Научная статья на тему 'Енергоощадливість як фактор економічного розвитку вітчизняної газотранспортної системи'

Енергоощадливість як фактор економічного розвитку вітчизняної газотранспортної системи Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
41
34
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
енергоощадливість / паливно-енергетичні ресурси / газотранспортні підприємства / фактори розвитку / energy conservation / fuel and energy resources / gas transportation enterprises / factor of economic development

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — І. Б. Запухляк

З'ясовано сутність та обґрунтовано необхідність енергоощадливості як фактора економічного розвитку вітчизняних газотранспортних підприємств в умовах обмеженості паливно-енергетичних ресурсів.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Energy conservation as a factor of economic development national gas transportation system

It is determined the essence and necessity of the energy savings as a factor of economic development national gas transportation enterprises in conditions of fuel and energy limitation.

Текст научной работы на тему «Енергоощадливість як фактор економічного розвитку вітчизняної газотранспортної системи»

Ha^0Ha.bHHH .icoTexmHHHH yHiBepcHTeT YKpaiHH

MyronovaN.G. Ecological and morphological characteristics of man-made lakes in the east part of Small Polessya

This article presents the research results of man-made lakes in the east part of Small Polissya, formed by the open method of extraction of sand, using the methods of remote sensing (RS), examined their ecological condition and prospects phytomelioration. Keywords: man-made lakes, Small Polissya, methods of remote sensing (RS).

yffK338.45:622.691.4:658.26 AoH. I.E. 3anyxxnK, KaHd. eKOH. HayK -

IeaHo-0paHKiecbKuu HTy Hafymu i гaзу

EHEPrOO^A^HBICTb HK ^AKTOP EKOHOMIHHOTO PO3BHTKY BITHH3HHHOI TA3OTPAHCnOPTHOI CHCTEMH

3'ac0BaH0 cymicTb Ta 06rpyHT0BaH0 Heo6xigmcTb eHeproo^ag^HBOCTi aK $aKTopa eKOHOMmHOTO po3BHTKy BiT^H3HaHHX rasoTpaHcnopTHHX nignpueMCTB B yMOBax o6Me-^eHOCTi na^HBHO-eHepreTHHHHX pecypciB.

Knwuoei cnoea: eHeproo^ag^HBicTb, na^HBHO-eHepreTH^Hi pecypcu, ra30TpaH-CnOpTHi nignpHEMCTBa, ^aKTOpH pO3BHTKy.

bctyn. ®yнкцioнyвaннfl nignpueMCTBa b cynacHHX yMOBax, 3a3BHHan, po3rnagaroTb b KOffreKCTi кoнцeпцп CTanoro po3BHTKy, оcновннмн пpннцнпaмн AKoro e: pa^oram^ внкopнcтaннa ycix BHgiB пpнpogннx pecypciB Ta 36epe-xeннa ix gna мaн6yтнix TOKom^; пoкpa^eннa cтaнy ^B^^o^oro cepego-BH^a; eкoнoмiннe зpocтaннa, ^yнкцioнyвaннa e^e^^rol eKoroMiKH Ta pa^-oнaпbнe cпoxнвaннa eropro- Ta мaтepiaпbннx pecypciB [7, c. 245].

3a 6ygb-aKHX yмoв, ra po3BHToK mgпpнeмcтвa BmHBae cнcтeмa ^aKTo-piB, Big akhx 3anexHTb e^eKTHBmcTb внpo6нннo-rocпogapcbкol gia^b^cd. Снcтeмy ^aKTopiB po3BHTKy пigпpнeмcтвa нayкoвцi Knacu^iKyroTb пo-piзнoмy, зoкpeмa внoкpeмпк>к>тb ^aKTopu внyтpimнboro Ta зoвнimнboro BmHBy. Cepeg зoвнimнix ^aKTopiB BHgmaroTb: gepxaBsy rany3eBy cTpaTeriro po3-

BHTKy, кoнкypeнцiк>, пoпнт Ta пpoпoзнцiк> нa пpogyкцiк>, ^y^Bo-Tex^^uM

пporpec [6, c. 17].

Cнcтeмy внyтpimнix ^aKTopiB po3BHTKy пigпpнeмcтвa y ^axoBin niTepa-Typi y 6inbmocTi внпagкiв Knacu^iKyroTb тaкнм нннoм:

• ^aKTopn Tex^^o™ xapaKTepy: 3aco6u Hpa^, ix gннaмiкa, cTa^ piвeнb bhko-pнcтaннa;

• ^aKTopn opramзaцmнoro xapaKTepy: piвeнb mgroToBKH внpo6ннцтвa, me^am-3a^a, KooHepa^a, piBern opram3a^i yпpaвпiннa, pнтмiнmcтb;

• ^aKTopn eкoнoмiннoro xapaKTepy: e^eKTHBmcTb внкopнcтaннa pecypciB, нaнcyвaннa, цiнoyтвopeннa, мoтнвaцia To^o;

• ^aKTopn co^a^^ro xapaKTepy: ^o^cttea mgroToBKa, пigвн^eннa KBani^i-Ka^i пepcoнaпy, пoпiпmeннa yмoв пpaцi, 6e3HeKH Hpa^, eKonori3a^a BHpo6-ннцтвa [11, c. 109].

BpaxoByroHH пpнpogнy o6мexeнicтb пaпнвнo-eнepreтннннx pecypciB (nEP), BTpaTH esprit нe TinbKH пig nac li cпoxнвaннa, ane h пig nac li

внpo6ннцтвa, тpaнcпopтyвaннa Ta пepeтвopeннa, e^p^^^ag^mi^^ Bigirpae вaroмy ponb b aKTHBi3a^i ^aKTopiB po3BHTKy ak ra мiкpo-, TaK i нa мaкpopiвнax.

3 ornagy нa цe, oco6nHBol a^ya^mcd нa6yвae eнeproo^agпнвicтb y ^opмi pa^oram^m (go^b^ro, вgocкoнaпeнoro) внкopнcтaннa nEP. Caмe

90

36ipHHK HayKOBO-TexHiMHHX працb

зaвдяки paцiонaльномy викоpистaнню ПЕР можнa досягти того ж «jp^^ra ефектy 3a менших енеpговитpaт чи отpимaти бiльший ефект без додaткових енеpговитpaт, що вapто pозглядaти як зaощaдження (зменшення витpaт, мож-ливiсть збеpеження внaслiдок дбaйливого викоpистaння) енеpгоpесypсiв.

Виклад основного матер1алу. Як зaзнaчaють вiтчизнянi дослiдники необхщшсть пpоведення полiтики енеpгоощaдливостi як одша з умов pоз-витку сyчaсноï цивiлiзaцiï, зaхiднi кpaïни yсвiдомили з почaтком енеpгетич-них кpиз 7G-X pокiв XX ст. Це стону^ло до pозpоблення тa pеaлiзaцiï тащ-онaльних тa pегiонaльних пpогpaм енеpгоощaдливостi, внaслiдок чого питомi витpaти nanma тa енеpгiï нa виpобництво пpодyкцiï зменшились нa 2G-4G %, що ^ивело до зниження aбсолютного piвня ïx споживaння [4, с. 159].

Якщо вpaxyвaти те, що, зa дaними експеpтiв, свiтовиx зaпaсiв тафти тa гaзy вистaчить нa 8G-9G pокiв, вyгiлля - нa 3SG pокiв [3, с. 9], тсда енеpго-ощaдливiсть нaбyвae глобaльного xapaктеpy тa стae одним iз способiв pеaлi-зaцiï зaвдaнь стaлого pозвиткy.

Недостaтня зaбезпеченiсть енеpгоpесypсaми тa одночaсно високa енеpговитpaтнiсть вiтчизняного виpобництвa об'ективно посилюе енеpгетич-ну зaлежнiсть Укpaïни вiд iншиx кpaïн свiтy тa знижyе конкypентоспpомож-нiсть вiтчизняноï економжи. 3a тaкиx умов енеpгоощaдливiсть вистутае не лише одним з визнaчaльниx фaктоpiв pозвиткy вiтчизняниx пiдпpиемств, aле й економiчноï безпеки кpaïни, як з погляду зменшення зaлежностi вщ iмпоp-ту постaвок ПЕР, тaк i виpiшення пpоблеми плaтоспpоможного попиту та цi pесypси.

Зaвдяки енеpгоощaдливостi в yмовax дефiцитy ПЕР можта чaстково зaдовольнити потpебy в них зa paxyнок економiï, оскiльки сaме величинa еко-номiï ПЕР i буде pезyльтaтом pеaлiзaцiï зaxодiв з енеpгоощaдливостi. Вapто зayвaжити, що витpaти нa зaxоди з енеpгоощaдливостi, зaзвичaй, знaчно мен-шi, нiж ri, що необxiднi для видобутку тa виpобництвa вiдповiдноï кiлькостi пaливa тa енеpгiï.

Дослiджyючи тaкi специфiчнi цш енеpгоощaдливiсть як економiч-нiсть i нaдiйнiсть, нaзивaють основнi позитивнi ефекти (pезyльтaти), що пов'язaнi з економiею ПЕР: пpипинення неефективного викоpистaння енеpгiï; збеpеження пpиpодниx невiдновниx тa вщновних ПЕР; зниження шкiдливого впливу та нaвколишне сеpедовище; зaбезпечення соцiaльноï сумюност енеp-гетичноï теxнологiï [13, с. 2G].

Зaзнaченi pезyльтaти мaють вщношення як до виpобництвa пaливa тa енеpгiï (видобуток, збaгaчення, збеpiгaння, тpaнспоpтyвaння, пеpеpобкa), тaк i до ïx споживaння, тa можуть pозглядaтися як кон^етш aспекти дослщжен-ня тa пошуку шляxiв виpiшення пpоблеми енеpгоощaдливостi, a сaме техш-ко-теxнологiчний, економiчний, соцiaльний тa екологiчний. Техшко-техноло-пчний aспект виpiшення пpоблеми енеpгоощaдливостi зaлежить вiд досяг-нень нayково-теxнiчного ^огресу в контекстi piвня pозвиткy техшки тa тех-нологiй. Теxнiчний piвень виpобничого yстaтковaння, пpогpесивнiсть зaсто-совyвaльниx теxнологiй, меxaнiзaцiя тa aвтомaтизaцiя основного тa допомiж-ного виpобництвa безпосеpедньо впливaють нa ефективнiсть споживaння ПЕР, таявнють ïx втpaт, тaким чином фоpмyючи теxнiко-теxнологiчнy склa-

2. Еколопя довкiлля

91

дову процесу енергоощадливосп. Модершзащя, технiчне переоснащення, ре-конструкцiя та розширення техшко-технолопчно! бази шдприемства позитивно впливають на кiнцевi результати енергоощадливостi.

Економiчний аспект ре^зуеться завдяки таким процесам як плану-вання, органiзацiя заходiв з енергоощадливосп, економiчне обгрунтування технiчних ршень та впровадження енергоощадних технологш; оргашзащя пращ, основного виробництва, енергетичного господарства, ремонтного об-слуговування енергообладнання; визначення напрямюв рацiонального вико-ристання ПЕР; мотиващя працiвникiв до рацiонального використання ПЕР; стимулювання до ращоналiзаторськоl роботи, формування швестицшно-фь нансових механiзмiв енергоощадливосп, щноутворення, податкове регулю-вання тощо.

Соцiальний аспект виршення проблеми енергоощадливостi базуеться на дослщженнях можливостей подальшого розвитку свщомосп та освiти трудового колективу у напрямку ощадного споживання ПЕР. Зростання еконо-мiчноl ефективностi галузей паливно-енергетичного комплексу Укра1ни та переорiентацiя 1х на сучаснi енергоощаднi технологи дасть змогу пiдвищити рiвень життя зайнятих в цих галузях, сприятиме розвитку шфраструктури, пiдвищенню безпеки пращ та культури виробництва. Проведення енерго-ощадливо1 полiтики в державi приведе до створення нових робочих мюць у галузi машинобудування, налагодження та обслуговування енергоощадливо-го обладнання, у сферi управлшня, облiку та контролю енергоспоживання та енергоощадливост тощо.

Еколопчний аспект енергоощадливостi вiдображено у формуванш пе-редумов щодо збереження природних запашв первинних ПЕР, побудовi форм та методiв невиснажливого використання природного потенщалу, зменшення обсягiв спалювання оргашчного палива i шкiдливих викидiв в навколишне середовище, насамперед парникових газiв (СО2, СН4, N20), окисiв шрки 8О2, окисiв азоту NОх, окису вуглецю СО, шлакiв, теплового забруднення, неращ-ональних витрат водних та земельних ресурив, пошук та використання еко-логiчно чистих альтернативних джерел енергп.

На сьогоднi основним енергоноием в Укра!ш е природний газ, частка якого у структурi використання первинних ПЕР становить 41 %; вугшля -19 %; нафта - 19 %, уран - 17 %, при цьому тшьки на 24-27 % забезпечуеться потреба природного газу за рахунок власного видобутку [12]. За прогнозова-ними значеннями очпсуеться зростання потреби природного газу до 2030 р. до рiвня 86,65 млрд м , що майже на 20 % бшьше сучасного обсягу споживання [8, с. 18]. З огляду на вичерпшсть покладiв природного газу та значну залежнiсть нащонально! економжи вiд зовнiшнiх постачальникiв цього виду енергоресурсу, дефщиту мiж потребами та видобутком власного природного газу в Украш, особливо! уваги набувае зменшення питомого споживання природного газу шляхом забезпечення ращонального його споживання, замь ни шшими видами ПЕР тощо.

Природний газ проходить певний життевий цикл вщ видобутку до споживання, при цьому на кожному з етатв е витрати та втрати цього енер-горесурсу (рис.).

92

Збiрник науково-техшчних праць

Впробннчо-технолопчш в иг рати та этратл газу

1,5 % 8,65 % i,67 % 17,62 %

Видобуток nia готовка. Розпод1Л та Впробництво

природного зоер1гання та подача теплово! енергп

газу транспорту ваш!я до споисиваив 1 та с краплено го газу

Кшцеве споживання ( промислов1сть та населения) складае: 70,56 % В1д первинного вид обутку та надходження

Рис. Розподл виробничо-технололчних витрат та втрат природного газу за стадiямu життевого циклу

Джерело: складено та розраховано автором на ocHoei: [9, с. 15; 10, с. 4-5].

Наведет дат тдтверджують необх1дшсть пошуку шляхiв тдвищен-ня ефективност1 споживання природного газу, усунення втрат, тдвищення технiко-технологiчного рiвня його видобутку, транспортування та розподiлу, зокрема на тдприемствах вiтчизняноï газотранспортноï системи, як однieï з найпотужнiших споживачiв газу.

Характеризуючи сучасний стан вiтчизняноï газотранспортноï системи, варто зазначити таке:

• газотранспортною системою Украши у 2010 р. було протранспортовано 155 млрд м3 газу, зокрема 98,6 млрд м3 газу - транзитом до краш Свропи. Ц показники св1дчать про низьку ефектившсть використання наявних виробни-чих потужностей;

• техшчний стан та над1йшсть значил частини мапстральних трубопровод1в знаходяться на низькому р1вн1 Опосередковано про це свщчить юнуюча структура газопровод1в за термшами 1х експлуатаци. На сьогодт 39 % газоп-ровод1в ДК "Укртрансгаз" перебувають в експлуатаци понад 30 рок1в, i саме в цей перюд вичерпуеться амортизац1йний ресурс трубопроводу, якщо його докорiнно не модершзувати. Низький рiвень технiчного стану, значне коро-зiйне зношення трубопровод^, великi обсяги руйнування антикорозшил 1зо-ляцiï е основною причиною аварш на лiнiйнiй частинi та понаднормативних виток1в i втрат природного газу;

• наявний парк газоперекачувального обладнання характеризуеться високим рiвнем зносу та низькими коефiцiентами корисноï дiï газоперекачувальних агрегат1в (ГПА). В Украïнi працюе 73 компресорних станцiï, де експлу-атуеться близько 700 ГПА потужтстю вiд 4 до 25 МВт. Термш експлуатацiï близько половини цих агрегат1в перевищуе 20 рокiв, реконструкци насампе-ред потребують тi з них, де застосовуеться газотурбшний привщ. Близько 70 % ГПА мають проектний коефiцiент корисноï д11 в межах 24-27 %, серед-н1й фактичний рiвень коефiцiента корисноï дц становить 22 %, коли агрегати нового покол1ння працюють з коефщентом корисноï дц 36-45 %. Якщо прос-тежити за структурою компресорних станц1й в розр1з1 термiн1в експлуатаци, то до 15 рок1в в експлуатаци перебувають близько 12 % ГПА, 16-25 рок1в -57 %, понад 25 рок1в - 31 %. Використання морально i ф1зично застар1лих ГПА з низьким коеф1ц1ентом корисноï дiï призводить до значних перевитрат паливного газу, забруднення атмосфери i зниження над1йност1 транспортування газу через зменшення м1жремонтного циклу обладнання та част1 ре-монти;

• недосконалють нормативно-правових та оргашзацшно-економ1чних метод1в регулювання рацюнального споживання ПЕР на тдприемствах трубопровщ-ного транспорту газу. Не д1е належним чином мехашзм спещальних податко-

2. Екологтя довкiлля

93

вих та тарифних пiльг пiд час швестування в енергоощаднi проекти [1, с. 42]. На цих тдприемствах дои присутт так званi "баланс(ж втрати" газу (в се-редньому 0,5 % ввд усього надходження газу), що виникають через недоско-налгсть правового регулювання дiяльностi мiж учасниками транзитних вдао-син та неточшсть облжу газу. Головною проблемою залишаеться також фь нансування енергоощадних проектш, зокрема залучення iнвестицiйних кош-■пв та повернення на газотранспортнi тдприемства ресурсiв, отриманих зав-дяки екоиоми ПЕР тощо [5, с. 9-10].

За даними фах1вщв в газотранспортнш сфер1 [1, 2, 5], значт виробни-чо-технолопчт витрати ПЕР шд час транспортування природного газу фор-муються саме через високий р1вень зносу обладнання компресорних станцш та трубопровод1в, низький р1вень коефщента корисно1 ди двигутв ГПА, на-явтсть витоюв газу, 1х перевитрат тощо. Реал1защя низки оргатзацшно-тех-шчних заход1в та втшення рац1онал1заторських пропозицш з енергоощадли-восп в газотранспортнш систем! дали змогу дещо скоротити енергетичш витрати й втрати газу тд час його транспортування. На сьогодш мова йде про значне старшня газотранспортно1 системи, високу енергомютюсть та енерго-витратшсть транспортування газу (у 2010 р. витрати ПЕР становили понад 60 % ушх витрат газотранспортного тдприемства). За тако1 ситуацп енерго-ощадливють можна розглядати як один з фактор1в розвитку та тдвищення ефективносп д1яльност1 вичизняних газотранспортних тдприемств.

Базуючись на видшених (техшко-технолопчний, економ1чний, сощ-альний, еколопчний) аспектах енергоощадливост можна окреслити низку результата впровадження енергозбер^аючих заход1в на вггчизняних газотранспортних тдприемствах.

З одного боку, застосування сучасних технологш транспортування природного газу, модершзащя, реконструкщя та впровадження енергоефек-тивно1 техшки, оптимальне завантаження газотранспортно1 системи та тдвищення р1вня автоматизацп цього процесу та ш. дасть змогу досягти ращ-онального використання ПЕР в процеш транспортування природного газу, а з шшого, - внаслщок реал1зац11 енергоощадних заход1в отримаемо не тшьки економто ПЕР на одиницю кшцевого продукту, але й тдвищення техтко-технолопчного р1вня виробництва, покращення системи обл1ку ПЕР тощо.

При цьому, економ1чний результат енергоощадних заход1в ощнюеться тдвищенням ефективносп використання ПЕР, зниженням соб1вартосп транспортування газу, отриманням додаткового обсягу транспортованого газу; еколопчний - збереженням природних ресуршв, зменшенням забруднення дов-кшля; сощальний - покращенням умов пращ та життед1яльносп людей тощо.

Висновки. В умовах, що склались, виникае об'ективна необхщшсть активного розроблення та втшення енергоощадливо1 полиики як на р1вт дер-жави, галуз^ регюну, так i тдприемства та шдивщуального споживача. Нера-цюнальне використання ПЕР, зокрема природного газу, вщбуваеться через виникнення прямих втрат енергоресуршв, 1х марнотратного витрачання та використання понад встановлет норми. На сьогоднi низька ефективтсть використання ПЕР зумовлена як структурою виробництва краши, необхщнютю технологiчного переозброення пiдприемств, потребою модертзувати чи зак-рити певнi технолопчт процеси, так i недосконалiстю законодавства з енер-

94

Збiрник науково-технiчних праць

гоощадливосп, потребою переглянути норми витрат ПЕР та створити спри-ятливi умови для защкавлення пiдприeмств у економп енергоресуршв та iH. Не е винятком i вiтчизнянi газотранспортнi тдприемства, вщ надiйностi та ефективностi дiяльностi яких значною мiрою залежить енергозабезпеченiсть як економжи нашо1 кра!ни, так i сусiднiх держав. Саме енергоощадливiсть в умовах дефщиту ПЕР та постшного зростання цiн вiдiграе вагому роль в ак-тивiзацil факторiв розвитку як на мжро-, так i на макрорiвнi.

Л1тература

1. Гулька П.П. Проблеми енергоощадливють при транспортуванш газу та подач1 його спо-живачам / П.П. Гулька // Нафтогазова енергетика : наук.-техн. журнал. - 2007. - № 4. - С. 40-42.

2. Жидкова М.О. Концепщя використання принцитв ринково! економжи для тдвищен-ня ефективносп трубопровод1в транспортування газу / М.О. Жидкова // Нафтогазова енергетика : наук.-техн. журнал. - 2001. - № 6. - С. 47-51.

3. Ковалко М.П. Енергоощадливють - досвщ, проблеми, перспективи / М.П. Ковалко. -К. : Вид-во УЕЗ, 1997. - 162 с. - (НАН Укра!ни, Держкоменергоощадливють Укра!ни).

4. Ковалко М.П. Енергоощадливють - прюритетний напрямок державно! полггики Ук-ра!ни / М.П. Ковалко, С.П. Денисюк / вщп. ред. А.К. Шидловський. - К. : Вид-во УЕЗ, 1998. -506 с. - (НАН Укра!ни, АТ Укренергоощадливють).

5. Коваль Р.1. Економ1я ПЕР в УМГ "Льв1втрансгаз": досвщ, проблеми та перспективи / Р.1. Коваль // 1нформацшний огляд ДК "Укртрансгаз". - 2005. - № 4 (34). - С. 9-10.

6. Лавейкш М.Г. Еколого-економ1чш основи формування i реашзацп стратеги розвитку тдприемства / М.Г. Лавейкш, 1.А. Колодшчук. - Л. : 1РД НАН Укра!ни, 2001. - 132 с. - (НАН Укра!ни, 1н-т регюнальних дослщжень).

7. Приходько М.М. Управлшня природними ресурсами i природоохоронною д1яльн1стю / М.М. Приходько, М.М. Приходько (молодший). - 1вано-Франгавськ : Вид-во "Фол1ант", 2004. - 847 с.

8. Теплов Л. Втеча вщ газу / Леонщ Теплов, Людмила Кмггь // Газ & Нафта : енергетич-ний бюлетень. - 2009. - № 2. - С. 16-20.

9. Теплов Л. Хто втрачае, шхто не знаходить / Леонщ Теплов // Газ & Нафта : енергетич-ний бюлетень. - 2005. - № 12. - С. 14-19.

10. Тищук О. Вигнання з раю / О. Тищук // Газ & Нафта : енергетичний бюлетень. -2008. - № 1. - С. 2-5.

11. Швайка Л. А. Планування д1яльност1 тдприемства : навч. поабн. / Л. А. Швайка. -Льв1в : Вид-во "Новий Свгг-2000", 2006. - 268 с.

12. Шидловський А.К. Енергетичш ресурси та потоки / А.К. Шидловський, Ю.О. Вь хорев та ш. - К. : Украшсьга енциклопедичш знання, ТОВ "Дредноут", 2003. - 469 с. - (НАН Укра!ни, П-во "Укренергоощадливють").

13. Экономия энергии - новый энергетический источник : пер. с нем. / под ред. В.А. Кирова. - М. : Изд-во "Прогресс", 1982. - 384 с.

Запухляк И.Б. Энергосбережение как фактор экономического развития отечественной газотранспортной системы

Определена сущность и обоснована необходимость энергосбережения в активизации факторов развития отечественных газотранспортных предприятий в условиях ограниченности топливо-энергетических ресурсов.

Ключевые слова: энергосбережение, топливо-энергетические ресурсы, газотранспортные предприятия, факторы развития.

Zapuklyak I.B. Energy conservation as a factor of economic development national gas transportation system

It is determined the essence and necessity of the energy savings as a factor of economic development national gas transportation enterprises in conditions of fuel and energy limitation.

Keywords: energy conservation, fuel and energy resources, gas transportation enterprises, factor of economic development.

2. Еколопя довкшля

95

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.