CC BY
10ВЕТЕРИНАРНЫЕ НАУКИ
УДК 619:636.52/.58-612.359:615.371:578.834.11
Гуральська Свгглана Васил1вна
кандидат ветеринарних наук, доцент, докторант Житомирський нацюнальний агроекологгчний университет 10008, Старий бульвар, 7, м. Житомир, Украгна Г1СТО- ТА ЦИТОЛОГ1ЧН1 ПОКАЗНИКИ ПЕЧ1НКИ КУРЕЙ ПРИ ВАКЦИНАЦП ÏX ПРОТИ 1НФЕКЦ1ЙНОГО БРОНХ1ТУ
У робот1 з'ясовано морфолог1чну будову печ1нки курей, вакцинованих проти iнфекцтного бронхту. Проведет нами досл1дження показали, що гепатоцити мають р1зн1 розмiри i вiдрiзняються об 'емом цитоплазми та ядер, а також ядерно-цитоплазматичним вiдношенням. Найнижчий тдекс ядерно-цитоплазматичного вiдношення характерний для гепатоцитiв курей до^дних груп втом 8 та 20 дiб, особливо при вакцинаци проти тфекцтного бронхту з додаванням до рацюну втамтно-мтерального премжсу, що свiдчить про по^довне зростання об 'ему цитоплазми вiдносно об 'ему ядра.
Клю^о^^ слова: кури, печтка, тфекцтний бронхт, вакцинащя, морфометричт показники.
Гуральская Светлана Васильевна
кандидат ветеринарных наук, доцент, докторант Житомирский национальный агроэкологический университет 10008, Старый бульвар, 7, г. Житомир, Украина
ГИСТО- И ЦИТОЛОГИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ ПЕЧЕНИ КУР ПРИ ВАКЦИНАЦИИ ИХ ПРОТИВ ИНФЕКЦИОННОГО БРОНХИТА
Аннотация
В работе установлено морфологическое строение печени кур, вакцинированных против инфекционного бронхита. Проведенные нами исследования показали, что гепатоциты имеют различные размеры и отличаются объемом цитоплазмы и ядер, а также ядерно-цитоплазматическим отношением. Самый низкий индекс ядерно-цитоплазматического отношения характерен для гепатоцитов кур опытных групп в возрасте 8 и 20 суток, особенно при вакцинации против инфекционного бронхита с добавлением в рацион витаминно-минерального премикса, что свидетельствует о последовательном росте объема цитоплазмы относительно объема ядра.
Ключевые слова: куры, печень, инфекционный бронхит, вакцинация, морфометрические показатели.
Guralska Svitlana Vasylivna
candidate of veterinary sciences, doctoral student Zhytomyr National Agroecological University 10008 Old Boulevards st., 7 s. Zhytomyr, Ukraine
HISTO- AND CYTOLOGICAL INDICATORS OF CHICKENS LIVER ON VACCINATION OF LAYING THEM AGAINST INFECTIOUS BRONCHITIS
Summary
The paper revealed morphological structure of the chickens liver that vaccinated against infectious bronchitis. Our studies have shown that hepatocytes have different sizes and different amount of cytoplasm and nuclei, and the nuclear-cytoplasmic ratio. The lowest
index of nuclear-cytoplasmic ratio characteristic of the chickens hepatocytes research age groups 8 and 20 days, especially when vaccination against infectious bronchitis in the diet with the addition of vitamin and mineral premix, which indicates a consistent increase in the volume of the cytoplasm relative volume of the nucleus.
Key words: chicken, liver, infectious bronchitis, vaccination, morphometric parameters.
Вступ. У птахогосподарствах Украши сформувалась складна етзоотична ситуащя, про яку свщчать факти проведення штенсивно'1 специфiчноï профшактики. На сьогодш в промисловому птахiвництвi широко застосовуеться щеплення птищ проти основного особливо небезпечного вiрусного захворювання - шфекцшного бронхггу курей (1БК) [2, 6].
В комплесi заходiв по профшактищ i лшвщацп iнфекцiйного бронх^у курей основне мiсце займае специфiчна профiлактика з використанням живих та шактивованих вакцин [2, 3, 5]. Це пов'язано з тим, що загальш ветеринарно-санiтарнi заходи не забезпечують повного оздоровлення птахогосподарств вiд шфекцшного бронх^у курей. Захист птицi вщ зараження вiрусом iнфекцiйного бронхiту здшснюеться шляхом утворення високого рiвня трансоварiального iмунiтету у курчат раннього вшу iмунiзацiею ремонтного молодняка курей шактивованими вакцинами [7] i застосуванням живих вiрус-вакцин [8]. Незважаючи на значш успiхи в розробцi специфiчноï профшактики, значна кшькють питань морфологи оргашв, зокрема печiнки, клiнiчно здоровоЛ, хворо'1' та вакциновано'1' птицi вивчено недостатньо.
Матер1али та методи досл1дження. Для дослщу було вiдiбрано групу курчат вшом 1 доба, вирощених в умовах СТОВ „Старосолотвинська птахофабрика" Бердичiвського району Житомирсько'1' областi, роздiлених за принципом аналопв на чотири групи по 70 голiв в кожнш. Перша група - контрольна, друга - дослщна, курчат яко'1' вакцинували згщно плану щеплень ремонтного молодняку вакциною штаму H-120 на 1, 13, 33, 83 та 103 добу, третя - дослщна, курчат яко'1' вакцинували вакциною штаму 4/91, четверта - дослщна, курчат яко! вакцинували згщно плану щеплень ремонтного молодняку вакциною штаму H-120 з додавання вггамшно-мшерального премшсу. При виконанш роботи виконували анатомiчнi, органометричш та пстолопчш дослщження.
Гiстологiчне дослiдження проводили на кафедрi анатомп i пстологл факультету ветеринарноï медицини Житомирського нацюнального агроекологiчного унiверситету. Матерiалом була печшка курчат вiдiбрана вiд клiнiчно здоровох птицi контрольнох та дослiдних груп на 7 добу пiсля вакцинацп, вiдповiдно на 8, 20, 40, 90 та 110 день. Для проведення пстолопчних дослщжень застосовували загальноприйня^ методи фiксацiï тканин та виготовлення зрiзiв [1,4]. Гiстометрiя параметрiв проводилась згщно з рекомендащями по бюметрп [1,4].
Обробку цифрових даних проводили варiацiйно-статистичними методами на персональному комп'ютерi з використанням програми "Microsoft Excel'.
Результати дослщження. Для встановлення впливу вакцинацп на пстоарх^ектошку печшки нами було проведено пстолопчш дослщження, яю показали, що мшроскотчна будова печшки курей дослщних груп ютотно не вiдрiзняеться вiд тварин контрольноï групи (рис. 1). Також, при дослщженш печiнки курей встановлена ïï нормальна структура i архiтектонiка. При морфолопчному дослiдженнi печiнки курей уах дослiдних груп, спостерiгаеться, що мшроскотчна будова печiнки чiтко виражена, межi мiж печiнковими клiтинами збереженi, печiнковi балки добре видно, ядра печшкових клiтин однаковоï величини, рiвномiрно забарвлеш.
Особливiстю гiстоморфологiчноï будови печiнки курей е наявшсть мiж великими групами печiнкових часточок, об'еднаних трiадами, широких прошарюв сполучноï тканини. Тому, якщо власне мiжчасточкова сполучна тканина в печшщ курей слабко виражена, то в дшянщ трiад вона мае ряд особливостей. Тут проходять велию артерiальнi венознi судини i мiжчасточковi жовчнi протоки (рис. 2).
Рис. 1. MiKpocKoniHua будова печтки курей Рис. 2. М1кроскотчна будова печтки курей eiKOM 40 di6 першог do^iduoï групи: eiKOM 40 di6 другог do^iduoï групи: mpiada.
гепатоцити. Гематоксилт Брьомера та Гематоксилт Брьомера та еозин. х 280.
еозин. х 280.
У окремих курей першо'1 дослщно'1 групи меж мiж гепатоцитами не 4Ïtko виражеш. Мшроскотчна будова печшки курей друго'1 дослщно'1 групи також ютотно не вiдрiзнялась вщ контролю, проте окремi гепатоцити погано сприймали забарвлення. На пстопрепаратах печшки подекуди спостер^али дистрофiчнi змши гепатоцитiв.
У курей третьо'1 дослщно'1 групи в деяких печiнкових часточках ïx центральнi вени були розширеними. Балочна структура органа була збережена, трiади добре вираженi. Гепатоцити мали рiзну форму та однорiдне забарвлення.
Нашi морфометричнi дослiдження показали, що показники кшькосп печiнковиx часточок на умовну одиницю площi у курей дослщно'1 i контрольно! груп були майже однаковими (табл. 1).
Таблиця 1
Морфометричш показники пстоструктури печшки у курей при вакцинацп ïx _проти шфекцшного бронxiту (M±m; n=6)
Показники Групи тварин
контрольна 1 дослвдна 2 дослвдна 3 дослвдна
8 даб
Д1аметр поперечного зр1зу центральноï вени, мкм 25,46±0,41 24,63±0,28* 25,04±0,53 25,38±0,19
К-сть печшкових часточок на ум. од.
пл. (ок. 8, об. 4) 25,48±0,16 26,05±0,21 26,7±0,49 27,43±0,29***
20 д1б
Д1аметр поперечного зр1зу центральноï вени, мкм 30,17±0,68 29,54±0,63 29,04±0,47 29,71±0,66
К-сть печшкових часточок на ум. од.
пл. (ок. 8, об. 4) 22,98±0,68 23,58±0,35 23,33±0,19 23,5±0,21
40 д1б
Д1аметр поперечного зр1зу центральноï вени, мкм 33,79±0,65 33,33±0,37 32,95±0,42 33,63±0,59
К-сть печшкових часточок на ум. од.
пл. (ок. 8, об. 4) 17,28±0,21 17,33±0,15 17,23±0,21 17,42±0,29
90 д1б
Д1аметр поперечного зр1зу центральноï вени, мкм 35,42±0,74 35,25±0,14 35,45±0,24 35,54±0,42
К-сть печшкових часточок на ум. од.
пл. (ок. 8, об. 4) 13,55±0,09 13,23±0,28 13,24±0,25 13,28±0,13
110 д1б
Д1аметр поперечного зр1зу центральноï вени, мкм 36,96±0,88 39,25±0,85*** 38,83±0,46 40,25±0,85***
К-сть печшкових часточок на ум. од.
пл. (ок. 8, об. 4) 10,2±0,14 10,12±0,16 10,02±0,15 10,15±0,13
Примiтка. * - р<0,05, ** - р<0,01, *** - р<0,001
Лише у курей 8-ми добового вшу третьо! дослщно! групи ми спостершали достовiрне зростання даного показника (р<0,001). При гiстологiчному дослiдженнi дiаметру поперечного зрiзу центрально! вени ми встановили, що даний показник у курей дослщних i контрольно! груп був майже однаковим, лише у вщ 110 дiб ми спостерiгали достовiрне зростання даного показника у першо! та третьо! дослщно! групи (р<0,001) та тенденцiю до зростання дiаметру поперечного зрiзу вени у друго! дослщно! групи (див. табл.1).
Печiнковi клiтини мали рiзнi розмiри i вiдрiзнялись мiж собою по об'ему цитоплазми i ядер, а також ядерно-цитоплазматичним вщношенням (табл.2).
Таблиця 2
Даш морфометрп гепатоцитiв печiнки у курей при вакцинацп !х проти _шфекцшного бронхiту (М±т; п=6)
Групи тварин Об'ем гепатоцшив, 3 мкм3 Об'ем ядер 3 гепатоцитiв, мкм3 Ядерно-
цитоплазматичне вщношення
8 даб
Контрольна 212,42±7,42 17,63±2,23 0,091±0,004
Перша дослщна 217,07±10,77 19,75±0,61** 0,101±0,005***
Друга дослщна 230,13±16,05* 18,14±0,77 0,089±0,009
Третя дослщна 220,37±11,62 21,29±0,73*** 0,108±0,005***
20 дiб
Контрольна 273,72±5,73 30,24±2,03 0,115±0,013
Перша дослщна 285,91±13,29 28,79±2,38 0,150±0,014*
Друга дослщна 291,08±5,14*** 35,72±1,34** 0,129±0,008
Третя дослщна 248,15±14,85*** 36,18±2,23*** 0,143±0,012***
40 дiб
Контрольна 383,40±18,37 36,54±0,47 0,106±0,006
Перша дослщна 353,34±19,63*** 37,22±0,55** 0,120±0,007*
Друга дослщна 392,95±19,11*** 36,19±0,66 0,103±0,008
Третя дослщна 415,08±21,21*** 37,29±0,61* 0,101±0,007**
90 дiб
Контрольна 490,42±26,83 128,19±6,05 0,367±0,041
Перша дослщна 494,28±13,19 125,33±4,12 0,346±0,029
Друга дослщна 451,03±17,58** 127,65±11,43 0,418±0,071
Третя дослщна 528,76±18,08** 131,25±7,91 0,333±0,023
110 дiб
Контрольна 511,71±31,09 132,36±7,47 0,362±0,039
Перша дослщна 548,69±12,93 145,18±12,93*** 0,364±0,026
Друга дослщна 514,59±15,12 148,43±9,80** 0,419±0,049*
Третя дослщна 560,35±16,76 159,06±4,67*** 0,397±0,010
Примака. * - р<0,05, ** - р<0,01,*** - р<0,001
Аналiзом цитоморфометричних показникiв встановлено тенденцш до зростання середнього об'ему гепатоцшив у курей у вiцi 8 дiб у першiй та третш дослiдних групах, достовiрне зростання цього показника у другш групi та тенденщю до зростання середнього об'ему !х ядер у тварин друго! дослщно! групи (див. табл. 2). У першш (р<0,01) та третш (р<0,001) дослiдних групах спостерiгаеться достовiрне зростання даного показника. ЯЦВ гепатоцшив тварин друго! дослщно! групи, в порiвняннi з контрольною, зменшуеться. Це свщчить про послiдовне зростання об'ему цитоплазми вщносно об'ему ядра (див. табл. 2).
У вщ 110 дiб при цитоморфометричному дослщженш ми спостерiгали тенденцiю до зростання середнього об'ему гепатоцитiв та достовiрне зростання середнього об'ему 1х ядер у тварин Bcix дослiдних груп (р<0,001). ЯЦВ гепатоцитiв тварин друго1 дослщно'1 групи, в порiвняннi з контрольною, зменшуеться.
Висновки
1. При морфолопчному дослiдженнi печiнки курей уах дослiдних груп, спостерiгаеться, що мiкроскопiчна будова печiнки чiтко виражена, меж мiж печiнковими клiтинами збережеш, печiнковi балки добре видно, ядра печшкових клiтин однаково1 величини, рiвномiрно забарвленi.
2. Гепатоцити мають рiзнi розмiри i вiдрiзняються об'емом цитоплазми та ядер, а також ядерно-цитоплазматичним вщношенням. Найнижчий шдекс ядерно-цитоплазматичного вщношення характерний для гепатоцитiв курей дослщних груп вiком 8 та 20 дiб, особливо при вакцинацп проти iнфекцiйного бронхiту з додаванням до ращону вiтамiнно-мiнерального премiксу, що свщчить про послiдовне зростання об'ему цитоплазми вщносно об'ему ядра.
Список лггератури
1. Автандилов Г.Г. Медицинская морфометрия / Г.Г. Автандилов. - М.: Медицина, 1990. - 384 с.
2. Айткен И.Д. Болезни птиц / И.Д. Айткен, Д. Дж. Александер, У.Х. Алан. - М.: Агропромиздат, 1985. - С.128 - 130.
3. Бабкин В.Ф. Инфекционный бронхит кур / В.Ф. Бабкин // Респираторные болезни с.-х. животных. - М.: Колос,1986. - С.158 - 164.
4. Горальський Л.П. Основи пстолопчно! техшки i морфофункцюнальш методи дослщження у нормi та при патологи / Л.П. Горальський, В.Т.Хомич, О.1. Кононський. - Житомир: Полюся, 2005. - 288 с.
5. Прудников В.С. Патоморфологическая диагностика инфекционных болезней птиц / В.С. Прудников, Б.Я. Бирман, И.Н. Громов. - Минск: Бизнесофсет, 2004. - 120 с.
6. Сюрин В.Н. Ветеринарная вирусология / В.Н. Сюрин, Р.В. Белоусова, Н.В. Фомина. - М.: Агропромиздат, 1991. - 439 с.
7. Chew P.H. Pathogenicity of attenuated infectious bronchitis viruses for oviducts of chickens exposed in ovo / P.H. Chew, P.S. Wakenell, T.B. Farver //Avian Dis. - 1997. -Vol.41, №3. - P. 598 - 603.
8. Nagi S.A. Persistence of infectious bronchitis virus in vaccinated chickens / S.A. Nagi, K. Gay, R. Liu, B. Arduini // Proc. of the 48th West. Poult. Dis. Conf. - Davis, Calif. -1999. - P. 60.
