CC BY
81GEOGRAPHICAL SCIENCES
УДК: 911.2: 502.175: 502.51 (285)
1Мартинюк Вгталш Олексшович.
кандидат географiчних наук, доцент, професор кафедри екологН, географи та туризму 2Залеський 1ван 1ванович. кандидат географiчних наук, доцент, доцент кафедри екологН, технологи захисту навколишнього середовища та лiсового господарства
3Зубкович 1ван Васильович аспiрант кафедри екологН, географи та туризму 13Рiвненський державний гумантарний утверситет, м. Piern, Укра'ша 2Нацюнальний }miверситет водного господарства та природокористування
DOI: 10.24411/2520-6990-2020-12106
ГЕОЕКОЛОГ1ЧНИЙ МОН1ТОРИНГ ОЗЕР ЗОНИ ПОТЕНЦ1ЙНОГО ТЕХНОГЕННОГО ВПЛИВУ КАР'СРУ «ХОТИСЛАВСЬКИЙ» (НА ПРИКЛАД1 ОЗЕРА СВЯТЕ, ВОЛИНСЬКЕ ПОЛ1ССЯ)
1Martyniuk Vitalii Oleksiiovych.
Candidate of geographical sciences, associate professor, Professor at the Department of Ecology, Geography and Tourism
2Zaleskyi Ivan Ivanovych. Candidate of geographical sciences, associate professor, Associate Professor at the Department of Ecology, Defense Technology environment and forestry 3Zubkovych Ivan Vasylovych Postgraduate at the Department of Ecology, Geography and Tourism, 13Rivne State University of Humanities, Rivne, Ukraine 2National University of Water and Environmental Engineering
THE GEOECOLOGICAL MONITORING OF LAKES OF THE ZONE OF POTENTIAL TECHNOGENIC IMPACT OF THE «KHOTYSLAVSKYI» QUARRY (ON THE EXAMPLE OF SVIATE LAKE, VOLYN POLESIA)
Анотацш.
Обтрунтовуеться проблема геоекологiчного монторингу озер зони можливого техногенного впливу кар'еру «Хотиславський» (Бторусь) з розробки будiвельних матерiалiв. Експлуатащя кар'еру, за попере-дтми даними до 2040р., може суттево вплинути на прилеглi до родовища озера, як збоку Украши так i Бторуа. На основi польових ландшафтно-лiмнологiчних дослiджень побудовано гiдрологiчнi профШ во-дойми (на прикладi оз. Святе, Волинське Полкся) та батиметричну карту озера. Розраховано основнi морфолого-морфометричт та гiдрологiчнi параметри озера. Створено картографiчнi моделi природно-аквального комплексу оз. Святе та просторово-типологiчноi структури угiдь його водозбору й здтснено метричний анал1з цШсно'1' озерно-басейново'1' системи (ОБС). Визначено ступть господарського освоення водозбору та геоекологiчний стан ОБС. Запропоновано основш шляхи оптим1заци та збалансованого природокористування ОБС оз. Святе в умовах потенцшного геоекологiчного ризику.
Abstract.
The problem of geoecological monitoring of lakes ofthe zone ofpossible technogenic impact of the Khotyslav-skyi quarry (Belarus) on development of construction materials is substantiated. The exploitation of the quarry, according to preliminary data, by 2040, can significantly affect the lakes adjacent to the field, both on the side of Ukraine and Belarus. On the basis of field landscape and limnological studies, the hydrological profiles of the reservoir (on the example of Sviate lake, Volyn Polesia) and a bathymetric map of the lake have been built. The main morphological-morphometric and hydrological parameters of the lake have been calculated. The cartographic models of the natural-aquatic complex of Sviate lake and the sacred and spatial-typological structure of the lands of its catchment area have been created and the metric analysis of the integral lake-basin system (LBS) has been carried out. The degree of economic development of the catchment area and the geoecological condition of the LBS have been determined. The main ways of optimization and balanced nature management of the LBS of Sviate lake in conditions of potential geoecological risk have been offered.
Ключов1 слова: геоекологiчний мотторинг, озеро, водозбiр озера, батиметрична карта, природний аквальний комплекс, акваурочище, аквафацiя, кар 'ер «Хотиславський».
Keywords: geoecological monitoring, lake, lake catchment area , bathymetric map, natural aquatic complex, aquastow, aquafacies, «Khotyslavskyi» quarry.
4_
ВСТУП.
Розробка родовища будiвельних матерiалiв на базi кар'еру «Хотиславський», що розташоване у Малоритському районi Брестсько! областi (Бшо-русь) за 0,4 км ввд кордону з Украшою, викликае глибоке занепокоення у науково! спiльноти i е предметом тривалих дискусiй близько 30 останшх ро-к1в. Експлуатацiя родовища iз загальними запасами 26281,4 тис. м3 пiску та 38816,0 тис. м3 крейди роз-почалася у 2009 рощ з перюдом експлуатацп до 2040 року [13]. Пдрогеолопчш умови для розробки родовища е несприятлив^ оскiльки видобуток тс-к1в та крейдово-мергельно! сировини ведеться зi зниженням рiвня мiжпластових та грунтових шдзе-мних вод, тому особливо! актуальносп набувають питання геоекологiчних змiн у прилеглих до кар'еру територiальних i аквальних ландшафтних комплексах.
Аналiз попереднiх дослщжень. Дослвдження компонентiв ландшафтiв потенцшно! зони техногенного впливу кар'еру «Хотиславський» розпочатi ще у 90-х роках ХХ ст. на рiзних стащях проекту-вання кар'еру будiвельних матерiалiв [12], вони ве-дуться сьогодш дослвдниками 1нституту водних проблем i мелюрацп (О. О. Дятел, О. О. Сидоренко, О. В. Тураева, М. М. Федотов, О. В. Цветова та ш., [1; 11]), Волинською пдрогеолого-мелюративною парпею (В. В. Грижук, [11]), Схвдноевропейським нацiональним ушверситетом iменi Лесi Украшки (Ф. В. Зузук, Л. В. 1ль1н, В. О. Фесюк та ш., [2; 9]), Нацiональним унiверситетом водного господарства та природокористування (I. I. Залеський, В. П. Ме-льничук та ш., [2-3]), Рiвненським державним гума-нiтарним унiверситетом (С. В. Андрiйчук, I. В. Зуб-кович, В. О. Мартинюк, [4; 7]), РУП (Бiлорусь)
«Центральним науково-дослiдним iнститутом комплексного використання водних ресурсiв» (В. П. Музишн, С. А. Будько та ш., [8; 13]) та шшими вче-ними. У роботах [2; 9] достатньо грунтовно розк-рито питання геологiчного, гiдрогеологiчного, пд-рологiчного вивчення територи Верхньоприп'ятсь-кого Полюся. Постае проблема розробки геоеколопчного монiторингу локальних геосистем, зокрема озерно-басейнових систем (ОБС), що фун-кцiонують у зош техногенного впливу Хотиславсь-кого кар'еру та дослвдження 1х реакци на мiнливi змiни пдрогеолопчно! ситуаци у сукупностi з гло-бальними змiнами клiмату.
На теперiшнiй час у зош потенцшного геоеколопчного ризику кар'еру перебувають озера Велихове (0,024 км2), Чорне (0,10 км2), Курець (0,022 км2), Колпине (0,070 км2), Святе (0,445 км2), Довге (0,174 км2), Турське (10,94 км2) та деяш залишковi озерця [6].
Мета статт - розкрити особливосп еколого-ландшафтного стану басейну оз. Святе як репер-ного об'екту геоекологiчного монiторингу зони техногенного впливу Хотиславського кар'еру. В основу дослвдження покладеш матерiали польових ландшафтно-лiмнологiчних пошук1в авторiв, що були проведет у 2018-2019 рр.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ.
Басейн оз. Святе (на бшьшосп карт Дружба) сформувався у межах зандрових рiвнин з зеленомо-ховими i чорничниковими сосняками з домшкою дрiбнолистяних порiд на дерново-слабо- i серед-ньопiдзолистих грунтах, частково розораних та приурочений до Верхньоприп'ятського фiзико-гео-графiчного району Волинського Полiсся (рис. 1).
Рис. 1 - Озеро Святе на cxeMi фiзико-географiчного районування Волинського Полся у
зот техногенного впливу кар 'еру «Хотиславський» (К)
Умовнi позначення:
Фiзико-географiчна область - Волинське Полкся.
Шдобласть - Верхньоприп 'ятське Полiсся.
Фiзико-географiчнi райони: 1. Шацький. 2. Верхньоприп'ятський. 3. Любомльсько-Ковельський. 4. Ниж-ньостирський.
Шдобласть - Буго-Горинське Полся.
Фiзико-географiчнi райони: 5. Маневицько-Володимирецький. 6. Льва-Горинський. 7. Колшвсько-Сарне-нський. 8. Туршсько-Рожищенський. 9. Кiверцiвсько- Цуманський. 10. Костошльсько-Березшвський.
«Озеро Святе» е гiдрологiчною пам'яткою природи, що лежить у межах землекористування ДП «Ратшвське ЛМГ», Заболопвського лiсництва (кв. 21, вид. 17-18). Статус природоохоронно! тери-торй' був наданий зпдно з розпорядженням Ради Мшс^в Укра!нсько! РСР ввд 14.10.1975 р., №° 780-р. О^м озера охороняються прилеглi до нього ви-сокобонiтетнi насадження сосни звичайно! (Pinus sylvestris), дуба черещатого (Quercus robur), берези
бородавчасто! (Betula pendula) у трав'яному пок-ривi яких дом^ють ягодники чорницi миртолисто! (Vaccinium myrtillus) i брусницi звичайно! (Vaccinium vitis-idaea) [10].
Використовуючи програмний Г1С-пакет ArcGIS 10.3 на моделi SRTM нами видшено водоз-бiр оз. Святе (рис. 2). Свгглий колiр пiкселiв асоць юеться з шдвищеним рельефом або орографiчними бар'ерами, що слугують межами видiлення водоз-б1рно! jrimi.
Рис. 2 - Схема басейново1 системи оз. Святе на моделi SRTM та космозммку
Площа водозбору озера незначна й становить 0,75 км2. Довжина вододшьно! лши складае 3,35 км. Четвертиннi ввдклади водозбору складенi невщсор-тованими тсками та супiсками плейстоценового вiддiлу (№1^), якi пiдстеляються вузькою лiнзою (до 1,5 м) суглинков. Останнi не створюють водот-риву, оск1льки «прорiзанi» бортами озерно! улого-вини. Вщ горизонту 147,0 м н.р.м. i нижче заляга-ють верхньокрейдовi вщклади К2m [9].
Оцiнка структури земельних угiдь водозбору оз. Святе показала (рис. 3), що найбшыпу частку
(59,42%) займае озеро, на другому мющ - лiси та лсовкрип землi (27,69%), на третьому мiсцi - луки та необроблювальш землi (6,30%). Частка iнших земель незначна i становить у сукупносп 6,53% (гру-нтовi дороги, заболочеш та орнi землi, селитебш комплекси). Коефiцiент господарського освоения Кго водозбору оз. Святе, як ввдношення площ ан-тропогенно-трансформованих угiдь (Бату) до площi екостабiлiзуючих угiдь (Бесу ) е дуже низький i становить 0,05, оскiльки АТУ - 4,84%, ЕСУ - 95,16%.
Рис. 3 - Просторово-типологiчна структура земельних угiдь водозбору оз. Святе
На основi пдролопчного профiлювания озера побудовано три поперечники iз зазначенням потужно-стi донних вiдкладiв (рис. 4). Максимальна глибина озера складае 15,8 м, а максимальна глибина озерно! улоговини з урахуванням водно! товщi та донних осащв становить 22,5 м.
162.0 ISM
154.1'
I««." I
Mi.II
UW
CZU ШЛ2
Рис. 4 - Пдрологiчнi поперечт профл оз. Святе
б)
Умовт позначення:
а) схема закладання поперечникiв пдролопчного проф1лювання; б) 1 - вода; 2 - донш вщклади.
Таким чином, вщштка горизонту на початко-вому еташ закладання озерно! улоговини становила 135,0 м н.р.м. З урахуванням максимально! глибини озера на сьогодшшнш день нижня межа улоговини збтаеться з вадмигсою 142,1 м н.р.м. Як зазналося вище, 1зол1н1я верхньокрейдяних порщ у межах во-дозбору оз. Святе становить 147,0 м н.р.м., що е без-заперечним доказом того, що озеро живиться нат-рними водами верхньокрейдового горизонту, а вщ-так е у зош геоеколопчного ризику щодо господарського функцюнування Хотиславського кар'еру.
Створена батиметрична модель оз. Святе показала, що в1д двох метр1в глибини в озер1 р1зко зрос-тають. Схили улоговини досить круп. Починаючи з ¿зобати 12 м спостертаеться найб1льше заглиб-лення, що уособлюе центральне ложе озера. У тв-шчнш частиш водойми сформувалася карстова лшка, що обмежуеться глибинами в1д 14 м i бшьше (рис. 5). Наявшсть карстових лiйок як в озерних улоговинах так i в товщi покритого крейдового карсту, сприятиме активiзацi! гiдродинамiчних про-цеав у зонi активного водообмiну, що призведе до трансформацiй ландшафтних комплекав прилег-лих територiй, а особливо озер.
Рис. 5 - Батиметрична модель оз. Святе
Озеро Святе мае злегка витягнуту форму з тв-дня на твтч. Площа становить 0,44 км2; середня глибина 8,09 м. Довжина водойми складае 0,923 км, ширина максимальна - 0,635 км, а середня - 0,482 км. Береги озера притдняп, сух1. Довжина берегово! лши 2,532 км. Прибережна тераса зi схвдно! ча-
стини озера вкрита люом, а захвдна - лучним рiзно-трав'ям. Об'ем водних мас озера становить 3593,8 тис. м3. Озеро живиться атмосферними опадами, поверхневим стоком та пвдземними водами. Б№ш детально основнi морфометричш та гiдрологiчнi параметри озера наведено у таблиц 1.
Таблиця -1
Морфометричш та гщролопчм характеристики оз. Святе
2 км2 Набс., м hep., м hmax., м L, км Bmax., км Вср., км 1, км К„. Кеид.
0,4445 157,9 8,09 15,8 0,923 0,635 0,482 2,532 0,604 1,915
К€мк. KeiÖK. Кгл. Коз., тис.м3 К AS, км2 **W„p, тис.м3 Звод., A авод., мм
0,512 0,055 10,60 3593,8 0,593 1,687 94,6 0,026 37,989 4791,7
*Площа озера (F), абсолютна вiдмiтка рiвня води (Набс.), глибина середня (hep.) та максимальна (hmm,), до-
вжина (L), ширина максимальна (Bmax.) та середня (Вср.,), довжина берегово! Мни (/); коефiцieнти - порiза-ностi берегово! лiнi! (К„), видовженостi озера (Кеид.), eмкостi (Кемк), вiдкритостi (KeidK), глибинностi (Кгл), об'ем озера (Уоз.), показник площi (К), питомий водозбiр (AS), об'ем приточних вод з водозбору (W„p), умовний водообмш (авод), питома водообмiннiсть(A авод.), шар акумуляци (Аш ). **Середньорiчний модуль стоку, л/с • км2.
Гiдрохiмiчний склад води озера (станом на 22.08.2018 р.), виконаний у сертифжованш лабора-торй Рiвненськоi СЕС, такий: сухий залишок -112,3 мг/дм3, хлориди - 11,2 мг/дм3, сульфати -16,09 мг/дм3, зависМ речовини - 7,1 мг/дм3, рН -7,9, нироген амонiйний - 0,21 мгК/дм3, нiтроген т-тритний - 0,01 мгК/дм3, нiтроген ттратний - 1,03 мгК/дм3, фосфор фосфапв - 0,13 мг/дм3, ферум за-гальний - 0,10 мг/дм3. Уа показники вiдповiдають нормативам ГДК для рибогосподарських водойм, за винятком нггрогену нiтратного, перевищення якого у водi в 12,9 разiв.
За спостереженнями дослiдникiв 1нституту водних проблем i мелiорацii, вода у оз. Святе пдрока-рбонатно-кальцiевого типу. Проте у 2015 р i до ве-сни 2016 р. спостерпалося пiдвищення вмiсту маг-нiю (з 0,0 до 13,38 мг/дм3 уМтку 2015 р.). Вщбулася тимчасова змша за переважаючим компонентом у водi на гiдрокарбонатно-магнiевий, гвдрокарбона-тно-магнiево-кальцiевий, а уМтку 2016 р. - пдрока-рбонатно-кальцiевий й восени знову пдрокарбона-тно-магнiево-кальцiевий тип. Очевидно, такi про-цеси вiдбуваються за рахунок активiзацi! гiдравлiчного потоку у бiк кар'еру при водовiдливi з нього [11].
Донш ввдклади представленi пiщаними, пi-щано-мулистими, мулистими (пелогеном), болот-ними вщкладами, переважно з локальним поширен-ням, та органо-глинистим сапропелем. Максимальна потужшсть сапропелю 9,7 м, середня - 4,27 м. Товща пелогену - 0,4-0,5 м. Площа сапропелевих вiдкладiв (за даними Ки!всько! ГРЕ) становить 26,4 га. Середнш умiст сполук феруму в сапропелi становить (у % на суху речовину) 1,5%, кальцiю -
1,6%, зольшсть - 47,1%. Запаси сапропелю при середнш вологосл 92,1% становлять 1127,3 тис. м3, а у перерахунку на умовну 60,0% вологiсть - 229,0 тис. т.
Зпдно з методикою [5], озеро розглядаеться як природно-аквальний комплекс (ПАК) рангу складного акваурочища. У ПАК оз. Святе видшили такi акватдурочища (рис. 6): лiторальне - 21,14 га (47,56%), сублтгорально-профундальне - 13,60 га (30,59%), профундальне - 9,7l'ra (21,85%).
- складного аквального урочища;
- аквального тдурочища: аквальних фацш.
Рис. 6 - Ландшафтна структура ПАК оз. Святе Легенда до рисунка
I. Л^оральне аквапщурочище на пщаних, пiщано-мулистих та болотних ввдкладах, що сформувалися на алювiальних i исках з видовим рiзноманiттям надводних i пiдводних макрофь
TiB.
АквафацИ: 1.1. Лггоральш акумулятивнi т-щано-мулистi та локально болотш малопотужнi (до 0,7 м) очеретяно-рогозово-ситников^ без темпера-турно! стратифiкацi!. 1.2. Лiторальнi акумулятивно-абразшт пiщанi та пiщано-мулистi малопотужнi (до 0,5 м) тiлорiзово-рдесниковi, без температурно! стратифiкацi!. 1.3. Лiторальнi транзитно-акумуля-
тивш пiщано-мулистi малопотужнi (0,5-2,0 м) роз-рiджених рдесниково-водоперицевих угруповань, без температурно! стратифжаци.
II. Сублiторально-профундальне аквапщу-рочище на органо-глинисто-сапропелевих ввдк-ладах, що пщстеляються а. и(ш1а. imiiimii пiсками 3i збщненим видовим рiзноманiттям пщводноТ рослинность
АквафацИ: 2.1. Сублтгоральш акумулятивно-транзитнi органо-глинисто-сапропелевi малопоту-жнi (2,0-3,0 м) поодиноких плаваючих водоростей, з неоднорвдним температурним режимом. 2.2. Про-фундальнi транзитно-акумулятивш органо-глини-
сто-сапропелевi середньопотужнi (3,0-4,0 м) пооди-ноких плаваючих водоростей, з неоднорвдним тем-пературним режимом.
III. Профундальне аквапщурочище озерного ложа на органо-глинисто-сапропелевих ввд-кладах, що п1дстеляються верхньокрейдяними в1дкладами 3i збiдненим видовим р1зномашттям пщводноТ рослинностi.
АквафацИ: 3.1. Профундальш акумулятивнi органо-глинисто-сапропелевi потужнi (4,0-6,0 м) та дуже потужнi (6,0-9,0 м) поодиноких вшьно плаваючих водоростей, з чггко вираженою сезонною те-мпературною стратифiкацieю. 3.2. Профундальнi акумулятивш карстових заглибин озерного ложа
Складмсть територiального
органо-глинисто-сапропелевi малопотужнi (1,0-2,5 м), яш пвдстеляються крейдо-мергельними породами, поодиноких вшьно плаваючих водоростей, з чгтко вираженою сезонною температурною страти-фiкацieю.
У лiторальному аквапiдурочищi диференцшо-вано три види аквафацiй з 10-ма ландшафтними контурами. В сублггорально-профундальному та вла-сне профундальному аквапiдурочищах виокрем-лено по два види аквафацш. Середня площа ландшафтних видiлiв ПАК становить 3,175 га, ш-декс подрiбненостi складае 0,315, коефщент скла-дностi - 4,409, коефщент ландшафтно! роздрiбне-ностi - 0,929 (табл. 2).
Таблиця - 2
Вид ПАК Площа виду ПАК (га) % площi виду ввд загально! площi Юльшсть конту-рiв виду фацш в межах ПАК !о н ав § § зь • з 1 « й % Середня площа виду (пвд-) урочища (га) н с о Ч и к не е ен ~ % о а Коефщент складносп -а & д R 00 н о п 8 й еф О rt * В
(Пвд-) урочище Фац1я (Пвд-) урочище Фац1я (Пвд-) урочище Фащя
I 21,1409 47,56 10 71,42 2,114 0,473 4,730 0,990
1.1 2,5152 5,66
1.2 14,8673 33,44
1.3 3,7584 8,46
II 13,5985 30,59 2 14,29 6,799 0,147 0,294 0,500
2.1 6,5392 14,71
2.2 7,0593 15,88
III 9,7106 21,85 2 14,29 4,855 0,206 0,412 0,500
3.1 9,3191 20,97
3.2 0,3915 0,88
Усього 44,450 44,450 100,00 100,00 14 100,00 3,175 0,315 4,409 0,929
Висновки. Оцiнка структури земельних угвдь басейну озера показала, що господарський вплив на озеро у межах водозбору е мiнiмальний. Гвдролоп-чнi та морфометричнi параметри водойми можна розглядати як вих1дними до подальших монггорин-гових спостережень за рiвневим режимом озера. За хiмiчним складом вода озера гiдрокарбонатно каль-цiева, але протягом останнiх рошв за переважаю-чим компонентом зазнае помггних змiн, що пов'язано, очевидно, з активiзацiею гiдравлiчного потоку тдземних вод у бiк кар'еру при водовiдливi з нього. Згвдно гвдролопчних та гiдрохiмiчних характеристик озеро е ол^отрофного типу. Розраху-нки показали, що озерна чаша на 23,88% заповнена донними осадами. Таким чином, озеро мае значний потенщал, з огляду на запаси водних ресурав, для саморозвитку. Ландшафтна структура ПАК мае кь льцеподiбну форму й частково збтаеться з мшроре-льефом озерно! улоговини, мае чгтко виражену се-зонну термiчну стратифжацш у пелагiальнiй час-тинi водойми.
Подальший видобуток крейди у Хотиславсь-кому кар'ерi, а згiдно проектно! потужностi до 2040 року на глибину 45,0 м ввд денно! поверхш, приз-веде до активiзацi!' карстових процесiв, зниження рiвневого режиму озер та рiвня грунтових вод, а
ввдтак у побутових криницях селянських госпо-дарств, що у комплекс з глобальними змiнами кль мату призведе до антропогенних трансформацш озер i прилеглих ландшафтних комплекав.
Сiльськогосподарське та заиоввдно-рекреа-цiйне природокористування, як домiнуючi види го-сподарсько! дiяльностi у зонi впливу Хотиславсь-кого кар'еру з боку Укра!ни, мають ураховувати так1 геоекологiчнi трансформаций та розробляти превентивнi заходи для унеможливлення негатив-них насладив для життедiяльностi населения та до-вшлля. З цiею метою пропонуемо обладнати м1жде-ржавну комплексну монiторингову мережу в зош вiрогiдного техногенного впливу Хотиславського кар'еру.
Лггература
1. Дятел О. О., Телима С. В. Розрахунки та прогнозування впливу кар'еру «Хотиславський» на гiдродинамiку грунтових i падземних вод Волинсь-кого Полюся. Мелiорацiя i водне господарство. 2018. № 1 (107). С. 73-79. DOI: 10.31073/mivg201801-111
2. Залеський I. I., Зузук Ф. В., Мельничук В. Г. та ш. Шацьке поозер'я. Т. 1 : Геолопчна будова та гiдрогеологiчнi умови. Монографiя. Луцьк: Сх1дноевроп. нац. ун-т iм. Лесi Укра!нки, 2014.
3. Залеський I. I., Дятел О. О. Оргашзащя транскордонно! пдрорежимно! мереж1 в райош Хо-тиславського кар'еру. Вюник НУВГП. Сшьськогос-подарськ1 науки : зб. наук. праць. PiBHe : НУВГП, 2014. Вип. 2(66). С. 50-58.
4. Зубкович I. В., Мартинюк В. О. Особли-восп антропогенного навантаження на ландшафти Волинського Полюся у контекстi геоеколопчно! дiагностики озерно-басейнових систем. Actual problems of natural sciences: modern scientific discussions : Collective monograph. Riga : Izdevnieciba "Baltija Publishing", 2020. C. 220-242. DOI: https://doi.org/10.30525/978-9934-588-45-7.13
5. Kovalchuk I. P., Martyniuk V. A. Methodology and experience of landscape-limnological research into lake-basin systems of Ukraine. Geography and Natural Resources. 2015. Vol. 36. Issue 3. Pp. 305312. DOI https://doi.org/10.1134/S1875372815030117
6. Мартинюк В. О. Гiдрографiчнi особливосп поверхневих вод Верхньоприп'ятського фiзико-географiчного району (Волинське Полюся). Наук. вiсник Херсонського державного ушверситету. Серiя: Географiчнi науки. 2019. Вип. 11. С. 114-123. DOI: https://doi.org/10.32999/ksu2413-7391/2019-11-15
7. Мартинюк В. О., Зубкович I. В., Андршчук С. В. Геоеколопчш особливосп водозбору та ланд-шафтно-ресурсний потенцiал сапропелю озера Колпине. Наук. вюник Схвдноевропейського нацю-нального ун-ту iменi Лесi Укра!нки. Серiя: Гео-графiчнi науки. 2020. № 5 (409). С. 34-41.
8. Отчет о результатах проведения оценки воздействия на окружающую среду добычи мела на участке месторождения «Хотиславское» в Мало-ритском районе Брестской области. Кн. 1. / Республиканское унитарное предприятие «Центральный научно-исследовательский институт комплексного
использования водных ресурсов. Минск, 2009. 129с.
9. Природа Захвдного Полюся, прилеглого до Хотиславського кар'еру Бшорусц за ред. Ф.В. Зуз-ука. Луцьк: Схвдноевропейський нацюнальний ушверситет, 2014. 246 с.
10. Природно-заповщний фонд Волинсь^' области URL: http://eco.voladm.gov.ua (дата звер-нення: 24.07.2020)
11. Сидоренко О. О., Цветова О. В., Дятел О. О. та ш. Пдродинашчний та гiдрохiмiчний режими природних вод у районi впливу кар'еру «Хоти-славський» на початку розробки мергельно-крейдо-вих вiдкладiв. Вюник НУВГП. Техтчт науки : зб. наук. праць. Рiвне : НУВГП, 2016. Вип. 4(76). С. 3946.
12. Система наблюдений (мониторинг) в зоне возможного влияния Хотиславского карьера / Кол. авторов под ред. В. Е. Алексеевского. К.-Минск, 1994. 35 с.
13. Широков О. И., Возьмитель К. А., Музы-кин В. П. и др. Мониторинг трансграничного воздействия разработки месторождения «Хотислав-ское» (Беларусь) и перспективы обеспечения его экологической безопасности. Регюнальт геоеколопчш проблеми в умовах сталого розвитку. Збiрник наукових праць III Мiжнар. наук.-практ. конферен-цд ^вне, 18-20 жовтня 2018 р.) ; Голова редкол. проф. Д.В. Лико [та ш.]. Рiвне: видавець О. Зень, 2018. С. 395-401.
РЕЦЕНЗЕНТ:
Мельничук В. Г., доктор геолопчних наук, професор (Нацiональний унiверситет водного гос-подарства та природокористування, Украша)
