CC BY
19
УДК 75.03+7.07-05(477.87) UDC
DOI: 10.17223/18572685/58/13
ТВОРЧ1СТЬ ЗОЛТАНА ШОЛТЕСА НА ТЛ1 МИСТЕЦЬКОГО СЕРЕДОВИЩА УЖГОРОДА 1948-1990 рр.
В.О. Штець1, О.Я. Мельник2
Нацiональний унiверситет <«nbBiBCbKa пол^ехшка» УкраТна, 79000, м. Львiв, вул. С. Бандери, 12 *E-mail: victor.shtets@gmail.com 2 E-mail: o.melnyk@hotmail.com
Авторське резюме
Закарпатська школа живопису - це повновартое мистецьке явище на тлi украТн-сько! образотворчосп, увиразненню якого сприяла дiяльнiсть ктькох поколiнь та-лановитих художникiв, серед яких Золтан 1ванович Шолтес (1909-1990). Його ¡м'я ф^гуруе у всiх наукових працях, присвячених дошдженню даноТ рег1ональноТ шко-ли. Водночас, наявш матерiали мiстять лише короткi коментар^ з приводу дiяльностi З.1. Шолтеса без заглиблення у проблематику утвердження його як митця, розвитку творчого методу та мистецькоТ прац^ у рiзнi перiоди. Метою роботи е наукова ре-конструкцiя творчоТ дiяльностi Шолтеса та вияв ключових засад його робгг на тлi культурно-мистецького життя Ужгорода другоТ половини ХХ ст. в умовах радянськоТ дiйсностi. Розглянутий у статтi часовий вщтинок охоплюе зрiлий перiод творчостi художника та демонструе його мистецьку самодостатшсть та свiтоглядну цiлiснiсть. З. Шолтес працюе майже виключно над пейзажем. Доведено, що свiдоме обмеження жанрового дiапазону не стало на завадi розкриттю його оригшальноТ авторськоТ концепци, а дозволило найкраще розкрити художнику його власну «картину свггу» та створити живописну квiнтесенцiю природи закарпатського краю. Числены ви-ставки, у т. ч. чотири персональних, засвщчили не лише ушкальшсть мистецького хи-сту художника, але й загалом, мщну iдейно-творчу платформу закарпатськоТ школи живопису.
Ключовi слова: закарпатська школа живопису, виставка, критика, творчi контакти, пленер, пейзаж.
ТВОРЧЕСТВО ЗОЛТАНА ШОЛТЕСА В КОНТЕКСТЕ ХУДОЖЕСТВЕННОЙ СРЕДЫ УЖГОРОДА 1948-1990 гг.
В.О. Штець1, О.Я. Мельник2
Национальный университет «Львовская политехника» Украина, 79000, г. Львов, ул. С. Бандеры, 12 *E-mail: victor.shtets@gmail.com 2 E-mail: о.melnyk@hotmail.com
Авторское резюме
Закарпатская школа живописи - это полноценное художественное явление в контексте украинского изобразительного искусства, на становление которого повиляла деятельность нескольких поколений талантливых художников, среди которых Золтан Иванович Шолтес (1909-1990). Его имя постоянно фигурирует в научных работах, посвященных исследованию этой региональной школы. В то же время в имеющихся материалах содержатся только короткие комментарии без углубления в проблему утверждения З.И. Шолтеса как художника и развития его творческого метода в послевоенный период. Целью статьи являются научная реконструкция художественной деятельности Шолтеса и выявление концептуальных принципов его творчества в контексте культурной жизни Ужгорода второй половины ХХ в. в условиях советской действительности. Рассмотренный в статье временной промежуток включает зрелый период творчества живописца и демонстрирует его художественную самодостаточность и мировозренческую целостность. З. Шолтес работает исключительно над пейзажем. В то же время сознательное ограничение жанрового диапазона не только не помешало раскрытию оригинальной авторской концепции художника, но и позволило визуализировать его собственную «картину мира» через живописную квинтэссенцию природы закарпатского региона. Многочисленные выставки, в т. ч. четыре персональних, свидетельствуют о незаурядном таланте художника, а также об уникальности и мощной идейно-творческой платформе закарпатской школы живописи.
Ключевые слова: закарпатская школа живописи, выставка, критика, творческие контакты, пленер, пейзаж.
ZOLTAN SHOLTES' CREATIVITY IN THE UZHGOROD ARTISTIC ENVIRONMENT IN 1948-1990
V.S. Shtets1,0.Ya. Melnyk2
Lviv Polytechnic National University 12 S. Bandera Street, Lviv, 79000, Ukraine *E-mail: victor.shtets@gmail.com 2 E-mail: о.melnyk@hotmail.com
Abstract
The Transcarpathian School of Painting is an important artistic phenomenon in the Ukrainian fine arts, which was formed by several generations of talented artists, including Zoltan I. Sholtes (1909-1990). His name is constantly featured in scholarly works devoted to the study of this regional school. At the same time, the available materials contain only brief comments without deepening the problem of establishing him as an artist and developing his creative method in the postwar period. The purpose of the work is to reconstruct the artistic activity and conceptual principles of Z. Sholtes' creativity in the context of the cultural and artistic life of Uzhgorod in the second half of the twentieth century. The formation of the artist and his personal life in many ways reflect the situation in the region - he felt the changes in political and cultural system and government that influenced his artistic priorities and personal success. The time span discussed in the article covers the mature creativity of the artist and demonstrates his self-sufficiency and ideological integrity. Z. Sholtes was mainly a landscapist, which, however, did not prevent him from disclosing his original concept and allowed revealing his own "picture of the world" and creating a painted quintessence of the Transcarpathian region nature. The numerous exhibitions, including four solo showd, demonstrated not only the originality of the artistic talent, but unique and strong ideological and creative platform of the Transcarpathian School of Painting.
Keywords: Transcarpathian School of Painting, exhibition, criticism, creative contacts, open-air, landscape.
Враховуючи сьогочасне зростання загального штересу до худож-ньоТ культури Закарпаття, актуальним для мистецтвознавства зали-шаеться поглиблення наукових моделей розгляду найбтьш значимих мистецьких явищ, зокрема, вивчення творчих досв^в провщних мистецьких персоналш. 1м'я З.1. Шолтеса незмшно ф^уруе у бтьшо-
сп наукових праць, присвячених данш регюнальнш школi. Однак аналiз цiлого корпусу публiкацiй по TeMi, зокрема праць О. 1зворина, Г.С. Островського, 1.1. Небесника, заcвiдчуe наявшсть лакун у розкриттi ecтeтично-змicтовоí програми З. Шолтеса [12, 17, 18]. Наявш матерЬ али мicтять коротк комeнтарi з приводу дiяльноcтi митця, трактуючи його лише як учня Й. Бокшая та одного з плеяди закарпатщв, без заглиблення у проблему становлення та дiяльноcтi художника у рiзнi пeрiоди творчоcтi; впливу середовища на формування його творчого методу та жанрових прюрите^в тощо. Часто автори монографiчних розвiдок, зокрема, Ю.Ю. Сташко, В.П. Павлов, 1.1. Чулта, обмежуються лише короткими бiографiчними даними та описом окремих робгт, упускаючи виставкову дiяльнicть, проблематику творчо'' концeпцií повоенного пeрiоду [14; 21; 22].
З.1. Шолтес - один iз провiдних художникiв Закарпаття iз власним розумiнням натури, матeрiалу та техшки, оригiнальним баченням cвiту, який послщовно рeалiзовував програму пошуку квштесенцп закарпатського пейзажу засобами живопису. Вщтак, метою роботи е вияв ключових засад творчоcтi З.1. Шолтеса у другш половинi ХХ ст., в умовах радянсько' дiйcноcтi у контексл виставково' дiяльноcтi обласно' органiзацií Сптки художникiв Укра'ни. Це дозволить роз-ширити сприйняття його постави не лише як «репрезентанта» школи, але й як самодостатньо' творчо'' особистосп з власною мистецькою програмою та ушкальною образотворчою методикою.
Становлення художника, що вiдбувалоcь паралельно з формуван-ням закарпатсько' рeгiональноí школи живопису, i його особисте жит-тя багато в чому вщдзеркалюе ситуацт краю: вiн поетапно вiдчув на ^i i змiни полiтичного та культурного устрою, змшу влади, коливання мистецьких прюрителв i пов'язанi iз цим оcобиcтi уcпiхи та утиски. Пeрiод 1948-1990 рр. окреслюе роки творчо' зрiлоcтi художника, його громадсько' та мистецько' активноcтi. Радянcькi реалп вносили корективи у життя та творч^ь закарпатських художникiв. Оргашза-цшними досягненнями на миcтeцькiй нивi та факторами чгтшого увиразнення закарпатсько' школи в нових пол^ичних умовах стало створення у 1946 р. обласного вщдтення Сптки художниюв УРСР (за активно' учасп З.1. Шолтеса) та вщкриття першого державного ху-дожнього навчального закладу в Ужгорода який устшно запрацював пiд кeрiвництвом невпинного «мотору» ужгородського мистецького життя А.М. Ерделк Серед викладачiв училища були вже визнаш на той час митц А.М. Ердeлi, Й.Й. Бокшай, Ф.Ф. Манайло, Е.Р. Контратович, А.А. Коцка, В.1. Свида, 1.1. Гарапко. З. Шолтес не увшшов до виклада-цького складу новоствореного закладу, адже на той час, будучи ви-пускником Ужгородсько' духовно' семшарп, провадив душпастирську
дiяльнiсть у верховинських селах. Показово, що вже за кiлька рокiв педагопчна дiяльнiсть (як i будь-яка шша) стане для З. Шолтеса закри-тою через тавро «ворога народу» - колишнього культового служителя. ^сля тиску на духовенство Мукачiвськоí греко-католицькоТ eпархií (та ТТ заборони у 1949 р.) З. Шолтес офщшно вщмовляеться вiд сану та переТздить до Ужгорода.
Першi роки в Ужгородi для художника позначенi вщсутшстю офiцiйноТ роботи, матерiальною скрутою та загальною невизначе-нiстю. Водночас, радикальна змша усталеного укладу та вимушена переоцiнка життевих прiоритетiв не зламали художника, а навпаки, спонукали до бтьш активних творчих дш. Талант, внутршня сила, умiння спiлкуватись з людьми дозволили З. Шолтесу перебороти тиск системи та прийняти його в культурно-мистецьке життя Ужгорода. Устх та визнання художника на обласних, республканських (1945, 1946) та всесоюзних виставках (1946, 1947) в Ужгорода Киевi та Москву а також статус одного iз фундаторiв репональноТ спiлки дозволили пережити найважчi роки «перевiрки на мщшсть». З. Шолтес, зрештою, отримуе офiцiйну роботу у щойно створених виробничих майстернях Художнього фонду при Спiлцi художниюв УРСР, працюючи спочатку художником, а з 1965 р. - головним художником та головою художньоТ ради. Офщшною метою майстерень було покращення матерiального становища художникiв та забезпечення Тх творчою роботою. Це дозволило митцям вщшти, або, принаймнi, сумктити роботи в iнших, часто не пов'язаних iз мистецтвом структурах [15: 7]. У першi роки дiяльностi майстерень основними замовленнями були роботи щеолопчно-пропагандистського характеру - транспаранти, лозунги, плакати, наочна аптащя, оголошення, портрети вождiв тощо [16: 142]. Згодом дiапазон замовлень розширюеться у сферу монументально-декоративного живопису. Величезна кшьюсть панно була створена для державних установ обласп. Художники працюють над оздобленням стш ресторанiв, лiкарень та санаторпв, клубiв, дитячих таборiв, кiнотеатрiв, турбаз та автобусних зупинок. З. Шолтес не пра-цював безпосередньо на об'ектах, водночас його станковi полотна з'являються в державних установах - полклшках, закладах харчу-вання та вокзалах. Специфка та велим плош^ закладiв вимагали вiдповiдних формалв робiт. Зокрема, у примiщеннi мукачiвського залiзнодорожнього вокзалу було експоновано великоформатш полотна З. Шолтеса та Ф. Манайла розмiром 3 500*1 000 мм (1972). Ц твори були взял на облк картинною галереею як там, що мають музейну цшшсть.
Зрозумто, що органiзацiя виробничих майстерень, як i дiяльнiсть Сптки художникiв i робота художнього навчального закладу, хоч i
давали художникам певш кар'ерш можливосп, водночас, були ланкою загальносоюзного iдеологiчного контролю над художниками. Актуальш та «правильш» теми - зображення оновленого та вщбу-дованого радянською владою Закарпаття, оспiвування радянського способу життя та сощалктичного побуту, праця, iндустрiалiзацiя та вiдновлення народного господарства, боротьба за мир. Для живопису Закарпаття, що визрiв на нивi синтезу европейського досвщу та мiсцевоí народно! традицií, таке тематичне спрямування могло лише спотворити уыкальний характер школи та змусити митщв пристосо-вуватись, iти на компромк. Особливо важко було сприйняти такий стан речей зачинателю уах оргашзацшних процесiв на Закарпаттi, художнику европейського рiвня А. Ерделi, який повинен був заробляти не творчктю, а «типовими портретами... людини з вусами» [19: 8]. Для багатьох митщв порятунком стало звернення до щеолопчно без-печного пейзажу (до прикладу, для Ф. Манайла, який писав виключно пейзажi протягом 10 роюв).
Вiдрадно, що перед З. Шолтесом не постала проблема компромку чи пристосуванства. Прiоритетний для художника жанр пейзажу та реалк-тичний метод толерувався у радянськм мистецькм критицi, вiдтак, за винятком небагатьох робгг з вiдтворенням соцiалiстичних змш у регiонi (заводiв, ГЕС, колгоств), З. Шолтес змiг не вщступати вiд свое! мистецькоТ концепцií та залишитись вiрним своему захопленню природою Закарпаття. Його мiсiею стало розвивати жанр пейзажу, шукаючи квштесенщю вiзуальноí форми закарпатського краю, вттено'| через образотворчiсть.
Окрiм iдеологiчного контролю, членство у вищезгаданих мис-тецьких структурах давало художникам певн можливосп: постш-на виставкова дiяльнiсть, замовлення на твори, обмш досвiдом та спткування з колегами з шших регiонiв, творчi вiдрядження по Укра'ш, в союзнi республiки й за кордон, головно, у кражи соцтабору. У 1948 р. разом iз В.1. Свидою та Г.М. Глюком З. Шолтес вщвщуе творчi колони художниюв у Латвií на узбережжi Балтiйського моря. Основнi локацií для пленеру були в околицях Юрмали, що об'еднала колишн рибацькi селища ДзштарЬ Майорi та Лiелупе. Ризьке надмор'я стало привабливим мкцем для художниюв, а Спiлка забезпечувала для них умови проживання. Протягом мкяця З. Шолтес вдосконалював аква-рельну техыку, вивчаючи нову для себе морську тематику та шукаючи образ у доволi одноманггних панорамах - дюни з травою та сосновий лк з одного боку й рiвнина моря - з шшого. Прим^но, що подiбно до власних карпатських пейзажiв, що часто межують з побутовим жанром завдяки появi на полотш людських постатей, в морських етюдах З. Шолтес застосовуе той самий метод - композищя марин обов'язково розгортаеться довкола людини: рибалок з човнами, вщпочивальниюв,
що гуляють берегом, дiтей за грою. На сьогоднi збережена достатня кшьюсть робiт з Юрмали, що демонструють умiння митця працювати а-ля прима та дозволяють прослщкувати методику роботи з кольором, свгглом та побудовою композицп'. Поряд iз акварельними етюдами художник створив кiлька довершених олшних творiв, що по-новому вiдкривають Шолтеса-колориста та демонструють новi технiчнi при-йоми роботи - масштабнi узагальнення площин фактурним мазком, майже декоративне членування композицп', вiдкрита кольорова гама.
Взимку 1951 р. разом з А. Коцкою та А. Кашшаем З. Шолтес ви'здить на пленерну практику у Всесоюзний дiм творчосп «Сенеж» вiд Союзу художникiв СРСР (Пщмосков'я). Ця творча база, оргаызована 1945 р., гуртувала у творчi групи живописцiв, графiкiв та монументалклв з усiх союзних республiк на перюд двох мiсяцiв з подальшим вiдбором кращих творiв на всесоюзш виставки. Робота на базi передбачала, серед шшого, вдосконалення рисунку - закарпатц працювали в майстернях пщ керiвництвом таких майстрiв як Ф.Ф. Федоровський (театральний художник) та О.П. Бубнов (майстер вторичного жанру та пейзажист) [4: 4]. Такий досвщ був вкрай важливим для З. Шолтеса, який не отримав фахово'' академiчноï освгги. Цiнною стала i пленерна практика в умовах зимового освгглення та обмеженого колориту як нагода вдосконалити колористичн та техычш параметри робiт. Роботи З. Шолтеса з Сенежу експонувались на групових та персональних виставках, а деяк з них були придбан музеями («Сенеж», Луганський художнш музей) [21: 39]. Вже тсля творчо'' роботи закарпатц мали можливiсть вщвщати музе' Москви та Ленiнграда та ознайомитись з шедеврами епохи Вщродження, творами французьких iмпресiонiстiв, надихнутись зразками свггово!' культурно-мистецько' спадщини.
Варто додати, що творчкть i самих закарпатщв ставала джерелом натхнення та певним художшм стимулом для колег з шших регю-нiв. Визнанi кш'всью митцi, серед яких Т. Н. Яблонська, С.Ф. Шишко, М.П. Глущенко, С.Б. Отрощенко, що при'здили на Закарпаття з офщшною метою «надати допомогу та дружню критику», були захоплеш мистецтвом закарпатщв, 'х розумiнням проблем композицiï, кольо-ру та форми [1: 125; 16: 161]. Про це красномовно свщчать слова Т. Яблонсько', лауреата найвищих на той час державних вщзнак: «Як свiжо сприймалися в нас роботи ЕрделЬ Коцки, Манайла, Шолтеса, Глюка, Бокшая! Який живий струмшь улили вони в наше мистецтво!» [23]. Кияни 'хали на Закарпаття за кольором, адже те, що вони бачи-ли у закарпатських майс^в вражало вiдвертiстю, декоративнiстю, декларативыстю, виразнiстю. Улюбленими мiсцями для сптьних пле-нерiв були села Апша, Ставне, Лiскiвцi, де художники обмшювались досвiдом, думками, методами роботи.
Загалом, пленери часто диктували близьюсть тематики та сптьшсть сюже^в у полотнах закарпатщв. Широкi гiрськi панорами, що дозволяли експериментувати з великими кольоровими площинами, тональ-ними стввщношеннями, композицiйно-структурними параметрами та пластичною мовою, стали домшуючими у закарпатському пейзажу а у творчостi З. Шолтеса набули особливоí образностi та художньоí сили. Глибина пейзажного образу - це результат уважного вивчення художником природи. Майже щоденна пленерна практика сприяла умшню тонко вщчувати та передавати фiзичнi та емоцшы особливостi натури, створювати повноцiнний дiевий колорит реалiстичного пейзажу. Протягом багатьох ромв вивчаючи пластику пейзажних форм, З. Шолтес збагачував свою майстерысть у пошуку композицií, виборi мотивiв, фактури та кольорових стввщношень на живописному по-лотнi, передаючи невагом^ь повiтря, мiнливiсть свiтла та глибину простору. Для нього пленер став «школою» у прямому сена слова. Якщо у пейзажах раннього перюду творчосп пануе патрiархальна iдилiчнiсть настроíв та холодний колорит, посилений теплими кольоровими акцентами («Зимовий пейзаж» (1941), «Листопад» (1949), «Взимку» (1937)), то роботи 1950-1960-х рр. засвщчують змшу ма-нери письма та тяжшня до епiчного вщтворення пейзажних мотивiв. Гама стае рiзноманiтнiшою, фактура полотна гладшае. У трактуванш багатопланових панорам часто використовуеться прийом, коли широкий пастозний мазок узагальнюе переднш план, а деталiзацiя та ретельна проробка переходить на дальнш план («Прська панорама» (1954), «Зима в Ставному» (1957)).
Загалом, мистецька самодостатшсть та св^оглядна цЫсшсть художника, представлена сьогочасними живописними роботами, неодноразово демонструеться на виставках, оргашзованих Спткою художникiв, у т. ч. пересувних, обласних, персональних, мiжреспублi-канських, всесоюзних, звггних, групових, мiжнародних та ювтейних, приурочених конкретним датам. Ювшейш виставки закарпатських митцiв 1955-1958 рр., що вщбулись в Ужгородi, Киевi та Москвi вщи грали значну роль у формуванн iмiджу закарпатськоí школи живопису та утвердженнi и як самостiйного явища в контексл загальносоюзноí образотворчостi. Виставки супроводжувались тюстрованими каталогами з передмовами В.1. Шандора, В.П. Павлова, П.1. ГовдЬ Л.1. Поповоí, а також публкащями в загальносоюзних, украíнських та мкцевих ча-сописах [5; 6; 11; 24; 25]. Твори З. Шолтеса отримували високу оцшку критимв та часто здобували право експонуватись на мiжнародних виставках. Пейзажний жанр, прюритетний для З. Шолтеса, хоч i не вписувався у вузьк рамки штереав соцреалiзму, проте толерувався радянським мистецтвознавством як прийнятний художнш образ
радян^^ епохи [7: 4]. У 1961 р. в Закарпатськш картиннiй галереí (Ужгород) вiдбулася персональна виставка художника, де був представлений живопис за перюд 1928-1961 рр. (разом 84 твори) [20]. О^м традицшних для художника панорам рщного Закарпаття, на виставц були представленi роботи з Угорщини, зокрема «Пристань на озерi Балатон», «Пароплав "Молода Гвардiя" на озерi Балатон» (обидвi 1960 р.). Ктька робiт на теми «сощалктичноЬ трансформацií закарпатських сiл, без яких проведення персонального показу було б неможливим, - «Електростанщя в горах» (1959), «Лкопильний завод - Жорнава» (1959), «Рахiв. Картонна фабрика» (1961), «Ново-будови Закарпатськоí ГЕС» (1961) - дали змогу критикам вести мову про творчий шлях З. Шолтеса як шлях «...вщ колишнього самодЬ яльного митця до талановитого майстра пензля, до громадянського оствування великих сощалктичних перетворень на Закарпатп, до ствердження правди радянського життя» [2: 4].
Якщо не приймати до уваги домшування у критичних статтях типовоí для радянського мистецтвознавства риторики оцшювання творiв з точки зору наявносп методу соцреалiзму та вiдповiдностi iдеологiчним критерiям, в роботах художника дослщник В. Берец видтяв «...переконливу передачу стану природи в рiзнi пори року i дня, тонку лiрику раптових вражень, правдиве вщтворення атмосфери i швидкоплинних ефек^в свiтла» як основнi засоби досягнення емо-цiйноí насиченостi пейзажного образу [2: 4]. О. Чернега наголошував на життевосл творiв, продуманосп композицií та колористичнiй школi Й. Бокшая [20: 4]. Голова ЗВ СХУ А. Кашшай у статп 1962 р. «Художники Закарпаття» вказав, що дана виставка «одного з провщних пейза-жистiв Украíни» мала резонансний устх в Ужгородi та Киев^ а поточна дiяльнiсть пов'язана зi створенням ряду нових цкавих пейзажiв [8].
Наступна персональна виставка З. Шолтеса, присвячена 60^ччю вщ дня народження, вiдкрилась 17 грудня 1970 р. в Ужгородi в при-мiщеннях Закарпатського художнього музею. «Глибоке розумiння природи рiдних Карпат», «...рвноманггшсть настрою, освiтлення i кольору» - такi рефлексií у аналггиф здобули експонованi на виставцi твори [22: 5].
Починаючи з 1966 р., З. Шолтес стае активним учасником обмшних виставок з угорськими художниками Саболч-Сатмарськоí обласп та у м. Ыредьгаза (1969, 1974), ^вденно-угорським союзом художникiв м. Годьмезьовашаргель (1968), художниками Пряшева (1972, 1974), Кошиць (1968, 1972). Архiвнi джерела дають шформацт про твори «Говерла та Петрос» та «Зима в Синевiрi», експонованi в м. Годьмезьовашаргель (1968); «Дерев'яна церква в Сухому», «Новобудови ГЕС» представлен в Кошицькш картиннiй галереí (1968) [10]. У 1970 р.
З. Шолтес прийняв участь у виставц «Укра'нський пейзаж» з нагоди Дыв укра'нсько' культури в 1талп' (м. Генуя) з роботою «Село Кострино зимою». Цього ж року експонати дано' виставки були представлен югославськш публiцi у м. Белград (виставка «Украшсьм мотиви у творах укра'нських митцiв»), а далi у Киeвi [9]. Виставка у м. Пряшiв «З творчостi закарпатських живописав мiжвоeнного перiоду» об'ед-нала головним чином пейзажш твори Й. Бокшая, А. Ерделi, А. Кашшая, Ф. Манайла, А. Коцки, Е. Контратовича та на той момент кошицьких митщв А. Борецького та А. Добоша. «Копи сiна пщ Говерлою», пред-ставленi З. Шолтесом, поряд з iншими пейзажами були високо оцшеш критикою, засвiдчивши «...велику майстернiсть автора, який зумiв так безпосередньо передати типовий краевид i настрiй у природi» [13: 6].
Примггно, що у 1972 р. З. Шолтес повертаеться у сан священика i, на думку деяких дослщнимв, отримуе «друге дихання», що також позначаеться i на творчосп. «З подвшною силою пiсля чаав недобро-зичливого замовчування Шолтес демонструе натхненну вiртуознiсть живописання ландшафлв... а його майстерысть досягае висот творчо' зрiлостi» [3: 64]. Починаються плщш роки творчо' працi, художник створюе величн панорамнi полотна «Гора Петрос» (1972), «Чорноти-сово» (1972), «Ясшя» (1973) як пiдсумок творчо' еволюцп' та остаточну орiентацiю на пейзаж-картину. Протягом 1974-1975 рр. художник приймае участь у тривалому проект - пересувнш експозицп' творiв радянського мистецтва у мктах Японiï (Хiросiма, Токю, Кiото). Мов-ний бар'ер перешкоджае розгорнуто вiдобразити участь З. Шолтеса у кожнш з виставок та штерпретувати iнформацiю у супровiдних десяти каталогах виданих японською мовою, однак, за спогадами сина художника С.З. Шолтеса, вс картини були куплен поцшовувачами та музеями Японп' [21: 45].
Устх цiеï та шших виставок мав певний ефект, адже тривалий перюд З. Шолтес, на вщмшу вщ бтьшосп сво'х колег, не мав необхщних атрибутiв «визнаного художника» - республканських чи союзних державних звань, i лише у 1975 р. йому було присуджено звання заслуженого художника Укра'нсько' РСР, а в 1979 р. нагороджено почесною грамотою Президп' Верховно' Ради УРСР. Ш едиш звання, якими було вiдзначено тввкову дiяльнiсть художника в мистецтвi, не змшили його свiтосприйняття та не додали привте'в, водночас засвiдчили високий рiвень визнання та стали певною сатисфак^ею за всi обмеження встановлеш радянською системою. Пiсля цих вщзнак З. Шолтес представить ще два персональш покази та спiльну з Г. Глюком (посмертно) виставку в Будапешт 1985 р. Персональна виставка 1979 р., розгорнута у стшах Закарпатського художнього музею, та остання прижиттева виставка 1989 р., на якш експонувалось майже
150 пейзажiв, довели значущiсть iндивiдуального творчого методу художника, послщовшсть та унiкальнiсть його мистецькоí концепцií. Свiдоме обмеження жанрового дiапазону З. Шолтесом не стало на завадi розкриттю його оригiнальноí авторськоí концепцií у творчостi. Ймовiрно ця апеляцiя виключно до пейзажу мала глибоко вмотиво-ваний внутршнш змiст та дозволяла найкраще розкрити художнику його власну «картину свггу».
Отже, можемо зробити висновок, що радикальна змша та пере-оцшка життевих прiоритетiв на межi 1940-1950-х рр. не зламала художника, а спонукала до активних творчих дш. Мистецька само-достатысть та свггоглядна цiлiснiсть художника, представлена пово-енними живописними роботами, неодноразово демонструвалась на персональних та групових виставках закарпатщв, засвщчуючи не лише орипнальшсть мистецького хисту художника, але й, загалом, ушкальшсгь та мiцну iдейно-творчу платформу закарпатськоí шко-ли живопису. Глибокий штерес до мiсцевоí тематики як культурноí матрицi став не лише основою творчого натхнення для художника, але й довiв «прюритет» використання такоí джерельноí бази у роз-витку цiлого напряму в украшському образотворчому мистецтвi ХХ ст. Реалктично^мпресюшстичний симбiоз у художнiй мовi, три-вала пленерна дiяльнiсть та глибоке вивчення натурного матерiалу рiдного Закарпаття доводять, що З. Шолтесу вдалось не лише реалЬ зувати власну творчу програму, але й створити еталон закарпатського пейзажу. За будь-якоí композицп, живописноí задачi чи пластичного трактування, сптьним у творчостi З. Шолтеса, залишаеться IX внутрш-нш закарпатський змiст. Таке звернення до регiональноí тематики та послiдовне и культивування протягом майже цiлого ХХ ст. дають змогу трактувати творчкть митця як визначне явище украшського мистецтва ХХ ст.
Л1ТЕРАТУРА
1. АсееваН.Ю. Ремшкценцп 1мпрес1он1зму в украшському живопису ХХ ст. // Нариси з кторп образотворчого мистецтва Украши ХХ ст.: у 2 кн. / Редкол.: В. Сидоренко та ш. КиТв: 1нтертехнолог1я, 2006. Кн. 1. С. 122-162.
2. Берец В. Пейзаж1 р1дного краю // Ужгород. 1961. 20 жовтня (№ 304). С. 4.
3. Бiксей Л. Золтан Шолтес. Сторшки життя I творчосп // Золтан Шолтес 1909-1990. Альбом / Упоряд. В. Штець; вступ. ст. В. Штець, Л. Б1ксей. Льв1в: Ладекс, 2009. 240 с.
4. БiксейЛ. Слово про майстра // Антон Кашшай. Живопис. Альбом / Упор. О. Кашшай. Ужгород: 1ва, 2011. 248 с.
5. Выставка изобразительного искусства Украинской ССР, посвященная трехсотлетию воссоединения Украины с Россией. Живопись. Скульптура.
Графика. Каталог / Сост. П.И. Говдя, И.М. Майко, Л.С. Миляева, Л.И. Попова, С.Е. Раевский, Л.И. Турунова, Л.Г. Членова, В.М. Альтерман, Ф.И. Богуславская и Р.З. Зайгерман. Киев, 1954. 36 с.
6. Выставка произведений художников Закарпатья. Живопись. Графика. Скульптура. Каталог / Сост. В.П. Цельтнер. М., 1956. 52 с.
7. Гаврош О. Першi виставки закарпат^в у Киeвi та Москвк що залишилося за кадром // Екзиль. 2015. № 5. С. 2-4.
8. Державний архiв ЗакарпатськоТ обласп (o^i - ДАЗО). Ф. 1544. Оп. 1. Спр. 120. Кашшай А. Художники Закарпатья. Рукопис статп. 1962. Арк. 3-7.
9. Державний архiв ЗакарпатськоТ обласп (ДАЗО). Ф. 1544. Оп. 1. Спр. 269 Отчет о выставочной деятельности 1970-1973. Арк. 1-28.
10. Державний архiв ЗакарпатськоТ обласп (ДАЗО). Ф. 1544. Оп. 1. Спр. 187. Списки произведений обласных выставок ВНР и ЧССР, отчеты о поездках делегации.1968. Арк. 1-38.
11. Державний архiв ЗакарпатськоТ обласп (ДАЗО). Ф. Р-1544. Оп. 1. Спр. 69. Стенограммы и книги отзывов по выставке художников Закарпатья за 1956 год. 25 января 1956-13 июля 1956. Арк. 1-175.
12. Изворинъ А. СучаснЪ руськЪ художники // Зоря - HajnaL. 1942. Р. 2. Ч. 3-4. C. 387-415.
13. Зозуляк О. Чудова виставка // Нове життя. 1974. № 6. С. 6.
14. Золтан Шолтес. Альбом / Вступ. ст. В. Павлова. КиТв: Мистецтво, 1973. 36 с.
15. Мя^щева О. Андрш Коцка. Життя i творчiсть майстра //Андрш Коцка 1911-1987 / Упор. Ф. Ерфан, О. Мяащева та ш. Ужгород: Патент, 2011. 254 с.
16. Небесник I. Адальберт Ердел1 Львiв: Видавництво Мс, 2007. 296 с.
17. Небесник I. Творчiсть видатних художниюв Закарпаття. Ужгород: Вид-во В. Падяка, 2005. 74 с.
18. Островський Г. Образотворче мистецтво Закарпаття. КиТв: Мистецтво, 1974. 200 с.
19. Островський Г. Творець незбагненно прекрасного свпу Ужгород: Карпати, 1992. С. 5-10.
20. Персональна виставка творiв художника З.1. Шолтеса / Передмова О. Чернеги. Ужгород: Закарпатська обласна друкарня, 1961. 24 с.
21. Персональна виставка творiв заслуженого художника УРСР Золтана Шолтеса / Упоряд. Ю. Мошай; передм. I. Чулти. Ужгород: Карпати, 1989. 46 с.: ш.
22. Ювтейна виставка творiв Золтана Шолтеса, присвячена 60-ти рiч-чю вщ дня народження художника. Каталог / Упоряд. Г. Бикова; вступ. ст. Ю. Сташко. Ужгород: Закарпатська обласна картинна галерея. Закарпатська обласна друкарня, 1971. 36 с.
23. Яблонська Т. Про себе // Дзеркало тижня, 24 червня 2005. URL: https:// gazeta.dt.ua/SOCIETY/tetyana_yabLonska_pro_sebe.htmL (останнш перегляд: 20.10.2019).
24. V областная выставка работ художников Закарпатья, посвященная V годовщине воссоединения Закарпатской области с Советской Украиной и XXIII годовщине Великой Октябрьской социалистической революции. Каталог / Предисл. В. 3. Шандор. Ужгород, 1950. 60 с.
25. IX областная выставка работ художников и мастеров народного творчества Закарпатья. Каталог / Вст. сл. О. Чернеш. Ужгород, 1958. 36 с.
REFERENCES
1. Aseeva, N.Yu. (2006) Reministsentsii impresionizmu v ukrains'komu zhi-vopisu XX st. [Reminiscence of Impressionism in the Ukrainian painting of the twentieth century]. In: Sidorenko, V. et al. (eds) Narisi z istorii obrazotvorchogo mistetstva UkrainiXXst.: u 2 kn. Vol. 1. Kyiv: Intertekhnologiya. pp. 122-162.
2. Berets, V. (1961) Peyzazhi ridnogo krayu [Landscapes of the native land]. Uzhgorod. 20rg October. p. 4.
3. Biksey, L. (20009) Zoltan Sholtes. Storinki zhittya i tvorchosti [Zoltan Sholtes. Pages of life and creativity]. In: Shtets,V. (ed.) Zoltan Sholtes 1909-1990. Al'bom [Zoltan Sholtes 1909 - 1990. Album]. Lviv: Ladeks.
4. Biksey, L. (2011) Slovo pro maystra [The word about the master]. In: Kashshay, 0. (ed.) Anton Kashshay. Zhivopis. Al'bom [Anton Kashshay. Fine Arts. Album]. Uzhhorod: Iva.
5. Govdya, P.I., Mayko, I.M., Milyaeva, L.S., Popova, L.I. et al. (1954) Vystavka izobrazitel'nogo iskusstva UkrainskoySSR, posvyashchennaya trekhsotletiyu vosso-edineniya Ukrainys Rossiey. Zhivopis'. Skul'ptura. Grafika. Katalog [The exhibition of fine arts of the Ukrainian SSR, dedicated to the tercentenary of the reunification of Ukraine with Russia. Painting. Sculpture. Graphic arts. Catalog]. Kiev: [s.n.].
6. Tseltner, V.P. (1956) Vystavka proizvedeniy khudozhnikovZakarpat'ya. Zhivopis'. Grafika. Skul'ptura. Katalog [Exhibition of works of artists of Transcarpathia. Painting. Graphic arts. Sculpture. Catalog]. Moscow: [s.n.].
7. Gavrosh, O. (2015) Pershi vistavki zakarpattsiv u Kievi ta Moskvi: shcho zalishilosya za kadrom [The first Transcarpathian exhibitions in Kiev and Moscow: what's left behind]. Ekzil'. 5. pp. 2-4.
8. The State Archives of Transcarpathian Region (DAZO). (1962a) Fund 1544. List 1. File 120. Ark. 3-7.
9. The State Archives of Transcarpathian Region (DAZO). (1962b) Fund 1544. List 1. File 269. Ark. 1-28.
10. The State Archives of Transcarpathian Region (DAZO). (1968) Fund 1544. List 1. File 187. Ark. 1-38.
11. The State Archives of Transcarpathian Region (DAZO). (1956) Fund R-1544. List 1. File 69. Ark. 1-175.
12. Izvorin, A. (1942) Suchasne rus'ke khudozhniki [Modern Rusin painters]. Zorya - Hajnal. 2(3-4). pp. 387-415.
13. Zozulyak, O. (1974) Chudova vistavka [Wonderful exhibition]. Nove zhittya. 6. pp. 6.
14. Anon. (1973) Zoltan Sholtes. Al'bom [Zoltan Sholtes. Album]. Kyiv: Mistet-stvo.
15. Myasishcheva, O. (1987) Andriy Kotska. Zhittya i tvorchist' maystra [Andriy Kotska. The life and work of the master]. In: Erfan, F., Myasishcheva, O. et al. (eds) Andriy Kotska 1911-1987 [Andriy Kotska. 1911-1987]. Uzhhorod: Patent.
16. Nebesnik, I. (2007) AdalbertErdeli [Adalbert Erdeli]. Lviv: Vidavnitstvo Ms.
17. Nebesnik, I. (2005) Tvorchist'vidatnikh khudozhnikivZakarpattya [Works of famous painters Transcarpathia]. Uzhhorod: Vid-vo V. Padyaka.
18. Ostrovsky, G. (1974) Obrazotvorche mistetstvo Zakarpattya [The fine art of Transcarpathia]. Kyiv: Mistetstvo.
19. Ostrovsky, G. (1992) Tvorets'nezbagnenno prekrasnogo svitu [Creator of an incomprehensibly beautiful world]. Uzhhorod: Karpati. pp. 5-10.
20. Anon. (1961) Personal'na vistavka tvoriv khudozhnika Z.I. Sholtesa [Z.I. Sholtes personal exhibition]. Uzhhorod: Zakarpats'ka oblasna drukarnya.
21. Moshay, Yu. (ed.) (1989) Personal'na vistavka tvoriv zasluzhenogo khudozhnika URSR Zoltana Sholtesa [Personal exhibition of Honored Artist of the Ukrainian SSR Zoltan Sholtes]. Uzhhorod: Karpati.
22. Bikova, G. (1971) Yuvileyna vistavka tvoriv Zoltana Sholtesa, prisvyachena 60-ti richchyu vid dnya narodzhennya khudozhnika. Katalog [Anniversary exhibition of works of Zoltan Sholtes dedicated to the 60th anniversary of the artist's birthday]. Uzhhorod: Zakarpats'ka oblasna kartinna galereya. Zakarpats'ka oblasna drukarnya.
23. Yablonska, T. (2005) Pro sebe [About myself]. Dzerkalo tizhnya. 24th June. [Online] Available from: https://gazeta.dt.ua/SOCIETY/tetyana_yablon-ska_pro_sebe.html (Accessed: 20th October 2019).
24. Anon. (1950) Voblastnaya vystavka rabot khudozhnikovZakarpat'ya, pos-vyashchennaya Vgodovshchine vossoedineniya Zakarpatskoy oblasti s Sovetskoy Ukrainoy i XXIII godovshchine Velikoy Oktyabr'skoy sotsialisticheskoy revolyutsii. Katalog [The Fifth Regional Exhibition of Transcarpathian Artists, dedicated to the 5th anniversary of the reunification of Transcarpathian region with Soviet Ukraine and the 23rd anniversary of the Great October Socialist Revolution]. Uzhhorod: [s.n.].
25. Anon. (1958) IX oblastnaya vystavka rabot khudozhnikov i masterov narodnogo tvorchestva Zakarpat'ya. Katalog [The Ninth Regional Exhibition of Transcarpathian Artists and Masters of Folk Art]. Uzhhorod: [s.n.].
Штець Виктор Алексеевич - кандидат искусствоведения, доцент кафедры дизайна и основ архитектуры Национального университета «Львовская политехника» (Украина).
Штець Вштор Олексшович - кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри дизайну i основ архггектури Нацюнального ушверситету «Львiвська полггехшка» (Украша).
Viktor O. Shtets - Lviv Polytechnic National University (Ukraine).
E-mail: victor.shtets@gmail.com
Мельник Оксана Ярославовна - кандидат искусствоведения, доцент кафедры дизайна и основ архитектуры Национального университета «Львовская политехника» (Украина).
Мельник Оксана Яpoславiвна - кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри дизайну i основ архггектури Нацюнального ушверситету «Львiвська полггехшка» (Украша).
Oksana Ya. Melnyk - Lviv Polytechnic National University (Ukraine).
E-mail: o.melnyk@hotmail.com
