CC BY
29
УДК 639.3:611 - 018:612. 015
Присяжнюк Н.М., асистент ® Быоцершеський нацюнальний аграрный утеерситет
ОСОБЛИВОСТ1 МОРФОЛОГ1ЧНО1 БУДОВИ ПЕЧ1НКИ ФОРЕЛ1 СТРУМКОВО1
Проведенi морфологгчт дослгдження будоеи печтки форел1. струмкоеог Встаноелено, що трает залози форелi струмкоеог предстаелет печткою та еiдокремленою тдшлункоеою залозою. Також естаноелена ттенсиетсть перебйу гiстохiмiчних реакцт, показники органометрп печтки та цито-карюметрп гепатоцитiе.
Ключовi слова: печтка, форель струмкоеа, гепатоцити, ядра гепатоцитiе, центральна еена, органометрiя, цито-карiометрiя.
Актуальшсть теми. 1сивна частина тша форелi складае 78-80%, причому частка самого фше становить 68-705. В м'яс форелi мктиться 18 незамшних амшокислот та значна кшькють жирних полшенасичених кислот. Висока смакова та дiетична яккть м'яса форел^ продукування делжатесно! червоно! iкри традицшно характеризуе форель як «царську рибу» та робить i! одним з найпривабливших об'ектiв аквакультури. Сучасне форелiвництво основане на iнтенсивному вирощуваннi риби в контрольованих умовах середовища з використанням спещ^зованих гранульованих кормiв. Пристосування риб до певних видiв кормiв чiтко проявляеться у будовi системи оргашв травлення, що складаеться з травного тракту та травних залоз, до яких належать печшка та тдшлункова залоза.
Незважаючи на велику кiлькiсть науково-дослiдних робiт у галузi iхтiолоrii, морфологiчна будова печiнки форелi струмково! поки що залишаеться недостатньо вивчена. Тому, метою роботи було - зв'ясувати особливост морфолопчно! будови печшки форелi. струмково!
Матер1ал i методи. У якост дослiдного матерiалу була використана печiнка нестатевозршо! форелi струмково! (Salmo trutta m. fario) у кшькосп 30 екз.. Печшку отримували вiд щойновиловлено! риби шляхом анатомiчного розтину. Для фiксацi! вщбирали фрагменти печiнки розмiром 0,5 - 1,0 см. Фжсацш матерiалу для пстолопчних дослiджень проводили в 10%-ному водному розчинi нейтрального формалiну впродовж 24 год за юмнатно! температури. Пiсля фiксацi! матерiал промивали тд проточною водою, потiм заливали у цело!дин. Перед заливкою в цело!дин матерiал зневоднювали у спиртах рiзноi концентраци (70°, 80°, 96° та абсолютному спирт^ впродовж 24 год в кожному. Матерiал пiсля зневоднення помщали у спирт-ефiр на 24год, заливали розчином цело!дину рiдкого (4-5%) на 2-4 доби i переносили у цело!дин густий (10%). Шсля ущшьнення матерiал вирiзали i наклеювали на дерев'янi блоки. Блоки збер^али у 70° спиртi. Зрiзи товщиною 10 мкм
® Присяжнюк Н.М., 2010
245
виготовляли на санному MiKp0T0Mi МПС-2. Для виготовлення пстолопчних препарата тканини печшки фарбували гематоксилшом i еозином. Методом Эйнарсона /1951/ виявляли "сумарш" нукле!новi кислоти. Ощнку локалiзащ! бiлкiв проводили з використанням реакци на бiлки методом Шуста /1967/.
Виготовлеш препарати вивчали за допомогою мiкроскопiв МБС-10, МБИ-15-2, Axiostar plus (фiрма Carl Zeiss). Обчислення проводили за допомогою окулярного гвинтового мжрометра МОВ -1 - 16х. Мжрофотографування виконували мiкроскопом KONUS та вмонтованою в нього телекамерою CCD COM PLUGUE USB-2.
Статистична обробка отриманих результат1е здтснюеалась за стандартными методиками з використанням комп'ютерног програми Excel.
Результати дослщжень. Печшка дворiчки форелi струмково! розташована в переднш нижнiй частинi порожнини тша риби, злiва вiд шлунка. Вона представлена одною компактно розташованою лопатю, темно-вишневого кольору, щшьно! консистенци (рис. 1).
Рис. 1. Топография внут|мшш\ оргашв у порожниш тша двормчки фюре.л струмковоУ: 1 - зябра; 2 - серце; 3 - селезшка; 4 - печшка; 5 -плавальний мiхур; 6 - шлунок; 7 - нирки; 8 - кишечник.
Крашально печшка межуе з селезшкою, дорсально - обмежена гонадами, а каудально з кишечником. Жовчний мiхур форелi струмково! досить великий, розташований на внутрiшнiй поверхнi печiнки в переднш И частиш.
На пстолопчних препаратах печшки дворiчки форелi струмково!, печiнковi часточки вiзуально не розмежовувалися мiж собою сполучнотканинною стромою, внаслщок слабкого розвитку внутрiшньоорганно! сполучнотканинно! строми i тому не мали ч^ко виражених меж (рис. 2). Проте, головною морфофункщональною одиницею печiнки риб, як i ссавцiв, е печшкова часточка.
246
Рис. 2. Печшка дворiчки форе.л струмковоУ (гематоксилш i еозин, х 50): а - паренхiма; б - центральна вена.
Рис. 3. Печшков1 пластинки печiнки дворiчки форе.л струмковоУ
(гематоксилiн i еозин, х 400): а -центральна вена; б - жовчна поверхня гепатоциив; в - судинна поверхня гепатоциив.
На периферш часточки, вщ центрально! вени, радiально вiдходили печiнковi пластинки, звивисто! форми, якi ч^ко вiдокремленi одна вiд одно! (рис. 3). Помiж печiнковими пластинками було добре видно синусо!дш гемокапiляри, яю мали теж звивисту форму. Для жовчних капiлярiв, що проходять в середиш печiнкових пластинок, характерна вщсутшсть власно! оболонки. Оболонка останнiх утворена мембранами гепатоциив, з яких побудована печшкова пластинка. На периферi! часточки, коли жовчш капiляри поеднуються в мiжчасточковi жовчнi протоки, для них притаманна вже власна оболонка з кубiчного ештелш (рис. 4). Гепатоцити дворiчки форелi струмково! - це дрiбнi клiтини, полiгонально! форми, яю щiльно прилягали одна до одно!. Межi мiж клiтинами слабо проглядалися. Переважна бiльшiсть гепатоцитiв мала цитоплазму з наявшстю велико! кiлькостi ацидофшьно! зернистостi. В поодиноких гепатоцитах спостер^алося повне замiщення цитоплазми на жировi включення у виглядi крапель. Печiнковi клiтини (гепатоцити) мали одне чи зрщка декiлька ядер, з ч^ко вираженими ядерцями (рис. 5). В бшьшосп випадкiв, на гiстологiчних препаратах печшки дворiчки форелi струмково!, в гепатоцитах ядра були розташоваш по центру кл^ини (рис. 5). Ядра останшх просвiтленi, округло! форми та переважно мктили 1 ядерце. Конденсований хроматин розЫяний навколо ядерця у виглядi грудок i зерен, та в бшьшосп випадкiв, локалiзований бшя внутрiшньо! поверхнi оболонки ядра.
247
Рис. 4. «Сумарш» нуклеlновi кислоти Рис. 5. «Сумарш» бшки в печшщ двормчкн форе.л струмково!* гепатоцитах двормчкн форе.л
(Ейнарсон, х 400): а - гепатоцити; струмково!* (Шуст, х 1000): а -
б - оболонка жовчно! протоки; плазмолема; б - цитоплазма; в - ядро.
в - просв^ жовчно! протоки.
При постановщ гiстохiмiчно! реакци на «сумарш» нукле!новi кислоти за методом Ейнарсона було виявлено, що при взаемодi! хромових галушв з галоцианiном утворення хромового краплаку (рис. 4) штенсивно проходило в уЫх гiстоструктурах печiнки.
При виявленш бiлкових речовин з використанням амщочорного 10-Б, за методом запропонуваним В.1. Шустом, було встановлено, що цей барвник по-рiзному зв'язувався з рiзними бiлками, якi формували структури печiнки форелi струмково!. При проведенш гiстохiмiчних дослiджень встановлено, що цитоплазма гепатоциив в реакцiях на бшки зафарбовуеться нерiвномiрно. Найбiльша штенсившсть гiстохiмiчних реакцiй на виявлення «сумарних бшюв» спостерiгалась в стiнках кровоносних судин, в цитоплазмi та ядерцях гепатоциив (рис. 5).
За даними органометри, середнiй дiаметр центральних вен у дворiчки форелi струмково! складав у середньому 10,339±0,509 мкм, при рiвнi варiабельностi цього показника 26,963%. Середнш дiаметр часточок печiнки, що концентрувалися навколо центральних вен - 40,152±1,499 мкм, при цьому показник коефщента варiацi! за цiею ознакою дорiвнював 20,451%. Ширина печiнкових пластинок складала 4,602±0,171 мкм, при рiвнi варiабельностi 20,319%.
Згiдно цитометричних дослщжень дiаметр гепатоцитiв дворiчки форелi струмково! у середньому становив 0,840±0,015 мкм, при рiвнi варiабельностi цiе! ознаки 9,954%, а середнш дiаметр ядер гепатоциив складав 0,358±0,009 мкм, при цьому показник коефщента варiацi! за щею ознакою дорiвнював 13,375%. Ядерно-цитоплазматичне вiдношення становило 0,102±0,015, при рiвнi варiабельностi цiе! ознаки 83,400%.
Висновки: 1. Травш залози форелi струмково! представлеш печiнкою та вiдокремленою тдшлунковою залозою.
248
2. Найбшьшу штенсившсть гiстохiмiчних реакцш, на виявлення нукле!нових кислот за методом Ейнарсона, у печшщ форелi струмково! мають стшки мiжчасточкових судин, гепатоцити, панкреатоцити, особливо !х ядра, якi фарбуються бшьш iнтенсивно. У мiжчасточковiй сполучнiй тканиш спостерiгаeться порiвняно невелика концентрацiя нукле!нових кислот. Загальнi бiлки виявляються в уЫх структурах органа.
Л1тература
1.Яржомбек А.А. Временные рекомендации по определению физиологического состояния рыб по физиолого-биохимическим данным / А.А. Яржомбек, Н.Ф. Шмаров, В.В. Лиманский, Е.Н. Бекина. - Москва, 1981. - 54 с.
2.Правдин И.Ф. Руководство по изучению рыб / И.Ф. Правдин. - М.: Пищевая промышленность, 1966. - 376 с.
3.Клименко О.М. Морфометрична оцшка стану iмунних оргашв коропових риб: методичш рекомендаци / О.М. Клименко, В.1. Марченко, О.М. Шандрук. - Рiвне, 1998. -15 с.
4.Автандилов Г.Г. Медицинская морфометрия:руководство / Г.Г. Автандилов. - М.: Медицина, 1990. - 384 с.
5.Кононський А.И. Гистохимия: учебное пособие / А.И. Кононский. -Ки!в: Вища школа, 1976. - 277 с.
6.Горальський Л.П. Основи пстолопчно! техшки i морфофункцiональнi методи дослщжень у нормi та при патологи : навчальний посiбник / Леонщ Горальський, Володимир Хомич, Олексiй Кононський. - Житомир: Полюся, 2005. - 288 с. - Бiблiогр. с. 275-276.
7.Ойвин И.А. Статистическая обработа результатов экспериментальных исследований // Патол. физиол. и эксперим. терапия. - 1960. - №4. - С.76-78.
Summary N. Prisyazhnyuk
FEATURES OF MORPHOLOGICAL STRUCTURE OF LIVER OF BROOK
TROUT
The morphological researches of liver structure of brook trout was conducted. It is set that the digestive glands of brook trout a liver and separated pancreas. Intensity offlow of histochemistry reactions, indexes of organometry of liver and cito-kariometry of hepatocytes, is also certain.
Стаття надшшла до редакцИ 25.03.2010
249
