CC BY
48
principles); a conscious level ofprofessional and ethical culture of a social teacher (a teacher comes to social awareness of the need to follow in their behavior to certain rules and regulations that are due to the understanding of the goals, objectives and values of the profession); a creative level professional and ethical culture of a social teacher (characterized by a high degree of similarity personal hierarchy of values of social pedagogy in content and priorities of the regulatory system of professional and ethical values).
So, the study is an attempt to summarize the characteristics and requirements of professional and ethical culture of a social teacher whose implementation requires specialist altruism, formation of internal belief, the high level of social and pedagogical knowledge and technologies.
Key words: ethics, ethics and values, moral identity, professional and ethical culture.
УДК 7:929Ковалерщзе(045)
Г. П. Синько
МОНУМЕНТАЛЬНА СПАДЩИНА ИВАНА КАВАЛЕР1ДЗЕ: АКТУАЛ1ЗАЦ1Я I ЗБЕРЕЖЕННЯ
У cmammi досл1джуеться один з аспектгв творчого доробку видатного украгнського скульптора, кторежисера, драматурга, сценариста I. Кавалерiдзе - його монументальна i скульптурна спадщина, яка е цшим пластом в шторп нацюнального мистецтва i прочитуеться в контекстi епохи як невiд'емна вагома складова гг культурно - мистецького життя. Розглядаються проблеми актуалiзацiг та збереження в сучасному суспiльствi.
Клю^о^^ слова: I. Кавалерiдзе, мистецтво, творч^ть, скульптура.
У 1987 рощ за календарем ЮНЕСКО святкували сторiччя видатного украшського митця I. П. Кавалерщзе, якого ЮНЕСКО називало «украшським Мшеланджело». Коли проходить певний час, у даному випадку бшьше ста роюв з дня народження майстра, вш стае людиною юторп. Ус спори вщносно його творчосп повинш виршитися. Адже було досить часу зрозум^и роль майстра та ощнити його здобутки в мистецта, а сьогодш важливо визначити значення його творчосп в сучаснш Укршш, ощнити сприйняття та вщношення глядачiв нового поколiння до його роб^, вирiшити проблеми збереження й популяризацп його творчо'1 спадщини.
1ван Кавалерiдзе в своему житп пережив рiзнi змiни в суспшьсга - революцiя, громадянська вiйна, Велика Втизняна вiйна, якi поклали свою печатку на життевий i творчий шлях майстра. Прояви його художньо'1 творчосп багатогранш. Перехiд вiд реалiзму XIX ст. до модернiстських течш XX ст. дали життя у рiзних видах мистецтва цiлiй плеядi видатних особистостей, таких як О. Екстер, К. Малевич, П. Шкассо, О. Архипенко тощо. До ще'1 ж плеяди вiдноситься особистiсть I. Кавалерщзе, творчi здобутки якого тшьки в нашi часи отримують об'ективну ощнку. У дослiдженнях спадщини майстра тривалий час панували псевдо науковють i тенденцiйнiсть. Аналiзуючи доробок I. Кавалерщзе, не завжди було належне розумшня його творчостi з боку критиюв, якi намагалися навiшувати всшяю образливi ярлики, пов'язанi з негативними визначеннями формалiзму, символiзму, модернiзму, кубiзму. Проте на початку 1980-х роюв з'явилися rрунтовнi роботи i статп такi як «Гранi творчостi» Н. Капельгородсько'1 та О. Синько, що змiнили ситуацiю, значно активiзували штерес до
постатi I. Кавалерщзе, якого сприйняли як новатора й видатного майстра [6; 7]. Прийшов час оцшити його творчiсть як скульптора, юнорежисера, драматурга, сценариста, вщкинувши несправедливi звинувачення в формалiзмi, якими дошкуляли майстру за його життя.
У цiй статтi розглядаеться тшьки один напрям його творчостi - монументальне мистецтво. Використовуючи новi оцшочш критерп в дослiдженi i вивчеш творчостi майстра, ставиться мета дати уявлення про характер i новизну його пошуюв. Це спроба розкрити й осмислити не тшьки видаш уже рашше матерiали про творчий шлях майстра, а й дослщити особливють творчого доробку в контекст сучасно'' украшсько'' культури. Таке дослщження творчо'' спадщини I. Кавалерiдзе, зокрема його монументального доробку, е актуальним i доцшьним саме сьогоднi в наш час не тшьки тому, що вш був талановитою i яскравою людиною, а й тому, що вiн здiйснив великий внесок у розвиток скульптурного мистецтва в Укрш'ш, через пошуки нових засобiв i прогресивного свiтобачення у формуванш i методах пластики. Науковий пщхщ до вивчення здобуткiв митця, дае можливють згадати чимало призабутих факпв з його творчого життя, змшити невiрнi уявлення про деякi моменти й явища типовi для того часу Багатогранний талант I. Кавалерщзе, будь то в скульптурi чи юно, привертае велику увагу мистецтвознавщв, критиюв та державних дiячiв. Його експерименти i дослiдження в мистецтв^ як кожно'' талановито'' людини, далеко не завжди знаходили розумiння у керiвництва, часом вiдверто замовчувалось, ^норувалось або часто ставали приводом для гоншь.
Серед наукових робiт, монографш, нарисiв, спогадiв i статей, присвячених творчосп та ключовим моментам бюграфп I. Кавалерiдзе, привертають увагу пращ Л. Лшгарта, Шота Нозадзе, А. Кменка, С. Безклубенка, Н. Капельгородсько'1', О. Синько, С. Глущенко, О. Шупик, Д. Горбачова, С. Зшич, Р. Синька, М. Шудрi та ш., якi намагались збагнути i пояснити, в чому саме полягае новаторство майстра. Велико'' уваги заслуговуе робота С. Зшич i Н. Капельгородсько'1' «1ван Кавалерщзе», де вони згадують: «Мабуть у кожного справжнього митця е своя пристрасть, своя улюблена тема в творчосп. Для !вана Кавалерщзе це iсторiя, в яюй його цiкавлять передусiм народш поривання до волi, визрiвання класово'1 самосвiдомостi трудящих» [3]. Позитивно сприймаеться альбом скульптурних роб^ «Iван Кавалерщзе, скульптура» [8], в якому даеться уявлення про монументальш i станковi скульптури, популярно розповiдаеться про цього неординарного творця, який став зачинателем укра'нського авангарду не тшьки в юно а й у пластищ.
Оцшюючи його творчiсть, не можливо не згадати його життевого шляху, вщгомш вражень якого не раз вщчувався у створених ним хвилюючих образах. Укра'нець за походженням, в якого, як вш любив говорити «текла ложка грузинсько'' кровЬ» став найвизначшшим скульптором i кiнорежисером свого часу, отримав славу на Батьювщиш та за 11' межами як феноменальний багатогранний митець з прогресивним св^оглядом дослщника i шукача нових тем. Творчий шлях !вана Петровича Кавалерщзе (1887-1978) ствпав з часом, який потребував розробки та пошуку нових форм свiтосприйняття. Своею творчютю I. Кавалерiдзе розробляв оригiнальнi методи художнього освоення матерiалу, будь то у юно, драматурги чи скульптура кторичш перетворення i перехiд вщ реалiзму XIX столiття до модершстських течiй XX столiття знайшли вщображення в його творах, що дозволяе нам по-новому оцшити внесок !вана Кавалерщзе в нащональну i св^ову культуру.
Мистецтво I. Кавалерiдзе е глибоко нащональним, iсторiя творчостi в мистещ^ кiно, скульптурi, драматург^' досить яскрава i цiкава, вiн завжди в сво'х творах розкривав характер, психолопю переживання героя, подавав художш образи як продукт
вiдповiдних життевих обставин. Звюно, у такого темпераментного i надзвичайно багато працюючого майстра як !ван Кавалерiдзе, роботи глибоко западають у серце глядачев^ завдяки великш художнiй силi, правдi й майстерносп. Творчiсть I. Кавалерiдзе, пiд час суперечлива i складна, завжди пщкупала своею щирiстю. Вона не мала за мету шокувати або приголомшувати, а навпаки, закликала до роздумiв, вiн по-своему вбачав свое призначення й обов'язок перед глядачем. Його мистецтво неможливо визначити якою-небудь одшею готовою формулою - без сумшву в ньому можна побачити елементи романтизму, символiзму, iмпресiонiзму i навт кубiзму. Але безперечно одне: яскрава i багатогранна творчiсть, широта i оригiнальнiсть задумiв, глибока людянiсть дають право називати майстра Мшеланджело нового часу. У сво'х скульптурних зображеннях вiн завжди намагався розкрити психолопю людини, наповнити сво'' роботи глибоким змютом.
Вiн створював дiйсно велике мистецтво, мистецтво захоплюючо'', мужньо'' краси, його скульптури були монументальш не за розмiрами, а за силою внутршнього змiсту. Як чудово зазначив Р. О. Синько, засновник i перший директор Музею - майстерш I. Кавалерщзе: «У Кавалерiдзе е скульптури по 40 сантиметрiв, але вони - монументальш, так як несуть в собi могутню внутршню силу й експреаю...» [13].
У 1909-1910 рр. Кавалерщзе навчаеться в Петербурзькш академп мистецтв, потiм на запрошення Н. Аронсона молодий скульптор 'де навчатися до Парижа, де знайомиться з багатьма видатними дiячами мистецтва. Роблячи сво'' першi кроки в скульптур^ I. Кавалерiдзе працюе з мармуром i бронзою, але бшьшють його робiт виконано блискуче в тональному гша. На творчють молодого скульптора вплинув О. Роден, з яким часто спшкувався I. Кавалерщзе тд час навчання у Францп. Митець впевнено випробовував сво'' сили в галузi монументально'', декоративно'' та станково'' скульптури. Звертаючись переважно до малих форм, Кавалерщзе створюе чимало роб^ портретного жанру.
Саме в цей час у молодого скульптора формуеться власний стиль, який згодом яскраво вiдрiзнятиме його роботи серед творiв iнших авторiв, складаються сво'' погляди на принциповi для розвитку св^ово'' культури художш явища. Коли ми розглядаемо роботу I. Кавалерщзе «Героям революцп» 1918 р. в Ромнах (спочатку вш мав назву «Жертвам революцп»), в уявi постають скульптурна композицiя Родена «Громадяни Кале» i робота Менье «Пам'ятник працi», що увiчнюе просту людину. Дивлячись на ф^ури пам'ятника «Героям революцп» складаеться враження, що вони динамiчнi, передають цiлу гаму найскладшших нюансiв руху, яка дозволяе домогтися вираження становлення i розвитку дп. Мотиви останнього твору пригадуються в роменському, полтавському та сумському варiантах пам'ятника Т. Шевченку. Далися взнаки юнацью враження паризького перюду, яким художник залишився вiрним все свое життя. Вплив паризько'' школи на пошук власного стилю, що виявився у вшьному тлумаченш форми, символiчнiй узагальненостi образiв, позначився вже на першш роботi I. Кавалерщзе, яку створив скульптор, повернувшись на батьювщину в 1911 р.
Повернувшись до Киева, вш створюе пам'ятник княгиш Ользi пiсля перемоги на конкура, що його було оголошено Вшськово-юторичним товариством на кращий проект. Монумент Ользi являе собою динамiчну й виразну групову композицiю. В центрi знаходиться фiгура княгинi Ольги, праворуч - Андрш Первозванний, що вказуе на мюце де виникне Ки'в, лiворуч - першi слов'янсью просвiтителi Кирило i Мефодiй. Як визначають мистецтвознавщ, монумент був щкаво втiлений як за змiстом, так i за композицiею. Як зазначив А. Кменко: «Пластичне вирiшення пам'ятника, навт кольорове поеднання бiлого портландського цементу, мармурово'' крихти i рiчкового пiску справляли прекрасне враження, свщчили про те, що у молодого митця
визначились не аби яю задатки скульптора-монументалюта» [12]. Постать Ольги далека вщ аскетизму, вона вражала узагальнешстю 1 разом з тим життевютю, внутр1шшм динам1змом. Це була перш за все не свята, а державний д1яч. Якщо правиця княгиш мирно лежала на грудях, то л1ва рука енергшно стискувала плаща, демонструючи велику силу характеру 1 твердють, що були 1й притаманш, характеризували 11 як володарку 1 пол1тика.
Митець розум1в, що пам'ятник Ольз1 не може стати лише шюстращею юторп, не повинен вш порушувати й загальне арх1тектурне обличчя Киева, бути чужорщним тшом цього старовинного м1ста. Автору вдалося блискуче врахувати вс щ моменти: його витв1р оргашчно вписався в урочисту атмосферу найдавшшо! частини мюта -Михайшвсько! площ1. Ф1гура Ольги та рельефш орнаменти було виконано з бшого цементу, мармурово! крихти, молотого антрациту та скла. Доля пам'ятника склалася трапчно, в 20 рр. його було знято, а бшьшють ф1гур розтрощено, бо тсдошня влада вбачала в Ольз1 передуам церковну святу, а не видатного вторичного д1яча, гщну дочку свого народу. Статую Ольги, розбиту на декшька частин, закопали на тому мют в землю, де вона й пролежала близько 80 роюв. Минали роки, 1 лише в 1996-му р. було вщновлено цей чудовий багатоф1гурний монумент, який став окрасою столищ Украши [7].
Шсля лютнево! революцп I. Кавалерщзе повернувся з Петрограду у Ромни, де споруджуе перший пам'ятник в Укрш'ш Тарасу Шевченку (1918 р.) з бетону, що було новаторством у т часи. Постамент нагадуе за формою трамщу 1 курган. Ф1гура, встановлена зверху ще! «глиби», здавалася велетенською, якоюсь особливо значною. Вираз обличчя поета зосереджений, спокшний, голова схилена вниз. Поза невимушена, розслаблена, Кобзар замислився, вщпочивае.
Серед роб1т I. Кавалерщзе, створених у щ роки, найщкав1ш1, стали першими зразками украшського авангарду в пластищ. Пам'ятники Т. Шевченку в Полтав1 (1925 р.), Сумах (1926 р.) (на жаль, не збер1гся), Артему в Бахмут (1924 р.) (не збер1гся) та у Слов'янопрську (бувшому Артем1вську) (1927 р.), скульптури на будинку «Д1м вугшля» в Харков1 (1927 р.), проект мемор1алу Кобзарев1 на Тарасовш гор1 (1926 р.). Були зроблеш есюзи монумент1в I. Франку, «Перекоп». Проект мемор1алу на Тарасовш гор1 у Канев1 мав вигляд чотиригранно! зр1зано! трамщи, угор1 яко! знаходилася натвлежача постать поета, який шби намагаеться пщвестися. Цей проект яскраво представляв новаторсью пошуки I. Кавалерщзе 1 хоча цей задум не здшснився, але така щея була частково втшена у пам'ятнику Шевченков1 в Полтава
У 2017 р. виповниться 90 роюв з того часу, як !ван Кавалерщзе встановив на високш гор1 по правому берез1 Донця ф1гуру Артему, який символ1зував промислове освоення Донбасу, прославляв людину пращ. Ф1гура вражае своею мщцю, емощйним поривом, грандюзшстю та величчю. Цей пам'ятник у Слов'янопрську височ1тиме 1 дос1, витримавши артилершсью залпи 1 бомбардування Друго! Св1тово'1 вшни. Створюючи нове культурне середовище в Укршш, монумент Артему можна вважати як художнш тв1р, аналопв якого немае. Занесли його до Державного реестру Нащонально! спадщини як один 1з 44 видатних твор1в. Спод1ваемося, що закон «Про декомушзащю» цей монумент не зачепить.
Пам'ятники, скульптури, яю створював I. Кавалерщзе, не обмежувались ефектними геометричними сполученнями. Саме таке збщнене й одноб1чне ставлення донедавна панувало при анал1з1 доробку митця. Вони несли вагому щею, пщкоряючись мистецькш лопщ. Зал1зобетон на якому зупинив свш виб1р автор, виправдав сво! чудов1 конструкщйш якост та декоративш властивосп. Можливосп цього матер1алу, його масове застосування прийшлося на кшець XIX - початок ХХ стошття, виявилися
новаторськими i дивовижними для прихильниюв традицшно' бронзи, мармуру i гранiту. Так у 1901-1902 рр. В. Городецький устшно використовував у Киевi залiзобетоннi скульптури для прикраси фасаду свого маетку - «Будинку з химерами». Залiзобетон приваблюе I. Кавалерщзе своею не традицшшстю, високою технологiчнiстю, гарними механiчними якостями, вщносною дешевизною та грандiозними можливостями використання. Адже введення мармурово' крихти й мшеральних фарб давало можливють отримати рiзноманiтнi варiанти оздоблення.
Багато творiв I. Кавалерiдзе присвятив образу поета, фшософа й мислителя Григорiя Сковороди, якому вiн зробив кшька пам'ятникiв. Перший з них було вщкрито 1922 р. в Лохвищ, на батькiвщинi фiлософа. Пам'ятник Григор^ Сковородi, що навпроти Киево-Могилянсько' академп, де, як вiдомо, вiн навчався, - це останнш пам'ятник укра'нському мислителю, який встановлено за життя I. Кавалерiдзе. Автор умисне зобразив мандрiвного фiлософа босонiж. Та чиновникам здалося, що це непристойно, i вони дали вказiвку «взути» фшософа (за допомогою зварювального апарата було зроблено щось схоже на постоли. Свого часу митець створив ам варiантiв монументсв Г. Сковороди для Киева. Найкращим було визнано варiант ф^ури фшософа з книгою, але на останньому етат виконання роботи його «виправили» - зняли книгу, яку партпращвники сприймали як Бiблiю. Цей варiант став основою пам'ятника, спорудженого в Харковi бiля Свято-Покровського монастиря (1992 р.) Р. Синьком у ствавторсга В. Бородаем за проектом майстра.
Видатш iсторичнi постам надихали й приваблювали митця. Постать Ярослава Мудрого, який тримае макет Софп Кшвсько! бiля Золотих вор^ у Киевi, погруддя Петра Запорожця в Бшш Церквi, пам'ятник Б. Хмельницькому в с. Кобеляках - ус образи самобутш, романтичнi, виявляють головш риси особистостi i ниш милують очi наших сучасникiв. Постат легко сприймаються завдяки цiльному, виразно окресленому силуету. Вшьне моделювання поверхш форми, властиве манерi митця, ч^ке пластичне трактування надае творовi особливо' життевосп.
Визначаючи свою позищю у творчостi, I. Кавалерiдзе завжди стверджував, що прагнув досягти третього поверху. В одному з сво'х штерв'ю вiн пояснював суть ще! ще": «С три поверхи творення. У скульптур^ примiром, перший поверх - схож1сть з натурою. Не випадково кажуть: «Вш на портрет як живий!». Другий поверх - втшення у конкретному характерi головних рис свого часу, суспшьства. Варто прагнути оствувати не окрему людину, а народ який вона уособлюе. Третш поверх - особистють митця» [4, с. 164].
Кавалерщзе гаряче утверджував нове, борючись проти вщжилого, що гальмуе рух вперед - це були невпинш пошуки виразу i розкриття художнього образу. Вш завжди мав юторичний пiдхiд до рiзноманiтних явищ часу, до такого вщтворення правди, яка сприймалася б народом як художне вщкриття, хвилювала б i кликала до нових звершень. Його твори здатнi не тшьки розширювати горизонти бачення дшсносп а й бути джерелом глибоких переживань, роздумiв. Вони завжди мають багато смисловий змют, автор дае можливють глядачевi проявити сво' фантазп, хоча при цьому лишаеться господарем нашо' уяви. Не випадково Олесь Гончар, висловив впевнешсть у тому, що в Киевi та шших мiстах сучасно' Укра'ни «замiсть бездарних тоталiтарних пам'ятникiв зiйдуть на п'едестали справжш художнi шедеври, що 1'х свого часу нам пропонували Олександр Архипенко та Iван Кавалерiдзе» [1, с. 3].
Творчють I. Кавалерщзе завжди вирiзнялася самобутнiм стилем, поетичною силою, романтизмом. В скульптурi його монументальшсть особлива, вона е наслщком поетичного свiтовiдчуття. Прагненням до нацюнальних сюжетiв i типiв, до
наслщування традицш народно! скульптури 1 характерно! ф1лософ1чност1, внутр1шньо! монументальности образ1в позначен! вс роботи митця.
Мщшсть 1 точшсть внутр1шньо! пластики твор1в митця сягають коршням у мистецтво народно! р1зьби. Створен! ним пам'ятники приваблюють оригшальшстю ! змютовшстю задуму, самобутшстю творчо! манери, великою художньою майстершстю. Неповторшсть, вмшня надати вщомим, здавалося б, образам пластично! довершеносп, виявляючи в них головне, стають провщною рисою вах роб1т майстра. Саме зв'язок з культурою рщного народу, невпинне прагнення п збагатити зробили творчють цього непереачного митця справд1 нащональною, визначили його провщне мюце в становленш украшського скульптурного авангарду, який лише тепер почали вивчати 1 щнувати. Як висловився Л. Ф. Лшгарт: «...Вш прагнув до монументал1зму юторичних полотен 1 емоцшного впливу драматизму 1 пафосу на глядача. Звщси його прагнення до великих узагальнень. Вш не хот1в потонути в описах, подробицях, юторичних деталях, вважаючи !х сферою юторично! науки, а не мистецтва» [10, с. 18].
Для збереження спадщини Iвана Кавалерщзе 1 виникла щея у Ростислава Синька, який вважав себе учнем видатного митця, створити Музей-майстерню I. П. Кавалерщзе в м. Киев1 на Андрпвському узвоз1, 21, де саме в цьому будинку в 1911 р. майстер зшмав юмнату тд майстерню 1 лшив скульптуру-метр1вку княгиш Ольги на конкурс. До музею були передан! матер1али 1з арх1ву Iвана Петровича, що засвщчують багатограншсть його таланту. Це матер1али проекпв, есюзи, малюнки, портрети, живописш роботи, плат1вки.
Тут збер1гаеться близько 4000 експонатив, присвячених життю 1 творчосп майстра: проекти пам'ятниюв, оригшали скульптур, ушкальш фотографа, рукописи сценарив ф1льм1в 1 п'ес, вщеокасети фшьм1в украшського режисера, а також стр1чок про нього. У фондах музею знаходяться гшсов1 та бронзов1 скульптури, проекти пам'ятниюв, яю були виконаш майстром. В1дв1дувач1 можуть ознайомитися з галереею портрет1в, як зробив видатний скульптор. Це проекти пам'ятниюв Тарасу Шевченку, Григор1ю Сковород^ Льву Толстому, Федору Шаляпшу, а також зворушлив1 композицп «Летять журавлЬ», «В1рний друг», «Бунт», «Мшьйон роюв» (три вар1анта), проект фонтану «Самсон» для Киева, «I. М1чурш», «У глибиш сиб1рських руд», «В1рний друг», «Святослав в бою» та багато шших. Тут же збершаються копп кiнофiльмiв, сценарп до ф1льм1в - все, що представляе художню спадщину митця. Експозищя побудована таким чином, щоб дати найкраще уявлення про творчiсть !вана Кавалерiдзе. Хочеться зазначити, що облаштовуеться меморiальна кiмната митця, до яко! входять меблi, особистi речi, що були передаш Ростиславом Синько. Колектив музею намагаеться вiдтворити i зберегти ту атмосферу, в якiй жив i працював майстер.
В музе! збершаеться перехiдна модель пам'ятника княгиш Ользi - перший варiант з мечем в рущ. Пiзнiше, у 1911 рощ, за рекомендащею комюп меч було замiнено на нагрудний хрест. Вщновлений монумент 1996 року, встановлений на Михайлiвськiй площi у Киев^ i сьогоднi виглядае незвично. Можна уявити враження, що його справив вш у 1911 рощ, не зважаючи на полпичш суперечки, виникли через негативне
сприйняття загально! концепцп.
Музей-майстерня протягом всього часу юнування пропагуе багатогранну й оригшальну творчiсть Iвана Кавалерiдзе, сприяе втiленню в життя його нездшснених задумiв, активно популяризуе роботи талановитих художниюв i скульпторiв Украши, яю розвивають кращi нацiональнi традицп в образотворчому мистецга.
Основнi напрямки роботи музею забезпечуються вщдшами: експозицiйним, фондово! роботи, науково-осв^ньо! роботи, реставрацiйно-виробничим. Особлива увага придшяеться науково-дослiднiй роботi, оскшьки сучасна тенденцiя офiцiйно розглядае
музе! як повнощнш науково-дослiднi установи, KOTpi на практищ такими i е, оскiльки i за наповненням, i за трактуванням експозицiй, i за всiма шшими видами дiяльностi сто!ть, у першу чергу, наукова робота. У зв'язку з цим передбачаеться вивчення i популяризащя всiх сторiн життя i дiяльностi I. Кавалерiдзе, видання монографп про творчiсть майстра, укладання «Хрошки» а, згодом, i «Л^опису» життя митця, шюстрованого «Каталогу» вае! скульптурно! спадщини 1вана Кавалерiдзе, збiрника наукових праць пращвниюв музею, каталогу музейного фонду, довщника осiб, з якими спшкувався 1вана Кавалерiдзе, упорядкування його мемуарiв.
Наукова концепцiя фондово! роботи передбачае зосередження в музе! вас! спадщини майстра i детальне ii опрацювання, збереження та повернення до Музею-мaйстернi I. П. Кавалерiдзе його розпорошено! колекцп. До сценарiю огляду експозицп внесенi фрагменти з фiльмiв I. Кaвaлерiдзе та кiнострiчок про нього. Проводиться плщна спiвпрaця з нащональними спiлкaми кiнемaтогрaфiстiв, художникiв i письменникiв Укра!ни, з кiностудiею iменi О. П. Довженка, зокрема з ii музеем, науковими установами, шститутами НАН, музеями, aрхiвaми, кафедрою скульптури Нащонально! академл мистецтв Укра!ни.
Хочеться думати, що як мистецтвознaвцi так i держaвнi дiячi, вiд яких залежить збереження культурно! спадщини майстра, будуть розглядати монументальш твори не по персонам, ко^ стоять на постаментах, а як високохудожш твори, мистецью шедеври, якi увiйшли до скарбнищ не тiльки нашо! держави а й св^ово! культури.
Три мистецью iпостaсi 1вана Кaвaлерiдзе - скульптора, драматурга i кiнорежисерa були в ньому одночасно, доповнюючи одна одну, i на рiзних етапах одна з них ставала провщною. Його творчють - цiлa епоха у втизняному мистецтвi, значення яко! актуально як в Укршш, так i за ii межами. Широкий творчий дiaпaзон митця, незлaмнiсть i сaмодостaтнiсть, постiйне вдосконалення художнього мислення ставлять його в ряд непереачних особистостей XX столiття.
Список використано1 л1тератури
1. Гончар О. Вiдкриття Альберти / О. Гончар // Л^ературна Укра!на. - 1992. -9 липня. - С. 3 ; Honchar O. Vidkryttia Alberty / O. Honchar // Literaturna Ukraina. - 1992.
- 9 lypnia. - S. 3
2. Зубанич Ф. 1нтерв'ю з I. Кавалерщзе / Ф. Зубанич // Хрошка 2000. - 2002. - № 47-48. - C. 467-476 ; Zubanych F. Interviu z I. Kavaleridze / F. Zubanych // Khronika 2000.
- 2002. - № 47-48. - C. 467-476
3. Зшич С. !ван Кавалерщзе : моногр. / С. Г. Зшич, Н. М. Капельгородська. - Кшв : Мистецтво, 1971. - 182 с. ; Zinych S. Ivan Kavaleridze : monohr. / S. H. Zinych, N. M. Kapelhorodska. - Kyiv : Mystetstvo, 1971. - 182 s.
4. Кавалеридзе И. Тени быстро плывущих облаков / И. Кавалеридзе // Иван Кавалеридзе : Сборник статей и воспоминаний / сост. Е. Глущенко. - Кшв : Мистецтво, 1988. - С. 54-63 ; Kavaleridze I. Teni bystro plyvushchikh oblakov / I. Kavaleridze // Ivan Kavaleridze : Sbornik statey i vospominaniy / sost. Ye. Glushchenko. - Kiiv : Mistetstvo, 1988. - S. 54-63
5. Капельгородська Н. «Ярослав Мудрий» !вана Кавалерщзе / Н. Капельгородська, О. Синько. - Кшв, 1998. - 79 с. ; Kapelhorodska N. «Iaroslav Mudryi» Ivana Kavaleridze / N. Kapelhorodska, O. Synko. - Kyiv : AVDI, 1998. - 79 s.
6. Капельгородська Н. М. Ьан Кавалерщзе. Граш творчост / Н. М. Капельгородська, О. Р. Синько. - Кшв, 1995. - 80 с. ; Kapelhorodska N. M. Ivan Kavaleridze. Hrani tvorchosti / N. M. Kapelhorodska, O. R. Synko. - Kyiv, 1995. - 80 s.
7. Капельгородська Н. Вщновлення юторп. Пам'ятник княгиш Ользi в Киевi / Н. М. Капельгородська, О. Р. Синько. - Кшв, 1996. - 87 с. ; Kapelhorodska N.
Vidnovlennia istorii. Pamiatnyk kniahyni Olzi v Kyievi / N. M. Kapelhorodska, O. R. Synko.
- Kyiv, 1996. - 87 s.
8. Кавалерщзе I. Скульптура : альбом / I. Кавалерщзе ; авт. вступ. ст. та упоряд.: Н. Капельгородська, О. Синько. - Кшв, 1997. - 53 с. ; Kavaleridze I. Skulptura : albom / I. Kavaleridze ; avt. vstup. st. ta uporiad.: N. Kapelhorodska, O. Synko. - Kyiv, 1997. - 53 s
9. Ковпаненко Н. Г. Кавалерщзе !ван Петрович / Н. Г. Ковпаненко // Енциклопедiя юторп Украши. - Кшв : Наукова думка, 2007. - Т. 4. - С. 12-13 ; Kovpanenko N. H. Kavaleridze Ivan Petrovych / N. H. Kovpanenko // Entsyklopediia istorii Ukrainy. - Kyiv : Naukova dumka, 2007. - T. 4. - S. 12-13
10. Лингарт Л. Иван Кавалеридзе три периода его кинематогрфической деятельности / Л. Лингарт. - Прага, 1962. - 60 с. ; Lingart L. Ivan Kavaleridze tri perioda ego kinematogrficheskoy deyatelnosti / L. Lingart. - Praga, 1962. - 60 s.
11. Нозадзе Ш. Иван Кавалеридзе / Ш. Нозадзе. - Тбилиси, 1971. - 350 с. ; Nozadze Sh. Ivan Kavaleridze / Sh. Nozadze. - Tbilisi, 1971. - 350 s.
12. Кменко А. I. Кавалерщзе - скульптор / А. Кменко. - Кшв, 1967. - 94 с. ; Nimenko A. I. Kavaleridze - skulptor / A. Nimenko. - Kyiv, 1967. - 94 s.
13. Синько Р. Неизвестный Кавалеридзе / Р. Синько // Сегодня. - 2005. -26 янв. -С. 10 ; Sinko R. Neizvestnyy Kavaleridze / R. Sinko // Segodnya. - 2005. -26 yanv. - S. 10
14. Синько Р. Поза часом i простором: Спогади про !вана Кавалерщзе / Р. Синько.
- Кшв, 1997. - 95 с. ; Synko R. Poza chasom i prostorom: Spohady pro Ivana Kavaleridze / R. Synko. - Kyiv, 1997. - 95 s.
15. Синько Р. Могутнш талант: До 100^ччя вщ дня народж. I. П. Кавалерщзе / Р. Синько // Культура i життя. - 1987. - 12 кв^. ; Synko R. Mohutnii talant: Do 100-richchia vid dnia narodzh. I. P. Kavaleridze / R. Synko // Kultura i zhyttia. - 1987. - 12 kvit.
Стаття надшшла до редакцп 05.10.2016
G. Sinko
MONUMENTAL HERITAGE OF IVAN KAVALERIDZE: UPDATING AND SAVING
The article deals with the problems of saving and actualization in modern society of the monumental sculptural heritage of the outstanding Ukrainian sculptor, filmmaker, and playwright I. Kavaleridze. Native culture survived no matter of the catastrophic scale loss of tangible cultural heritage in the last century, now it found itself in a situation where it is necessary to focus on the study and dissemination of information on the part that has reached our time. Also it is important and necessary to research and re-actualize in contemporary socio-cultural environment the material and spiritual monuments of culture and names that remained undervalued or removed from the cultural and historical context for a considerable period of time.
The study is still prohibited for ideological barriers, much archival material is unknown
- all this expands our knowledge of the national cultural heritage and suggests a new phase of thinking. Historical transformation and transition from the realism of the nineteenth century to the modernist movement of the XXth century gave life to all different art galaxies of eminent personalities such as A. Exter, K. Malevich, P. Picasso, Alexander Archipenko and others. This also concerns the galaxy personality of I. Kavaleridze, whose creative achievements in the socialist period were silenced. This article examines one aspect of the creative works of the famous Ukrainian sculptor, filmmaker, playwright, screenwriter Ivan Kavaleridze -his monumental and sculptural heritage, which is a whole layer in the history of national art and should br read in the context of the era as an integral part of its weighty cultural and artistic life. In the present article there are examples of new approaches to the
form of I. Kavaleridze S worldview and artistic development of the material in monumental sculpture. Historical transformation and transition from realism of the XIXth century to the XXth century's modernism are reflected in his works, allowing us to re-evaluate the contribution of Ivan Kavaleridze into national and world culture. Creativity of I. Kavaleridze is always distinguished by a distinctive style and poetic force of romanticism. His monumental sculpture is specific, has a rectilinear shape, and as a result, it is poetic. Striving to national subjects and types, to follow the traditions of folk sculptures and characteristic philosophic, internal monumentality of all images are marked with the artist. His originality and substantial design, his originality creative manner attracted great artistic skill when he created monuments. The historical discourse considered stages of such outstanding monuments as Princess Olga S monument in Kiev, the monument to T. Shevchenko in Romney, etc. We analyze the principles of their construction, we track their historical fate against the backdrop of social and cultural changes that have occurred and continue to occur in Ukraine. On the basis of the monumental heritage of I. Kavaleridze we studied first samples of Ukrainian avant-garde in plastic such as G. Skovoroda's monuments in Lokhvytsia (1922), Shevchenko - in Poltava (1925) and in Sumy (192.), Artem - in Bakhmut (1924) and Slavyanohorsk (1927), the sculpture on the building of the "house of coal" in Kharkiv (1927), the design of the monument to Kobzar Taras' hill (1926), sketches of I. Franko's monuments, "Perekop", G. Skovoroda - on Kontraktova Square in Kiev (1977). The article emphasizes that his monuments and sculptures are not limited to spectacular combinations of geometric and artistic logic personified. That relationship with the culture of the native people, the relentless pursuit of enriching had made conspicuous creativity of the artist truly national, defined his leading role in the formation of Ukrainian avant-garde sculpture, which only now is started to be studied and appreciated. Relevant and appropriate is the remembrance of the creative legacy of Ivan Kavaleridze today, in our time, not only because he was the talented and brilliant man but also because he made a great contribution to the development of the sculptural process in Ukraine, because of the search for new drugs and progressive outlook methods offorming plastics.
Key words: I. Kavaleridse, art, creativity, sculpture.
УДК 168.522
С. М. Сороко
ИНФОРМАЦИОННЫЙ ПОДХОД И ПРИНЦИПЫ ФОРМИРОВАНИЯ ИНФОРМАЦИОННОГО ПРОСТРАНСТВА КУЛЬТУРЫ
В статье рассматривается информационный подход к исследованию социокультурных систем; акцентирован авторский взгляд на него и современную проблематику информационной культурологии. Позиционируются принцип прямого процесса генерации информации в социуме и архитектонический принцип построения информационной системы культуры как триединство доминантной идеи, центра ее распространения и соответствующего однородного информационного пространства. Автор статьи на примере белорусской культуры XIX века раскрывает значимость этих принципов в динамике формирования информационного пространства культуры (ИПК).
Ключевые слова: культура, культурная динамика, информационное пространство, информационная система культуры, информационный подход.
