CC BY
32
Актуальн проблеми сучасно! медицини
6. Руководство по климактерию // Под ред. В.П. Сметник, 9. AHA Scientific Statement. Evidence-Based Guidelines for В.И. Кулакова. - M: Медицинское информационное Cardiovascular Disease Prevention in Women. Circulation агентство, 2001. - 685 с. 2004; 109: 672-693.
7. Сметник В.П., Шестакова И.Г. Современные 10. Simkin-Silverman LR, Wing et al. Maintenance of представления о менопаузальном метаболическом cerdiovascular risk factors changes among middle-aged синдроме // Consilium medicum. - 2003 - V. 5. - № 9. - P. women in a lifestyle intervention trial Women's Health. 1998:
8. ЗИт^чук Т.Ф., Регеда С.I., Сольський B.C. Принципи 4: 255-71 5.
диференцшованого пщходу до вибору гестагент при 11. The Seventh Report of the Joint National Committee on
гормонотерапп шмактеричних розладш // Нова Prevention, Evaluation, and Treatment of High Blood
медицина. - 2005. - № 4 (21). - C. 24-29. Pressure. JAMA 2003. - Vol. 289. - No 19. - P. 2560-2572.
Реферат
МЕНОПАУЗАЛЬНЫЙ МЕТАБОЛИЧЕСКИЙ СИНДРОМ В ПРАКТИКЕ ВРАЧА ОБЩЕЙ ПРАКТИКИ Ждан В.Н., KiTypa Е.М., Ютура О.Е., Крачек Г.А., Бабажна М.Ю.
Ключевые слова: метаболический сердечно-сосудистый синдром, постменопаузе, заместительная гормональная терапия.
В статье приводятся данные литературы, которые касаются особенностей эпидемиологии, патогенеза, критерии диагностики и лечение метаболического синдрома у женщин в постменопаузе.
Summary
MENOPAUSAL METABOLIC SYNDROME IN WORK OF GENERAL PRACTITIONER Zhdan V.M., Kitura Ye.M., Kitura O.Ye., Krachek G.O., Babanina M.Yu.
Key words: metabolic cardio-vascular syndrome, postmenopause, hormonal replacement therapy.
The paper represents the data referring to the peculiarities of epidemiology, pathogenesis, diagnostic criteria and therapy of postmenopausal metabolic syndrome.
УДК 61:614.251
ЕТИК0-ДЕ0НТ0Л0Г1ЧН1, ПРАВ0В1 АСПЕКТИ ПРАКТИКИ С1МЕЙН0Г0 Л1КАРЯ
Ждан B.M., Шилкта Л.М., Штомпель В.Ю.
Вищий державний навчальний заклад УкраТни "УкраТнська медична стоматолопчна академ1я"
В cmammi висвтлено значения етико-деонтологгчних, правових аспектгв сгмейног медицини для забезпечення ефективних взаемовгдносин мгж лгкарем i пащентом.
Ключов1 слова: амейна медицина, медична етика, деонтолопя,
Гуманютичн! традицЛ амейноТ медицини формувались ще з давых чаав. Найширшим Тх розвитком вщзначаеться епоха кшця XVIII -початку XX стол1ття. 3 подальшою актив1зац1ею процес1в диферен^аци I спец1ал1зац|| в медицин! пов'язане пог1ршення статусу ¡нституту домашнього л1каря. В1дновлення
самов1дданост1, милосердя, сп1вчуття до хворого, дотримання принцитв медичноТ етики I деонтологи е одн1ею з найважлив1ших проблем сучасноТ медицини та необх1дною умовою забезпечення комплайентносп, досягнення п(АЯ|в!Д1'ВН1'8<ф;вФ0бП1(№ае1вндя1к^рвн1иа^{3|1ьну цшнють вчинк1в л1каря в сфер1 його д1яльност1) та деонтолог1я (наука про обов'язок) в с1мейн1й медицин! мають своТ особливост!. Вони пов'язан! з проблемами ведения пащетчв р!зних в!кових категорш - в1д народження до старост!, тривалого спостереження за хворими на хроычш, часто невил!ковн! захворювання з! ст!йкими порушеннями функцш орган!зму, значним обмеженням життед!яльност!, онколог!чними хворими, хворими на СНЩ. Це потребуе особливого тершння, чуйност!, бережливого ставлення до патента та член!в його родини. Далеко не кожний може бути амейним л!карем. Це необх!дно усвщомити майбутн!м аб!тур!ентам ще на еташ вибору
Том 9, Випуск 3
правое! аспекти.
медичноТ профес!|. Тх профес!йна ор!ентац!я мае бути ч!ткою, в1дб1р в студенти - ретельним.
П сихолог!я с!мейного л!каря повинна ор!ентуватись перш за все на профтактичну медицину. Адже в!домо, що стан здоров'я нац1Т та кожного окремого громадянина значною м!рою залежить в1д способу життя ! лише на 1518 % - вщ заход!в, як! проводять органи охорони здоров'я [2]. Тому формування уявлення про здоровий спос!б життя, пропаганда його у сусптьств!, створення умов для його реал1зац1Т е одним з найважлив!ших медико-соц!альних завдань фах!вц!в первинноТ ланки охорони здоров'я. Саме с!мейний л!кар е тим спец!ал!стом, який на основ! тривалого та тюного контакту з кожною родиною мае можлив!сть проводити необхщы проф!лактичн! заходи, розробляти та вттювати в життя тривал! проф!лактичн! програми. Для вир!шення цих проблем необхщно досконало волод!ти знаниями фактор!в ризику найб!льш поширених захворювань, навичками консультування пац!ент!в та Тх родин з питань здорового способу життя, рацюнального харчування, ф!зичноТ активност!, нормальноТ маси т!ла, шк!дливих звичок [2, 5]. Особливу увагу необх!дно звертати на розробку та надання ¡ндив!дуальних профтактичних рекомендац!й за наявност! в родин! обтяженоТ спадковост! з певних захворювань.
205
BtCHHK Украгнсъког медичног стожатологЬчног академИ'
Bei проблеми здоров'я своТх пац1ент1в амейний лкар повинен розглядати в контекст внутр1шньо-родинних i соц1альних аспект1в. При захворюваны одного з члешв ciM'T лкар повинен вщелщковувати стан здоров'я та життед1яльносп Bcie'i родини. BiH cnocTepirae, як ам'я впливае на захворювання. Глибоке знания побуту, проблем, причин конфл1кт1в у ciM'i як фактор1в, що можуть сприяти виникненню захворювань, е дуже важливим. Не пропустити жодноТ др1бнищ в поведшц1 хворого та його родич1в, подолати емоцшж бар'ери при епткуванш, досягти повноТ в1двертост1 м1ж лкарем i патентом та членами його родини, пщтримувати Тх психолопчно, обрати найбтьш доступний i ефективний шлях надання медичноТ та сощальноТ допомоги -непорушш етичы правила сшлкування лкаря з патентом та його оточенням.
Патент та його родина можуть по-р1зному реагувати на хворобу, що необхщно враховувати амейному лкарю. Якщо хворий проявляе зрте розумшня свого стану, 36epirae бажання жити та будувати плани, то BiH повинен вщчути пщтримку лкаря, його пщбадьорювання та сшвчуття. Навпаки, вщмова вщ лкування, непорозумшня та неприйняття свого стану патентом потребують вщ амейного лкаря активного пошуку причин та наполегливих, але не примусових дш (за винятком випадш, як1 обумовлеш законом). Часто xBopi вимагають надм1рноТ уваги ciM'i. У цих випадках лкарю необх1дно бути не ттьки наполегливим у лкарськш тактищ, але й здшенювати постшну психолопчну пщтримку ¡нших члеыв родини. Лкар мае враховувати той факт, що не ттьки у пащетчв з хроычними захворюваннями можуть виникати pi3Hi психосоматичш порушення, але й у члеыв родини пащента, який потребуе тривалоТ уваги й допомоги [4]. У пац1ент1в ¡з хроычними захворюваннями й у члешв Тх родин можуть спостер1гатися pi3Hi прояви депреси, що утруднюе процес лкування, потребуе призначення лкарськоТ терапи та постшноТ псОвоб^иишо деонтолопчного пщходу вщ амейного лкаря потребуе амбулаторне спостереження пащетчв дитячого вку. Дитина не завжди може розказати про своТ скарги, тому лкар повинен навчитися розум1ти ыму, але нер1дко красномовну мову постави, MiMiKH, виразу очей, характер крику дитини. Дитина повинна вщчути увагу, любов та захист лкаря, дов1ритися йому. Поряд з почуттям обов'язку, вщповщальност1, хорошими знаниями амейному лкарю noTpiÖHi також доброта, гнучкють та мудрють в епткуванш з батьками д1тей. Важливим завданням лкаря е навчання батьш щодо ix рол1 в рацюнальному формуванш здоров'я д1тей в ciM'i. Адже здоровий enoeiö життя батьш - фундамент здоров'я дитини. Батькам д1тей раннього вку амейний лкар повинен роз'яснювати важливють грудного вигодовування. Д1ти, ям знаходяться на
природному вигодовуванш, рщше хворшть на ¡нфекцшш хвороби, рах1т, анемп, краще розвиваються психомоторно \ в подальшому у них вищий коефщ1ент ¡нтелектуальносп, достов1рно менший ризик розвитку алерпчних \ серцево-судинних захворювань, цукрового д1абету та пухлин.
Щоб добитися контакту з батьками хвороТ дитини, лкар повинен завжди бути уважним, спокшним, з1браним, терпляче пояснювати стан хворого. Нав1ть при тяжких, невилковних захворюваннях, говорячи правду, треба завжди пщтримувати надш на краще. У кожному випадку лкар повинен бути чуйним до горя батьш \ намагатися допомогти Тм справитися з н1<Ме менш складною проблемою амейноТ медицини е ведения хворих похилого вку, чисельнють яких постшно зростае. В основ! формування контакту з такими патентами лежить розумшня лкарем Тх психолопчного \ патоф1зюлопчного стану. Поширеш у оаб даного контингенту серцево-судинш захворювання, хвороби опорно-рухового апарату, порушення слуху, зору значно обмежують життед1яльнють, являються причиною дезадаптацп у сусптьств1 \ необхщносп у сощальному захистк Фмейний лкар повинен допомогти вир1шити також питання забезпечення самотнього хворого похилого вку медикаментами, продуктами х^чувра^|дЬпговдбм1<1ЕЮш.важливим е вмшня лкаря слухати, не перебиваючи \ не обмежуючи пащента в чаек Хворий похилого вку нерщко мае складну патолопю, часто з атиповим переб1гом, що потребуе вщ лкуючого лкаря уваги, з1браност1, стриманосп, глибоких знань.
Серйозною проблемою лп"шх людей е псих1чне здоров'я. Депреая - найчаст1ший розлад у цьому в1ц1. Ет1олог1я депрес1| в похилому в1ц1 включае 61ох1м1чн1, медичн1 та соц1ально-економ1чн1 фактори. Вид1ляють невротичну, або ситуац1йну, ендогенну депрес1| та депресш, що обумовлена атеросклеротичною деменц1ею. Ц1 три види депрес1| не виключають одна одну. Саме депреаею пояснюють високий р1вень суТцидальних випадш. Запоб1гти Тм - важлива деонтолопчна задача Амейного л1каря.
Орган1чн1 ураження головного мозку - також вагома проблема людей похилого в1ку. Найчаст1шим ет1олог1чним фактором е атеросклероз. Однак Амейний л1кар мае пам'ятати й про ¡нш1 причини. Одним ¡з найчаст1ших захворювань ос1б похилого та старечого в1ку е хвороба Альцгеймера. 1Т розповсюджен1сть пор1внюеться зараз ¡з частотою ¡нфаркт1в м1окарду та ¡нсульт1в у ос1б даного контингенту. Внаслщок особливоТ тяжкост1 медичних \ соц1ально-економ1чних насл1дк1в хвороби Альцгеймера, яка руйнуе не т1льки ¡нтелект, але й псих1чну д1яльн1сть \ саму особистють хворого, вона визнана одн1ею з головних медичних \ соц1ально-економ1чних проблем сучасного цив1л1зованого св1ту.
Актуальт проблеми сучасно! медицини
Необхщно вважати деонтолопчним обов'язком амейного лкаря знания перших ознак хвороби Альцгеймера, KpiM того, BiH мае пщготувати ам'ю психолопчно й разом з псих1атром як можна раыше почати лкування.
При лкуванш oci6 похилого вку амейний лкар мае пам'ятати про основы правила призначення лшв: призначення кожного лкарського препарата мае cyeopi показания; лтв повинно бути якомога менше; доза повинна вщповщати ф1зюлопчним процесам, ям змшились в opraHi3Mi; режим лкарськоТ терапй повинен бути прВютшпанне десятил1ття у св1товш медичнш практик вщзначаеться ч1тко виражена тенденц1я у будь-якому pa3i повщомляти пащенту правду про стан його здоров'я. Багато в чому така позищя обгрунтована прагненням до поваги автономп особистосп, дотриманням IT прав та свобод. Представники деонтолопчноТ етики (як етики обов'язку) стверджують, що неправда несумюна з поняттям riflHOCTi особистостк Очевидно, що як усвщомлення внутр1шнього обов'язку, так i анал1з можливих наслщш, вщ1грають важливу роль у реал1зацп цього правила. Правдивють е необхщною умовою будь-якоТ соц1альноТ дй та взаемодй [6].
В1дмова в1д етики патернал1зму (pater -батько), а також розвиток етико-правовоТ CBiflOMOCTi i в1дпов1дних в1дносин в oxopoHi здоров'я - головна причина визнання пащент1в р1вноправними партнерами у правдивих i дов1рчих взаеминах з медичними пращвниками.
Правило приватносп враховуе наявнють у пащента особистого життя i обов'язок лкаря не втручатися без крайньоТ необхщносп в цю сферу. Це не ттьки обмеження доступу до ¡нформацй про особисте життя, але й заборона на вторгнення в зону ¡нтимних вщносин. Порушення лкарем принципу приватносп квал1ф1куеться як невиправданий патернал1зм.
Конф1денц1йн1сть забороняе передачу ¡нформацй', яка з1брана у xofli обстеження та л1кування пац1ента, трет1й oco6i. Предметом конф1денц1йност1 е дан1 про стан здоров'я, д1агноз i прогноз захворювання, а також вся та
¡нформац1я, яку л1кар отримуе в результат! обстеження. Безумовно, конф1денц1йною етакож i немедична ¡нформац1я про пащента та його близьких, яку лкар отримуе в процес1 виконання CBOix службових обов'язк1в.
Законодавством УкраТни визначаеться досить вузьке коло ситуац1й, у яких медичний прац1вник мае право передати в1дому йому ¡нформац1ю трет1м особам. Це, насамперед, Ti випадки, коли пац1ент не здатний самостшно висловити свою волю через порушення функцш св1домост1 чи через свое неповнол1ття. Зг1дно з "Основами законодавства УкраТни про охорону здоров'я" порушення конфщенцшносп допускаеться також у тому випадку, коли здоров'ю пац1ента загрожуе шкода внасл1док протиправних д1й.
В умовах зростання науково-техн1чного прогресу, розвитку доказовоТ медицини постае також необхщнють освоения положень б1оетики. С1мейний лкар повинен волод1ти правовими основами не ттьки л1карсько1 практики, а й проведения кл1н1чних досл1джень з участю людини як об'екта експерименту [1].
Отже, медична етика i деонтолопя, психолог1я, правознавство е важливими аспектами практики амейного л1каря, в1д яких залежить формування взаемов1дносин м1ж лкарем i пац1ентом та ефективн1сть лкувально-профтактичних
заход1в.
Л1тература
1. Ждан В.М., Шилк1на Л.М., Штомпель В.Ю. Морально-етичн1 проблеми проведения кп1н1чних дослщжень // Актуальн1 проблеми сучасноТ медицини. - 2008. - Т.8, № 4. - С. 181-182.
2. Лисенко Г., XiMioH Л. Проф1лактичш програми в практиц1 амейного лкаря // Л1ки УкраТни. - 2005. - № 1. - С.5-8.
3. Рудык Ю.С., Пивовар С.Н. Аспекты врачебной этики: от клятвы Гиппократа до доказательной медицины // Здоров'я УкраТни. - 2005. - № 6. - С.50-51.
4. С1мейна медицина: психолопчы аспекти д1агностики, проф1лактики, л1кування хворих / 1.С.В1тенко, О.С.Чабан, О.О.Бусло; за ред. 1.С.В1тенка. - Терноп1ль: Укрмедкнига, 2002. - 186 с.
5. CipeHKO Ю.М. Ефективн1сть проф1лактичних заход1в для попередження розвитку серцево-судинних захворювань // Смейна медицина. - 2006. - № 1. - С.50-52.
6. Mueller P.S. Як повщомити патенту noraHi новини // Медицина св1ту. - 2003. - T.XV, № 2. - С.140-142.
Реферат.
ЭТИКО-ДЕОНТОЛОГИЧЕСКИЕ, ПРАВОВЫЕАСПЕКТЫ ПРАКТИКИ СЕМЕЙНОГО ВРАЧА Ждан В.Н., Шилкина Л.Н., Штомпель В.Ю.
Ключевые слова: семейная медицина, медицинская этика, деонтология, правовые аспекты.
В статье освещено значение этико-деонтологических, правовых аспектов семейной медицины для обеспечения эффективного взаимодействия между врачом и пациентом.
Summary
ETHIC, DEONTOLOGICAL, AND LEGAL ASPECTS IN WORK OF GENERAL PRACTITIONER Zhdan V.M., Shilkina L.N., Shtompel' V.Yu.
Key words: family medicine, medical ethics, deontology, legal aspects.
The paper focuses on the ethic, deontological, and legal aspects of family medicine in order to provide the effective cooperation between the doctor and patient.
Tom 9, Выпуск 3
207
