CC BY
17
характер розмщенння населених пункпв на територп, що лiмiтуeться особ-ливостями рельефу, грунпв, pi4K0B0l мережi та бiоти. Представлен тут со-цiоекологiчнi параметри дають змогу глибше вникнути в демографiчнi та еколого-економiчнi процеси мiських поселень передпрсько! та прсько! зон Львiвщини з метою якнайкращого обгрунтування i застосування антидепре-сiйних заходiв.
Л1тература
1. Довкiлля Львiвщини : стат. зб. - Львiв, 2011. - 104 с.
2. Ковтун В.В. Города Украины : экономико-географический справочник / В.В. Ковтун, А.В. Степаненко. - К. : Вид-во "Вища шк.", 1990. - 280 с.
3. Кукурудза С.1. Соцюеколопчш параметри найбшьших мют Укра!ни / С.1. Кукурудза // Науковий вiсник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Сер.: Лгавницьга дослiдження в Укра!ш (VI-i Погребнякiвськi читання). - Львiв : Вид-во УкрДЛТУ. - 2000. - Вип. 10.4. - С. 151-155.
4. Львiвська область. Адмшютративно-теритс^альний подш / матер. пiдгот. Ф. Алейш-ком. - Львiв, 2005. - Ч. 1. - 146 с.
5. Чисельшсть наявного населення Укра!ни на 1 ачня 2011 року // Державний ком^ет статистики Укра!ни / вiдп. за випуск Г.М. Тимошенко. - К., 2011. - 114 с.
Кукурудза С.И., Перхач О.Р. Социоэкологические параметры предгорных и горных городов Львовской области
Выполнен социоэкологический анализ площадей, населения, зеленых насаждений, объемы использования питьевой воды и выбросов загрязняющих веществ для 12 городов предгорной и горной частей Львовской области. Результаты анализа могут быть использованы при разработке антидепрессионных мероприятий.
Ключевые слова: предгорная и горная зоны, города, население, зеленые насаждения, питьевая вода, вредные выбросы.
Kukurudza S.I., Perhach O.R. The socioecological parameters of foothill and mountainous cities in Lviv Region
We completed socioecological analysis of the areas, population, green plantations, extent of utilizing drinking water and pollutant emissions for 12 cities in the foothills and mountainous part in Lviv Region. The results can be used in elaborating the antidepression activities.
Keywords: foothill and mountain areas, cities, population, green plantations, drinking water, pollutant emissions.
УДК 631.6.02 Докторант Н.Г. Мiронова, канд. техн. наук, доц. -
НЛТУ Украши, м. Львiв
РОЛЬ Л1СОВИХ НАСАДЖЕНЬ У ЗМЕНШЕНН1 ГРУНТОВО-ЕРОЗ1ЙНО1 СКЛАДОВО1 ЗАБРУДНЕННЯ ТЕХНОГЕННИХ ОЗЕР МАЛОГО ПОЛ1ССЯ
Розглянуто позитивний вплив люових насаджень у запоб^анш забрудненню та замуленню техногенних озер Малого Полюся.
Ключовг слова: техногенш озера, водна ерозiя, лiсовi насадження.
Вступ. Сучасна стратепя охорони природи полягае у збереженш ди-нам1чно! еколопчно! р1вноваги за активно! участ природного потенщалу у виршенш еколопчних завдань певних репошв. Найконфлжтшш1 ситуацп м1ж зростаючим антропогенним впливом 1 стабЫзуючими властивостями природних систем виникають на територ1ях, що тдлягали техногенному
впливу, пов'язаному з видобувною дiяльнiстю кар'ерним способом, наслщком яко! е утворення вщпрацьованих кар'ерних полiв та вiдвалiв - у разi "сухого" видобування, або затоплених кар'ерiв (так званих техногенних озер) - шд час "мокрого" видобування [1]. Ц територп, що характеризуються проявом не-безпечних антропогенних процеив - ерозп та дефляцп Грунпв, забруднення поверхневих та тдземних вод i rрунтiв хiмiчними речовинами, е достатньо поширеними. До ефективних заходiв оптимiзацп техногенно порушених те-риторiй належить фiтомелiорацiя. З огляду на це, вивчення протиерозшно! та водоохоронно! ролi лiсових насаджень у запоб^анш або зменшеннi попр-шення складових елементiв антропогенних ландшафтiв рiзних природних зон е актуальною проблемою.
Постановка дослщження. Виявити роль люових насаджень у запобь ганнi забрудненню та замуленню водойм у техногенних ландшафтах продуктами ерозп та абразп на прикладi техногенних озер Малого Полюся.
Методи досл1дження - анаттичний, описовий, еколого-порiвняльний.
Результати дослщження. Техногенш озера на територп Малого По-лiсся виникли внаслiдок видобування тску для потреб будiвельноl галузi у кар'ерах iз "мокрою ви!мкою". На сьогоднi вони представляють собою каскад техногенних водойм рiзного вжу, частина з них е дтчими. Ми розглянули техногеннi озера, розташоваш на лiсових та лучних дшянках. Як будь-яке техногенне утворення, щ водойми мають низку особливостей, пов'язаних iз соцiально-економiчними та технологiчними чинниками !х генезису. Проте сучасний !х розвиток значною мiрою залежить вщ впливу природних чинни-кiв, як формують динамiчнi характеристики якостi водойм.
Важливим показником, що визначае еколопчний стан та штенсивнють перебiгу процешв у гiдроекосистемi, е прозорiсть водойми, яка залежить вщ вмiсту зависей. Формування цього показника, своею чергою, залежить вщ ба-гатьох факторiв, i передусiм - вiд захищеност водойми вiд розвитку еро-зшно-пдролопчних процесiв, пов'язаних iз надходженням продукпв еро-зiйного змиву з поверхш прилегло! територп, а також вщ iнтенсивностi про-цесiв перероблення берепв пiд впливом хвильово! енергп води. Внаслщок визначення вмiсту зависей у техногенних озерах, розташованих на залюненш територп, ми виявили значну вщмшшсть (бiльш нiж у 2,5 раза) вщ такого ж показника для озер, що розташоваш на територп пасовищ, парагенетично пов'язаних iз ршлею (рис. 1). Це зумовлено тим, що продукти ерозп на залю-нених та вiдкритих схилах транспортуються по^зному.
О Озера, розташоваш в Л1С1 [] Озера, розташоваш на луках
Рис. 1. Середнш вмкт зависей у водi техногенних озер Малого Потсся
Особливосп Грунтоутворювально1 породи територп Малого Полiсся сприяють високому ступеню розвитку ерозiйних процеив. Для оцiнювання сучасного екологiчного стану ландшафпв та поверхневих вод найбшьший ш-терес представляють два наслщки Грунтово-ерозшно1 мираци речовини - це, по-перше, винесення з орних схилiв бiогенiв (азоту, фосфору, калiю - ЫРК), що зумовлюе зниження родючостi орних земель, а по-друге - зниження якос-тi та забруднення водних об'екпв привнесеними зi схилiв мiнеральними та хь мiчними речовинами. Польовi спостереження свiдчать про те, що тд час ш-тенсивних злив на вiдкритих незалiснених територiях переважае процес тотального змиву - потоки транспортуються через незакршлеш береги, пере-важно Грунтовими агрегатами ^ навiть, грудочками. Вимiрянi величини мут-ностi води, яка стжае з дощовими потоками, в середньому дорiвнюють 1,02,5 г/дм3. У прибережнш зонi може бути - до 10 г/дм3.
Внаслщок ерозп з родючого шару Грунтiв виносяться як валов^ так i рухомi форми бiогенiв. Валовi форми транспортуються iз змитим Грунтом, а рухомi - також iз стоком талих i дощових вод. Наприклад, фосфор, що наймщшше пов'язаний iз Грунтовим субстратом, переноситься, здебiльшого з дрiбноземом, азот - iз стоками. Винесення хiмiчних елементiв зi шару, зайня-того кореневою системою люово1 рослинноста, становить вiд 500 до 1000 кг/га, тодi як для Грунпв пiд лiсовими фiтоценозами винесення не пере-вищуе 200-300 кг/га. Доведено, що на водоймах люових басейшв майже не-мае твердого стоку. Люова смуга шириною 30 м майже повнютю затримуе продукти твердого стоку [2]. Модулi рiчкового стоку фосфору iз сшьськогос-подарських територш у 10-15 разiв перевищують цей показник для люових земель [3]. Можливо через це на "лучних" озерах на початку осеш спостер^а-ли "цвiтiння" води, навiть при тому, що 1х глибина зазвичай е бшьшою, нiж "лiсових". Формування показника прозоростi техногенних озер вщбуваеться i внаслiдок впливу ерозiйно-гiдрологiчних чинниюв, внаслiдок ди яких руйнуеться берегова лшя. На вiдмiну вiд бшьш старих озер, береги яких зак-рiпленi лiсовою рослиннiстю, а лггораль освоена вищими водними рослина-ми (рис. 2), на молодих водоймах, що розташоваш на пасовищах, берегова ль нiя не закрiплена, на нш активно вiдбуваються прибережнi лiтодинамiчнi процеси, що призводять до 11 руйнування та змивання продуктiв хвильово! ерозп у водойму.
Неукрiпленi береги техногенних озер, що складеш рихлими породами, легко розмивають хвилi. Цей процес полягае у взаемодп двох складових -руйнуваннi мас матерiалу, що утворюе береги, та видаленш цього матерiалу вiд берегового схилу. Перша складова визначаеться фiзичними характеристиками Грунпв (1х механiчним складом, зв'язшстю, об'емною вагою тощо). Ви-далення зруйнованого матерiалу здiйснюеться водним потоком або вирох-вильовим процесом. Висока люистють берегово1 смуги забезпечуе вщносно стабiльну мутнiсть "лiсових" озер протягом року.
Рис. 2. Берегова лiнiя озера, розташованого у лiсi
Рис. 3. Берегова mHÏn озера, розташованого на луках
Висновок. Лiсовi фиоценози вiдрiзняються потужними буферними властивостями, що дае змогу 1м протидiяти руйнiвному впливу зовнiшнiх факторiв. Лiсова рослиннiсть вiдiграе важливу роль потужного бюгеох1тч-ного бар'ера для техногенних озер Малого Полюся, поглинаючи значну кшь-кiсть хiмiчних речовин, яю формують твердий ерозiйний стж, та стримуючи кореневою системою процеси руйнування берегово! лшп i надходження про-дуктiв руйнацп у водойми, що зумовлюе на 60 % менший показник вмюту зважених речовин в озерах, що розташоваш в лiсi, порiвняно з озерами, яю знаходяться на пасовищах. Отже, для затримання твердих наношв i вод по-верхневого змиву та длязапоб^ання 1х потраплянню у техногеннi озера до-цiльним е формування люомелюративного покриву [4] з використанням ди-ференцiйного пiдходу, враховуючи зокрема мехашчний склад rрунтiв та кль матичш умови.
1. Кучерявий В.П. Фггомелюращя : навч. noci6H. / В.П. Кучерявий. - Львiв : Вид-во "СвЬ" 2003. - 540 с.
2. Паулюкявичус Г.Б. Роль леса в экологической стабилизации ландшафтов / Г.Б. Па-улюкявичус. - М. : Изд-во "Наука",1989. - 215 с.
3. Разгулин С.М. Азот и фосфор в воде Рыбинского водохранилища / С.М. Разгулин // Водные ресурсы. - 1993. - Т. 20, № 1. - С. 38-46.
4. Пилипенко О.1. Лiсовi мелюраци : тдручник / О.1. Пилипенко, В.Ю. Юхновський, С.М. Дударець, В.М. Малюга / за ред. В.Ю. Юхновського. - К. : Вид-во "Аграрна освгга", 2010. - 283 с.
Миронова Н.Г. Роль лесных насаждений в уменьшении почвенно-эрозионной составляющей загрязнения техногенных озер Малого Полесья
Рассмотрено положительное влияние лесных насаждений в предотвращении загрязнения и заиления техногенных озер Малого Полесья.
Ключевые слова: техногенные озера, водная эрозия, лесные насаждения.
MironovaN.G. Role of the forest planting in diminishing ground-erosive constituent of contamination man-made lakes of Small Polissia
Л1тература
In this article positive influence of the forest planting is examined in prevention of contamination and silting-up of man-made lakes of Small Polessia. Keywords: man-made lakes, water erosion, forest planting.
УДК 630*[5+174.752](477.87) Асист. Б.З. Нагорняк1 - НЛТУ Украгни, м. Льет ТЕНДЕНЦП ЗМ1НИ ЯЛИЦЕВИХ Л1С1В ЗАКАРПАТТЯ
Викладено матер1али дослщжень сучасного стану ялицевих лгав регюну та фактори, що його визначають. Розглянуто змши ялицевих деревосташв на осжга трьох вжових перiодiв. Дослiджено розподiл площ яличнигав у розрiзi вiкових груп. Проаналiзовано тенденцii змiни ялицевих деревостанiв за шдприемствами у межах вiкових перiодiв.
Ключоег слова: ялиця бiла, вiковi групи, вiковi перiоди, розподiл площ.
Ялиця бша в Карпатах - одна з основних люотв1рних деревних хвойних порщ. Вона посщае друге мюце за площею серед хвойних порщ у Закарпатськш обл. На Закарпатп ялицев1 люи займають площу близько 9 тис. га 1з запасом деревини понад 2 млн м3 [3].
Сьогодш стан ялицевих л1шв е незадовшьний. У природному коршно-му покрив1 площа ялицевих л1ив Карпат досягала 120 тис. га [1, 2, 4, 5]. Пщ впливом природних та антропогенних чинниюв ниш ж вона скоротилась на 25-33 %. На багатьох дшянках вщбулася змша коршних змшаних насаджень з перевагою ялищ на чист буков1 та смереково-буковь Кр1м значно1 видово1 збщненосп деревосташв, простежують ютотне зниження 1х продуктивност (середш запаси юнуючих насаджень становлять лише близько 55 % до потен-цшно можливих). Похщш деревостани в ялицевих типах люу ниш займають понад 30 % 1хшх площ. Зниження частки ялищ бшо1 у склад1 юнуючих деревосташв, не зазначаючи вже про 11 вщсутнють у типових люорослинних умо-вах, супроводжуеться зниженням бюлопчно1 стшкосп бюгеоценоз1в. Змен-шення площ1 ялицевих л1шв на Закарпатп розпочалось ще на початку XVIII ст. Разом 1з площею р1зко змшилась 1х структура, форма, склад та продуктив-шсть. Нишшнш незадовшьний стан ялицевих л1шв репону значною м1рою пов'язаний з антропогенним впливом на них - суцшьш рубання, вирубування насшниюв на значних площах (особливо у верхнш та нижнш частиш 11 ареалу), штенсивш культури смереки у пояш ялицевих л1с1в, неврегульований випас худоби, пошкодження буреломами, впровалами, масова самовшьна за-гопвля новор1чних ялинок, низька культура виробництва та ш.
Реал1защя шформацшного забезпечення люового господарства, вщпо-вщно до Люового кодексу Укра1ни, Державно1 програми "Люи Укра1ни" на 2002-2015 рр., Концептуально1 програми розвитку люовпорядкування на пе-рюд до 2015 р., потребуе тдвищення точносп таксацп л1ив, отримання пов-но1 та достов1рно1 шформацп про люовий фонд. З метою дослщження тран-сформацшних процеив ми провели ретроспективний анал1з стану ялицевих л1шв за площами у розр1з1 тдприемств люового господарства та вжово1 структури.
1 роботу виконано пiд наук. кер1вництвом проф. М.П. Горошка, канд. с.-г. наук
