CC BY
10Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации». Том 24(63) №1. Часть 1 2011 г. С. 152 - 157
УДК 811.16: 81-115: 81'442:81'37: 81:28
ПРАСЛОВ'ЯНСЬК1 ДЕВЕРБАТИВИ В Д1АЛЕКТОЛОГ1ЧНОМУ РАКУРС
I. М. Нечитайло
Кигвський нацгональний лгнгвгстичний унгверситет,
м. Кигв
У данш статп розглянуто дiалектнi девербативш iмена-зоонiми праслов'янського вшу у територiальному, порiвняльно-iсторичному та семантичному аспектах, проаналiзовано 1'хш семантико-словотворнi типи.
Ключовi слова: девербативна лексика, семантико-словотворш типи, семантичш трансформаций праслов'янський дiалекгизм.
Можна з упевненютю сказати, що одшею з центральних проблем славю-тики, як I рашше, залишасться проблема членування праслов'янського мов-ного св1ту. Вир1шення 11 лежить частше за все на шляху встановлення схо-жостей I розб1жностей у фонетичнш, морфолопчнш, словотв1рнш, а також лексико-семантичнш системах слов'янських мов. Протягом останшх чоти-рьох десятил1ть до сфери дослщження хронологи та д1алектного розмеж-ування спшьнослов'янсько! прамови все частше залучаються праслов'янсью д1алектизми — рефлекси мовних явищ, що панували на територ1ях, охопле-них праслов'янською мовою, збережеш в арха!чних зонах сучасно! Славп. У зв'язку з цим висуваються р1зш критерп. Традицшно серед них найбшьш усталеними { такими, що мають найбшьшу д1агностуючу силу, е юторико-мор-фолопчш, юторико-словотв1рш, юторико-лексичш та юторико-фонетичш, яю не випадково лягли в основу традицшного членування слов'янських мов на схщш, захщш { твденш. Проблеми формування та розвитку праслов'янсько! д1а-лектно! лексики в загальнославютичному контекст опрацьовувалися Ф. П. Фшним, М. Фасмером, О. М. Трубачовим, О. С. Мельничуком, Л. В. Куркшою, Ж. Ж. Варбот, Т. I. Вендшою, В. В. Мартиновим, В. А. Меркуловою та ш. [5; 11].
Найважлив1шою складовою частиною розшуюв у цш сфер1 можна вва-жати вивчення тих чи шших д1алект1в у загальнослов'янському контекст та встановлення 1'хшх зв'язюв з шшими слов'янськими д1алектами. Особливо широю перспективи у вивченш юторп сучасних слов'янських мов, зокрема д1алектно! основи прамови слов'ян, вщкривае обробка праслов'янських еле-менлв у словниковому склад1 окремих ареал1в кожно! мови. Ареолопчний анал1з поширення рефлекс1в прамови у певних д1алектах дозволяе судити про тривал1 д1алектш зв'язки за час1в формування окремих слов'янських мов.
Метою даного дослщження е визначення корпусу праслов'янських д1а-лектизм1в-зоошм1в вщд1есл1вного походження, представлених у сучасних
слов'янських мовах, i семантичних засобiв 1хнього утворення. Досвiд роботи з архашною лексикою слов'янських мов дозволяе визначити праслов'янськi дiалектизми як присутш в периферiйних дiалектних зонах слов'янського св^у рефлекси прамови. зо зберегли незмшними сво! фонетичнi, морфологiчнi та семантичш характеристики [6, с. 156 - 157].
Однак у сферi аналiзу праслов'янських дiалектизмiв морфологiчний, сло-вотвiрний i фонетичний критерп використовуються тiею чи iншою мiрою лише фрагментарно, на прикладi лексико-граматичних розрядiв слов'янсько! прамови або у виглядi спецiальних дослiджень певних ареалiв. У той же час розробка проблеми праслов'янських дiалектизмiв при виршенш питання про членування праслов'янського мовного св^у на рiвнi лексики е базовою.
Учення про праслов'янськi дiалектизми у слов'янських мовах передба-чае свш розвиток у встановленнi i систематизацп !хнього складу вiдповiдно до семантичних i словотвiрних особливостей, територiально! дистрибуцп у масштабах загальнослов'янсько! дiалектно! системи з подальшою дiахронiч-ною штерпретащею дiалектного членування праслов'янсько! мови.
Складшсть опису семантичних деривацiйних рис праслов'янських дiалек-тних iмен пов'язана з тим, що в сучасному мовознавствi тiльки почала роз-роблятися типолопя пiдходу до вивчення давньо! ареально! лексики у дiахро-нiчному аспект^ а у сферi семантики для не! нема однозначних рекомендацш. Про це свщчить не лише той факт, що саме поняття «праслов'янський дiалек-тизм» трактуеться не досить ч^ко, але i те, що питання про його параметри i перюдичну вiднесенiсть у межах слов'янсько! прамови не е остаточно вирше-ними. У цариш семантичних перетворень давшх дiалектних девербативiв спо-стер^аеться та ж сама картина: вщсутшсть теоретичного i методичного апара-ту, розмитють самого поняття «праслов'янський дiалектизм», що призводить до його вивчення одночасно з арха!змами та шшими слов'янiзмами. Процес дослiдження закономiрностей семантичних змш у структурi цього давнього пласта лексики ускладнюеться тим, що не розроблено принцитв семантико-словотвiрноl типологil, не визначено критерilв вщбору дiалектних явищ того перiоду, релевантних структурних ознак, що могли б стати основою порiвнян-ня деривацшного потенщалу на рiвнi дiалектiв. У зв'язку з цим у нашому до-слiдженнi пропонуеться модель семантико-словотвiрного опису девербатив-них iмен, що були притаманними праслов'янським дiалектам, з урахуванням 1хшх форм, значень i мiсцезнаходження.
Окремою проблемою дослiдження дiалектних слiв праслов'янського вiку е по-слiдовнiсть репрезентацil матерiалу. На наш погляд, для демонстраци лексичних одиниць праслов'янського походження слщ брати до уваги кшьюсть прамовних лексичних реконструкцш, представлених у кожнiй мовi та И дiалектах. Як ствер-джуе О. Ф. Журавльов, „чим бшьшим е праслов'янський словник будь-яко! мови, тим бшьше в ньому вузькодiалектних праслов'янських лексичних утворень; i на-впаки, чим вiн е коротшим, тим бiльшу його частину складають широко пошире-нi, загальнослов'янськi слова, i тим бiльшою е частина ^в, яка перетинаеться з праслов'янською лексикою шших мов" [4, с. 127]. Йому належить обчислення рiв-
ня спорщненост слов'янських мов за наявнютю в них спшьних слiв прамови, який передасться iндексом G, значення якого для зв'язюв на рiвнi тдгруп дорiвнюють 0,95 або 1,05 ^ж старослов'янською та давньоруською мовами 1,45). Особливо тюною та беззаперечною близьюстю вiдрiзняються шiсть груп, що вщповщають найбiльш поширеним уявленням про дiалектне членування пiзньопраслов'янськоï мови: 1) швденнослов'янсью (болгарсько-македонська та сербсько-хорватсько-сло-венська групи), 2) захщнослов'янсью (чесько-словацька, лужицька та лехггська) i 3) схiднослов'янська група [4, с. 67].
Складенi О. Ф. Журавльовим лексикостатистичнi схеми генетичних зв'язкiв мiж слов'янськими мовами свщчать про рiзну яюсть iзоглосних конф^урацш праслов'янських рефлексiв у мовах за межами своïх пiдгруп. Так, генетичт зв'язки лексичних прамовних iдiомiв болгарсько-македонськоï групи поза пiвденнослов'янським ареалом характеризуються найменшою кшьюстю показниюв: 6 G 0,95, 1 G 1,05 та 1 G 1,45, що свщчить про великий праслов'янських словник у складi старослов'янсько1', болгарсько1' та македонськоï мов. Бiльш значним поширенням праслов'янських лексем за межами свого ареалу в^^зняегься сербсько-хорватсько-словенська група: ефект ïï близькостi з iншими мовами становить 7 G 0,95, 2 G 1,05.
Захщнослов'янсью мови у вщношеннях з iншими слов'янськими мовами по-водяться iнакше. Лехiтськi мови демонструють сполучення iндексiв 5 G 0,95 та 3 G 1,05, а чесько-словацька група — 8 G 0,95 та 3 G 1,05. Лужицька мовна група характеризуеться великою щшьнютю лексикостатистичних зв'язюв iз лехтеькими мовами у порiвняннi з чеською та словацькою, що дае тдстави В. Ташицькому та З. ШШпберу не лише говорити про „лехiзовану" сутнiсть нижньолужицько1', а й навпъ ототожнювати ïï з лехгтськими мовами [18]. Проте в схщних та пiвденних слов'янських мовах (за винятком словенськоГ) давнiй лексичний пласт лужицьких мов майже не знаходить вщповщниюв (1 G 0,95).
Зпдно зi схемами 1 та 4, найбшьшу кiлькiсть реконструйованих для праслов'янського стану ^в, спiввiдносних з лексикою шших груп, та менший р> вень iндивiдуалiзацiï прадавньоï лексики демонструють схщнослов'янсью мови, що досить яскраво вщбито великими значеннями iндексу: 10 G 0,95 та 3 G 1,05 [4, с. 135, 138].
Лопка дослщження тдказуе, що характеристику праслов'янськоï спадщини слов'янських мов е доцшьним здiйснювати вiдповiдно до рiвня зростання сили генетичних зв'язюв мiж цими мовами за лексикостатистичними даними, тобто у по-слщовносп: пiвденнослов'янськi — захiднослов'янськi — схщнослов'янсью мови.
У межах пiвденного ареалу вщ дiеслiвноï основи зi значенням впливу праслов. *тьгк- / *тьгс<-, присутньоï у праслов. *тьгкъ, *тьгкь(]ь), *тьгс<Ш, *тьгкай, утворився iменник на позначення об'екта дп праслов. *тьгс<ь/ *тыс<а. Сфери його поширення — дiалекти болгарськоï, сербськоï та хорватськоï мов: болг. дiал. мpiчо чол. р. "про брудну або смуглу дитину . Mpf чо чол. р. пр1звисько чорного собаки або смугло! людини (шрдоп.), серб. д1ал. мр[ч чол. р. "сажа, кшоть", також д1ал. мpiча та мрГча чол. р. "людина з темними очима, волоссям та шюрою, смуглий; домашня тварина з темною шерстю та прiзвисько тако1' тварини (чол. р. "пес", жш. р. "корова")", дiал. мрче, -а, чол. р. "домашня тварина з темною, чор-
шю шepcтю (кiнь, вш)", Мрче чoл. p., iм'я, тoпoнiм Mrc<a (Вiткoвaц), xopв. дiaл. mrc<a жш. p., пpiзвиcькo бiлoï вiвцi з чopними плямaми бiля oчeй Ta ^cy (4a-кaвcьк.) [1, c. 119; 8 XIII, c. 217, 219; 17 VII, c. 49; 13 I, c. 568; 11 XXI, c. 129, 130].
Пpиклaди cyмiщeння в oднiй cлoвoфopмi лoкaльнoгo Ta пpoцecyaльнoгo знaчeнь являють peфлeкcи y пiвдeннocлoв'янcькиx мoвax пpacлoв. *kotidlo — пoxiднoгo з cyфiкcoм -(i)dlo вщ дiecлoвa пpacлoв. *kotiti. Дo ниx нaлeжaть: бoлг. кошшо cep. p. "oкiт", "mrao, лoгoвиcькo", дiaл. кошшо cep. p. "мювд, дe, зa нapoдним пoвip'ям, зимують змй" (зaxiдн.), "нapoджeння, piд" (плeвeн., ixтiмaнcьк.), "дiтлaxи" (paзлoжк.), "мicцe, дe нapoджyютьcя вoвчa тa, вeдмeжaтa" (coфiйcьк.), "мю^, дe нapoджyютьcя зaйцi" (дoбpocлaв., гафт^к.), кoтúлy "гнiздo (змiïнe, мишaчe тa iн.)" (вpaчaнcьк.), кушшу cep. p. "твapини oднoгo пoнocy", мaкeд. кошило cep. p. 'nirao, лoгoвиcькo", "пopoдa", cep6. кдшило cep. p. "мювд oкoтy, лoгoвиcькo, гнiздo", "piд", "нapoджeння", тaкoж дiaл. xopв. kotilo cep. p. "тс" (Дyбpoвник, Зaдap) [1 I, c. 252; 1 II, c. 87; 1 V, c. 26; 1 VI, c. 187; 7 I, c. 358; 8 X, c. 326; 17 V, c. 397; 12 XI, c. 204].
Звepнiмocя дo зaxiднoгo apeaлy. В yтвopeннi нaймeнyвaння o6'eRra ди взялo yчacть дiecлoвo пpacлoв. *krçgno^ti, ocнoвa якoгo y пoeднaннi з cyфiкcoм -ul'a дaлa пpacлoв. *krçgul'a. 3a пepeкoнaнням О. M. Тpyбaчoвa, знaчeння дiecлoвa peгioнaльнoгo пoшиpeння, щo пpoдoвжye щe iндoeвpoпeйcькi вiднoшeння *krçgno^ti "цiпeнiти, твepдiти", e пoxiдними вщ "кpyжити, кpyтити, cкpyчyвaти(cя)" i дeмoнcтpyють piзнocпpямoвaнicть cлoвoтвipнoï тa ceмaнтичнoï дepивaцiï ocнoв пpacлoв. *krçg-, *kro-^g-, *krçc-, *krçk- [12 XII, c. 142 - 143]. Отжe, вiддiecлiвнe *krçgul'a мae пoзнaчaти "тe, щo пiддaлocя cкpyчyвaнню", тoбтo "oб'eкт дiï", щo i бyлo збepeжeнe y cлoвaцьк. krahul'a жш. p. "зaгнyтa тлиця" (мopaв.). 3acлyгoвye нa yвaгy пoxiдний iмeнник cлoвaцьк. krahulec — зooнiм Accipiter nisus (нoвoгpaдcьк.), який cвiдчить npo пepeбyвaння cлoвaцьк. krahul'a та бiльш шиpoкiй тepитopiï [14, c. 266; 16, c. 146].
Дo poзpядy вiддiecлiвниx iмeнникiв, щo пpoйшли cклaдний шляx ceмaнтичниx змiн, нaлeжить пpacлoв. *gyzъ, cпopiднeний, oчeвиднo, з пpacлoв. *gъzъ. Йoгo oглacoвкa пoxoдить, нa думку О. M. Тpyбaчoвa, з дiecлiвнoгo iтepaтивa-дypaтивa пpacлoв. *gyzati [12 VII, c. 224]. Цшшм iмoвipнo, щo, як i пpacлoв. *gyzdno^ti, з пapaлeльними фopмaми пpacлoв. *gyzdъ, *gyzda, вoни мoжyть вивoдитиcя з iндoeвpoп.*gulu I dh- / *guul o | (u)dh-, a пepвicнe дiecлiвнe знaчeння — з "cтaвaти гидким, oгидним, cпoвнятиcя гиддю". Гeoгpaфiя пoшиpeння цьoгo дeвepбaтивy у cлoв'янcькиx мoвax пoшиpюeтьcя нa зaxoдi тa cxoдi в кpaпкoвиx зoнax: нижньoлyж. gizk "гeдзь, oвiд", голь^к. дiaл. giz чoл. p. "тс." (вapш.), бiлop. гiз чoл. p. "мyxa-гeдзь," [12 VII, c. 224; 15 I, c. 252; 3 I, c. 504 - 505]. Сxeмa ceмaнтичниx пepeтвopeнь пpacлoв'янcькoï фopми видaeтьcя тaкoю: "бути гидким" ^ "тe, щo e бpидким" ^ "тe, щo пoxoдить з бpидкoгo, пoв'язaнe з ним". Отжe, зooнiмiчнa нaзвa cфopмyвaлacя в peзyльтaтi aRi-ya^a^i' ceм oзнaчeння зa дieю з кoнoтaтивними eлeмeнтaми тa з пoдaльшoю мeтoнiмiчнoю тpaнcфopмaцieю зa мicцeм.
Сxiднocлoв'янcький apeaл дaв нaймeншy кiлькicть вyзькoлoкaльниx apxaïчниx зooнiмiв. Дiecлoвo пpacлoв. *lçgati, якe виявилo cлoвoтвipнy aктивнicть у нaпpямкy
фopмyвaння нaзви cyб'eктa ди, дaлo iм'я пpacлoв. *lçga "cтeгнo; жaбa", чим втiлилo ceмaнтичний тип "дiя" ^ "знapяддя ди" тa "дiя" ^ "даяч". Peфлeкcи пpacлoв. *lçga фшсуються у росшськ. д1ал. ляÍга "стегно, ляжка" (тульськ., новг., волог., свердл.), ля/га/ "жаба" (тульськ., калузьк.) [12 XV, с. 53 - 54; 2 II, с. 740; 9 17, с. 254;].
Пpacлoв. *lo^-govbka пpoйшлo у cвoeмy cтaнoвлeннi кiлькa eтaпiв: вiд дiecлoвa пpacлoв. lçkti дo пpacлoв. *1о-^^ъ, щo cтaв нaзвoю мicця чepeз eтaп пoзнaчeння oб'eктa ди, !a пpикмeтникa пpacлoв. *lo-^gov^ a го тому — ^тедтанням cyфiкca ъka yтвopилocя пpacлoв. *1o•^■govъka, якe мae пpoдoвжeння у pядi cxiднocлoв'янcькиx мoв. Дo ниx, кpiм crapopoc. Луговка (ocoбoвe влacнe iм'я XV ст.), нaлeжaть pociйcьк. дiaл. луг0вка 'nafea, чaeчкa" (яpocл., влaд., мocк., дoнcьк., нoвг., лeнiнгp.), "чaйкa" (влaд.), "кaчкa (лyгoвa)" (влaд., oлoн.) [9 17, c. 175], у^. Лyгiвка, вoднa нaзвa бaceйнy Пpип'ятi [10, c. 329]. Cepeд вкaзaниx дeвepбaтивiв шйбшьш дaвнiм мoжнa ввaжaти тe, щo пoзнaчae птaxiв зa ïxнiм мюгом пepeбyвaння i вживaeтьcя у влaдимиpcькиx, вoлoгoдcькиx, яpocлaвcькиx, oлoнeцькиx гoвipкax [12 XVI, c. 139].
3нaйoмcтвo з вyзькoлoкaльними зooнiмaми, пoxoджeння якиx cягae пpacлoв'янcькoï дaвнини, дoзвoляe cтвepджyвaти, щo ceмaнтичнi типи yтвopeння пpacлoв'янcькиx дeвepбaтивiв вiдpiзняютьcя cиcтeмним xapaктepoм, щo знaxoдить виpaжeння в icнyвaннi cyвopo oкpecлeниx ceмaнтичниx гpyп iмeн, мoтивoвaниx вщговщними дiecлiвними ocнoвaми, i cпeцифiчниx мexaнiзмiв пepeтвopeння ceмaнтичнoï cтpyктypи циx ocнoв. 3ooнiми, щo нaлeжaть дo пpacлoв'янcькиx дiaлeктизмiв, зaфiкcoвaниx у cyчacниx мoвax, мoтивoвaнi дiecлoвaми фiзичнoï ди ("дeфopмaцiя", "yшкoджeння", "cтaн", "пepeмiщeння") i yтвopилиcя зa cxeмoю "дiя" ^ "^уб^кт дп", "дiя" ^ "oб'eкт ди", "дiя" ^ "мicцe дй"' ^ "oб'eкт дп"'. 3oнaми пoшиpeння uieï лeкcичнoï мiкpocиcтeми e пepeвaжнo зaxiднo- тa пiвдeннocлoв'янcькi мoви, у cxiдниx peгioнax вoнa пpeдcтaвлeнa oбмeжeнo. Нaйбiльш peгyляpнi ceмaнтикo-cлoвoтвipнi вiдпoвiдники мaють бoлгapcькi i мaкeдoнcькi, cepбcькi i xopвaтcькi, чecькi i xopвaтcькi, пoльcькi i нижньoлyжицькi, pociйcькi i yкpaïнcькi, cлoвaцькo-бiлopycькi кpaпкoвi зoни дiaлeктiв.
Лiнгвoгeoгpaфiчнa xapaктepиcтикa бiльшocтi poзглянyтиx випaдкiв yтвopeння i пoшиpeння пpacлoв'янcькиx дeвepбaтивiв — нaзв твapин e пiдcтaвoю для вcтaнoвлeння пiзньoпpacлoв'янcькиx кoнтaктiв внacлiдoк cпiльнoгo пpoживaння aбo cпiльнoгo пoxoджeння дiaлeктiв, як нинi вiдбивaютьcя iзoглocaми пepepивчacтoгo xapaктepy.
Лiтература
1. Бългapcкa диaлeктoлoгия. — T. I - VI. — ^фия: БАН, 1962 - 1967.
2. Дaль В. И. ^люБый cлoвapь живoгo вeликopyccкoгo языга: в 4-x т. — СПб.; M., 1880 (пepeБид. фoтocп. — M. : Ру^кий язык, 1981). — T. II.
3. Етимoлoгiчний cлoвник yкpaïнcькoï мoБи: в 7-ми т. / 3a peд. О. С. Meльничyкa. — К. : Игук. дyмкa, 1982 - 2007. — T. i - 5.
4. Жypaвлeв А. Ф. Лeкcикocтaтиcтичecкoe мoдeлиpoвaниe cиcтeмы cлaБянcкoгo языю-Б0г0 poдcтвa. — M.: ИздaтeльcтБO Индpик, 1994. — 254 c.
5. Kyprara Л. В. Пaннoнocлaвянcкaя языкoБaя oбщнocть в cиcтeмe диaлeктныx
отношений праславянского языка // Славянское языкознание. XI Межд. съезд славистов. Братислава, сентябрь 1993 г. Доклады российской делегации / Отв. ред. акад. Н. И. Толстой. — М.: Наука, 1993. — С. 36 - 46.
6. Нечитайло И. Н. Праславянские диалектизмы отглагольного происхождения в русском языке, их семантика и распространение // Материалы XI Конгресса МАПРЯЛ «Мир русского слова и русское слово в мире». — Т. 3. — Варна, 2007. — С. 156 - 160.
7. Речник на македонскиот ]азик со српскохрватски толкувааа / Ред. Б. Конески; сост. Т. Димитровски, Б. Корубин, Т. Стаматоски. — Скоще : Ин-т за македонски ]азик. — 1961 — 1969.
8. Речник српскохрватског каижевног и народног ]езика. — Београд: Српска Академща наука: Институт за српскохрватски ]език, 1959 — 1978.
9. Словарь русских народных говоров / Под ред. Ф. П. Филина и Ф. П. Сороколетова. — Л. : Наука, 1961 - 1999. — Вып. 1 - 33.
10. Словник пдрошм1в Украши. — К.: Наук. думка, 1979. — 780 с.
11. Трубачев О. Н. Регионализмы русской лексики на фоне учения о праславянском лексическом диалектизме // Русская региональная лексика XI - XVII вв. — М.: Наука, 1987. — С.17 - 28.
12. Этимологический словарь славянских языков: Праславянский лексический фонд // Под. ред. О. Н. Трубачева. — Вып. VII, XI, XII, XV, XXI. — М.: Наука, 1974 - 2000.
13. Hraste M., Simunovic P. Cakavisch-deutsches Lexicon / Unter Mitarbeit und Redaktion von R. Olesch // Slavistische Forschungen 25/1. — T.1. — Köln ; Wien, 1979.
14. Kalal M. Slovensky slovnik z literatury aj nareci (Slovensko-cesky slovnik a cesky ukazovatel'. — Banska Bystrica, nakladom vlostnym, 1924. — 992 s.
15. Muka E. Slownik dolnoserbskeje recy a jeje narecow. St. Pb., 1911. — Praha, 1926, 1928. — Bd. I - III.
16. Orlovski J. Gemersky narecovy slovnik. — Martin: Osveta, 1982. — 423 s.
17. Rjecnik hrvatskoga ili srpskoga jezika / Obraduje B. Danicic. — Zagreb: Jugoslavenska Akademija znanosti i umjetnosti. — 1880 - 1976.
18. Stieber Z. Zarys gramatyki porownawczej jçzykow slowianskich. — Warszawa: PWN, 1989. — 266 s.
Нечитайло И. М. Праславянские девербативы в диалектологическом ракурсе.
В статье рассмотрены диалектные девербативные имена-зоонимы праславянского времени в территориальном, сравительно-историческом и семантическом аспектах, проанализированы их семантико-словообразовательные типы.
Ключевые слова: девербативная лексика, семантико-словообразователльные типы, семантические трансформации, праславянский дiалектизм.
Nechitaylo I. Proto-Slavic deverbatives in the dialectological foreshortening.
The investigations of dialectal verbal names-zoonyms of Proto-Slavic age in territorial, comparative-historic and semantic aspects are presented in the given article. Their semantic and word-building types are analyzed.
Key words: verbal words, semantic and word-building types, semantic transformations, Proto-Slavic dialectism.
Статья поступила в редакцию 30 сентября 2010 г.
