CC BY
9
науч. конф. с междунар. участием.-СПб., 2000.-С. 448449.
5. Электромиография в диагностике нервно-мышечных заболеваний / Гехт Б.М., Касаткина Л.Ф.,
Самойлов М.И., Санадзе А.Г. - Таганрог: 1997.-370 с.
6. Kimura J. Elektrodiagnosis in diseases of nerve and muscle: principles and practice-Philadelphia: 1989.710 p.
УДК 616.62 - 007.46:576.31-053.31
I. О.Македонський МОРФОЛОГ1Я ДЕТРУЗОРА ПРИ ЕКСТРОФП
СЕЧОВОГО М1ХУРА У НОВОНАРОДЖЕНИХ Д1ТЕЙ
Днтропетровська мкька клШчна лiкарня № 3 iM. проф. М. Ф.Руднева (гол. лкар - к.мед.н. I. О.Македонський)
Ключовi слова : екстрофiя сечового Mixypa, новонародженi, детрузор, морфологiя, колаген Key words: bladder exstrophy, newborns, detrusor, morphology, collagen
Резюме. Проведено морфологическое изучение тканей мочевого пузыря 30 новорожденных с экстрофией мочевого пузыря. Отмечено возрастание коэффициента тканевого матрикса до 1,2 против 0,38 в контрольной группе. Выявлено уменьшение количества мышечных волокон в стенке детрузора с увеличением количества коллагена, преимущественно за счет I и III его типов.
Summary. Morphologic study of urinary bladder tissues of 30 newborns with bladder extrophy was done. The increase of tissue matrix ratio up to 1,2 vs 0,38 in a control group was noted. The decrease of muscular fibers number in detrusor wall with the increase of collagen number, predominantly at the expense of types I and III, was revealed.
Екстрофiя сечового мiхура належить до най-важчих комплексних вад розвитку, що зустрь чаеться з частотою 1:10 000-15 000 новонарод-жених [6]. На сьогодш вважаеться, що в осшда виникнення ЕСМ лежить порушення вростання мезодермально! пластинки [ 3]. Формування мор-фолопчних змш у детрузорi при екстрофи сечового мiхура залишаеться невивченими, такими , що мають протилежш тлумачення [ 4,5,7,8]. Залишаеться незрозумшим, як змши у тканинах сечового мiхура вроджеш, а яю набут з приводу шфекци або е результатом вщповщ тканин на хiрургiчну корекщю вроджено! вади[3,6,10,11]. Пюля усшшного проведеня ушх етатв лшування у дяких пащенпв збiльшуеться обсяг сечового мiхура та з'являеться можливiсть для пластики його шийки, у iнших обсяг сечового мiхура не збiльшуеться навггь пiсля пластики шийки [2,9]. Описаш вище питання стримують розвиток х> рурпчно! корекцш цих вад, не дають можливостi визначити оптимальнi строки лшування, вщпра-цювати едину тактику лшування, його опти-мальну етапнють та унеможливлюють прогно-зування результат лiкування. Наше дослщжен-ня ставило за мету з'ясувати патогенез формування незадовшьних результат лiкування шляхом порiвняння бiосiйного матерiалу тканин сечового мiхура в нормi та при екстрофи сечового мiхура у новонароджених дiтей.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Обстежено 30 новонароджених пащенпв, хво-рих на ЕСМ. Бюпсшний матерiал отримували шд час первинно! пластики. Вiк пащенпв пiд час 6i-опсii коливався вщ одного дня до 10 дшв ( у се-редньому 6 дшв). Контрольну групу становили секцшш матерiали, отриманi вiд 20 новонароджених того ж вшу ( у середньому 5 дшв), яю померли вщ шших причин. 1з контрольно! групи були вилучеш дiти, якi мали урогенiтальнi вади або яким проводилася катетеризацiя сечового мiхура. Бiопсiйний матерiал отримували зi стiнки сечового мiхура, по середнш лiнii, в зонi над основою тригону.
Зразки тканин фшсували рщиною Боуена та нормальним забуференим формалшом (рН = 7,2) протягом 24 годин при кiмнатнiй температур^ зневоднювали в спiртах зростаючо! концентраци. Використовуючи метiлбензоат як промiжне сере-довище, блоки заливали в парапласт. Виготовля-ли зрiзи товщиною 5-7 мiкрометрiв. Препарати депарафiнували у двох змшах ксилолу та спиртах знижуючо! концентрацii. Зрiзи забарвлювали за Мелорi - Слинченко та гематоксилш - еози-ном. Проводили iмуногiстохiмiчне виявлення ко-лагену I типу - моноклональних антитiл (Sigma) у розведенш 1:400, колагену III типу - моноклональних антитш (Sigma) у розведенш 1:400, колагену IV типу - моноклональних антитш
(Sigma) у розведенш 1:400. Використовували у якосн другого шару PicTure kit (Zymed). Перо-ксидаза була вiзуалiзована шляхом iнкубацiï зр> 3iB у 0,05% розчиш 3'3'- дiамiно-бензидiну тет-рагiдрохлориду, який мiстив 0,01% перекису водню. Специфiчнiсть забарвлення контролю-вали шляхом замiни первинних антитiл буфер-ним розчином з 1% BSA. Пюля iмуногiстохiмiï зрiзи були дофарбованi гематоксилшом. Зневод-ненi зрiзи були розмщеш у канадському бальза-мi. Подальшу обробку даних проводили за допо-могою програм Media Cуbemetics 1993-97, version 3.0, та Statistika 3.0, яка дозволила проводите розрахунки для груп середшх, похибок середшх арифметичних. Для порiвняння резуль-татiв морфометрiï [1] використовували тест Ф> шера, критерiï iмовiрностi Стьюдента (t) та Манн-Уïтнi (U). Враховували три рiвнi значу-щосн (р): <0,05 (*), <0,01 (**) та <0,001 (***).
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ÏX ОБГОВОРЕННЯ
Контроль. Екстрацелюлярний матрикс у 20 новонароджених ( 10 хлопщв, 10 дiвчат) був представлений здебшьшого гладкими м'язами, 51% ± 11% та лише 19% ± 1% колагену. Коеф> цiент сшввщношення колагену до гладких м'язiв дорiвнював 0,38. Дослiдження субтипiв колагену виявило,що спiввiдношення типу I колагену до загально1' кiлькостi колагену було 0,73±0,3. Вияв-лена менша кiлькiсть колагену типу III та IV, вщповщно 0,14± 0,05 та 0,13 ±0,15. Ввдшчено дуже низьке гiстохiмiчне визначення типу III колагену серед м'язових волокон у м'язовому шарг Незначна кшьюсть колагену III типу була визначена у базальнш мембраш.
Новонароджеш з ЕСМ.
У цiй груш пащенпв виявленi значнi вщ-мшносн у формуваннi екстра-целюлярного матриксу (табл.). Кшьюсть м'язових волокон була лише 32%±11% у порiвняннi з контролем 51%±11%. Вiдмiчено значне зростання кшькосп колагену у порiвняннi з контролем - 39%±13% та 19%±1% вiдповiдно. Рiзниця у рiвнi коефщенту тканьового матриксу (колаген: гладкi м'язи), яка дорiвнювала 1,2 у груш хворих на ЕСМ проти 0,38 у контролi чiтко вiдображаe рiзницю у фор-муваннi стiнки сечового мiхура у цих групах, майже триразове пiдвищення цього коефiцieнту у новонароджених з ЕСМ.
При гiстохiмiчному визначеннi типiв колагену в груш ЕСМ пащенпв визначена значна кшь-кiсть колагену типу I та типу III, розмщеного в межах м'язового та слизового шару. Значна кшь-юсть колагену III типу була визначена серед м'язових волокон та представлена у виглядi чорного
тгменту. Вiдмiчено, що iндекс спiввiдношення колагену III типу до загально1' кiлькостi колагену при ЕСМ тдвищувався до 0,46±0,2. Цей показ-ник втричi перевищував аналопчний показник контрольно!' групи (р< 0,001) (рис.).
Таблиця.
Колаген/ м'язове сшввщношення у тканинах сечового м1хура контрольно!' групи у пор1внянн1 з хворими на ЕСМ.
Група хворих Новонароджеш контрольно!' групи Новонароджен1 з ЕСМ
Колаген 19%±1% 39%±13%
Гладю м'язи 51%±11% 32%±11%
Коефщкнт тканьового матриксу (кол: гл.м) 0,38 1,2
Розповсюдження колагену IV типу було лише 0,09±0,08, що не мало статистично достовiрноl рiзницi мiж контрольною та ЕСМ групами.
Досягнення адекватного обсягу сечового мiхура та утримування сечi у пащенпв з екстро-фieю сечового мiхура е найскладнiшою та не-виршеною проблемою [3,11]. Досi нез'ясоване питання рiзних результатiв первинно! пластики, коли у одних пащенпв вдаеться досягти збшь-шення обсягу сечового мiхура, а у iнших не вдаеться навт пiсля пластики шийки сечового мiхура [6,10 ]. Нами вiдмiченi морфологiчнi змiни у структурi сечового мiхура при ЕСМ, зростання кшькосп колагену типу III у порiвняннi з контролем. Тип III колаген може вщгравати ключову роль у розумшш рiзницi в обсязi сечового мiхура [4,5,9]. Вже стало аксюмою, що ю-нуе чiтка залежнiсть мiж вiдсотком гладко! мускулатури у детрузорi та яюстю скорочень сечового мiхура [8,11]. Вщносне зростання рiвня колагену здатне знизити яюсть скорочень [2,11] Виявлено, що зусилля розтягнення , прикладене до гладких мязiв сечового мiхура та уротелда , призводить до порушення секреци елементiв сполучно! тканини in vitro [11]. При цьому вщ-мiчене значне зростання колагену типу III та синтезу фiбронектину у розтягнетих тканинах у по-рiвняннi з нерозтягнутими. Колаген типу III може бути волокном, найменьш здатним до роз-тягнення, який знижуе поступливють сечового мiхура. Залишаеться дивним , що у випадку ЕСМ вiдмiчене зростання вмюту колагену при вщ-сутностi шфравезикально! обструкций Пiд час
05/ Том X / 3
107
фетального життя, при дозрiваннi та зростанш внутрiшньочеревних оргашв, пластинка сечового Mixypa може бути тимчасово розтягнута та вип-нута, що повинно стимулювати накопичення та
синтез колагену III типу. Вiдмiченo, що piвень колагену типу III непропорщйно до типу 1 збшь-шусться у випадках нaявнoстi непоступливого нейрогенного сечового мiхypa [2].
о -
о =
а к
4
5
ч
о
а
н и
■л
и
"is
£
о о
и
1,2 1
0,8
ty и
■л
Л 0,6
Й S
0,4 0,2 0
тип I
тип Ш Типи колагену
¡контроль ПЕСМ
тип IV
Розповсюдження типiв колагену у сечовому Mixypi новонароджених контрольно! та ЕСМ груп
Вважаеться, що накопичення колагену тип III у м'язових волокнах може значно впливати на формування трабекулярност та мехашчш влас-тивост непоступливого сечового мiхypa [2,5,6]. Landau (1994) дoслiдив ультраструктурш змiни , якi виникають у стшщ дисфyнкцioнaльнoгo сечового мiхypa, та зробив висновки, що порушення функци накопичування сечi та непоступливють сечового мiхypa е результатом порушення вмюту сполучно! тканини у стшщ сечового мiхypa. В результатах його дослщжень вiдмiченo зростан-ня вмюту сполучно! тканини до 35,19%±2,84%, що е дуже схожим до наших результат у хво-рих на ЕСМ. Дослщження Kim [7] виявили наяв-нiсть колагену тип III у сечових мiхypaх плoдiв, та його обсяг знижуеться до найнижчого piвня безпосередньо перед народженням, в цей час pi-вень колагену тип 1 мае зовшм протилежш тен-денцi!. Таким чином, д^и з ЕСМ представляють ранню стадда розвитку колагену у сечовому мiхypi, який не був в умовах нормального тиску та обсягу, як при нормальних процесах розвитку сечового мiхypa. Важливим е пopiвняння значен-ня коефщенту тканьового матриксу у випадках ршшх стaдiй корекцп. При цьому за основу слщ прийняти нaшi даш, а саме зростання цього коефщенту майже в 2,5 раза у пащенпв пiд час ранньо! пластики у пopiвняннi з контролем. Важ-
ливим е той факт, що при шзньому або повторному хiрургiчному втручаннi показники цього коефщенту зростають майже у 12 разiв у порiв-няннi з контролем. Можна припустити , що саме ця група пащенпв iз пiдвищеним коефiцiентом тканьового матриксу буде групою ризику виник-нення ускладнень, повшьного зростання обсягу сечового мiхура та досягнення утримування сечь На1Ш даш свщчать, що при виконанш усшшно! стадiйноi корекцi!, створеннi нормальних умов для росту сечового мiхура, коефщент тканьового матриксу змiнюеться та зменшуеться до рiв-ня перюду новонародження. Уявляеться важливим вивчення субтитв колагену в групi пащенпв, що досягли адекватного обсягу сечового мь хура в результат реконструкци шийки, групi пащенпв iз вторинними пластиками та групу па-цiентов, яким проведена операщя збiльшення сечового мiхура. Ц данi дадуть змогу передбачити, в якому випадку можна досягти усшху шляхом стадiйноi реконструкцii, а в якому потрiбнi до-датковi хiрургiчнi втручання для реконструкцii сечового мiхура.
ВИСНОВКИ 1. У новонароджених з ЕСМ спостерпаються морфологiчнi змiни у структурi детрузора, а саме зменшення кiлькостi м'язових волокон та зростання кшькосн колагену.
2. У crpyKTypi колагену у детрузорi при ЕСМ домшуе колаген I та III типу.
3. Враховуючи морфолопчш змiни у детру-3opi новонароджених з ЕСМ, е доцшьним ви-
конання раннього хiрyргiчного втручання .
4. Для можливого прогнозу утримувально! функци сечового мiхyра е доцшьним проведення морфолопчного дослiдження тканин детрузора.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Автандилов Г.Г. Медицинская морфометрия: Руководство.-М.: Медицина,1990.-384 с.
2. Bauer S. B., Colodny A. H., Hallet M. Urinary diversion in myelodysplasia: criteria for selection and prediction of urodynamic evaluation // J. Urol.-1980.-Vol. 124,N1.-P.84- 89. .
3. Caione P., Capozza N., Lais A. Periurethral muscle complex reassembly for exstrophy-epispadias repair // J. Urol.- 2000.- Vol. 164, N 6.-P.2062-2066.
4. Ekstrom J., Malmberg L. Disuse as a cause of supersensitivity in the rat urinary bladder // Acta Physiol. Scand.-1986.-Vol. 126, N2.-P.426- 429.
5. Ewalt D. H., Howard P. S., Blyth B. Is lamina propria responsible for normal bladder compliance?// J.Urol.-1992.-Vol . 148, N2.-P. 541-544.
6. Hollowell J. G., Hill P. D., Duffy P. G. Bladder function and dysfunction in exstrophy and epispadias // Lancet.-1991. -Vol. 138, N3.-P. 923- 926.
7. Kim K. M., Kogan B. A., Massad C. A. Collagen and elastin in the normal fetal bladder // J. Urol.-1991.-Vol. 146, N2.-P.521- 524.
8. Lepor H., Sunaryadi I., Hartanto V. Quantitative morphometry of the adult human bladder // J. Urol.-1992.- Vol. 148, N2.-P.410- 414.
9. Lipski B., Yoshino K., Yao L. A unique new model to study the effect of urinary diversion in the developing rabbit bladder // J.Urol.-1998.-Vol. 160, N4.-P.1454-1458.
10. Mathews R., Wills M., Perlman E. Neural innervation of the newborn exstrophic bladder: an immunohis-tochemical study // J. Urol.- 1999.-Vol. 162, N2.-P.506-508.
11. Orsola A., Estrada C., Retik A. Growth and stretch response of human exstrophy bladder smooth muscle cells: molecular evidence of normal intrinsic function // BJU Inter. - 2005.-Vol 95, N1.-P.144-148.
УДК 616.311.2 - 002-036.1:616.316:577-053.5/.7
1.В. Ковач, €.Н. Дичко, О.А. Макаренко, О.В. Деньга, А.В. Книш
Дтпропетровська державна медична академiя кафедра дитячо'1 стоматологИ та стоматологИ iHmepHie (зав. - д.мед.н., проф. А.В.Самойленко)
ДИНАМ1КА ЗМ1Н Б1ОХ1М1ЧНИХ ПОКАЗНИК1В POTOBOÏ Р1ДИНИ У Д1ТЕЙ З ХРОН1ЧНИМ КАТАРАЛЬНИМ Г1НГ1В1ТОМ
Ключовi слова: гiнгiвт, dimu, еластаза, уреаза Key words:gingivitis, children, elastasa, urearsa
Резюме. Биохимические исследования ротовой жидкости детей 7, 12 и 15 лет с хроническим катаральным гингивитом позволили установить повышение активности деструктивного протеолитического фермента - эластазы. Установлена также повышенная активность уреазы, уровень которой отражает степень обсемененности ротовой полости патогенной микрофлорой. Применение разработанного лечебно-профилактического комплекса, состоящего из адаптогена, антиоксиданта, антидота, а также специальной зубной пасты и эликсира способствует нормализации биохимических показателей ротовой жидкости у обследованных детей.
Summary. Biochemical investigations of oral fluid of children aged 7, 12 and 15 years with chronic catarrhal gingivitis allowed to define increase of activity of destructive proteolytic ferment - elastasa. Increased urease activity, the level of which reflects the rate of oral cavity inoculation with pathogenic microflora was defined. Application of a developed treatment-and-prophy-lactic complex, which consists of adaptogen, antioxidant, antidote, as well as of a special tooth-paste, promote normalization of biochemical findings of oral fluid in the examined children.
05/ Том X / 3
109
