CC BY
11
Науковий вкник НЛТУ Укра'1'ни. - 2011. - Вип. 21.6
References
1. Edinger R., Kaul S. Humankind's detour toward sustainability: Past, present, and future of renewable energies and electric power generation. - Washington : Renew Sustain Energy, 2000. -167 p.
2. Demirbas A. Bioethanol: A realistic fuel alternative for diesel engines. - London : Springer, 2008. - 128 p.
3. Cuff D.J., Young W.J. US energy atlas. - New York : McMillan, 1980. - 42 p.
4. Weimer P.J. In vitro gas production as a surrogate measure of the fermentability of cellulo-sic biomass to ethanol. - Boston : Appl. Microbiol. Biotechnol., 2005. - 67 p.
Федун Н.О., Салата А.М., Салата О.С., Васильченко О.А. Еколо-Нчш переваги бюетанолу порiвняно з бензином
Проведено порiвняльну характеристику бензину та бюетанолу як автомобшь-ного палива. З'ясовано еколопчш та економiчнi переваги бюетанолу, щое важливим аспектом для подолання економiчноi кризи i глобальних ^матичних змш.
Фэдун Н.О., Салата А.М., Салата О. С., Васыльченко О.А. Экологические преимущества биоэтанола по сравнению с бензином
Проведена сравнительная характеристика бензина и биоэтанола как автомобильного топлива. Показаны экологические и экономические преимущества биоэтанола, что является важным аспектом для преодоления экономического кризиса и глобальных климатических изменений.
УДК 504.054 Докторант Н.Г. Мiронова, канд. техн. наук -
НЛТУ Украти, м. Львiв
Г1ДРОХ1М1ЧН1 УМОВИ ТЕХНОГЕННИХ ВОДОЙМ СХ1ДНО1 ЧАСТИНИ МАЛОГО ПОЛ1ССЯ
Проаналiзовано пдрогеолопчш умови формування та хiмiчний склад води тех-ногенних водойм схщно'1 частини Малого Полюся, що утворилися внаслщок видобу-вання тску.
Ключов1 слова: вщпрацьоваш кар'ери, техногенш водойми, хiмiчний склад, Мале Полюся.
Вступ. Видобування вщкритим способом осадових корисних копалин пов'язане з утворенням кар'ерних пол1в, як виступають основним деструктив-ним елементом формування техногенних ландшафт1в. З огляду на це, розроб-лення наукових основ оптим1заци вщпрацьованих кар'ер1в засобами рекульти-ваци та ф1томелюраци е одшею з актуальних проблем, виршення яко! забез-печуватиме поступову ренатурал1зацда природно-техногенних комплекЫв [1].
Розроблення поклад1в корисних копалин мокрим вийманням супрово-джуеться нагромадженням грунтових та шдземних вод у лож1 кар'еру. При цьому, взаемодшчи з прськими породами кар'ерного поля, щ води можуть змшювати х1м1чний склад, що необхщно враховувати тд час визначення нап-рямку рекультиваци та розроблення й реал1заци ф1томелюративних заход1в.
Мета роботи - дослщити пдрогеолопчш умови формування та х1м1ч-ний склад води техногенних водойм схщно! частини Малого Полюся.
Методи досл1дження - анал1тичш, описов1, статистичш.
Результати дослiдження. Мале Полюся - це територ1я з полюькими формами природи, яка вклинилась у середину Захщноукрашсько! люостепо-
2. Еколопя довкiлля
55
во! фiзико-географiчноl провшци. На пiвнiч i на швдень вiд Малого Полiсся розмщений лiсостеп. Причиною такого явища в природi е рiвнинний рельеф Малого Полюся, який за висотою над рiвнем Свiтового океану знаходиться нижче вщ рiвнiв навколишнього середовища - Волинсько! височини на шв-ноч^ Подшьсько1 височини на пiвденному сходi та Розточчя на пiвденному заходь З геоморфолопчно1 точки зору територiя Малого Полiсся представляе алювiально-водно-льодовикову рiвнину [2].
Основна частина водойм техногенного походження на територи схщ-но! частини Малого Полiсся утворилася внаслщок заповнення грунтовими та пiдземними водами вщпрацьованих кар,ерiв пiску, який видобували у заплавi для намиву дамби при будiвництвi Хмельницько! атомно! електростанцп.
Район утворення техногенних водойм належить до схщно1 околицi Волино-Подiльського артезiанського басейну в зонi його сполучення з Укра-шським кристалiчним масивом. Шдземш води поширенi у таких водоносних горизонтах [3, 4]:
• грунтов! води (четвертинний водоносний комплекс);
• водоносний комплекс сарматських вщкладень;
• водоносний горизонт сеноманського ярусу верхньо! крейди;
• водоносний комплекс вщкладень кембрш;
А и и и / и \
• водоносний верхньопротерозойський (вендський) комплекс.
Ус горизонти та комплекси, крiм четвертинного, належать до мiж-пластових. Для шдземних вод характерний генеральний напрямок руху до регюнально1 дрени - р. Прип'ять.
Територiя характеризуеться вщносно сприятливими умовами, що зу-мовлено зниженою проникнiстю роздiльних регiональних шарiв. За критерь ями захищеностi шдземних вод вщ поверхневого забруднення, яке зумов-люеться скиданням комунально-побутових та промислових стоюв i наслщ-ком хiмiчного забруднення грунтiв сiльськогосподарського призначення, во-доноснi горизонти i комплекси можна ощнити таким чином:
• грунтов! води незахищет;
• м1жпластов1 водоност комплекси на водорозд1льних схилах долини р1чки
Горит умовно захищет.
Основнi змiни гiдродинамiчних умов, що вщбулися внаслiдок утворення кар,ерiв, пов,язанi з частковою трансформацiю геолопчного середовища, i передусiм пдрогеолопчних умов. Порушення водоупорних шарiв лока-лiзованi у зонi трьох водоносних комплекшв: осадового комплексу четвер-тинних, неогенових, палеогенових та верхньокрейдових порщ; вендських по-рiд; порiд волинсько1 та полюько1 серiй верхнього протерозоя.
За хiмiчним складом вода четвертинних вiдкладiв (грунтовi води) пд-рокарбонатна кальщева або гiдрокарбонатна натрiево-кальцiева з мiнералiза-цiею 0,39-0,62 г/дм3, помiрною жорсткiстю 3,7-6,7 мг-екв/дм3, слаболужна. Шдземш води належать до пдрокарбонатно-кальщевого типу з мiнералiза-цiею 0,32-0,40 г/дм3. Величина жорсткост змiнюеться вiд 3,45 до 4,85 мг-екв/дм3, рН - 7,6-7,9 од. приладу [5].
Ми дослщили хiмiчний склад вод п'яти техногенних озер. З них найбiльшi два - глибокi з чистою { прозорою водою, вони знаходяться побли-зу с. Стригани Хмельницько1 областi, одне з них вщ 1993 р. мае статус пдро-
Науковий вкиик НЛТУ Укра'1'ни. - 2011. - Вип. 21.6
лопчного заказника ("Голубе озеро"). Iншi озера меншi за розмiрами та гли-биною i знаходяться на рiзних стадiях заростання.
Аналiз отриманих результатiв свщчить про те, що перевищень зна-чень ГДК за показниками якост води у дослiджуваних об'ектах не спостерь гаеться (табл.). Показник вмюту завислих речовин, значення якого змь нюеться для водойм вiд 14 до 38 мг/дм3, iстотно залежить вiд глибини: iз збiльшенням глибини вмют зависей зменшуеться.
Показники групи азоту (амонш сольовий, нiтрати, штрити) - навпаки, знижуються iз зменшенням глибини озера та розвитком у ньому водно! рос-линностi, а саме: до 72 % - амонш сольовий, до 41 % - штрити, до 23 % -нгграти. Це дае змогу говорити про бшьшу штенсившсть процеЫв споживан-ня та перетворення азотистих речовин за участю водних рослин.
Табл. Результати визначення складу вод техногенних озер
№ з/п Назва показника Од. вим1ру Результати анал1з1в
озеро №1 озеро №2 озеро №3 озеро №4 гвдроло-пчний заказник "Голубе озеро" озеро №5
1 рН од. приладу 7,69 7,67 7,64 7,90 7,81
2 Кольоровшть градуси 11,0 11,0 9,6 8,5 8,5
3 Зависл1 речовини мг/дм3 38 16,0 8,0 8,5 14
4 Амонш сольовий мг/дм3 0,24 0,47 0,14 0,154 0,499
5 Н1трити мг/дм3 0,005 0,007 0,009 0,012 0,007
6 Н1трати мг/дм3 0,820 0,628 0,799 0,763 0,699
7 Розчинний кисень мгО2/дм3 6,2 5,2 8,1 7,8 6,8
8 БСК5/БСК2о(розр.) мгО2/дм3 0,99/ 1,32 0,98/ 1,30 0,98/ 1,30 1,30/ 1,73 1,32/ 1,76
9 Лужтсть мг-екв/дм3 2,8 3,3 3,0 2,7 3,0
10 Жорстккть мг-екв/дм3 1,6 2,3 3,6 2,8 2,2
11 Сухий залишок мг/дм3 153 221 255 226 205
12 Хлориди мг/дм3 0 1,43 4,30 5,01 0,76
13 Кальцш мг/дм3 56,11 74,14 78,16 64,13 52,1
14 Магнш мг/дм3 0 2,43 2,43 2,43 2,43
15 Пдро-карбонати мг/дм3 168,5 199,8 180,7 163,18 137,5
16 Сульфвд-юни мг/дм3 0 0,005 0,002 0,005 0,002
Вмют розчинного у водi кисню вщповщае вимогам риборозведення.
Навколо штучних водойм спостерiгалось утворення смуг !х впливу. Найважливiшим з них е абразiя. Iнтенсивнiсть абразй на рiзних водоймах залежала вщ контуру берегово! лши та кута нахилу. Виявлено, що у порiвняно невеликих водоймах iз стабiльним рiвнем води процеси абразй е мтмальними. Крiм цього, вони стримуються рослиннiстю, яка сформувалась i покривае береги.
Висновок. Визначення хiмiчного складу техногенних озер схщно! частини Малого Полюся свiдчить про те, що загалом вiн iстотно не вiдрiз-няеться вiд хiмiчного складу грунтових та пiдземних вод, якими наповнюва-лись вiдпрацьованi кар'ери. Це зумовлюе придатшсть цих водних об'еклв згiдно зi санiтарно-гiгiенiчними вимогами для рекреацшного використання.
Поряд з цим, вщсутшсть рекультивацiйних робiт зумовлюе необхщ-нiсть розробки заходiв iз формування та закршлення берегового схилу при-
2. Екологiя довкiлля
57
родними фггомелюрантами з метою пiдвищення якостi штучно1 пдроекосис-теми та покращення його естетично1 й caHÎTapHO-ririeHÎ4HOÏ цiнностi.
Лггература
1. Кучерявий В.П. Ф^омелюращя : навч. поабн. / В.П. Кучерявий. - Льв1в : Вид-во "Сит", 2003. - 540 с.
2. Максименко В.Ф. Географ1я Кам'янеччини (Ф1зико-географ1чний опис територп Кам'янка-Бузького району Льв1всь^' обласп) : навч. поабн. / В.Ф. Максименко. - Кам'янка-Бузька : Вщдш осв1ти Кам'янка-Бузь^' районноï державноï адмшютрацп, 2001. - 64 с.
3. Камзкт Ж.С. Пдроеколопя Украши : навч. посiбн. / Ж.С. Камзют, О.Л. Шевченко. -К. : Фiрма "1нкос", 2009. - 614 с.
4. Шестопалов В.М. Отчет о перспективной оценке эксплуатационных запасов подземных вод Волыно-Подольского артезианского бассейна 1973-1977 гг. / В.М. Шестопалов, В.П. Федосеев и др. - Львов : Изд-во Геоинформ, 1977. - 234 с.
5. Горев Л.М. Гiдрохiмiя Украши : пщручник / К.М. Горев, В.1. Пелешенко, В.К. Хшь-чевський. - К. : Вид-во "Вища шк.", 1995. - 307 с.
Миронова Н.Г. Гидрохимические условия техногенных водоемов восточной части Малого Полесья
Проанализированы гидрогеологические условия формирования и химический состав воды техногенных водоемов восточной части Малого Полесья, образовавшихся в результате добычи песка.
Ключевые слова: отработанные карьеры, техногенные водоемы, химический состав, Малое Полесье.
MironovaN.G. Hydrochemical parameters technogenesis reservoirs of east part of Small Polyssia
In this article analyzed hydrogeological parameters of forming and chemical composition of water of technogenesis reservoirs of east part small Polyssia, which appeared as a result of booty of sand.
Keywords: exhaust careers, technogenesis reservoirs, chemical composition, Small Polyssia.
УДК504.003.13:630*905.2.004.14 Доц. О.М. Адамовський, канд. екон. наук;
астр. 1.В. Козт - НЛТУ Украти, м. Львiв
ШЛЯХИ П1ДВИЩЕННЯ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧНО1 ЕФЕКТИВНОСТ1 БАГАТОЦ1ЛЬОВОГО ВИКОРИСТАННЯ ПОТЕНЦ1АЛУ Л1СОВИХ РЕСУРС1В
Розглянуто та охарактеризовано низку шструментсв люово! полынки, необхщ-них для тдвищення еколого-економiчноi ефективносп багатоцшьового використан-ня лiсiв рiзних форм власносп, також переглянуто фактори, що впливають на вибiр люово! пол^ики, зокрема на природу благ i послуг, сощальш та економiчнi щнносп.
Ключов1 слова: люова полiтнка, лiсокорнстування, потенцiал люових ресурсiв, багатоцiльове використання, еколого-економiчна ефектившсть.
У сучасному шдустр1альному свт цшшсть лшв постшно зазнае знач-них змш. З одного боку, л1си та люова продукщя необхщш для задоволення первинних людських потреб. З шшого - цшшсть благ та послуг лшв зростае разом 1з зростанням доход1в населення. У розвинених кра!нах сьогодш л1со-вий потенщал цшують за послуги рекреацп та туризму, воду (кшьюсть та яюсть), можливосл вщпочинку, бюр1зномашття та люову продукщю.
