CC BY
30
© Шаторна В. Ф., Колосова I. I., Майор В. В.
УДК 618.36-092.9:611.018:546.81:661.8:616-099
Шаторна В. Ф., Колосова 1.1., Майор В. В.
ОСОБЛИВОСТ1 СТАНУ ОРГАН1В РЕПРОДУКТИВНОЙ СИСТЕМИ ЩУР1В П1Д ЧАС ВАГ1ТНОСТ1, ЩО СУПРОВОДЖУбТЬСЯ Д1СЮ РОЗЧИНУ АЦЕТАТУ СВИНЦЮ
ДЗ «Днтропетровська медична академiя МОЗ УкраГни» (м. Днiпро)
verashatornaya@yandex.ru
Дослiдження виконано вiдповiдно договору про наукову ствпрацю мiж Нацiональним медичним уы-верситетом iм. О. О. Богомольця, 1нститутом нано-бiотехнологiй та ресурсозбереження Укра!ни та ДЗ «Дыпропетровсыка медична академiя МОЗ Укра1ни» у рамках науково-дослщно! роботи «Бiологiчнi осно-ви морфогенезу органiв та тварин пщ впливом на-нометалiв в експерименту (№ державно! реeстрацiI 011511004879).
Вступ. Серед хiмiчних речовин, що забрудню-ють об'екти зовнiшнього середовища, важкi метали та !х сполуки утворюють значну групу ксенобюти-юв, якi виявляють антропогенний вплив на довктля й здоров'я людини [1], найпоширеышими з них е свинець та його сполуки [4]. Свинець е природним токсичним металом, накопичення якого впливае на цтий ряд систем оргаызму, може призводити до порушення репродуктивно! функци людини та тварин [3,5], найбтышу небезпеку представляе для органiзмiв, що розвиваютыся [6,7], так як викликае патологи розвитку пiд час пренаталыного перюду. Широко обговорюетыся вплив свинцю у рiзних кон-центрацiях на стан функцюналыних систем оргаыз-му людини i тварин, але багато питаны залишаютыся невизначеними, в тому чиогм й морфофункцiоналынi змiни яечникiв та плаценти за умов свинцево! екс-позицiI, що призводяты до рiзноманiтних порушены розвитку плоду та новонародженого. Недостатныо вивченим залишаетыся вплив низыких доз свинцю на репродуктивну систему, що i обумовило мету на-шого дослiдження.
Мета досл1дження. Вивчити органи репродуктивно! системи щурiв (яечники i плаценту) та оцшити морфометричнi змiни, що виникли в резулытат вве-дення розчину ацетату свинцю.
Об'ект I методи дослщження. Дослiдження проведено на 48 бiлих самицях щурiв лши «Вiстар», початковою вагою 150-180 г. Для моделювання токсичного впливу на стан репродуктивно! системи щурiв використовували розчин ацетату свинцю у дозi 0,05 мг/кг який вводили внутршныошлунково через зонд щоденно з першого дня ваптност до 11-!, 15-! або 19-! доби ваптностг Щурам контролыно! групи вводили дистилыовану воду. Для з'ясування точного термшу вагiтностi самицы визначали стадi! естралы-ного циклу шляхом вивчення вапналыного мазка, як отримували стандартним способом та доотджува-ли пiд мiкроскопом незабарвленими та нефксо-ваними. Тварин виводили з експерименту на 12-ту (п=16), 16-ту (п=16) та 20-ту (п=16) добу ваптност
шляхом передозування ефiрного наркозу. Прове-дення експерименту здiйснювалосы iз дотриманням принципiв бiоетики, що викладен у Хелысинсыкiй де-кларацi! Всесв^ныо! медично! асоцiацi! про гуманне ставлення до тварин, а також згщно до Закону Укра'ши «Про захист тварин вщ жорстокого поводження» вщ 15.12.2009 р. № 1759-^ та «Загалыних етичних принципiв експеримен^в на тваринах» (Ки!в, 2001).
Пстолопчы препарати яечникiв та плацент були виготовлен за стандартними методиками, органи щурiв фiксували у розчинi 10% нейтралыного фор-малiну, зневоднювали у висхщнм батаре! спиртiв, заливали у парафш. Гiстологiчнi зрiзи виготовляли на ротацмному мiкротомi товщиною 7-10 мкм, фар-бували гематоксилiном та еозином.
Результати дослщжень та Ух обговорення. Проведенi дослiдження гiстологiчних препаратiв плаценти та яечниюв щурiв виявили морфолопчы змiни у дослiджуваних органах та пщтвердили нега-тивний вплив низыких доз розчину ацетату свинцю на репродуктивну систему.
Пстолопчними дослщженнями плаценти 16-! та 20-! доби ваптност було виявлено основы структуры компоненти гемохорiалыно! плаценти щурiв: базалына зона (спонгiотрофобласт), що включае ряд велетенсыких клiтин трофобласту, спонпотро-фобластичн клiтини, глiкогеннi клiтини та лакуни, що мiстяты материнсыку кров, i лабiринтний вiдцiл, що представлений системою синуЫв та клiтинних балок, в яких розташовуютыся капiляри, утворе-н розгалуженням аланто!далыних судин пуповини плоду i несуты його кров.
Аналiз резулытатiв гiстологiчних дослiджены показав, що в резулытат дi! розчину ацетату свинцю вщбуваетыся погiршення матково-плацентарного кровооб^. Вiдносний об'ем лакун промiжно! зони плаценти 16-! доби ваптност достовiрно знижено на 46,8% (р<0,001) у порiвняннi iз контролыною групою та на 32,7% плацент 20-! доби (р<0,01) (рис. 1). Це може бути пов'язано iз здатнютю свинцю змшюва-ти тонус м'язiв стiнок судин та рiвены артерiалыного тиску, що призводиты до звуження дiаметру судин мiометрiю, зниження кровонаповнення лакун, порушення доставки кисню та Ыших необхщних для роз-витку плоду речовин.
В резулытат впливу розчину ацетату свинцю у дозi 0,05 мг/кг, в лабiринтнiй зонi плацент 16-! доби не мае достовiрно! рiзницi у вiдносному об'ему алан-то!далыних судин та рiзницi у !х дiаметрi. На 20-ту добу ваптност спостерiгаетыся зменшення вщнос-
Рис. 1. Мiкрофотографiя зони спонгiотрофобласту та лабiринтноY зони плаценти щурiв на 16-тiй (А) та на 20-тiй (Б) добi вагiтностi: А — контрольна група 16 доба; Б — група введення ацетату свинцю 16 доба. В — контрольна група 20 доба; Г — група введення ацетату свинцю 20 доба. У дослщжуванш груш пом^но зменшення площi лакун, заповне-них материнською кров'ю. Забарвлення гематоксилшом та еозином. Зб.х 100.
ного об'ему судин, що супроводжуеться збтышен-ням 1х середныого дiаметру (табл. 1).
Дiаметр центрально! матково-плацентарно! ар-терм у групi впливу ацетату свинцю залишаетыся в межах норми у продовж вагггност^ як видно iз та-блицi 1, дослщна група не мае достовiрноI рiзницi iз контрольною у цыому показнику.
В лабiринтному вiддiлi плаценти спостер^али циркуляторнi порушення
у виглядi нерiвномiрно-го кровонаповнення як плодових судин, так i ка-пiлярiв: еритроцити роз-ташовуютыся групами, спостер^аетыся явище сладжу (рис. 1). Вщомо, що свинецы здатен ви-кликати змiни в системi гемокоагуляцп, виклика-ти пiдсилену агрегацiю еритроци^в, що при-зводиты до пщвищення в'язкостi кровi [2].
Вивчення мiкро-
структури яечникiв щурiв контролыно! та дослщно!
групи № 1 показало, що на вЫх термiнах гестацп вони вкритi кубiчним епiтелiем, висота якого у груп впливу ацетату свинцю була менше, ыж у групi контролю (табл. 2) на 12-й та 16-й добi вагггност в середныо-му на 21,45% (р<0,05) та спiвставною контролю на 20-й добi вагiтностi. На вщмшу вiд контролю мiкро-ворсинки на поверхн епiтелiю були частково реду-кованi. Будова та ступшы розвитку бшково! оболонки
Таблиця 1.
Морфометричш показники плацент контрольно'!' та дослщно'Г груп
(М±т, п=32)
Показники Контролы Ацетат свинцю
16-та доба 20-та доба 16-та доба 20-та доба
Д1аметр судин централыно! частини лаб1ринтно! зони, мкм 58,68+2,95 61,71+5,50 60,76+3,60 83,77+6,99*
Д1аметр судин крайово! частини лаб1ринтно! зони, мкм 41,52+3,59 53,70+2,91 44,55+3,69 52,66+3,87
Середн1й д1аметр судин лаб1-ринтно! зони, мкм 50,10+2,78 57,71+3,14 52,65+2,94 68,21+4,66
Д1аметр централыно! матково-плацентарно! артерп, мкм 238,68+4,85 344,91+9,38 215,57+10,10 358,08+9,38
Вщносний об'ем плодових судин лаб1ринтно! зони, % 5,37+0,31 5,35+0,47 5,61+0,54 4,54+0,29*
Примггка: * р<0,05 по в1дношенню до контролыноТ групи.
не мали суттевих вщмшнос-тей при пор1внянн1 з нормою на вщповщних терм1нах до-сл1дження. Найменш1 показ-ники товщини бшково! обо-лонки спостер1гали на 16-й доб1 ваг1тност1 в досл1дн1й груп1 № 1: 11,95±0,676 та 11,89±0,598 в правому та л1-вому яечниках в1дпов1дно.
У юрковш речовин1 яечни-к1в щур1в знаходилися фол1-кули р1зного ступеня зршост нер1дко овально! чи неправильно! форми. На вщмшу в1д контролю, у груп1 впливу ацетату свинцю на 12-й доб1 ваг1тност1 бшьшють фол1-кул1в знаходилася на п1зн1й стадп атрезп, особливо ви-разними були явища шво-люцп у вторинних та третин-них формах. На наступних
термшах дослщження в1дзначалося прогресування дегенерацп фол1кул1в 1з зам1щенням приморд1аль-них фол1кул1в сполучною тканиною, про що св1дчило !х поодиноке розташування та зр1дка - групами, а також результати пщрахунку (рис. 2, табл. 2).
Регрес первинних фол1кул1в вщбувався шляхом утворення атретичних тш у вигляд1 зморщено! блискучо! оболонки, оточено! текоцитами. Все це призводило до того, що на ус1х термшах гестацп у паренх1м1 яечника в1дзначалося виразне зниження загального вмюту фол1кул1в та переважання в орган1 жовтих та атретичних тт. Можна зробити висновок, що процес атрезп фол1кул1в пщ час ваг1тност1 при 1зольованому введены ацетату свинцю вщбувався штенсивыше та випереджав контроль.
Таблиця 2.
Показники товщини поверхневого ештел^ та бшково'Г оболонки яeчникiв щурiв контрольно'!' та дослiдно'Г групи № 1 при дм ацетату свинцю, мкм, (M±m, n=48)
Доба Товщина К1льк1сть фол1кул1в
Група вапт-ност1 Яечник поверхневого еп1тел1ю б1лково! оболонки приморд1аль-них атретичних
12 правий 7,69±0,257 16,83±1,384 18,13±1,125 6,00±0,732
сб I л1вий 7,60±0,348 16,71±0,775 18,00±1,268 5,88±0,441
_0 о 16 правий 7,76±0,517 16,56±1,658 18,75±0,620 6,13±0,743
р 1- л1вий 7,73 ±0,519 13,28±0,888 18,63±1,034 6,25±0,590
о * 20 правий 7,50±0,256 16,39±1,151 18,63±0,653 6,25±0,648
л1вий 7,43±0,284 15,82±0,966 18,38±0,865 6,50±0,802
12 правий 6,27±0,307** 14,96±1,012 13,88±1,008* 16,63±1,164***
О! z л1вий 6,21±0,332** 14,95±0,760 13,75±0,959* 16,88±1,076***
сб I 16 правий 6,54±0,304 11,95±0,676* 13,75±1,031 *** 17,00±1,165***
^ л1вий 6,34±0,320* 11,89±0,598 13,88±1,125** 17,13±1,076***
о о et 20 правий 7,48±0,457 14,42±1,005 14,38±0,905** 17,63±1,034***
л1вий 7,54±0,458 14,26±1,043 14,00±0,756** 17,50±0,866***
Примiтка. * — р<0,05; ** — р<0,01; *** — р<0,001 по вiдношенню до контролю.
У щур1в, що зазнавали впливу ацетату свинцю жовт1 тша характеризувалися пол1морф1змом: зустр1чалися структури овально! та неправильно! форми, також !х розм1р сильно коливалися та посту-пався контролю на вс1х стад1ях досл1дження (рис. 2).
Жовт1 тша мали ч1ткий контур за рахунок пперп-лаз1! ф1бробласт1в сполучнотканинно! оболонки. Вивчення кл1тинного складу виявило пухке розташування лютеоцит1в, зменшення !х розм1р1в та пи-томо! щ1льност1, що найб1льш виразно проявлялося на 20-ту добу ваг1тност1 щур1в (рис. 2Б). Дегенера-торно-дистроф1чн1 зм1ни лютеоцит1в прогресували впродовж досл1дження та проявлялися у вигляд1 зростання ядерно-цитоплазматичного шдексу та пом1рно! вакуол1зац1! цитоплазми. Зниження щшь-
Рис. 2. Фрагмент яечника щура дослщноТ групи № 1 впливу ацетату свинцю на 12-ту добу ваптност (А), забарв-лення гематоксилшом-еозином та на 20-ту добу ваптност (Б), забарвлення за Ван-Пзоном: 1 — жовт тша овальноТ форми, приморд^альний фол^кул (стрелка), 2 — вторинний фол^кул, 3 — судини. Зб. х 100. Масштабний вщр^зок 80 мкм.
ност1 розташування лютеоцит1в у жовтих тшах ваг1тност1 на 12-ту добу гестацп пояснювало-ся набряком строми, а вщ 16-! доби розмежу-ванню кл1тин сприяло розростання сполучно! тканини. Зб1лышуваласы к1лык1сты жовтих тш, у центр1 яких виявлялися дшянки склерозу з1-рчасто! форми.
Кшыкюты жовтих т1л була недостов1рно вищою у правих яечниках особливо на 12-ту та 16-ту доби ваптност (р>0,05). Пор1вняно з контролем кшыкюты жовтих т1л (р>0,05) та вщносна площа (р<0,05) мали менш1 значен-ня (табл. 3).
На тш зменшення вiдносноТ площ1 жовтих тш вiдзначалося зростання обсягу Тх судинно-го русла. Порушення кровообiгу проявлялося у виглядi повнокров'я капiляро-венозного компоненту гемомiкроциркуляторного русла рiзного ступеня виразност, периваскулярно-го набряку, сладжу еритроци^в у капiлярах.
Таким чином, пщ впливом ацетату свинцю поруч iз iнволютивними змiнами жовтих тiл яечниюв вiдбувалися дегенеративно-дистро-
Також при експозицп ацетату свинцю на 12-ту добу ваптност спостерiгалися значнi гемодинамiч-ш змiни у виглядi стазу, периваскулярного набряку, розширення судин, яке було особливо виразним у мозковм речовиш яечникiв (рис. 3).
На наступних термшах дослiдження вiдзначалося прогресування розладiв гемомiкроциркуляторного русла, що включало посилення периваскулярного набряку та потовщення судинно! стiнки. Стан кисне-во! недостатност справляв додатковий ушкоджую-чий вплив, поглиблюючи алытеруючий ефект ацетату свинцю.
Висновки. Таким чином, введення ацетату свинцю сприяе розвитку плацентарно! недостатност, обумовлюе гiпоксичнi стани, що призводяты до порушення мiкроциркуляцiТ та метаболiзму у фето-плацентарному комплексу при прогресуваннi яких вiдбуваетыся затримка розвитку плоду та можлива його загибелы. В яечниках щурiв свинцева експо-зицiя призводиты до прискорено! та активно! атре-зiТ фолiкулiв, що проявляетыся у зниженнi загалыно! кiлыкостi примордiалыних фолiкулiв при збшышенш атретичних, зменшеннi розмiрiв жовтих тш та Тх пе-редчасному регресу, дегенерацп та редукцiТ вмiсту лютеоци^в, розростаннi строми органу, гемодина-мiчних порушеннях.
Перспективи подальших досл1джень. В по-далыших дослiдженнях плануетыся дослщити вплив комбiнацiТ ацетату свинцю з розчинами металiв (за-лiза, золота, срiбла) на формування яечникiв та плацент дослщних тварин.
Л1тература
1. Бiлецыка Е.М. Гiгiенiчна оцЫка мiкроелементного забезпечення населення Днiпропетровсыко! област та його вплив на ре-продуктивне здоров'я / Е.М. Бшецыка, Н.М. Онул // Зб. тез доп. наук.-практ. конф. «Актуалыш питання ппени та екологiчно! безпеки УкраТни» (сыомi марзеевсыкi читання). - К., 2011. - С. 132-133.
2. Зербино Д.Д. Свинец - этиологический фактор поражения сосудов: основные доказателыства / Д.Д. Зербино, Т.И. Со-ломенчук, Ю.А. Поспишилы // Мистецтво лкування. - 2009. - № 8 (64). - С. 1214.
Таблиця 3.
Показники кшькост1 (п) та вщносно'Г площ1 (%) жовтих тш в яечниках щур1в (п=48) контрольноГ групи та досл1дноГ групи № 1, (М±т)
Групи Доба ва-гiтностi Яечник Кiлыкiсты жовтих тш вагiтностi, п Вщносна площа жовтихтш, %
контр-олына 12 правий 5,3+0,31 22,91+1,194
лiвий 5,0+0,37 28,28+1,335
16 правий 5,5+0,19 24,14+2,300
лiвий 5,3+0,36 25,50+2,111
20 правий 4,9+0,47 24,11+2,719
лiвий 5,3+0,41 23,49+2,394
Дослщна № 1 12 правий 5,0+0,27 18,85+1,127*
лiвий 4,3+0,25 26,61+0,743
16 правий 5,1+0,30 18,71+0,513*
лiвий 4,4+0,19 24,12+1,882
20 правий 5,00+0,18 19,01+0,805
лiвий 4,8+0,31 17,68+0,911*
Прим1тка. * — р<0,05 вiдносно групи контролю.
фiчнi явища з боку лютеоци^в та компонентiв судинного русла, що прискорювало регрес ^е! тим-часово! ендокринноТ залози.
Строма кiрковоТ та мозково! речовини яечникiв щурiв експерименталыно! групи на 12-ту добу ва-гiтностi характеризувалася пухким розташуванням волокон сполучно! тканини, що на нашу думку, було пов'язано з !! набряком. Вщ 16-! доби гестацп вщбу-валася дезоргашза^я та потовщення волокнистого компоненту строми.
Рис. 3. Мозкова речовина яечника щура дослщно'Г групи № 1 на 12-ту добу ваптност1 за умов впливу ацетату свинцю. Вщзначаеться р1зке повнокров'я та розширення судин (чорна стршка), периваскулярний набряк (бша стр1лка). Забарвлення гематоксил1ном-еозином. Зб. х 100. Масштабний вщр1зок 80 мкм.
3. Колосова И.И. Влияние ацетата свинца, солей тяжелых металлов на репродуктивную функцию / И.И. Колосова // Вюник проблем бюлогп i медицини. - 2013. - № 3, Т. 2 (103). - С. 13-18.
4. Трахтенберг 1.М. Профтактична токсиколопя та медична еколопя / 1.М. Трахтенберг. - К: Авщена, 2011. - 120 с.
5. Тяжелые металлы внешней среды и их влияние на репродуктивную функцию женщин / А.М. Сердюк, Э.Н. Белецкая, Н.М. Паранько, Н.М. Шматков. - Днепропетровск: АРТ-ПРЕСС, 2004. - 148 с.
6. Хлущевская О.А. Эмбриотоксическое влияние свинца на репродуктивную функцию животных / О.А. Хлущевская, Г.З. Хи-мич // Science and world. - 2014. - № 4. - С. 57-62.
7. Anju A. Toxicity and fate of heavy metals with particular reference to developing foetus / A. Anju // Advances in Life Sciences. -2012. - № 2. - P. 29-38.
УДК: 618.36-092.9:611.018:546.81:661.8:616-099
ОСОБЛИВОСТ1 СТАНУ ОРГАН1В РЕПРОДУКТИВНОЙ' СИСТЕМИ ЩУР1В П1Д ЧАС ВАГ1ТНОСТ1, ЩО СУ-
проводжуеться Д1ею розчину ацетату свинцю
Шаторна В. Ф., Колосова I. I., Майор В. В.
Резюме. Введения ацетату свинцю сприяе розвитку плацентарно! недостатносД обумовлюе ппоксич-н стани, що призводять до порушення мiкроциркуляцiI та метаболiзму у фетоплацентарному комплексi, при прогресуваннi яких вщбуваеться затримка розвитку плоду та можлива його загибель. В яечниках щурiв свинцева експозицiя призводить до прискорено! та активно! атрезiI фолiкулiв, що проявляеться у зниженн загально! юлькост примордiальних фолiкулiв при збiльшеннi атретичних, зменшенн розмiрiв жовтих тiл та !х передчасному регресу, дегенераци та редукцп вмiсту лютеоцитiв, розростаннi строми органу, гемодина-мiчних порушеннях.
Ключовi слова: плацента щурiв, яечники щурiв, фолiкули, ацетат свинцю, фетоплацентарний комплекс.
УДК: 618.36-092.9: 611.018: 546.81: 661.8: 616-099
ОСОБЕННОСТИ СОСТОЯНИЯ ОРГАНОВ РЕПРОДУКТИВНОЙ СИСТЕМЫ КРЫС ПРИ БЕРЕМЕННОСТИ, СОПРОВОЖДАЮЩЕЙСЯ ДЕЙСТВИЕМ РАСТВОРА АЦЕТАТА СВИНЦА
Шаторная В. Ф., Колосова И. И., Майор В. В.
Резюме. Введение ацетата свинца способствует развитию плацентарной недостаточности, обусловливает гипоксические состояния, приводящие к нарушению микроциркуляции и метаболизма в фетопла-центарном комплексе, при прогрессировании которых происходит задержка развития плода и возможна его гибель. В яичниках крыс свинцовая экспозиция приводит к ускоренной и активной атрезии фолликулов, проявляющейся в снижении общего количества примордиальных фолликулов при увеличении атретичес-ких, уменьшении размеров желтых тел и их преждевременного регресса, дегенерации и редукции содержания лютеоцитов, разрастании стромы органа, гемодинамических нарушениях.
Ключевые слова: плацента крыс, яичники крыс, фолликулы, ацетат свинца, фетоплацентарный комплекс.
UDC: 618.36-092.9: 611,018: 546.81: 661.8: 616-099
FEATURES OF STATUS REPRODUCTIVE SYSTEM ORGANS AT RAT PREGNANCY, ACCOMPANIED BY INFLUENCE OF LEAD ACETATE SOLUTION
Shatorna V. F., Kolosovo I. I., Maior V. V.
Abstract. Effects of lead exposure are multifaceted and cause a wide range of changes in organs of human body. Pregnant woman and fetus are particularly sensitive to lead exposure. So it is important to find ways to protect mother's and child's organism from the negative effects of lead. Among the chemicals that pollute the environment, heavy metals and their compounds form a significant group of xenobiotics that show anthropogenic impact on the environment and human health, the most common of which is lead and its compounds. Lead is a natural toxic metal, its accumulation affects a number of body systems, can lead to reproductive disorders humans and animals.
The purpose of the research work: to investigate the effect of lead acetate on the placenta and ovaries of experimental animals.
The study was conducted on 48 white mature pregnant female rats Wistar. Rats were divided into 2 groups: first group animals injected with solution of lead acetate at a dose of 0.05 mg/kg, n=24; second group - control, animals injected with distilled water, n=24. Rats were matched by the standard scheme. First day of pregnancy was identified from the moment of determining sperm in the vaginal swab. Solution was injected to pregnant female through a tube once a day, at one and the same time. Operative slaughter was performed on the 12th, 16th and 20th day of pregnancy. Ovaries and uterus with embryo were separated. The animals were taken out of the experiment by overdose of ether anesthesia. Histological slides were made by the standard method, stained with hematoxylin and eosin.
Our studies of histological slides ovaries and placenta in rats found a morphological changes in investigated organs and confirmed the negative impact of low-dose solution of lead acetate on the reproductive system.
The injection of lead acetate promotes promotes the development of placental insufficiency, causes hypoxic conditions that lead to violations of the microcirculation and metabolism in fetoplacental complex, the progression of which is delayed fetal development and possible his death. In the ovaries of rats lead exposure leads to a rapid and active follicle atresia, manifested in the reduction of the total number of primordial follicles by increasing atresial, reducing the size of corpora lutea and premature regression, degeneration and reduction lyuteocytes content, proliferation of stromal body hemodynamic disturbances.
Keywords: rat placenta, rat ovaries, follicles, lead acetate, fetoplacental complex.
Рецензент - проф. Б/лаш С. М.
Стаття надшшла 06.12.2016 року
