CC BY
22
7. Лихочвор В.В. Рослинництво. Cy4acHÍ iнтенсивнi технологи вирощування основних польових культур / В.В. Лихочвор, В.Ф. Петриченко. - Львш : Вид-во НВФ "Украшсью технологи", 2006. - 730 с.
8. Лихочвор В.В. Ячмшь / В.В. Лихочвор, Р.Р. Проць, Я. Долежал. - Львш : Вид-во НВФ "Украшсью технологи", 2003. - 88 с.
9. Науюта основи сталого розвитку агроекосистем Украши. Екологiчна безпека агропромис-лового виробництва : монографiя / за ред. О.1. Фурдичка. - К. : Вид-во ДА. - 2012. - Т. 1. - 352 с.
10. Влох В.Г. Рослинництво : шдручник / В.Г. Влох, С.В. Дубковецький, Г.С. Кияк, Д.М. Онищук / за ред. В.Г. Влоха. - К. : Вид-во "Вища шк.", 2005. - 382 с.
11. Ivankiv М.Уа. Accumulation of organochlorine pesticides in vegetation around of places of their storage / М.Уа. Ivankiv, S.O. Vovk // Folia Pomeranae Universitatis Technologiae Stetinensis, Agricultura, Alimentaria, Piscaria, et Zootechnica. - Szczecin. - 2014. - Vol. 315 (32). - Pp. 15-20.
Иванкив М.Я. Влияние агротехнологий детоксикации пестицидов на урожайность зерна ячменя ярового
Исследована интенсивность накопления хлорорганических пестицидов и их производных в различных частях ячменя ярового сорта Целинка и влияние разного количества органо-минеральных удобрений в сочетании с известкованием на их содержание в агробиогеоценозах и урожайность зерна. Показано, что корни, солома и зерно ячменя ярового существенно отличаются по накоплению в них хлорорганических пестицидов (ДДТ и ГХЦГ). Исследованиями на темно-сером оподзоленном почве в условиях Западной Лесостепи Украины установлено, что при условии применения минеральных удобрений на фоне органических в сочетании с известкованием (СаСО3 (1,5Нг) + N90P90K90 + 10 т/га навоза) снижается уровень ДДТ и ГХЦГ в вегетативных частях ячменя и повышается урожайность зерна.
Ключевые слова: ячмень, хлорорганические пестициды, органо-минеральные удобрения, известкование, урожайность зерна.
Ivankiv M.Ya. Influence Agronomic Measures Detoxification Pesticides the Spring Barley Grain
We studied the intensity of accumulation of organochlorine pesticides and their derivatives in different parts of spring barley cultivar Celinka and influence different amounts of organic fertilizers combined with liming on their content agrobiogeocenosis and grain yield. It is shown that the roots, straw and grains of spring barley differ significantly in their accumulation of organochlorine pesticides (DDT and HCH). Research on dark gray ashed soils in the conditions of the Ukrainian Western Forest-Steppe established that conditions of application of of organic-mineral fertilizers combined with liming decreases the levels of DDT and HCH in the vegetative parts of barley and increased grain yield.
Keywords: spring barley, organochlorine pesticides, organic and mineral fertilizers, liming, grain yield.
УДК 551.131 Доц. С.В. Королько, канд. техн. наук -
Академiя сухопутних вшськ iM. гетьмана Петра Сагайдачного
ТЕХНОЛОГИ ПРОЕКТУВАННЯ ЕКОЛОГ1ЧНИХ КОРИДОР1В ЯВОРШСЬКОГО Г1РНИЧО-ПРОМИСЛОВОГО РАЙОНУ
Розглянуто теоретико-методолопчш положення комплексного проектування вщнов-люваних територш з наступним ïx залученням до еколоично!' мережi як екологчних коридоров. Науково обгрунтовано застосування фггомелюративних та шформацшних техноло-гш проектування еколопчних коридорш Яворiвського прничо-промислового району. Внаслщок вщкритого видобутку иокладш корисних копалин i негативного впливу вшсь-ково'1 дiяльностi на територи Яворшського полiгону знищуеться рослинний та грунтовий покрив, активiзуються деградацшш процеси в урбанiзованiй екосистемi, проявляеться не-гативний вплив техногенних факторш на здоров'я населення. Тому реалiзацiя стратеги
збалансованого природокористування господарського комплексу Яворшського прничоп-ромислового району (ГПР) шляхом створення еколопчних коридорш на основ1 сучасних шформацшно-аналггичних методш та еколопчних технологш е актуальним.
Ключов1 слова: еколопчний коридор, техногенш ландшафти, фкомелюрацш.
Постановка проблеми. Площа техногенних ландшафтiв Украши займае понад 220 тис. га, iз них близько 70 % порушено внаслвдок вiдкритого видобут-ку покладiв корисних копалин. У разi застосування цього способу знищуеться рослинний та грунтовий покрив, забруднене повiтря пригшчуе рiст рослин, зни-жуючи 1х життездатнiсть та довговiчнiсть [1], активiзуються деградацiйнi про-цеси, яш ввдбуваються при переходi до нового стану в урбашзовашй екосисте-мi, проявляеться негативний вплив техногенних факторiв на здоров'я населення у разi перевищення гранично допустимих рiвнiв забруднення.
Внаслщок освоення сiрчаних родовищ Львшщини у 1956-1957 рр., на Яворiвщинi сформувався техногенний ландшафт. У перiод з 1986 по 2005 рр. женсивно експлуатувались Язiвське i Немирiвське родовища самородно!' арки. Внаслщок гiрничих робiт територ1я Яворiвськоí промислово!' зони зазнала руйшвного впливу. Яворiвському сiрчаному пiдприемству було вiдведено 74 км2 земель, зокрема: шд кар'ер - 1080 га; пдровдаали - 794 га; зовшшш вiдвали -918 га; хвостосховища - 680 га; видобувш поля пiдземноí виплавки сiрки -770 га; водосховища - 1518 га; промисловi зони - 388 га. За таких умов ктотно попршуеться екологiчний стан природно-техногенних ландшафтiв [1], íхнi са-нiтарнi, естетичнi та рекреацiйнi якосп. Частковий вплив на порушення еколо-гiчного стану середовища зумовлений вшськовою дiяльнiстю. Так, на Яворiвсь-кому пол^ош постiйно проходять рiзноманiтнi вiйськовi навчання, яш супрово-джуються посиленням шкiдливих впливiв. За рамки гранично допустимих норм виходять багато речовин, ят створюють значне техногенне навантаження. У Грунти та водне середовище потрапляють шкiдливi речовини, якi спричинеш перемiщенням транспортних засобiв, замуленням або заболоченням мiсцевостi. Пiд 'х впливом змiнюеться режим водоносних шарiв. На екосистему впливають вибухи боеприпасов, риття окошв, блiндажiв, влаштування бойових позищй та iнших об'ектiв полiгону, порушуються природнi ландшафти. При цьому може порушитись еколопчний баланс, посилитись ерозоя й пiдвищитись кислотнiсть грунтш [2]. Тому реалiзацiя стратегií збалансованого природокористування та природоввдтворення господарського комплексу Яворiвського прничопромисло-вого району (ГПР) шляхом створення еколопчних коридоров на основi сучасних iнформацiйно-аналiтичних методiв та еколопчних технологш е актуальним завданням сьогодення.
Анамз останнгх дослщжень та публiкацiй. Основи загально! концепцií формування екологiчноí мережi та екологiчних коридорiв викладено у роботах ЮР. Шеляг-Сосонко, О.О. Скрипника, А.Г. Шапара, П.1. Копача, В.А. Онищен-ко, В.А. Костюшина, ВО. Ткаченко, М.А. бмець, С М. Сметани та шших вче-них. Останшм часом поглиблюються та деталiзуються технологи формування еколопчно1 мережi з рiзних наукових напрямюв: проектування екологiчних коридоров на основi використання даних дистанцiйного зондування Землi (ДЗЗ) та ^орпорацп космозшмков у геоiнформацiйнi системи - Г1С (В.1. Придатко, В.1. Лялько, ОД. Федоровський, В.М. Перерва, МО. Попов, ОМ. Трофимчук, Г.Я. Красовський, ОС. Бутенко та ш.); створення лiсоекологiчних та пдроеко-
лопчних коридорiв (В.Д. Романенко, Й.В. Гриб, М.Д. Гродзинский, Г.В. Ко-беньок, О.П. Закорко та ш); фггомелюращя порушених територiй (В.П. Кучеря-вий, ВВ. Попович, Р.1. Мисяк, КС. Брунець, 1В. Шукель, ОБ. Тиманська, Я.В. Геник та ш); мжоризацшш технологií пiдвищення продуктивностi лкоме-люраипв та девастованих ландшафтш (М.М. Гузь, В.1. Мокрий, Л.1. Копiй, В. П. Олiферчук та ш). 1снують рiзнi пiдходи до розроблення фиомелюратив-них заходiв та пiдбору фiтомелiорантiв вiдповiдно до специфiки техногенних форм рельефу. Впровадження конкретних принципiв фiтомелiорацií порушених територш та формування екологiчних коридорiв шдтримуються мiжнародними екологiчними фондами. За результатами огляду науково1 лiтератури з цього напряму дослiдження, встановлено необхвдшсть формування моделi еколопч-них коридорiв девастованих ландшафтов.
Мета i завдання. Метою роботи е удосконалення теоретичних i мето-дичних положень комплексного проектування вiдновлюваних територiй з нас-тупним 1х залученням до еколопчно1 мережi як екологiчних коридорiв. Для до-сягнення поставлено1 мети виршено завдання наукового обгрунтування рiзних технологш проектування екологiчних коридорiв Яворiвського прничо-промис-лового району.
Матерiали i методи. Основними методами дослщжень е шдукцшно-де-дукцiйнi методи, методи системного аналiзу, а також методи порiвняльних ощ-нок ландшафтно-еколопчних характеристик Яворовського ГПР.
Виклад основних положень. Особливктю Захвдного регiону Украши е велика кiлькiсть екологiчних проблем як природного, так i техногенного характеру. Найбшьше використовують та перетворюють геолопчне середовище пр-ничодобувна промисловiсть, рiзнi види будiвництва (передусш транспортне та мелiоративне), сшьське господарство. 1хнш руйнiвний вплив за сво!ми масштабами деколи можна порiвняти з наслiдками катастрофiчних природних явищ. Значний негативний вплив на довкшля мае розроблення сiрчаних родовищ Яво-рiвського ГПР: розвиваються ерозiйнi процеси, що призводять до зсувiв земель-них дiлянок i будинкiв у селi Малехов, активiзувались провали карстового похо-дження в околицях курорту Шкло.
На вирiшення екологiчних проблем та лшыдацда наслiдкiв екологiчних катастроф кожна зi семи захщних областей Украши видляе в середньому до 1 % обласних бюджетов. Для стабшзацл загрозливого стану середовища та запобтан-ня екологiчним катастрофам доцшьне використання сучасних технологiй щенти-фжацл даних ДЗЗ, а також технологш Г1С-проектування екологiчних коридоров та Онших елементов екологiчноí мережi природних О техногенних територiй.
Еколопчний коридор - важливий елемент еколог0чно1 мережО територп, що зв'язуе мОж собою ядра еколопчно1 мережО рОзного ровня - заповвдники, на-цюнальш парки, заказники, велит лковО масиви, водно-болотш комплекси. Одним з найважливтих заходОв для збереження бюлопчного рОзномашття е розроблення О формування нащонально1 каркасно1 екологОчно1 мережу що передба-чае 11 штеграцою в загальноевропейську систему. Одним з ключових елеменпв еколопчного каркасу е еколопчний коридор. Формування еколопчних коридорОв - комплексна задача, виртення якоí можна значно прискорити, використо-вуючи сучасш Г1С-технологи.
Результат реалДзацп Г1С-проектування полягае у створеннi карти найкра-щих мiсць для планування екологiчних коридорДв у межах ЯворДвського ГПР. Для цього доцiльне використання програмного комплексу ArcGIS, зокрема шструментарш аналiзу близькостi просторових об'ектш. ВихДдними даними для проекту доцДльно використовувати шейп - файли лiсiв, рiчок, озер, болiт, при-родоохоронних територш, населених пунктiв, дорiг, промислових шдприемств та адмiнiстративно-територiальних одиниць. Алгоритм реалДзацц полягае у пос-туповiй декомпозицц перерахованих вище векторних шарiв за темою ще! тери-торií дослДдження.
ЯворДвський ГПР розташований (80 %) у межах Передгiрно-височинноí фiзико-географiчноí обл. i лише незначна частина - у межах Розточчя. У роботД [1] закартовано 4 ландшафти та 15 видав шдивДдуальних антропогенних мДсце-востей (13,3 % площД району), зокрема: 1 - кар'ерного, 3 - вДдвального, 4 - вДд-стшного i 7 - аквального видiв та 43 антропогенних урочища. Для ЯворДвського ГПР характернi процеси заболочення, площинний змив i карст. ЦД данi доцiль-но врахувати для синтезу карти розташування земель, придатних для плануван-ня екологДчних коридорiв у межах ЯворДвського ГПР. На пiдставi тако! карти проектують екологiчнi коридори на цiй територп, на розташування яких позитивно впливае близькiсть рiчок, водойм, боли i лiсових масивiв, а негативно впливае близькiсть до транспортно! шфраструктури, населених пунктiв i промислових шдприемств.
Для екологДчного коридору необидна наявшсть лДсових земель. За !х вДд-сутностi, внаслiдок техногенних порушень територiй, логiчним е планування еколопчного коридору в межах штучно залДснених, рекультивованих територiй [3]. Цд фiтомелiорованi територií мають сполучати мiж собою природнД лiсовi масиви.
ПДд час розроблення фiтомелiоративних заходДв та шдбору фДтомелД-орантiв визначають будову техногенних форм рельефу, умови формування еда-фотошчних умов девастованих ландшафтДв, беруть до уваги специфiку кожного елементу техногенних ландшафтов. На основД цього синтезують координацшно-класифiкацiйнi схеми кар'ерно-вДдвальних Д природно-техногенних комплексiв.
На схилах вДдвалДв, де лише Ыщюються ерозшш процеси, ефективними природними фДтомелюрантами е Са1ата§гозй8 вр1§вю8, Ркга§тЫв8 атХгаЫ, /аг/ага. ПрибережнД зони заповнених водами кар'ерних ви'мок та пДд-топлюваш суходальш схили потребують фггомелюративних заходДв з метою припинення водно! ерози шляхом створення смуг з РЬга^кез australis та гДгро-фДльно! деревно! та чагарниково! рослинностД, зокрема вДльшаникДв, верболозДв тощо. Процес фггомелюрацц проектовано! територп ЯворДвського рекреацДйно-господарського комплексу (рис.) проходить екстенсивно (самозаростання) та Днтенсивно (штучне зарощування), забезпечуючи припинення техногенно! дег-радацц земель та повернення девастованих територДй до рекреацшно-госпо-дарського використання.
На дДлянках земель ще! категорп переважають грунти рДзного мехашчно-го складу та еродованД (рДзного ступеня змитД та розмитД) виходи материнських порДд. Найкращим чином такД землД можуть бути використаш для вирошування лкомелюративних насаджень, якД ввдграють значну роль в охоронД земель вДд
руйнування та деградацп, пiдтримують екологiчну piBHOBary в регюнах, забез-печують вiдновлення функцш саморегуляцп ландшафтних систем, утрачених у процеа високого антропогенного навантаження. Таю принципи [4] розмщення лiсових насаджень пройшли широке випробування у свт i знайшли позитивну оцiнкy у землевласниюв та пiдтpимкy у впровадженш вiд ypядiв i мiжнapодних еколопчних фондiв. Нayковi програми з люового землеробства пiдтpимyються Радою Свропи протягом останшх десятилiть.
Рис. Tepumopin Яворiвського рекреацшно-господарського комплексу
Для фiтооптимiзaцií техногенних лaндшaфтiв [3] створено препарат мь коризацп лiсопосaдкового мaтеpiaлy на основi видiв Suillus luteus, Amanita mus-raria, Tuber melanosporum, а також дpiжджiв Torulopsis candida. Отриманий мь коризований лiсопосaдковий мaтеpiaл використовують для створення бiогpyп на девастованих дшянках. Пропонована технолог1я забезпечуе ефективне вико-ристання основних фyнкцiй мiкоpизи: тpофiчнy (забезпечення рослин якiсним живленням i водою); гормонально-шформацшну (регулювання i сприяння пло-доношенню); комyнiкaцiйнy (створення складних екосистем), що сприяе при-живлюваносп лiсопосaдкового мaтеpiaлy i, вiдповiдно, ефективному створенню та фyнкцiонyвaнню лiсоекологiчних коpидоpiв на природно-техногенних тери-торшх Явоpiвського ГПР.
Висновки i перспективи подальших дослщжень. Таким чином, пiд час формування екологiчних коpидоpiв на девастованих ландшафтах Явоpiвського ГПР, фiтомелiоpaцiя е прюритетною технологiею, яка охоплюе: розроблення нового геоекологiчного районування на основi комплексного оцшювання неспри-ятливих екологiчних фaктоpiв; захист, збереження i формування техногенних зе-мельних ресурав шляхом застосування адаптивних фiтомелiоpaтивних техноло-гiй; визначення оптимальних екологiчних пapaметpiв техногенних лaндшaфтiв, якi забезпечать ефективне використання 'х бiоклiмaтичного потенцiaлy.
Специфша збереження i збалансованого використання заповщних i природно-техногенних екосистем зумовлюе дощльшсть синтезу пpоблемно-оpiен-
тованих геошформацшних моделей конкретних екологiчних коридорiв та ш-ших елементiв екологiчноí мережу зокрема природних та техногенних терито-рш, як складових едино! Г1С та бази даних Державного кадастру природно-за-повiдного фонду Украши [5]. Функщонування зазначено! Г1С передбачае взаемний обмiн iнформацiею мiж базами даних Державного земельного кадастру та Державного кадастру природно-заповщного фонду Украши.
Лггература
1. 1ванов С.А. Еколого-ландшафтознавчий аналiз гiрничопромислових територш (на приклада Львiвськоi областi) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. географ. наук / С.А. 1ва-нов. - К., 2001.
2. Махкамов М.М. Охорона природного середовища у Збройних силах Украши : посiбник / М.М. Махкамов, А.М. Павлюк, М.О. Побшян, М.В. Литвак. - К. : Вид-во "Варта", 1998. - 208 с.
3. Мокрий В.1. Сталий розвиток територiй: лiсомелiорацiя Яворшського прничопромисло-вого району / В.1. Мокрий, Л.1. Копш, В.Б. Капустяник, Ю.М. Корчак, В.П. Олiферчук, М.М. Па-славський, Ю.В. Клименко, С.Р. Магунь // Збiрник наукових статей Ш-о! Всеукрахнський з'!зд екологш з мiжнародною участю. - Вшниця. - 2011. - Т. 2. - С. 641-644.
4. Гладун Г.Б. Живництво i агролiсомелiорацiя / Г.Б. Гладун, Л.В. Дем'яненко. - Харкв : Вид-во УкрНд1ЛГА. - 2009. - Вип. 115. - 304 с.
5. Презентацш едино! геошформацшно! системи та бази даних Державного кадастру при-родно-заповiдного фонду Украши. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.menr.gov.ua/ index.php/press-center/news.
Королько С.В. Технологии проектирования экологических коридоров Яворивского горно-промышленного района
Рассмотрены теоретико-методологические положения комплексного проектирования возобновляемых территорий с последующим их привлечением к экологической сети в качестве экологических коридоров. Научно обосновано применение фитомелиора-тивных и информационных технологий проектирования экологических коридоров Яво-ривского горно-промышленного района. Вследствие открытой добычи залежей полезных ископаемых и негативного влияния военной деятельности на территории Яворив-ского полигона уничтожается растительный и почвенный покров, активизируются дег-радационные процессы в урбанизированной экосистеме, проявляется негативное влияние техногенных факторов на здоровье населения. Поэтому реализация стратегии сбалансированного природопользования хозяйственного комплекса Яворивского горнопромышленного района (ГПР) путем создания экологических коридоров на основе современных информационно-аналитических методов и экологических технологий является актуальным.
Ключевые слова: экологический коридор, техногенные ландшафты, фитомели-орация.
Korolko S. V. The Technology of Designing Ecological Corridors of Yavo-riv Mining Area
Some theoretical and methodological issues of integrated design of renewable areas, with their involvement in the ecological network as ecological corridors are described. Use of phytomelioration and information technology of designing ecological corridors in Yavoriv mining area is scientifically justified. Vegetation and ground cover is destroyed, degradation processes in urban ecosystem are activated, evident negative impact on health of techno genic factors increases because the extraction of mineral resources and the negative impact of military activities on the territory of Yavoriv polygon. So, implementation of sustainable nature strategy and natural reproduction economic complex of Yavoriv mining area by creating ecological corridors based on modern information-analytical methods and environmental technologies is important.
Keywords: ecological corridor, industrial landscapes, phytomelioration, mining area.
