CC BY
17
Оригинальные исследования
Original Researches
МЕДИЦИНА
НЕОТЛОЖНЫХ состояний
®
УДК 616.13-089:611.98 ГОМОН М.Л., М1ТЮК O.I.
Внницький нацюнальний медичний ун/верситет iм. M.I. Пирогова
ПЕРЮПЕРАЦМНА АНТИНОЦИЦЕПТИВНА ПРОТЕКЩЯ В КОМПЛЕКС! ЛкУВАННЯ ХВОРИХ 3 ОПЕРАЩЯМИ НА АРТЕР1ЯХ НИЖЫХ ЮНЩВОК
Резюме. Проведено анал1з перебку тсляоперацшного пероду в 47 хворих Í3 3-м ступенем операцшно-го ризику за шкалою ASA при реконструктивних операщях на артериях нижтх кшщвок, серед яких у 24 випадках використовувалась стнальна анестезия з традицшним тсляоперацшним знеболюванням наркотичними та ненаркотичними анальгетиками, у 23 випадках — редукована стно-перидуральна анестез1я/анальгез1я Ь знеболюванням у тсляоперацшному перiодi 0,25% бутвакатом у комбшаци з те-рапевтичною дозою ненаркотичних анальгетишв. Установлено, що використання стно-перидурально'1 анестезиз редукщею дози стнального компонента та застосуванням анальгезп в тсляоперацшному пе-рiодiзабезпечуеменшi коливання гемодинамiчних показнишв, кращу протекцт больового синдрому, мен-ше фармакологiчне навантаження наркотичними та ненаркотичними анальгетиками. Рекомендовано широко використовувати методикуредукованоiстно-перидурально'1 анестезП/анальгезй' 1з застосуванням у тсляоперацшному перюдi комбтацп перидурально'iанальгезПз фоновими терапевтичними дозами ненаркотичниханальгетитв для адекватноiантиноцицептивно'1'протекцп тсля складних i довготрива-лихреконструктивних оперативних втручань на артер1ях нижтх кшщвок. Ключовi слова: хiрургiя судин, тсляоперацшна антиноцицептивна протекщя.
Вступ
Оклюзшна хвороба артерш нижнк кшщвок най-частше е проявом атеросклерозу з ураженням рiз-них сегменпв артерiальноi системи. За даними статистики, оклюзшну хворобу кшщвок виявляють у 2—3 % оаб вщ загально! чисельносп населення, що становить понад 20 % у структурi вах ввддв захво-рювань серцево-судинно! системи. У США оклюзшну хворобу артерш нижнк кшщвок дiагносто-вано в 8,5 мшьйона пащенпв вжом понад 60 роюв. Майже в 50 % спостережень перебй захворювання асимптомний, у 40 % — виявлено кульгавють рiзно-го ступеня, у 10 % — критичну шемш, що супрово-джувалась болем у споко! або розвитком виразок чи гангрени [1, 2]. Якщо обструкц1я зменшуе дiаметр артерп бшьше нж на 50 %, стеноз тако! величини е гемодинамiчно значимим, що потребуе активного лкування. Найбшьш радикальним методом лжу-вання е хiрургiчна корекцiя кровотоку, що вико-нуеться в об'емi ендартеректоми, аутопластики та протезування. Оперативне втручання е потужною травмою у хворого з хрошчним захворюванням, тому перебй його бiльшою мiрою залежить вщ пе-рiоперацiйного менеджменту хворого. Важливою проблемою захисту хворих вiд операцшно! травми е адекватна протекц1я шсляоперацшно! болi. Вiдомо, що надмiрна стресорна реакцiя, що виникае вже в тсляоперацшному перiодi пiд впливом основного
й супутнк захворювань, iнтоксикацГl, гшоволемп та психоемоцiйного напруження, може наростати ще бiльше й призвести до високого рiвня нейроен-докринно! напруженость Це, в свою чергу, веде до значно! iнтенсифiкацГl метаболiзму, виражених зру-шень гемодинамiки й шших несприятливих змiн, що викликають не тшьки мiсцевi порушення, але й системш розлади [3, 6, 8].
Перебй пiсляоперацiйного перiоду в першу-другу добу пiсля реконструктивних втручань на арте-р1ях нижнiх кшщвок характеризуеться больовим синдромом, ризиком тромботичних ускладнень та необхвдшстю обмеження фiзичного навантаження на оперовану кiнцiвку. Гемодинамiчна стабiльнiсть пiсляоперацiйного перiоду е основним фактором заживлення операцшно! рани. Слщ вiдмiтити, що обмеження рухово! активносп, з одше! сторони, е фактором зменшення ризику кровотеч, з шшо! — фактором гшодинамп та ризику тромбоемболiчних ускладнень. Саме адекватне шсляоперацшне зне-болювання, що може забезпечити мюцеве знеболю-вання кiнцiвки при збереженш ц м'язового тонусу та загально! фiзичноi активностi пацiента, е концептуально найкращим [4, 5, 7]. Тому для тсляопе-
© Гомон М.Л., Мггюк О.1., 2014 © «Медицина невщкладних сташв», 2014 © Заславський О.Ю., 2014
рацшного знеболювання в першi 2—3 доби шсля-операцiйного перiоду ми використали комбiнацiю перидурально! анальгезп (низькими концентра-цгями 0,25% бушвакашу 3Í збереженням моторно! функцП кiнцiвок) з ненаркотичними анальгетиками. У груш порiвняння застосовували традицшне пiсляоперацiйне знеболювання з використанням наркотичних i ненаркотичних анальгетиюв.
Метою нашого дослiдження був порiвняльний аналiз анестезiологiчного забезпечення шсляопера-цiйного перiоду пiсля реконструктивних операцш на артерiях нижнiх кiнцiвок на xni обли,еруючо-го атеросклерозу з використанням перидурально! анальгезп та без не! для визначення оптимально! методики лiкування.
Матер1али та методи
Проведено порiвняльний aнaлiз перебiгу шсляоперацшного перiоду в 47 хворих iз 3-м ступенем оперaцiйного ризику за шкалою ASA, яю перенесли реконструктивш операцп на aртерiях нижшх кiнцiвок. Хворi рaндомiзовaнi за вжом, характером, об'емом, тривaлiстю оперативних втручань на 2 групи залежно вщ методики aнестезiологiчного забезпечення та ведення шсляоперацшного перю-ду. У 1-й, контрольнш групi з 24 оаб використано спiнaльну aнестезiю (3,9 ± 0,1 мл 0,5% бушвакашу), в 2-й, дослiднiй грут з 23 осiб — редуковану (3,5 ± 0,1 мл 0,5% бушвакашу) спiно-перидурaльну aнестезiю/aнaльгезiю (0,25% бушвакаш). У першiй групi для шсляоперацшного знеболювання вико-ристовували трaдицiйну фармакотерашю комбша-цieю ненаркотичних i наркотичних анальгетиюв, у другiй — комбшащю перидурально! анальгезп 0,25% бушвакашом iз терапевтичною дозою ненаркотичних анальгетиюв (нестерохдш протизапаль-нi препарати — НПЗП). Вибiр пiсляоперaцiйного знеболювання в другш групi базувався на концепцп забезпечення тривало! антиноцицептивно! шсля-операцшно! протекцп за рахунок перидурально! анальгезп при збереженш моторно! функцп кгн-цiвки та aктивностi пaцieнтa. Використовували по-стiйне i болюсне введення мiсцевого анестетика в перидуральний проспр.
Для статистичного aнaлiзу перебiгу шсляоперацшного перюду оцiнювaлись вирaженiсть больо-вого синдрому за вiзуaльною аналоговою шкалою (ВАШ) болю, показники гемодинам^ (середнього aртерiaльного тиску (САТ), частоти серцевих ско-рочень (ЧСС)); як критерш aдеквaтностi корекцП мaгiстрaльного кровотоку та мжроциркуляцп проводили безконтактну шфрачервону пiрометрiю апаратом DT-806; виражешсть больового синдрому оцiнювaли також за юльюстю використаних аналь-гетикiв.
Статистичну обробку результaтiв проводили з використанням методiв параметричного aнaлiзу. Для судження про вГрогГднГсть вiдмiнностей мгж групами за aнaлiзовaним показником використовували t-критерш Стьюдента. Рiвень вГрогщносп кое-
фiцieнта оцiнювали стандартним способом i вважа-ли прийнятним при р < 0,05.
Результати та ix обговорення
Анaлiзуючи гемодинамiчнi показники першо! доби пiсляоперaцiйного перiоду, встановили, що вихщний САТ в першiй та другш групах вiрогiдно не вiдрiзнявся i становив 98,2 ± 2,6 та 99,5 ± 2,7 мм рт.ст. вщповщно (табл. 1). Установлено вiрогiдне пiдвищення максимального САТ в першш групi хворих у першу добу шсля оперативного втручання до 115,7 ± 4,8 мм рт.ст., що свщчить про гшеркше-тичний тип гемодинам^, часткове збереження больового синдрому та вiрогiдну вщмшшсть вiд максимального САТ (95,7 ± 3,8 мм рт.ст.) у другш груш. Слщ вiдмiтити, що в останнш групi не було тенден-цп до пiдвищення максимального САТ, що свщчить про гладкий перебп пiсляоперaцiйного перiоду. В обох групах установлено вiрогiдне коливання мшь мального САТ до 87,6 ± 2,9 та 86,8 ± 3,2 мм рт.ст. вщповщно за вщсутносп вiроriдноi рiзницi мiж ними. Однак при порiвняннi кожного показника з рiвнем максимального САТ вiрогiднi коливання ви-явлено лише при використанш знеболення НПЗП та опющами шсля сшнально! анестезп в першiй гру-пi. Таким чином, показники САТ в ранньому тсля-оперaцiйному перiодi в першiй групi характеризу-ються вiрогiдним коливанням як до високих, так i до низьких цифр.
При aнaлiзi динамжи ЧСС у першiй групi вщ-мiчено вiрогiдне пiдвищення максимальное ЧСС до 108,4 ± 3,6 та вiрогiдну вiдмiннiсть вiд мтмально! (87,9 ± 4,9) та максимальное ЧСС (97,3 ± 4,1) другое групи. У другш груш не виявлено вiрогiдного коливання ЧСС, що свщчить про гладку та стабшьну ан-тиноцицептивну протекцiю.
Отже, використання комбшацп опющв iз НПЗП для шсляоперацшного знеболювання шсля спшально! анестезп не забезпечуе стабшьно! гемодинамжи та мае тенденцiю як до надлишко-вого пiдвищення, так i до надлишкового знижен-ня САТ та ЧСС. Разом iз тим коливання САТ i ЧСС у другш груш свщчать про стабшьшсть гемо-динaмiки, коли мaксимaльнi та мжмальш показники САТ i ЧСС упродовж першого дня шсляоперацшного перюду вiрогiдно менше вiдрiзнялись вiд вихiдних покaзникiв, що свщчить про адекват-ну антиноцицептивну протекщю перидурально! анальгезп.
Анaлiз динaмiки САТ у наступш днi шсляоперацшного перiоду показав вiрогiдне пiдвищення його рiвня в першiй групi на другу та третю добу до 109,2 ± 4,1 i 108,9 ± 3,4 мм рт.ст. вщповщно та вщ-сутнiсть вiрогiдного коливання в другш груш — вщ-повщно 95,3 ± 3,4 та 94,3 ± 3,2 мм рт.ст.; вщмшносп в обох групах були вiрогiднi (табл. 2). Починаючи з четверто! доби вiрогiдних коливань показниюв САТ м1ж групами та вихщними показниками не спосте-рiгaлось. При виписш в другiй групi виявлено вь рогiдне зниження САТ до 90,3 ± 2,8 мм рт.ст., що розцшено як нормaлiзaцiя тиску в результата ефек-
тивного л^вання. В першш rpyni при виписцi по-казники САТ не вiдрiзнялися вщ вихщних показ-никiв, проте вiроriдно вiдрiзнялися вiд показникiв друго! групи. Таким чином, перебп шсляоперацш-ного перюду за показником САТ був бшьш гладким у хворих друго! групи.
Аналiз динамiки ЧСС в порiвнювальних групах iз друго! доби шсляоперацшного перiодy показав велику варiабельнiсть похибки та тенденцго до нор-малiзащ! пульсу в дрyriй rрyпi (табл. 2). Так, в обох групах виявлена тенденцiя до нормалiзащ! ЧСС iз другого пiсляоперацiйноrо дня i до виписки зi стаць онару, однак вiроriднi вiдмiнностi отримано лише в другш rрyпi з четверто! доби та при виписцi.
Узагальнюючи отриманi змiни гемодинамiки в порiвнювальних першiй i дрyгiй групах, слщ зроби-ти такi висновки:
1. Використання комбшацп перидурально! анальгезп 0,25% бутвака!ном 1з НПЗП для шсля-
операцшного знеболювання в друг1й груш забез-печило еyкiнетичний тип гемодинамжи та 61льш гемодинамiчно гладкий перебп пiсляоперацiйного перiодy.
2. Пiсляоперацiйне знеболювання з використан-ням комбiнацГ! опющв 1з НПЗП у першi дв1 доби пiсляоперацiйного перiодy характеризуеться в!ро-ггдним коливанням САТ до тдвищення, що свщ-чить про недостатню антиноцицептивну протекцiю дано! методики в першш груш.
3. Використання комбшацп перидурально! анальгезп 0,25% концентрацiею бушвакаша з НПЗП у друг1й груш не супроводжуеться появою гшотен-зш, що характерно для використання самостшно! перидурально! анестезп для пiсляоперацiйного зне-болювання хворих.
Найчастше основною причиною збереження ri-пертензи в пiсляоперацiйномy перiодi е збереження шеми в термiнальних вщдшах ноги та недостатне
Таблиця 1. Гемодинам1чн1 показники 1-i доби пiсляоперацiйного пер1оду в пац1ент1в 1-i та 2-i груп
Показники Група 1 (ошо'ди + НПЗП), n = 24 Група 2 (перидуральна анальгезiя + НПЗП), n = 23 Р1
Вихщний САТ (до операци), мм рт.ст. 98,2 ± 2,6 99,5 ± 2,7 0,73
Максимальний САТ, мм рт.ст. 115,7 ± 4,8 *р2 = 0,002 95,7 ± 3,8 р2 = 0,417 0,002*
М^мальний САТ, мм рт.ст. 87,6 ± 2,9 *р2 = 0,009; *р3 = 0,0001 86,8 ± 3,2 *р2 = 0,004; р3 = 0,080 0,850
Вихщна ЧСС, за 1 хв 95,7 ± 3,9 98,9 ± 3,7 0,552
Максимальна ЧСС, за 1 хв 108,4 ± 3,6 *р2 = 0,021 97,3 ± 4,1 р2 = 0,773 0,048*
М^мальна ЧСС, за 1 хв 87,9 ± 4,9 р2 = 0,218; р3 = 0,006 89,1 ± 4,3 р2 = 0,091; р3 = 0,175 0,858
Прим1тки: * — р < 0,05 — в'ропдна вщм1нн1сть; р1 — пор1вняно з 1-ю групою; р2 — пор1вняно з вихдним показником; р3 — пор1вняно з максимальними САТ i ЧСС в 'щпов 'щно.
Таблиця 2. Показники САТ з другоi доби пiсляоперацiйного перюду в пац1ент1в 1-i та 2-i груп
САТ, мм рт.ст. Група 1 (опю'ди + НПЗП), n = 24 Група 2 (перидуральна анальгезiя + НПЗП), n = 23 Р1
Вихщний 98,2 ± 2,6 99,5 ± 2,7 0,73
Друга доба 109,2 ± 4,1 *р2 = 0,028 95,3 ± 3,4; р2 = 0,337 0,012*
Третя доба 108,9 ± 3,4 *р2 = 0,016 94,3 ± 3,2; р2 = 0,22 0,003*
Четверта доба 99,1 ± 3,2 р2 = 0,827 92,7 ± 2,9; р2 = 0,093 0,146
При виписц 97,9 ± 2,5 р2 = 0,937 90,3 ± 2,8; *р2 = 0,022 0,049*
Примтки: * — р < 0,05 — вiрогiдна вiдмiннiсть; р1 — порiвняно з 1-ю групою; р2 — порiвняно з вихщним
показником. 1 2
Таблиця 3. Показники ЧСС з другЫ доби п'юляоперацйного перюду в пац1ент1в 1-i та 2-i груп
ЧСС, уд/хв Група 1 (опю'ди + НПЗП), n = 24 Група 2 (перидуральна анальгезiя + НПЗП), n = 23 Р1
Вихщна 95,7 ± 3,9 98,9 ± 3,7 0,552
Друга доба 97,3 ± 6,4; р2 = 0,835 89,4 ± 3,9; р2 = 0,084 0,299
Третя доба 93,7 ± 7,2; р2 = 0,811 87,2 ± 5,6; р2 = 0,089 0,481
Четверта доба 89,3 ± 6,3; р2 = 0,394 84,9 ± 5,4; *р2 = 0,038 0,598
При виписц 84,9 ± 5,2; р2 = 0,104 78,3 ± 4,3; *р2 = 0,0007 0,332
Примтки: * — р < 0,05 — вiрогiдна вiдмiннiсть; р1 — порiвняно з 1-ю групою; р2 — порiвняно з вихщним
показником. 1 2
знеболювання, що може стати причиною хрошзаци больового синдрому. Тому наступним компонентом дослщження е визначення вираженосп больового синдрому та аналiз мжроциркуляци в стопi нижньо! кiнцiвки.
Виражешсть больового синдрому в тсляопе-рацшному перiодi оцiнювали за допомогою ВАШ (табл. 4).
Слщ вiдмiтити, що хворi пiд час опитування за ВАШ болю вщзначають не виражешсть больового синдрому в даний момент, а максимальш його прояви протягом останньо! доби, що е важливим фактором сумарно! оцiнки больового синдрому i чого неможливо зробити об'ективними методами, оскшьки альтернативою е лише математичний аналiз мошторингу. Аналiз динамiки больового синдрому показав, що хворi першо! групи вщчува-ли бiль середньо! iнтенсивностi вже на першу добу (ВАШ = 42,1 ± 5,3 мм) шсляоперацшного перюду, що був вiрогiдно бшьшим порiвняно з другою гру-пою (21,9 ± 4,1 мм), де вш був низько! штенсивнос-ть На наступну добу у хворих обох груп зберiгався бiль низько! iнтенсивностi, однак у другiй груш вш вiрогiдно менший, нгж в першш, — вщповщ-но 18,7 ± 2,3 та 26,9 ± 3,1 мм. Починаючи з третьо!
доби в обох групах збертаеться бiль низько! штен-сивностi, який не вiдрiзняеться мгж групами. Проте на момент виписки больовий синдром у другш груш вiрогiдно нижчий, нгж в першiй, хоча в обох групах вш низько! штенсивность
Для оцiнки вираженостi больового синдрому аналiзували кiлькiсть використаних ненаркотичних анальгетиюв (табл. 5). Так, у першi три доби тсля-операцiйного перюду добовi дози в першiй груш вь рогiдно перевищували такi в другш. Однак з третьо! доби кшькють використовуваних ненаркотичних анальгетикiв не вiдрiзнялась в обох групах. Таким чином, застосування шсляоперацшно! перидураль-но! анальгези забезпечуе бiльш оптимальне тсля-операцiйне знеболювання та ефективно знижуе дозу знеболюючих засобiв у ранньому тсляопера-цшному перiодi.
Отже, додаткове використання перидурально! анальгези забезпечуе краще тсляоперацшне знеболювання поргвняно з фармакотерапiею.
Динамiку мГкроциркуляцГ! в стот нижньо! кш-цГвки ощнювали за змГною мюцево! температури на основГ шфрачервоно! дистанцшно! пiрометрГl (табл. 6). Температуру визначали на поверхш пщо-шви хворо! ноги. У процес дослiдження виявляли,
Таблиця 4. Динам1ка больового синдрому за ВАШ болю в п1сляоперац1йному перюд1 в пац1ент1в 1-1
та 2-1 груп
ВАШ болю (мм) Група 1 (опющи + НПЗП), n = 24 Група 2 (перидуральна анальгезiя + НПЗП), n = 23 Р
Перша доба 42,1 ± 5,3 21,9 ± 4,1 0,004*
Друга доба 26,9 ± 3,1 18,7 ± 2,3 0,039*
Третя доба 21,6 ± 2,2 17,2 ± 2,1 0,032
Четверта доба 19,2 ± 2,3 15,2 ± 1,9 0,363
Перед випискою 17,6 ± 2,1 12,1 ± 1,7 0,047
Ненаркотичш анальгетики, мг/добу Група 1 (ошоКди + НПЗП), n = 24 Група 2 (перидуральна анальгезiя + НПЗП), n = 23 Р
Перша доба 52,4 ± 5,1 16,8 ± 4,7 0,001*
Друга доба 68,4 ± 6,3 21,4 ± 3,2 0,001*
Третя доба 23,8 ± 3,2 13,8 ± 3,1 0,030
Четверта доба 18,3 ± 3,1 15,7 ± 2,8 0,538
Примтка: * — р < 0,05 пор1вняно з 1-ю групою.
Таблиця 6. Динамка показниюв дистанц1йно1 лазерно/ nipoMerpii в п1сляоперац1йному перюд1
в па^енлв 1-i' та 2- 'i груп
Таблиця 6. Динамiка показниюв дистанцйноiлазерноi пiрометрii в пiсляоперацiйному перюдi
в па^енлв 1-i та 2-i груп
Пiрометрiя, °С Група 1 (опющи + НПЗП), n = 24 Група 2 (перидуральна анальгезiя + НПЗП), n = 23 Р
Перед анест^ею 35,4 ± 0,3 35,5 ± 0,3 0,81
Перша доба 36,5 ± 0,2 *р = 0,004 36,6 ± 0,2 *р = 0,004 0,73
Друга доба 36,3 ± 0,2 *р = 0,016 36,5 ± 0,2 *р = 0,008 0,48
Третя доба 36,4 ± 0,2 *р = 0,008 36,7 ± 0,1 *р = 0,001 0,19
Четверта доба 36,5 ± 0,2 *р = 0,004 36,6 ± 0,1 *р = 0,001 0,66
Перед випискою 36,4 ± 0,2 *р = 0,008 36,5 ± 0,2 *р = 0,008 0,73
Примтка: * — р < 0,05 — вiрогiднi в 'щмШносri.
Примтка: * — р < 0,05 порiвняно з 1-ю групою.
Таблиця 5. Динамка використання ненаркотичних анальгетиюв у псляоперацйному перiодi в пац'1ент'1в
1-i та 2-i груп
що пiсля реваскуляризаци вщбуваеться активне ви-рiвнювання температури кшщвки в обох групах. Показники шрометрп протягом пiсляоперацiйного перiоду в обох групах залишалися вiрогiдно вищими вщ дооперацiйних i знижувались лише при реоклю-311, що пщтверджувалося як шструментально, так i клiнiчно. Таким чином, трометр1я в данiй ситуа-Ц11 е критерieм успiху реконструктивно! операци та малочутливим критерiем змши циркуляци залежно вщ виду шсляоперацшного знеболювання, оскшь-ки вiдмiнностi мж показниками в першiй та другш групах невiрогiднi.
Висновки
1. Фоновим базовим компонентом антиноцицеп-тивно! протекци в пiсляоперацiйному перiодi е зне-болюючий (наркотичний чи ненаркотичний) препарат, доза якого роздшена пропорцшно протягом доби згщно з рекомендац1ями Фармакологiчого комiтету.
2. Коригуючим керованим компонентом недостат-ньо! антиноцицептивно! протекцц в шсляоперацшно-му перiодi е використання подовжено! перидурально! анальгези, що забезпечуе покращання мжроциркуля-цГ! та адекватну корекцiю больового синдрому.
3. Концентрацiя та загальна доза мюцевого анестетика, що використовуються для введення в пе-ридуральний проспр, повиннi забезпечувати лише селективний сенсорний (протибольовий) блок при збереженш моторно! функцГ! м'язiв, що в даному до-слiдженнi досягнуто за рахунок 0,25% бушвакашу.
Гомон H.A., Митюк А.И.
Винницкий национальный медицинский университет им. НИ. Пирогова
ПЕРИОПЕРАЦИОННАЯ АНТИНОЦИЦЕПТИВНАЯ
ПРОТЕКЦИЯ В КОМПЛЕКСЕ ЛЕЧЕНИЯ БОЛЬНЫХ С ОПЕРАЦИЯМИ НА АРТЕРИЯХ НИЖНИХ КОНЕЧНОСТЕЙ
Резюме. Проведен анализ течения послеоперационного периода у 47 больных при реконструктивных операциях на артериях нижних конечностей с 3-й степенью операционного риска по шкале ASA, среди которых в 24 случаях использовалась спинальная анестезия с традиционным послеоперационным обезболиванием наркотическими и ненаркотическими анальгетиками, в 23 случаях — редуцированная спино-перидуральная анестезия/анальгезия с обезболиванием в послеоперационном периоде 0,25% бупивакаином в комбинации с терапевтической дозой ненаркотических анальгетиков. Установлено, что использование спино-перидуральной анестезии с редукцией дозы спинального компонента и применением анальгезии в послеоперационном периоде обеспечивает меньшие колебания гемодинамических показателей, лучшую протекцию болевого синдрома, меньшую фармакологическую нагрузку наркотическими и ненаркотическими анальгетиками. Рекомендуется широко использовать методику редуцированной спино-перидуральной анестезии/ анальгезии с применением в послеоперационном периоде комбинации перидуральной анальгезии с фоновыми терапевтическими дозами ненаркотических анальгетиков для адекватной антиноцицептивной протекции после сложных и длительных реконструктивных оперативных вмешательств на артериях нижних конечностей.
Ключевые слова: хирургия сосудов, послеоперационная антиноцицептивная протекция.
Список л1тератури
1. Кабаков Б.О. Динамка показнишвультразвукового öocni-дження за pi3Hux видiв знеболювання у nацieнтiв при оклюзуючт xворобi артерш нижтх юнщвок/Б.О. Кабаков// КлМчна xi-руряя. — 2012. — № 8. — С. 37-40.
2. Никульников П.И. Консервативное лечение пациентов по поводу критической ишемии нижних конечностей / П.И. Никульников, А.В. Ратушнюк, А.В. Ликсунов//КлМчна xiрургiя. — 2013. — № 7. — С.76-77.
3. Потапов А.Л. Сравнительная оценка индивидуальной реакции пациентов на применение различных методов послеоперационной аналгезии / А.Л.Потапов // Медицина невiдкладниx статв. — 2013. — № 6. — С. 171-173.
4. Смирнова Л.М. Органопротективность регионарной анестезии и антиноцицептивного внутривенного наркоза / Л.М. Смирнова // Быь, знеболювання i нтенсивна тератя. — 2012. — № 1. — С. 53-58.
5. Солярик С.О. Вплив контрольованог пащентом етдураль-ног аналгези на запальну реакцж в пкляоперацшному перiодi / С.О. Солярик, Ф.С. Глумчер, Ю.Л. Кучин//Быь, знеболювання i ттенсивна терапы. — 2012. — № 2. — С. 76-79.
6. Фесенко У.А. Опиоиды в лечении боли, что мы знаем о ниx сегодня?/ У.А. Фесенко//Быь, знеболювання i нтенсивна тератя. — 2013. — № 1. — С. 34-46.
7. Черний В.И. Полимодальная послеоперационная аналге-зия акупаном, дексалгином и налбуфином при резекции легкого /
B.И. Черний, Н.Н. Смирнова, А.Н. Егоров// Острые и неотложные состояния в практике врача. — 2013. — № 1. — С. 9-10.
8. Шлапак 1.П. Досвiд використання гiдроксiетилкроxмалю другог генераци в комплекснт терапи шд час оперативниx втру-чань на черевнт порожнит з використанням нейроакаальног анестези / 1.П. Шлапак, С.М. Недашювський, А.П. Сидоренко // Медицина неотложныx состояний. — 2013. — № 2(49). —
C. 30-34.
Отримано 21.05.14 ■
Gomon N.L., Mityuk O.I.
Vinnytsya National Medical University named
after M.I. Pyrogov, Vinnytsya, Ukraine
PERIOPERATIVE ANTINOCICEPTIVE PROTECTION IN THE COMPLEX OF TREATING PATIENTS WHO UNDERWENT SURGERIES ON THE ARTERIES OF THE LOWER LIMBS
Summary. The analysis of the postoperative period has been carried out in 47 patients with the 3rd degree of operational risk by ASA scale during reconstructive surgeries on the arteries of the lower limbs, among which in 24 cases we have used spinal anesthesia with traditional postoperative analgesia with narcotic and non-narcotic analgesics, in 23 cases — reduced spinal and peridural anesthesia/analgesia with analgesia in the postoperative period using 0.25% bupivacaine in combination with a therapeutic dose of non-narcotic analgesics. It has been established that the use of spinal and peridural anesthesia with a reduction of a dose for the spinal component and the use of analgesia in the postoperative period provides smaller fluctuations of hemodynamic parameters, better protection of pain syndrome, lesser pharmacological load with narcotic and non-narcotic analgesics. It is recommended to use widely a technique of reduced spinal and peridural anesthesia/analgesia with the use in postoperative period of combination of peridural analgesia with background therapeutic doses of non-narcotic analgesics for adequate antinociceptive protection after the complex and continuos reconstructive surgeries on the arteries of the lower limbs.
Key words: vascular surgery, postoperative antinociceptive protection.
