CC BY
18
Науковий в1сник Льв1вського нацюнального ушверситету ветеринарно'1 медицини та бютехнологш 1меш С.З. Гжицького.
Сер1я: Ветеринарш науки
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Veterinary sciences
ISSN 2518-7554 print ISSN 2518-1327 online
doi: 10.32718/nvlvet9411 http://nvlvet.com.ua
UDC 619:612:34:636.7:636.8
Morphological features of livers of sexual mature dogs
L.P. Horalskyi1, N.V. Demus2, Z.V. Khomenko1, I.M. Sokulskyi1, Yu.O. Nikitina1
1Zhytomyr National Agroecological University, Zhytomyr, Ukraine
2Stepan Gzhytskyj National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Ukraine
Article info
Received 03.04.2019 Received in revised form
03.05.2019 Accepted 06.05.2019
Zhytomyr National Agroecological
University, Staryj Boulevard, 7, Zhytomyr, 10002, Ukraine.
Stepan Gzhytskyj National University oof Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Pekarska str., 50, Lviv, 79010, Ukraine. Tel.: +38-097-485-73-20 E-mail: sokulskiy_1979@ ukr.net
Horalskyi, LP., Demus, N.V., Khomenko, Z.V, Sokulskyi, I.M., & Nikitina, Yu.O. (2019) Morphological features of livers of sexual mature dogs. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Veterinary sciences, 21(94), 61-65. doi: 10.32718/nvlvet9411
The article describes the features of the macroscopic and microscopic structure of the liver of mature clinically healthy dogs for the use of anatomical, histological and morphometric methods of research. According to the results of organometallic and cytometric studies, the absolute and relative body mass, the volume of hepatocytes, their nuclei and the nuclear-cytoplasmic ratio were determined. Thus, the absolute weight of the liver in the mature dogs is variable and to a certain extent depends on the blood flow to the organ and is 427.4 ± 21.92 g, the relative weight — 2.69 ± 0.1%. Liver of mature dogs is a compact body of flattened form with sharp lower and lateral edges, with deep cuts, dark red color. The histoarhitectonics of the liver of dogs are constructed with connective tissue and parenchyma. The stroma of the organ is formed by a capsule, on top of which is serous membrane. In the area oof the gates of the liver, the connective tissue of the capsule penetrates into the middle of the organ, branching and dividing it into lobules. Then it is formed by the hepatic plates by the intraosseous sinusoid capillaries. Liver plates are specific endpoint of the secretory unit of the liver. It has been found that in the microscopic structure of the liver of the dogs, the interstitial connective tissue is poorly developed, therefore the boundaries between the liver lobules are not sufficient. The liver plates behind the microscopic structure have a radial direction from the center to the periphery. The direction closer to the periphery of the particles is less noticeable, since hepatocytes are located in two rows, between which the sinusoidal space clearly appears. Hepatocytes had an irregular, multifaceted form. Their nuclei, which were mainly in the center of the cell, had little clarity of contours of carriel and well perceived color. During microscopic examination of the liver, it is swollen that hepatocytes of the central and intermediate zones are better perceived by color than the cytoplasm of the cells of the peripheral zone of the liver. According to the analysis of our cytomorphometric studies, hepatocytes of dogs have different sizes, which vary in wide range: from small to large. Whereas the average volume of hepatocytes in mature dogs is 964.72 ± 56.003 ¡im3; the average volume of their nuclei is 105.13 ± 2.02 microns. The nuclear-cytoplasmic ratio of hepatocytes in dogs of this group is 0.128 ± 0.122.
Key words: dog, liver, histostructure, microscopic structure, absolute mass, relative mass, hepatic lobe, interstitial septum, hepatocytes, nucleus, nucleolus, nuclear-cytoplasmic ratio.
Морфолопчш особливост печшки статевозршоУ собаки
Л.П. Горальський1, Н.В. Демус2, З.В. Хоменко1,1.М. Сокульський1, Ю.О. Шктна1
1Житомирський нацюналъний aepoeKonoeiunuu. ушверситет, м. Житомир, Украгна
2Лъвiвсъкuй нацюналъний ушверситет ветеринарног медицини та бютехнологш тем С.З. Гжицъкого,
м. Лъвiв, Украгна
У статтг за використання анатомгчних, ггстологгчних та морфометричних методов досл1дженъ викладено особливостг макро- та мгкроскотчног будови печшки статевозрглих клшчно здорових собак. За резулътатами органо — ггсто- та цитометричних
до^джень з 'ясовано абсолютну та вiдносну масу органу, об 'ем гепатоцитiв, Чх ядер та ядерно-цитоплазматичне вiдношення. Так, абсолютна маса печтки у статевозрших собак мнива i в певнш мiрi залежить вiд кровонаповнення органа i становить 427,4 ± 21,92 г, вiдносна маса - 2,69 ± 0,1%. Печтка статевозртих собак компактний орган сплющеноЧформи з гострими нижнм i бiчними краями, з глибокими вирiзками, темно-червоного кольору. Гiстоархiтектонiка печтки собак побудована зi сполучнотка-нинноЧ строми i зi паренхiми. Строма органа сформована капсулою, поверх якоЧ мктиться серозна оболонка. У дтянщ ворт печтки, сполучна тканина капсули проникае всередину органа, розгалужуеться i дтить його на часточки. Остант утворет печ> нковими пластинками внутрШньочасточковими синусоЧдними катлярами. Печiнковi пластинки являють собою специфiчний кт-цевий секреторный вiддiл печтки. З 'ясовано, що у мтроскошчнш будовi печтки собак мiжчасточкова сполучна тканина слабко розвинена, тому межi мiж печтковими часточками маловиражет. Печiнковi пластинки за мтроскошчноЧ будови мають радiаль-ний напрямок, вiд центру до перифергЧ. Ближче до периферп часточок Чх напрямок менш помШний, оскшьки гепатоцити розта-шовувались двома рядами, мiж якими чтко виявляеться синусоЧдальний простiр. Гепатоцити мали неправильну, багатогранну форму. 1х ядра, ят мктилися в основному у центрi клШини, мали чШко контуровану карюлему i добре сприймали забарвлення. Шд час мтроскошчного до^дження печтки вiдмiчено, що гепатоцити центральноЧ i промiжноЧ зон краще сприймали забарвлення, жж цитоплазма клШин периферичноЧ зони печтковоЧ частки. Згiдно з аналiзом проведених нами цитоморфометричних досл> джень, гепатоцити собак мають рiзнi розмiри, як коливаються у широких межах: вiд малих до великих. При тш, що середнш об'ем гепатоцитiв у статевозртих собак становить 964,72 ± 56,003 мкм3; середнш об'ем Чх ядер - 105,13 ± 2,02 мкм3. Ядерно-цитоплазматичне вiдношення гепатоцитiв у собак щеЧ групи складае 0,128 ± 0,122.
Ключовi слова: собака, печтка, гктоструктура, мтроскошчна будова, абсолютна маса, вiдносна маса, печткова часточка, мiжчасточковi перегородки, гепатоцити, ядро, ядерце, ядерно-цитоплазматичне вiдношення.
Вступ
Регулящя життево - важливих функцш оргашзму ввдбуваеться завдяки морфофункцюнальнш д1яльнос-tí оргашв та систем. Завдяки !х робоТ проявляються основш властивосп живих оргашзм1в - шдтримання гомеостазу, дихання, живлення, розмноження тощо. Органи та системи псно взаемодшть м1ж собою i впливають на дiяльнiсть одне одного (Gural'skaja & Goral's'kij, 2014; Horalskyi et al., 2017).
Пристосування рiзних видiв тварин до певних ко-рмiв чгтко проявляеться у будовi системи оргашв травления. Ця система оргашв складаеться i3 травного тракту та травних залоз, до яких належать печшка та пвдшлункова залоза. Через споживання 1ж1 здшсню-еться один з найбшьш суттевих зв'язшв оргашзму з навколишшм середовищем. Майже ва функцюнальш процеси в органiзмi вщбуваються за участю печшки -найбшьшо! застшно! залози оргашзму людей та тварин (Beleckaja, 1983; Abdulkadyrov & Balashova, 2008; Borysevych et al., 2014).
Печшка - щ№ний орган сплющено! форми з гострими нижшм i бiчними краями. Це складна трубчас-то-стчаста залоза, яка виконуе цшу низку життево важливих функцш (Borysevych et al., 2016; Zagorodnjaja, 2017). Найважлившими функщями печшки е гомеостатична, депонуюча, екскреторна, метаболiчна. Основш з них: утворення жовч^ що необхщна для емульгування лшщв, синтез бшшв плазми кров^ депонування клгтин кровi, глiкогену, лiпiдiв i вгташшв, знешкодження шюдливих речовин екзогенного та ендогенного характеру (Kotsiumbas et al., 2011).
Актуальтсть теми. Тваринам притаманш рiзно-маиiтнi процеси життедiяльностi, такi як рух, живлення, газообмш, кровообiг, розмноження, реакцп на подразники довк1лля. Забезпечуе цi процеси злаго-джена робота вiдповiдних оргашв i систем. В останш десятилгття як в зарубiжиiй, так i вгтчизнянш лгтера-турi велика увага придiляеться вивчення макро- та мшроморфологи оргаиiв травлення у тварин (Kushch, 1998; Romanenko et al., 2012; Demus et al., 2018). Про-
те у цих роботах детально не охарактеризовано зале-жнiсть !х макро- i мiкроморфометричних показник1в, особливо печшки у собак, яка е органом з широким функцiонально-метаболiчним профшем.
Дослвдження печiнки привертае велику увагу дос-лвднишв, адже у внутршньоутробний перiод вона виконуе синтетичну та гемопоетичну функцп (Petrenko et al., 2010). Тобто у пренатальному перiодi онтогенезу в нiй паралельно ввдбуваються два псто-генетичнi процеси (Pajushina et al., 2012). З одного боку, формуеться власне печiнкова тканина, а з шшо-го - спостер^аються тяж1 та осередки гемопоетичних клiтин, якi можуть давати початок вам росткам кро-вотворення.
Саме тому вивчення гiстоархiтектонiки печiнки клiнiчно здорових тварин, в тому чи^ i статевозрь лих собак, е актуальним питанням ветеринарно! ме-дицини.
Результати даного дослвдження мають важливе за-гальнобюлопчне значення, оск1льки дозволяють дати бшьш об'ективну к1льк1сну оцiнку певним структурам оргашв травлення.
Метою було з'ясувати закономiрностi структурно! оргашзацп печiнки на макро- та мшроскошчному рiвиях у клшчно здорових статевозрiлих собак. Для виршення цiе! мети були поставлен так1 завдання: дослiдити оргаиометричнi показники печiнки; з'ясувати закономiрностi структурно! оргашзацп печшки; провести морфометричний аналiз гепатоцитiв.
Матерiал i методи дослвджень
Дослвдження проводили на кафедрi анатоми i пс-тологй' факультету ветеринарно! медицини Житомир-ського нацiонального агроеколопчного унiверситету.
Дослвдження виконано у рамках науково-дослвдно! роботи кафедри анатоми i пстологи "Розвиток, мор-фологiя та гiстохiмiя оргаиiв тварин у нормi та при патологй", (номер державно! реестрацп -№ 0113V000900).
Об'ектом для дослщжень була печiнка статевозрь лих собак (Sus scrofa, forma domestica) масою тiла 20-
30 кг та висотою в холщ 40-49 см (n = 10). В робот! використовувались анатом1чш, пстолопчт та мор-фометричт методи дослвджень (Horalskyi et al., 2015).
Утримання тварин та машпуляцп проводилися вщповвдно до основних правил лабораторно! практики GLP (1981), положень "Загальних етичних прин-цитв експеримеипв на тваринах", ухвалених Першим Нацюнальним конгресом з бюетики (Кив, 2001 р.) та вимог до "Правил проведения робгт з використанням експериментальних тварин", затверджених наказом Мшстерства охорони здоров'я № 281 в1д 01 листопада 2000 р. "Про заходи щодо подальшого удоскона-лення оргашзацшних форм роботи з використанням експериментальних тварин" (Yablonskyi & Yablonska, 2007).
Для пстолопчних дослвджень вщбирали шматочки матер1алу товщиною не бшьше н1ж 5 мм. Матер1ал фжсували впродовж 2-3 тижшв в 12% водному роз-чит нейтрального формалшу та рвдиш Карнуа з по-дальшою швидкою заливкою в парафш за схемами, запропонованими у поабнику Л.П. Горальського, В.Т. Хомича, О.1. Кононського (Horalskyi et al., 2015).
Для морфолопчного дослвдження печшки у досль дних тварин визначали !х абсолютну та вщносну ма-
су.
Зр1зи виготовляли на санному м1кротом1 МС-2 товщиною до 10 мкм. Для фарбування г1стозр1з1в вико-ристовували загальноприйншт та спещальт пстолопчт методики. Для вивчення морфологи клттини i тканини, морфометричного дослiдження та для отри-мання оглядових препаралв застосовували фарбування зрiзiв гематоксилшом Карацi i еозином та за методом Ван-Пзона.
Для визначення об'ему гепатоцитiв та !х ядер ви-користовували наступну формулу: V = п/6 х А х В2, де:
V - об'ем клiтин,
п - 3,14,
А - великий дiаметр клiтин,
В - малий дiаметр клiтин.
Ядерно-цитоплазматичне вадношення визначали за формулою:
Об'ем ядра
ЯЦВ =.....................................
Об'ем клгтин - Об'ем ядра
Мiкрофотографуваиня частини цих препарапв здiйснювали за допомогою мшроскопа Micros МС-50 i вмонтованою у нього вщеокамерою CAM V200, тдк-люченою до персонального комп'ютера, а також мж-роскопа МБС-10 iз цифровою фотокамерою "Canon".
Результати та ix обговорення
Печiнка е компактним органом у собак з добре ро-звинутими частками, темно-червоного кольору. Н строма формуе сполучнотканинну капсулу, яка зовнi
вкрита серозною оболонкою. У дшянщ ворiт печшки сполучна тканина капсули проникае всередину органа, розгалужуеться i дiлить його на часточки. У собаки печшка велика, з глибокими вирiзками.
Абсолютна маса органа у статевозрших собак до-рiвнюе 427,4 ± 21,92 г. Вiдносна маса становить вщ-пов1дно 2,69 ± 0,1%.
Головною структурною одиницею печшки вважа-еться печшкова часточка, яка мае неправильну бага-тогранну форму. Вони вщмежоваш одна вiд одно! прошарками пухко! сполучно! тканини, в якш прохо-дять кровоноснi та лiмфатичнi судини, нерви i жовчнi протоки. Печiнковi часточки утворенi печiнковими пластинками i внутрiшньочасточковими синусо1дни-ми катлярами. Печiнковi пластинки являють собою специфiчний к1нцевий секреторний вiддiл печiнки. Як показують проведет нами пстолопчш дослщження, мiжчасточкова сполучна тканина у печшщ собак сла-бко розвинена, тому меж1 мгж печiнковими часточка-ми е маловираженими.
Печiнковi часточки, у яких можна видшити центральну, пром1жну i периферiйну зони, у своему склащ мiстять гепатоцити та внутрiшньочасточковi синусоlднi капiляри. Гепатоцити мали неправильну, багатогранну форму. 1х ядра, що мiстилися переважно в ^rnpi клiтини, мали чiтко контуровану карiолему i добре сприймали забарвлення. Вмiст ядра був представлений ядерним хроматином та найчастiше одним ядерцем (рис. 1). Менша шльшсть, до 12% гепатоци-тiв, е двохядерними, будучи таким чином тетрапло!д-ними формами, що пов'язано, можливо, з !хньою посиленою синтетичною дiяльнiстю (Demus et al., 2018).
При фарбуванш гiстопрепаратiв печiнки собак гематоксилшом та еозином виявляли сформоваш печiн-ковi пластинки, як1 мали ращальний напрямок, в1д центру до периферп. Ближче до периферil часточок напрямок був менш помiтний, гепатоцити розташову-вались двома рядами, а мгж ними був добре помгтний синусо1дальний простiр (рис. 2).
Шд час мiкроскопiчного досл1дження печiнки ви-явлено, що гепатоцити центрально! i промiжиоl зон краще сприймали забарвлення, шж цитоплазма клiтин периферично! зони печшково! частки (рис. 3, 4).
Зпдно з аналiзом проведених нами цитоморфоме-тричних дослiджень, гепатоцити собак мають рiзнi розмiри, як1 коливаються у широких межах: вiд малих до великих. Вони вiдрiзняються за об'емом цито плаз-ми i ядер, а також ядерно-цитоплазматичним вцшо-шенням. Так, аналiз цитометричних показник1в свщ-чить, що середнiй об'ем гепатоципв у статевозрiлих собак становить 964,72 ± 56,003 мкм3. Середнiй об'ем ядер ввдповвдно дорiвнюе 105,13 ± 2,02 мкм3. При цьому ядерно-цитоплазматичне вщношення гепатоци-тiв у собак ще! групи складае 0,128 ± 0,122.
( *
• V л
** ' f J •«
Рис. 1. Фрагмент м1кроскотчно1 будови печшки Рис. 2. Фрагмент м1кроскошчно1 будови печшки
статевозршо1 собаки: а - гепатоцит; б - ядро статевозршо1 собаки: а - центральна вена;
гепатоциту. Гематоксилш Каращ та еозин. Х 280 б - синусощальний проснр. Гематоксилш Ерл1ха та
еозин. Х 120
é
■
» .. ц
в
£ * > ^ г
Я
,4
ЛЖ
* J*
Л «
1LJ
ÄfS&t
шШ
« * SkTP
4
Рис. 3. Фрагмент мшроскошчно1 будови печшки статевозршо1 собаки: а - центральна вена; б - гепатоцити; в - ядра гепатоципв. Гематоксилш Каращ та еозин. Х 280
Висновки
Рис. 4. Фрагмент мшроскошчно1 будови печшки
статевозршо1 собаки: а - гепатоцити; б - ядра гепатоципв. Гематоксилш Каращ та еозин. Х 300
часток статевозрших собак мають неправильну, бага-тогранну форму, яи коливаються в широких межах Печшка статевозрших собак мае сплющену форму (мал1, середш, велию) та в1др1зняються за об'емом з гострими нижшми i б1чними краями, з глибокими цитоплазми та 1хшх ядер, а також ядерно-вир1зками, темно-червоного кольору. За результатами цитоплазматичним вiдношенням. ïх середнiй об'ем у органометричних дослщжень абсолютна маса печшки статевозрших собак становить 964,72 ± 56,003 мкм3, у статевозрших собак дослщно1 групи дорiвнюе об'ем ядер - 105,13 ± 2,02 мкм3. Ядерно-427,4 ± 21,92 г, вщносна маса вiдповiдно - 2,69 ± цитоплазматичне вiдношення - 0,128 ± 0,122, що 0,1%. Мiжчасточкова сполучна тканина у печшщ свiдчить про морфофункцiональний стан гепатоципв собак слабко розвинена, тому межi мiж печiнковими зокрема та печшки в цшому. часточками маловираженi. Гепатоцити печшкових
nepcnexmueu nodanbrnux docnidwenb. B noga^b-moMy n^aHyerbca npoBegeHHa y^brpaMiKpocKornHHoro goc^ig^eHHH opraHiB TpaB^eHHH, 3oKpeMa neniHKH y CTaTeBo3pi^Hx K^iHinHo 3gopoBux co6aK.
References
Abdulkadyrov, K.M., & Balashova, V.A. (2008). Kletochnyj sostav pecheni i selezenki v fetal'nom periode. Kletochnaja transpla ntologija i tkanevaja inzhenerija, 46-48 (in Russian). Beleckaja, T.V. (1983). Morfofunkcional'naja harakteristika pecheni i zhelchnyh protokov linejnyh i gibri-dnyh kur v nekotorye periody ontogeneza: avtoref. diss. ... kand. vet. nauk: spec. 16.00.02. "Patologija, morfologija i onkologija zhivotnyh". Vitebsk (in Russian). Borysevych, B.V., Aishpur, O.M., & Nakonechna, O.V. (2014). Mikroskopichna budova pechinky okunia i plotvy v normi ta pry postodyplostomozi. Naukovyi visnyk Lvivskoho natsionalnoho universytetu vetery-narnoi medytsyny ta biotekhnolohii im. Gzhytskoho, 16, 2(2), 32-36. http://nbuv.gov.ua/UJRN/ nvlnu_2014_16_2%282%29_8 (in Ukrainian). Borysevych, B.V., Prus, M.P., & Zvoryhina, V.Ye. (2016). Mikroskopichni zminy v pechintsi, nyrkakh i pidshlunkovii Zalozi sobak za eksperymental-noho enteralnoho sarkotsystozu. Ukrainskyi chasopys veterynarnykh nauk, 237, 411-416. http://journals.nubip.edu.ua/index.php/Veterenarna/art icle/view/7480 (in Ukrainian). Demus, N., Horalskyi, L., Huralska, S., & Kolesnik, N. (2018). Microscopic building and morphometric indicators of chicken liver in the postnatal period of ontogenesis. Miedzynarodova konferencija naukova "Lwowsko-wroclawska szkola weterynaryijna Lwow - Wroclaw, 2018", Wroclaw, 53-57. Dovhal, H.V. (2014). Morfolohichni zminy v rozvytku pechinky shchuriv pry vplyvi atsetatu svyntsiu ta za umov ko-rektsii v prenatalnomu periodi. Ukrainskyi morfolohichnyi almanakh, 42-44.
http://nbuv.gov.ua/UJRN/Umora_2014_12_1_12 (in Ukrainian).
Gural'skaja, S.V., & Goral's'kij, L.P. (2014). Gistomorfologija i morfometricheskie parametry pecheni domashnih zhivotnyh. Uchjonye zapiski Vitebskoj gos. akad. vet. Mediciny, 50(2(1)), 144-
148. http://ir.znau.edu.ua/handle/123456789/2122 (in Russian).
Horalskyi, L.P., Khomych, V.T., & Kononskyi, O.I. (2015). Osnovy histolohichnoi tekhniky i mofofunktsionalni metody doslidzhennia u normi ta pry patolohii: navch. Posibnyk. Zhytomyr: Polissia (in Ukrainian).
Horalskyi, L.P., Sokulskyi, I.M., Demus, N.V., & Zoric, Z.D. (2017). Microscopic structure and morphometric parameters pancreatic dogs in postnatal ontogenesis. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 19(73), 187-192. doi: 10.15421/nvlvet7339.
Kotsiumbas, H.I., Zaitsev, O.O., & Kostyniuk, A.K.
(2011). Histolohichna ta ultrastrukturna kharakterystyka pechinky kurchat-broleriv pry zastosuvanni probiotykiv. Visn. PDAA, 2, 57-65 (in Ukrainian).
Kushch, M.M. (1998). Morfofunktsionalna kharakterystyka pechinky kurchat-broileriv pry vykorystanni kormovykh dobavok humanitu, aerosylu ta humisylu: avtoref. dys. ... kand. vet nauk: spets. 16.00.02 "Patolohiia, morfolohiia i onkolohiia tvaryn". Kharkiv (in Ukrainian).
Pajushina, O.V., Domarackaja, E.I., & Starostin, V.I.
(2012). Kletochnyj sostav i reguljatornye funkcii stromy zarodyshevoj pecheni. Citologija, 369-380 (in Russian).
Petrenko, Ju.A., Gricaj, G.V., & Govoruha, T.P. (2010). Morfologicheskoe issledovanie kletochnogo sostava fetal'noj pecheni cheloveka. Visnyk problem biolohii i medytsyny, 2, 177-183. http://nbuv.gov.ua/UJRN/ Vpbm_2010_2_42 (in Russian).
Romanenko, O.A., Dovhal, H.V., & Dovhal, M.A. (2012). Imunohistokhimichne doslidzhennia pechinky shchuriv v piznomu prenatalnomu periodi pid vplyvom atsetatu svyntsiu ta za umov korektsii. Visnyk problem biolohii i medytsyny, 3, 158-161 (in Ukrainian).
Yablonskyi, V.A., & Yablonska, O.V. (2007). Problemy bioetyky u veterynarnii medytsyni: metod. rozrobka lektsii z kursu "Metody naukovykh doslidzhen". K.: PP "Hrafika", 3-20 (in Ukrainian).
Zagorodnjaja, A.E. (2017). Morfometricheskie pokazateli gepatocitov pecheni indeek v zavisimosti ot prime-nenija mineral'nyh dobavok. Veterinarnaja patologija, 1, 58-63. https://elibrary.ru/item.asp?id=29737144 (in Russian).
