CC BY
51МОВНА ДИНАМ1КА В СТАБ1ЛЬНО АКТИВНИХ СЛОВОТВ1РНИХ МОДЕЛЯХ УКРА1НСЬКО1 МОВИ
© Кислюк Л.П.*
1нститут укра!нсько! мови НАН Укра!ни, Укра!на, м. Ки!в
У статп розглянуто динамжу оновлення словотворчих ресурс1в су-часно1 украшсько! мови. На матер1ал новотвор1в у двох стабшьно ак-тивних словотирних моделях категори назв особи виявлено розширен-ня й оновлення тирно! бази, повторне використання моделей, стиистич-ну та семантичну диференщацта пох^дних, вплив 1х функцюнування у мовнш практиц на сучасну словотирну норму.
Rrn4oei слова: мовна динамжа, словотворч1 ресурси, словотв1рна модель, новотир.
Аксюмою стало розумшня л1нгводинам1ки як наслвдку соцюдинамши. Вияв мовно! динам1ки дослвдники спостерпнють навколо «ключових сл1в» епохи (за визначенням О.А. Земсько!), як1 позначають поняття, що «перебу-вають у фокус сощально! уваги» [5, с. 92]. У словотворент синхронна ди-нам1ка виявляеться в оновленш словотворчих ресурав номшаци, засоб1в, способ1в i моделей побудови нових сл1в.
Питания динамши сучасних слов’янських мов перебувають у ценгрi ува-ги сучасних слов’янських дериватолопв; iнновацiйнi процеси грунтовно дос-лiджено авторами колективно! монографи «Словотворення. Номшащя» [20]; розглянуто учасниками тематичного блоку «Динамжа та стабшьшсть лек-сичних i словотвiрних систем слов’янських мов» на XIV Мiжнародному з’!зд славiстiв [3], учасниками засвдань Комси зi слов’янського словотворення при МКС: «Новi явища в слов’янському словотвореннi: система i функцю-нування» [11], «Словотворення i його ресурси у слов’янських мовах» [18]. Динамжу змiн в укра!нському лексикош дослвджено в низцi монографiчних праць укра!нських учених [6, 8, 10, 16, 17]; ввдображено у рiзнотипних словниках ново! укра!нсько! лексики [1, 2, 9, 12, 13, 15].
Моделювальний характер будови словотвору мае консервативний характер порiвняно з вiдкритiстю лексично! системи, однак у межах уже наявно! системи словотворчих ресурав й чи iншi моделi можуть aктивiзувaтися. Поняття словотворчих ресурс1в, запропоноване I.I. Коваликом «на означення ресурсiв мови, як1 беруть активну участь у процесi творення слш» [7, с. 358], використано з урахуванням його активностi, особливо помттно! на фонi по-тужно! хвилi ново! похвдно! лексики. Актившсть як поняття мовно! практики характеризуе житгездатнiсть певно! словотвiрноl моделi чи словотворчих
* Старший научный сотрудник отдела структурно-математической лингвистики, кандидат филологических наук.
122
ЯЗЫК И КУЛЬТУРА
ресурав, викликане позамовними факторами i виявляеться яшсно й емтри-чно у творенш нових одиниць в узусi; а продуктивтсть як результат актив-носп виявляеться кiлькiсно через певний часовий промiжок у системi сло-вотвору i вимагае реалiзацii у хоча би двох мовних одиницях. Словотвiрну модель розглядаемо як схему творения деривапв у межах одного словотвiр-ного типу, яка враховуе поеднання базово! основи з дериватором без ураху-вання словотвiрноi семантики, але з урахуванням морфонологiчних ознак (за Н.О. Янко-Триницькою) [19].
Сгабiльна актившсть словотвiрноi моделi означае як И актившсть у синхронному словотворенш, так i продуктивнiсть, тобто поширешсть утворень за такою моделлю. Поняття «активний» застосовуемо до словотвiрноi моде-лi чи форманта за наявносп десяти i бiльше прикладiв новотворiв - нових похвдних одиниць, яш з’явилися за 1991-2014 роки. У стати для аиалiзу об-рано дт словотвiрнi моделi з тих, яш перебувають у зонi найактившшого оновлення. Це моделi суфiксального творення iменникiв категорii назви особи з суфшсом -ник, утворенi ввд iменникових (N + -ник - 46 новотворiв) та ввд дiеслiвних твiрних основ (V + -ник - 25 новотворiв). Для порiвняння ви-користано данi про продуктивтсть словотвiрного типу з академiчного ви-даиия [14], яке ввдображае стан украшського лексикону середини ХХ сто-лiття, та даиi про актившсть моделi з Комп’ютерного фонду шновацш (КФ1) вщщлу структурно-математично! лiнгвiстики 1нституту украшсько! мови НАН Укра!ни обсягом понад 20 тисяч одиниць, сформованого на матерiалi ЗМ1 1995-2013 рошв, а також iндексу нових тв з [6].
Порiвняния двох моделей, яш мають омонiмiчний дериватор -ник i вщ-рiзияються частиномовною належшстю твiрних основ, виявляе як стльт ознаки в процесах !х оновлення, так i вiдмiнностi у прюритетах !х уживан-ня, впливу на сучасну словотвiрну норму
За крш^ем новизни похвдна лексика об’еднуе три групи дериватiв:
1. новотвори - новi похвдш одиниц1 номiнацii, зокрема, утворенi ввд не-озапозичень, неосемангизмiв (клонувальник, медшник, мережник);
2. активiзованi (поверненi) - похiднi одиницi номшаци, вилученi з ук-рашських лексикографiчних видань у перiод 1934-1991 рошв з по-замовних причин (державник);
3. стилютичт новотвори, яш функцiонували в розмовному мовлент, але були вiдсутнi в лексикографiчних виданнях або друкованих текстах до 1991 року (ктошник).
Суфшс -ник 1.1. Ковалик розглядав серед суфiксiв-омонiмiв, як1 е сино-нiмiчними до iнших суфiксiв (-ець, -icr, -ор) у межах одного словотвiрного розряду агентивно-професiйних iменникiв [7, с. 311-312]. Словотвiрна модель N + -ник на позначення нот предметно! ознаки в украшсьшй мовi виявляе продуктивнiсть у творенш назв оаб iз розгалуженою системою зна-чень: назви осiб за родом дiяльностi, за соц1альним становищем, званням,
Фразеология и языковая динамика
123
полтгачними поглядами; назви oci6 за характерною ознакою, поведшкою [14, с. 76-77]. Оновлення твiрноi бази 4iei моделi вiдбуваeться за рахунок неозапозичень, аброоснов, неосемантизмiв, повторного використання сло-вотвiрноi моделi.
У новотворах конкретне лексичне значения деривата визначене лексич-ним значенням iменника-мотиватора - ‘той, що мае вщношення до названого iменником-мотиватором,: бюджетник, дефолтник, diacnopnuK, кавеен-ник, КВНник, офшорник, перемовник, niapHUK, списочник, фестивальник. Новi деривати активно функцюнують у ЗМ1: А от партнерцЬ колишнього кавеенника Володимира Зеленського Оленi Шоптенко не до стльних твор-чих платв. (ВЗ, № 208 (3371), 9-15.11.2006, с. 8); Гектар волi в Гуляйnолi за-хопили фестивальники зусЬег Украгни... (УМ, № 157, 30.08.2006, с. 8).
Бшьшють новотворiв мають нейтральне стилютичне забарвлення. Од-нак модель завжди виявляла активнють у живш мовнш практицi, тому серед аналiзованих одиниць немало розмовних утворень, часто експресивно мар-кованих, яко навряд чи стануть набутком лiтерагурноi' мови, як нових: валютник, джипник, тусЬвник, так i вiдомих ще з радянських часiв, яко функ-цiонували тiльки в розмовному мовленш, а до текстiв та неолопчних словников потрапили лише в перюд незалежностi: ктошник, лiмiтник: Причини, зяких тношники виршили дати копняка свогй «дштй коpовi», м'яко кажу-чи, незрозумт (УМ, № 157, 30.08.2006, с. 16); ... вукрагнських клубах ставка робиться насамперед на «лшШнитв» (Д, № 104, 30.06.2006, с. 22).
Переважна бшьшють аналiзованих одиниць позначають назви професш, занять, утвореш за ввдношенням особи до предмета чи об’екта заняття: автобусник, гелЬкоптерник, Ьнтернетник, комп’ютерник, ландшафтник, ма-ршрутник, мас-медЬйник, медЬйник, мережник, рекламник: ...з «дрЬмучими дилетантами» ... справжнЬ штернетники не стлкуються (ГУ № 110,
17.06.2006, с. 11); Громадський транспорт впорався Ьз перевезенням паса-жирЬв пЬд час страйку маршрутникв. (Х, № 51, 21.03.2008); Подяки мас-медшникам i зв'язкЬвцям (УС, № 39, 17-23.11.2006, с. 3); ... журналЬсти, що Ьгнорують особливостЬ розвитку журналЬстики власног крагни i закрива-ють очЬ на промахи захЬдних медшникв (Д, № 197, 31.10.2008, с. 9); У ба-гатьох оргатзацЬях на фахЬвця-мережника покладаються... (profi.org.ua, meta.ua, 11.03.2009).
Деяко назви ошб утвореш за назвою мюця роботи: галерейник, музейник, радЬйник, пор.: ЗвЬдти музейникв не посмЬли вигнати навть поганЬ кому-няки. (Пост, № 6, 00.03.2007, с. 20); Директор «Свропи ФМ» стверджуе: Ьдея протистояти СердючцЬ на СвробаченнЬ виникла в колективЬ радшни-к1в. (ГПУ, № 31 (314), 22.02.2007, с. 8). Новотвiр галерейник е зразком повторного використання словотвiрноi моделi й виявляе багатозначнють, бли-зьку до омотмн - це може бути i ‘власник художньоi галереГ, i ‘пращвник
124
ЯЗЫК И КУЛЬТУРА
художньо! галере!’ (щ значения пов’язаш, за твердженням О.П. £рмаково! «лише спiльнiстю ввдношень до одного тв!рного», а «повторна реал1защя словотвiрно! моделi ... можлива в межах одше! поняттево! групи (особи чи предмета) або в рiзних», де кожне нове значення е iдiомaтичним, мае свое «смислове нарощення» [4, с. 239].
Частина новотворiв 3i значенням ‘той, хто працюе в.’ мотивована аб-ревiaтурaми - назвами установ чи оргашзацш у трaислiтеровaиому, транск-рибованому чи неaдaптовaиому виглядк ДА1шник (дашник, даХшник) (розм.), еменесник, емзеесник, МНС-ник, ПТУшник (розм., давно ввдоме, але не зафь ксоване в словниках): ... тепер дагшники стануть такими co6i дшьничними (Експрес, № 23, 21.02-28.02.2008, с. 13); ... якрозповти «еменесники», Олек-сш та 1рина nid час шторму випали за борт... (УМ, № 158, 31.08.2006, с. 2). Деривати, утвореш ввд назв спецслужб, до дзяльносп яких несхвально ставиться суспшьство, збериають негативний експресивний ввдтшок i марко-вaиi як розмовиi: СБУшник, есбеушник, ефесбешник, кагебешник, цееруш-ник: Люстрацшний закон у принцип заборонив працювати колиштм кагебешникам у державтй сферi (Д № 147, 04.09.2007, с. 7). Якщо твiрнa аброо-снова заюнчуеться на голосний, то морфонолопчна взаемодя з суфiксом -ник здшспюеться через його модифшащю у вaрiaит -шник внаслвдок фонетично-го пристосування к1нця основи та початку суфшса. Цей суфiкс мае стилюти-чно знижене забарвлення, тому так! похвдш завжди набувають розмовного, стилютично зниженого характеру й школи не вживаються в офщйно-дшо-вих текстах.
Наявний у СУМ! валютник (розм.) «спекулянт чужоземною валютою, що одержуе прибутки, здшснюючи протизаконш валютш операци» (СУМ I, 286), у сучасному сустльств! мае шакшу правову оцшку д!яльносп, а тому набув уточнень лексико-словотв!рного значення у текстах сучасних ЗМ1: валютник - ‘особа, яка заробляе на р!знищ курсу при продажу'-кушвд валю-ти’: «валютники» бшьше орieнтуються на мiжбанкiвський курс валют, тж на офщтний (УМ, № 7 16.01.2009, с. 2).
Серед актив!зованих похудних на зразок стилютично нейтрального державник, ввдсутшх у словниках радянського перюду, але наявних у словниках початку ХХ столитя, на матеруал! текспв сучасних ЗМ1 виявлено пе-вш змши семантично! структури деривата, як1 можна квалуфшувати i як роз-виток багатозначносп, i як омошмш внаслудок повторного використання словотвУрно! модели державник - ‘прибУчник державноспУ.е вс тдстави сумтватися, що досвiдчений ф^вець i переконаний укратський державник О.Дубина мш з добро'1 волi niдnисати ц документи (Лиаб!знес1нформ, 23.01.2009); у розмовному мовленш державник функцюнуе у значенш ‘дер-жавний службовець’, ‘студент, який вчиться за державний кошт’.
Серед новотворУв виявлено омон1ми, зумовлен! явищем множинносп мотиваци. Контексти допомагають розр!зняти значення ввдсубстантивного
Фразеология и языковая динамика
125
деривата бюджетник у значент ‘особа, працю яко! оплачують з державного бюджету’: Держава не тдтмае бюджетникам зарплати до рiвня серед-ньог по npoMu^oeocmi (ДТ, № 12 (641), 31.03 - 6.04.2007, с. 16); та ввдад’ек-тивного похвдного з шшою словотвiрною структурою - ‘депутат, який пра-цюе в Бюджетному комiтетi Верховно! Ради’: Вiдтак депутати не мати-муть змоги проанал1зувати напрацювання «бюджетнимв» is парламенту та уряду... (УМ, № 201 (2988). Наступна пара омонiмiв - ввдсубстантивт по-хвдт, де конкретне значення залежить ввд сфери даяльносп ‘особи, яка здшс-нюе дiяльнiсть вщповщно до контракту’: ... «контрактники» (студенти -Л.К.) можуть перейти на платний факультет ВНЗ... (Д, №109, 07.07.2006, с. 18); Такий плакат агiтуe записуватися в контрактники (вiйськовi - Л.К.) бтя штабу гвардтськог моторизованоi бригади в Новоград^Волинському (ГУ № 91, 20.05.2006, с. 1).
Деяш новотвори виявляють спецiалiзацiю у значеннi порiвняно зi значениям твiрнош, скаж1мо, ‘квота’ - «частка, норма чого-небудь» мае спеща-лiзованi значення (податкова квота, виборча квота), як1 реалiзують новотвори - назви оаб: «квотники» Мтсоцполтики Украгни; «квотники» тдпри-емства; квотники парламентського списку БЮТ; квотники з ПРП. У роз-мовному мовлент вживають новотвiр квотник на позначення студенпв, як1 мають певнi пiльги (квоти) при встут до ВНЗ.
Деривати, утворенi за iншою моделлю V + -ник / -льник, мотивоваш дiесловом iз загальним словотвiрним значенням ‘носiй процесуально! озна-ки’, належать до одте! з базових словотвiрних категорiй назв оаб. Серед рiзних словотвiрних значень у межах категори назвемо такт особа як вико-навець певно! дi!, названо! дiесловом (за сталим заняттям, професiею або за тимчасовим заняттям) та особа як носш певно! процесуально! ознаки, що визначае !"! поведiнку, погляди, соцiальний стан [14, с. 57-58].
Новотвори об’еднаш словотвiрним значенням ‘той, хто здшснюе / вико-нуе д1ю, названу дiесловом-мотиватором’. Твiрними основами е даеслова iншомовного походження та питомi. У бшьшосп новотворiв збережено дiе-^вну основу й додано варiнт суфжса -льник. Ця модель активно випсняе субстантивований активний дiеприкметник на позначення особи, блокова-ний сучасною словотвiрною нормою укра!нсько! мови.
Похiднi становлять двi групи за словотвiрним значенням. 1. Виконавець певно! ди, названо! даесловом (за сталим заняттям, профеаею або за тимчасовим заняттям): блокувальник, виступальник, грачувальник (розм.), клону-вальник, мтингувальник, наздоганяльник, паркувальник, ткетувальник, подо-рожувальник, погдальник, продукувальник, протестувальник, татуювальник, тестувальник, фшьмувальник: Блокувальники гостинно запрошують при-гощатися працiвникiв парламенту, що проходять повз (ГПУ № 32 (315),
23.02.2006, с. 4); Не забарилися з цтами i таксисти неофщтт, вiдомiшi в
126
ЯЗЫК И КУЛЬТУРА
Hapodi як «грачувальники» (lenta.mk.ua, 2009); СБУ порушила справу проти клонувальникв «мертвих душ» у Мapiупoлi (expres.ua, 19.02.2009); У Кри-му Кушнарьов, Шуфрич i Табачник пеpевipяють, чим харчуються мгтингу-вальники (УП, 8.06.2006); Паркувальники здебтьшого працюють на влас-ну кишеню та кишеню ix власниюв (УС, № 2, 12-18.01.2007, с. 2); ...у зв ’явку з великим напливом ткетувальнитв Кшв зткнувся з масою проблем (УМ, № 66, 12.04. 2007, с. 2); Зверху ви можете побачити емблему конвенци, ii малював мш татуювальник, i це буде мое майбутне тату (сайт «Нлчний Льв1в», 25.02.2009, night-lviv.com); Адже лише з укратськоХ мови та лте-ратури ми спoдiвaемoся близько 3 мшьйотв тестувальникв (Експрес, № 12, 31.01-07.02.2008, с. 12).
2. Особа як носш певно! процесуально! ознаки, що визначае ii стан, по-ведшку, погляди: зaзiхaльник, матюкальник (розм.), реабттувальник, роз-чарувальник: Хто каже, що любить крашу, а недолюблюе мову ii, - облуд-ник i зазЬхальник на добро ближнього (УМ, 02.06.2006).
У новотворах вщбуваються певт морфонолопчш змши в дiеслiвнiй основу таю як усчення тематичного голосного в основи виступник, чергу-вання голосного: вiдбipник, очшьник, втрата / чергування приголосного на морфемному шви вiдмoвник, впровадник, заправник. Контексти демонстру-ють спектр уживання новотворiв та особливостi !хтх лексико-словотвiрних значень, скажiмо, вiдбipник - ‘той, хто ввдбирае (здiйснюе в(^р) на конкурс’, вiдмoвник - ‘той, хто ввдмовився (тдписав заяву про ввдмову ввд чо-го-н.)’: Цкаве питання: чому новий фшьм Юри Муpaтoвoi вгдбгрники не взяли на конкурс? (УМ, №18, 31.01.2009); ... у будь-який момент парламен-тська бтьшшть може задовольнити вс заяви «вгдмовникгв»... (УС, № 15,
23.04.2007, с. 5). Одш похвдш збертають загальне значення твiрного даесло-ва (клонувальник - ‘особа, яка клонуе (кошюе) що-небудь’), а iншi - його спецiалiзують, як вiдбipник, вiдмoвник (це може бути щдкреслено спещаль-ними знаками - лапками).
Найяскравiшим виявом динашки в цiй моделi е активiзащя новотворiв унаслiдок блокування субстантивованих активних дiеприкметникiв та запо-зичено! з росшсько! мови моделi V + -щик / -чик сучасною словотвiрною нормою на 1хню замiну.
Отже, словотвiрну динамiку в обох моделях спостериаемо через: 1) онов-лення й поповнення твiрноi бази за рахунок нових iменникових твiрних основ, за умови стаб№носл словотвiрноi модельно! бази; 2) повторне викори-стання словотвiрних моделей з iншим словотвiрним або лексико-словотвiр-ним значениям. До кола нових твiрних основ залучено ономастичну лексику: власт назви - iмена, прiзвища, назви партш, органiзацiй, часто у виглвд абревiатур; серед загальних назв переважають неозапозичення або неосеман-тизми. Оновлення категорiй зачiпають i саму категорiйну структуру укра!н-
Фразеология и языковая динамика
127
сько! мови, що зумовлюе динамшу словотв1рно! норми в 1менникових ново-творах: змшюються прюритети вживання, вщбуваеться блокування та замь на елеменпв (креативник ф креативщик; блокувальник, блокувальний ф бло-куючий), ствюнування та диференщащя !х (ктошник i ктороб, клонуваль-ник i клонмейкер).
Список лггератури:
1. Активт ресурси сучасно! укра1нсько1 номшаци: 1деограф1чний словник ново! лексики / £.А. Картловська, Л.П. Кислюк, Н.Ф. Клименко, В.1. Крит-ська, Т.К.Пуздирева, Ю.В.Романюк; Вщп. ред. £.А.Карпшовська. - К.: ТОВ «КММ», 2013. - 416 с.
2. Вшяр Г.М., Шпачук Л.Р. Словник новотвор1в украшсько! мови к1нця
XX столитя. - Кривий Pir, 2002. - Вип. 2. - 180 с.
3. Динашка та стаб№шсть лексичних i словотвiрних систем слов’янсь-ких мов. Тематичний блок. XIV Мiжнародний з’1зд славiстiв. 10.09-16.09. 2008, Охрид, Республша Македонiя. - Кшв, 2008. - 128 с.
4. Ермакова О.П. Влияние идиоматичности семантики производных слов на повторную реализацию словообразовательных моделей в русском именном словообразовании последних десятилетий (к проблеме взаимодействия словообразования и лексики) // Новые пути изучения словообразования славянских языков. 2-е заседание Междунар. комиссии по славянскому словообразованию, Магдебург, 9-11.10.97. - Magdeburg: Peter Lang, 1999. -
S. 239-245.
5. Земская Е.А. Активные процессы современного словопроизводства // Русский язык в конце XX столетия (1985-1995) / Под ред. Е.А.Земской. - 2-е изд. - М.: Языки рус. культуры, 2000. - С. 90-141.
6. Клименко Н.Ф., Картловська £.А., Кислюк Л.П. Динашчш процеси в сучасному украшському лексикот. - К.: Видавничий дiм Дмитра Бураго, 2008. - 336 с.
7. Ковалик I.I. Вчення про словотвiр // 1ван Ковалик. Вчення про словот-вiр. Вибранi пращ / Упорядник та автор передмови Василь Грещук. - 1вано-Франшвськ - Львiв: Мiсто НВ, 2007. - С. 21-169.
8. Коць Т.А. Лпературна норма у функцюнально-стильовш i структур-нiй парадигмi. - К.: Видавництво «Логос», 2010. - 303 с.
9. Мазурик Д. Нове в украшськш лексицк Словник-довщник. - Л.: Свгт, 2002. - 130 с.
10. Навальна M.I. Динамiка лексикону укра1нсько1 перюдики початку
XXI ст. - К.: Видавничий дiм Дмитра Бураго, 2011. - 328 с.
11. Новые явления в славянском словообразовании. Система и функционирование: Докл. XII Междунар. науч. конф. Комиссии по славянскому
128
ЯЗЫК И КУЛЬТУРА
словообразованию при Междунар. комитете славистов (Москва, 24-26 марта 2009 г.) / Под ред. Е.В. Петрухиной. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 2010.
12. Новi й актуалiзованi слова та значения: словниковi матерiали (20022010) / Кер. Проекту i в(дп. ред. О.М. Тищенко, авт. Колектив: В.О. Балог, Н.£. Лозова, Л.О. Тименко, О.М. Тищенко [1нститут украшсько! мови НАН Украши] - К.: Видавничий дiм Дмитра Бураго, 2010. - 280 с.
13. HOTi слова та значення: словник / 1н-т укр.. мови НАН Украши; ук-лали Л.В. Туровська, Л.М. Василькова. - К.: Довiра, 2008. - 271 с. - (Словники Украши).
14. Словотвiр сучасно! украшсько! лiтературноi мови. - К.: Наук. думка, 1979. - 406 с.
15. Словотворчють незалежно! Украши 1991-2011: Словник / Укладач А. Нелюба. - Х.: Харк1вське юторико-фшолопчне товариство, 2012. - 608 с.
16. Стишов О.А. Укранська лексика шнця ХХ столiття (на матерiалi мови засобiв масово! шформаци). - 2-ге вид., переробл. - К.: «Пугач», 2005. -388 с.
17. Струганець Л.В. Динашка лексичних норм украшсько! лiтературноi мови ХХ столггтя. - Тернопiль: Астон, 2002. - 352с.
18. Творба речи и юени ресурси у словенским ]езицима. Зборник радова са четрнаесте меЬународне научне конференцще Комисиjе за творбу речи при МеЬународном комитету слависта. Главни уредник: Ра_|на ДрагиЬевиЬ -Србща, Београд: Филолошки факультет универзитета у Београду, 2012. -771 с.
19. Янко-Триницкая Н.А. Словообразование в современном русском языке. - М.: Индрик, 2001. - 504 с.
20. Slowotworstwo / Nominacja. - Red. nauk. I.Ohnheiser. - Innsbruck: Univer. Innsbruck; Opole: Uniwer. Opolski, 2003. - 568 с.
Список скорочень використаних джерел
ВЗ - газета «Високий замок», Л^в - wz.lviv.ua.
ГПУ - газета «Говоримо по-укранськи».
ГУ - газета «Голос Украши» - golos.com.ua.
Д - газета «День» - day.kiev.ua.
ДТ - газета «Дзеркало тижня» - dt.ua.
Е - газета «Експрес» - еxpres.ua.
СУМ - Словник украшсько! мови: В 11 т. - К.: Наук. думка, 1970-1980.
УМ - газета «Укра!на молода» - umoloda.kiev.ua.
УП - штернет-газета «Укра!нська правда» - pravda.com.ua.
УС - газета «Укра!нська столиия».
Х - газета «Хрещатик», Ки!в - kreschatic.kiev.ua.
