CC BY
18
складу сечi свiдчить про менш тяжкi порушення мiнерального гомеостазу, що ймовiрно i послужило причиною бiльш високого рiвня фiзичноТ працездатностi i швидшого пролкання процесiв вiдновлення в експериментальному тестуванш у футболiстiв. Данi результати дозволяють вважати, що прийом молока може бути використаний як зааб термшового вiдновлення i пiдтримки високого рiвня фiзичноТ працездатностi у футболюлв.
MEASURES OF URGENT REHABILITATION TO IMPROVE PHYSICAL PERFORMANCE AND FUNCTIONAL STATUS OF FOOTBALL PLAYERS
Kalmykov M. L., Rutskoi I. A., Kondratenko P. P.
Key words: football, precision, muscular load, recovery process, a set of special exercises.
The article throws light on the issues of improving the quality of recovery of young football players during their training as well as during their participating in competitions of various levels. It has been found out the intake of milk in the acute recovery period contributes to retaining calcium in the body due to excess phosphates in milk, which at metabolic acidosis are excreted and as a consequence result in less calcium loss. This led to stabilization and even to some decline in the ratio of calcium and phosphorus. This dynamics of the mineral composition of urine indicates less pronounced disorders of mineral homeostasis that likely causes a higher level of physical capacity and a more rapid recovery in the experimental testing of the football players. These results allow us to suggest that the intake of milk can contribute to urgent recovery and to sustain a high level of physical performance of football player.
УДК 611.12-034:591.33-092.9 Колосова I.I., Шаторна В.Ф.
МОРФОЛОГ1ЧНЕ ДОСЛ1ДЖЕННЯ ВПЛИВУ СОЛЕЙ ВАЖКИХ МЕТАЛ1В НА
яечники ЩУР1В в експеримент
Державний заклад «Днтропетровська медична академiя» МОЗ УкраТни
У статт/ представлен/ результати порiвняльного морфологiчного анал'зу стану яечниюв щур'т у нормi та внасл'док Iзольованого впливу ацетату свинцю / в комб'таци з цитратами метал'т на рiзних терминах ваг'тност'!. Дослiдження показало, що вплив свинцево)' '¡нтоксикацп призводить до прискорено)' та активно)' атрезн фолiкулiв, що проявляеться у зниженнi загального вм'1сту фолiкулiв яечнику щур'в, зменшенн розмiрiв жовтих тт та )х передчасному регреа, дегенераци та редукци вмсту лютеоцит'т, розростаннi строми органу, гемодинамiчних порушеннях, що сприя-ють поглибленню альтеруючого ефекту ацетату свинцю. При комбнованому введенн ацетату свинцю та цитрат'т метал'т ктьюсть примордiальних / атретичних фолiкулiв та жовтих тт по-д1'бна до аналог'чних показник'т групи контролю, що св'дчить про зменшення токсично)' ди свинцю та про розвиток компенсаторно-пристосувально)' реакцп в яечниках щур'т.
Кпючов1 слова: ацетат свинцю, репродуктивна система, яечники, фол1кули, жовт1 тта, токсичнють, цитрати метал1в.
Дане дослiдження е фрагментом мiжкафедрально'í планово)' науково)' теми Державного закладу Днпропетровська медична академiя «Розвиток та морфофункцюнальний стан органiв i тканин експериментальних тварин та людини в нормi, в он-тогенезi, пд впливом зовншнх чинниюв», № державно)' реестрацп 0111Ш12193.
Summary
Еколопчними дослщженнями встановлено, що частина техногенних вик^фв важких металiв, що надходять в атмосферу у виглядi аерозолiв, переноситься на значну вщстань i викликае гло-бальне забруднення [1, 2, 4, 11]. При обфунту-ванш прюритетносп речовин за ступенем Тх не-безпеки для здоров'я людини та тварин, провщ-ними критерiями е стутнь Тх контакту, здатнють накопичуватися в бюлопчних об'ектах довктля, ступшь виразност кумулятивних властивостей, здатнють попршувати саштарш умови, виклика-ти вщдалеш наслщки (мутагенну, гонадотоксич-ну, тератогенну та ембрютоксичну дм) [8, 9, 10, 15]. Порушення кшькосп мiкроелементiв в орга-нiзмi призводять до ппер- та гiпоелементозiв, як
Вступ
супроводжуються порушенням лунного гомеостазу, суттевим порушенням рiзних видiв обмшу (мшерального, жирового, вуглеводного й бокового) з вщповщними морфолопчними проявами, вщзначаеться пол^ландулярна недостатнють (тимус, яечники, надниркова залоза й острiвко-вий апарат пщшлунковоТ залози) [ 3, 5, 7, 12, 14]. Таким чином, можна сказати, що забрудню-вачi хiмiчноТ природи здатш не ттьки перебудо-вувати реактивнють оргашзму, бути причиною передпатолопчних сташв i захворювань, але й шдукувати рiзнi вщдалеш ефекти. Свинець та його сполуки здатш проникати через плацентар-ний бар'ер та викликати порушення розвитку плоду, викидш, мертвонародження, передчасш пологи [10, 11, 13]. Недостатньо вивченим за-лишаеться вплив низьких доз свинцю на репро-
дуктивну систему та ембрюгенез. Актуальним аспектом сучасних наукових розробок також е пошук нових бюантогоыспв сполукам свинцю.
Протягом останнiх десятирiч в умовах поси-лення негативного впливу еколопчного оточення на оргаызм людини суттево вирiс iнтерес спець алiстiв практично всiх пiдроздiлiв медицини та бюлогп до адаптацiйних можливостей дорослого органiзму i ембрiона та проблем виникнення вад розвитку у вщповщь на д^ сполук свинцю та ш-ших важких металiв. Пошук нових бюантагоню-тiв токсичност сполукам свинцю проводиться серед наноматерiалiв, що широко використову-ються в сучаснм фармацевтичнiй науцi як нове поколЫня активних речовин 3i змЫеними якос-тями в наноформi [15, 16, 17].
Мета дослiдження
Дослщження впливу низьких доз ацетату свинцю при iзольованому введеннi та в комбЫа-цп з цитратом залiза, золота та срiбла на мор-фологiчний стан яечникiв щурiв в експериментк
Матерiали та методи дослщження
Вибiр в якостi об'екта для тератолопчного до-слiдження бiлих щурiв обумовлено низьким рiв-нем спонтанних калщтв, довжиною естрального циклу 4-5 дiб, малою тривалiстю вагiтностi, чис-ленним послiдом, подiбностю з людиною будови жiночих статевих залоз, процесу фолкулогене-зу, гемохорiальноï плаценти. Дуже важливо i те, що саме на щурах розроблен стандартнi методики проведення морфолопчного експерименту.
Експериментальн тварини - бiлi щури лн' Bi-стар були роздiленi на 5 груп: 1 група - тварини, яким вводили розчин ацетату свинцю у дозi 0,05мг/кг; 2 група — тварини, яким вводили розчин ацетату свинцю у дозi 0,05мг/кг та розчин цитрату залiза у дозi 1,5 мкг/кг; 3 група - тварини, яким вводили розчин ацетату свинцю у дозi 0,05мг/кг та розчин цитрату золота у дозi 1,5 мкг/кг; 4 група - тварини, яким вводили розчин ацетату свинцю у дозi 0,05мг/кг та розчин цитрату срiбла у дозi 2,0мкг/кг; та 5 група - контрольна.
Розчини ацетату свинцю та цитра^в металiв вводили самицям через зонд один раз на добу, в один i той же час, з 1 по 19-й день ваптностк Оперативний забм з вилученням ембрюыв та яечнимв проводили 12-й, 16-й та на 20-й день ваптностк
Ус дослщи проводили у вщповщност до за-конодавства Укра'ши [Закон Укра'ши № 3447-IV «Про захист тварин вщ жорстокого поводження» / Biдомостi Верховно'1' Ради Укра'ши. - 2006. - № 27. - с.230], правил Свропейсько'!' Конвенцп що-до захисту хребетних тварин, ям використову-ються в експериментальних дослщженнях та з iншою науковою метою [European convention for the protection of vertebrate animals used for experimental and other scientific purposes. -
Council of Europe, Strasbourg, 1986. - 53 p.]. Ко-мiсieю з бюетики ДнтропетровськоТ державно! медичноТ академп (протокол №1 вщ 22 сiчня 2015 р.) встановлено, що проведет Hay^Bi дослщження зародив експериментальних тварин вщповщають етичним вимогам згiдно наказу МОЗ УкраТни № 231 вiд 01.11.2000 року.
Результати дослщжень та Тх обговорення
Результати дослiдження показали, що у кон-трольнiй та дослщних групах щyрiв незалежно вiд термЫу гестацп яечник був укритий переваж-но одношаровим кyбiчним епiтелieм, на аткаль-нiй поверхнi якого вiзyaлiзyвaлися мiкроворсинки (рис. 1) з дтянками призматичного та плаского епiтелiю. Пщ епiтелieм розташовувалася бiлковa оболонка, що була представлена щтьною волокнистою сполучною тканиною та складалася пе-реважно з колагенових та еластичних волокон.
Рис. 1. Юркова речовина ясчника щура контрольноï групи на 12-ту добу ваг1тност1. 1 - поверхневий кубЫний enime-л\й, 2 - бткова оболонка. Забарвлення гeмаmоксилiном-eозином. Зб. х400.
Аналiзуючи результати морфометричних та статистичних дослщжень поверхневих структур яечнимв ваптних щурiв з контрольно'!' та дослщних груп, представлених у табл. 1, встановлено, що показники товщини еттелю та бтково'!' обо-лонки були найменшi у дослщнм грут №1, яка отримувала ацетат свинцю, ыж у контрольна на 12-й та 16-й добi ваптност в середньому на 21,45 % (р<0,05) та ствставною контролю на 20-й добi вагiтностi. Товщина поверхневих структур яечнимв вагiтних щурiв дослщно'!' групи № 2 була бтьше за аналопчн показники щурiв контрольно!' групи, але статистично'1' достовiрностi не виявлено (p>0,05). При порiвняннi даних, отри-маних при дослiдженнi яечнимв щурiв дослiдних груп №1 i №2, треба зазначити, що висота епь телю та товщина бтково'1' оболонки у групi №2 була бтьша вiд аналогiчних групи №1. При тер-мiнi гестацп 12 i 16 дiб вiдзначена статистична достовiрнiсть вiдмiнностi висоти епiтелiю (p<0,01), а товщина бтково'1' оболонки була бь льшою на 16-iй добi вагiтностi (p<0,001).
Таблиця 1
Показники товщини поверхневого ептелю та бшово)' оболонки яечниюв шурв, мкм, М ± т, п=120
Групи Доба ваптност Яечник Показники
Товщина поверхневого епггелю, мкм Товщина бтковоТ оболонки, мкм
контрольна 12 правий 7,69±0,257 16,83±1,384
лiвий 7,60±0,348 16,71±0,775
16 правий 7,76±0,517 16,56±1,658
лiвий 7,73±0,519 13,28±0,888
20 правий 7,50±0,256 16,39±1, 151
лiвий 7,43±0,284 15,82±0,966
Дослщна №1 12 правий 6,27±0,307** 14,96±1,012
лiвий 6,21±0,332** 14,95±0,760
16 правий 6,54±0,304 11,95±0,676*
лiвий 6,34±0,320* 11,89±0,598
20 правий 7,48±0,457 14,42±1,005
лiвий 7,54±0,458 14,26±1,043
Дослщна №2 12 правий 7,92±0,652° 16,86±1,116
лiвий 9,32±0,704*,°° 16,94±0,717
16 правий 8,31±0,469°° 16,93±0,977°°°
лiвий 8,96±0,619°° 17,03±1,052*,°°°
20 правий 7,70±0,515 17,05±1,114
лiвий 7,76±0,590 17,17±0,906°
Дослщна №3 12 правий 6,65±0,373* 15,31±1,450
лiвий 8,50±0,343°°° 15,84±0,620
16 правий 8,28±0,449°° 16,39±1,248°°
лiвий 9,22±0,637°° 15,45±1,146°
20 правий 7,50±0,393 18,19±1,011°
лiвий 8,90±0,647 17,31±1,021
Дослщна №4 12 правий 7,07±0,203° 18,32±0,538°
лiвий 8,02±0,412°° 17,27±0,644°
16 правий 7,90±0,316°° 18,41±0,619°°°
лiвий 8,76±0,469°° 18,00±1,248**,°°°
20 правий 7,55±0,283 16,77±0,734
лiвий 9,01±0,672 17,01±0,625°
Примiтка: * - р<0,05; ** - р <0,01; *** - р <0,001 по вiдношенню ° - р <0,05; °°- р <0,01; °°° - р <0,001 по вiдношенню
Загалом подiбний результат був отриманий i при аналiзi товщини поверхневого ештелш яечниюв щурiв дослщноТ групи №3, якi зазнали
Рис. 2. Жовте тто неправильно)' форми у яечнику щура до-^дно)' групи свинцево)' штоксикацл' на 16-ту добу вагтно-стi, в центрi склероз зiрчасто')' форми, ознаки набряку та повнокров'я. Зб. х 100.
Влм, еттелш правих яечниюв щурiв на 12-й добi вагггност виявився плосмшим за контроль (р<0,05). Товщина бтковоТ оболонки була подiб-ною до контролю, а на 16-ту добу ваптносп зна-чно бтьше за дослщну групу №1 (р<0,05).
кон рол ; дослiдно)' групи №1.
Товщина епiтелiального шару та бтковоТ оболонки яечникiв щурiв з дослщноТ групи №4 була подiбною з аналопчними показниками контрольно' групи та значимо бтьша, ашж у досл^ днiй групi №1, особливо на 12-ту та 16 - ту добi вагiтностi, де зафксовано статистично значущу рiзницю (р<0,01).
Паренхiма кiрковоТ речовини органу була представлена фолкулами рiзного ступеня зрто-стi, що переважно пiдлягали фiзiологiчнiй атре-зй, а також жовтими ттами. В контролi в юрковш речовинi яечника жовтi тiла розташовуються р^ вномiрно, покритi сполучнотканинною капсулою, вщ якоТ до центру направляються тоню прошар-ки, що мютять кровоноснi i лiмфатичнi судини. Виявлен жовтi тiла мають округлу або овальну форму. У щурiв, що зазнавали впливу ацетату свинцю, жовт тта характеризувалися полiмор-фiзмом: зус^чалися структури овальноТ та неправильно!' форми, також Тх розмiр сильно коли-вався та поступався контролю на вах стадiях дослiдження. Вивчення кл^инного складу ви-явило пухке розташування лютеоцитiв, змен-шення Тх розмiрiв та питомоТ щiльностi, що най-бiльш виразно проявлялося на 20-ту добу вапт-ностi щурiв. Зниження щiльностi розташування лютеоцитiв у жовтих ттах вагiтностi на 12-ту до-
бу гестаци пояснювалося набряком строми, а вщ 16-1 доби розмежуванню клiтин сприяло розрос-тання сполучноТ тканини. Збiльшувалась кть-
Показники клыков (п) та вiдносноT п
кють жовтих тiл, у центрi яких виявлялися дтян-ки склерозу зiрчастоТ форми (рис. 2).
Таблиця 2
/ (%) жовтих тт контрольноТ та дослiдних груп, М ± т, п=120
Групи Доба ваптност Яечник Показник
Кiлькiсть жовтих тт вагiтностi Вiдносна площа жовтих тт, %
12 правий 5,3±0,31 22,91 ±1,194
лiвий 5,0±0,37 28,28±1,335
Контрольна 16 правий 5,5±0,19 24,14±2,300
лiвий 5,3±0,36 25,50±2,111
20 правий 4,9±0,47 24,11±2,719
лiвий 5,3±0,41 23,49±2,394
12 правий 5,0±0,27 18,85±1,127*
лiвий 4,3±0,25 26,61±0,743
Дослщна №1 16 правий 5,1±0,30 18,71±0,513*
лiвий 4,4±0,19 24,12±1,882
20 правий 5,00±0,18 19,01±0,805
лiвий 4,8±0,31 17,68±0,911*
12 правий 5,3±0,25 23,25±2,059
лiвий 5,5±0,18°°° 30,51±2,577
Дослiдна №2 16 правий 5,4±0,19 42,84±2,503***,°°°
лiвий 5,9±0,29°°° 44,61±2,863***,°°°
20 правий 4,6±0,18 26,02±1,567°°
лiвий 5,9±0,29° 27,60±1,106°°°
12 правий 5,3±0,25 31,34±2,555**,°°
лiвий 5,3±0,16°° 31,93±3,011
Дослщна №3 16 правий 5,3±0,25 33,70±2,007**,°°°
лiвий 6,0±0,19°°° 35,84±2,548**,°°
20 правий 6,0±0,46 35,01±3,468*,°°
лiвий 6,9±0,58*,°° 33,37±2,764**,°°°
12 правий 5,0±0,26 33,50±1,513***,°°°
лiвий 5,5±0,32 35,46±3,007°
Дослщна №4 16 правий 5,8±0,37°°° 36,21±2,687**,°°°
лiвий 6,1±0,35 37,24±2,090**,°°°
20 правий 5,0±0,26 31,11±2,999°°
лiвий 6,1±0,22°° 30,94±2,349*,°°°
Примiтка: * - р<0,05; ** - р<0,01; *** - р<0,001 по вiдношенню до ° - р<0,05; р<0,01; °°° - р<0,001 по вiдношенню до
Результати дослщжень жовтих тт ваптносп щурiв контрольноТ та дослщних груп представлено у таблиц 2. Кiлькiсть жовтих тт у яечниках щурiв дослщноТ' групи №2 була подiбна до пока-зникiв контрольноТ групи, а вщносна площа жовтих тiл виявилась бтьшою за контроль, статис-тична достовiрнiсть вiдмiнностi була зафксова-на на 16-ту добу вагiтностi (р<0,05). Порiвнюючи результати у дослiднiй груш №2 та №1, треба зазначити бтьшу ктькють жовтих тiл переважно у лiвих яечниках, де ц вiдмiнностi статистично достовiрнi (р<0,05). Вщносна площа жовтих тт правих яечнимв щурiв дослщноТ групи №1 була меншою за аналогiчнi показники щурiв контрольноТ групи в середньому на 20,4% (р<0,05), а лiвих - на 12,0%. В дослщнш групi №2 при введены ацетату свинцю в комбiнацiТ з цитратом залiза вiдносна площа жовтих тт в середньому збiльшилася, як по вщношенню до групи контролю, так i до групи свинцевоТ штоксикацп: в правих яечниках на 29,0% (р>0,05) та 63,1% (р<0,01) вiдповiдно, а в лiвих на 33,4% (р>0,05) та 52,4% (р<0,01). Найбiльшi показники кшькосп
тдноТ групи №1.
та вщносноТ' площi жовтих тiл вiдзначено на 16-й добi гестацiТ. Подiбна тенден^я спостерiгалася i в дослiднiй груш №3 комбшованого введення ацетату свинцю та цитрату золота та дослщнш груш №4 комбшованого введення ацетату свинцю та цитрату срiбла.
В нашому експеримент ми пщраховували примордiальнi та атретичнi фолiкули, як мю-тяться в яечниках ваптних самиць. Про початок атрезiТ фолiкулiв свiдчила наявнiсть хоча б одного з наступних морфолопчних критерпв: шкно-тизацiя фолiкулярних клiтин та текоци^в, наяв-нiсть апоптотичних ттець або клiтинного детриту на перифери антрума, вiдшарування фолку-лярних кл^ин вiд базальноТ мембрани. Також атретичш фолiкули характеризувалися стон-шенням зернистого шару клiтин, наявнiстю мак-рофагiв у печерi фолiкула, гiпертрофiею шару текоцитiв, зникненням лучистого вшця та деге-неративними явищами ооцита. При цьому пос-тупове стоншення фолiкулярного епiтелiю вщо-бражало прогресування атрези вiд ранньоТ до ш-зньоТ стадiТ.
Таблиця 3
¡^лью^ь примордiальниx ma ampemu4Hux фолiкулiв в яечниках mypie конmрольноï ma дослiдниx груп, од, M ± m, n=120
Пoказник
Гpупи Дoба вагiтнocтi Яечник Kiлькicть пpимopдiальниx фoлiкулiв Kiлькicть атpетичниx фoлiкулiв
12 18,13±1,125 6,00±0,732
лiвий 18,00±1,268 5,88±0,441
Koнтpoльна 16 пpавий 18,75±0,620 6,13±0,743
лiвий 18,63±1,034 6,25±0,590
20 пpавий 18,63±0,653 6,25±0,648
лiвий 18,38±0,865 6,50±0,802
12 пpавий 13,88±1,008* 16,63±1,164***
лiвий 13,75±0,959* 16,88±1,076***
Дocлiдна №1 16 пpавий 13, 75± 1,031*** 17,00±1,165***
лiвий 13,88±1,125** 17,13±1,076***
20 пpавий 14,38±0,905** 17,63±1,034***
лiвий 14,00±0,756** 17,50±0,866***
12 пpавий 18,88±1,875°° 6,13±0,693°°°
лiвий 19,00±1,763° 6,13±0,515°°°
Дocлiдна №2 16 пpавий 18,38±1,375° 6,25±0,453°°°
лiвий 18,50±1,558° 6,38±0,324°°°
20 пpавий 18,50±1,296° 6,25±0,620°°°
лiвий 18,63±1,117°° 6,63±0,565°°°
12 пpавий 17,63±1,051°° 6,25±0,559°°°
лiвий 17,88±1,260 6,13±0,639°°°
Дocлiдна №3 16 пpавий 17,50±1,102° 6,25±0,750°°°
лiвий 18,00±1,570° 6,50±0,567°°°
20 пpавий 18,13±0,895°° 6,38±0,420°°°
лiвий 18,00±0,824°° 6,50±0,327°°
12 пpавий 19,25±1,612°° 5,75±0,453°°°
лiвий 19,38±1,281 5,63±0,498°°°
Дocлiдна №4 16 пpавий 19,13±1,505° 5,88±0,693°°°
лiвий 19,38±0,706°° 6,25±0,559°°°
20 пpавий 19,00±1,732° 6,00±0,655°°°
лiвий 19,50±0,866°°° 6,00±0,681°°°
npuMimка: * - р<0,05; ** - р<0,01; *** - р<0,001 по &дношенню до ° - р<0,05; р<0,01; °°° - р<0,001 по вiдношенню до
В таблиц 3 наведена ктькють пpимopдiаль-них та атpетичниx фoлiкулiв в яечниках ^авих i лiвиx oкpемo) щуpiв кoнтpoльнoï та дocлiдниx гpуп в залежнocтi вiд теpмiну геcтацiï. Kiлькicть пpимopдiальниx фoлiкулiв у яечниках щуpiв дoc-лiдниx гpуп №2-4 була пoдiбна дo кoнтpoлю i значнo бтьше, нiж у дocлiднiй гpупi №1 (p<0,05). Kiлькicть атpетичниx фoлiкулiв у яечниках щуpiв дocлiдниx гpуп №2-4 ташж була пoдiбнoю дo кoнтpoлю, але значнo менше, нiж у дocлiднiй гpупi №1 (p<0,001). На уах теpмiнаx геcтацiï у паpенxiмi яечника вiдзначалocя виpазне зни-ження загальнoгo вмicту фoлiкулiв та пеpева-жання в opганi жoвтиx та атpетичниx тiл. Moжна зpoбити виcнoвoк, щo пpoцеc атpезiï фoлiкулiв пщ чаc вагiтнocтi на тлi cвинцевoï iнтoкcикацiï вiдбувавcя iнтенcивнiше та випеpеджав шнт-poль та дocлiднi фупи кoмбiнoванoгo введення ацетату cвинцю та цитpатiв металiв.
Стpoма кipкoвoï pечoвини яечникiв poзташo-вувалаcя мiж фoлiкулами та жoвтими тiлами яе-чнимв i була пpедcтавлена пpoшаpками вoлoк-ниcтoï cпoлучнoï тканини та iнтеpcтицiйними клн тинами, щo мали видoвжену фopму та вiднocи-лиcя дo фiбpoблаcтичнoгo pяду. Moзкoва pечo-вина яечника щуpiв кoнтpoльнoï та дocлiдниx гpуп кoмбiнoванoгo введення ацетату cвинцю та цитpатiв металiв займала менший oб'ем у пopiв-
;
ЛдноТ групи №1.
нянн з кipкoвoю pечoвинoю, була пpедcтавлена cпoлучнoтканиннoю ocнoвoю та мютила значну кiлькicть неpвoвиx вoлoкoн, лiмфатичниx cудин, а такoж аpтеpiй та вен пеpеважнo cеpедньoгo та велишт калiбpу.
Висновки
Mopфoлoгiчнi, гicтoлoгiчнi, мopфoметpичнi та cтатиcтичнi дocлiдження пoказали, щo вплив cви-нцевoï iнтoкcикацiï пpизвoдить дo пpиcкopенoï та активнoï атpезiï фoлiкулiв, щo пpoявляетьcя у зниженн загальнoгo вмicту фoлiкулiв яечника щуpiв, зменшеннi poзмipiв жoвтиx тiл, та |'х пе-pедчаcнoму pегpеci, дегенеpацiï та pедукцiï вмю-ту лют^ци^в, poзpocтаннi cтpoми opгану, гемo-динамiчниx пopушенняx, щo cпpияють пoглиб-ленню альтеpуючoгo ефекту ацетату cвинцю.
^и кoмбiнoванoму введеннi ацетату cвинцю та цитpатiв металiв кiлькicть пpимopдiальниx iа-тpетичниx фoлiкулiв та жoвтиx тт пoдiбна дo аналoгiчниx пoказникiв фупи кoнтpoлю, щo cвiд-чить пpo зменшення тoкcичнoï дм cвинцю та пpo poзвитoк кoмпенcатopнo-пpиcтocувальнoï pеак-цп в яечниках щуpiв.
Перспективи подальших дослiджень
В пoдальшиx екcпеpиментальниx дocлiджен-нях плануетьcя пpoвеcти пopiвняльний аналiз з впливу ацетату cвинцю бтьш виcoкиx дoз пpи
iзольованому введены та при комбшованому з цитратами металiв на яечники щурiв.
Лiтература
1. Айламазян Э.К. Влияние экологической обстановки на репродуктивное здоровье женщины. Новый взгляд на проблему / Э.К. Айламазян, Т.В. Беляева, Е.Г. Виноградова // Вестник Российск. ассоц. акушеров-гинекологов. - 1996. - № 2. - С. 13-16.
2. Вельтищев Ю.Е. Этиология и патогенез экопатологии у детей / Ю.Е. Вельтищев // Экология и здоровье детей / Под ред. М. Я. Студеникина, А.А. Ефимовой. - М., 1998. - С. 18-65.
3. Динерман А.А. Накопление свинца в плаценте и эмбрионе при его введении беременным самкам / А.А. Динерман, Н.А. Рождественская, С.И. Храмова // Свинец в окружающей среде (гигиенические аспекты). - Москва, 1978. - С. 63-65.
4. Дуденкова Н.А. Влияние ацетата свинца на структурне изменения яичников самок белых крыс в период постнатального онтогенеза / Н.А. Дуденкова, О.С. Шубина // Современные проблемы науки и образования. - 2015. - № 2.- С.542.
5. Иваницкая Н.Ф. Сочетанное воздействие свинца и радиации на потомство в период предимплантации / Н.Ф. Иваницкая, Ю.Н. Талакин, Т.Ю. Бабич // Современные проблемы токсикологии. - 2001.- № 3. - С. 10-18.
6. Корбакова А.И. Свинец и его действия на организм (обзор литературы) / А.И. Корбакова, Н.С. Сорокина, Н.Н. Молодкина [и др.] // Медицина труда и промышленная экология. - 2001. - № 5. - С. 29-34.
7. Кузнецова Т.Е. Морфофункциональные изменения в некоторых эндокринных органах крысят при действии ацетата свинца / Т.Е. Кузнецова, О.А. Манеева, Е.Л. Рыжковская // Здоровье и окружающая середа : Сборник научных трудов. - Минск, 2006. - Вып. 8. - С. 590-595.
8. Круцяк В.М. Морфолопчш передумови виникнення природже-них вад та варiантiв будови жшочих статевих оргашв / В.М.
Круцяк, Ю.Т. Ахтемшчук, Д.Г. Манчуленко [та iH.] // Укр. мед. альманах. - 2000. - Т. 3, № 1 (додаток) . - С. 34.
9. Вылегжанина Т.А. Морфофункциональная характеристика реакции некоторых органов репродуктивной и симпато-адреналовой систем на действие ацетата свинца / Т.А. Выле-гжанина, Т.Е. Кузнецова, Е.Л. Рыжковская // Ксенобиотики и живые системы : Матер. III междунар. научн. конф., Минск, 2224 октября 2008 г. - Минск : Изд. Центр БГУ, 2008. - С. 25-27.
10. Паранько Н.М. Роль тяжелых металлов в возникновении ре-продуктивних нарушений / Н.М. Паранько, Н.И. Рублевская, Э.Н. Белицкая [и др.] // Гигиена и санитария. - 2002. - № 1. -С. 28-30.
11. Сердюк А.М. Еколопя довктля та безпека життeдiяльностi на-селення у промислових репонах УкраТни / А.М. Сердюк, В.П. Стусь, В.1. Ляшенко. - Дшпропетровськ : Пороги, 2011. - 486 с.
12. Трахтенберг 1.М. Профтактична токсиколопя та медична еколопя / 1.М. Трахтенберг. - К. : Авщена, 2011. - 120 с.
13. Хван П.А. Структурно-функциональное состояние гонад крыс при воздействии свинецсодержащей пыли / П.А. Хван // II Все-рос. конф. «Эндокринные системы и органы и вредные факторы внешней среды». Тез. докл. - Л. : 1983 - С. 163.
14. Чэн Ф.Ю. Содержание свинца и кадмия в крови взрослых людей г. Чанша, КНР / Ф.Ю. Чэн, Л.Ю. Цун // Гигиена и санитария. - 1996. - № 2. - С. 39-40.
15. Шаторна В.Ф. Пошук нових бюантагонсчв ацетату свинцю в експеримент / В.Ф. Шаторна, В.1. Гарець, В.В. Майор [и др.] // Актуальн проблеми сучасноТ медицини: Вюник УкраТнськоТ стоматолопчноТ академп. - 2013. - Т. 13, Вип. 4 (44). - С. 134139.
16. Hoshino A. Physicochemical propaties and cellular toxicity of nanocrystal quantum dots depend on their surface modification / A. Hoshino, K. Fujioka, T. Oku [et al.] // Nano Letters. - 2004. - № 4 (11). - P. 2163-2169
17. Oberdorster G. Principles for Characterizing the Potential Human Health Effects From Exposure to Nanomaterials: Elements of a Screening Strategy, Particle, Fibre Toxicology / G. Oberdorster, A. Maynard, K. Donaldson [et al.] // Nature Nanotechnology. - 2005. -Vol. 2, № 8. - Р. -235-246.
Реферат
МОРФОЛОГИЧЕСКОЕ ИСЛЕДОВАНИЕ ВЛИЯНИЯ СОЛЕЙ ТЯЖЕЛЫХ МЕТАЛЛОВ НА ЯИЧНИКИ КРЫС В ЭКСПЕРИМЕНТЕ Колосова И.И., Шаторная В.Ф.
Ключевые слова: ацетат свинца, репродуктивная система, яичники, фолликулы, желтые тела, токсичность, цитраты металлов.
В статье представлены результаты сравнительного морфологического анализа состояния яичников крыс в норме и после изолированного воздействия ацетата свинца и его влияния в комбинации с цитратами металлов на различных сроках беременности. Исследование показало, что влияние свинцовой интоксикации приводит к ускоренной и активной атрезии фолликулов, проявляется в снижении общего содержания фолликулов в яичниках крыс, уменьшении размеров желтых тел и их преждевременном регрессе, дегенерации и редукции содержания лютеоцитов, разрастании стромы органа, ге-модинамических нарушениях, способствующих углублению альтерирующего эффекта ацетата свинца. При комбинированном введении ацетата свинца и цитратов металлов количество примордиаль-ных и атретических фолликулов и желтых тел подобно аналогичным показателям группы контроля, что свидетельствует об уменьшении токсического действия свинца и о развитии компенсаторно-приспособительной реакции в яичниках крыс.
Summary
MORPHOLOGICAL STUDY OF EFFECT PRODUCED BY HEAVY METAL SALTS IN RATS' OVARIES IN EXPERIMENT Kolosova I.I., Shatorna V.F.
Key words: lead acetate, reproductive system, ovaries, follicles, yellow body, toxicity.
The increasing complexity of environmental situation is one of the leading factors in female reproductive disorders and risk factors for child health. Lead can produce a toxic effect on all the organs and systems of women. It is able to penetrate the placenta and cause a disruption of the normal fetal development. The aim of this research was to carry out comparative morphological analysis of rats' ovaries in normal conditions and after isolated influence of lead acetate and its effect combined with metal-citrates on various stages of pregnancy. The study involved 120 white mature pregnant female Wistar rats. All rats were divided into 5 groups (24 animals in each group): Group 1 — animals were introduced lead acetate solution in a dose of 0.05 mg/kg; Group 2— animals were introduced lead acetate solution in a dose of 0.05 mg / kg and iron citrate solution in a dose of 1.5 mg / kg; Group 3 — animals were administered lead acetate solution in a dose of 0.05 mg / kg and gold citrate solution in a dose of 1.5 mg / kg, Group 4 — animals were injected lead acetate solution in a dose of 0.05 mg / kg and a solution of silver citrate in a dose of 2.0 mg / kg; Group 5 — control, animals were administered distilled water. Solutions of acetate and lead citrate metals administered through a tube once a day, at the same time, from 1 to 11th, 15th and 19th day of gestation. Rats were mated by the standard scheme. First day of pregnancy was identified from the moment of detecting sperm in vaginal smear. Lead acetate solution was injected to pregnant female through a tube once a day, at one and
the same time. The test animals were killed on 12th, 16th and 20th day of pregnancy.
Results. The study of the ovaries morphology of pregnant rats at different stages of gestation in the control and experimental groups was performed by estimating basic structural components of the cortex and medulla organ. The results showed that in the rats of experimental group lead intoxication led to the emergence of a number of morphological changes in ovaries of various degree of severity. At all stages of gestation ovaries in the experimental group were covered with cubic epithelium, the height of which was comparable to the control. Unlike the control group, microvilli on the superficial epithelium were partially reduced. The structure and the degree of protein membrane showed not significant differences compared to the norm in relevant terms of the research. On the 12th day of gestation ovarian cortex exposed to lead acetate follicles was observed to be of different maturities, often oval or irregular shape. In following terms of the study we observed progression of follicle degeneration with the replacement of primordial follicles by connective tissue. Regression of primary follicles occurred through the formation atretic bodies in the form of wrinkled shiny membrane surrounded by tecocytes. All this led to the fact that at the 20th day of gestation in the ovarian parenchyma we observed a marked decrease the total content of the follicles and the predominance of yellow and atretic bodies. We can conclude that the process of follicular atresia during pregnancy in conditions of lead intoxication became intense and ahead of control. Against the background relative volume of corpora lutea we also observed growth of the vascular stream. Circulatory disorders appeared as a plethora of capillary-venous components of hemocirculation of various severity, perivascular edema, sludged erythro-cytes in capillaries. Stroma cortex and medulla of rat ovaries of experimental group on the 12th day of pregnancy were characterized by friable connective tissue fibres perhaps due to its swelling. On the 16th day of gestation disorganization and thickening of fibrous stroma component occurred. The study has shown that the effect of lead intoxication causes rapid and active atresia of follicles, manifested in the reduction of the total content of follicle in rats ovaries, the size of corpora lutea, and their premature regression, as well as degeneration and reduction of content luteocytes, proliferation of ovaries stroma, hemodynamic disorders caused by severe damaging effect of lead acetate. All this leads to changes in hormonal balance and disorders of the reproductive function pregnant female rats.
yflK 616.379-008.64+ 616.3-02 Kocmiu,bHa I.O.
OnTMMI3A^fl KOMn^EKCHOrO ^IKYBAHHA MOPQOflOriHHMX nPOABIB flIABETMHHOrO rACTPOnAPE3y
flBH3 «lBaHO-0paHKÍBCbKMM HaL(i0HaibHMM MeflMHHMM yHiBepciTeT», Ka^eflpa eHfl0KpMH0i0riT
Po6oma npucenveHa numaHHnM eueneHHn Mop<o<yHKuioHanbHux 3míh M'n3oeol' o6onoHKu wnyrna npu eKcnepuMeHmanbHOMy uyKpoeoMy diademi ma Qoгo KopeKuil. BcmaHoeneHO, wi,o Ha 56-y do6y npomiKaHHn сmрепmoзomouuнoeoгo uyкрoeoгo dia6emy y wnyHKy cnocmepieavmbcn Moptfionoeiwi 03HaKu diademu-woeo гaсmрoпaрезy. Haü6inbui onmuManbHUM niKyeaHHnM diademuwoeo гaсmрoпaрезy, 3a daHUMu Hawux docnidxeHb, e KOMnneKCHe 3acmocyeaHHn iHcyniHy i eKceHamudy, me 3a6e3nenye y xeopux mea-puH HopMani3auix> entieMMHoeo npo<pinK> ynpodoex do6u 6e3 pu3UKy po3eumKy гiпeр- i einoeniKeMMHux cmaHie. TaKa KOMnneKCHa mepanin npu3eoduna do eidHoeneHHn cmpyKmypHux eneMeHmie Mi>M'n3oeoeo нepeoeoгo cnnemeHHn, HmepcmuuianbHux KnimuH Kaxann ma гпaдкuх Miouumie M'n3oeol' o6onoHKU uiny-HKy, a nK HacnidoK - do HopMani3auil' MomopHo-eeaKyamopHol <pyrnuii wnyrna, o(o ceidnumb npo adeKea-mHicmb 3anponoHoeaHol' mepanil.
Knro^oBi cnoBa: wnyH0K, MiwM'a30Be cnieTeHHa, KniTUHU Kaxaia, cTpenT030T0iLi/iH0Bi/iM L(yKpoBW/i flia6eT, eKceHaTUfl, mapriH. Y cmammi euKopucmaHo Mamepian ducepmauiuHoeo docnidxeHHn, nKe euKoHyembcn eidnoeidHo do nnaHy leaHo-0paHKiecbKoeo Ha-uioHanbHoeo Meduwoeo yHieepcumemy i e vacmuHoio 2 HayKoeo-docnidHux po6im Ka<edpu aHamoMil'nioduHu, onepamueHol' xipypen ma monoepa<piwo'f aHamoMil' «OnmuMi3auin KoMnneKcHoeo nixyeaHHn Mop<ponoeiwux ywKodxceHb mpaeHoi, eHdoKpuHHol ma ce^oc-mameeoi cucmeM npu uyKpoeoMy dia6emi» (№ dep>K. peecmpauíí 0113U000769) ma «BiKoei ocoSnueocmi namoMop<oeeHe3y denKux opeaHie HeOpoeHdoKpuHHol, cepueeo-cyduHHoi, mpaeHoi ma duxanbHoi cucmeM npu uyKpoeoMy dia6emi» (№ dep>. peecmpauíí 0116U003598).
AKTyanbHiCTb np06neMM LyKp0B0r0 fliaSeTy (L|fl) 3yM0BfieHa 3Ha>HH0K> n0WMpeHiCTK> 3axB0pK>-BaHHH Ta tmm, ^0 bíh e 6a30K> flrm p03BMTKy CKia-flHMx cynymix 3axB0pK>BaHb Ta ycKiaflHeHb, paH-Hb0'i iHBaiiflH0cTi Ta cMepTH0cTi. BiTpaTM Ha iiKy-BaHHa Цfl Ta M0ro ycKiaflHeHb flrm 3aKiafliB 0x0-p0Hi 3fl0p0B'a Bcix KpaiH cKiaflawTb 6rrn3bK0 10% HaLi0HaibHux 6K>flweTiB 0x0p0HM 3fl0p0B'a [6, 9]. CynacHa crpaTerm b iiKyBaHHi Цfl HanpaBieHa Ha
Вступ
K0peKL(iK> xp0HNH0i nnepmiKeMii Ta niflTpuMKH hm-
3bKix piBHiB miK03M!b0BaH0ra reM0ri06iHy
(HbA1c). Ha wanb, Ha flaHMM nac npu 3acT0cyBaHHi icHywHix LyKp03HMwyK>HMx npenapaTiB, BK!K>HaK>-hm iHcyiiH, He 3aBWflM M0WHa fl0carHyTM 3MeH-
weHHH BupaweH0CTi cyflMHHMx ycKiaflHeHb Ta n0-fl0naTM ¡HcyniH0pe3McTeHTHicTb y xB0pux 3 Цfl 2-r0 Tiny [1], 0KpiM T0r0 Mai0 yBaru KiiHiLucTaMM 3Be-pTaeTbca Ha liKyBaHHa TaKix ycKiaflHeHb Цfl, hk fliaSeTMHHMM racTp0nape3. np0Te 0craHHiM 3HaHH0 n0ripmye HKicTb wmtth xB0pux, 0cKiibKM 0x0niK>e
TOM 16, BunycK 4 (56)HacmHHai 261
