CC BY
49
ПИТАННЯ МЕТОДОЛОГИ МЕДИЧНО1 ОСВ1ТИ ТА НАУКИ
УДК 17 + 614.253 + 34 П.1. Яценко
МОРАЛЬ, Л1КАРСЬКА ЕТИКА I МЕДИЧНЕ ПРАВО
Полтавський юридичний Ыститут Нацiонального юридичного унiверситету iм. Ярослава Мудрого
Мета публкаци - нагадування про професшш правов1 в1дносини медичних прац1вник1в I суб'екта цих вщносин (пац1ента), заснованих на правилах Морал1 та Прав пац1ента (медичного права). Пи-тання про м1сце морал1, л1карсько1 етики I медичного права в медичнш та нацюнальнш систем! права мае як теоретичне, так I практичне значен-ня. Адже встановлення нормативних рамок здшс-нення медико-саштарно' д1яльност1 забезпечуе ефективне здшснення регулятивноТ' й охоронноТ' функци права.
Мораль е правилом поведшки, яке встановлю-еться в будь-якому сусп1льств1, в тому числ1 I в медичному. Норми медичноТ' морал1 як соц1ально-го регулятора медичноТ д1яльност1, е правилами, як1 прийнят1 в сусп1льств1 щодо медицини згщно з уявленнями людей про добро I зло, корисне I шк1-дливе, правильне I неправильне, хороше I погане, справедливе I несправедливе [13]. Моральш норми виробляються, формулюються I закр1плюються сусп1льством (сусптьним ладом), класами, виро-бничими й аматорськими об'еднаннями людей. Вони, як одна з форм сусшльноТ' свщомосп I р1з-новид соц1ально'' надбудови, регламентують правила повед1нки людей у побуп, в умовах виробни-цтва, в с1мейних в1дносинах, за 'х допомогою ре-гулюеться сп1лкування людей один з одним у кон-кретних сп1льнотах [6].
Дотримання моральних норм у охорош здоро-в'я засноване на св1домому ставлены медичних прац1вник1в до цих вимог I оцшюеться громадсь-кою думкою пац1ент1в, колег1умом колективу. Норми морал1 забезпечуються I п1дтримуються вихо-ванням, внутр1шньою культурою, особистими пе-реконаннями людини I думкою соц1уму, в якому вона перебувае. З давшх-давен норми морал1 в професшнш д1яльност1 медичних прац1вник1в е провщними мотивами, заснованими на принципах гумашзму: хочу бути л1карем (фельдшером, меди-чною сестрою), щоб робити людям добро, зцтю-вати 'х вщ хвороб. Вони е основними критер1ями I регуляторами взаемов1дносин м1ж л1карями I пац1-
ентами [14]. I сьогодш, посилаючись на клятву П-ппократа, в медичних вишах акцентуеться увага на переважну роль моральних цшностей у оц1нц1 громадянсько'' I професшно' д1яльност1 л1каря. Однак розвиток медичного права, диференц1ац1я медичних правовщносин, удосконалення законо-давчих акт1в у охорош здоров'я на перше мюце висувають прюритет правових норм [4;7] .
Важливим у практичн1й д1яльност1 л1каря будь-якого фаху е розумшня питання про сп1вв1дно-шення норм права I морал1 в регуляци взаемин пац1ента I л1каря. Основн1 постулати морал1, в1дом1 з найдавшших час1в, - «не нашкодь», «(не) роби вщносно 1нших так, як ти (не) хот1в би, щоб вони чинили вщносно тебе», не втратили актуальносп й сьогодш.
Медичне сшвтовариство з давшх час1в в1д-працювало правила етики I деонтологи, взаемно' поваги один до одного, неписаш правила корпо-ративносп [1]. Останне нер1дко вступае в конф-л1кт 1з юридичним правом. Це проявляеться в особливого роду солщарносп, в прагненш "не ви-носити см1ття з хати" при дефектах надання ме-дично'' допомоги. Це найбтьш показово при про-веденн1 розбору скарг пац1ент1в, судово-медичних дослщжень 1з приводу непрофес1йних дш медичного персоналу, що призвели до швалщносп або смерт1 патента. При цьому нер1дко укладення л1-карських ком1с1й I судових медимв формулюються так, щоб якомога менше нашкодити обвинуваче-ному л1карев1 [11]. Таким чином, л1карським ком1-с1ям I судово-медичним експертам як представни-кам л1карсько1 сп1льноти властива професшна корпоративн1сть, яка вступае в протир1ччя з юри-дичними нормами медичного I цивтьного права.
6дн1сть норм морал1 та права в систем! медич-но'' д1яльност1 полягае в тому, що вони належать до р1зновид1в норм будь-якого сусптьства (соц1у-му); звернен1 своею сутн1стю до одного об'екта впливу (патента); спрямоваш на оптим1зац1ю сус-п1льних вщносин у сфер1 охорони здоров'я [2; 5].
Вщмшносп м1ж моральними нормами I норма-
ми права при регламентаци медично' д1яльност1 зводяться до того, що моральн норми формують-ся у св1домост1 людини, а норми права встанов-люються або санкцюнуються державою; моральн1 норми мають абстрактний характер, а правов1 до-статньою м1рою оф1ц1йно детал1зован1; порушення моральних норм призводять до заход1в громадсь-кого впливу, а порушення норм права забезпечу-еться законодавчим покаранням [8; 10].
Слщ нагадати, що право - це система норм (правил поведшки) I принцип1в, установлених або визна-них державою як регулятори сусптьних в1дносин, як1 формально закр1плюють м1ру свободи, р1вност1 та справедливост в1дпов1дно до сусп1льних, групо-вих та 1ндив1дуальних 1нтерес1в населення кра'ни, забезпечуються вс1ма заходами легального державного впливу, аж до примушування.
Сфери моральних I медичних правових вщно-син певною м1рою зб1гаються. Медичне право як комплексна галузь юридичних прав, безпосеред-ньо звернене до людини I призначене для реал1-заци конституц1йних прав громадян. Воно поеднуе правов1 норми патента I медичного прац1вника I сприяе регуляцп сусп1льних в1дносин у сфер1 медично'' д1яльност1 [12]. Права патента в Укра'н1 так1:
- право на р1вний I справедливий доступ до медично' допомоги;
- право на безпеку I якють медично'' допомоги;
- право на ф1зичну I псих1чну цтюнють I недо-торканн1сть;
- право на отримання медично'' шформацп, що стосуеться особисто патента;
- право висловлювати згоду, засноване на по-вн1й медичнш шформаци;
- право на виб1р I в1дмову в1д медичного втру-чання;
- право на конфщенцшнють;
- право на недоторканнють особистого життя патента I сп1лкування;
- право на дотримання норм медично' етики вщносно патента;
- право на вщшкодування збитк1в для здоров'я, завданих при наданш медично'' допомоги;
- право на подачу скарги I захист сво'х прав.
У свою чергу пщ медичною д1яльн1стю слщ ро-зум1ти комплексну систему, яка включае оргашза-ц1ю I безпосередне надання громадянам медично'' допомоги в рамках д1агностичних, л1кувальних та профтактичних заход1в I контроль якост медичних послуг [8].
Незважаючи на р1зноплановють медично'' д1я-льносп, р1зноман1тн1сть сусп1льних в1дносин, що виникають у цш сфер1, з юридично'' точки зору не-обх1дно розр1зняти так1 групи суб'ект1в медичних правовщносин:
1. Суб'екти, як1 надають медичну допомогу.
2. Суб'екти, як1 отримують медичну допомогу.
3. Суб'екти, як1 сприяють наданню медично' допомоги (пщроздти забезпечення).
Суб'ектом медичних правов1дносин (патентом) може вважатися особа за умови, що вона:
а) виявила бажання або дала згоду на надання
'й медичних послуг л1кувальним закладом, здшс-нюе необхщш медичн послуги (за винятком де-яких випадш) щодо особи, яка не досягла в1ку 14 рок1в, а також особи, призначено' в установлено-му законом порядку нед1ездатною, медичне втру-чання зд1йснюеться за згодою 'хжх законних представник1в;
б) за медичними показаннями потребуе отри-мання медично' допомоги.
Правовий статус патента передбачае наявн1сть у кожного, хто звернувся по медичну допомогу людини, права на и отримання. Безумовно, вщсутнють медичних показань до л1кування зробить його немо-жливим, однак, тут передбачаеться потенцшна ймов1рн1сть кожно'' людини, яка потребуе в раз1 не-обхщносл отримати як1сне л1кування. Л1кувальний заклад, що належить до державно'' або комунально'' системи охорони здоров'я, який спец1ал1зуеться на виконанн1 певних вид1в медично'' допомоги, в раз1 звернення громадянина, який потребуе лкування, зобов'язаний цю допомогу надати. Сам факт укла-дання договору на надання медично'' допомоги передбачае включення в його змют умов висококвал1-фшовано'' допомоги в повному обсяз1, що поясню-еться природою медичного втручання I под1бного договору [3].
Упродовж останшх рок1в у в1тчизнянш соц1аль-н1й сфер1 в1докремилася й набула стр1мкого роз-витку проблема захисту прав суб'екта (л1каря та патента) в охорон1 здоров'я. Це явище можна по-яснити тим, що, хоча й дуже повтьно, але зростае правова св1дом1сть громадян, що пов'язано з фун-кцюнуванням незалежних засоб1в масово' шформаци', зм1цненням ринкових в1дносин у сфер1 ме-дичного обслуговування, ознайомлення з юриди-чним досв1дом тих, хто зум1в в1дстояти сво' права людини, громадянина й патента як у судових шстанц1ях, так I не доводячи справу до суду. По-ряд 1з цим пац1енти мають можливють звертати-ся в р1зн1 л1кувально-проф1лактичн1 заклади за отриманням медичних послуг, шо дае можлив1сть пор1внювати р1вень та як1сть допомоги, отримано' в цих закладах.
Законодавством визначеш певн1 права громадян при наданш медико-соц1ально' допомоги: по-важне I гуманне ставлення з боку медичного персоналу до пац1ент1в; втьний виб1р л1каря I закладу охорони здоров'я; вщповщш вимоги до умов обстеження I л1кування; проведення на його про-хання консультацш 1нших фах1вц1в; згода I вщмо-ва в1д медичного втручання тощо.
Л1карськ1 дй' можуть бути правом1рними, в1дпо-в1дн1 приписам норм права (класичний приклад надання медично' допомоги, заснований на звер-ненш патента до л1кувального закладу вщповщно до норм чинного законодавства) I неправом1рни-ми, не в1дпов1дають приписам правових норм (протизаконне вилучення органа або тканини для трансплантаци).
За наявносп звернення громадянина по медичну допомогу л1кувальний заклад мае спец1ал1зу-ватися на наданн1 саме такого виду медично'' допомоги (виняток - надання невщкладно' медично'
допомоги). Л1кар у процес д1агностики мае вста-новити наявнють захворювання в громадянина I необхщнють проведення л1кування. У загальному вигляд1 юридичн1 факти е найбтьш суттевими пе-редумовами виникнення правовщносин у сфер1 медично'' д1яльност1.
У Люабонськш деклараци прав пац1ента особ-ливе м1сце в1дводиться обов'язковому шформу-ванню тих, хто звертаються до л1кувального закладу. Достов1рна, своечасна I повна шформац1я необх1дна для того, щоб пац1енти та особи, як1 на-дають медичну допомогу, могли озвучувати (по-яснювати) патенту р1шення про плановане л1ку-вання, про його результати, можлив1 ускладнення або про те, як жити з цим захворюванням, якщо не проводити л1кування. 1нформац1ю необх1дно на-давати в доступн1й форм1 вщповщно до принцип1в медично'' деонтологи I з урахуванням стану здоров'я, нацюнальносп, знання державно'' мови, в1-ку, штелекту, зд1бностей I культури патента [7].
Декларац1я зобов'язуе шанобливо ставитися до пац1ента. Пац1енти I особи, як1 надають 'м медичну допомогу, користуються фундаментальним правом на охорону здоров'я, яке ор1ентоване на пац1-ент1в I е таким, що гарантуе Тхж ун1кальн1 потреби, переваги та ц1нност1, а також Тхж самостшнють I незалежнють. З точки зору медично' сптьноти ос-новн1 права, затверджен1 в деклараци, повинен мати кожен патент. Л1кар1 та 1нш1 особи або установи, як1 беруть участь у наданж медично'' допомоги, несуть солщарну в1дпов1дальн1сть за ви-знання I п1дтримку зазначених прав.
Хоча л1кар повинен д1яти в штересах пац1ента зг1дно з1 своею совютю, необх1дн1 в1дпов1дн1 гаранта автономи I справедливого ставлення до самого л1каря.
Таким чином, можна зробити висновок, що про-феайж норми морал1 в медичному сп1втовариств1 е джерелом основних положень Медичного права як самосшно'' галуз1 права. Знання, розум1ння I вико-нання медичними прац1вниками цих положень вщносно патента дозволять уникати виникнення кон-фл1кт1в м1ж суб'ектами медичних правов1дносин. Як св1дчить проведений нами анал1з наукових публ1ка-ц1й у розд1лах медичного права, 'хнш зм1ст загалом стосуеться потреб практично'' д1яльносп лкувально-проф|лактичних заклад1в, анал1зу значно'' к1лькост1 нормативно-правових акт1в у систем! охорони здоров'я Укра'ни та пщвищення р1вня правово'' грамот-ност1 населення у сфер1 отримання медичних послуг. Створення, вдосконалення I розвиток законо-
Резюме
Мета публкаци - нагадування про професшж правов1 в1дносини медичних прац1вник1в I суб'екта цих вщносин (пац1ента), засноваж на правилах морал1 I Правах патента (медичного права). Питання про мю-це морал1, л1карсько'' етики та медичного права в медичнш I нацюнальнш систем! права мае як теоретич-не, так I практичне значення. Знання, розумшня I виконання медичними прац1вниками Медичного права вщносно патента дозволять уникати виникнення конфл1кт1в м1ж суб'ектами медичних правовщносин.
Створення, вдосконалення I розвиток законодавчо' та нормативно-правово'' бази державного регулю-вання медично'' д1яльност1, вид1лення медичного права як галуз1 права стають стратепею державно'' пол1-тики Укра'ни в галуз1 охорони здоров'я.
Кпючовi слова: мораль у сфер1 охорони здоров'я, л1карська етика, правовий статус патента.
давчо'' та нормативно-правово'' бази державного регулювання медично'' д1яльност1, вщокремлення медичного права як галуз1 права стають стратепею державно'' пол1тики Укра'ни в галуз1 охорони здоров'я.
Лп-ература
1. Бабич О. Права патента i л1каря в УкраТш / О.Бабич // Журнал управлшня закладом охорони здоров'я.- 2012. - №2. - С. 13 - 16.
2. Вороненко Ю. В. Медичне право в ^c^i права Украши: стан i перспективи розвитку / Ю. В. Вороненко, Я. Ф. Радиш // Укра'нський медичний часо-пис.- 2006. — № 5 (55). — С. 5—10.
3. Глуховский В. В. О правах пациентов и медицинских работников в Украине: основы и понятия / В. В. Глуховский // Главный врач: хозяйство и право. — 2003. — № 6. - С. 12 - 14.
4. Дешко Л. Н. Про галузеву належнють медичного права Украши / Л. Н. Дешко // Право Укра'ни. — 2006. — № 1. — С. 120—124.
5. Законодавство Укра'ни про охорону здоров'я вщ 22.02.2000 р. // Бюлетень законодавства i юридич-но' практики Укра'ни.- 2000. - № 7.
6. 6. Зильбер А.П. Этика и закон в медицине критических состояний / А.П. Зильбер // Этюды критических состояний. Т. 4. — Петрозаводск: Изд-во ПетрГУ, 1998. — 560 с.
7. 7. Ильченко Г.О. Цивiльно-правовi аспекти права споживача страхових послуг на Ыформацю / Г.О. Ильченко // Право Укра'ни.- 2015.- № 1. - С. 134 -140.
8. Медицинское право Украины: учебное пособие / [Волков В. Д., Дешко Л. Н., Заброцкий В. П. и др.]. -Донецк: ДонНУ, 2005. — 268 с.
9. Радиш Я.Ф. Державне управлшня охороною здоров'я в Украшт генезис, проблеми та шляхи ре-формування: монографiя / Я.Ф. Радиш // К.: Вид-во УАДУ, 2001. — 360 с.
10. Стеценко С. Г. Сучасне укра'нське медичне право: монографiя / С. Г. Стеценко.- К.: Аша, 2010. - 496 с.
11. Стрельцова О. Стввщношення понять судового прецеденту та судово' практики / О. Стрельцова // Право Укра'ни.- 2004. - № 10. - С. 136 - 140.
12. Шаповал В.М. Основы характеристики конститу-цмного права / В. М. Шаповал // Вюник Конститу-цмного права Укра'ни.- 2004. - № 1. - С. 77 - 87.
13. Електронний ресурс - http://www.etica.in./moral-i-pravo/.
14. Електронний ресурс -
http://www.eng.ru/pravo/sootnoshenie norm prava i morali.html.
Стаття надшшла 24.04.2016 р.
Резюме
Цель публикации - напоминание о профессиональных правовых отношениях медицинских работников и субъекта этих отношений (пациента), основанных на правилах морали и Правах пациента (медицинского права). Вопросы о месте морали, врачебной этики и медицинского права в медицинской и национальной системе права имеют как теоретическое, так и практическое значение. Знание, понимание и выполнение медицинскими работниками Медицинского права в отношении пациента позволят избегать возникновения конфликтов между субъектами медицинских правоотношений.
Создание, усовершенствование и развитие законодательной и нормативно-правовой базы государственного регулирования медицинской деятельности, выделение медицинского права как отрасли права становятся стратегией государственной политики Украины в области здравоохранения.
Ключевые слова: мораль в сфере здравоохранения, врачебная этика, правовой статус пациента.
UDC 17 + 614.253 + 34
MORALITY, MEDICAL ETHICS AND MEDICAL LAW
P. I. Yatsenko
Pavel Yatsenko- magister of Yaroslav Mudryi National Law University, dentist
Summary
The purpose of the publication of the article is to remind of legal relations between professional health workers and the subject of this relationship (patient), based on the rules of morality and law for patient (health law). The question of the morality, medical ethics and medical law in national system has both theoretical and practical aspects. After establishing regulatory frameworks, implementation of health activities ensures the effective implementation of regulatory functions and security law.
Moral behavior is the rule, which is common for any society, including the medical. Standards of medical ethics as a social regulator of medical practice, are rules accepted in society on the medicine according to the perceptions of people might be right or wrong, useful and harmful, good and bad, fair and unfair. Norms of morality provide, formulate and secure the society (social systems), classes, enterprises and groups of people. Which are forms of social consciousness and social kind of superstructure, the rules governing by behavior in everyday life, in terms of production, in family relations, it can adjust communication with one to another in specific communities.
The medical community, for a long time, is exhausted by ethics rules and ethics, mutual respect, unwritten rules of corporatism. The latter are often in conflict with legal rights. This is displayed in a special kind of solidarity, in an effort to "do not wash dirty linen" in defects of care. This is most significant while analyzing complaints of patients, forensic investigations on the unprofessional actions of medical personnel which leads to disability or death of the patient. It is often provides the medical commissions and forensic formulating to do the least possible harm to the accused doctor. Thus, the medical commission and forensic experts are members of the tribe medicinal inherent professional corporatism, involved in conflict with legal standards of health and civil law. Differences between moral norms and the rule of law in the regulation of medical practice boil down to the fact signifying that moral norms are formed in the mind, and the law established or authorized by the State; moral standards are abstract and legal sufficiently detailed official; violation of moral standards leads to measures of social influence, and violation of the law providing legal punishment.
Areas of moral and medical legal relations sometimes extent overlaps. Medical law, a complex area of legal rights, addressed directly to man and intended to implement constitutional rights. It combines law for patient and health care worker and contributes the regulation of social relations in the field of medical practice. Providing medical activity we should understand a complex system that includes the organization and direct provision of health care for citizens number the diagnostic, therapeutic and preventive measures and quality control of medical services.
The legal status of the patient provides medical help for everyone who asks for the person entitled to it. Of course, no medical indications for treatment will make it impossible, however, there is the potential likelihood for each person in need, if necessary, to receive fine care. Medical institution belongs to the state or municipal health system specializes in certain types of medical care in case of application of a citizen in need of treatment requires providing such kind of assistance. The fact of the contract for the provision of care involves the inclusion of its content conditions highly full paid, due to the nature of the medical intervention and a similar agreement.
Professional morality in the medical community is a source of major provisions of the health law as an independent branch of law. Knowledge, realization and performance of health workers of such provisions in relation to the patient will avoid conflicts between subjects and objects of medical relations. Development, improvement and implementation of legislative and legal framework normative of state regulation for medical practice, separation health law as independent branch of law, is considered as strategy of Ukraine's state policy about the health.
Keywords: morality in health care, medical ethics, the legal status of the patient.
