigated the dependence of sympathomimetic effect of mesaton during cement application in hip replacement on reducing the dose of local anesthetic (0.5% bupivacaine) for spinal anesthesia. Comparison of multimodal anesthesia course in the complex of anesthetic management for hip replacement in 43 patients with operational risk degree 3 by ASA has been carried out. Patients were divided into 2 groups depending on the method of anesthesia. In the 1st control group consisted of 22 patients we have used spinal anesthesia — 3.9 ± 0.1 ml of 0.5% bupivacaine, in the 2nd group included 21 patients — reduced spinal and peridural anesthesia. Reduction of spinal component dose was 13 % — 3.4 ± 0.1 ml (p = 0.001) of 0.5% bupivacaine. The comparative analysis of the dynamics of mean arterial pressure (MAP) and heart rate (HR) during surgery and cement application has been carried out. As a marker of sympathoadrenal system sensitivity to sympathomimetic, we have analyzed a dose of titered (by 10 times) mesaton used during fixation of the prosthesis components on cement as hydrodynamic lock. Introduction of titered mesaton has been performed immediately after cement application to achieve initial, or by 10 % higher than the target hemodynamic indicators. The frequency of repeated administration of sympathomimetic was also studied.
Significantly smaller decrease of MAP and HR was detected when using a lower dose of bupivacaine in the second group before the application of prosthesis components on cement, compared with the first group. At the stage of the of prosthesis components application on cement, when using greater dose of bupivacaine intrathecally, we have recorded significant MAP decrease and bradycardia episodes that required the use of higher mesaton doses and use of atropine compared to the main group. We have detected a stable (r = 0.72) correlation between bupivacaine dose reduction up to 13 % during intrathecal anesthesia and decreased total dose of mesaton used in hip replacement. Correlation between bupivacaine dose reduction and reduced volume of infusion therapy during hip replacement was also revealed, which shows greater activity of sympathoadrenal system.Therefore, bupivacaine dose reduction up to 13 %, when using intrathecal anesthesia in hip replacement, provides a more stable hemodynamic parameters and a higher sensitivity of sympathoadrenal system to mesaton and infusion therapy. Increased pressure during the compression of nonpolymerized cement by prosthesis components provides less severity of toxical reactions of hypotension after hip replcement.
Key words: reduced spinal and epidural anesthesia, hip replacement.
