CC BY
49
9. Kroemer G. Classification of cell death: recommendation of the Nomenclature Committee on Cell Death / G. Kroemer, L. Galluzzi, P. Vandenabeele [et al.] // Cell Death Differ. - 2009. - Vol. 16. - P. 1-3.
10. Keck M. Pathophysiology of burns / M. Keck, D.Ytrdon, L.-P. Kamolz // Wien Med. Wochenchr. - 2009. - Vol. 159. - P. 327-336.
11. Kamolz L.-P. Burns: learning from the past in order to be fit for the future / L.-P. Kamolz // Critical Care. - 2010. - Vol. 14. - P. 106-110.
12. Shupp G. A review of the local pathophysiologic bases of burn wound progression / G. Shupp, T. Nasabzadeh, D. Posenthal [et al.] // J. Burn Care Res. - 2010. - Vol. 31 (6). - P. 849-873.
СТРУКТУРЫ ОСОБЛИВОСТ1 АДАПТАЦП ТА КОМПЕНСАЦП ПОРУШЕНИХ ФУНКЦ1Й ВНУТР1ШН1Х ОРГАНАХ ПРИ 1НФУЗШНШ ТЕРАПП ОП1КОВО1 ХВОРОБИ Черкасов В.Г., Ковальчук О.1., Дзевульська 1.В., Черкасов Е.В., Малжов О.В., Титаренко В.М., Лахтадир Т.В., Матювська Р.М. У статп наведеш даш щодо структурних особливостей адаптацп та компенсацй в aденоriпофiзi, тимуа, наднирковш залоз^ нирщ та скупчених лiмфоIдних вузликах клубово! кишки упродовж експериментально! отково! хвороби у щурiв та II лжування комбшованими гтеросмолярними розчинами. Гтеросмолярш розчини, що були введеш внутршньовенно, виявили цитопротекторнi властивосп.
Ключовi слова: опiковa хвороба, внутршш органи, структурнi особливостi, електронна мкроскотя.
Стаття нaдiйшлa 26.09.2014 р.
STRUCTURAL FEATURES OF ADAPTION AND COMPENSATION OF IMPAIRED FUNCTION IN INTERNAL ORGANS UNDER THE CONDITION OF BURN DISEASE FLUID THERAPY Cherkasov V.G., Kovalchuk O.I., Dzevulska I.V., Cherkasov E.V., Malikov O.V., Tytarenko V.M., Lachtadyr T.V., Matkivska R.M.
The article presents data in relation to the structural features of adaption and compensation in adenohypophysis, thymus, adrenal gland, ren and aggregate lymphoid nodules of ileum during experimental burn disease in rats and its treatment by the combined hyperosmolar solutions. Hyperosmolar solutions administered intravenously protects the damage of intraorganic cells.
Key words: burn disease, internal organs, structural features, electronic microscopy.
Рецензент Волков К.С.
УДК 611.12-034:591.33-092.9
КОМБ1НУЮЧИЙ ВПЛИВ ВАЖКИХ МЕТАЛ1В НА ЕМБР1ОГЕНЕЗ ЩУРА В
ЕКСПЕРИМЕНТ1
Метою ще! експериментально! роботи було вивчення впливу низьких доз ацетату свинцю окремо i ацетату свинцю в комбшацй з цитратом золота або в комбшацй з цитратом срiбла, отриманими iз застосуванням нанотехнологш, на репродуктивну функщю i загальний хiд ембрiогенезу щурiв. При комбшованому введеннi низьких доз ацетату свинцю + цитрат срiбла або ацетату свинцю + цитрат золота сиостер^али збшьшення кiлькостi жовтих тiл ваптноси, кiлькостi живих плод1в, що обумовлено зниженням загально! та доiмплантацiйноi' ембрюнально! смертностi у порiвняннi з групою зi свинцевою iнтоксикацieю при практично однаковш масi плодiв. Результати проведеного експерименту показали, що введения цитрату золота або цитрату срiбла на та штоксикацп ацетатом свинцю попереджае негативний вплив останнього на репродуктивну систему i процеси ембрiонального розвитку i свiдчить про !х бюантагошзм.
Ключов! слова: ацетат свинцю, цитрат золота, цитрат ср1бла, ембрюгеиез, яечники, токсичшсть, бюаитогошзм.
Робота е фрагментом НДР «Розвиток та морфофункщональний стан оргатв i тканин експериментальних тварин та людини в нормi, в онтогенезi, тд впливом зовтштх чиннитв» (номер державноI реестраци 011Ш012193).
В даний час, коли 6езл1ч х1м1чних, ф1зичних та фармаколопчних фактор1в впливае на оргашзм людини, що живе в промислово розвиненш зош, актуальним i своечасним е дослщження впливу певних мшроелеменпв та !х наноформ на здоров'я людини взагат та репродуктивну функщю i ембрюгенез зокрема. Для промислових областей особливо актуальна проблема забруднення важкими металами, при цьому прiоритетиим токсикантом е свинець та його сол1 [1, 4, 5, 6, 7, 10]. Свинець занесений до перелшу прюритетних забруднюючих речовин низкою мiжиародиих оргашзацш, у тому числ1 ВООЗ i ЮНЕП виаслiдок гло6альиостi розповсюдження i здатиостi иавiть у низьких концентращях викликати цший ряд порушень здоров'я населення урбашзованих територiй: 1мунних, психоневролопчних, гематологiчиих, кардiоваскуляриих, репродуктивних та ш. [3, 10]. Свинцева iитоксикацiя веде до шдвищення ембрюнально! смертиостi, виникнення р1зних аиомалiй розвитку скелета та шших оргаиiв i систем оргашзму. При надлишку свинцю в оргашзм! вщзначаеться погiршеиия якост сперми, шдвищення ризику безд^носп, з6iльшеиия ризику спонтанних абор^в та шших ускладнень ваптност та полопв. Результати ряду клшчних, епiдемiологiчиих та шших дослiджеиь свщчать про раииiй розвиток
серцево-судинних захворювань у ошб молодого вшу при робот з шюдливими промисловими речовинами. При цьому дослщники виявили цший спектр порушень функцюнування судинно1 системи вщ змiн в капiлярах до патологи серця [3, 4, 6].
Теорп, що зв'язують розвиток багатьох хвороб з дефiцитом макро-i мшроелеменпв, вiдносяться до найсучаснiших наукових розробок. Мшроелементи вiдiграють значну роль у формуванш та побудовi тканин оргашзму, особливо кiсток скелета, пiдтримують кислотно-лужну рiвновагу в органiзмi, осмотичний тиск кл^инних i позаклiтинних рiдин, визначають стан водно-сольового обмiну, згортання кровi, створюють необхiднi умови для нормального перебпу процесiв обмiну речовин i енерги [4, 10, 11].
Швидкий розвиток новiтнiх нанотехнологiй - технологш направленого отримання та використання речовин i матерiалiв в дiапазонi розмiрiв менше 100 нанометрiв, з одно! сторони вщкривае широкi перспективи в отриманш матерiалiв з принципово новими корисними властивостями для використання в ушх сферах дiяльностi людини, з шшо1 - викликае велике занепокоення в зв'язку з потенцшним ризиком наноматерiалiв i, насамперед, нанометатв для здоров'я людини та оточуючого середовища. Унiкальнi властивостi наноматериалiв роблять !х дуже привабливими для фармацевтично! промисловостi, сiльського господарства, техшчно1 промисловосп. Таким чином, вже досить велика кшьюсть наноматерiалiв та нанометалiв попадае до еколопчних систем навколишнього середовища [2, 8, 9].
Зростае частка наукових морфолопчних дослщжень з впливу наночасток на об'екти бюлогп та людину. Увага дослiдникiв головним чином зосереджена на вивченш бiологiчних ефекпв впливу нанометалiв на клiтинному рiвнi [2, 8, 12, 13]. Однак, незважаючи на iнтенсивнi дослiдження останшх рокiв, вiдомостi щодо ефектiв впливу наночастинок металу на оргашзм та на ембрюн е досить обмеженими i суперечливими, тому експериментальнi роботи з зазначеного напрямку актуальнi сьогодш як нiколи.
Метою роботи було виявлення впливу на хiд ембрюгенезу ацетату свинцю при iзольованому та при комбшованому введеннi з цитратом срiбла або цитратом золота в експеримент на щурах.
Матерiал та методи дослщження. Матерiалом експериментального дослщження було обрано щурiв. Перед початком експерименту вс тварини були оглянул, зваженi, враховувався 1хн1й вiк, рухова актившсть та стан шкiри. Пщ час спостереження лабораторнi тварини утримувались в звичайних умовах вiварiю ДЗ «ДМА». Годування, пиття, пересаджування тварин, змша пiдстилки, миття клiток, прибирання примiщень проводилось з дотриманням стандартних умов, описаних в рекомендацiях. Дослщження на тваринах проводили вщповщно до «Загальних етичних принципiв експериментiв на тваринах» (Ки!в, 2001), якi узгоджуються з Свропейською конвенцiею про захист експериментальних тварин (Страсбург, 1985).
В експериментальних моделях використовували розчини ацетату свинцю та цитрат срiбла та цитрат золота, отриманих за аквананотехнолопею (нанозолото, наносрiбло). Цитрати бiометалiв безпечш, бiльше того, вони проявляють антиоксидантну i радiопротекторну дiю, позитивно впливають на серцево - судинну i iмунну системи органiзму. Серед задач, що стояли перед нами в данш експериментальнш роботi, було визначення можливого ембрiотоксичного впливу металiв та пошук нових бiоантогонiстiв свинцю.
Показниками ембрютоксичносп е: перед- i посимплантацшна ембрiональна смертнiсть, морфологiчнi (анатомiчнi) вади розвитку, а так само загальна затримка розвитку плодiв. Передiмплантацiйну смертшсть визначають за рiзницею мiж кшьюстю жовтих тiл в яечниках i кiлькiстю мiсць iмплантацil в матщ; постiмлантацiйну смертнiсть по рiзницi мiж кiлькiстю мiсць iмплантацiй i кшьюстю живих плодiв.
Експериментальна частина роботи виконана на 32 бших статевозрших щурах-самицях лiнil Вiстар вагою 180-200 грам у вщ 95-110днiв. Щури - полiестрiчнi тварини з тривалютю естрального циклу 4-5 днiв i спонтанним типом овуляцil. Моделювання впливу розчишв металiв та нанометалiв на оргашзм самищ та на ембрюгенез у щурiв проводили за наступним планом. Вш щури були роздшеш на 4 групи: 1 група - група свинцево1 iнтоксикацil - тварини, яким вводили розчин ацетату свинцю у дозi 0,05мг/кг; 2 група - група комбшованого впливу - тварини, яким вводили розчин ацетату свинцю у дозi 0,05мг/кг та розчин цитрату золота у дозi 1,5 мкг/кг; 3 -введення - ацетату свинцю в дозi 0,05 мг/кг маси та цитрат срiбла в дозi 1,5 мкг/кг., 4 група -контрольна. Оскшьки чутливють зародка до токсично1 дil речовин залежить вiд стади розвитку, i при цьому зародки, що знаходяться на однш стади розвитку можуть розрiзнятися у чутливосл до дil рiзних за структурою речовин, строки введення речовини ваптним самкам повинш охоплювати
весь перюд ваптность Дослщжувану речовину (розчини металiв та наномет^в) вводили самицям через зонд один раз на добу, в один i той же час, з 1 по 19 день ваптность Щурам контрольно! групи в щ ж строки вводили розчинники, використовуваш при приготуванш агенпв впливу, тобто дистильовану воду. Пщ час введения препарату реестрували стан i поведiнку самок, динамiку маси тша, ректальну температуру, тривалiсть ваптность Першим днем вагiтностi вважали день виявлення сперматозо1дов в вагiнальному мазку, шсля чого самицi вiдсаджувалися в шшу клiтку.
Тварин виводили з експерименту способом передозування ефiрного наркозу шсля вилучення матки з ембрюнами. Щурят вилучали з матки, перевiряли на тест живi-загиблi, зважували, визначали стать, фшсували у 10% розчиш формалiну для подальшого гiстологiчного дослщження. Пiсля фшсаци ембрiонiв проводили в батаре! спиртiв за загальноприйнятою методикою та помщали в парафiновий блок для подальшого мшроскошчного дослiджения.
Результати дослщження та 1х обговорення. На початку дослщження отримували самиць з фшсованим термiном вагiтностi. Для точного визначення дати вагiтностi самиць визначали стади естрального циклу шляхом вивчення вагiнального мазка. Вагiнальнi мазки отримували стандартним способом та дослщжували тд мiкроскопом нефiксованими незабарвленими та забарвленими еозином. Першим днем ваптносп вважали день виявлення сперматозоидов в вагшальному мазку (рис.1). Щури - полiестричнi тварини. У перiод статевого спокою в пiхвi самицi переважають дрiбнi клiтини - лейкоцити - стадiя естрального циклу щура - дiеструс. Передтiчкова стадiя характеризуеться рiзким зменшенням числа лейкоцитiв, появою овальних кл^ин з ядрами i великих ороговших естральних лусочок - без'ядерних клгтин - стадiя про еструс В цш стади присутнi у мазках також i незначна кiлькiсть кттин, що мiстять ядра. Як тшьки у мазку пiд мiкроскопом виявляються естральнi лусочки рiзно! форми, що нагадують розбитi крижинки - визначали стадда - еструс (рис. 1). Саме в цей перюд вщбуваеться заплщнення, яке i визначалось по наявносп сперматозо1д1в в шхв1 самищ.
Рис. 1. Мiкрофотоrрафiя забарвленого еозином нефксованого вагiнального мазка самицi щура А - естральш ядернi та без'ядерш клiтини в мазках самищ. Зб. 7х8. В - визначення першого дня ваriтностi. Добре пом^ш естральнi клiтини та сперматозощи. 36. 7x40.
Рис. 2. Фотоrрафiя двороздшьно! матки вагггно! самицi щура контрольно! (А) та експериментально! (В) групи свинцево! штоксикацп пiд час оперування. Видiляються матковi судини, що утворюють аркади в брижах маткових труб. Юльгасть ембрiонiв в маткових рогах групи свинцево! штоксикацп виразно зменшена.
Пд час проведения операцп ваптних самок, уважно оглядали внутршт органи, матку, судини, яечники. Визначали кшьюсть ембрюшв в кожному вщдшу двороздшьно! матки i заносили даш до протоколу. В цей час визначали поспмлантащйну смертшсть по рiзницi мiж кiлькiстю мiсць iмплантацiй i кшьюстю живих плодiв. Тест живi-мертвi ембрюшв проводили вiдразу шсля вилучення з матки: доторкання голкою до ембрюна у живих викликае рефлекторнi рухи. Нашим завданням було визначення можливо! ембрiотоксично! дi! дослiджуваних препаратiв. Ембрю- i фетотоксiчнсть може проявлятися у змш маси тiла, кранiокаудального розмiру плодiв, затримцi осифiкацi!
скелету (загальна затримка розвитку), збшьшенш перинатально! смертность Для визначення можливо! ембрютоксично! дн, вилученi з матки ембрiони разом з плацентою, оглядали з метою виявлення видимих патоморфологiчних змiн, проводили фотографування, зважували, визначали кранiокаудальний розмiр.
Порiвняння результатiв ембрютропно! дн низьких доз свинцю з показниками контрольно! групи виявило його ембрiотоксичнiсть. Так, при практично однаковш кiлькостi жовтих тш вагiтностi в цих двох групах, спостернаеться достовiрне зниження кшькосп живих плодiв на 17%.
У другш i третiй експериментальних групах з використанням комбшацн ацетату свинцю i мiкроелементiв (золота i срiбла) визначалося зменшення токсично! дi!, а саме: збшьшення кiлькостi ембрiонiв на 1 самку i кiлькостi жовтих тш, що свiдчить на користь позитивного впливу останшх на репродуктивну систему i ембрiогенез.
Аналiз загальних показникiв в групi, що одержувала комбшащю ацетату свинцю i цитрату срiбла виявив полiпшення показникiв репродуктивно! системи та ембрiонального розвитку в порiвняннi з iнтактною групою, що проявлясться достовiрним пiдвищенням кiлькостi живих ембрюшв на 1 самку на 12,6%, а також обумовлено збшьшенням кшькосп жовтих тiл вагiтностi майже на 10% при практично однакових показниках загально! та доiмплантацiйно! смертносп та вiдсутностi постiмплантацiонних смертностi. При цьому спостернаеться тенденцiя до зниження маси тша плодiв. При порiвняннi показникiв ембрiонального розвитку з групою, що одержувала чистий препарат свинцю можна вщзначити збшьшення кшькосп живих плодiв - на 35,13%, що обумовлено збшьшенням на 32,7% жовтих тш ваптносп, зменшенням в 2,7 рази рiвня загально! смертностi за рахунок зменшення доiмплантацiйно! смертностi в 2,6 рази i вiдсутностi поспмплантацшно! смертностi. Аналогiчнi змiни спостерiгалися нами i в групi експерименту при комбшованому введеннi препаратiв свинцю i цитрату золота. Змiни проявлялися суттевим збiльшенням кiлькостi жовтих тiл ваптносп, живих плодiв на одну самку.
При порiвняннi показникiв ембрiонального розвитку в груш, що одержувала комбшащю ацетату свинцю i цитрату золота з групою, що одержувала чистий препарат ацетату свинцю нами вщзначено ютотне збшьшення кшькосп живих плодiв - на 53,3%, що обумовлено декшькома факторами - збшьшенням на 30,4% жовтих тш ваптносп, зменшенням в 2,3 рази рiвня загально! смертносп за рахунок недостовiрного зменшення доiмплантацiйно! смертностi в 2,1 рази i вiдсутностi постiмплантацiйно! смертностi.
1. У експериментальних тварин при введенш надмалих доз ацетату свинцю нами спостерналася виражена ембрiотоксична дiя, яка виражалась в зниженнi на 17%кшькосп живих плодiв i зниженнi кшькосп жовтих тш вагiтностi яечникiв самок в порiвняннi з контрольною групою.
2. При комбшованому введенш ваптним самицям ацетату свинцю + цитрат срiбла або ацетату свинцю + цитрат золота спостернаеться збiльшення кшькосп жовтих тш вагiтностi, кiлькостi живих плодiв, що обумовлено зниженням загально! та доiмплантацiйно! ембрiонально! смертностi в порiвняннi з групою зi свинцевою штоксикащею.
3. Результати проведеного експерименту показали, що введення цитрату золота або цитрату срiбла на тлi iнтоксикацi! ацетатом свинцю попереджае негативний вплив останнього на репродуктивну систему i процеси ембрюнального розвитку i свiдчить про !х бюантагошзм.
Песпективи подальших дослгджень. У подальших дотдженнях з даноI проблемы перспективном е вивчення впливу наноформ мiкроелементiв на серцево-судинну систему i формування печшкиу ембрюшв експериментальних тварин.
1. Борисевич В. Б. Нанотехнологн мкронутр1ент1в: проблеми, перспективи та шляхи лквщаци дефщиту макро- та мкроелеменив / В. Б. Борисевич, В. Г. Каплуненко, М. В. Косшов // Журнал АМН Укра!ни.- 2010.-№ 1.- С.-107-114.
2. Борисевич В. Б. Наноматер1али в бюлогп. Основи нановетеринарп. Поаб. для студ. аграрн. закл. Осв1ти Ш-1Ур1вшв акредитацп / В.Б. Борисевич, В.Г. Каплуненко, М.В. Косшов, Б.В. Борисевич [та ш] // - К.: ВД «Авщена», - 2010. - 416 с.
3. Зербино Д. Д. Васкулиты и ангиопатии/ Д.Д.Зербино //- Киев. - 1977.-132 с.
4. Зербино Д.Д. Свинец-этиологический фактор поражения сосудов: основные доказательства / Д.Д. Зербино, Т.Н. Соломенчук, Ю.А. Поспишиль //Архив патологии.- 1997.-Т.59,Ы 1.- С.9-12.
5. Зербино Д. Д. Атеросклероз-конкретная патология артерий или "унифицированное" групповое определение? Поиск причин артериосклероза: экологическая концепция / Д. Д. Зербино, Т.Н. Соломенчук // Архив патологии, - 2006.-Ы 4.-С.49-54.
6. Зербино Д. Д. Содержание ряда химических элементов в волосах больных, перенесших инфаркт миокарда, и здоровых людей / Д. Д. Зербино, Т.Н. Соломенчук //Медицина труда и промышленная экология. - 2007.-Ы 1.-С.17-21.
7. Корбакова А. И. Свинец и его действие на организм / А.И. Корбакова, Н.С. Соркина, Н.Н. Молодкина [и др.] // Медицина труда и пром. экол. - 2001. - № 5. - С. 29-34.
8. Петренко О. Ф. Рекомендаци щодо застосування наночастокА^, Cu, Zn для л^вання ран у собак та для профшактики гельмiнтозiв тварин / О. Ф. Петренко, В. Б. Борисевич О. О. Петренко [та ш.] // - К.: НУБШ Укра!ни, - 2009. - 40 с.
9. Резшченко Л. С. Вплив мета^в-мжроелеменив на функщональний стан бактерш-пробюнив / Л. С. Рeзнiченко, Т. Г. Грузша, В. В. Вембер [и др.] // Укр. бюшм. журн. - 2008. - Т. 80, №1.- C. 96-101.
10. Трахтенберг И. М. Тяжелые металлы как химические загрязнители производственной и окружающей среды / И. М. Трахтенберг // Довюлля та здоров'я. - 1997. - № 2. - С. 48-51.
11. Чекман I. С. Нанофармаколопя / I. С. Чекман // - 2011. -260 с.
12. Braydich-Stolle L. Cytotoxicity of nanoparticles of silver in mammalian cells / L.Braydich-Stolle, S.Hussain, J.Schlager // Toxicological Sciences, - 2005. - 380 p.
13. Oberdorster G. Principles for Characterizing the Potential Human Helth Effects From Exposureto Nanomaterials: Elements of a ScreeningStrategy, Particle, Fibre/ G. Oberdorster, A. Maynard, K. Donaldson [et al.] // Toxicology.- 2005.-Vol. 2, № 8.- Р.-235-246.
КОМБИНИРУЮЩЕЕ ВЛИЯНИЕ ТЯЖЕЛЫХ МЕТАЛЛОВ НА ЭМБРИОГЕНЕЗ КРЫСЫ В ЭКСПЕРИМЕНТЕ Шаторная В. Ф., Гарец В. И., Кононова И. И., Степанов С.
В., Дихно Н. И.
Целью настоящей экспериментальной работы было изучение влияния низких доз ацетата свинца отдельно и ацетата свинца в комбинации с цитратом золота или в комбинации с цитратом серебра, полученными с применением нанотехнологий, на репродуктивную функцию и общий ход эмбриогенеза крыс. При комбинированном введении низких доз ацетата свинца + цитрат серебра или ацетата свинца + цитрат золота наблюдается увеличение количества желтых тел беременности, количества живых плодов, что обусловлено снижением общей и доимплантационной эмбриональной смертности по сравнению с группой со свинцовой интоксикацией при практически одинаковой массе плодов. Результаты проведенного эксперимента показали, что введение цитрата золота или цитрата серебра на фоне интоксикации ацетатом свинца предупреждает негативное влияние последнего на репродуктивную систему и процессы эмбрионального развития и свидетельствует об их биоантагонизме.
Ключевые слова: ацетат свинца, цитрат золота, цитрат серебра, эмбриогенез, яичники, токсичность, биоантогонизм.
Стаття надшшла 4.10.2014 р.
COMBINING EFFECT OF HEAVY METALS IN TO EXPERIMENT RAT EMBRYOGENESIS
Shatornaya V. F., Garets V. I., Kononova I. I., Stepanov S. V., Dichno N. I.
The goal of this experimental work was to study the impact of low doses of lead acetate separate and lead acetate in combination with gold citrate or lead acetate in combination with silver citrate obtained using nanotechnology on the reproductive function and general course of rat's embryogenesis. The combined injection of low doses of lead acetate + silver citrate or lead acetate + gold citrate observed an increase of the number corpora lutea of pregnancy, number of live fetuses, due to the decrease of general and pre-implantation embryonic mortality compared with the group with lead intoxication at almost the same weight of the embryos. The results of the experiment have shown that the administration of citrate gold or silver citrate against toxic lead acetate prevents the negative impact of the latter on the reproductive system and the processes of embryonic development and demonstrates their bioantagonizm.
Key words: lead acetate, gold citrate, silver citrate, embryogenesis, ovaries, toxicity, bioantogonizm.
Рецензент Костиленко Ю.П.
УДК 616.342 + 618.36 - 001.18 - 089.843] - 092.9
ХАРАКТЕРИСТИКА МОРФОМЕТРИЧНИХ ПАРАМЕТР1В СТ1НКИ КЛУБОВО1 КИШКИ ПРИ ОДНОРАЗОВОМУ ВВЕДЕНН1 КРЮКОНСЕРВОВАНО! ПЛАЦЕНТИ ТА
АСЕПТИЧНОМУ ЗАПАЛЕНН1
Дослщження проведено на 115 статевозрших щурах самцях. Показана порiвняльна динамка змш морфометричних параметрiв загально! товщини стшки, товщини слизово!, тдслизово!, м'язово! та серозно! оболонок порожньо! кишки, при одноразовому введет крюконсервовано! плаценти та одноразовому введенш Х-карагенена. Морфометричт показники стшки клубово! кишки достовiрно не рiзняться мiж показниками штактно! та контрольних груп тварин. Одноразове тдшюрне введення крюконсервовано! плаценти викликае змши дослщжених морфометричних показниюв, яю проявляються в максимальному збшьшенш значень на 3-у добу дослщження i на 30-у добу вщновлення до значень штактно! групи, як при порiвняннi мiж термшами дослщження так i при порiвняннi з групою штактних тварин. При асептичному запаленш черевно! порожнини нами виявлено суттеве збшьшення вивчених показниюв максимально на 3-у добу, що свщчить про актившсть запального процесу. На 30-у добу вiдмiчалось вщновлення цих показниюв до рiвня штактно'! групи. Виявлена закономiрнiсть характерна як на протязi експерименту (при порiвняннi мiж термшами дослщження), так i з штактною групою тварин.
Ключов! слова: клубова кишка, щурк плацента, запалення, морфометр1я.
Робота е фрагментом НДР "Експериментально-морфологiчне вивчення дн трансплантатiв крюконсервованоI плаценти та шших екзогенних чиннитв на морфофункщональний стан внутршшх оргашв" № держреестрацн 0113и006185.
Тонка кишка е своерщним бар'ером, який обмежуе внутршне середовище оргашзму вщ р1зних агресш. Даний пстогематичний бар'ер представлений единою системою (дванадцятипалою,
