CC BY
14
© Колосова I. I., Шаторна В. Ф. УДК 611.12-034:591.33-092.9 Колосова 1.1., Шаторна В. Ф.
АНАЛ1З ВПЛИВУ СОЛЕЙ ВАЖКИХ МЕТАЛ1В НА
МОРФОЛОГ1ЧН1 ХАРАКТЕРИСТИКИ ЯСЧНИК1В ЩУР1В
Державний заклад «Дшпропетровська медична академiя» МОЗ УкраГни (м. Днiпро)
verashatornaya@yandex.ru
Дослiдження виконано у рамках науково-дослщ-но1 роботи кафедри медично'| бюлоги, фармакогнозiI та ботанiки Державного закладу «Днiпропетровська медична академiя МОЗ Украши» «Морфогенетичнi закономiрностi ембрiогенезу пiд впливом наноме-талiв» (№ державно! реестрацп 0115и004879).
Вступ. Репродуктивне здоров'я населення -один iз найбiльш чутливих бiологiчних показникiв, який вiдцзеркалюe ступшь забруднення довкiлля, обумовлюе демографiчнi перспективи нацiI. В нашiй краIнi спостер^аються вираженi процеси депопу-ляцií населення, основними причинами яких е зни-ження народжуваност та пiдвищення смертности обумовленi як соцiальними, так i екологiчними факторами [1,2,4,11]. При обфунтуваны прюритетнос-тi речовин за ступенем !х небезпеки для здоров'я людини та тварин провiдними критерiями е ступiнь !х контакту, здатнють накопичуватися в бiологiчних об'ектах довюлля, ступiнь виразностi кумулятив-них властивостей, здатнють попршувати санiтарнi умови, викликати ввален наслiдки (мутагенну, гонадотоксичну, тератогенну та ембрютоксичну дií) [8,9,10,15]. Порушення кiлькостi мiкроелементiв в органiзмi призводять до ппер- та гiпоелементозiв, як супроводжуються порушенням iмунного гоме-остазу, суттевим порушенням рiзних видiв обмЫу (мiнерального, жирового, вуглеводного й бокового) з вiдповiдними морфологiчними проявами, вщ-значаеться полiгландулярна недостатнiсть (тимус, яечники, надниркова залоза й острiвковий апарат пщшлунково! залози) [3,5,7,12,14]. Таким чином, можна сказати, що забруднювачi хiмiчноí приро-ди здатнi не ттьки перебудовувати реактивнiсть органiзму, бути причиною передпатолопчних ста-нiв i захворювань, але й iндукувати рiзнi вiдцаленi ефекти. Свинець та його сполуки здатн проникати через плацентарний бар'ер та викликати порушення розвитку плоду, викиды, мертвонародження, пе-редчаснi пологи [10,11,13]. Недостатньо вивченим залишаеться вплив низьких доз свинцю на репро-дуктивну систему та ембрiогенез. Актуальним аспектом сучасних наукових розробок також е пошук нових бюантогоню^в сполукам свинцю, який проводиться серед наноматерiалiв, що широко викорис-товуються в сучаснiй фармацевтичнiй науц як нове поколiння активних речовин зi змiненими якостями в наноформi [15,16,17].
Мета досл1дження. Експериментально досл^ дити вплив низьких доз ацетату свинцю на морфо-логiчний стан яечникiв щурiв при iзольованому вве-
деннi та в комбЫацп з цитратами залiза, золота або срiбла, отриманих з використанням нанотехнолопй.
Об'ект I методи дослщження. Вибiр в якос-тi об'екта для дослiдження бiлих щурiв обумовле-но подiбнiстю з людиною будови жЫочих статевих залоз, процесу фолкулогенезу, гемохорiальноí пла-центи. Експериментальнi тварини були роздтеы на 5 груп: 1 група - тварини, яким вводили розчин ацетату свинцю у дозi 0,05 мг/кг; 2 група - тварини, яким вводили розчин ацетату свинцю у дозi 0,05 мг/ кг та розчин цитрату залiза у дозi 1,5 мкг/кг, 3 група — тварини, яким вводили розчин ацетату свинцю у дозi 0,05 мг/кг та розчин цитрату золота у дозi 1,5 мкг/кг, 4 група — тварини, яким вводили розчин ацетату свинцю у дозi 0,05 мг/кг та розчин цитрату срiбла у дозi 2,0 мкг/кг та 5 група — контрольна. Розчини ацетату свинцю та цитра^в металiв вводили самицям через зонд один раз на добу, в один i той же час, з 1 по 19-й день ваптностг Оперативний забм з вилученням ембрюыв та яечниюв проводили 12-й, 16-й та на 20-й день ваптностг
Проведення експерименту здмснювалось iз дотриманням принцитв бюетики, що викладен у Хельсинсьюй декларацп Всесв^ньо! медично! асощ-аци про гуманне ставлення до тварин, а також згщно до Закону Украши «Про захист тварин вщ жорстоко-го поводження» вщ 15.12 2009 р. № 1759-^ та «За-гальних етичних принцитв експериментiв на твари-нах» (Ки!в, 2001).
Результати досл1дження та Ух обговорен-ня. Аналiз результатiв дослщження показав, що у контрольнiй та дослщних групах щурiв незалежно вщ термiну гестацií яечник був укритий переваж-но одношаровим кубiчним епiтелiем, на апiкальнiй поверхнi якого вiзуалiзувалися мiкроворсинки з д^ лянками призматичного та плаского епггелю Пiд епiтелiем розташовувалася бiлкова оболонка, що була представлена щтьною волокнистою сполуч-ною тканиною та складалася переважно з колагено-вих та еластичних волокон. Аналiзуючи результати морфометричних та статистичних доогмджень по-верхневих структур яечникiв вагiтних щурiв з контр-ольноí та дослщних груп (табл.) встановлено, що показники товщини еттелт та бiлковоí оболонки були найменшм у дослiднiй груп № 1, яка отримува-ла ацетат свинцю, ыж у контрольна на 12-й та 16-й добi вагiтностi в середньому на 21,45% (р<0,05) та спiвставною контролю на 20-й добi вагiтностi. Тов-щина поверхневих структур яечникiв вагiтних щурiв дослiдноí групи № 2 була бтьше за аналогiчнi по-
казники щур1в контрольно! групи, але статистично! достов1рност1 не вияв-лено (р>0,05). При пор1внянн1 даних отриманих при дослщжены яечник1в щур1в дослщних груп № 1 I № 2 треба зазначити, що висота еп1тел1ю та тов-щина бтково! оболонки у груп1 № 2 була бтьша в1д аналог1чних групи № 1. При терм1н1 гестацИ 12 I 16 д1б вщ-значена статистична достов1рн1сты в1дм1нност1 висоти еп1тел1ю (р<0,01), а товщина бтково! оболонки була бть-шою на 16-м доб1 ваг1тност1 (р<0,001).
Загалом под1бний результат був отриманий I при анал1з1 товщини по-верхневого еп1тел1ю яечник1в щур1в досл1дно! групи № 3, як зазнали впли-ву солей свинцю та зал1за. Вт1м, еп1-тел1й правих яечниюв щур1в на 12-й доб1 ваптност виявився плоск1шим за контроль (р<0,05). Товщина бтково! оболонки була под1бною до контролю, а на 16-ту добу ваг1тност1 значно бть-ше за досл1дну групу № 1 (р<0,05).
Товщина еп1тел1алыного шару та бтково! оболонки яечниюв щур1в з дослщно! групи № 4 була под1бною з аналог1чними показниками контрольно! групи та значимо бтыша, ан1ж у дослщнм груп1 № 1, особливо на 12-ту та 16-ту доб1 ваг1тност1, де зафк-совано статистично значущу р1зницю (р<0,01).
Паренх1ма к1рково! речовини органу була представлена фол1кулами р1з-ного ступеня зртост1, що переважно пщлягали ф1з1олог1чн1й атрез1!, а також жовтими ттами. В контрольн1й груп1 в юрковм речовин1 яечника жовт1 тта розташовуються р1вном1рно, покри-т1 сполучнотканинною капсулою, в1д яко! до центру направляються тонк1 прошарки, що мютять кровоносн1 I л1мфатичн1 судини. У щур1в, що зазна-вали впливу ацетату свинцю жовт1 т1ла характеризувалися пол1морф1змом: зустр1чалися структури овально! та неправильно! форми, також !х розм1р сильно коливався та посту-пався контролю на вс1х стад1ях доогмдження. Анал1з кл1тинного складу виявив пухке розташування люте-оцит1в, зменшення !х розм1р1в та питомо! щ1льност1, що найбтьш виразно проявлялося на 20-ту добу ваг1тност1 щур1в. Зниження щтьност1 розташування лютеоцит1в у жовтих ттах ваг1тност1 на 12-ту добу гестацп пояснювалося набряком строми, а вщ 16-! доби розмежуванню клмтин сприяло розростання сполучно! тканини. Зб1льшувалась ктьюсть жовтих т1л, у центр! яких виявлялися дтянки склерозу з1-рчасто! форми (рис.).
К1льк1сть жовтих тт у яечниках щур1в досл1дно! групи № 2 була под1бна до показниюв контрольно! групи, а вщносна площа жовтих т1л виявилась бть-
Таблиця.
Показники товщини поверхневого ештел№ та бшково'Г оболонки яечнимв щурiв, мкм, М ± т, п=120
Доба ваптност1 Показники
Групи Яечник Товщина поверхневого еттел1ю, мкм Товщина бтково! оболонки, мкм
12 правий 7,69+0,257 16,83+1,384
СВ I л1вий 7,60+0,348 16,71+0,775
с; о 16 правий 7,76+0,517 16,56+1,658
р н л1вий 7,73+0,519 13,28+0,888
о 20 правий 7,50+0,256 16,39+1,151
л1вий 7,43+0,284 15,82+0,966
12 правий 6,27+0,307** 14,96+1,012
О! г л1вий 6,21+0,332** 14,95+0,760
СВ I 16 правий 6,54+0,304 11,95+0,676*
ч л1вий 6,34+0,320* 11,89+0,598
о 20 правий 7,48+0,457 14,42+1,005
л1вий 7,54+0,458 14,26+1,043
СМ О! г 12 правий 7,92+0,652' 16,86+1,116
л1вий 9,32+0,704*,'' 16,94+0,717
СВ I 16 правий 8,31+0,469'' 16,93+0,977'°'
ч л1вий 8,96+0,619'' 17,03+1,052*,'°'
о 20 правий 7,70+0,515 17,05+1,114
л1вий 7,76+0,590 17,17+0,906'
со О! г 12 правий 6,65+0,373* 15,31+1,450
л1вий 8,50+0,343'°' 15,84+0,620
СВ I 16 правий 8,28+0,449'' 16,39+1,248''
ч л1вий 9,22+0,637'° 15,45+1,146'
о 20 правий 7,50+0,393 18,19+1,011'
л1вий 8,90+0,647 17,31+1,021
12 правий 7,07+0,203' 18,32+0,538'
О! г л1вий 8,02+0,412'° 17,27+0,644'
СВ I 16 правий 7,90+0,316'° 18,41+0,619'°'
ч л1вий 8,76+0,469'° 18,00+1,248**,'°'
о 20 правий 7,55+0,283 16,77+0,734
л1вий 9,01+0,672 17,01+0,625'
Примiтка.
* — р<0,05; ** — р<0,01; *** — р<0,001 в1дносно контролю; ' — р<0,05; " — р<0,01; "" — р<0,001 в1дносно дослщноТ групи № 1.
шою за контроль, статистична достов1рнють вщ-м1нност1 була зафксована на 16-ту добу ваг1тност1 (р<0,05). Пор1внюючи результати у досл1дн1й груп1 № 2 та № 1, треба зазначити бтьшу к1льк1сть жовтих тт переважно у л1вих яечниках, де ц1 в1дм1нност1 статистично достов1рн1 (р<0,05). В1дносна площа жовтих тт правих яечник1в щур1в дослщно! групи № 1 була меншою за аналопчн1 показники щур1в контрольно! групи в середньому на 20,4% (р<0,05), а л1вих - на 12,0%. В дослщнм груп1 № 2 при введенн1 ацетату свинцю в комбшаци з цитратом зал1за вщ-носна площа жовтих тт в середньому зб1льшилася, як по вщношенню до групи контролю, так I до групи свинцево! штоксикаци: в правих яечниках на 29,0% (р>0,05) та 63,1% (р<0,01) в1дпов1дно, а в л1вих на 33,4% (р>0,05) та 52,4% (р<0,01). Найб1льш1 показ-
Рис. Яечник щура дослiдноY групи свинцевоТ штоксика-цГГ на 16-ту добу BariTHOCTi. Жовте тiло, в ^HTpi склероз 3ip4acTOi' форми з ознаками набряку та повнокров'я
(вказано стршкою). Забарвлення гемaтоксилiном i еозином. Зб. х 100.
ники ктькост та вщносноТ' площi жовтих тт вщзна-чено на 16-й добi гестацiТ. Подiбна тенденцiя спо-стер^алася i в доспiднiй rpyni № 3 комбЫованого введення ацетату свинцю та цитрату золота та до-спiднiй rpyni № 4 комбшованого введення ацетату свинцю та цитрату сpiбла.
Нами пiдpаховyвапись пpимоpдiапьнi та атретич-нi фопiкyпи, якi мютяться в яечниках вагiтних самиць. Кpитеpieм початку атpезiТ фопiкyпiв визначапи: пк-
нотизацiю фопiкyпяpних кпiтин та текоци^в, наяв-нiсть апоптотичних тiпець або кттинного детриту на пеpифеpiТ антрума, вщшарування фопiкyпяpних кт-тин вщ базальноТ мембрани та стоншення зернистого шару кттин i наявнють макpофагiв у печеpi фоль кула. Визначали також гiпеpтpофiю шару текоци^в, зникнення лучистого вiнця та дегенеративн явища ооциту. Поступове стоншення фо^кулярного етте-пiю вiдобpажапо прогресування атрезп вiд ранньоТ до пiзньоТ стадп.
Висновки. Анапiз моpфопогiчних, гiстопогiчних, морфометричних та статистичних дослщжень показав, що вплив свинцевоТ iнтоксикацiТ призводить до прискореноТ та активноТ атрезп фолiкyлiв, дегене-pацiТ та редукцп вмiстy пютеоцитiв, гемодинамiчних порушеннях, що сприяють поглибленню альтерую-чого ефекту ацетату свинцю.
При поеднаному введены ацетату свинцю та ци-тра^в нанометапiв кiпькiсть пpимоpдiапьних i атре-тичних фопiкyпiв та жовтих тт вiдповiдае показни-кам контрольноТ групи, що свщчить про зниження токсичноТ дiТ свинцю на моpфофyнкцiонапьний стан яечниюв щypiв в експеpиментi.
Перспективи подальших дослiджень. В по-дальших експериментальних доспiдженнях плану-еться провести поpiвняльний анапiз з впливу ацетату свинцю бтьш високих доз при iзольованомy введеннi та при комбЫованому з цитратами метапiв на яечники щypiв.
Лiтерaтурa
1. Айламазян Э.К. Влияние экологической обстановки на репродуктивное здоровье женщины. Новый взгляд на проблему / Э.К. Айламазян, Т.В. Беляева, Е.Г. Виноградова // Вестник Российск. ассоц. акушеров-гинекологов. - 1996. - № 2. - С. 13-16.
2. Вельтищев Ю.Е. Этиология и патогенез экопатологии у детей / Ю.Е. Вельтищев // Экология и здоровье детей / под ред. М.Я. Студеникина, А.А. Ефимовой. - М., 1998. - С. 18-65.
3. Динерман А.А. Накопление свинца в плаценте и эмбрионе при его введении беременным самкам / А.А. Динерман, Н.А. Рождественская, С.И. Храмова // Свинец в окружающей среде (гигиенические аспекты) / А.А. Динерман, Н.А. Рождественская, С.И. Храмова. - Москва, 1978. - С. 63-65.
4. Дуденкова Н.А. Влияние ацетата свинца на структурные изменения яичников самок белах крыс в период постнатального онтогенеза / Н.А. Дуденкова, О.С. Шубина // Современные проблемы науки и образования. - 2015. — № 2. — С. 542.
5. Иваницкая Н.Ф. Сочетанное воздействие свинца и радиации на потомство в период предимплантации / Н.Ф. Иваницкая, Ю.Н. Талакин, Т.Ю. Бабич // Современные проблемы токсикологии. - 2001. - № 3. - С. 10-18.
6. Корбакова А.И. Свинец и его действия на организм (обзор литературы) / А.И. Корбакова, Н.С. Сорокина, Н.Н. Молодкина, А.Е. Ермоленко, К.А. Веселовская // Медицина труда и промышленная экология. - 2001. - № 5. - С. 29-34.
7. Кузнецова Т.Е. Морфофункциональные изменения в некоторых эндокринных органах крысят при действии ацетата свинца / Т.Е. Кузнецова, О.А. Манеева, Е.Л. Рыжковская // Здоровье и окружающая среда: сборник научных трудов. - Минск, 2006. - Вып. 8. - С. 590-595.
8. Морфолопчш передумови виникнення природжених вад та ваpiантiв будови жшочих статевих оргашв / В.М. Круцяк, Ю.Т. Ахтеммчук, Д.Г. Манчуленко, О.М. Слободян // Матер. наук.-практ. конф. «Акт. пит. морфогенезу та регенерацп». — Укр. мед. альманах. - 2000. - Т. 3, № 1 (додаток). - С. 34.
9. Морфофункциональная характеристика реакции некоторых органов репродуктивной и симпато-адреналовой систем на действие ацетата свинца / Т.А. Вылегжанина, Т.Е. Кузнецова, Е.Л. Рыжковская // Ксенобиотики и живые системы: матер. III междунар. научн. конф., Минск, 22-24 октября 2008 г. - Минск: Изд. Центр БГУ, 2008. - С. 25-27.
10. Паранько Н.М. Роль тяжелых металлов в возникновении репродуктивных нарушений / Н.М. Паранько, Н.И. Рублевская, Э.Н. Белицкая, Т.А. Головкова, Т.Д. Землякова, Л.Е. Чуб, Г.Г. Шматков // Гигиена и санитария. - 2002. - № 1. - С. 28-30.
11. Сердюк А.М. Еколопя довктля та безпека життедiяльностi населення у промислових репонах УкраТни / А.М. Сердюк, В.П. Стусь, В.1. Ляшенко. - Днтропетровськ: Пороги, 2011. - 486 с.
12. Трахтенберг 1.М. Профшактична токсиколопя та медична еколопя / 1.М. Трахтенберг. - К: Авщена, 2011. - 120 с.
13. Хван П.А. Структурно-функциональное состояние гонад крыс при воздействии свинецсодержащей пыли / П.А. Хван // II Всерос. конф. «Эндокринные системы и органы и вредные факторы внешней среды». Тез. докл. - Л., 1983. - С. 163.
14. Чэн Ф.Ю. Содержание свинца и кадмия в крови взрослых людей г. Чанша, КНР / Ф.Ю. Чэн, Л.Ю. Цун // Гигиена и санитария. - 1996. - № 2. - С. 39-40.
15. Шаторна В.Ф. Пошук нових бюантагошспв ацетату свинцю в експеримент / В.Ф. Шаторна, В.1. Гарець, В.В. Майор, 1.1. Колосова // Актуальш проблеми сучасноУ медицини: Вюник УкраУнськоУ стоматолопчноУ академп. - 2013. — Том 13, Випуск 4 (44). — С. 134-139.
16. Hoshino A. Physicochemical propaties and cellular toxicity of nanocrystal quantum dots depend on their surface modification / A. Hoshino, K. Fujioka, T. Oku [et al.] // Nano Letters. - 2004. - № 4 (11). - P. 2163-2169.
17. Oberdorster G. Principles for Characterizing the Potential Human Helth Effects From Exposure to Nanomaterials: Elements of a Screening Strategy, Particle, Fibre Toxicology / G. Oberdorster, A. Maynard, K. Donaldson [et al.] // Nature Nanotechnology. -2005. - Vol. 2, № 8. - Р. 235-246.
УДК: 611.12-034:591.33-092.9
АНАЛ1З ВПЛИВУ СОЛЕЙ ВАЖКИХ МЕТАЛIВ НА МОРФОЛОГ1ЧН1 ХАРАКТЕРИСТИКИ Я6ЧНИК1В ЩУР1В
Колосова I. I., Шаторна В. Ф.
Резюме. Представлено результати пор1вняльного морфолопчного анал1зу стану яечниюв щур1в у норм1 та внаслщок 1зольованого впливу ацетату свинцю i в комбшаци з цитратами метал1в на р1зних терм1нах ва-птностк
Доотдження довело, що вплив свинцевоУ Ытоксикацп призводить до прискореноУ та активно'! атрезii фо-лiкулiв, що проявляеться у зниженнi загального вмiсту фолiкулiв яечнику щурiв, зменшеннi розмiрiв жовтих тт, та Ух передчасному регресу, дегенераци та редукцii вмiсту лютеоци^в, розростаннi строми органу, гемо-динамiчних порушеннях, що сприяють поглибленню альтеруючого ефекту ацетату свинцю. При комбшова-ному введеннi ацетату свинцю та цитра^в металiв кiлькiсть примордiальних i атретичних фолiкулiв та жовтих тт подiбна до аналогiчних показникiв групи контролю, що свщчить про зменшення токсичноУ дii свинцю на морфогенез яечниюв щурiв в експериментi.
Ключовi слова: яечники, ацетат свинцю, репродуктивна система, фолили, жовтi тiла, токсичнють, ци-трати металiв.
УДК: 611.12-034:591.33-092.9
АНАЛИЗ ВЛИЯНИЯ СОЛЕЙ ТЯЖЕЛЫХ МЕТАЛЛОВ НА МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ ХАРАКТЕРИСТИКИ ЯИЧНИКОВ КРЫС
Колосова И. И., Шаторная В. Ф.
Резюме. Представлены результаты сравнительного морфологического анализа состояния яичников крыс в норме и после изолированного воздействия ацетата свинца и его влияния в комбинации с цитратами металлов на различных сроках беременности.
Исследование показало, что влияние свинцовой интоксикации приводит к ускоренной и активной атре-зии фолликулов, проявляется в снижении общего содержания фолликулов в яичниках крыс, уменьшении размеров желтых тел, и их преждевременному регрессу, дегенерации и редукции содержания лютеоци-тов, разрастании стромы органа, гемодинамических нарушениях, способствующих углублению альтерирующего эффекта ацетата свинца. При комбинированном введении ацетата свинца и цитратов металлов количество примордиальных и атретических фолликулов и желтых тел подобно аналогичным показателям группы контроля, что свидетельствует об уменьшении токсического действия свинца на морфогенез яичников крыс в эксперименте.
Ключевые слова: яичники, ацетат свинца, репродуктивная система, фолликулы, желтые тела, токсичность, цитраты металлов.
ЫйС: 611.12-034:591.33-092.9
THE ANALYSIS OF INFLUENCE OF SALTS OF HEAVY METALS ON MORPHOLOGICAL CHARACTERISTICS OF THE OVARIES OF RATS
Kolosova I. I., Shatorna V. F.
Abstract. The increasing complexity of environmental situation is one of the leading factors in female reproductive disorders and risk factors for child health. Lead has a toxic effect on all organs and systems of women. It is able to penetrate the placenta and cause a disruption of the normal fetal development.
The aim of the research work: make comparative morphological analysis of rats' ovaries in normal conditions and after isolated influence of lead acetate and its effect combined with metal-citrates on various stages of pregnancy. Study was conducted on 120 white mature pregnant female rats Wistar. All rats were divided into 5 groups (24 animals in each group): Group 1 — animals injected with solution of lead acetate at a dose of 0.05 mg/kg, Group 2 — animals injected a solution of lead acetate in dose of 0.05 mg/kg and a solution of iron citrate in dose of 1.5 mcg/ kg, Group 3 — animals injected a solution of lead acetate in dose of 0.05 mg/kg and solution gold citrate in dose of 1.5 mcg/kg, Group 4 — animals injected a solution of lead acetate in dose of 0.05 mg/kg and a solution of silver citrate in dose of 2.0 mcg/kg; Group 5 — control, animals injected with distilled water.
Solutions acetate and lead citrate metals females injected through a tube once a day, at the same time, from 1 to 11th, 15th and 19th day of pregnancy. Rats were mated by the standard scheme. First day of pregnancy was identified from the moment of determining of sperm in vaginal swab. Solution of lead acetate were injected to
pregnant female through a tube once a day, at one and the same time. Operative slaughter was performed on 12th, 16th and 20th day of pregnancy.
The results of research. The study of the ovaries morphology of pregnant rats at different stages of gestation in the control and experimental groups was performed using estimates of basic structural components of the cortex and medulla organ. The results showed that in rats of experimental group influence lead intoxication led to the emergence of a number of morphological changes ovary varying degrees of severity. At all stages of gestation ovary of experimental group of rats was covered with cubic epithelium, the height of which was comparable to the control. Unlike the control microvilli on the surface epithelium were partially reduced. The structure and the degree of protein membrane have not significant differences in comparison to the norm in relevant terms of the research.
On the 12th day of pregnancy in ovarian cortex exposed to lead acetate follicles were different maturities, often oval or irregular shape. In following terms of the study observed progression of follicle degeneration with the replacement of primordial follicles by connective tissue. Regression of primary follicles occurred through the formation atretic bodies in the form of wrinkled shiny membrane surrounded by tecocytes. All this leads to the fact that at the 20th day of gestation in the ovarian parenchyma observed a marked decrease the total content of the follicles and the predominance of yellow and atretic bodies. We can conclude that the process of follicular atresia during pregnancy in conditions of lead intoxication occurred intense and ahead of control. Against the background relative volume of corpora lutea observed growth of the vascular stream. Circulatory disorders appears as a plethora capillary-venous component of hemocirculation stream of varying degrees of severity, perivascular edema, sludge of erythrocytes in capillaries and cases of devastation. Stroma cortex and medulla of rat ovaries of experimental group on the 12th day of pregnancy characterized by a friable connective tissue fibers, which in our view was due to its swelling. On the 16th day of gestation occurred disorganization and thickening of fibrous stroma component.
The study showed that the effect of lead intoxication causes rapid and active atresia of follicles, manifested in the reduction of the total content of follicle in rats ovaries, reducing the size of corpora lutea and their premature regression, degeneration and reduction of content luteocytes, proliferation of ovaries stroma, hemodynamic disorders that contribute deepening damaged effect of lead acetate. All this leads to changes in hormonal balance and disorders of the reproductive function of pregnant female rats. Number of primordial follicles and atresial and yellow bodies at the combined administration of lead acetate and metal-citrate similar to analogous parameters in control group, which indicates decreasing of the toxic effect of lead and about the development of compensatory-adaptive reactions in the ovaries of rats.
Keywords: ovaries, lead acetate, reproductive system, follicles, yellow body, toxicity.
Рецензент — проф. Врошенко Г. А.
Стаття надшшла 05.10.2016 року
