CC BY
54
© Колосова I. I.
УДК 618.2:618.11-092.9:576.31:611.018:546.81:616-099 Колосова 1.1.
МОРФОЛОГ1ЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЯСЧНИК1В ЩУР1В НА Р1ЗНИХ ТЕРМ1НАХ ВАГ1ТНОСТ1 В НОРМ1 ТА ЗА УМОВ СВИНЦЕВО'Г 1НТОКСИКАЦП
Державний заклад «Дтпропетровська медична академiя МОЗ УкраТни» (м. Днiпропетровськ)
verashatornaya@yandex.ru
Дане дослiдження е фрагментом мiжкафедраль-но! планово! науково! теми Державного закладу Днтропетровська медична академiя «Розвиток та морфофункцюнальний стан органiв i тканин експе-риментальних тварин та людини в нормi, в онтогенезу пiд впливом зовнiшнiх чинникiв» (номер державно! реестрацп 0111Ы012193).
Вступ. Ускладнення еколопчно! ситуаци е одним з провщних факторiв у порушены репродуктивно! функцп жiнки i фактором ризику для здоров'я ди-тини. Свинець мае токсичний вплив на вс органи i системи оргаызму жiнки, здатний проникати через плацентарний бар'ер та впливати на розвиток плоду [1,2].
В даний час особливу актуальнють набувають доотдження морфолопчних змiн та вад розвитку в ембрiогенезi та ранньому постнатальному пе-рiодi, що виникають внаслiдок дм рiзних факторiв [3,8,15,16]. У ц перiоди вiдбуваються iнтенсивнi процеси пролiферацi! i диференцiювання клiтин, що i визначае високу чутливiсть тварин до цих факторiв. Все це повною мiрою вiдноситься i до вивчення осо-бливостей реакци кJliтин статевих залоз, зокрема, яечника - найважлившого органу статево! системи, який визначае репродуктивне здоров'я жЫки. Серед причин, що викликають вiдхилення у статевому розвитку дiвчат, певну роль в^грають змiни морфологи та функцп яечникiв, що е наслщком патологiчних процесiв, що вiдбуваються в оргаызму i тих, що мали мюце у внутрiшньоутробний перiод. Несприят-лива дiя свинцю на репродуктивну систему проявля-еться в безпл^у викиднях, ускладненнях перебiгу вагiтностi та полопв, затримки внутршньоутробно-го розвитку, патологи та вади розвитку новонаро-джених [2,3,5,6,7,8,9,10].
Особливу увагу останым часом придiляють ви-вченню впливу на оргаызм низьких концентрацiй свинцю, як в умовах техногенних забруднень ото-тожнюють з гранично допустимими для об'екпв на-вколишнього середовища - атмосферного повiтря, Грунту, води природних джерел [5,6,7,10,12].
При вивченн гонадотропно!, ембрютоксично! i тератогенно! дм малих доз свинцю у щурiв китай-ськими дослiдниками експериментально встанов-лено, що навiть при короткочасному впливу що не викликають змш у кровi, нервовiй системi, загально-му станi (у дозi 0,002 - 0,02 - 0,2 мкг/кг), спостерта-ються змши збоку репродуктивно! системи у щурiв
обох статей: у самок щурiв - порушення естрально-го циклу, атрофiя коркового шару яечниюв, дегене-ративнi змши в яйцеклiтинах, у самцiв - збтьшення маси сiм'яникiв i передмiхурово! залози, порушення сперматогенезу, порушення мiтозiв, поява патоло-гiчних форм сперматозо!дв, зниження !х рухливостi, зниження синтезу або розпаду РНК в статевих ктти-нах. У щурiв, яю отримували свинець до спарювання i в перiод вагiтностi, частi викиды, мертвонароджен-ня або неповноцiнне потомство[13,14].
Тому актуальним i своечасним е доотдження впливу мiкроелементiв певних металiв та !х нано-форм на здоров'я людини взагалi та репродуктивну функцю i ембрiогенез, бо вщомост щодо ефектiв впливу наночастинок металiв е досить обмежени-ми i суперечливими. Аналiз даних свiтово! науково! лтератури на предмет можливого тератогенного та ембрютоксичного впливу важких металiв та нано-металiв на репродуктивну функцю довiв доцiльнiсть проведення експериментальних роб^ в зазначено-му напрямку [3,9,10,11].
Мета роботи полягала у проведены порiвняль-ного морфологiчного аналiзу стану яечникiв щурiв у нормi та внаслiдок впливу ацетату свинцю на рiз-них термiнах ваптностк
Об'ект I методи досл1дження. В якост об'екта експериментально- морфологiчного доотдження виступали 48 бiлих статевозрiлих щурiв-самиць лiнi! Вiстар масою 180-220 г. Утримання тварин в умовах вiварiю ДЗ «ДМА МОЗ Укра!ни» та проведення екс-перименту здiйснювалось iз дотриманням принци-пiв бiоетики, що викладен у Хельсинськiй декларацi! Всесвггньо! медично! асоцiацi! про гуманне став-лення до тварин, а також згщно до Закону Укра!ни «Про захист тварин вщ жорстокого поводження» вiд 15.12 2009 р. № 1759-^ та «Загальних етичних прин-ципiв експериментiв на тваринах» (Ки!в, 2001).
Вивчення динамiки морфологiчних змш яечниюв щурiв в експериментальнiй (п = 24) та контрольнiй (п = 24) групах проводили на 12-ту, 16-ту та 20-ту добу ваптностк Моделювання стану свинцево! шток-сикацi! вагiтних щурiв здiйснювали шляхом введен-ня через зонд розчину ацетату свинцю (виробник -ЗАТ «Науково-дослщний центр фармакотерапи», м. Санкт-Петербург, РФ) у дозi 0,05 мг/кг маси тта один раз на добу з 1 по 11 день, з 1 по 15 день та з 1 по 19 день ваптност вщповщно. Групу контролю
складали щури, що отримували дистильовану воду впродовж усього дослщження.
Результати дослщження та Ух обговорення.
Вивчення морфологií яeчникiв вагiтних щурiв на рiзних термiнах гестацií у контрольна та експери-ментальнiй групах проводили за допомогою оцiнки основних структурних компонен^в кiрковоí та моз-ково!' речовини органу.
Результати дослiдження показали, що у контрольна грут щурiв незалежно вiд термiну дослщження яечник був укритий одношаровим кубiчни м епи телieм, на апкальнм поверхнi якого вiзуалiзувалися мiкроворсинки (рис. 1).
Пiд епiтелieм розташовувалася бiлкова оболон-ка, що була представлена щтьною волокн истою сполучною тканиною та складалася переважно з ко-лагенових та еластичних волокон. Паренхiма юрко-во! речовини органа була представлена фол^лами рiзного ступеня зртосД що пiдлягали фiзiологiчнiй атрезп, а також атретичними та жовтими ттами (рис. 2).
Пiсля заплщнення в атрезiю, у першу чергу, вступали третинн та вторинн фолiкули, проте подiбне явище було характерним для уах !х видiв. Про початок атрезií фолiкулiв свiдчила наявнiсть хоча б одного з наступних морфолопчних критерiíв: пкно-тизацiя фолiкулярних клiтин та текоци^в, наявнють апоптотичних тiлець або кл^инного детриту на пе-риферií антрума, вщшарування фолкулярних клiтин вiд базальноí мембрани (рис. 3).
Також атретичн фолiкули характеризувалися стоншенням зернистого шару кл^ин, наявнiстю макрофагiв у печерi фолiкула, гiпертрофieю шару текоцитiв, зникненням лучистого вЫця та дегене-ративними явищами ооциту. При цьому поступове стоншення фолiкулярного епiтелiю вщображало прогресування атрезп вщ ранньоí до пiзньоí стадií.
На 16-ту та 20-ту добу гестацií вщзначалося прогресування атрезп фолiкулiв яeчникiв та активне залучення до цього процесу первинних фолiкулiв. Жовтi тiла яeчникiв на 12-ту добу вагiтностi щурiв контрольноí групи знаходилися у стадií розкв^у, мю-тили добре розвинене судинне русло i сполучнотка-нинну основу. Основну ж частину жовтих тт займа-ли великi гормон-продукуючi кл^ини-лютеоцити, що щiльно прилягали один до одного, мали атчасту цитоплазму та округле ядро у центрк Загалом жовте тiло було вiдмежовано вщ решти яечника волокнистою сполучною тканиною.
На 16-ту добу ваптност морфолопя жовтих тiл характеризувалася зростанням ступеня 1х васкуля-ризацií та збтьшенням розмiрiв лютешових клiтин у порiвняннi з попередньою дослiджуваною стадю. На 20-ту добу вагiтностi жовт тiла набували ознак iнволюцií у виглядi розростання сполучноí тканини, редукцп судинного русла та дегенерацií лютеоци^в (рис. 4).
Строма кiрковоí речовини яечниюв розташовувалася мiж фол^лами та жовтими тiлами яeчникiв i була представлена прошарками волокнистоí спо-лучноí тканини та iнтерстицiйними кл^инами, що мали видовжену форму та вщносилися до фiбро-бластичного ряду (рис. 5).
Рис. 1. Юркова речовина яечника щура контрольно'!' групи на 12-ту добу ваптностк 1 — поверхневий кубiчний ештелш, 2 — бшкова оболонка. Забарвлення гематоксилшом-еозином. Зб.Х400.
Рис. 2. Дiлянка яечника щура контрольно! групи на 12-ту добу ваптностк 1 — первинний фол^ул, 2 — жовте тiло, 3 — ворота яечника, 4 — строма яечника, 5 — судини. Забарвлення за МаллорнСлшченко. Зб.Х40.
Рис. 3. Яечник щура контрольно'!'групи на 16-ту добу ваптностк Ознаки атрезГГ вторинного фол^ула у виглядi вiдшарування гранульози вiд базальноГ мембрани (стрiлка), дегенерацм ооцита (зiрочка). Забарвлення гематоксилiном-еозином. Зб.Х400.
Норма
Рис. 4. Жовтг тiла яeчникiв щурiв на рiзних термшах BariTHOCTi в норм1 та за умов впливу свинцевоУ гнтоксикацм: лютеоцити (чорна стрiлкa), судини (бгла стрглка) сполучна тканина центрального рубця (згрочка). Забарвлення гематоксилгном-еозином. З6.Х400.
Мозкова речовина яечника щурiв контрольно! групи займала менший обсяг у порiвняннi з юрковою речовиною, була представлена сполучнотканинною основою та мiстила значну кшькють нервових волокон, лiмфатичних судин, а також артерм та вен пе-реважно середнього та великого калiбру (рис. 6).
У щурiв експериментально!' групи вплив свинцевоУ Ытоксикацп призводив до виникнення ряду мор-фологiчних змiн яечника рiзного ступеня виразностi. На всiх термшах гестацií яечник щурiв експериментально! групи був укритий кубiчним епiтелiем, ви-сота якого була ствставною з контролем (рис. 7). Це суперечило даним отриманим Н. А. Дуденковою (2015), яка дослщжувала вплив ацетату свинцю на репродуктивну систему щурiв (експози^я протя-гом 7 дiб, per os, у дозi 45 мг/кг/сутки) та отримала зменшення висоти покривного одношарового етте-л^ яечникiв щурiв майже на третину [4].
На вщмшу вiд контролю мiкроворсинки на по-верхнi еттелю були частково редукованi. Будова та стутнь розвитку бiлковоí оболонки не мали суттевих
Ацетат свинцю вщмшностей при пор1внянш з нор-
мою на вщповщних термшах досл1-дження.
На 12-ту добу ваг1тност1 у юр-ков1й речовин1 яечник1в щур1в, що зазнавали впливу ацетату свинцю знаходилися фолкули р1зного ступеня зршост1 нер1дко овально! чи неправильно! форми. На вщм1-ну вщ контролю, б1льш1сть фолку-л1в на даному терм1н1 знаходилася на п1зн1й стад1! атрез1!, особливо виразними були явища шволюцп у вторинних та третинних формах (рис. 8).
На наступних термшах досл1-дження вщзначалося прогресуван-ня дегенерац1! фол1кул1в 1з зам1-щенням приморд1альних фол1кул1в сполучною тканиною, про що свщ-чило !х поодиноке розташування та зрщка - групами (див. рис. 7, 8). Регрес первинних фолкул1в вщбу-вався шляхом утворення атретич-них тш у вигляд1 зморщено! блиску-чо! оболонки, оточено! текоцитами. Атрез1я вторинних та третинних фол1кул1в вщбувалася через ста-д1ю атретичного тта 1з подальшим зам1щенням 1нтерстиц1йними кл1-тинами та п1зн1ше сполучною тканиною. Все це призводило до того, що 20-ту добу гестацп у паренх1м1 яечника в1дзначалося виразне зни-ження загального вм1сту фолкул1в та переважання в орган! жовтих та атретичних тт. Можна заключити, що процес атрез1! фол1кул1в пщ час ваг1тност1 на тл1 свинцево! штокси-кац1! в1дбувався 1нтенсивн1ше та ви-переджав контроль.
У щур1в, що зазнавали впливу ацетату свинцю жовт1 т1ла характеризувалися пол1морф1змом: зустр1чалися структури овально! та неправильно! форми, також !х розм1р сильно ко-ливалися та поступався контролю на вс1х стад1ях до-слщження (рис. 9).
Жовт1 т1ла мали ч1ткий контур за рахунок пперп-лаз1! ф1бробласт1в сполучнотканинно! оболонки. Вивчення кл1тинного складу виявило пухке розта-шування лютеоцит1в, зменшення !х розм1р1в та пи-томо! щ1льност1, що найбтьш виразно проявлялося на 20-ту добу ваптност щур1в. Дегенераторно-дис-троф1чн1 зм1ни лютеоцит1в прогресували впродовж дослщження та проявлялися у вигляд1 зростання ядерно-цитоплазматичного шдексу та пом1рно! ва-куол1зац1! цитоплазми. Зниження щ1льност1 розташу-вання лютеоцит1в у жовтих ттах ваг1тност1 на 12-ту добу гестацп пояснювалося набряком строми, а вщ 16-! доби розмежуванню кл1тин сприяло розростан-ня сполучно! тканини. Збтьшувалась к1льк1сть жовтих т1л, у центр! яких виявлялися д1лянки склерозу з1рчасто! форми (рис. 10).
Рис. 6. Мозкова речовина яечника щура контрольно'!'групи на 20-тудобу ваптностч. 1 — артерм, 2 — вени, 3 — строма. Забарвлення за Маллор1-Слшченко. Зб.ХЮО.
Рис. 5. Кфкова речовина яечника щура контрольно'!' групи на 20-ту добу ваптностк 1 — первинний фол1кул, 2 — вторинний фолшул, 3 — жовте тто, 4 — судини, строма юрково'Гречовини (блакитний колф). Забарвлення за Маллор1-Слшченко 36.Х100.
Рис. 7. Дшянка юрково'Г речовини яечника щура за умов впливу ацетату свинцю на 16-ту добу ваптностк 1 - одношаровий кубтний егптелш, 2 — бшкова оболонка, 3 — примордтльний фолкул, 4 — первинний фол1кул, ¡нтерстицшш кл1тини (стршка). Забарвлення гематоксил1ном-еозином. 36.Х400.
Рис. 9. Фрагмент яечника щура на 12-ту добу ваптност1 на тш свинцевоГ 1нтоксикацГГ. 1 — жовт т1ла овально! форми, приморд1альний фол1кул (стр1лка), 2 — вторинний фол1кул, 3 — судини. Забарвлення гематоксилшом-еозином. Зб.Х100.
Рис. 8. К1ркова речовина яечника щура експериментальноГ групи на 16-ту добу ваг1тност1.
1 — приморд1альний фол1кул, 2 — фол1кули, що п1длягають атрезГГ, строма яечника (блакитний кол1р), 3 — венула. Забарвлення за Маллор1-Сл1нченко. Зб.Х400.
Рис. 10. Жовте тшо неправильно! форми у яечнику щура експериментальноГ групи на 16-ту добу ваптност1, в центр! склероз з1рчастоГ форми, ознаки набряку та повнокров'я. Зб.Х100.
На тл зменшення питомого об'ему жовтих тт вiдзначалося зростання обсягу !х судимого русла. Порушення кровооб^ проявлялося у виглядi повнокров'я каптяро-венозного компоненту гемо-мiкроциркуляторного русла рiзного ступеня вираз-ностi, периваскулярного набряку, сладжу еритроци-тiв у каптярах та випадки !х спустошення.
Таким чином, пщ впливом свинцево! штоксикаци поруч iз iнволютивними змiнами жовтих тт яечни-кiв вiдбувалися дегенеративно-дистрофiчнi явища з боку лютеоцитiв та компонен^в судинного русла, що прискорювало регрес ще! тимчасово! ендокрин-но! залози.
Строма юрково! та мозково! речовини яечниюв щурiв експериментально! групи на 12-ту добу ва-гiтностi характеризувалася пухким розташуванням волокон сполучно! тканини, що на нашу думку було пов'язано iз II набряком. Вщ 16-! доби гестаци вщбу-валася дезоргаыза^я та потовщення волокнистого компоненту строми.
Також пщ впливом свинцево! iнтоксикацiI на 12-ту добу вагггност спостерiгалися значнi гемоди-намiчнi змiни у виглядi стазу, периваскулярного набряку, розширення судин, яке було особливо вираз-ним у мозковм речовин яечникiв (рис. 11).
На наступних термшах дослщження вiдзначалося прогресування розладiв гемомiкроциркуляторного русла, що включало посилення периваскулярного набряку та потовщення судинно! стiнки.
Розширення вен та артерм зберiгалося, що на нашу думку, було наслщком парезу судин у зв'язку з токсичним впливом на м'язову оболонку ацетату свинцю. Все це призводило до порушення мюцево-го кровооб^, виникнення застмного повнокров'я капiлярiв, вен та розвитку гiпоксiI паренхiми яечни-ка. Стан киснево! недостатностi справляв додатко-вий ушкоджуючий вплив, поглиблюючи альтеруючий ефект свинцево! iнтоксикацiI. Вщзначалася змiна спiввiдношення кiрковоI та мозково! речовини у по-рiвняннi з контролем за рахунок збтьшення обсягу мозково! речовини переважно внаслщок набряку
Рис. 11. Мозкова речовина яечника щура на 12-ту добу ваптност1 за умов впливу ацетату свинцю.
Вщзначаеться р1зке повнокров'я та розширення судин (чорна стршка), периваскулярний набряк (б1ла стр1лка).
Забарвлення гематоксил1ном-еозином. З6.Х100.
строми та зменшення кiрково! речовини у результат прогресивно! атрезп фолiкулярного апарата та зменшення розмiрiв жовтих тiл.
Висновки. Дослiдження показало, що вплив свинцево! штоксикаци призводить до прискорено! та активно! атрези фолкутв, що проявляеться у зни-женнi загального вмiсту фолiкулiв яечнику щурiв, зменшеннi розмiрiв жовтих тт, та !х передчасному регресу, дегенерацп та редукцi! вмiсту лютеоцитiв, розростанн строми органу, гемодинамiчних пору-шеннях, що сприяють поглибленню альтеруючого ефекту ацетату свинцю. Все це може призводити до змш гормонального балансу та порушень з боку репродуктивно! функцп вагiтних самок щурiв.
Перспективи подальших досл1джень. Провести морфологiчне вивчення впливу ацетату свинцю на яечники вагггних щурiв у комбшаци з цитратами залiза, золота та срiбла.
Л1тература
1. Айламазян Э. К. Влияние экологической обстановки на репродуктивное здоровье женщины. Новый взгляд на проблему /
Э.К. Айламазян, Т. В. Беляева, Е. Г. Виноградова. // Вестник Российск. ассоц. акушеров-гинекологов. - 1996. - № 2. -С.13-16.
2. Вельтищев Ю. Е. Этиология и патогенез экопатологии у детей / Ю. Е. Вельтищев // Экология и здоровье детей / Под ред.
М. Я. Студеникина, А. А. Ефимовой. - М., 1998. - С. 18-65.
3. Динерман А. А. Накопление свинца в плаценте и эмбрионе при его введении беременным самкам / А. А. Динерман, Н.А. Рож-
дественская, С. И. Храмова // Свинец в окружающей среде (гигиенические аспекты). - Москва, 1978. - С. 63-65.
4. Дуденкова Н. А. Влияние ацетата свинца на структурные изменения яичников самок белах крыс в период постнатального
онтогенеза / Н. А. Дуденкова, О. С. Шубина // Современные проблемы науки и образования. - 2015. - № 2. - С. 542.
5. Иваницкая Н. Ф. Сочетанное воздействие свинца и радиации на потомство в период предимплантации / Н. Ф. Иваницкая,
Ю. Н. Талакин, Т. Ю. Бабич // Современные проблемы токсикологии. - 2001. - № 3. - С. 10-18.
6. Корбакова А. И. Свинец и его действия на организм (обзор литературы) / А. И. Корбакова, Н. С. Сорокина, Н. Н. Молодкина,
А. Е. Ермоленко, К. А. Веселовская // Медицина труда и промышленная экология. - 2001. - № 5. - С. 29-34.
7. Кузнецова Т. Е. Морфофункциональные изменения в некоторых эндокринных органах крысят при действии ацетата свин-
ца / Т. Е. Кузнецова, О. А. Манеева, Е. Л. Рыжковская // Здоровье и окружающая среда: Сборник научных трудов. - Минск, 2006. - Вып. 8. - С. 590-595.
8. Морфолопчш передумови виникнення природжених вад та вар1ант1в будови ж1ночих статевих оргашв / В. М. Круцяк,
Ю.Т. Ахтеммчук, Д. Г. Манчуленко, О. М. Слободян // Матер. наук.-практ. конф. «Акт. пит. морфогенезу та регенерацп» // Укр. мед. альманах. - 2000. - Т. 3, № 1 (додаток). - С. 34.
9. Морфофункциональная характеристика реакции некоторых органов репродуктивной и симпато-адреналовой систем на
действие ацетата свинца / Т. А. Вылегжанина, Т. Е. Кузнецова, Е. Л. Рыжковская // Ксенобиотики и живые системы: матер. III междунар. научн. конф., Минск, 22-24 октября 2008 r. - Минск: Изд. Центр БГУ, 2008. - С. 25-27.
10. Паранько Н. М. Роль тяжелых металлов в возникновении репродуктивных нарушений / Н. М. Паранько, Н. И. Рублевская, Э. Н. Белицкая, Т. А. Головкова, Т. Д. Землякова, Л. Е. Чуб, Г. Г. Шматков // Гигиена и санитария. - 2002. - № 1. - С. 28-30.
11. Сердюк А. М. Еколопя довктля та безпека життeдiяльностi населення у промислових регюнах УкраУни / А. М. Сердюк, В.П. Стусь, В. I. Ляшенко. - Дшпропетровськ: Пороги, 2011. - 486 с.
12. Трахтенберг I. М. Профтактична токсиколопя та медична еколопя / I. М. Трахтенберг. - К: Авщена, 2011. - 120 с.
13. Хван П. А. Структурно-функциональное состояние гонад крыс при воздействии свинецсодержащей пыли / П. А. Хван // II Всерос. конф. «Эндокринные системы и органы и вредные факторы внешней среды». Тез. докл. - Л., 1983. - С. 163.
14. Чэн Ф. Ю. Содержание свинца и кадмия в крови взрослых людей г Чанша, КНР / Ф. Ю. Чэн, Л. Ю. Цун // Гигиена и санитария. - 1996. - № 2. - С. 39-40.
15. Hoshino A. Physicochemical propaties and cellular toxicity of nanocrystal quantum dots depend on their surface modification / A. Hoshino, K. Fujioka, T. Oku [et al.] //Nano Letters. - 2004. - № 4 (11). - P. 2163-2169.
16. Oberdorster G. Principles for Characterizing the Potential Human Helth Effects From Exposure to Nanomaterials: Elements of a Screening Strategy, Particle, Fibre Toxicology / G. Oberdorster, A. Maynard, K. Donaldson [et al.] // Nature Nanotechnology. -2005. - Vol. 2, № 8. - Р. 235-246.
УДК 618.2:618.11-092.9:576.31:611.018:546.81:616-099
МОРФОЛОГ1ЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЯСЧНИК1В ЩУР1В НА Р1ЗНИХ ТЕРМ1НАХ ВАГ1ТНОСТ1 В НОРМ1 ТА ЗА УМОВ СВИНЦЕВОТ ШТОКСИКАЦП
Колосова I. I.
Резюме. У статт представлен результати порiвняльного морфолопчного аналiзу стану яечниюв щурiв у HopMi та внаслщок впливу ацетату свинцю на рiзних термЫах ваптностк
Доотдження показало, що вплив свинцево! штоксикаци призводить до прискорено! та активно! атрези фолкутв, що проявляеться у зниженн загального вмюту фолiкулiв яечнику щурiв, зменшенн розмiрiв жов-тих тт, та !х передчасному регресу, дегенерацп та редукцп вмюту лютеоци^в, розростанн строми органу, гемодинамiчних порушеннях, що сприяють поглибленню альтеруючого ефекту ацетату свинцю.
Ключовi слова: ацетат свинцю, репродуктивна система, яечники, фолкули, жовтi тiла, токсичнiсть.
УДК 618.2:618.11-092.9:576.31:611.018:546.81:616-099
МОРФОЛОГИЧЕСКАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА ЯИЧНИКОВ КРЫС НА РАЗЛИЧНЫХ СРОКАХ БЕРЕМЕННОСТИ В НОРМЕ И ПРИ СВИНЦЕВОЙ ИНТОКСИКАЦИИ
Колосова И. И.
Резюме. В статье представлены результаты сравнительного морфологического анализа состояния яичников крыс в норме и после воздействия ацетата свинца на различных сроках беременности.
Исследование показало, что влияние свинцовой интоксикации приводит к ускоренной и активной атре-зии фолликулов, проявляется в снижении общего содержания фолликулов в яичниках крыс, уменьшении размеров желтых тел, и их преждевременному регрессу, дегенерации и редукции содержания лютеоцитов, разрастании стромы органа, гемодинамических нарушениях, способствующих углублению альтерирующего эффекта ацетата свинца.
Ключевые слова: ацетат свинца, репродуктивная система, яичники, фолликулы, желтые тела, токсичность .
ЫйС 618.2:618.11-092.9:576.31:611.018:546.81:616-099
MORPHOLOGICAL CHARACTERISTICS OF RAT OVARIES AT DIFFERENT STAGES OF PREGNANCY IN NORMAL AND IN CONDITION OF LEAD INTOXICATION
Kolosova I. I.
Abstract. The increasing complexity of environmental situation is one of the leading factors in female reproductive disorders and risk factors for child health. Lead has a toxic effect on all organs and systems of women. It is able to penetrate the placenta and cause a disruption of the normal fetal development.
The aim of the research work: make comparative morphological analysis of rat ovaries in normal and due to the impact of lead acetate at different stages of pregnancy. Study was conducted on 48 white mature pregnant female rats Wistar. All rats were divided into 2 groups (24 animals in each group): Group I - animals injected with solution of lead acetate at a dose of 0.05 mg/kg, Group II - control, animals injected with distilled water. Rats were mated by the standard scheme. First day of pregnancy was identified from the moment of determining of sperm in vaginal swab. Solution of lead acetate were injected to pregnant female through a tube once a day, at one and the same time. Operative slaughter was performed on 12th, 16th and 20th day of pregnancy.
The results of research. The study of the ovaries morphology of pregnant rats at different stages of gestation in the control and experimental groups was performed using estimates of basic structural components of the cortex and medulla organ. The results showed that in rats of experimental group influence lead intoxication led to the emergence of a number of morphological changes ovary varying degrees of severity. At all stages of gestation ovary of experimental group of rats was covered with cubic epithelium, the height of which was comparable to the
control. Unlike the control microvilli on the surface epithelium were partially reduced. The structure and the degree of protein membrane have not significant differences in comparison to the norm in relevant terms of the research.
On the 12th day of pregnancy in ovarian cortex exposed to lead acetate follicles were different maturities, often oval or irregular shape. In following terms of the study observed progression of follicle degeneration with the replacement of primordial follicles by connective tissue. Regression of primary follicles occurred through the formation atretic bodies in the form of wrinkled shiny membrane surrounded by tecocytes. All this leads to the fact that at the 20th day of gestation in the ovarian parenchyma observed a marked decrease the total content of the follicles and the predominance of yellow and atretic bodies. We can conclude that the process of follicular atresia during pregnancy in conditions of lead intoxication occurred intense and ahead of control. Against the background relative volume of corpora lutea observed growth of the vascular stream. Circulatory disorders appears as a plethora capillary-venous component of hemocirculation stream of varying degrees of severity, perivascular edema, sludge of erythrocytes in capillaries and cases of devastation. Stroma cortex and medulla of rat ovaries of experimental group on the 12th day of pregnancy characterized by a friable connective tissue fibers, which in our view was due to its swelling. On the 16th day of gestation occurred disorganization and thickening of fibrous stroma component.
The study showed that the effect of lead intoxication causes rapid and active atresia of follicles, manifested in the reduction of the total content of follicle in rats ovaries, reducing the size of corpora lutea and their premature regression, degeneration and reduction of content luteocytes, proliferation of ovaries stroma, hemodynamic disorders that contribute deepening damaged effect of lead acetate. All this leads to changes in hormonal balance and disorders of the reproductive function of pregnant female rats.
Keywords: lead acetate, reproductive system, ovaries, follicles, yellow body, toxicity.
Рецензент - проф. Б/лаш С. М.
Стаття надшшла 30.01.2016 року
