CC BY
14
УДК: 619: 579: 616 - 036.22: 636 Цибульський Д.А., астрант*, Гузь Ю.А. асшрантка**(ТГР [email protected]) ©
Сумський нащональний аграрный утеерситет
МОРФОЛОГ1ЧН1 ЗМ1НИ КЛ1ТИН ПЕЧ1НКИ КУРЧАТ-БРОЙЛЕР1В ЗА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО М1КОТОКСИКОЗУ
В статт1 наведена тформащя щодо морфологгчних змт клтин печтки за експериментального мжотоксикозах курчат та тсля гх лжуеання.
Ключовi слова: мжотоксикози, афлатоксин, г1столог1чш дослгдження, гемокатляри.
Вступ. Проблема мiкотоксикозiв у тваринництвi е одшею з головних, як в плат запоб^ання негативного впливу мжотоксишв на продуктившсть та репродуктивш властивостi сшьськогосподарських тварин та птицi, так i на ймовiрнiсть надходження !х отсля з харчовими продуктами до людини [1].
Одним iз важливих резервiв зростання ефективностi галузей тваринництва на нишшньому етапi е вдосконалення ветеринарно-профiлактичних заходiв на основi створення та впровадження бiльш досконалих засобiв i методiв попередження хвороб продуктивних тварин та !х лiкування [2].
Враховуючи повiдомлення про те, що понад чверть свiтового виробництва фуражного зерна уражено токсикогенними грибами [3], винятково! актуальност набувае проблема створення втизняних ефективних засобiв та методiв профiлактики мiкотоксикозiв продуктивних тварин, особливо свиней та птищ, в ращош яких переважають зерновi компоненти.
Матер1али 1 методи. Експеримент проведено на 24 курчатах-бройлерах 10-добового вiку, яю були розподiленi на 4 аналопчш групи (п=6). Перша група - контрольна, друга, третя та четверта - дослщш, вам птахам контрольних груп на перюд дослщу (45 дiб) до щоденного комбiкорму додавали мшотоксини: Т-2 та афлатоксин.
З першого дня експерименту, до рацiону друго! контрольно! групи птахiв постiйно вводили експериментальний препарат «Кормосан» (розробка НВФ «Бровафарма») в дозi 0,1% до комбкорму, а птахам третьо! групи -препарат «Мжосорб» виробництва „АШеЛ". Птахи дослщно! групи №1 лiкувальних не отримували.
По закiнченню термiну експерименту, провели забш птахiв всiх чотирьох груп. При цьому з рiзних дшянок печiнки кожного птаха вщшмали по 5-6 шматочкiв для пстолопчних дослiджень. На основi !х в подальшому проводилась унiфiкована базова методика дослщження тканини печiнки з фарбуванням препараив гематоксилiн-еозином [4].
Науков1 кер1вники * - професор Т.1 Фотша; ** - професор А.В. Березовський © Цибульський Д. А., Гузь Ю.А. 2008
400
Результати дослщжень. Наслщки дослщження тканини печшки птахiв контрольно! групи продемонстрували, що структура цього органу не була змшена. Гепатоцити ч^ко формували печiнковi балочки, цитоарх^ектошка бiльшостi печiнкових часточок не порушена, !х синусощш гемокапiляри дещо розширенi. Вiдмiчалась чисельнi клiтини з великими ядрами, котрi групувались в дшьнищ, в центрi яких розмiщенi центральш вени (рис 1).
В окремих птахiв спостерiгали явища венозного повнокров'я внутршньодолькових синусо1дних капiлярiв та центральних вен. Цитоплазма печiнкових клiтин рiвномiрно фарбувалась еозином в рожевий колiр. Ядра гепатоцитiв не змiненi, в окремих кл^инах зустрiчалось по два ядра. Сшввщношення мiж площею гепатоцита i його ядра у бшьшосп клiтин залишались без змiн. Розмiри гепатоцитiв у межах одше! дольки - не змшеш. Подекуди зустрiчались поодинокi лiмфоцитарнi iнфiльтрати.
Рис.1. Препарат з печшки птаха контрольно'1 групи.
Типова дшянка розмiщення гепатоцитiв. (Фарбування гематоксилш-еозином.
Збiльшення 220).
У пстолопчних препаратах вiд птаив першо! дослщно! групи, якi весь перiод дослщу знаходились пiд впливом експериментального мжотоксикозу, виявлено значнi морфологiчнi змiни. Так, у печшкових дольках виявляли виражене повнокров'я внутршньодолькових синусо1дних капiлярiв та центральних вен, у просвт яких знаходиться велика кiлькiсть формених елеменив кровi. Вiдмiчалась дезорганiзацiя печiнкових балочок. У перипортальнiй зонi печiнкового ацинуса спостерiгали некрози окремих гепатоцитiв. Промiжна та центролобулярна зони мiстили гепатоцити з проявами вакуольно! гщротчно! дистрофи. В цих дiлянках печiнки спостерiгали виражений набряк та мезенимальну тканинну реакцiю. Печiнковi клiтини та !х ядра деформувались та мали розбiжнi розмiри. В окремих дiлянках печшково! тканини домiнуючими популяцiями ставали округлi набряклi клiтини з появою гепатоциив iз великими, набряклими ядрами, що мали округлу чи овальну форму (рис. 2). Назван явища дистрофiчного характеру поглиблюються. Бiльш
401
рiзко проявлялись морфолопчш ознаки порушення кровооб^у в паренхiмi печшки. У просвiтах синусо!дних гемокапiлярiв печiнкових дольок окреслюються сладжi i стази. Розширений просвiт судин виповнений деформованими еритроцитами. Мали мшце дезоргашзащя печiнкових балок. Втрачався типовий рисунок тканини печшки. У цитоплазмi бшьшосп гепатоцитiв спостерiгалися вогнищевi некрози, рiзного ступеня враженостi, дистрофiчнi та некробютичш змiни. Цитоплазма гепатоцитiв мутна, набрякла, зерниста. Ядра несли два види порушень - у виглядi гшер- або гшохроми. Зростала кiлькiсть перифершно розташованих клiтин, якi мiстять велик вакуолi.
Рис. 2. Препарат з печшки птаха першоУ дослвдноУ групи.
Виражена зернистють цитоплазми, дистрофiчнi та некробютичш змши гепатоцитiв. Набряк у мiждолькових просторах, венозний застiй.
(Фарбування гематоксилiн-еозином. Збiльшення 220).
Спостерiгаються вогнища некрозу. За ходом портальних ходiв зустрiчаються вогнища лiмфоплазмоцитарно! шфшьтрацп, iнодi лiмфоцити проникають мiж гепатоцитами. Перисинусощш простори розширенi. Сполучна тканина портальних траков набрякла, розпущена. Печiнковi пластини дискомплексоваш. У цитоплазмi гепатоцитiв виявлялись ознаки паренхiматозноl гiдропiчноl i вакуольно! дистрофil. У багатьох печiнкових дольках, переважно в перифершнш частинi, визначали явища некрозу гепатоцитiв iз утворенням гомогенно! безструктурно! маси з залишками зруйнованих ядер та фрагментiв печшкових клiтин. За ходом синусо!дних гемокапiлярiв - пiдвищена кiлькiсть макрофагiв. Визначались дистрофiчнi змiни гепатоцитiв рiзного ступеня враженоси та некробiоз !х окремих груп. Зростала кшьюсть клiтин iз великими вакуолями.
Результати гiстологiчного дослщження тканини печiнки експериментальних птахiв групи №2, яким на фош експериментального
402
мжотоксикозу застосовували «Кормосан», показують, що патологiчнi змши в органi були вираженi в меншш мiрi, нiж у птахiв попередньо! дослщно! групи. Слiд зазначити, що при цьому загальний аспект будови печшково! дольки зберiгався. У цитоплазмi гепатоцитiв визначали дрiбнi вакуоле М^ж гепатоцитами виявляли помiрну юльюсть макрофагiв та лiмфоцитiв. Незначнi прояви лiмфоплазмоцитарно! шфшьтрацл як у печшковш дольцi, так i за ходом кровоносних судин портальних трактiв засвщчували про компенсаторну запальну реакцiю строми. Окремi синусо!ди, гемокапiляри - нерiвномiрно розширенi. Морфологiчнi змiни структур печшково! дольки проявляли помiрну зернистiсть, що свщчило про збереженi дистрофiчнi ознаки в гепатоцитах. Значно збшьшилась вщносна кiлькiсть клiтин середнiх розмiрiв, зростала чисельнiсть гепатоцитiв iз ядрами велико! площини. Мiсцями виявлялись популяцi!' окремих набряклих гепатоцитiв, наявнiсть дистрофiчно змшених гепатоцитiв при збереженнi популяцi! кл^ин полiгонально! форми (рис. 3).
Рис. 3. Препарат з печшки птаха досл1дно1 групи№2.
Набряк мiждолькових та перипортальних просторiв. (Фарбування гематоксилiн-еозином. Збшьшення 220).
Форма ядра у бшьшосп гепатоцитiв держалась округлою, хоча i виявлялись печiнковi клiтини як iз круглими так i деформованими ядрами, що свщчило про посилення пролiферативно! активностi гепатоцитiв.
Гiстологiчнi дослiдження тканини печшки птаив експериментально! групи №3, яким на фош мiкотоксикозу застосовували «Мшосорб», показали, що цитоархiтектонiка бшьшоси печiнкових дольок була дещо порушена, !х синусо!днi гемокапiляри розширенi, зростала чисельшсть великих клiтин з великими ядрами, в той час у контролi таю кл^ини - поодиною. Поряд iз цим зменшувалась кшьюсть дрiбних гепатоцитiв та майже вдвiчi знижувалась величина мiтотичного iндексу i наявнiсть двоядерних гепатоцитiв. З'являються
403
кл^ини округло! або овально! форми. Ядра бшьшосп гепатоциив набрякла У печшщ дослщних птиць вiдмiчали помiрно вираженi розлади кровооб^у у виглядi повнокров'я судин, просв^ яких розширений i виповнений великою кшьюстю вiльно розмiщених еритроцитiв. У цитоплазмi гепатоцитiв виявляли ознаки дрiбноl вакуольно! дистрофi!. Клiтини мали неч^ю контури i часто набували округло! форми. 1х ядра округлi або злегка деформоваш та iнодi розмщеш ексцентрично, ближче до периферi! гепатоциив, iнтенсивно забарвлюються базофiльними барвниками. Сполучна тканина в портальних проходах - набрякла i розпушена (рис. 4).
Рис.4. Препарат 1з печ1нки птаха досл1дно1' групи №3.
Зернистiсть та дистрофiчнi змiни цитоплазми гепатоцитiв. Набряк у мiждолькових просторах, венозний застш.
(Фарбування гематоксилiн-еозином. Збiльшення 220).
За ходом синусо!дних гемо капiлярiв та навколо судин печшкових трiад - тдвищена кiлькiсть макрофагiв, зустрiчались численш лiмфо!днi iнфiльтрати, а мiсцями - лiмфо!днi фолiкули. Виявлено переважання гепатоциив округло! форми, на вiдмiну вщ контрольно! групи, де вони пол^ональш. Порушено впорядкованiсть печiнкових пластин у дольщ. Центральнi вени помiрно розширеш, у просвiтi мiстять велику кшьюсть формених елементiв кровi. У цитоплазмi гепатоцитiв виявляються окремi дрiбнi прозорi вакуолi. М^сцями печiнковi клiтини перипортально! зони мали одну велику жирову вакуолю, яка вiдтискала ядро до перифери i сплющувала його. Поряд виявляли гепатоцити з гщрошчною дистрофieю. Ядра гепатоцитiв вакуолiзованi, хроматин - у виглядi дрiбних грудочок, диспергований, в шших - ядра зморщеш, гiперхромнi, iнодi дещо змiщенi до одного з полюав клiтини. Навколо судин печшкових трiад спостерiгали лiмфо-макрофагальнi iнфiльтрати з великою домiшкою плазматичних клiтин утворенням фолiкулiв. Домiнуючою популящею
404
гепатоциив стали OKpyrai набряк кл^ини з появою гепатоциив i3 великими набряклими, округло! або овально! форми, ядрами. Збер^ались морфолопчш ознаки порушення кровообiгу в паренхiмi печiнки. У просвiтах синусо!дних гемокапiлярiв печiнкових часточок визначались сладжi i стази. Розширений просвiт судин виповнений деформованими еритроцитами. Мала мшце дезоргашзащя печiнкових балок, з втратою типового рисунка тканини печшки. У цитоплазмi бiльшостi гепатоцитiв спостерiгались вогнищевi дистрофiчнi i некробiотичнi змiни. Цитоплазма гепатоциив мутна, набрякла, зерниста. Ядра проявляють два види порушень - у виглядi гiпер- або гiпохромi!. Зростае кiлькiсть периферiйно розташованих клiтин, яю мiстять великi жировi вакуолi. Спостер^аються вогнища некрозу. По ходу портальних трактiв зустрiчаються вогнища лiмфоплазмоцитарно! шфшьтрацп, iнодi лiмфоцити проникають мiж гепатоцитами.
Висновки
1. У птиць контрольно! групи печiнка мае типову часточкову пстолопчну будову без патоморфологiчних вiдхилень у структурi судинного русла та пареж!матозних компонентiв органа.
2. Пiд дiею експериментального мiкотоксикозу у печiнцi дослщних птахiв розвиваються вираженi патоморфологiчнi змши як у паренхiмi, так i стромально-судинних вiддiлах органу: у гепатоцитах розгортаеться виражена гщротчна бiлкова, а мюцями навiть i жирова дистрофiя з вогнищевими некротичними змiнами; у стромi - лiмфоплазмоцитарна та макрофагальна iнфiльтрацiя; у судинному руслi - венозне повнокров'я, стаз та садж у мжроциркуляторному вiддiлi.
3. Корекщя патоморфологiчних змiн у печiнцi дослщних птахiв за допомогою препарату «Кормосан» значно зменшуе негативний вплив мжотоксишв, що проявляеться як зменшенням дистрофiчних та некробiотичних перетворень у гепатоцитах, так i сприяло активацi! компенсаторних пристосувальних процесiв: посилення мiтотично! активност ядерного апарату, появi двоядерних гепатоциив тощо.
4. Застосування для корекцп мiкотоксикозу препаратом «Мiкосорб» не дае бажаного позитивного ефекту, постiльки у цих птахiв зберiгаються дистрофiчнi змши у гепатоцитах, судинно-тканиш вiдхилення, та iншi прояви мiкотоксиново! iнтоксикацi!.
5. За результатами проведеного гiстологiчного дослщження отримана комплексна морфологiчна характеристика змш печiнки в умовах вживання деяких препаратсв, що дозволяе об'ективно ощнити змiни гепатоцитiв та мiкрогемосудин у динамщ експериментiв. Це може служити пiдrрунтям для пошуку й апробаци нових гепатопротекторних середникiв iз метою зменшення негативного впливу мiкотоксинiв або шших токсичних препаратiв як на печшку, так i на iншi органи.
Л1тература
1. Ахметов Ф.Г., Иванов А.В., Тремасов М.Я. Профилактика микотоксикозов у животных // Ветеринария. - 2001. - №2. - С. 47-50.
405
2. Гогин А.Е. Микотоксикозы: значение и контроль // Ветеринария - 2006. - №3. - С. 9-11.
3. Труфанова В. Частота контамшацп мжотоксинами rapMiB для птищ // Ветеринарна медицина Украши. - 2004. - №9. - С. 26-28.
4. Кононенко Г.П., Буркин А.А. Современные тенденции развития современной ветеринарной микотоксикологии в России // Успехи медицинской микологии. - М.: Национальная академия микологии, 2004. - Т.3. - С 263-266.
5. Bondy G.S., Peatka J.J. Immunomodulation by fungal toxins // J Toxicol. Environ. Helth B. Crit. Rev. - 2000. - №3. - P. 109-143.
6. Curtui V.G., Gareis M., Usleber E., Marthbauer Е. Survey of Romanian slaughtered pigs for the occurrence of mycoyoxins ochratoxins A and B, and zearalenone // Food Addit. Contain. - 2001. - №18. - Р. 730-738.
7. WHO. 2002. Evalation of certain mycotoxins in food. WHO Technical Report Series n. 906, World Helth Organization, Geneva, pp. 8-42.
Summary
The information about morphologic change in cell of liver with mycotoxins and after their treated is present in this paper.
Стаття надшшла до редакцИ 28.02.2008
406
