CC BY
15ТОВ «Видавництво «Аспект-Пол^аф», 2008. -588 с.: ш.
3. Low-complexity range and angle two-dimensional gold-MUSIC for multi-carrier frequency MIMO radar / [X. Mengying, S. Weimin, G. Hong, D. Zheng, L. Wenjuan, Y. Jianchao] // Electronics Letters. - 2018.
- Vol. 54, № 18. - P. 1088-1089.
4. Houcem G. Direction-finding arrays of directional sensors for randomly located sources / G. Houcem, P. D. Jean, M. J. Larsys Sergio // IEEE Transactions on Aerospace and Electronic Systems. - 2016.
- Vol. 52, № 4. - P. 1995-2003.
5. Long baseline direction finding and localization algorithms for noise radiation source / [Y. Jian, C. Wangjie, L. Lei, N. Xiaokang] // Signal Processing: 12th International Conference ICSP-2014, Hangzhou, 19-23 October, 2014: proceedings. - Mengqi Zhou, 2014. - P. 52-57.
6. Ципоренко В.В. Безпошуковий цифровий метод спектрального кореляцшно-штерферомет-ричного радюпеленгування з подвшним кореляцш-ним обробленням / В.В. Ципоренко // Всеукрашсь-кий мiжвiдомчий науково-техшчний збiрник «Радютехшка». - № 167. - 2011. - С 73-77.
7. Ципоренко В.В. Безпошуковий цифровий метод спектрального дисперсшно-кореляцшного радюпеленгування для велико1 антенно1 бази / В.В. Ципоренко // Вюник Нацюнального техшчного
ушверситету Украши „Кшвський полгтехшчний ш-ститут" / CepiH: Радютехшка. Радюапаратуробуду-вання. - Кшв: НТУУ „КП1". - 2012. - № 50. - С. 6674.
8. Ципоренко В.В. Розробка критерiя ефектив-ностi кореляцiйно-iнтерферометричних радюпе-ленгaторiв / В.В. Ципоренко, В.Г. Ципоренко // Sciences of Europe. - 2021. - Vol 1, №66 (66). - Р. 5864.
9. Ципоренко В.В. Безпошуковий цифровий метод кореляцшно-штерферометричного пеленгу-вання з реконструюванням просторового аналгтич-ного сигналу / В.В. Ципоренко // Вюник Нацюнального техшчного ушверситету Украши «Кшвський полгтехшчний шститут». Сер. Радютехшка. Радюапаратуробудування. - 2012. - № 48. - С. 7584.
10. Tsyporenko V. V. Development of direct method of direction finding with two-dimensional correlative processing of spatial signal / V. V. Tsyporenko, V. G. Tsyporenko // EasternEuropean Journal of Enterprise Technologies. Information and controlling system. - 2016. - Vol 6, №9(84). - Р. 63-70.
11. Proakis J.G. Digital Signal Processing, Principles, Algorithms, and Applications, 4th Edition / J. G. Proakis, D. G. Manolakis. - New Jersey: Prentice-Hall, Inc. Upper Saddle River, NJ, USA, 2006. - 1077 p.
МОН1ТОРИНГ ТА ОСОБЛИВОСТ1 Г1ДРОГЕОЛОГ1ЧНИХ ТА Г1ДРОЛОГ1ЧНИХ УМОВ ШАЦЬКОГО ПООЗЕР'Я В СУЧАСНИХ КЛ1МАТИЧНИХ УМОВАХ
Яцюк М.В.,
1нститут водних проблем I мелюрацИ НААН, к.геогр.н.
Сидоренко О.О.,
1нститут водних проблем I мелюрацИ НААН, к.с.-г.н., с.н.с.
Цветова О.В.,
1нститут водних проблем I мелюрацИ НААН, к.т.н., с.н.с.
Тураева О.В.
1нститут водних проблем I мелгорацИ НААН, пров. 1нж.
Кшв
MONITORING AND FEATURES OF HYDROGEOLOGICAL AND HYDROLOGICAL CONDITIONS OF SHATSKY LAKES IN MODERN CLIMATE CONDITIONS
Yatsiuk M.,
Institute of Water Problems and Land Reclamation, Ph.D in geographical sciences
Sydorenko O.,
Institute of Water Problems and Land Reclamation, Ph.D in agricultural sciences, Senior Research Associate
Tsvyetova O.,
Institute of Water Problems and Land Reclamation, Ph.D in Technical Science, Senior Research Associate
Turaieva O.
Institute of Water Problems and Land Reclamation, Lead Engineer
Kiev
АНОТАЦ1Я
Наведено особливосп пдрогеолопчних i пдролопчних умов Шацького поозер'я. Визначено, що пд-ролопчною особливютю територп Шацького НПП е тюний гiдравлiчний та динамiчний взаемозв'язок во-доносних горизонпв, яш не мають чггко вираженого водотривкого шару. Доведено, що основними скла-довими поповнення водного балансу озер е атмосферш опади, нашрне живлення та припк з прилеглих
територш. Визначено, що для покращення водозабезпеченостi територй' Шацького поозер'я необидна розро-бка та реалзащя комплексних пiдходiв i заходiв оптишзацп водокористування, запобiгання та мшшзацп мож-ливого впливу шюдливо! дй' вод i посух, збереження i вщтворення водних ресурсiв, покращення якостi води, забезпечення сталого використання та розвитку об'eктiв природно-заповвдного фонду.
ABSTRACT
Features of hydrogeological and hydrological conditions of Shatsk lake are given. It is determined that the hydrological feature of the territory of Shatsk NNP is the close hydraulic and dynamic relationship of aquifers, which do not have a clear waterproof layer. It is proved that the main components of replenishment of the water balance of lakes are precipitation, pressure supply and inflow from the adjacent territories. It is determined that in order to improve the water supply of the Shatsk Lake District it is necessary to develop and implement integrated approaches and measures to optimize water use, prevent and minimize the possible impact of water and drought, preserve and reproduce water resources, improve water quality, ensure sustainable use and development. objects of the nature reserve fund.
Ключовi слова: водний баланс, змши кшмату, рiвнi грунтових вод, Шацьке поозер'я.
Keywords: water balance, climate change, groundwater levels, Shatsk lake.
Постановка проблеми. Шацьш озера - група iз 23 озер у швшчно-захвднш частиш Шацького району Волинсько! обласп, у межирiччi Прип'яп й Захвдного Бугу, поблизу смт Шацьк. Поверхнев^ грунтовi i шдземш води тут псно взаемопов'язаш i
Для охорони рщшсних природних комплекав у райош Шацьких озер у 1983 р. створено Шацький нацiональний природний парк (площа 32 500 га). За характером озерного комплексу, розташованого на Головному Свропейському вододш, територiя парку не мае аналопв в Украшг Рiзке обмiлiння оз.
вплив на них в тш або шшш частинi викликае змiну в водоноснш системi в цiлому, i, через не!, в пов'язаних з нею елементах природного середо-вища (рисунок 1).
Свггязь в 2019 рощ, невизначенють впливу антропогенного чинника на цей процес, зумовили вико-нання водобалансових розрахункiв озера i прилег-лих територiй за даними постшно дiючого пдроме-теоролопчного i гiдрогеологiчного монiторингу за увесь перюд спостережень з 1970 по 2020 рр.
Умовн позначки:
основний напрямок руху нап/рних вод напрямок руху грунтових вод поширенння локального водотриву
, вдсутнсть зони кольматацп верхньоУ крейди
длянка в/дсутностi грунтових вод
контур поширення водоносного горизонту
<£> спостережн свердловини IBÜiM НААН. Цифри б/'ля свердловини: чисельник - номер свердловини, знаменник - абсолютна в/дм/'тка свердловини, м
Рисунок 1 - Пдродинамтна карта Шацького поозер 'я
Основою системи одержання необхвдно! шфо-рмаци е регюнальна мережа режимних спостереж-них свердловин та водом1рних постш, як1 дають вь домосп про режим грунтових, напрних 1 поверхне-вих вод. З огляду на характер багатор1чного режиму озера 1 пов'язаних з ним тдземних вод прилеглих територш 1 складових !х водного балансу, можна вщмггити, що аномал1я 2019 року не е винятковою. Под1бш зниження р1вня озера, коли вш виходив за меж1 вщмггки 163 м вщбувалися 1 в попередш роки, але не мали такого сустльного, наукового 1 соща-льно-економ1чного резонансу.
Головним джерелом надходження води в рь чки, озера, щдземт та грунтов! води дослщжувано! територп е атмосферш опади (дощ, сшг) та част-кове розвантаження вод мергельно-крейдяних го-ризонпв. В останш роки зафжсована тенденщя зна-чних перепад1в шлькосп опад1в по мюяцях протя-гом року. Окр1м того, е ряд чиннишв, як1 викликають певну стурбовашсть через щдвищення штенсивносп експлуатацп напрних щдземних вод крейди, масштабного змшення умов живлення грунтового водоносного горизонту (штенсивне прива-тне с/г використання прилеглих до озера земель), чого не було ранше 1, зокрема, продовження розро-бки Хотиславського кар'еру буд1вельних матер1а-л1в з потужним водоввдливом щдземних вод.
Аналiз останнiх дослiджень та публжацш. За результатами наукових дослвджень 1нституту во-дних проблем 1 мелюраци НААН, Шацького нащо-нального природного парку, Схвдноевропейського нащонального ушверситету 1меш Лес Украшки, Нащонального ушверситету водного господарства та природокористування, Льв1вського нащональ-ного ушверситету 1меш 1вана Франка, Ф1зико-меха-шчного шституту 1меш Г.В. Карпенка 1 ш. визна-чено ряд причин зменшення водозабезпечення Ша-цького поозер'я [1, 4-13].
На територп Шацького НПП 1нститутом пдро-техшки та мелюраци НААН (тепер 1нститут водних проблем 1 мелюрацп НААН (1ВШМ)) 1 Шацьким НПП з 1972 рощ закладено мошгорингову мережу спостережних свердловин для визначення режиму поверхневих 1 тдземних вод. Анал1зуючи сучасний
геолого-пдрогеолопчний 1 пдролопчний стан територп, необхвдно ввдзначити, що на фош глобального потеплшня спостер1гаеться р1зке зниження рь вшв води грунтового 1 нап1рного горизонпв, а, в1д-поввдно, 1 зниження р1вшв води у вах поверхневих водотоках дослщжуваного регюну, у тому числ1 1 озер1 Свиязь.
Мета дослщжень - дослвдити сучасний стан та особливосл формування пдролопчних та пдро-геолопчних умов Шацького поозер'я, проанал1зу-вати основш причини коливання р1вшв природних вод.
Результати дослiдження та Ух обговорення.
Проведен дослщження сввдчать про те, що на формування водообмшу фактично впливають як кл1ма-тичш, так 1 техногенш чинники, одним з головних яких е експлуатащя Хотиславського кар'еру. Проведений розрахунок водного балансу в цьому рай-ош показав, що поповнення озер ввдбуваеться як за рахунок натрних вод, так 1 ввд надходження в них атмосферних опад1в.
Незважаючи на те, що у 2020 р. р1чна к1льк1сть атмосферних опад1в на 63 мм перевищила норму, в озерах р1вень води залишався низьким. Досль дження р1вневого режиму грунтових та натрних вод по юнуючих свердловинах та колодязях показав, що на той перюд р1вш дещо щдвищилися порь вняно з 2015-2019 рр., що пов'язано 1з ктматич-ними факторами - значною кшьшстю опад1в у 2020 р., тобто умови недостатнього зволоження змши-лись на умови перезволоження. Режим р1вшв грунтових вод на територп Шацького поозер'я мае пряму залежтсть ввд опад1в та температури повь тря.
На д1лянках мюцевих вододшьних простор1в п'езометричш р1вш знаходяться нижче р1вшв грунтових вод, з боку яких йде постшне тдживлення з нап1рного горизонту. Анал1зуючи сучасний гео-лого-пдрогеолопчний 1 пдролопчний стан територп необхщно ввдзначити, що в 2020 р. спостерта-еться деяке тдвищення р1вшв грунтових вод, порь вняно з 2015-2016 рр., коли спостерп-алося зниження р1вшв грунтового 1 нап1рного горизонпв, а, в1дпов1дно, 1 зниження р1вшв води у вах поверхневих водотоках, в т.ч. 1 колодязях (таблиця 1-3).
Taблиця 1
Рiвнi гpyнтовиx вод по cпоcтepeжнiй мepeжi колодязiв в мeжeнний пepiод 1992-2016 p. тa 2020 p.
Hомep коло-дязiв Мicцe вiдбоpy Дaтa вiдбоpy
08.1992 12. 2010 07. 2013 11. 2013 07.2014 07. 2015 11. 2015 0б.201б 08.201б 0б. 2020 10. 2020
РГВ, м
2 c. Гyтa, вул. Пpилicнa 2,12 0,80 1,19 1,05 1,14 1,27 1,17 1,00 1,30 1,30 0,74
4 c. Typ, ra тe-pитоpiï ^pRra i бiля школи 5,40 4,40 4,78 4,б8 4,б4 5,01 4,бб 4,б0 3,20
б c. Гyтa, вул. Бiлоpycькa 1,0 1,51 1,92 1,85 2,10 2,34 1,97 2,3б 1,93 1,48
l cмт Зaболоття, вул. Мщге-вичa 0,2б 0,9б 0,9б 1,01 1,13 0,99 1,05 1,53 1,10 0,б2
9 cмт Зaболоття, вул. Хмeльни-цького 0,51 0,94 0,83 1,10 1,02 0,95 0,99 1,40 0,5 0,51
Кшькють опaдiв, мм в мicяць 18,9 53,8 48,4 3,7 б1 253,1 б0,1
Хочa коливaння вiдбyвaютьcя ceзонно, crocre-piгaeтьcя зaлeжнicть коливaнь piвнiв нaпipниx вод i вщ тeмпepaтypи повiтpя, i вiд aтмоcфepниx опaдiв з дeяким зaпiзнeнням до пiвpокy. У 2020 p. piвнi rpy-нтовиx вод пiднялиcя близько до повepxнi, почaли
витpaчaтиcя га повepxнeвий cтiк i зaболочyвaння. Hamp^ живлeння 6уло поcтiйним i витpaчaлоcя, пepeвaжно, нa пiдживлeння гpyнтовиx вод i, чacт-ково, повepxнeвий стж (100 % y cyмi).
Taблиця 2
Рiвнi пiдзeмниx вод по cпоcтepeжниx cвepдловинax
Hомep cвep-дловин Mic^ вщ-боpy Дaтa вiдбоpy
12. 2010 07. 2013 07. 2014 12. 2014 07. 2015 11. 2015 0б. 201б 08. 201б 0б. 2020 10. 2020
РГВ, м
ев.15 c. Гута, вул. Бiлоpycькa 1,98 1,42 2,б3 (cyxa) 2,1б 2,11 2,10 2,03 2,34 1,94 1,72
cв.15a c. Гута, вул. Бiлоpycькa 0,99 0,08 1,13 1,18 1,35 1,29 1,29 1,55 1,37 1,08
ев.7 c. Typ 0,27 0,02 0,05 0,18 0,90 0 0,10 0,95 0,1 0,05
cв.7a c. Typ 0,07 0 +0,04 +0,03 0,07 +0,02 +0,03 0,05 +0,05 caмовил.
Кiлькicть отд^, мм в мь еяць 53,8 48,4 55,8 72,5 52,1 51,7 бб,7 57,б 253,1 б0,1
Taблиця 3
Рiвнeвий peжим пiдзeмниx вод пpилeглоï до rap'epy тepитоpiï 3a 2019-2020 pp._
Дaтa вiдбоpy
Свepдловини 2019
I II III IV V VI VII VIII IX X XI XII
РГВ, м
cв. 7 0,13 0,1 0,14 0,17 0,1 0,81 0,92 0,б8 0,8б 0,7б 0,б7 0,17
cв. 7a 0 0 0 0 0 0,09 0,15 0,0б 0,09 0,15 0,09 0
cв 15 1,92 1,57 1,б5 1,85 1,87 2,02 2,19 2,31 2,24 2,25 2,23 2,0б
cв. 15a 1,1б 0,97 1,5 1,5б 1,21 1,41 1,54 1,57 1,5б 1,51 1,47 1,37
2020
Свepдловини I II III IV V VI VII VIII IX X
РГВ, м
cв. 7 0,14 0,11 0,13 0,15 0,10 0,11 0,07 0,12 0,09 0,07
cв. 7a 0 0 0 0 0 0 0,0 0,0 0,0 0,0
cв 15 1,91 1,81 1,80 1,81 1,89 1,97 1,б4 1,75 1,52 1,49
cв. 15a 1,30 1,24 1,19 1,2б 1,2б 1,38 1,12 1,23 1,19 1,12
Анaлiзуючи графши рiвнiв (рисунки 2-5), ба-чимо, що рaнiше, в менш мaловоднi роки (1993-98 рр., 504-297 мм або 85,1-101,3 % ввд норми) i до ро-зробки кар'еру змiни рiвнiв гармошчт кiлькостi опaдiв. Основна дiлянкa живлення нaпiрного водоносного горизонту розмщена в межах Волинсько! височини. Починаючи з 2012 р. вiдмiчaються хао-тичнi коливання рiвнiв, якi неможна прямолiнiйно зв'язати iз кiлькiстю опащв, вiд 561,7 мм до 692,4
0,5 0,2 -0,1 -0,4 -0,7 -1 -1,3 -1,6 -1,9 -2,2 -2,5
мм, або 95,3 % до 117,6 % ввд норми i лише у 2015 i 2016 рр. з шльшстю опащв в 473,1 мм, або 80,3 % ввд норми i 520 мм (до жовтня) можна пов'язати помине зниження рiвнiв у свердловинах. Тип води змшився з пдрокарбонатного мaгнiево-кaльцiевого на гiдрокaрбонaтно-кaльцiевий. Це дае можливють стверджувати, що клiмaтичний чинник е визначаль-ним у формуванш водного режиму, не можна не ввдмиити ди антропогенних фaкторiв.
0100
РГВ, м
7
7а
15
-е—15а
Рисунок 2 - Графжи коливань pieHie тдземних вод у свердловинах 7 i 15 (грунтовi) та 7а i 15а (HanipHi)
163,0 162,0 161,0 160,0 159,0 158,0 157,0 156,0
Опади,
мм 400,0
300,0
200,0
100,0
0,0
абс. вщмгтка поверхн землi -161,87 м
абс. вiдмiтка noBepxHi землi --^-^156,11 м
7а ж 15а
300
0
Рисунок 3 - Графж коливань piвнiв крейдяного водоносного горизонту
157,0
Опади, мм 1
350,0
300,0
250,0
200,0
150,0
100,0
50,0
0,0
7
7а
Рисунок 4 - Графж коливань рiвнiв в кущi свердловин 7 i 7а (оз. Турське)
ОмамД159,5 мм
400,0 300,0 200,0 100,0 0,0
абс. вщмпка поверхн землi -^ 161,87 м
Рисунок 5 - Графж коливань рiвнiв в кущi свердловин 15 i 15а
Режимними спостереженнями починаючи з 2014 р. зафжсована тенденщя до зб№шення ампль туди коливань рiвнiв напiрних вод, зменшення на-порiв у свердловинах та зниження рiвнiв у лтгнш перiод, що вказуе на штенсифшацш використання напiрного водоносного горизонту. Одночасно зрос-тае частка витрат води iз озер на пвдживлення грун-тових вод. Це обумовлено значним зниженням рiв-нiв грунтових вод, яке ввдбуваеться як внаслвдок зменшення !х атмосферного живлення, так i через неефективну роботу наявних осушувальних систем, як1 через неспроможшсть виконувати функцш шдпору, посилюють процеси зниження рiвнiв грунтових вод шляхом виконання функцп дренування в
умовах, коли процеси дренування е протипоказа-ними з точки зору мiнiмiзацil впливу на зниження рiвнiв води в озерах.
Витрати грунтового потоку за останш роки мо-жна назвати аномальними, спричиненими несприя-тливою комбшащею природних факторiв. Якщо така тенденцiя збережеться, то слщ очiкувати, що система буде балансуватися на нових абсолютних рiвнях шдземного потоку ^ вiдповiдно, пов'язаних з ним озер. Важливою особливiстю у водному бала-нсi озер територп Шацького нацiонального природного парку е те, що вони пов'язаш мгж собою каналами перерозподiлу стоку, яш створювалися впродовж тривалого перюду i як1 на даний час за-безпечують неконтрольоване перетiкання значно! кiлькостi водних ресурсiв як в межах територп, так
156,5
156,0
155,5
за И меж1. Озера Люцимер 1 Кримно, що входять до транзитно! водно! системи, яка пов'язуе в природ-них умовах верх1в'я р1чок Прип'ять 1 Рита, характе-ризуються найб1льшою динашкою режиму та ште-нсившстю водообмшу.
Негативна д1я змш кл1мату окр1м прямого впливу, посилюе роль, переважно негативну, !нших чинник1в формування регюнального водного балансу. Пдролопчною особливютю територп Шацького НПП е тюний пдравл1чний та динам1чний вза-емозв'язок водоносних горизонпв, як1 не мають чь тко вираженого водотривкого шару. Така законом1ршсть дае змогу зробити висновок про те,
що порушення хоча б одного компоненту водного режиму спричинюе деформацш режиму i балансу уах складових водно! екосистеми.
За умови збереження темпiв потеплiння, що попршить умови живлення напiрного водоносного горизонту i спричинить зростання втрат натрних вод на живлення грунтових, а також зменшення во-доввдведення (що вже спостертаеться) з кар'еру, з високою вiрогiднiстю можна вiдмiтити зростання впливу розробки Хотиславського кар'еру на режим рiвнiв грунтових та пвдземних вод Шацького поозер'я, осшльки стiк поверхневих та щдземних вод ввдбуваеться, переважно, в його бш (рисунки 6-9).
Рисунок 6 - Схема в1дведення поверхневих вод з територИ' Шацького НПП
Зпдно розрахуншв водного балансу оз. Свь тязь, озеро не е приймачем поверхневого i грунтового стоку (^м атмосферних опадiв), а е природ-ним джерелом розвантаження напiрного водоносного горизонту. За перюд проектування i початку видобутку сировини була виконана серiя прогноз-них оцiнок впливу кар'еру на пвдземну гiдросферу в межах максимально можливих ввдстаней, як1 по-
казали в!ропдшсть потрапляння оз. Св!тязь та ш-ших озер у зону впливу кар'еру при максимальнш глибиш його розробки. Для попередження негативного впливу кар'еру був виконаний пдравл!чний захист тдземного стоку у бж кар'еру з територ!! Укра!ни у вигляд! пост!йно д!ючих шф!льтрацшних канал!в для створення штучного куполу на шляху руху п!дземних вод.
абсол.
17<в0г., м
опад3'0
и, мм
200,0161,0
13у
14у
15у
- озеро Свиязь
169,0
168,0
167,0
166,0
165,0
164,0
162,0
300,0
00,0 1
Ю,0
0,0^9,0
Рисунок 7 - Графши коливань рiвнiв грунтових вод четвертинних вiдкладiв по свердловинах та рiвня
озера Свтязь
абсол.
Рисунок 8 - Графжи коливань рiвнiв грунтових вод четвертинних вiдкладiв по свердловинах 4у, 5у, 6у та
рiвня озера Свiтязь
абсол. вщм м
163,8
Опа ди, мм
300,0 250,0 200,0 150 , 0 100,0 50,0 0,0
Рисунок 9 - Коливання ргвня в озер1 Свтязь за багаторгччя
Висновки та пропозици. Наявтсть вищенаве-дених, суттево значимих за впливом, причин обмь лiння озер Шацько! групи вимагае розробки та реат-заци комплексних пiдходiв i заходiв для розв'язання проблеми стабiлiзацiï процесiв та покращення водоза-безпеченостi територiï' Шацького поозер'я, оптишза-ujï водокористування, запобтання та мiнiмiзацiï мож-ливого впливу шюдливо1 д1г вод i посух, збереження i ввдтворення водних ресурйв, покращення якосп води, забезпечення сталого функцiонування та розви-тку об'екпв природно-заповщного фонду.
Заходами щодо тдтримання рiвнiв озер мо-жуть бути: мiнiмiзацiя або лiквiдацiя штучних i природних виток1в, створення штучних пiдпорiв на водотоках; якщо пiдтвердиться вплив водовщливу з кар'еру Хотиславського, то можна повернути воду перекиданням стоку у русло р. Рита, тим бь льше, що вона в певний перюд повнiстю втрачати-меться на водоввдлив з кар'еру. Розробка кар'еру веде до бшьш штенсивного вiдтоку пiдземних вод з боку Украши у бiк кар'еру, сприяючи вилугову-ванню водовмiщуючих порвд, а також формуванню карсту в них.
Iснуючi загрози стану навколишнього середо-вища в зош впливу Хотиславського кар'еру по-винш бути своечасно виявленi i попереджеш за умови розширення iснуючоï системи мониторингу та органiзацiï постiйних спостережень за його скла-довими.
Л1тература
1. Залеський I.I. Шацьке поозер'я. Геолопчна будова та гiдрогеологiчнi умови. Луцьк: Схщно-европейський нацiональний унiверситет, 2014. т.1.188 с.
2. Клiмат Шацького нацiонального парку/Я. О. Мольчак, Б. П. К^мчук, Ф. П. Тарасюк, Н. А. Тара-сюк. - Луцьк : РВВ «Вежа», 1995. - 146 с.
3. Климат Луцка/под ред. В. Н. Бабиченко, Ф.
B. Зузука. - Л. : Гидрометеоиздат, 1988. - 180 с.
4. Дятел О.О. Режим пвдземних вод у райош можливого впливу кар'еру «Хотиславський» на початок розробки мергельно-крейдяних вiдкладiв /О.О. Дятел, О.В. Цветова, О.В. Тураева. Мелюращя i водне господарство. - Вип. 103. - К., 2016. - С. 84-88.
5. Шацьке поозер'я. Т.1: Геолопчна будова та пдрогеолопчш умови: монографiя /1.1. Залеський, Ф.В. Зузук, В.Г. Мельничук, В.В. Матеюк, Г.1. Бровко. - Луцьк: Схвдноевропейський нац. ун-т iм. Лей Украшки, 2014. - 190 с.
6. Наседшн 1.Ю., Рябцева Г.П. Ощнка еко-лопчно1' та ппешчно1' стiйкостi озер Шацько1' групи за водобалансовими i гiдрохiмiчними показниками //Еколопя, водне господарство та проблеми водних ресурйв захiдного регiону Укра1'ни. - Луцьк: Надстир'я, 1997. - С. 50-58.
7. Залеський I.I., Дятел О.О. Оргашзащя транскордонно1' гiдрорежимноï мереж! в райош Хотиславського кар'еру //Шсник Нащонального ушверситету водного господарства та природоко-ристування. - р!вш: НУВГП, 2014. Випуск 2(66). -
C. 50-58.
8. Сидоренко О.О. пдродишм!чний та пдро-х!м!чний режими природних вод у райош впливу кар'еру «Хотиславський» на початку розробки мер-гельно-крейдових вiдкладiв /О.О. Сидоренко та ш. //в!сник Нацiонального унiверситету водного господарства та природокористування. 2016. Випуск 4. - С. 40-48.
9. Формування режиму природних вод району Шацьких озер в сучасних умовах /за ред. М.1. Рома-щенка, Ю.Й. Бахмачука //К.: Аграрна наука, 2004. -96 с.
10. Цветова О.В. Режим шдземних вод у райош можливого впливу кар'еру «Хотиславський» на початок розробки мергельно-крейдяних вiдкладiв
/О.В. Цветова, О.О. Дятел, О.В. Тураева // Мелюращя i водне господарство. № 103. -К., 2016. - С. 84-88.
11. Рябцева Г.П. Мониторинг бюгенних компонента природних вод Шацького нацюнального природного парку /Г.П. Рябцева, О.В. Цветова, О.В. Тураева, Н.В. Хомик // Науковий вюник Волинсь-кого нацюнального ушверситету iм. Л. Украшки. -Луцьк, 2009. -С. 184-188.
12. Цветова О.В. Вплив розробки кар'еру будiвельних матерiалiв «Хотиславський» (Бшо-русь) на хiмiчний склад природних вод
/О.В. Цветова, О.О. Дятел//Матерiали Всеукра!нсь-ко! науково-практично! конференцп, присвячено! Всесвiтньому дню води «Вода i робочi мюця». -Ки!в: 1ВП1М НААН, 2016. - С. 133-134.
13. Ромащенко М., Яцюк М., Сидоренко О., Нечай О., Воропай Г., Наседшн I., Цветова О., Сайдак Р. Причини обмшння Шацьких озер i шляхи ре-гулювання !х водного балансу // Мелюращя i водне господарство. - 2020. -№8. - С.5-13
