Еколого-морфологічна характеристика техногенних озер Східної частини Малого Полісся Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

Нацюнальний лкотехшчний унiверситет Украши

2. ЕКОЛОГШ ДОВК1ЛЛЯ

УДК 504.056 Докторант Н.Г. Мiронова, канд. техн. наук -

НЛТУ Украши, м. Львiв

ЕКОЛОГО-МОРФОЛОГ1ЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТЕХНОГЕННИХ ОЗЕР СХ1ДНО1 ЧАСТИНИ МАЛОГО ПОЛ1ССЯ

Наведено результати дослщження техногенних озер схщно! частини Малого Полюся, що утворилися за вщкритого способу видобування пiску, з використанням методiв дистанцiйного зондування Землi (ДЗЗ), розглянуто !х екологiчний стан та перспективи фггомелюраци.

Ключовг слова: техногенш озера, Мале Полiсся, методи ДЗЗ.

Вступ. Антропогенна д1яльшсть людини, що пов'язана з видобуван-ням корисних копалин, на сьогодш е основним чинником формування техногенних ландшафпв, що зумовлюеться передушм складними перетвореннями 1х геолого-геоморфолопчно! основи. Загалом, внаслщок розроблення корисних копалин порушуеться весь комплекс природних компонента, оскшьки змшюеться рельеф, Грунтов1, пдрогеолопчш умови тощо.

Розвиток видобувно! промисловосп на територп схщно! частини Малого Полюся пов'язаний з видобуванням тску у вщкритих кар'ерах "мокрим" способом для потреб буд1вельно! галуз^

Експлуатащя кар'ер1в призвела до порушення структури малополюь-кого ландшафту з утворенням цшого ряду нових ландшафтних елеменпв -водойм техногенного походження з порушеними компонентами екосистем навколо кар'ерного поля. З огляду на це, вивчення утворених водойм та роз-роблення рекомендацш з 1х реабшггацп для подальшого сумюного розвитку з елементами природного ландшафту 1 повернення у природокористування е актуальною проблемою у св1тл1 положень Свропейсько! ландшафтно! кон-венцп [1].

Постановки завдання. Дослщити техногенш водойми схщно! частини Малого Полюся, визначити !х морфолопчш характеристики та сучасний еколопчний стан.

Методи дослщження - дистанцшного зондування Земл1, аналггичш, описов^

Результати досл1дження. Територ1я дослщжень знаходиться на По-люькш терасовш р1вниш, складенш докембршськими породами (грашти), над якими залягають вапняки 1 глини, що вкрит тсками. Вона мае вигляд знижено! слабохвилясто! поверхш, на якш розкидаш невисою пщаш горби 1 заболочен зниження, запаси вологи велик [2]. На суцшьному покрив1 тсюв сформувались дерново-отдзолеш Грунти, вкрит дубово-сосновими 1 сосно-вими люами.

Особливост геоморфолопчно! будови дослщжувано! територп обумо-вили штенсивне видобування на нш буд1вельно! сировини. Площа територп, зайнято! тд видобування, на сьогодш становить 755,4 га [3].

Сукупшсть геолопчних, гiдрологiчних та клiматичних факторiв на те-риторп схщно! частини Малого Полюся зумовили утворення специфiчних наслщюв видобувно1 дiяльностi - вiдпрацьованих кар'ерiв, заповнених водою, якi на сьогодш, порiвняно з традицiйними об'ектами рекультивацп та фггомелюрацп видобувно1 промисловост (кар'ери, вщвали, терикони) е мало-дослiдженими.

Морфологiчну характеристику водойм ми вивчали з використанням методiв дистанцшного зондування Землi (ДЗЗ). Доцiльнiсть i необхiднiсть застосування цього методу обумовили вщсутшсть шформацп та картографiч-ного матерiалу з розташування водойм, що знаходяться на територп досль джень, а також таю переваги методу, як можливють одержання шформацп про геометричну форму об'еклв, яка змшюеться з часом, вивчення причинно-наслщкових зв'язюв та значне скорочення тривалосп робiт [4].

Формування бази даних контрольних точок дослщжуваних об'ектiв з точнютю географiчноl прив'язки та висоти вщповщно 3 м та 1 м здшснюва-лось проведенням наземних вимiрiв за допомогою ОР8-приймача.

Результати наземних вимiрiв дали змогу провести орторектифжащю даних багатозонально1 космiчноl зйомки iз супутника Landsat-7 з попередшм геометричним та радiометричним коригуванням. На сьогодш на територп дослiдження нараховуеться 11 вiдпрацьованих та заповнених водою тщаних кар'ерiв (рис.).

Рис. Каскад техногенных озер

Визначеш за космiчними знiмками морфологiчнi показники озер наведет в табл. 1. Бшьшють техногенних озер належать до числа дуже малих iз площею менше 0,1 км2 (табл. 2). Вщносно великих озер з площею бiльше нiж 0,1 км2 нараховуеться 4. За чисельшстю переважають озера площею менше 0,05 км2, проте на 1х частку припадае лише 16 % сумарно! площi.

2. Еколопя довкiлля

87

Нацюнальний лкотехшчний унiверситет УкраУни

Табл. 1. Морфологiчнi характеристик техногенных озер

№

з/п

Загальний периметр водойми, км

Загальна площа водойми, км2

Площа в^рито! водно! поверхнi, не зайнята рослиннiстю, км2

2,9441

0,1270

0,0182

1,4246

0,0379

0,0271

2,7106

0,1853

0,0060

1,7883

0,0472

0,0248

2,0683

0,0685

0,0382

0,5565

0,0121

0,0023

3,4360

0,1515

0,0626

0,3902

0,0040

0,0010

0,3729

0,0061

0,0000

10

3,6056

0,2006

0,1679

11

1,1208

0,0322

0,0034

Табл. 2. Фонд техногенных озер схiдноl частини Малого Потсся за градащею площ

Градацп площ, км2 Кшьюсть, шт. Площа, км2 Частка вщ загально! площ^ %

Менше 0,05 6 0,1395 16,0

0,06-0,10 1 0,0685 7,9

0,11-0,25 4 0,6644 76,1

Разом 11 0,8724 100

Формування техногенних озер у котловинах вщпрацьованих кар'ер1в вщбувалось тд впливом природних, економ1чних 1 технолопчних чинниюв, що обумовлюе певш особливосп параметр1в пор1вняно з природними пдро-системами. З часом походження утвореш озера можна подшити на три групи: перша група - 40-60-т1 роки ХХ ст.; друга - 70-80-п роки ХХ ст. (буд1вниц-тво Хмельницько! АЕС); третя - 90-т1 роки ХХ ст. - початок ХХ1 ст.

Враховуючи техногенний генезис, будова утворених озер е складною. Загалом, за формою !х можна вщнести до двох груп - видовжеш та овальш з нер1вною береговою лшею, що обумовлюеться специфжою просторово! ло-кал1зацп корисних копалин, яю видобувались у кар'ерах. Саме цим обумовлюеться 1 вщсутшсть на деяких прибережних дшянках розвинених мшководь.

За типом формування утвореш водш об'екти можна вщнести до техногенних озер 1з зм1шаним живленням: Грунтовими, тдземними, талими сшго-вими водами, а також атмосферними опадами. На стввщношення участ р1з-них вид1в вод у формуванш техногенних озер впливае глибина, яка змь нюеться в межах вщ 1,5-3 м до 6-15 м. Неглибою кар'ерш водойми будуть формуватися переважно внаслщок атмосферних опад1в та частково за раху-нок верхшх водоносних горизонпв. Навпаки, у формуванш глибших водойм бшьшу роль будуть вдагравати тдземш води. Часто техногенш озера, маючи складну будову ложа, не вщповщають законом1рностям формування природ-но! озерно! западини (збшьшення глибини вщ берега до центру), тому для них характерш чергування глибоких та неглибоких дшянок.

Ушкальшсть генезису 1 морфологи техногенних озер створюе специ-ф1чш умови формування складових пдроекосистеми 1 насамперед такого важливого !! компоненту, як рослиншсть.

Однак життедiяльнiсть рослин обумовлюе змiни геофiзичного та пд-poxiMi4Horo режимiв бiоценозiв [4] та iH. перетворення, що лежать в 0CH0Bi фггомелюративно! оптимiзацп техногенних територш.

Дослiджуванi озера характеризуються рiзним ступенем заростання, що обумовлюеться рiзним вiком озер, а точнiше часом вщ початку припинен-ня промислового засвоення, протягом якого розвиток водойми вщбувався тд впливом природних чинниюв.

На сьогоднi у водоймах сформован заростi прибережно-водно1 рос-линностi, що представлен очеретом звичайним (Phragmites communis Trin.), осокою водяною (Carex aquatilis L.), а1ром болотним (Acorus calamus L.), ситнягом (Eleocharis acicularis L., Eleocharis palustris L.), поодинокими рослина-ми стрiлицi звичайно1 (Sagittaria sagittifolia L.).

На мiлководдi переважають заростi рдестiв (Potamogeton crispus L., P. natans L., Р. Perfoliatus L., P. lucens L.), серед яких трапляються угруповання елоде1 канадсько! (Elodea canadensis L.) та водоперищ (Myriophyllum spica-tum L. та Myriophyllum verticillatum L.). Зустрiчаються одиничш ценози гле-чикiв жовтих (Nuphar lutea L.) та латаття сшжно-бшого (Nuphar candida L.).

Рослиннiсть, що формуеться в озерах, виконуе не тшьки естетичнi функцп в облагородженш водойм, але й зменшуе берегову абразто, затримуе твердий стiк, чим сприяе покращенню гiдрохiмiчних умов.

Висновки. Внаслщок "мокрого" видобування пiску на територп схщ-но1 частини Малого Полюся з'явилися новi елементи ландшафту - техногенш озера. Шд час дослщжень встановленi закономiрностi 1х оргашзацп та морфологи, що пов'язаш з особливостями генезису. За допомогою методiв дис-танцiйного зондування Землi було визначено 1х площу, яка змшюеться в межах вщ 0,004 до 0,2 км2. Формування рослинносп озер можна характеризува-ти як процес природного заростання, масштаби якого залежать вщ часу та природних чинниюв. Серед поширених видiв макрофiтiв у озерах присутнi й рщюсш види, що свiдчить про велик перспективи використання цих озер як резервапв цiнних рослин.

Л1тература

1. Свропейська ландшафтна конвенщя // Вщомосп Верховно! Ради, 2005. - № 51. - С.

547.

2. Природа Хмельницько! обласп / за ред. К.1. Геренчука. - Льв1в : Вид-во "Вища шк.", 1980. - 152 с.

3. Еколопчний паспорт регюну. Хмельницька область / за ред. Г.А. Сагайдака. - Хмель-ницький : ПП "Авют", 2010. - 100 с.

4. Красовский Г.Я. Аэрокосмический мониторинг поверхностных вод / Г.Я. Красовский. - Л. : Изд-во ВНИИКАМ, 1992. - 231 с.

5. Кучерявий В.П. Загальна еколопя : тдручник / В.П. Кучерявий. - Льв1в : Вид-во "Свгг", 2010. - 520 с.

Миронова Н.Г. Эколого-морфологическая характеристика техногенных озер восточной части Малого Полесья

Представлены результаты исследования техногенных озер восточной части Малого Полесья, образовавшихся при открытой добычи песка, с использованием методов дистанционного зондирования Земли (ДЗЗ), рассмотрены их экологическое состояние и перспективы фитомелиорации.

Ключевые слова: техногенные озера, Малое Полесье, методы ДЗЗ.

2. Еколопя довкшля

89

Ha^0Ha.bHHH .icoTexmHHHH yHiBepcHTeT YKpaiHH

MyronovaN.G. Ecological and morphological characteristics of man-made lakes in the east part of Small Polessya

This article presents the research results of man-made lakes in the east part of Small Polissya, formed by the open method of extraction of sand, using the methods of remote sensing (RS), examined their ecological condition and prospects phytomelioration. Keywords: man-made lakes, Small Polissya, methods of remote sensing (RS).

yffK338.45:622.691.4:658.26 AoH. I.E. 3anyxxnK, KaHd. eKOH. HayK -

IeaHo-0paHKiecbKuu HTy Hafymu i гaзу

EHEPrOO^A^HBICTb HK ^AKTOP EKOHOMIHHOTO PO3BHTKY BITHH3HHHOI TA3OTPAHCnOPTHOI CHCTEMH

3'ac0BaH0 cymicTb Ta 06rpyHT0BaH0 Heo6xigmcTb eHeproo^ag^HBOCTi aK $aKTopa eKOHOMmHOTO po3BHTKy BiT^H3HaHHX rasoTpaHcnopTHHX nignpueMCTB B yMOBax o6Me-^eHOCTi na^HBHO-eHepreTHHHHX pecypciB.

Knwuoei cnoea: eHeproo^ag^HBicTb, na^HBHO-eHepreTH^Hi pecypcu, ra30TpaH-CnOpTHi nignpHEMCTBa, ^aKTOpH pO3BHTKy.

bctyn. ®yнкцioнyвaннfl nignpueMCTBa b cynacHHX yMOBax, 3a3BHHan, po3rnagaroTb b KOffreKCTi кoнцeпцп CTanoro po3BHTKy, оcновннмн пpннцнпaмн AKoro e: pa^oram^ внкopнcтaннa ycix BHgiB пpнpogннx pecypciB Ta 36epe-xeннa ix gna мaн6yтнix TOKom^; пoкpa^eннa cтaнy ^B^^o^oro cepego-BH^a; eкoнoмiннe зpocтaннa, ^yнкцioнyвaннa e^e^^rol eKoroMiKH Ta pa^-oнaпbнe cпoxнвaннa eropro- Ta мaтepiaпbннx pecypciB [7, c. 245].

3a 6ygb-aKHX yмoв, ra po3BHToK mgпpнeмcтвa BmHBae cнcтeмa ^aKTo-piB, Big akhx 3anexHTb e^eKTHBmcTb внpo6нннo-rocпogapcbкol gia^b^cd. Снcтeмy ^aKTopiB po3BHTKy пigпpнeмcтвa нayкoвцi Knacu^iKyroTb пo-piзнoмy, зoкpeмa внoкpeмпк>к>тb ^aKTopu внyтpimнboro Ta зoвнimнboro BmHBy. Cepeg зoвнimнix ^aKTopiB BHgmaroTb: gepxaBsy rany3eBy cTpaTeriro po3-

BHTKy, кoнкypeнцiк>, пoпнт Ta пpoпoзнцiк> нa пpogyкцiк>, ^y^Bo-Tex^^uM

пporpec [6, c. 17].

Cнcтeмy внyтpimнix ^aKTopiB po3BHTKy пigпpнeмcтвa y ^axoBin niTepa-Typi y 6inbmocTi внпagкiв Knacu^iKyroTb тaкнм нннoм:

• ^aKTopn Tex^^o™ xapaKTepy: 3aco6u пpaцi, ix gннaмiкa, cтaн, piвeнb bhko-pнcтaннa;

• ^aKTopn opramзaцmнoro xapaKTepy: piвeнb mgroToBKH внpo6ннцтвa, me^am-3a^a, KooHepa^a, piBern opram3a^i yпpaвпiннa, pнтмiнmcтb;

• ^aKTopn eкoнoмiннoro xapaKTepy: e^eKTHBmcTb внкopнcтaннa pecypciB, нaнcyвaннa, цiнoyтвopeннa, мoтнвaцia To^o;

• ^aKTopn co^a^^ro xapaKTepy: ^o^cttea mgroToBKa, пigвн^eннa KBani^i-Ka^i пepcoнaпy, пoпiпmeннa yмoв пpaцi, 6e3HeKH Hpa^, eKonori3a^a BHpo6-ннцтвa [11, c. 109].

BpaxoByroHH пpнpogнy o6мexeнicтb пaпнвнo-eнepreтннннx pecypciB (nEP), BTpaTH esprit нe TinbKH пig nac li cпoxнвaннa, are h пig nac li

внpo6ннцтвa, тpaнcпopтyвaннa Ta пepeтвopeннa, e^p^^^ag^mi^^ Bigirpae вaroмy ponb b aKTHBi3a^i ^aKTopiB po3BHTKy ak ra мiкpo-, TaK i нa мaкpopiвнax.

3 ornagy нa цe, oco6nHBol a^ya^mcd нa6yвae eнeproo^agпнвicтb y ^opмi pa^oram^m (go^b^ro, вgocкoнaпeнoro) внкopнcтaннa nEP. Caмe

90

36ipHHK HayKOBO-TexHiMHHX працb