CC BY
17
Орипнальш дослщження . JT—1'I'Jl JslJIJullsl
Original Researches 1нфектологш
УДК 616.98:578.828В1Л:616.36-002-085:615.281.8:612.017]-047.36 DOI: 10.22141/2312-413Х.5.6.2017.122144
Шостакович-КорецькаЛ.Р., Шевченко-Макаренко О.П., Чухалова 1.В., Носенко О.В. ДЗ «Днпропетровська медична академя МОЗ Укра/ни», м. Днпро, Укра/на
Мониторинг терапи в пащенпв з кошфекщею В1Л/ВГС, яК отримують npo^BipycHy терапiю гепатиту С та антиpетpовipyснy теpапiю
For cite: Aktual'naa Infektologia. 2017;5(6):290-292. doi: 10.22141/2312-413x.5.6.2017.122144
Резюме. У cmammi наведено дат лкування 90 na^eHmie з котфекщею В1Л/ВГС, як отримували про-mueipycHe лкування хрошчного вiрусного гепатиту С (ХВГС). Л^вання пег-штерфероном (Peg-IFN) у комбшаци з лжарськими засобами прямо'1 ди, такими як cофоcбyвip таpuбaвipuн, отримували 53 (59 %) пащенти на mлi прийому aнmupempовipycноi терапи (АРТ), iншi хвоpi були на безЫтерферонових схемах терапи. Уpeзyльmami мотторингу терапи з'ясовано, що мали мюце деяж ттерферон- або рибавi-ринзалежш nобiчш ефекти в naцieнmiв, що потребуе мультидисциплщарного тдходу до менеджменту naцieнmiв для своечасно'1 корекцп несприятливих подш, пов'язаних як зi схемою лжування ХВГС, так i з лжарськими взaeмодiямu АРТ. Стшку вipycологiчнy вiдnовiдь (СВВ12) отримали 86 (96,6 %) хворих. Kro40Bi слова: конфекщя В1Л/ВГС; npоmuвipycнa тератя; aнmupempовipycнa тератя
Вступ
Кошфекщя В1Л/ВГС е досить поширеною серед людей, яы живуть i3 В1Л. Так, наприклад, у 2015 рощ в Украш серед уперше виявлених хворих на В1Л-шфекцш HCV-шфекцш мали близько 36 % пащентав, а у 2016 рощ офщшно було зареестровано 29 980 ошб з кошфекщею В1Л/ВГС [1]. Лшування пащенпв i3 кошфекщею В1Л/ВГС, як i рашше, залишаеться склад-ним питанням в Украшь HCV-iнфекцiя негативно впливае на переби В1Л-шфекцй, прискорюе зниження рiвня CD4+-клiтин, пiдвищуе ризик летальност вна-слiдок прогресування стадiй ВШ-шфекци та розвитку СН1Ду. Сама пандемiя гемоконтактних вiрусних гепа-титiв за ыльыстю iнфiкованих у 4—5 разiв перевищуе поширенiсть ВШ-шфекци у свт [2]. Також соцiальнi ризики поширення хвороби ускладнюються тим, що на сьогодш ми не маемо специфiчно! профiлактики гепатиту С та ВШ-шфекци. Перебiг HCV-шфекцй, як i рашше, мае приховану клiнiчну картину без гостро!, яскраво! симптоматики та виявляеться вже на бтьш пiзнiх, хрошчних стадiях хвороби, що утруднюе свое-часне призначення необхiдного лiкування хворому та негативно впливае на прогноз i наслщки хвороби [3]. Тож прихований переби HCV-шфекцй сприяе подаль-шому поширенню хвороби та спричинюе прихований епiдемiчний процес.
Завдяки прориву в лшуванш хронiчного вiрусного гепатиту С (ХВГС), появi нових противiрусних препа-ратiв прямо! дл хворi отримали можливiсть повнiстю вилiкувати HCV-iнфекцiю. Але зараз, у перехiдний перюд, застосовуються новi й старi схеми лшування, оскiльки безiнтерферонова терапiя ще недоступна всiм хворим через високу варпсть [4]. Оскiльки Укра-1на належить до кра!н iз високим рiвнем поширення ХВГС та обмеженими ресурсами, в Укра!ш ще засто-совують схеми, що мiстять пег-штерферон у комбша-цГ1 з лшарськими засобами прямо! дл, такими як со-фосбувiр [5].
Мета дослщження: провести монiторинг противь русно! терапи хрошчного вiрусного гепатиту С у хворих iз коiнфекцieю В1Л/ВГС, яы перебували пiд наглядом у КЗ «Дншропетровський обласний центр з профилактики та боротьби зi СН1Дом».
Матерiали та методи
У дослщженш проведено ретроспективний аналiз та мониторинг лiкування 90 пацieнтiв з кошфекщею В1Л/ВГС, як отримували лiкування хрошчного вiрус-ного гепатиту С. Пащенти були розподiленi за статтю та вшом (рис. 1).
Як видно з рис. 1, хворi розподтились таким чином: чоловiки — 60 (67,7 %), жшки — 30 (33,3 %). Се-
© «Актуальна шфектолопя», 2017 © «Actual Infectology», 2017
© Видавець Заславський О.Ю., 2017 © Publisher Zaslavsky O.Yu., 2017
Для кореспонденцп: Шостакович-Корецька Людмила Ромаывна, доктор медичних наук, професор, ДЗ «Днтропетровська медична академiя МОЗ Укра'ни», вул. Вернадського, 9, м. Днтро, 49044, Укра'на; e-mail: [email protected]
For correspondence: Lyudmila Shostakovych-Koretskaya, MD, PhD, Professor, State Institution "Dnipropetrovsk Medical Academy of Ministry of Health of Ukraine", Vernadsky st., 9, Dnipro, 49044, Ukraine; e-mail: [email protected]
290
Aktual'naa Infektologia, р-ISSN 2312-413X, е-ISSN 2312-4148
Vol. 5, No. 7, 2017
Орипнальш дослiдження / Original Researches
реднш BiK (М ± SD) становив 42,04 ± 6,10 року. Близь-ко половини хворих (55 %) були у вшэвому дiапазонi 40—49 роив, i 49 % хворих мали помiрний рiвень фь брозу (рис. 2). Зокрема, фiброз F1 мали 10 пащенпв (11,11 %); F2 — 44 пащенти (48,89 %); F3 — 32 пащенти (35,56 %); F4 — 4 пащенти (4,44 %).
За генотипом HCV хворi розподтились таким чином (рис. 3): 1-й генотип — 51 (56,67 %); 2-й генотип — 3 (3,33 %); 3-й генотип — 36 (40 %) хворих та кошфекщя В + С була у 2 пащенпв (2,2 %). HCV-PHK наванта-ження > 106 МО/мл було в 38 пащентав (42,22 %).
Л^вання гепатиту С було призначене 92,22 % на-!вних пащентав (83 хвор^. У 85 (94,4 %) пащентав ль кування гепатиту С проводилось на тш прийому ан-тиретровiрусно! терапи (АРТ). У вшх пацiентiв рiвень В1Л-РНК був на рiвнi < 40 котй/мл. Хворi були 3i ста-дiею А та В (за CDC). Туберкульоз в анамнезi перенесли 20 ошб (30,3 %). Кiлькiсть CD4+ > 200 клгган/мкл — у
1; 1 % 1; 1 %
Чоловки
Жшки
20-29 ■ 30-39 40-49 ■ 50-59 ■ > 60
Рисунок 1. Розподл хворих i3 ^нфек^ею В1Л/ВГС за статтю та вком
Рисунок 2. Р'вень ф'брозу в дослдних хворих
42 (46,6 %) i > 500 клггин/мкл — у 48 (53,3 %) пащенпв. Також у хворих проводився мониторинг загальнокль шчних та 6юхГмГчних показникiв кров^ враховувались наявнiсть анеми, змши печiнкового комплексу й шш1 несприятливi поди або по6Гчш явища. Проводилось опитування хворих у виглядГ анкетування для ощнки тривоги, депреси. Була використана адаптована госш-тальна шкала тривоги й депреси (HADS) (Zigmond and Snaith, 1983). Дослщний iнструмент p < 0,05 було ви-значено як статистично значимий.
ХворГ отримували противГрусну терапiю ВГС Гз за-стосуванням препарат прямо! дГ1 та штерферошв. Схеми терапи призначались зггдно з протоколами та рекомендацГями залежно вГд генотипу HCV. Розпод1л хворих у групах залежно вГд схеми терапи поданий на рис. 4.
Як видно з рис. 4, так! схеми призначались хво-рим протягом 12 або 24 тижшв: SOF + Peg-IFN + RBV12W — 53 (59 %); SOF + DCV12W — 18 (20 %); SOF + RBV24W — 8 (9 %); SOF + RBV12W — 2 (2 %); SOF + DCV + RBV12W — 6 (7 %); SOF + DCV + RBV24W — 1 (1 %); SOF/LDV + RBV12W — 1 (1 %); SOF/LDV12W — 1 (1 %). Пащентам, яы отримували АРТ, корегували дози противГрусно! терапи, врахову-кш взаемодш лтв. При призначенш рибавiрину ази-дотимГдин замiнювали на тенофовiр або абакавiр перед початком терапи. З використанням ефавiренцу доза даклатасвiру зб1льшувалася до 90 мг.
Результати та обговорення
Анaлiз отриманих даних показав, що застосування схем, що мютять пег-iнтерферон у комбшащ! з лшар-ськими засобами прямо! да, виявилось ефективним по-рГвняно з попереднiми дослщженнями, у яких застосо-вувались лише пепльований штерферон та рибaвiрин. Один пaцiент припинив лкування через низьку при-хильнють, три пaцiенти мали рецидив на 12-му тижш
1; 1 % 1; 1 %
1 1 W
6; 7 % ^^ 2; 2 %
I SOF + Peg-IFN + RBV12W SOF + RBV24W SOF + DCV + RBV12W SOF/LDV + RBV12W
SOF + DCV12W SOF + RBV12W SOF + DCV + RBV24W SOF/LDV12W
Рисунок 3. Розподл хворих за генотипом HCV
Рисунок 4. Схеми терапи вiрусного гепатиту С, призначен хворим Прим'пка: SOF — софосбувiр; Peg-IFN — пегльова-ний нтерферон; RBV — рибавiрин; LDV — ледипас-вiр; DCV — даклатосв'1р; W — тиждень.
Vol. 5, No. 7, 2017
http://ai.zaslavsky.com.ua
291
Орипнальш досл^ження / Original Researches
тсля закшчення лiкування. Отже, загалом стшку Bipy-сологiчнy вiдповiдь (СВВ12) мали 86 (96,6 %) хворих.
Також аналiз показав наявнють деяких no6i4H^ явищ у дослiднiй rpyni пащенпв, що залежали вiд схеми терапй'. Так, у ходi л^вання пацiенти, якi отримували pибавipин або пег-iнтеpфеpон, мали таи по-бiчнi реакцй': анемiя — 46 (51,1 %), нейтропешя — 11 (12,2 %).
При ощнщ за госттальною шкалою тривоги та депресй' в динамiцi виявилось, що на початку терапй серед хворих, яы отримували пег-штерферон, легкий стyпiнь тривоги через два мюящ лiкyвання фшсувався в 50 осiб (55,5 %), а субклМчна депpесiя рееструвалась у 13 (14,4 %) хворих. У pазi необхщносп проводилась коpекцiя л^вання. Пацiенти були консyльтованi психiатpом та отримували необхщне лiкyвання, вклю-чаючи за необхiдностi застосування тpициклiчних ан-тидепpесантiв на короткий час. Iншi побiчнi ефекти спостеpiгалися в 5—10 % пащентав: нудота, дратавли-вють, мiалгiя, сyхiсть шири, порушення сну. Уш описа-нi побiчнi ефекти були переважно м'якими, тдлягали корегуванню й не потребували припинення терапй'.
Висновки
Результати показали, що один пащент припинив л^вання через низьку прихильнють, СВВ12 мали 86 (96,6 %) хворих iз коiнфекцiею В1Л/ВГС. Незважаю-чи на бiльш короткий курс лшування при пpизначеннi препаратав прямо! дй' для лiкyвання ХВГС, продовжен-ня застосування у схемах пепльованого iнтеpфеpонy та pибавipинy в пащенпв iз коiнфекцiею В1Л/ВГС при-
зводить до небезпеки виникнення деяких штерферон-або рибавiринзалежних побiчних ефекпв у пацieнтiв. Тому потрiбен мультидисциплшарний пiдхiд до веден-ня пащенпв для своечасно! корекци' несприятливих подш, що пов'язанi як i3 схемою л^вання ХВГС, так i з лшарськими взаeмодiями АРТ
Конфлшт штереив. Автори заявляють про вщсут-нiсть конфлiкту iнтересiв при пiдготовцi дано! статл.
References
1. Holubovska OA, Vysotska OI, Bezrodna ОУ. The role of primary health care to patients with hemocontact infections (HIV infection and viral hepatitis B and C). Infectious diseases. 2017;1(87):5-8. (in Ukrainian).
2. Shkurba A, Sukach M, Davidenko A. Role of ultrasound diagnostics of liver injury in patients, coinfected with HIV/tuberculosis/chronic hepatitis C. Clinical infectology and parasitology. 2016;5(3):313-319. (in Russian).
3. Koval T, Dubinskaya G, Sizova L. Prognosis of rapidly progressive hepatic fibrosis in HIV-infected patients with chronic hepatitis C. Clinical infectology and parasitology. 2017;6(3):344-354. (in Russian).
4. Moroz LV, Antonyak SM, Androsova OS. The effectiveness of antiviral therapy for chronic hepatitis C in HCV/HIV coinfected patients. Gepatologia. 2017;1(35):15-21. (in Ukrainian).
5. Golubovska O. Some problematic issues of hepatitis C treatment in Ukraine. Clinical infectology and parasitology. 2016;5(2):212-215. (in Russian).
Отримано 03.10.2017 ■
Шостакович-КорецкаяЛ.Р., Шевченко-Макаренко О.П., Чухалова И.В., Носенко О.В. ГУ «Днепропетровская медицинская академия МЗ Украины», г. Днепр, Украина
Мониторинг терапии у пациентов с коинфекцией ВИЧ/ВГС, получающих противовирусную терапию гепатита С и антиретровирусную терапию
Резюме. В статье приведены данные лечения 90 пациентов с коинфекцией ВИЧ/ВГС, получавших противовирусное лечение хронического вирусного гепатита С (ХВГС). Лечение пег-интерфероном в комбинации с препаратами прямого действия, такими как софосбувир и рибавирин, получали 53 (59 %) пациента на фоне приема антиретрови-русной терапии (АРТ), остальные больные были на безын-терфероновых схемах терапии. В результате мониторинга терапии установлено, что имели место некоторые интер-
ферон- или рибавиринзависимые побочные эффекты у пациентов, что требует мультидисциплинарного подхода к менеджменту пациентов для своевременной коррекции неблагоприятных событий, связанных как со схемой лечения ХВГС, так и с лекарственными взаимодействиями АРТ. Стойкий вирусологический ответ (СВВ12) получили 86 (96,6 %) больных.
Ключевые слова: коинфекция ВИЧ/ВГС; противовирусная терапия; антиретровирусная терапия
L.R. Shostakovych-Koretskaya, O.P. Shevchenko-Makarenko, I.V. Chuhalova, O.V. Nosenko State Institution "Dnipropetrovsk Medical Academy of Ministry of Health of Ukraine", Dnipro, Ukraine
Monitoring of therapy in patients with HIV/HCV co-infection who receive antiviral therapy against hepatitis C and antiretroviral therapy
Abstract. The article presents data on the treatment of 90 patients with HIV/HCV (human immunodeficiency virus/hepatitis C virus) co-infection who received antiviral treatment against chronic viral hepatitis C (HVHC). Treatment using peginterferon in combination with direct acting drugs such as sofosbuvir and ribavirin was administered to 53 (59 %) patients on the background of antiretroviral therapy (ART), and other patients received non-interferon therapy. As a result of therapy monitoring,
it has been found that some interferon- or ribavirin-dependent side effects occurred that required multi-disciplinary approach to patients' management for timely correction of adverse events associated with both treatment regimen in HVHC and drug interactions in ART. Sustained virologic response (SVR12) was obtained in 86 (96.6 %) patients.
Keywords: HIV/HCV co-infection; antiviral therapy; antiretro-viral therapy
292
Aktual'naâ Infektologiâ, p-ISSN 2312-413X, е-ISSN 2312-4148
Vol. 5, No. 7, 2017
