CC BY
16Ученые записки Крымского федерального университета имени В. И. Вернадского Филологические науки. Том 1 (67). № 1. 2015 г. С. 36-40.
УДК 811.161.2'282+81'373.7'38
ФУНКЦ1ОНУВАННЯ ФРАЗЕОЛОГ1ЧНИХ ОДИНИЦЬ З Д1АЛЕКТНИМ КОМПОНЕНТОМ У МОВ1 ХУДОЖН1Х ТВОР1В
Дехтярева Е. В.
Таврическая академия Крымского федерального университета имени В. И. Вернадского,
Симферополь E-mail: dehtiaryova@rambler.ru
У стати на матерiалi художшх текстш укра1нських письменникiв кшця XIX - поч. XX ст. Л. Мартовича, В. Стефаника, Г. Хоткевича, М. Черемшини розглядаються фразеолопчш одиницi з д1алектним компонентом, 1х функци та стилiстична роль. Дiалектнi фразеологiзми репрезентують скарби украшсько1 фразеологй, пiдвищують емоцiйний фон художнiх творiв та дозволяють зафiксувати мовнi явища, поширенi лише на певнiй територй
Ключовi слова: фразеологiзм, даалектизм, дiалектна фразеолог1я, художнiй текст, контекст.
ВСТУП
Мова художньо! л1тератури з лшгвютичного погляду становить оргашчну едшсть широкого спектра взаемоддачих виражальних засоб1в, серед яких помине мюце належить фразеолопчним одиницям. Здебшьшого фразеолопзми не лише називають предмети, дп, явища, а й одночасно оцшюють 1х, виражають ставлення до них, експресивно характеризують. Естетична роль фразеолопчних одиниць у художнш л1тератур1 зумовлена 1х природною образшстю й емотившстю, а також умшням автора вщбрати потр1бний матер1ал i ввести його в текст, шдпорядкувати авторському задумовi.
Питанням функцюнування фразеологiзмiв у текстах присвячено роботи Л. Г. Авксентьева, M. Ф. Алефiренка, В. М. Бшоноженко, В. М. Вакурова, С. А. Ганж^ I. С. Гнатюк, В. С. Калашника, М. П. Коломiйця, Л. Г. Скрипник, В. Д. Ужченка, В. А. Чабаненка та ш.
Особливого значення набувае вивчення мови художшх творiв тих письменникiв, яю е носiями живого говiркового мовлення.
Актуальшсть зумовлена необхiднiстю репрезентувати дiалектну фразеологiю, встановити ll комунiкативний потенщал, функцiональне навантаження в художнiх текстах.
Мета - проаналiзувати функцiонування фразеолопчних одиниць з компонентом^алектизмом у мовi художнiх творiв, з'ясувати роль дiалектних фразеологiчних одиниць (далi ДФО) у створенш вiдповiдного стилiстичного ефекту.
Матерiалом для CTaTTi послугували ДФО, тд якими ми розумiемо вiдносно цшсне словосполучення зi складною семантичною структурою, функцюнування якого обмежуеться певною територiею, дiбранi з творiв Леся Мартовича, Василя Стефаника, Гната Хоткевича, Марка Черемшини.
ОСНОВНА ЧАСТИНА
1з погляду стилютики ДФО виконують функщю художньо-естетичних засобiв i передбачають вiдповiдну оцiнку читачами художшх текстiв. "Художньо-стильова норма мотивуе використання ДФО як художнього засобу, який урiзномаштнюе мову персонажiв, виявляе локальний колорит художньо! оповiдi, iвдивiдуалiзуe стиль письменника й стилiзуе комушкативш жанри" [2, с. 200].Разом з шшими виражальними засобами ДФО реатзують функци художнiх творiв. Окрiм того, ДФО тдкреслюють найдрiбнiшi деталi явищ, предметiв, реалiй довкiлля. Однак тут повинна виявитися неабияка авторська майстершсть, оскiльки лише за тако! умови можна досягти бажаного ефекту.
Дiалектний характер уживаних письменниками ФО виявляеться у наявносп в !хньому склащ компонентiв-дiалектизмiв. Для ДФО найбiльш характерною ознакою е поява при лтературному дiесловi дiалектизму, який вносить у контекст мюцевий колорит: напр.: дiал.: кидати кальму (кальмо - ганьба [3, с. 421]): Але 1ван И спинив: - Спам'ятайся, дурна! А хто ж би таку "кальму" кидав на чоловша [3, с. 344].
Дiалектизми вживаються, зазвичай, у мовi персонажiв, використовуючись як один iз способiв тишзаци художнього образу, е засобами характеристики й самохарактеристики персонажв, доповненням !х мовно! характеристики, наприклад: робити веймiр (щал. веймiр - галас): А ти, мерзо, знов хочеш робити веймiр на всi люди [6, с. 23];
зi свiту спрахтити (щал. спрахтити - звести зi свггу[1, с. 176]): С такi, що не в мирностi межи собовжиют та вна би рада го зi свiту спрахтити, а вш ! [8, с. 149];
стулити (заткати / заткнути) хавку (щал. хавка - рот, глотка [1, с. 199]): 1ди й ти за Гриньком та там будете оба смiятися з того святця, - сказав 1ван, - а тут стули хавку[3, с. 237]; Одна жшка верещала особливо. Довбуш крикнув Василевi Мельнику: - З'ежи ! та заткни хаву, аби не верескотша [8, с. 283];
лягти у деревище (дiал. деревище - домовина, труна [1, с. 57]): А най ти ляжеш у деревище, та й що я варт[9, с. 271].
Дiалектнi компоненти у складi ФО певною мiрою стилiзують мову художнього твору, надають оповiдi емоцiйно-експресивних вiдтiнкiв, створюють художньо-естетичну атмосферу в лтературному текстi: смучя година (дiал. смучий -чортячий, анафемський [9, с. 319]): Вижу надходит смучя година, але чути не чую, хоть з гармати стршейте. - Та-бо то й страху дае та смучя година! - перервав Митро Пужливий[9, с. 137-138].
Майстершсть авторiв полягае в умшш дiбрати такий дiалектний компонент, який не порушуе смислово! цшсносп ФО, а надае !й нового вiдтiнку. 1з метою тдкреслення саме глибини переживань, виражених фразеологiзмами, письменники часто використовують компонент^алектизм: Господи! Як дало менi пуду - волосе д'гори здшмалоси...[8, с. 113]; - Ого! Вщ, i син його покiйник, бо кош самi вернули з форшпанiв та iржут селом, аж пуду дае [10, с. 179] - дати пуду "Лякати, страхати кого-небудь" [7, с. 214].
Дiалектний компонент у ФО - це найчастше iменники, якi конкретизують значення ДФО: - А нехай би й крейцаря не був варт, то не позирай на нього ласим оком, - сказав Гаевий [3, с. 199] - пор.: лгг. не варт гроша [7, с. 68]; Най лишень
37
ксьондз докшчуть то, що ми зтемо, тa й доляри сaмi y кишеню [9, с. 205] -
пор.: лгг. копiйкa в кишеню пливе [7, c. 389]. Використовуючи дiaлектний фpaзеологiчний мaтеpiaл, письменники y твоpax пpaгнyть конкpетизyвaти нaдто зaгaльне знaчення ФО стосовно зобpaжyвaноï ситyaцiï. Тaк, y нaведениx контекстax викоpистaння компонентiв кpейцap (дpiбнa розмшт монетa 3i сpiблa й мед^ якa пеpебyвaлa в обiгy в Австро-Угорськш iмпеpiï тa Пiвденнiй Н1меччиш до кiнця XIX ст. [5, т. 4, c. 333]) тa доляри (гpошовa одиниця США i деякж iншиx кpaïн [5, т. 2, c. 357]) yмотивовaнa обсгавитми тогочaсного життя нapодy, вiдбивae pеaльний змiст зобpaжyвaного.
Дослiджyвaний мaтеpiaл зaсвiдчye, що письменники доволi чaсто використовують дiaлектнi дieсловa: блaвyчити - мapнyвaти, робити aбияк [4, c. ЗЗ]: Кaжyть: мaeш суди, боронися. Як же бщному чоловiковi боронитися? Pa3: не мae вiдки (тaки то коштуе), a друге: блaвyчить чaс [З, с. 38]. Це посилюе iнфоpмaцiйний плaн ДФО, детaлiзye тa iндивiдyaлiзye висловлювaння геро1'в твоpiв, точшше вiдтвоpюe aтмосфеpy описyвaного тa формуе aвтоpське стaвлення до повiдомлювaного.
B^ip дiaлектного компоненту мaйже зaвжди визнaчaeться змiстом контексту aбо мовно1' ситyaцiï. Герой новели В. Стефaникa "Кaмiнний xpест" Iвaн Дiдyx, збиpaючись покинути piдне село тa землю, m якiй пpопpaцювaв цiле життя, i roixara до Кaнaди, дуже CTpa^ae, оскiльки мусить зaлишити все, чому присвятив свое життя: Тaк бaнyю 3a тим горбом, як дитит 3a цицков. Я нa шм вiк свiй спендив i окaлiчiв-eм. Коби-м мiг, тa й би-м го в nayxy сxовaв, тa й вьив з собов y свгг. Бaнно ми зa тйменшов кpiшков y селi, зa тйменшов дитинов, aле зa тим горбом тaки нiколи не пеpебaнyю [6, с. 68]. Зaвдяки викоpистaнню бшьш емоцiйного дiaлектного дieсловa спендити - тяжко прожити [4, c. 511], aвтоp досягae потpiбноï смислово1' нaпpyженостi тa пеpедae стaн pозпaчy, сильш дyшевнi пеpеживaння головного героя.
Подiбнa iстоpiя вiдбyвaeться й iз герошею повiстi Л. Мapтовичa '^бобон", ята пеpеживae зa мapно втpaченi роки: Змaлювaлa собi обpaз тодi, як pоздyмyвaлa нaд тим, що зaгиpилa свiй вiк молодий. Анi одт мpiя молодостi не спpaвдилaся: все сталось якpaз нaвивоpiт [З, с. 276]. Дiaлектне дieслово зaгиpити - губити, дiвaти кудись [4, c. 127] яскpaвiше пеpедae емоцiйний стан геpоïнi тa допомaгae кpaще зрозум^и iдейне спpямyвaння твору.
Bплiтaючи ДФО y танву xyдожнього тексту, письменники нaмaгaються достовipно зобpaзити кожну конкретну ситyaцiю, пеpедaти нaстpiй пеpсонaжiв тa досягти бaжaного xyдожнього ефекту: Мaйте розум, пaнове гaзди, не подyфaльтеси, не лиxословте, бо зa mm вaxмiщя гостpa кapa. Адi, Юсип зaштpик тепер y бiдy, тa й не знaти, ци вийде з припону [9, с.51], де дiaл. зaштpикнyти - зaскочити, встрибнути [4, c. 150]; дiaл. пришн - мотузок, pемiнь, яким прив'язують кого-, що-небудь [5, т. 7, с. 709]). Змaльовyючи життя героя, aвтоp веде pозповiдь мовою, близькою до усного нapодного мовлення, й ДФО тут природно вплiтaeться в мовну ткaнинy оповiдaння.
Фiксyeмо в xyдожнix твоpax фpaзеологiзми, yсi компоненти якж е дiaлектизмaми. Тaкi ДФО уможливлюють y xyдожньомy стилi мaксимaльне
38
наближення до дшсносп, опис життя з ушма його подробицями, створення мюцевого колориту, типiзацiю характерiв представниюв рiзних соцiальних прошаркiв: Чому його з ними розлучили, чому його беруть геть вщ роботи, а 1х лишають, чому його убрали по-великодньому, а на них руб на рубi? [9, с. 237], де дiал. руб - шов на тканиш; рубець на рубщ, латка на латцi [4, с. 69];
Не бштеси, дiдику та й бабко, ек купите меш стрiльбу, то я тотi карби вистршею шо до лаби [10, с. 34], де дiал. лаба - нога [4, с. 246].
У художшх творах ДФО виконують комушкативну, експресивно-виражальну, номiнативну, стилетвiрну функци. Вони унаочнюють можливостi укра!нсько1 мови в передаваннi вiдтiнкiв думок i почуттiв, сприяють виявленню ставлення автора до описуваного, ощнщ явищ i фактiв дiйсностi, у своему рiзновидi е свщченням не тiльки багатства мови, а й 11 еластичноси, багатовимiрностi й точностi: А вже тодi два сторожi - ой дурне-е... Боже, Боже... Вже йк не дав Гостдь розуму, то мовч. Лшше мовч. А вни... €к роздепили хаву, то оден одно скаже, другий додаст [8, с. 275], де дiал. роздепити - вщкрити, хава - рот [4, с. 608];
- То щ вороги тановлять мене у бульбону, а мого адвоката затмило [9., с. 214], де дiал. становлять - штовхають, бульбона- прiрва, западина на сухому мющ; трясовина [4, с. 42]; Гет люде падут у долину так, як би 1х хто трутив у бульбону [6, с. 84], де дiал. трутити - штовхати, пхати [1, с. 189].
ВИСНОВОК
Отже, аналiз дiалектноl фразеологи укра1нсько1 мови на матерiалi творiв художньо! лтератури дае змогу простежити 1х стилютичний потенцiал. Одержанi результати можуть бути використаш для подальшо! розробки теоретичних проблем дiалектноl фразеологи, лiнгвiстики тексту, зокрема особливостей функщонування ДФО в художшх текстах. Поглиблять вщомосп про нащонально-культурну специфiку укра1нсько1 фразеолопчно1 системи, слугуватимуть базою для вивчення мовно! репрезентацп особливостей письменницького свiтосприйняття.
Список лггератури
1. Гуцульсью гов1рки: Короткий словник / НАН Украши. 1нститут украшознавства 1меш I. Крип'якевича ; [уклад. Г. Гузар, Я. Закревська та ш.]. - Льв1в, 1997. - 230 с.
2. Ермоленко С. Пдаркове багатоголосся сучасно1 украшсько1 прози / С. Ермоленко // Украшознавство. - 2008. - № 1. - С. 198-204.
3. Мартович Лесь Твори / Лесь Мартович. - К. : Дтпро, 1976. - 428 с.
4. Словник буковинських гов1рок / за заг. ред. Н. В. Гуйванюк. - Черн1вц1 : Рута, 2005. - 688 с.
5. Словник укра1нсько1 мови : в 11 т. / [ред. кол. I. К. Бшодвд та ш.]. - К. : Наук. думка, 1970-1980.
6. Стефаник В. Повне з1бр. твор1в : у 3-х т. / Василь Стефаник. - К., 1949. - Т. 1. - 377 с.
7. Фразеолопчний словник укра1нсько1 мови : [у 2-х кн.] / [упоряд. В. М. Бшоноженко та ш.]. - К. : Наук. думка, 1993. - 984 с.
8. Хоткевич Г. Довбуш : [повють] / ГнатХоткевич. - К. : Дшпро, 2004. - 392 с.
9. Черемшина М. Твори в двох томах / Марко Черемшина. - К. : Наук. думка, 1974. - Т. 1. - 336 с.
39
ФУНКЦИОНИРОВАНИЕ ФРАЗЕОЛОГИЧЕСКИХ ЕДИНИЦ С КОМПОНЕНТОМ-ДИАЛЕКТИЗМОМ В ЯЗЫКЕ ХУДОЖЕСТВЕННЫХ
ПРОИЗВЕДЕНИЙ
Дехтярёва Е. В.
В статье на материале художественных текстов украинских писателей конца XIX - нач. XX вв. Л. Мартовича, В. Стефаника, Г. Хоткевича, М. Черемшины рассматриваются фразеологические единицы с диалектным компонентом, их функции и стилистическая роль.Диалектные фразеологизмы репрезентируют богатства украинской фразеологии, повышают эмоциональный фон художественных произведений и позволяют зафиксировать языковые явления, распространенные только на определенной территории.
Ключевые слова: фразеологизм, диалектизм, диалектная фразеология, художественный текст, контекст.
FUNCTIONING OF PHRASEOLOGICAL NITS WITH COMPONENT-DIALECTISM IN THE LANGUAGE OF WORKS OF ART
Dekhtyareva E. V.
In the article, on the material of artistic texts of Ukrainian writers of the late XIX - early XX centuries -L. Martovych, V. Stefanik, G. Khotkevych, M. Cheremshina - phraseological units with dialectal components are examined, as well as their functions and stylistic role. Dialectal phraseologisms represent richness of Ukrainian phraseology, increase the emotional background of works of art and enable to fix linguistic phenomenon common only for a certain area.
Keywords: phraseologism, dialecticism, dialect phraseology, artistic texts, context.
40
