CC BY
16
В1СНИК ВДНЗУ «УкраИнська медична стоматологгчна академЫ»
УДК 611.12-034:591.33-092.9
Шаторна В.Ф., Гарець В.1., Нефьодова О.О
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ВИЗНАЧЕННЯ КОМБ1НОВАНОГО ВПЛИВУ АЦЕТАТУ СВИНЦЮ ТА ЦИТРАТУ СР1БЛА НА КАРД1ОГЕНЕЗ ЩУР1В
ДЗ «Днтропетровська медична академiя МОЗ УкраТни»
Метою досл'!дження було визначення морфогенетичних законом'рностей формування ефектiв /зо-льованого впливу ацетату свинцю та комбновано/' ди ацетату свинцю з цитратом ср'бла, отри-маного за аквананотехнолог'!ею на розвиток серця зародюв щур'!в в експеримент!'. При /зольовано-му введенн/ ацетату свинцю визначалась його токсична д'я на кардогенез в зменшенн середшх показник'т маси серця ембрюн/'в, зменшенн товщини компактного м'юкарду ст'!нки шлуночку серця, в витонченн/ рiзних частин м1'жшлуночково!' перегородки. Спостергалась також затримка розвит-ку м'юкарда передсердь на тлi збльшення об'ему та зменшенн товщини стнок передсердь. При комбнованому введенн/ ацетату свинцю та цитрату ср'бла визначаеться зменшення кардоток-сичностi ацетату свинцю за вс'ша означеними показниками, що дае можливсть розглядати цитрат ср'бла як б'юантогон'ют ацетату свинцю щодо впливу на кардогегенез у щур'т.
Кпючов1 слова: кардюгенез, ацетат свинцю, цитрат ср1бла, ембрюгенез, серце.
Дослiдження виконано у рамках науково-дослiдноT роботи » «Морфогенетичш закономiрностi ембрюгенезу тд впливом на-нометалiв» (№ державно)'реестрацП'0115и004879).
Вступ
Вппив промиспового забруднення довктпя на оргашзм пюдини в комплекс з дieю шших шкщпивих факторiв призводить до виникнення або загострення рiзних захворювань, що квал^ фкуються в сучаснш науц як еколопчна патопо-пя. Проблема еколопчноТ' детермшованост здо-ров'я населення е одшею з найбтьш актуальних проблем сучасностi. В нашш краТнi на сьогодш-шнш день спостерiгаються вираженi процеси депопуляци населення, основними причинами якоТ е зниження народжуваност та пiдвищення смертности обумовпенi як соцiапьними, так i екопогiчними факторами. При цьому вченими та практичними лкарями, як правило, аналiзуються лише кпiнiчнi аспекти пробпеми, в той час як ТТ еколопчна та морфопопчна скпадова залиша-еться поза увагою.
Не дивпячись на значнi досягнення в дiагнос-тицi та пшуванш багатьох захворювань серцево-судинноТ системи, юнуе тенденцiя до Тх зростан-ня в УкраТнi як у дороспих, так i у д^ей [1, 2]. За останш 25 рокiв кардiоваскупярна патопогiя серед населення УкраТни вироспа в 3 рази, а за даними ВсесвИ"ньо'Т лiги серця УкраТна займае одне з перших мюць серед держав бвропи по рiвню смертност вiд хвороб кровообiгу та шсу-пьтiв [1]. Резупьтати чиспенних дослщжень пщт-верджують, що однiею з етиопатогенетичних причин серцево-судинних хвороб може бути вппив екопопчних факторiв: викиди промиспо-вих пiдприемств та автотранспорту, хiмiзацiя сiпьського господарства, використання барвни-кiв, консервантiв та iнших хiмiчних домiшок у ви-робництвi продук^в харчування [3, 9].
Серед багатьох негативних факторiв навко-пишнього середовища, що вппивають на здо-ров'я населення, одне з найважпивших мюць посщае хiмiчне забруднення важкими метапами, серед яких найпоширешшим е свинець. В остан-не сторiччя прогресуе накопичення свинцю в фунл, атмосферному пов^ та водi, що може
мати незворотш наспiдки для пюдства. Рядом експериментапьних роб^ сучасних украТнських вчених, таких як Трахтенберг 1.М., Зербiно Д.Д., показано, що свинець мае високий трошзм до ендотелш судин, викпикаючи в ньому структуры змши, якi зумовпенi його прямим впливом без-посередньо на внутршньок^тинш упьтраструк-тури. Цi змiни призводять до порушень транспо-ртноТ, метабопiчноТ, синтетичноТ, адгезивноТ фу-нкцiй клп"ин i сприяють розвитку судинноТ патологи, яка супроводжуеться порушеннями гемо-реологи i мiкроциркупяцiТ [4-7, 16]. Аналiз ре-зупьтатiв проведених експерименлв групи дос-пiдникiв на чолi з професором Д.Д. Зербiно дозволив зробити припущення неповноцшного л^ кування захворювань серцево-судинноТ системи без урахування впливу на оргашзм спопук свинцю. Автор напопягае, що стратепя лкування таких патологш як васкул^и, ангiопатiТ, iнфаркти повинна враховувати вппив спопук свинцю не як фактор ризику, а як важпивий етиолопчний стимул розвитку серцево-судинних захворювань [68]. Експериментапьними дослщженнями показано, що при введены свинцю низькоТ концентраци дослщним тваринам, вiдбуваеться пiдвищення його рiвня в кровi, збiпьшення до- i пiспяiмппан-тацiйноТ загибепi ембрiонiв та виникають струк-турно-метабопiчнi порушення в органах плодiв, що супроводжуеться затримкою Тх росту i дифе-ренцшвання [3, 15, 17]. Тому важпивим е пошук шпяхiв захисту вщ негативного впливу низьких доз свинцю на оргашзм в цтому та репродукти-вну систему зокрема.
В сучасних медичних дослщженнях та прак-тицi досить широко використовуються нанопре-парати, препарати з наночастинками срiбла широко застосовують у хiрургiТ завдяки його бакте-рицидним та фунпцидним впастивостям [19]. Об'екти нанорозмiрiв надзвичайно реакцiйно ак-тивнi, осктьки мають вепику питому поверхневу енерпю, тому наночастинки легко можуть агре-гувати одна з одною та з мембранами кл^ин,
АктуальН проблеми сучасно! медицины
взаeмодiяти з бтками, тими або iншими речови-нами в зовнiшньому середовищi i так далi [1012]. Недостатньо вивченим залишаеться питан-ня впливу наночасток на оргашзм та на процес ембрюнального розвитку. Не визначеними на сьогодн залишаються i питання можливого ан-тагонiзму чи синерпзму нанорозмiрних металiв по вiдношенню до дм на органiзм ацетату свин-цю [13, 14, 18,19].
Безпосередне спостереження за формуван-ням порушень розвитку у людини неможливо, тому за допомогою iндукованих експеримента-льних моделей стае можливим аналiз морфоге-нетичних змiн протягом ембрiогенезу пщ впли-вом дослiджуваних чинникiв.
Мета дослщження
Визначення морфогенетичних закономiрнос-тей формування ефек^в iзольованого впливу ацетату свинцю та комбЫованоТ' дм ацетату сви-нцю з цитратом срiбла, отриманого за акванано-технологiею на розвиток серця зародш щурiв в експериментк
Матерiал i методи дослщження
Експериментальнi дослiдження були прове-денi на самицях щурiв лiнil Wistar (розплщник «ДалЬ, м. КиТв). Утримання експериментальних тварин здшснювалося вiдповiдно до саштарно-ппешчних норм вiварiю ДЗ «ДМА МОЗ УкраТни» (температура повiтря: 22 ± 2°C, свiтлий/темний цикл: 12/12 годин, Тжа та пиття adlibitum). Ус до-слiди проводили у вщповщносп до законодавст-ва УкраТни [Закон УкраТни № 3447-IV «Про за-хист тварин вщ жорстокого поводження» / Вщо-мостi ВерховноТ Ради УкраТни. - 2006. - № 27. -с.230], правил СвропейськоТ Конвенцп щодо за-хисту хребетних тварин, як використовуються в експериментальних дослщженнях та з iншою науковою метою [European convention for the protection of vertebrate animals used for experimental and other scientific purposes. -Council of Europe, Strasbourg, 1986. - 53 p.]. Ко-мiсiею з бюетики ДнтропетровськоТ' державноТ медичноТ академiТ (протокол №1 вщ 22 сiчня 2015 р.) встановлено, що проведет науковi дослщження зародш експериментальних тварин вщповщають етичним вимогам згщно наказу МОЗ УкраТни № 231 вщ 01.11.2000 року.
Вс щури були роздтеш на 3 групи: 1 група -тварини, яким вводили розчин ацетату свинцю у дозi 0,05мг/кг, 2 група - тварини, яким вводили розчин ацетату свинцю у дозi 0,05 мг/кг та розчин цитрату срiбла у дозi 2мкг/кг; 3 група - контрольна. В експериментальних моделях викорис-товували розчини цитрату, срiбла, золота, залн за, отриманих за аквананотехнолопею Розчини цитратiв нанометалiв отримували згщно договору про наукову сшвпрацю в НД1 Нанобютехноло-
пй та ресурсозбереження УкраТни (м. КиТв). Впливу зазначених чинникiв самок щурiв пщда-вали з 1-го по 19-й день ваптностк Результати впливу дослщжуваних чинникiв на ембрiогенез та репродуктивну систему самиць оцшювали ш-сля евтанази пiд наркозом тюпенталу натрiю самиць на 20 день ваптностк
Для визначення впливу ацетату свинцю на хщ кардiогенезу проводили вилучення серця у фксованих нейтральним формалЫом ембрiонiв щурiв. Серце дослщжували спочатку макроско-пiчно - пщ бiнокулярною лупою: проводили роз-рiзи горизонтальнi та сагiтальнi для визначення вщповщносп розвитку органа стади розвитку ембрюна: визначали стан розвитку камер серця та мiжшлуночковоТ перегородки та внутршнього рельефу шлуночкiв. Також виготовляли сермш гiстологiчнi зрiзи для визначення змш на пстоло-гiчному рiвнi.
Результати дослiджень та 1х обговорення
Як результат токсичноТ дГТ ацетату свинцю при iзольованому введеннi на кардюгенез в екс-периментi виявлялось зменшення середнiх по-казникiв маси серця ембрюшв з 35,33±1,03мг в нормi до 32,45±1,08мг в груш свинцевоТ штокси-кацп.
Кардiотоксичнiсть ацетату свинцю у щурiв в експеримент визначалась у зменшеннi товщини компактного мюкарду стiнки шлуночка серця з 201,6+8,3 мкм до 179,1+12,3 мкм (р<0,05). Також визначалось збiльшення об'ему та зменшення товщини стшок передсердь iз затримкою утво-рення та розвитку мюкарда передсердь. В наших дослщженнях ми спостер^али витончення рiзних частин мiжшлуночковоТ перегородки: аш-кальна частина з 490±15,74мкм до 432±15,89 мкм, середня частина з 447±16,67мкм у контролi до 412±15,69, базальна частина - з 439±14,88мкм до 417±13,45мкм, що також свщ-чить про кардiотоксичний ефект ацетату свинцю.
Вплив ацетату свинцю також вщбивався на формоутворюючих процесах стулок швмюяце-вих заслiнок крупних судин в порiвняннi до контролю, а саме - ми спостер^али формування аномальних за формою стулок, що безумовно, призводило до порушення гемодинамки серця. Введення ацетату свинцю вщбивалось на порушены базових гютогенетичних процеав серця, що розвиваеться. Порушення процеав делям^ наци та компактизаци мiокарду шлуночкiв призводило до зсувiв процесу утворення трабекуля-рного шару мюкарду шлуночш та закладки i утворення клапанiв передсердно-шлуночкових отворiв: укорочення стулок, змiна вмiсту та обся-гу передсердно-шлуночкових клапанiв супрово-джувалась утворенням додаткових аномальних сухожилкових струн, що прикртлювались не до краю стулки, а до ТТ нижньоТ поверхнi. Нами зу-
ТОМ 16, ВИПуСК 4 (56) частина 1295
В1СНИК ВДНЗУ «Укралнська медична стоматологгчна академЫ»
стрнались потовщення краиово! поверхн! стулки за рахунок розростання мезентмних клггин (рис.
1)' V* 7\ : 352
\ . яшр
v^ii^ мьачзг
- л вил.
гт
Рис. 1. Мiкрофотогрaфiя стулок передсердно-шлуночкового клапану серця ембрюна щура в груп\ свинце-eoï iнтоксикацiï. Забарвлення: гематоксилiн-еозин. Збль-шення: Ок. 8 х об. 10.
Позначення: 1 - Стулки клапанiв; 2 - Аномальна сухожилко-в.i нитка, що кргпиться до нижньоТ поверхнi стулки.
Рис. 2. Розрiз фксованого серця ембрюна експеримента-льноТ групи комб'тованого впливу ацетат свинцю + цитрат ср'бла. Розширен передсердя вказано стрлкою.
В rpyni комбЫованого впливу ацетату свинцю та цитрату сpiбла визначалось гiпеpтpофiчне збтьшення обсягу передсердь, при цьому спо-стер^алось розширення аорти та легеневого
стовбура в мюцях вщходження вказаних структур вщ серця (рис. 2). Збтьшення передсердь супроводжувалось також гiпеpтpофiчним розро-станням сполучно! навколосерцево! тканини та формуванням лакун з ч^ко визначеними краями (рис. 2). Таю дан вщповщають результатам нау-кових дослщжень [6, 15], в яких визначено, що важк метали, таю як ртуть, сурма i сpiбло, е н дукторами утворення втьних pадикалiв в ура-жених тканинах серця, пщвищення концентрацп цих мкроелемен^в в мiокаpдi призводить до збтьшення в ньому ктькосп фiбpозноï тканини.
Дослщжуючи розвиток передсердь серця ембрюна щура в експеpиментальнiИ гpyпi комбЫо-ваного впливу на гiстологiчномy piвнi ми спосте-piгали локальне потовщення мiокаpдiального шару в 38,7% випадюв (рис. 3). Гpебенястi м'язи передсердь були потовщеы, що пiдсилювало контрактильнють стiнок передсердь серця.
В серцях ембрюыв групи свинцевоï Ытокси-кацп ми зyстpiчали витончення стiнки передсердь та затримку формування трабекул, або навпаки - збтьшення ктькосп та полiмоpфнiсть трабекул. Особливють впливу цитрату сpiбла на токсичнiсть ацетату свинцю при комбыованому введеннi пояснюеться специфiчною дiею сполук сpiбла на стан судин у дослщженнях на дорос-лих людях. Виявлено, що хроычний вплив сpiб-ла або Иого солей визначаеться на товщин судин, а саме: судини м'язово-еластичного типу у вщповщь на контакт зi сpiблом потовщуються за рахунок розростання як сполучно!' тканини, так i м'язово!. Передсердя е похщною венозного синусу, тому i вщповщь з боку формоутворюючих процеав передсердь схожа на вщповщь з боку судин (рис. 3), визначаються потовщення мюка-рда у вушках ембрюнального серця.
iL *f '^г^аг
Рис. 3. Мiкрофотографiя ст1нки л'вого передсердя серця ембрюна щура в груп\ комб'тованого впливу ацетату свинцю та цитрату срiбла. Забарвлення: гематоксилiн-еозин.
Збтьшення: Ок.8х об.40.
Порожнина передсердя групи комбЫованого впливу була значно збтьшена, стнка сформована, але потовщена, трабекули утворен широкими тяжами ор1ентованого мюкарда. Деяк тра-
Актуальн проблемы сучасно!' медицины
бeкyпи мапи нeтипoвy фopмy та poзмipи, piзницi в пoкaзникax мiж пpaвим i пiвим пepeдcepдям ми нe ^o^repi^^ Вад фopмyвaння мiжпepeдcep-днoï пepeгopoдки в гpyпi кoмбiнoвaнoгo вппиву aцeтaтy cвинцю та цитpaтy cpiбпa ми нe зycтpi-пи.
Висновок
Пpи iзoпьoвaнoмy ввeдeннi aцeтaтy cвинцю визнaчaпacь йoгo тoкcичнa дiя на кapдioгeнeз у змeншeннi cepeднix пoкaзникiв мacи cepця eмб-pioнiв, змeншeннi тoвщини кoмпaктнoгo мioкapдy cтiнки шпyнoчкa cepця, у витoнчeннi piзниx ча^ тин мiжшпyнoчкoвoï пepeгopoдки. Cпocтepiгa-пacь тaкoж зaтpимкa poзвиткy мioкapдa пepeд-cepдь на тл збiпьшeння oб'eмy та змeншeння тoвщини cтiнoк пepeдcepдь.
Пpи кoмбiнoвaнoмy ввeдeннi aцeтaтy cвинцю та цитpaтy cpiбпa визнaчaeтьcя змeншeння ^p-дioтoкcичнocтi aцeтaтy cвинцю за вciмa oзнaчe-ними пoкaзникaми, щo дае мoжливicть poзгпядa-ти цитpaт cpiбпa як бioaнтoгoнicт aцeтaтy cвин-цю щoдo вппиву на кapдioгeгeнeз у щypiв.
Перспективи подальших доспiджень
Oтpимaнi peзyльтaти, на нашу думку, пoв'язaнi iз кoмпeнcaтopним вппивoм цитpaтiв мeтaпiв на cвинцeвy тoкcичнicть, щo пoтpeбye пoдaльшиx гicтoпoгiчниx та мopфoпoгiчниx дoc-лiджeнь.
Лiтерaтyрa
1. Вoпocoвeць O.П. Суча^ дocягнeння та пpoбпeми дитячoï ка-pдiopeвмaтoпoгiчнoï cпyжби Уфа'ши / O^. Вoпocoвeць // Здo-poвьe peбeнкa. — 2006. — № 1. — С. 914.
2. Глyщeнкo H.H. Cpaвнитeпьнaя тoкcичнocть coпeй и нaнoчa-cтиц мeтaппoв и ocoбeннocть иx биoпoгичecкoгo дeйcтвия / H.H. Глyщeнкo, O.A. Бoгocпoвcкaя, И.П. Oльxoвcкaя // l/toec-тия Aкaдeмии пpoмышлeннoй экoпoгии. - 2006. - N 3. - С.46-47.
3. Гнaтeйкo O.З. Eкoгeнeтичнi acпeкти пaтoпoгiï пюдини, cпpичинeнoï вппивoм шкiдпивиx фaктopiв зoвнiшньoгo cepeдo-вища / O.З. Гнaтeйкo, H.C. Лyк'янeнкo // Здopoвьe peбeнкa. — 2007. — № 6 (9). — С. 8287.
4. Зepбинo Д.Д. №вая тeopия этиoлoгии кopoнapнoй бoпeзни у пaциeнтoв мoлoдoгo вoзpacтa. / Д.Д. Зepбинo // Maтepiaли V кoнгpeccy кapдioпoгiв УфаТни 12-14 тpaвня 1997 p. - 1996. -Дoдaтoк 3. - С. 45.
5. Зepбинo Д.Д. ^вью дaнныe o poпи cвинцa в гeнeзe cocyди-cтoй пате^тии / Д.Д. Зepбинo, Ю.A. ^^ишиль // Aкт. вoпp. пат. анатомии: Сб. научн. тpyдoв. - Хapькoв, 1990. - С. 108110.
6. Зepбинo Д.Д. Cвинeц - этиoлoгичecкий фaктop пopaжeния co-cyдoв: ocнoвныe дoкaзaтeпьcтвa / Д.Д. Зepбинo, T.M. Coлo-мeнчyк, Ю.O. Пocпишипь // Apxив пaтoпoгии. - 1997. - № 1. -C. 9-12.
7. Зepбiнo Д.Д. Iнфapкт мioкapдa в мoлoдoмy вiцi: eтioпoгiя i мopфoгeнeз / Д.Д. Зepбiнo, Ю.A. Пocпiшiпь // Лiкapcькa cпpaвa.
- 1993. - № 5-6. - С. 117-118.
8. Зepбiнo Д.Д. Iнфapкт мioкapдa: пopiвняпьний aнaпiз eтioпoгiчниx фaктopiв / Д.Д. Зepбiнo, Ю.A. Пocпишипь // Дoпoвiдi Aкaдeмiï наук Уфа'ши. - 1992. - № 9. - С. 17-19.
9. Tpaxтeнбepг I.M. Книга пpo oтpyти та oтpyeння. Hapиcи тoкcикoпoгiï / I.M. Tpaxтeнбepг [пep. з poc.]. - Tepнoпiль : TДMУ, 2008. -364c.
10. Mocкaлeнкo В.Ф. Haнoнayкa, нaнoбioтexнoпoгiï, нaнoмeдицинa, нaнoфapмaкoпoгiя / В.Ф. Mocкaпeнкo, I.C. 4erna^ H.O. Гopчa-кoвa, T.I. Heбecнa [та iн.] // Уф. нayк.-мeд. мoпoдiжний жypнaп.
- 2010. - №3.- С.9-16.
11. Лaxтин В.M. Haнoтexнoпoгии и пepcпeктивы иx иcпoпьзoвaния в мeдицинe и биoтexнoлoгии / В.M. Лaxтин, С.С. Aфaнacьeв, M.В. Лaxтин [и дp.] // Вecтн. PAMH. - 2008. - № 4. - С. 50-55.
12. Cepдюк A.M. Haнoтexнoпoгiï мiкpoнyтpieнтiв: питання бeзпeч-нocтi та бioтичнocтi нaнoмaтepiaпiв пpи виpoбництвi xapчoвиx пpoдyктiв / A.M. Cepдюк, M.П. Гyпiч, В. Г. Kaппyнeнкo, M.В. Ko-ciнoв // Жypнaп AMH УфаГни. - 2010. - T. 16, №3. - С. 467-471.
13. Caвeнкoвa O.O. Eкcпepимeнтaльнe визнaчeння aнтaгoнiзмy бiмeтaпiв пpи вппивi на стан peпpoдyктивнoï cиcтeми та eмбpioгeнeз щypa / O.O. Caвeнкoвa // Вюник пpoбпeм б^тогм i мeдицини. — 2013. — T.2., Вип. 1. - С.259-265.
14. Caвeнкoвa O.O. Eкcпepимeнтaпьнe дocпiджeня eмбpioтoк-cичнocтi aцeтaтy cвинцю oкpeмo та в кoмбiнaцiï з нaнocpiбпoм / O.O. Caвeнкoвa // Вicник Лyгaнcькoгo нaцioнaльнoгo yнiвepcитeтy iмeнi Tapaca Шeвчeнкa. - 2013. - № 19 (278). - С. 34-41.
15. Tpaxтeнбepг M.M. Tяжeлыe мeтaлпы как xимичecкиe зафязни-тeпи пpoизвoдcтвeннoй и oкpyжaющeй cpeды / ИМ TpaxTO^ бepг // Дoвкiппя та здopoв'я. —1997. — № 2. — С. 48—51.
16. Tpaxтeнбepг И. M. Poль эндoтeлия в мexaнизмax paзвития ва-зoтoкcичecкиx эффeктoв cвинцa / И. M. Tpaxтeнбepг, С. П. Лу-гoвcкoй // Жypнaп AMH Уфа'ши. - 2005. - T. 11, № 1. - С. 63-74.
17. Tpaxтeнбepг I. M. Свинц^ва нeбeзпeкa в Укpaïнi / I. M. TpaxTO-нбepг // ^угавий жypнaп MOЗ Укpaïни. - 2013.- № 3. - С. 5060.
18. Tяжeлыe мeтaплы внeшнeй cpeды и иx впияниe на peпpoдyк-тивную функцию жeнщин / A.M. Cepдюк, Э.H. Бeпицкaя, H.M.
Пapaнькo, Г.Г. Шмaткoв. - Днeпpoпeтpoвcк : APT-ПpECC, 2004. - 148 c.
19. Чeкмaн I.C. Haнoфapмaкoпoгiя / I.C. Чeкмaн. - К. : Зaдpyгa, 2011. - 424 c.
Реферaт
ЭKCПEPИMEHTAЛЬHOE OПPEДEЛEHИE KOMБИHИPOВAHHOГO ВOЗДEЙCTВИЯ AЦETATA CВИHЦA И ЦИTPATA CEPEБPA
HA KAPДИOГEHEЗ KPЫC
lllaTOpi-^ В.Ф., Гapeц В.И., Heфeдoвa E.A
Kлючeвыe cлoвa: кapдиoгeнeз, aцeтaт минца, цитpaт cepeбpa, эмбpиoгeнeз, cepдцe.
^лью иccпeдoвaния быпo oпpeдeпeниe мopфoгeнeтичecкиx зaкoнoмepнocтeй фopмиpoвaния эффeктoв изoпиpoвaннoгo вoздeйcтвия астата cвинцa и кoмбиниpoвaннoгo дeйcтвия астата cвинцa c цитpaтoм cepeбpa, пoлyчeннoгo пo aквaнaнoтexнoпoгии на paзвитиe cepдцa зapoдышeй кpыc в экc-пepимeнтe. Пpи изoпиpoвaннoм ввeдeнии aцeтaтa cвинцa oпpeдeпяпacь eгo тoкcичecкoe вoздeйcтвиe на кapдиoгeнeз в yмeньшeнии cpeдниx пoкaзaтeлeй мaccы cepдцa эмбpиoнoв, yмeньшeнии толщины кoмпaктнoгo миoкapдa cтeнки жeпyдoчкa cepдцa, в yтoнчeнии paзпичныx чacтeй мeжжeлyдoчкoвoй пepeгopoдки. Haбпюдaпacь тaкжe зaдepжкa paзвития миoкapдa пpeдcepдий на фoнe yвeличeния oбъ-eмa и yмeньшeнии толщины cтeнoк пpeдcepдий. Пpи кoмбиниpoвaннoм ввeдeнии aцeтaтa cвинцa и цитpaтa cepeбpa oпpeдeпяeтcя yмeньшeниe кapдиoтoкcичнocти aцeтaтa cвинцa пo вceм oбoзнaчeн-ным пoкaзaтeлям, чтo пoзвoпяeт paccмaтpивaть цитpaт cepeбpa как биoaнтoгoниcт aцeтaтa cвинцa пo влиянию на кapдиoгeгeнeз у фыа
ТОМ 16, ВИПуСК 4 (56) частина 1 297
BICHHK BffH3y «yKpdiHCbKO. MedunHa cmoM.am.on.ozwH.a aKa.deM.ia»
Summary
EXPERIMENTAL EVALUATION OF COMBINED EFFECTS OF LEAD ACETATE AND CITRATE SILVER ON CARDIOGENESIS IN RATS
Shatorna V.F., Harets V.I., Nefedova O.O.
Key words: cardiogenesis, lead acetate, citrate silver, embryogenesis, heart.
Aim of the study was to determine the effects of morphogenetic patterns of the isolated impact produced by lead acetate and lead acetate combined action of silver citrate obtained by aqua-nano-technology on the development of heart foetuses of rats in the experiment. When lead acetate was introduced separately, its toxic effect on cardiogenesis was manifested by reducing the average weight of the heart embryos, reducing myocardial wall thickness of compact ventricle, the thinning of different parts of the interventricular septum. There was also a delayed development of atrial myocardium against the background of increased volume and decreased thickness of the atrial walls. Combined administration of lead acetate and citrate silver was characterised by reducing cardiotoxicity of lead acetate in all definite parameters that makes it possible to consider silver citrate as bio-antogonist for lead acetate by its influence on the cardiogenesis in rats.
