CC BY
14
Отриманi на 0CH0Bi аналiзу стоку тiльки з двох водозборiв результати не дають змогу категорично стверджувати про вщсутшсть стокорегулюваль-ного впливу гiрських лiсiв при формуваннi дощових паводкiв. Даеться взнаки рiзниця в грунтово-геолопчних умовах водозборiв, а також все ж таки вщ-носно висока люистють водозбору р. Славська. Необхiдно також детально проанашзувати таксацiйнi характеристики лiсiв, зокрема 1х вiк, повноту та породний склад. Проте результати дослщжень, зокрема значно бшьший стiк з водозбору р. Рибник, вказують на неправомiрнiсть думки, що на високолюис-тих водозборах завжди формуються меншi паводки.
Л1тература
1. Мережко О.1. Х1мко Р.В. Р1чки Карпат. - Кив, 1999. - С. 124.
2. Кульчицький-Жигайло I.C. Пдролопчна роль лгав Карпат// Ресурси природних вод Карпатського репону. - Льв1в: Льв.ЦНТЕЗ, 2002. - С. 47-51.
3. Олийник В.С. Водорегулирующая роль еловых лесов Украинских Карпат// Лесоведение. - 1985, № 6. - С. 57-63._
УДК 551.482+577.4 (282.243.7) М.В. Корчемлюк1
СЕЗОННА ДИНАМ1КА ПОКАЗНИКА МШЕРАЛ1ЗАЦ11 ВОДИ У МЕЖАХ ВЕРХНЬОГО ПРУТУ
Наведено результати дослщження показника мшерал1заци води в р. Прут вщ ви-току до м. Чершвщ (усереднеш багатор1чш даш). Детально представлеш результати сольового складу води на територп Карпатського нащонального природного парку. Показано залежшсть концентрацп головних юшв у р1чщ вщ й пдролопчного режиму. Ключов1 слова: р. Прут, мшерал1защя води, сезонна динамка.
M. V. Korchemlyuk - Carpathian National Nature Park, Yaremche
Seasonal dynamics of water mineralization indicator in the border
of the upper Prut
The results of the research of indicator of water mineralization in the Prut river from the source to Chernivtsi town have been presented in the given article (lasting many years data have been generalized). The detailed the results of salt contents of the water in the Prut river in the territory of Carpathian National Nature Park have been presented. Keywords: Prut river, water mineralization, seasonal dynamics.
Вступ. Ржа Прут е важливим транскордонним водотоком, що протшае територiею Украши i Молдови. Вона бере початок на швденно-схщному схи-лi гори Говерла на висот 1750 м н.р.м., впадае в р. Дунай з лiвого берега на 164-му кiлометрi вщ гирла. Довжина рiчки 976 км, площа водозбору 27540 км [1]. Верхня частина басейну розмщена в межах Схщних Карпат. Тут проходить формування гiдрохiмiчного складу води в рiчцi, яка е джере-лом водопостачання багатьох населених пунклв, в тому чи^ таких великих мют, як Коломия i Чершвщ.
Постановка проблеми. Показник мшер^заци води характеризуе звичайш властивi водним екосистемам iнгредiенти, концентращя яких може
1 Зав. лаб. аналгг. контролю i мониторингу - КНПП, м. Яремче
Науковий тсиик, 2004, вип. 14.8
змшюватись пiд впливом господарсько! дiяльностi [4]. Цей показник обчис-люють як сумарний вмют всiх виявлених у водi внаслiдок хiмiчного аналiзу мшеральних речовин. Такий вмiст виражають у виглядi суми iонiв у мшгра-
3 • 2+
мах на 1 л (дм ) води. Обчислюють мшерашзащю за сумою катюшв (Ca , Mg2+, K++Na+) та атотв (НСО3-, SO42-, О"). 1х ще називають головними юна-ми. Щ дослiдження викликають цiкавiсть тим, що юнуе група еколопчно! класифжаци якостi поверхневих вод за критерiями сольового складу, тобто, показником мшерашзаци.
Вивчення гiдрохiмiчного складу р. Прут на згаданш вище дiлянцi про-водять державне управлiння охорони навколишнього природного середови-ща в 1вано-Франювськш областi, регiональне вiддiлення Днiстровського ба-сейнового водогосподарського об'еднання та Укра1нський наук0в0"д0слiдний гiдрометеорологiчний iнститут. Проте, щ данi потребують аналiтичного оп-рацювання.
У данш статтi детальнiше придшяеться увага дослщженням, що проводились на територи Карпатського нацiонального природного парку. Ця те-риторiя е фоновою для проведення монiторингових дослiджень щодо вивчення умов формування пдролопчного та гiдрохiмiчного режимiв рiчки, а отри-манi результати е вихщними даними для оцiнки якостi води за критерiями сольового складу.
Завдання: проанашзувати умови формування гiдрохiмiчного стоку рiчки Прут; виявити залежнiсть мiж показником мшер^заци води в р. Прут та 11 гiдрологiчними сезонами.
Основна частина. Рiчка Прут живиться головним чином за рахунок атмосферних опадiв, грунтове живлення е додатковим. Пдролопчний режим 11 дуже складний. Рiчний хiд стоку i рiвнiв характерний рiзкими коливання-ми, частими паводками, як спостерiгаються у вс пори року: навеснi - вщ та-нення снiгу, влiтку i восени - вiд випадання сильних дошдв, взимку - внасль док раптових вщлиг, якi супроводжуються дощами i таненням снiгу.
Рiчний рiвень стоку характеризуеться весняними повенями i серiею лiтнiх дощових паводкiв. Весняна повшь починаеться у перших числах бе-резня. Шдйом проходить штенсивно i у другiй половинi березня настае максимум. Тривалють стану високих вод 1-2 дш, iнодi до 5 днiв. Спад менш ш-тенсивний i продовжуеться до кшця квiтня - початку травня, шсля чого проходить серiя дощових паводкiв. Найнижчi рiвнi найчастше бувають у серпнь листопадi, взимку - у шчш. Взимку шд час вiдлиг також спостерiгаеться тдйом води.
У першiй декадi грудня на рiчцi появляються першi льодовi утворен-ня. У кiнцi грудня - на початку Ычня встановлюеться льодостав. В окремi зи-ми карпатськ рiчки зовсiм не замерзають, спостер^аються тiльки забереги.
У верхнш частинi рiчки мiнералiзацiя води низька i помiрна, тiльки тимчасово шдвищена; вода вiдноситься до гiдрокарбонатн0"Kальцiевого кла-су з переважанням iонiв НС03- i Са2+.
Коливання мшер^заци рiчковоl води мае сезонний характер завдяки змш протягом року ролi рiзних видiв живлення. При зростаннi поверхневого
стоку мiнералiзацiя рiчковоl води знижуеться, а при його зменшенш та збшь-шенш Грунтового живлення вона зростае. Тому, як правило, шд час водопш-ля i паводкiв мiнералiзацiя виявляеться мiнiмальною, а у мiжпаводковi перь оди (меженнi) досягае найбiльших значень [3].
МLнералiзащя води в р. Прут коливаеться вщ 201 до 309 мг/дм в м. Яремче i вщ 366 до 389 в м. Чершвщ (за даними 1вано-Франювського регь онального вщдшу Днiстровського водогосподарського об'еднання). Згiдно результата дослiджень, найменшi значення мшерашзаци мають мiсце у перь од весняно! повенi, а найбiльшi характернi для зимово! меженi.
Рiчка Прут е головною водною артерiею на територи Карпатського на-цiонального природного парку. Дослщження показника мшер^заци води в р. Прут у межах дано! територи проводили протягом 2002 - 03 р. р. в чо-тирьох пунктах спостережень: бшя скидiв станих вод спортбази "Заросляк" (I), санаторш "Гiрське повiтря" (смт. Ворохта) (II), санаторш МВС "Кремш-щ" (с. Татарiв) (III) та Яремчанського мюького комунального пiдприемства (ЯМКП) (IV). Перший створ (1) - фоновий. Вш розмщений поза зоною антропогенного впливу. Такий створ ми розмютили на вщсташ 1 км вище мож-ливого джерела забруднень. Проби води вщбирали з поверхневого горизонту на однш вертикалi. Другий створ (2) призначений для контролю за змшою якост води в рiчцi поблизу випуску стiчних вод, тобто у зош можливого заб-руднення водотоку. На рiчках рибогосподарського значення цей створ розмь щуеться на вiдстанi 0,5 км нижче по течи вщ мiсця скиду с^чних вод рекре-ацiйно-оздоровчих закладiв. Результати дослiджень поданi в табл. 1, де в чи-сельнику - мшмальна та максимальна концентраци, а у знаменнику - серед-ня концентрацiя елементiв за дослщний перiод. Пiдвищення показника мше-ралiзацil води в рiчцi вiдбуваеться плавно вщ витоку до гирла завдяки попов-ненню рiчкового басейну новими притоками та вимиванню Грунтових порщ.
Табл. 1. Концентраци (мг/дм3) головних юшв у р. Прут на територи КНПП
за 2002-03 рр.
Пункт спостереження НСО3- 8042- С1- Са2+ Мв2+ К+ + Ш+ Мшерал1защя
I (1) 43-79 20-22 1,8-12,0 30-54 1,2-2,4 8,8-18,0 105-188
61 21 6,9 42 1,8 13,0 147
I (2) 49-79 21-22 1,8-17,0 30-54 1,2-4,9 11,3-20,0 114-197
64 21 9,4 42 3,1 15,7 156
II (1) 85-146 26-29 3,5-21,0 41-68 4,8-5,4 5,0-25,0 165-295
116 28 12,3 55 5,1 15,0 230
II (2) 110-159 28-32 3,5-21,0 41-54 4,7-5,8 5,0-18,0 192-290
135 30 12,3 48 5,3 11,5 241
III (1) 85-134 24-28 3,6-22,0 37-65 4,3-8,5 15,0-35,0 169-293
110 26 12,8 51 6,4 25,0 231
III (2) 73-134 25-28 4,9-22,0 48-68 4,9-8,5 10,0-15,0 166-276
104 27 13,5 58 6,7 12,5 221
IV (1) 92-134 19-30 17,0-21,0 49-68 4,4-8,4 20,0-22,5 201-284
113 25 19,0 59 6,4 21,3 243
IV (2) 104-159 23-30 17,0-22,0 48-60 4,4-8,4 22,5-30,0 219-309
132 27 19,5 54 6,4 26,3 264
Науковий вкник, 2004, вип. 14.8
Висновки. Показник загально! мшер^заци води в р. Прут залежить вiд И пдролопчного режиму, а отже, вщ кшматичних умов. Для визначення цшсно1 картини щодо умов формування хiмiчного складу рiчки необхiдно виявити залежшсть по такiй схемi: клiмат - пдролопчний режим - пдрохь мiчний стiк. Встановити числовi залежностi показника мiнералiзацil вiд вит-рати води.
Л^ература
1. И. Тыщенко, Н.И. Заразка, Л.В. Петрова. Схема комплексного использования и охраны водных и земельных ресурсов Ивано-Франковской области УССР/ Львов, 1977, т. 2, книга 1. - 266 с.
2. Ресурсы поверхностных вод СССР/ Под ред. М.С. Каганера. - Ленинград: Гидро-метеоиздат. - 1969, т. 6, вып. 1. - 884 с.
3. Пелешенко В.1., Хшьчевський В.К. Загальна пдрох1м1я. - К.: Либщь, 1997. - 382 с.
4. Романенко В.Д., Жукинський В.М., Оюсюк О.П. Та ш. Методика еколопчно'х' ощки якост поверхневих вод за вщповщними категор1ями/. - К.: СИМВОЛ-Т, 1998. - 28 с.
УДК 504.455:574.583 Мол. наук. ствроб. О.Я. Думич -
Львiвський НУ м. 1вана Франка
ОЦ1НКА СТАНУ ОЗЕР ШАЦЬКОГО НАЩОНАЛЬНОГО
ПРИРОДНОГО ПАРКУ
Наведено даш щодо складу i чисельност видiв зоопланктону деяких Шацьких озер у рiзнi перiоди дослщження. Подаеться порiвняльна характеристика складу його угруповань.
Ключов1 слова: бiомонiторинг, видове рiзноманiття, зоопланктон.
O. Ya. Dumych - Lviv NU named after Ivan Franko State assessment of Shats'k national natural park lakes
It is represented data concerning composition and quantity of zooplankton species of some Shats'k lakes during the different period of research. It is given the comparative characteristics of its communities composition.
Keywords: biological monitoring, species biodiversity, zooplankton.
Завдання бюлопчного мониторингу, складовою частиною якого е бюшдикащя, полягае у збереженш природних екосистем, видового р1знома-шття тварин i ïx популяцш, у сприянш збалансованого i невиснажливого ви-користання бюлопчних ресуршв при здшсненш господарсько1' д1яльност1.
Нижче за матер1алом 1948-49 рр. та 2000-01 рр. подаються даш складу i чисельносп представленост зоопланктона в озерах Луки, Перемут i Шсоч-не. Такi вщомосл сприяють з'ясуванню зв'язкiв мiж мшливютю розмiрiв по-пуляцiй i мшливютю чинникiв зовнiшнього середовища [2]; розробщ крите-рiïв екологiчноï небезпеки антротчних впливiв i удосконаленню системи прюршепв ранжування речовин за ступенем ïx екологiчноï небезпеки [8].
Проби вщбирались батометром Руттнера об'емом 1 дм 10 разiв з трьо-х станцiй точки вщбору i процiджували через сiтку Апштейна (газ №72), до яко1' була прикршлена металева склянка об'емом 33,5 мл. Отриману пробу фiксували 4-% розчином формалшу. Кiлькiсний пiдраxунок зiбраного матерiалу
