CC BY
22
М0РФ0Л0Г1Я
© Бельська Ю. О.
УДК616. 36:612. 351:591.33:661. 852:661.78 Бельська Ю. О.
АНАТ0М1ЧН1 0С0БЛИВ0СТ1 ВАСКУЛЯРИЗАЦП ПЕЧ1НКИ ЕМБР10Н1В ЩУР1В П1Д ВПЛИВ0М АЦЕТАТУ СВИНЦЮ ТА ЗА УМ0В К0РЕКЦП ЦИТРАТАМИ
МЕТАЛ1В
ДЗ «Дшпропетровська медична академ1я М0З УкраГни» (м. Дшпропетровськ)
Досл1дження виконано вщповщно договору про наукову ствпрацю м1ж Нацюнальним медичним уы-верситетом ¡м. О. О. Богомольця, 1нститутом нано-бютехнолопй та ресурсозбереження Укра1ни та ДЗ «Дыпропетровська медична академiя МОЗ Укра1ни» у рамках науково-дослщно! роботи «Розвиток та морфо-функцюнальний стан органiв та тканин екс-периментальних тварин i людини в норм^ в онтогенез^ пiд впливом зовнiшнiх факторiв», № державно! реестраци 0111и009598.
Вступ. Важливою темою наукових дослiджень сьогодення е виявлення впливу шкщливих факторiв зовышнього середовища, зокрема важких мета-лiв, на стан органiв ембрiону пщ час ембрiогенезу. Здоров'я матерi та дитини е одним з найбтьш чут-ливих бiологiчних показникiв, який вщображае сту-пiнь забруднення довктля. У нашiй краIнi спостерг гаеться стрiмке пiдвищення процесiв депопуляцiI населення, що проявляеться у зниженнi народжу-ваностi та пiдвищеннi смертностi. Пщ впливом ан-тропогенних факторiв збтьшуеться кiлькiсть солей важких металiв, як е тератогенами та можуть прово-кувати порушення розвитку органiв. Техногенно-пе-ревантаженими регiонами кра!ни е Донецька та Ды-пропетровська областi - тут щороку виробляеться близько 10 мтюыв штук свинцевих акумуляторних батарей рiзних типiв. Сполуки свинцю е одними з найбiльш розповсюджених токсикан^в промислово розвинених регiонiв Укра!ни. Сьогодн сполуки свинцю присутнi у фунт та водi в концентра^ях, що зна-чно вищi вщ гранично допустимих [8, 9, 10]. Свинець вщомий високою токсичнiстю, особливо чутливi до отруення цieю речовиною дiти. Kонцентрацiя солей свинцю в кровi дорослого населення, особливо ва-гiтних, а також дiтей, суттево перевищуе гiгieнiчний норматив - до 3 разiв [2, 3, 5].
Печшка е важливим органом ембрюну. Почавши свое формування на 4 тижн внутрiшньоутробного розвитку печiнка вже на 5-6 тижн ембрiонального розвитку постае центральним органом кровотво-рення, де вщбуваеться формування друго! генераци стовбурових клiтин кровi [13]. Вченими доведений
вкрай небажаний вплив свинцю на гепатогенез та на васкулогенез у печЫщ пщ час ембрюнального розвитку. В результатi дм ацетату свинцю на орга-нiзм самок в перiод вагiтностi вщбуваеться знижен-ня маси тiла у потомства. Вплив ацетату свинцю на оргаызм матерi в перiод ваптнос^ призводить у новонароджених щурят до зниження юлькос^ ери-троцитiв та концентрацп гемоглобiну цiльноI кровi. Дiя ацетату свинцю на органiзм матерi в перiод ва-гiтностi викликае змiни в печiнцi потомства: ознаки паренхiматозноI бiлковоI дистрофiI, декомпозицiю балково! будови печiнкових часточок, зниження вмюту глiкогену в гепатоцитах печiнки, збтьшення площi гепатоцитiв печiнки у новонароджених тварин [4].
Враховуючи вкрай шкщпивий вплив ацетату свинцю на розвиток оргаыв ембрюну, зокрема на печшку та на !! васкулогенез, постае необхщнють пошуку сполук, яким притаманна знешкоджувальна дiя.
Останнiм часом вчеы придiляють увагу дослi-дженню впливу наноматерiалiв, зокрема наномета-лiв, на оргаызм людини. В медицинi для дiагностики та лiкування захворювань все частше використову-ють наноформи золота [6]. Показано високу ефек-тивнють використання наночастинок золота як контрастних аген^в у магнiтно-резонанснiй та рент-генiвськiй комп'ютернiй томографi!, фототермаль-нм терапi! онкологiчних захворювань, а також як векторiв цiльово! доставки лкарських препаратiв, передусiм протипухлинних [15, 16, 17]. Дослщники кафедри медично! бюлоги, фармакогнозi! та ботанi-ки та кафедри загально! гiгieни ДЗ «Дыпропетров-ська медична академiя МОЗ Укра!ни» у ходi експери-ментальних роб^ визначили, що при комбiнованому введены ацетату свинцю та цитрату золота спо-стер^аеться зниження смертностi ембрюыв, спри-чинено! свинцем, збiльшення жовтих тт вагiтностi та збiльшення ктькос^ приплоду [12]. Вченими кафедри ветеринарно! медицини Пiвденного Тай-ванського Уыверситету була виявлена протекторна властивiсть коло!дного нанозолота по вiдношенню
В експериментальних моделях використову-вали розчин ацетату свинцю (виробник - ЗАТ «На-уково-дослщний центр фармакотерапп», м. Санкт-Петербург, Рост) та розчини цитратт ср1бла та золота, отриманих за аквананотехнолопею, згщно договору про науково-техшчну ствпрацю м1ж Дер-жавним закладом «Дшпропетровська медична ака-демт МОЗ УкраТни» та УкраТнським державним на-уково-дослщним ¡нститутом нанобютехнолопй та ресурсозбереження на тему «Експериментальш до-сл¡дження ембр¡отропноТ д¡Т токсичних та бюгенних метал¡в в макро- ¡ наноаквахелатних формах при Тх ¡зольованому та комб¡нованому надходженн¡», вщ 4 березня 2012 року.
Моделювання впливу розчишв цитрат¡в металл на орган¡зм самиц¡ та на ембрюгенез проводили за наступним планом. Вс¡ щури були розподшеш на 4 групи: I група - тварини, яким вводили розчин ацетату свинцю у концентрацп 0,05 мг/кг; II група - тварини, яким вводили розчин ацетату свинцю у концентрацп 0,05 мг/кг та розчин цитрату ср^ла у концентрацп 2 мкг/кг; III група - тварини, яким вводили розчин ацетату свинцю у концентрацп 0, 05 мг/ кг та розчин цитрату золота у концентрацп 1,5 мкг/ кг; IV група (контрольна) - тварини, яким вводили дистильовану воду.
Згщно загальноприйнятим ¡нструкцтм прове-дення експериментальних роб^, розчини металл вводили самицям ентерально через зонд один раз на добу, в один ¡ той же час, з 1-ого по 19-й день ваптностк Пщ час введення розчишв рееструва-ли стан та поведшку самок, динамку маси тша, ректальну температуру, тривалють ваптностк На 20-й день ваптност проводили оперативний забм. Щурят вилучали з матки, перевеяли на тест «жив¡-мертвь>, зважували, визначали стать, фотографу-вали та фксували у 10 %- розчиш формалЫу для подальшого пстолопчного дослщження. Досл¡дних тварин виводили з експерименту способом передо-зування еф^ного наркозу. П¡сля ф¡ксац¡Т вилучали з ембрюну печ¡нку ¡ готували пстолопчш препара-ти. За допомогою св^лового м¡кроскопу оц¡нювали
Рис. 2. Паренх1ма печ1нки ембр1ону щура: 1 - контрольна група; 2 - група впливу ацетатом свинцю. М1кропре-парат. Забарвлення гематоксил1ном I еозином. Збшьшення х10.
Рис. 1. Паренх1ма печшки ембр1ону щура. 1 - судини малого кал1бру, 2 - судини великого кал1бру. М1кро-препарат. Забарвлення гематоксилшом I еозином.
Зб1льшення х10.
до негативного впливу тетрахлоретану на печЫку щур¡в [14].
При всьому розмаТт^ експериментальних роб¡т щодо впливу металл та Тх наноформ на оргашзм людини, вплив Тх на печшку ембр¡ону залишаеться маловивченим. Пошук протекторних речовин, що будуть попереджувати та знешкоджувати небезпеч-ний вплив свинцю на ембрюнальний розвиток печЫ-ки та ТТ судин е актуальним завданням даноТ науковоТ роботи.
Метою дослщження було виявлення модифку-ючих властивостей цитрат¡в ср¡бла та золота на стан судин печшки ембрюшв щурт.
Об'ект I методи дослщження. Експеримен-тальна частина роботи виконана на 40 бтих стате-возр¡лих щурах-самицях л¡н¡Т В¡стар вагою 180-200 грам у в^ 95-110 дшв. Досл¡дження на тваринах проводили вщповщно до «Загальних етичних принципа експеримент¡в на тваринах» (КиТв, 2001), як¡ узгоджуються з бвропейською конвенц¡eю про за-хист експериментальних тварин (Страсбург, 1985).
Рис. 3. Паренх1ма печшки ембрюшв щур1в: 1 — контрольна трупа, 2 — трупа впливу ацетатом свинцю; 3 — трупа сум1сното впливу ацетатом свинцю та наноаквахелатом ср1бла; 4 — трупа сум1сното впливу ацетатом свинцю та наноаквахелатом золота. М1кропрепарат. Забарвлення тематоксилшом та еозином. Збшьшення х10.
гiстологiчнi зрiзи печiнки. Умовно судини печiнки були розподтеы на двi групи: великого та малого калiбру (рис. 1).
Вимiрювали дiаметр судин, використовуючи оку-лярний мiкрометр та об'ект-мкрометр. За допомо-гою програми РИоШвИор ОБ [7] рахували щiльнiсть упакування судин у паренхiмi печiнки (мкм3/мкм3) методом точкового пiдрахунку, використовуючи тест-систему програмного пакету !тадеи 1,47у з плапном Grid та розраховували за формулою вщпо-вiдно до рекомендацм Г. Г. Автандилова [1]:
к= Р-, ' р
де У^ - щiльнiсть упакування структури;
Р - кiлькiсть точок тест-системи, як припадають на структуру;
Рх - загальна ктькють точок тест-системи.
Пiдраховували кiлькiсть точок, що припадае на судини у доотджуваый дiлянцi паренхiми печiнки i рахували щiльнiсть судин у тканиы печiнки.
Результати досл1джень та Гх обтоворення.
400 350 300 250 200 150 100 50 0
КГ
РЬ РЪ+Ля РЬ+Аи
Надзвичайно розвинена мережа капiлярiв мiж тя- (р < 0 05); жами печiнкових клiтин визначае структуру емб-
■ Судини великого ■ Судини малого кал1бру [мкм] кал1бру [мкм]
Рис. 4. Дтметр судин великото та малото кал1бру у контрольн1й та експериментальних трупах. Прим1тка: КГ - контрольна група; РЬ - група впливу ацетатом свинцю; РЬ + Ад - група сумюного впливу ацетатом свинцю та цитратом срiбла; РЬ + Аи - група сумюного впливу ацетатом свинцю та цитратом золота;
* - достовiрна рiзниця по вщношенню до контрольно! групи
достов^на р^ниця по вщношенню до групи впливу ацетатом
рюнально! печнки [11]. Саме тому е доцiльним свинцю (р < 0,05).
*
Taблиця 1
Дiaмeтp cyдин пeчiнки y кoнpoльнiй тa eкcпepимeнтaльниx гpyпax
Koнтpoльнa rpynna, n = 10 Aцeтaт овинцю, n = 10 Aцeтaт овинцю + цитpaт оpiблa, n = 10 Aцeтaт овинцю + цитpaт зoлoтa, n = 10
Судини вeликoгo кaлiбpy, [мкм] Судини ^^oro кaлiбpy, [мкм] Судини вeликoгo кaлiбpy, [мкм] Судини мaлoгo кaлiбpy, [мкм] Судини вeликoгo кaлiбpy, [мкм] Судини мaлoro кaлiбpy, [мкм] Судини вeликoгo кaлiбpy, [мкм] Судини мaлoгo кaлiбpy, [мкм]
307,25 ± 15,2 64,85 ± 2,9 94,13 ± 18,2* 35,45 ± 3,9* 293,83 ± 16,2*, ** 117,9 ± 7,8*, ** 394,25 ± 34,7*, ** 85,4 ± 4,4*, **
Пpимiткa: * - дocтoвipнo no вiднoшeнню ao твapин кoнтpoльнoï фуг1и (p < 0,05); ** - дocтoвipнo no вiднoшeнню ao твapин гpyпи впливу aцeтaтoм евинцю (p < 0,05).
Taблиця 2
Щ^ьнють yпaкyвaння cyдин y пapeнxiмi пeчiнки
Koнтpoльнa rpyпa [мкм3/мкм3], n = 10 Aцeтaт овинцю [мкм3/мкм3], n = 10 Aцeтaт евинцю + цитpaт оpiблa [мкм3/мкм3], n = 10 Aцeтaт овинцю + цитpaт зoлoтa [мкм3/мкм3], n = 10
26,8 ± 0,28 7,05 ± 0,23* 41,75 ± 0,45*,** 51,46 ± 0,29*,**
Пpимiткa: * - дocтoвipнo no вiднoшeнню ao твapин кoнтpoльнoï фуги (p < 0,05); aцeтaтoм евинцю (p < 0,05).
дocлiджeння впливу фaктopiв зoвнiшньoгo cepeA-oвищa, щo мoжyть cпpичиняти мopфoлoгiчнi змiни y aнгioapxiтeктoнiцi пeчiнки.
Дocлiджyючи мoдифiкyючy дю cтocoвнo нeгa-тивниx пpoявiв впливу aцeтaтy cвинцю були oбpaнi цитpaт cpiблa тa цитpaт зoлoтa, oтpимaнi зa aквaнa-нoтexнoлoгieю. Цитpaти бioмeтaлiв бeзпeчнi, вoни пpoявляють aнтиoкcидaнтнy тa paдioпpoтeктopнy дiю, пoзитивнo впливaють нa cepцeвo-cyдиннy i iмyннy cиcтeми opгaнiзмy. Miнepaльнi peчoвини y ви-глядi цитpaтiв дoзвoлeнi ao викopиcтaння в xapчoвиx пpoдyктax, yтoмy чиcлi i для дитячoгo xapчyвaння.
Пopiвняння peзyльтaтiв aнгioтpoпнoï Aiï низь-киx дoз aцeтaтy cвинцю з пoкaзникaми кoнтpoльнoï гpyпи виявилo йoгo aнгioтoкcичнicть. У ц1гюму в гpyпi iнтoкcикaцiï aцeтaтoм cвинцю виявлeнo дocтoвip-нe змeншeння дiaмeтpy cyдин мaлoгo кaлiбpy в 1,8 paзiв тa cyдин вeликoгo кaлiбpy в 3,3 paзи y пopiв-няннi з кoнтpoльнoю Tpynoio (тaбл. 1, pиc. 2). Щть-нicть yпaкyвaння cyдин пapeнxiми пeчiнки y гpyпi cвинцeвoï iнтoкcикaцiï y 3,8 paзiв мeншa y пopiвняннi з гpyпoю кoнтpoлю (тaбл. 2, pиc. 5).
Aнaлiз зaгaльниx пoкaзникiв y гpyпi cyмicнoгo впливу aцeтaтy cвинцю тa цитpaтy cpiблa тa aцeтaтy cвинцю тa цитpaтy зoлoтa виявив пoкpaщeння no-кaзникiв cтaнy cyдиннoгo pycлa eмбpioнaльнoï ne-чшки (тaбл. 1, 2; pиc. 4, 5). Дiaмeтp cyдин мaлoгo кaлiбpy y гpyпi cyмicнoгo впливу aцeтaтy cвинцю тa цитpaтy cpiблa y 1,8 paзiв бiльшe y пopiвняннi з ima^ тнoю гpyпoю, тa y 3,3 paзи бiльшe y пopiвняннi з фу-пoю cвинцeвoï iнтoкcикaцiï . Дiaмeтp cyдин вeликoгo кaлiбpy y гpyпi cyмicнoгo впливу aцeтaтy cвинцю тa цитpaтy cpiблa y 1,05 paзiв мeншe y пopiвняннi з ш-тaктнoю гpyпoю, тa y 3,1 paзи бтьию y пopiвняннi з гpyпoю cвинцeвoï iнтoкcикaцiï. Щiльнicть yпaкyвaн-ня cyдин пapeнxiми пeчiнки y гpyпi cy^i^ora впливу aцeтaтy cвинцю тa цитpaтy cpiблa y 1,6 paзiв бтыхт y пopiвняннi з гpyпoю кoнтpoлю тa y 5,9 paзiв бтыхш y пopiвняннi iз гpyпoю cвинцeвoï iнтoкcикaцiï (pиc. 5).
100 50
o
' - дocтoвlpнo no вlднoшeнню ao твapин гpynи впливу
■ Щшьшсть судин y napeHxiMi печшки [мкмЭ/мкмЭ]
Pиc. 5. Щшьшсгь yпaкyвaння cyдин y пapeнxiмi пeчiн-ки y кoнтpoльнiй ra eкcпepимeнтaльниx гpyпax.
Пpимlткa: КГ - кoнтpoльнa гpyna; Pb - гpyna впливу auera^™ овинцю; Pb + Ag - Tpyna cyмlcнoгo впливу aцeтaтoм овинцю тa цитpaтoм cplблa; Pb + Au - Tpyna cyмicнoгo впливу aцeтaтoм овинцю тa цитpaтoм зoлoтa; * - Aoотoвlpнa piзниця no вlAHoшeнню ao кoнтpoльнoï фупи (p < 0,05); ** - дoетoвipнa plзниця no вlAHoшeнню Ao фупи впливу aцeтaтoм овинцю (p < 0,05).
Дiaмeтp cyдин w^oro кaлiбpy y гpyпi cyмicнoгo впливу aцeтaтy cвинцю тa цитpaтy зoлoтa y 1,3 paзiв бiльшe y пopiвняннi з iнтaктнoю гpyпoю тa y 2,4 paзи бiльшe y пopiвняннi з гpyпoю cвинцeвoï iнтoкcикaцiï. Дiaмeтp cyдин вeликoгo кaлiбpy y Tpyni cyмicнoгo впливу aцeтaтy cвинцю тa цитpaтy зoлoтa y 1,3 paзи бтьший y пopiвняннi з ^a^mo! гpyпoю тa y 4,2 paзи бiльшe y пopiвняннi з гpyпoю cвинцeвoï шток-cикaцiï. Щтьнють yпaкyвaння cyдин пapeнxiми ne-чшки y гpyпi cyмicнoгo впливу aцeтaтy cвинцю тa ци-тpaтy зoлoтa y 1,9 paзiв бiльшa y пopiвняннi з гpyпoю кoнтpoлю тa y 7,3 paзи бiльшa y пopiвняннi 1з гpyпoю cвинцeвoï iнтoкcикaцiï (pиc. 3).
Bиcнoвки. Taким чинoм, пpи ввeдeннi aцeтa-ту cвинцю дocлiдним твapинaм cпocтepiгaвcя ви-paжeний вaзoтoкcичний eфeкт нa cyдини пeчiнки
eM6pioHiB щур1в, що виражалося у достов1рному Очевидно це пов'язано в тим, що нанозолото мае зменшеш-ii дiамeтpу судин та щiльнoстi ix упакуван- властивiсть покращувати функцioнальний стан пеня у паpeнxiмi пopiвнянo i3 групою контролю. чiнки, зменшуючи вмiст пeчiнкoвиx тpансамiназ у При комбЫованому ввeдeннi низьких доз ацетату кров^ якi е показниками ураження кгмтин пeчiнки свинцю та цитра^в сpiбла та золота нами спостерг [14].
галося покращення пoказникiв стану судин печЫки У перспектив! подальших дослщжень доцть-
eмбpioнiв щуpiв, що проявлялося у дoстoвipнoму ним е вивчення мopфoлoгiчнoгo субстрату пeчiнки
збтьшенн дiамeтpу судин та щiльнoстi упакування eмбpioнiв на piзниx етапах ембрюгенезу. Це може
судин у паpeнxiмi пeчiнки. Hайбiльш виражену моди- бути основою для розробки нових мeтoдiв профг
фiкуючу властивiсть по вщношенню до нeгативниx лактики та заxисту фeтальнoi пeчiнки вiд небажано-
пpoявiв впливу ацетату свинцю мае цитрат золота. го впливу ацетату свинцю.
Л1тература
1. Автандилов Г. Г. Медицинская морфометрия. Руководство / Г. Г. Автандилов. - М. : Медицина, 1990. - 384 с.
2. Бтецька Е. М. Texнoгeннe навантаження важкими металами та змши глибокого кисневого статусу у вагiтниx в умoваx штенсивно' промислово' зони / Е. М. Бтецька, К. В. Воронш, В. А. Потапов, T. В. Лещева // Медичш перспективи. -2000. - С. 83-89.
3. Динерман А. А. Роль загрязнителей окружающей среды в нарушении эмбрионального развития / А. А. Динерман. -Москва : Медицина, 1980. - 192 с.
4. Киреева Ю. В. Влияние ацетата свинца на организм потомства белыж крыс в раннем постнатальном онтогенезе : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. биол. наук: спец. 16. 00. 02 «Патология, онкология и морфология животные» / Киреева Ю. В. - Саранск, 2008. - 20 с.
5. Корбакова А. И. Свинец и его действие на организм / А. И. Корбакова, H. С. Соркина, H. H. Молодкина // Медицина труда и промышленная экология. - 2001. - № 5. - С. 29-34.
6. Нанонаука i нанoтexнoлoгii: тexнiчний, медичний та со^альний аспекти / Б. П. Патон, В. Ф. Москаленко, I. С. Чекман, Б. О. Мовчан // Вюник НАН Укра'ни. - 2009. - № 6. - С. 18-26.
7. Пат. 51942 Укра'на, МПК7 G01N 1/00. Спoсiб вимipювання мiкpoскoпiчниx структур / Потоцька О. Ю., Горбунов А. О., Tвepдoxлiб I. В., Мурашюна Д. Г., Хртков I. С., Стюна Ю. В.; заявник та патентовласник ДЗ «Дшпропетровська медич-на акадeмiя МОЗ Укра'ни». - № u201300042; заявл. 22.01.10; опубл. 10.08.10, Бюл. № 15 (2010).
8. Сердюк А. М. Навколишне середовище i здоров'я населення Укра'ни / А. М. Сердюк // Довюлля та здоров'я. - 1998. -№ 4. - С. 2-6.
9. Tpаxтeнбepг И. М. Тяжелые металлы как xимичeскиe загрязнители производственной и окружающей среды / И. М. Tpаxтeнбepг // Довюлля та здоров'я. - 1997. - № 2. - С. 48-51.
10. Tpаxтeнбepг I. М. Свинцева небезпека в Укра'н : сучасн реалм, проблеми та шляxи виршення. / I. М. Tpаxтeнбepг // Науковий журнал МОЗ Укра'ни. - 2013. - С. 50-60.
11. Учайкин В. Ф. Инфекционная гепатология. Руководство для врачей / В. Ф. Учайкин, T. В. Чередниченко, А. В. Смирнов. - Москва : ГЭОTАР-МЕДИА, 2012. - 658 с.
12. Шаторна В. Ф. Експериментальне до^дження модиф^ючого впливу нанoакваxeлату цитрату золота на ембрютоксичнють ацетату свинцю у щуpiв / В. Ф. Шаторна, В. I. Гарець, Е. М. Бтецька [та ш.] // Медичш перспективи. - 2014. - № 2. - С. 12-17.
13. Carlson B. M. Patten's foundations of embryology / Bruce M. Carlson. - New York : McGraw-Hill Book Company, 1983. -390 с. - (Fourth edition).
14. Effects of Nanogold on the Alleviation of Carbon Tetrachloride-Induced Hepatic Injury in Rats / Y P. Chen, Z. H. Dai, P. C. Liu [et al.] // Chinese Journal of Physiology. - 2012. - № 55. - С. 331-336.
15. Hainfeld J. F. Gold nanoparticles : a new X-ray contrast agent / J. F. Hainfeld, D. N. Slatkin, T. N. Focella // Br. J. Radiol. -2006. - № 79. - P. 248-253.
16. Letfullin R. R. Laser-induced explosion of gold nanoparticles: potential role for nanophotothermolysis of cancer / R. R. Letful-lin, C. Joenathan, T. F. Geaorge // Nanomedicine. - 2006. - № 4. - С. 473-480.
17. Xu C. Size- and concentration effect of gold nanoparticles on X-Ray attenuation as measured on computer tomography / C. Xu, G. A. Tung, S. Sun. // Chem. Mater. - 2008. - № 13. - С. 4167-4169.
УДК 616. 36:612. 351:591. 33:661. 852:661. 78
АНАТ0М1ЧН1 0С0БЛИВ0СТ1 ВАСКУЛЯРИЗАЦП ПЕЧ1НКИ ЕМБР10Н1В ЩУР1В П1Д ВПЛИВОМ АЦЕТАТУ СВИНЦЮ ТА ЗА УМ0В К0РЕКЦП ЦИТРАТАМИ МЕТАЛ1В.
Бельська Ю. 0.
Резюме. Вивчали вплив ацетату свинцю та цитра^в сpiбла та золота на васкуляризацю печЫки ембрг оыв щуpiв. При введены ацетату свинцю спостертався виражений вазотоксичний ефект на судини печЫки ембрюыв щуpiв, що виражалося у дoстoвipнoму зменшены дiамeтpу судин та щтьнос^ ix упакування у па-peнxiмi пopiвнянo iз групою контролю. При комбЫованому введены низькиx доз ацетату свинцю i цитра^в сpiбла та золота спостерталося покращення показниюв стану судин печЫки ембрюыв щуpiв. Це проявлялося у дoстoвipнoму збтьшены дiамeтpу судин та щтьнос^ упакування судин у паpeнxiмi печЫки. Найбтьш виражену модиф^ючу властивють по вщношенню до нeгативниx пpoявiв впливу ацетату свинцю мае цитрат золота.
Ключов1 слова: ацетат свинцю, нанoакваxeлат сpiбла, нанoакваxeлат золота, eмбpioгeнeз, печшка.
УДК 616. 36:612. 351:591. 33:661. 852:661. 78
АНАТОМИЧЕСКИЕ 0С0БЕНН0СТИ ВАСКУЛЯРИЗАЦИИ ПЕЧЕНИ ЭМБРИ0Н0В КРЫС П0Д ВЛИЯНИЕМ АЦЕТАТА СВИНЦА И ПРИ К0РРЕКЦИИ ЦИТРАТАМИ МЕТАЛЛ0В.
Бельская Ю. А.
Резюме. Изучали влияние ацетата свинца и цитратов серебра и золота на васкуляризацию печени эмбрионов крыс. При введении ацетата свинца животным наблюдался выраженный вазотоксический эффект на сосуды печени эмбрионов крыс, что выражалось в достоверном уменьшении диаметра сосудов и плотности иx компактизации в паpeнxимe в сравнении с группой контроля. При комбинированном введении низкиx доз ацетата свинца и цитратов серебра и золота наблюдалось улучшение показателей состояния сосудов печени эмбрионов крыс. Это проявлялось в достоверном увеличении диаметра сосудов и плотности упаковки сосудов в паpeнxимe печени. Наиболее выраженным модифицирующим свойством по отношению к негативным проявлениям воздействия ацетата свинца имеет цитрат золота.
Ключевые слова: ацетат свинца, нанoакваxeлат серебра, нанoакваxeлат золота, эмбриогенез, печень.
UDC 616. 36:612. 351:591. 33:661. 852:661. 78
Anatomical Features of Liver Vascularization under the Influence of Lead Acetate and in Case of Correction by Metal Citrates in Rat Embryos
Belska I. O.
Abstract. An important theme of the present research is to identify the harmful environmental factors, including heavy metals, on the condition of the embryo during embryogenesis. Maternal and child health is one of the most sensitive biological indicators, which reflects the degree of pollution. In our country, there is a rapid increase in the processes of depopulation, which is manifested in reducing birth rates and higher mortality. Under the influence of anthropogenic factors increases the amount of heavy metals that are teratogens, and can provoke breach of organs. Technological-overloaded regions of our country are Donetsk and Dnipropetrovsk - are produced each year about 10 millions of different types of lead-acid batteries. Lead compounds are the most common toxins among industrialized regions of Ukraine. Today, lead compounds present in soil and water at concentrations much higher than the maximum allowable. Effect of lead acetate on the mother during pregnancy results in newborn rats to reduce the number of red blood cells and hemoglobin concentration of whole blood. Lead causes changes in the liver of the offspring: signs of parenchymal protein malnutrition, decomposition of beam structure of hepatic lobules, reduction of glycogen in the liver hepatocytes, increasing the area of hepatocytes in the liver of newborn animals. Considering the extremely harmful effects of lead acetate on the development of the embryo, including the liver and its vasculogenesis, there is the need to find compounds that would be protect organism of mother and child from the influence of lead.
The aim of the study was to identify modifying properties of gold citrate and silver citrate on condition of liver vessels of rat embryos.
Object and methods. Experimental work was performed on 40 mature white rats female Wistar weighing 180-200 g at the age of 95-110 days. All rats were divided into 4 groups: first group - animals injected solution of lead acetate in concentration 0,05 mg/kg; second group - the animals injected solution of lead acetate in concentration 0,05 mg/kg and silver citrate solution in concentration 2 mcg/kg; third group - animals injected solution of lead acetate in concentration 0,05 mg/kg and a solution of gold citrate in concentration 1,5 mcg/kg; the fourth group - animals injected with distilled water (control). Solutions injected to females from the 1st to 19th day of pregnancy. On 20th day of pregnancy was performed operative slaughter. Embryos confiscated from the uterus, fixed in 10 % formalin solution, then liver confiscated from embryos, produced histological preparations, stained with haematoxylin and eosin and estimated vascular condition of fetal liver using a light microscope, eyepiece micrometer and objective micrometer. Measured the diameter of blood vessels in the liver parenchyma and calculated density of packing of blood vessels in the liver tissue.
Results. Thus, the injection of lead acetate to experimental animals observed a pronounced vazotoxic effect on blood vessels of embryo's liver of rats that expressed in authentic reduction of the diameter of the vessels and their packing density in the parenchyma compared to the control group. We determined that the combined injection of low doses of lead acetate and silver and gold citrates improves indicators of vessels in fetal liver. This was manifested in a significant increase of vascular diameter and packing density of blood vessels in liver parenchyma. The most pronounced modifying property has gold citrate.
Keywords: lead acetate, silver nanoaquachelate, gold nanoaquachelate, embryogenesis, liver.
Рецензент - проф. Костиленко Ю. П.
Стаття надшшла 04. 03. 2015 р.
