CC BY
16Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского
Серия «Филология. Социальные коммуникации». Том 24 (63). 2011 г. №2. Часть 1. С.113-117.
УДК 811.161.2'282:821.1612-3.М 1/7.08
МОВНИЙ СВ1Т М. МАТ1ОС: РЕГ1ОНАЛЬНИЙ АСПЕКТ Коваленко Н. Д.
Кам'янець-Под1льський нац1ональний ун1верситет ¡мен! 1вана Ог1енка, м. Кам'янець-Под1льский, Украна
У стaттi здшснено аналiз лексичних дiалектизмiв гуцульських говiрок за частиномовною приналежтстю на матерiалi художшх творiв М. Матюс. Виявлено найбтьш поширет семантичш групи лексики, Чх роль в осягненш культури та свтогляду етносу через призму тексту художньоЧлтератури.
Ключовi слова: дiалектизм, гуцульський говiр, художтй твiр
Живе народне мовлення збер^ае чимало релштових явищ давнини, е джерелом i презентащею етшчного, необхщного для шзнання особливостей свггогляду. Дiалектизми, за висловом К. Ф. Германа, "е живими свщками ютори мови, часто бшьш переконливими, красномовшшими, шж могили, юстки та зброя" [1; с. 3].
Актуальшсть. Особливост використання дiалектизмiв, народних номiнацiй у художнiх творах того чи шшого письменника завжди привертали увагу як власне митцiв слова, так i мовознавцiв, фольклористiв та етнографiв. Результаты цiлiсного аналiзу вживань дiалектизмiв у художнiх текстах сприяють поглибленню уявлення про нацiонально-мовну картину св^, специфiку етшчно1 свiдомостi, можуть слугувати базою для вивчення мовно! репрезентаци особливостей письменницького свiтосприйняття, зрештою - це можливiсть простежити активш процеси у дiалектологil, пов'язанi з вживанням лексики у конкретних мовленневих ситуащях.
Особливостi вживання дiалектизмiв у зразках художнього стилю з'ясовано у працях С. П. Бевзенка, Й. О. Дзендзелiвського, Ф. Т. Жилка, I. Г. Магаяса, С. Я. Ермоленко, М. Ф. Статвського, Г. О. Козачук, В. В. Грещука, Вал. В. Грещук та ш.
На сьогоднi найrрунтовнiше дослiджено функцюнування дiалектизмiв у творах письменникiв, що представляють пiвденно-захiдне нарiччя (Ю. Федьковича, В. Стефаника, М. Черемшини, I. Франка та ш.). Найбiльш ретельний аналiз традицiйних поглядiв та окреслення новiтнiх пiдходiв до опису швденно-захщних дiалектiв на тлi художнiх текс^в здiйснено у монографи В. В. Грещука та Вал. В. Грещук [2]. Особливу увагу автори акцентували на авторському вживанш гуцульських дiалектних елемеш!в, з'ясували !х роль у розвитку нацюнально! мови.
Зауважимо, що кожен дослщник висловлюе свою думку щодо вживання авторами дiалектизмiв, !х функци (номшативно1, експресивно!, стилетворчо!), потребу використання тощо. Здебiльшого всi сходяться на думщ, що використання дiалектизмiв мае бути обережним, стилiстично виправданим, адже дiалектна лексика уможливлюе точну номшащю, вказiвку на територiальне походження персонажiв, !х характери, iндивiдуальнi особливосп, гумор i дотепнiсть, емоцiйний стан [3; 5; 6].
Мета. Дослщження особливостей вживання лексичних дiалектизмiв у творах украшського фшолога за освiтою, поетеси, проза!ка, публiциста - Мари Матюс, висока словесна майстернiсть яко! високо ощнена письменниками (П. Загребельним, Д. Павличком, А. Дiмаровим, I. Римаруком та ш.), але ще чекае на детальнi описи й "розшифрування" мовознавцiв.
Прозова манера Мари Матюс - "... живопис характерiв iз народу, реставрацiя живо! мови, нетдробна говiрка з рясними барвистими дiалектизмами" [4, с. 8]. В авторськш мовi саме дiалектна лексика використовуеться в етнографiчно-побутових описах, у створенш характеру зображувано! мiсцевостi, з метою статзацл мови персонажiв.
Найповтше у творах письменницi репрезентованi лексико-семантичт дiалектизми рiзноl частиномовно! належностi. Досить рiзнопланово представленi iменники, яю е неощненним засобом вiдтворення колориту краю i представляють рiзнi за значенням групи лексики. Так, для досконалшого змалювання мiсця подiй авторка використала регiональнi назви буцiвель: бужарня (возниця) - примщення для сушiння фрукпв i копчення м'яса димом; хороми - сши; шопа - примщення для збер^ання сiльськогосподарського реманенту, пов^ка/ колиба - житло чабанiв i лiсорубiв: Коли втомлеш довыьним переходом люди вернулися на свог обтстя, в сел1 вже порадкували друг1 сов1ти, пов1домив ТанасШ Максим 'юк, який не евакуйовувався, а переховувався у сел1 - у свогй бужарн - возниц [9, с. 143]; Юлька раз1в торгае дерев'яний ключ, щоб пересв1дчитись, чи добре замкнула, дал1, так само глухо попричинявши двер1 з хором1в, ¡де у велику юмнату [7, с. 95]; А гост1 повлягались у вестьтй шош на лавицях та столах - 7 рад1, що господар1 не ва нагдки в пивницю забрали [9, с. 88]; Бо я знайшов його коло ватри серед колиби [9, с. 50].
Своерщну групу утворюють назви одягу та взуття: сардак - верхнш короткий рукавний чоловiчий або жшочий одяг з домотканого сукна, оздоблений вовняними нитками; вироб'еки - взуття, святковi постоли з вичинено! шюри. I притулилися Михайло з Матронкою одне до одного так близько, що нав1ть через груб1 гхш сардаки було чути прискорене биття сердець [9, с. 102]; А на пролюдень маеш теляч1 вироб'еки [9, с. 110].
Чимало дiалектизмiв традицшно збер^ають номшацп регюнальних страв: бринза - сир з овечого молока, будз - свiжий овечий сир: №що так не любить Михайло тсля тяжког роботи, як гарячу кулешу з овечою бринзою [9, с. 80]; Кажеш, четверо забрали, скыьки, Михайле, будз1в сиру? [9, с. 154].
Досить численними е слова на позначення домашнього та господарського начиння: мщулик - мшечок; маглгвниця - рубель; рупцак - рюкзак; хгтанка - колисанка; джерга -грубе домоткане рядно, вовняна ковдра: Але минае день-другий - 7 просвистить з того на цей б1к кам1нь в1д польського постового 7з прив 'язаним запашним тютюном, а з цього боку - подняться сушеними сливами в мщуликов1 [9, с. 101]; Але 1ван струсив порохи, розгладив магл1вницею складки та й почав збирати Дарусю [9, с. 59]; То коли мем ладувати в дорогу рупцак? [9, с. 132]; Маринька - Богодуха гойдае порожню х1танку, прив'язану до старезног груш1 мотуззям, - 7 груша, немовби натомлена життям людина, пошрно й безв1дмовно скрипить у такт неспшному своему коливанню: «гой- да» [7, с. 129]; А там Доця з котримось 7з д1тей винесла в сад на руках Дмитрика, загорнутого у вовняний килим чи джергу, поклала в т1нь тд гор1хами - тай потекла соб1 до безконечних хатшхробот1 [7, с. 117].
Авторка використовуе рiзнi лексеми для називання ошб за свояцтвом, вшом, родом занять: вуйко - 1) брат матерi або батька; 2) незнайомий старший чоловщ вуйна - 1) дружина брата матерi або дядька; 2) старша за вiком жшка; верстак -ровесник; шугай - хлопець, парубок; мольфар - чаклун: Северина зо страху шукала реч1 вуйни МарИ' - i не могла знайти того, що до сьогодн знала iз заплющеними очима [8, с. 6]; Це ти думаеш, що гншг будуть рад1, що Чх молока загримти до засщейських шугаЧв? [9, с. 65]; Бо то ж ш мольфарем, ш знахарем не треба бути, щоб розтзнати щоденне велике лукавство свтових лукавщв, що повилазили з уах щтин, як ота повзуча нехар [8, с. 55].
Часто говiрковi слова М. Матюс вживае для називання тварин i рослин: дргб -вiвцi, ягнята; половик - яструб, каня - хижий птах, схожий на шулшу; матриган -беладонна; шулька - качан кукурудзи: Господарки було не стшьки, щоб дуже, але вже трохи було: корова, свиня, кури, трое товару дробу [9, с. 92]; Дв1 велит каш, визираючи соб1 здобич, висыи надМихайловою хатою, що суадила зМарiЧною [9, с. 126]; I вона, майже безтямна, тби напоена матриганом, i собi зсуваеться на землю - та так i падають, обое, в мох чи запрте листя [7, с. 131]; Вт знае, що вона зараз тдсунула ближче до втна дерев'яний сттьчик, розклала довкола себе кукурудзян шульки, на колта висадила кошик - i з-тд прутких ЧЧрук посипалося жовте золото кукурудзяних зернят [7, с. 117].
Кшьюсно великою групою лексичних дiалектизмiв-субстантивiв у прозi М. Матюс е слова на позначення географiчних об'екпв: кичера - гора, вся вкрита люом, ^м вершини; мочар - трясовина заболочена мюцевють. По два боки гомткого i стшного Черемоша, мiж горбiв i кичер, немов у глибокт жточт пазуа, гтздились двое гiрських сш з однаковою назвою - Черемошне [9, с. 97]; I олень трубив на мочарi [9, с. 19].
Цшавими е дiалектнi назви явищ природи: раптiвка - раптовий, короткочасний дощ, злива, туча - 1) бурхлива злива з в^ром i громом; 2) темна грозова хмара; 3) град: Потрошки вiдходжу, як сад тсля тучi [8, с. 27]; Шумить у скалi раптiвка, i грiм дуже близько [5, с. 22].
Отже, лексичш дiалектизми охоплюють найрiзноманiтнiшi сфери життя, але передуем вони пов'язаш з побутом, виробничою дiяльнiстю, родинними стосунками.
Оргашчною складовою творiв М. Матюс е гуцулiзми-дiеслова, серед яких для точшшого зображення дш i сташв збережено таю: читти - бути нахиленим; скинутися - вщмовлятися вщ чого-небудь; чинитися - прикидатися; мольфарити -чаклувати, ворожити; каламотити - крутити, колотити; вiдказувати - вщмовляти; видти - бачити; вадятись - сперечатись, сваритись; заглагоЧти - заспокоювати; спрутити - напнути; вслоняти - присипляти; п 'Чланитися - лiзти, дертися; мельдувати - доводити до вщома; пазити - доглядати; пудити - лякати; флинькати - плакати, схлипувати; спащрувати - прогулюватися; шляхтувати - проклинати; вщмольфарити - вщворожити; файкувати - курити.
Порiвняно невелику групу в аналiзованiй збiрцi складають прикметниковi дiалектизми: файний - гарний; шпаровитий - ощадний; первий брат - двоюрщний; мняцканий - з^нутий, непрасований. Ви, файн Йванку, не з полювання вернулися, а з войни [7, с. 18]; Ну, трохи з фуком чоловЫ [7, с. 82]; Може, це лтше, бо хай чують усi вестью гостi, який шпаровитий газда прийшову Гаврилову хату [7, с. 89].
Серед прислiвникiв-дiалектизмiв виявлено лексеми на позначення внутрiшнього стану людини, окремi номшацп способу дн, часу, мiсця: бШно - страшно, боязко, небезпечно; нагло - раптово; файно - гарно; жаско - страшно, жахливо; водно -завжди; леда - тшьки-но; нар!к - наступного року: З кульбабки нагло вродиться розлука [9, с. 47]; Ой, правдива та правдонька, яког не видко [7, с. 269]; А я уперта. Iмен не б1йно [8, с. 143]; Не мий мене так файно, як до шлюбу [7, с. 22]; А Северина сидить зг свогми служницями, про щось собг плямкае губами й жаско для людського погляду т-ш - та й погладить тртотливий гадючий хв1ст у пазус [8, с. 52].
Засвщчено й службовi слова, зокрема сполучники: гейби - наче, немов: А вона тд його голос гейби оживае [9, с. 57]; частки: най - хай, нехай; аби 'сь, аби 'х - аби: А най м1й язик чиряки обсипле, яке дурне сказала! [9, с. 11]; Аби'сь знала: скоро будуть до Сиб1ру виселяти весь Лустун [9, с. 45]; Аби'х жили 7 нарж цег днини дочекали [9, с. 23].
Використаш письменницею вигуки виражають подив, обурення, роздратування, осуд, неприязнь: Аг1й на таке чудо! [9, с. 19]; Агт на вас, небого - хочете дитину перепудити?! [9, с. 61].
Рiзних експресивних вщтшюв надають зображуваному синонiмiчнi ряди лексики й фраземши (наприклад: слинитися, флинькати, затягувати носом схлипи): Чого ви слинитеся, небого?; Флинькаю, Мыьку любий, бо, як надумаю, що нас уах тут чекае то й кам1нь би заплакав; Зафайкувала соб1 й Василина, раз по раз затягуючи носом схлипи [9, с. 110]. До слова вагтшсть щщбрано дiалектизми - тяж, веремттсть, ходити з черевом: Нхто Матронки з черевом не видив [9, с. 89]; В сел1 декотр1 газд1всью д1вки не годн приховати в1д людських очей, що зайшли в передчасну тяж... [9, с. 89]; А Матронка ховала свою веремттсть аж до самих злог1в [9, с. 89].
Приклад розширення значення лтературного слова маемо у говiрковому мовленш: вадитись (повадити) - часто ходити в гост чи робити шкоду (Вадяться кури у суадський город. Повадились до чужого добра [9, с. 95]); вадитись -сперечатись, сваритись (1ншим разом курка розгребе грядку в суадсьюм город7 -а на другому краю села газдин вже вадяться про цю дурничку [9, с. 95]).
Зазначимо, що значення багатьох дiалектних ^в М. Матюс часто пояснюе у шдрядкових примаках, що полегшуе сприйняття тексту тим, для якого И рщна говiрка е незрозумшою. У цьому виявляеться прагнення авторки, з одного боку, ввести якнайбшьше говiрково маркованих лексем у сво! твори, а з шшого, не вщштовхнути читача вщ сво1х тексив. Семантика окремих номшацш стае зрозумшою з контексту або з рiзного типу авторських пояснень (вживання дiалектизму на тлi лтературного вщповщника в тому ж контексп, авторсью пояснення в самому тексп, пояснення автора у так званому «словничку»).
Висновок. Отже, у системi словесно-зображальних засобiв творiв Мари Матюс важливу роль вщграють дiалектизми, яю, передаючи особливосп регюнального колориту, водночас виконують ще й тзнавальну функцда, адже знайомлять читача з предметами побуту, господарювання, виробничо1 дiяльностi, звича1в, з рослинним i тваринним свггом краю тощо. Використаш у художнш мовi дiалектизми, милозвучш та найточнiшi у зображальнiй функци, ще бiльше звертають на себе увагу на тлi лiтературноl мови, тому видаються незвичними i вщ того яскравими. Саме в цьому основна причина того, що вони стишстично досить активнi в художнш тканит творiв Марil Мат1ос.
Список лiтератури
1. Герман К. Ф. Укра'нсью говiрки Швшчно'' Буковини / К. Ф. Герман. - Чершвщ: Рута, 1996. - 391с.
2. Грещук В. В. Швденно-захщш дiалекти в укра'шськш художнiй MOBi. Нарис / В. Грещук, Вал. Грещук. - 1вано-Франювськ: Видавництво Прикарпатського нащонального унiверситету iменi Василя Стефаника, 2010. - 309 с.
3. Кононенко В. Гуцульсью мовш елементи в художньому текст / В. Кононенко. - К. - 1вано-Франювськ: Плай, 2002. - С. 316-320.
4. Логвиненко О. Художш клейноди Марii' Матiос / О. Логвиненко // .Штературна Укра'на. - № 20 (25 жовтня). - 2007. - С. 8.
5. Лозовська Р. В. Деяю особливост укра'шсько'' лексики творiв буковинських письменниюв // Укра'нська мова на Буковиш: Матерiали Всеукра'шсько'' конференцп. - Чершвщ: Рута, 1994. - С. 104-106.
6. Матвiяс I. Г. Вщображення особливостей говорiв у мовi укра'нсько'' художньо'' лiтератури / I. Г. Матвiя. - 2008. - №6. - С. 3-12.
7. Матюс М. Майже школи не навпаки / М. Матюс. - Львiв: ЛА «Шрамща», 2007. - 176 с.
8. Матюс М. Москалиця. Мама Марщца - дружина Христофора Колумба / М. Матюс. - Львiв: ЛА «Шрамща», 2008. - 64+48 с.
9. Матюс М. Солодка Даруся / Марiя Матюс. - Львiв: ЛА «Шрамща», 2005. - 176 с.
Коваленко Н. Д. Языковой мир М. Матиос: региональный аспект // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филологш.Социальные коммуникации». - 2011. - Т.24 (63). - №2. Часть 1. - С.113-117.
В статье осуществлён анализ лексических диалектизмов гуцульской группы говоров по разделению на части речи в художественных произведениях М. Матиос. Выявлено наиболее распространённые семантические группы лексики, их роль в постижении культуры и мировоззрения этноса сквозь призму текста художественной литературы.
Ключевые слова: диалектизм, гуцульская группа говоров, художественное произведение.
Kovalenko N. Linguistic world of M.Matios: regional aspect // Uchenye zapiski Tavricheskogo Natsionalnogo Universiteta im. V.I. Vernadskogo. Series «Filology. Social communicatios». - 2011. - V.24 (63). - №2. Part 1. - P. 113-117.
In the article we make analysis of lexical dialect units of Hutsul dialects from the point of view of belonging to specific parts of speech on the material of creative works by M.Matios. We specify the most widespread semantic groups of lexics, their role in understanding of culture and world view of the nation through the prism of texts of creative literature.
Key words: dialect unit, Hutsul dialect, creative work.
Поступила до редакцИ' 06.04.2011 р.
