CC BY
15
3. Проект оргашзаци та розвитку лiсового господарства Уманського ДЛГ. - IpniHb : Вид-во "Держкомлiсгосп Укра1ни", 2004. - С. 10-152.
4. Руденко В.П. Природно-рекреацшний потенцiал природних регiонiв Укра1ни / В.Я. Вацеба, Т.В. Соловей. - Чершвщ : Вид-во "Рута", 2001. - 268 с.
Козаченко И.В., Заморский А.А. Создание рекреационного участка на территории Собковского лесничества ГП "Уманское лесное хозяйство"
Приведены результаты обследования насаждений зеленой зоны г. Умань на территории Собковского лесничества. Установлено наличие рекреационного участка, подлежащего обустройству как зона отдыха. Разработан проект рекреационного участка на территории Собковского лесничества в ГП "Уманское лесное хозяйство".
Ключевые слова: рекреация, рекреационный объект, рекреационная территория, рекреационный маршрут, зона отдыха.
Kozachenko I.V., Zamorsky O.O. Creating of recreation area in Sob-kivskfi forestry of state enterprise "Uman Forest District"
The results of the survey the planting green zone in Uman on the territory of Sob-kivske forestry are determined. The recreational area is established. It needs to arrange as rested area. A draft of recreational area is worked out in Sobkivskе forestry of state enterprise "Uman Forest District".
Keywords: recreation, recreational facilities, recreational area, recreational route, rested area.
УДК 630*182.21:581.524.34 Доц. Н.Г. Мiронова, канд. техн. наук -
Хмельницький НУ
РОСЛИНН1СТЬ ТЕХНОГЕННОГО ОЗЕРА ГОЛУБЕ (МАЛЕ ПОЛ1ССЯ)
Наведено результати дослщження рослинност озера Голубе, що утворилось внаслщок видобування шоку земснарядом. Визначено, що рослиншсть озера нарахо-вуе 11 асощацш, що належать до 10 формащям справжньо! водно! та прибережно-водно!рослинностс.
Ключовг слова: рослиншсть, озеро Голубе, Мале Полюся.
Вступ. Видобування тску для потреб буд1вельно! галуз1 здшснюеться на бшьшосп територп Малого Полюся. Розроблення проводиться переважно в обводнених кар'ерах з використанням земснаряд1в, що пов'язано 1з специ-ф1чною геолопчною будовою ще! ф1зико-географ1чно! зони та близьким за-ляганням тдземних вод. Внаслщок такого видобування утворюються техно-генш водойми, яю за сво!ми загальними рисами под1бш до озер. Тшьки у Хмельницькш обл. (тш 11 частит, що вщноситься до Малого Полюся) таких озер нараховуеться до 15. Пюля закшчення експлуатацп 1 вщсутносл подаль-шо! рекультивацп озера поступово заростають, що дае 1м змогу 1з часом на-бувати природного вигляду.
Проблеми з дослщження процеив заростання традицшних антропо-генних (або техшчних) водних об'екпв - водосховищ, ставюв тощо, розгля-нуто у значнш кшькост наукових праць [1-3], проте щ об'екти будувались для виконання ними р1зних господарських задач, для чого спещальним чином формувалась 1х улоговина, проводились берегоукршлювальш заходи тощо. Утворення техногенних озер не пов'язане з цшеспрямованою д1яльшстю
людини, а е 11 наслiдком. Тому дослщження формування рослинностi у тех-ногенно змшених ектопiчних умовах е актуальними.
Постановка завдання. Дослiдити рослиннiсть озера Голубе, визначи-ти основнi риси формування фггоценотичних профiлiв озера.
Методи дослщження. Дослiдження рослинносп, частина яких здшснювалась iз човна, проводилось маршрутним обстеженням з описом фь тоценозiв та використанням методу екологiчного профшювання у вегетацiйнi сезони 2010-2012 рр. зпдно з прийнятими у пдроботашщ методiв [4, 5]. З ог-ляду на те, що ширина пояив вищо1 водно1 рослинностi порiвняно iз розмiра-ми озера - незначна, 1х масштаб на картосхемi збiльшено у десять разiв. Склад рослинносп визначали за домiнантною класифжащею.
Результати досл1дження. Одним iз найдавшших та найбiльших тех-ногенних озер Малого Полюся е озеро Голубе, що розташоване у Славутсь-кому районi Хмельницько1 обл. Свою назву воно отримало за чудовий наси-чено синiй колiр води та прозорють. Видобування пiску тут було зупинено 45-50 роюв тому. За цей час вщбулося утворення рослинного покриву як на берегу, що тдпадав тд вплив дiяльностi кар'еру, так i на утворенiй прибе-режнiй смузi.
На сьогоднi площа озера становить 20,1 га, найбшьша глибина - 8 м, середня глибина - 4,5 м. У будовi озера можна видшити глибоку (пiвнiчну) та мiлку (пiвденну) частини. За ступенем трофност озеро вщноситься до оль готрофних водойм. У ньому переважають пiщанi доннi вщклади, береги нез-начно пiдвищенi i переважно закритi чорновiльшняком папоротевим, iнодi безпосередньо бiля урiзу води, що створюе iстотне затiнення прибережно1 дь лянки i стримуе розвиток водно1 рослинностi. Навколо озера росте сосновий лю. У пiвденно-схiднiй частинi внаслщок пiдпору Грунтових вод кар'ерною розробкою утворилась заболочена дiлянка.
Формування рослинносп Голубого озера вiдбувалось за традицшною схемою заростання непроточних або повшьно текучих водойм - вiд перифе-рп до центру (рис.). Рослиншсть оточуе озеро смугою шириною вщ 0,5 до 8 м, у якш умовно можна видiлити три пояси рослинносп - повпряно-водно1, з плаваючими листками та занурено1. Проте не на вих дiлянках можна спос-терiгати таку закономiрнiсть, що пов'язано iз специфiчною будовою улогови-ни, утворення яко1 пiдпорядковувалось технолопчним факторам експлуатацп кар'еру, внаслiдок чого площа мшководних дiлянок е невеликою, також спос-терiгаються не плавш, а рiзкi переходи вiд мшководних до глибоководних да-лянок (рис., трансекта В1 - В2). Для озера характерна неоднорщшсть мжро-рельефу та порушення чгт^ закономiрностi у розподЫ глибин, внаслiдок чого мшководдя, i навiть островки сушi, можна спостер^ати на рiзних дшян-ках озера, а не тшьки у прибережнш зонi (рис., трансекта А1 - А2).
Найбiльш зарослою е твденна, порiвняно мiлка, дiлянка озера, а найменш зарослою - його твшчна глибоководна частина. Фiтоценози мають одно-, двох- i трьохярусну структуру, моно- та полщомшантний склад. Видове рiзноманiття змiнюеться вiд 2 до 10 видiв.
Водна рослиншсть розвиваеться в умовах незначно! течи. 1! формують угруповання двох груп формацш: прикрiплена рослиннiсть з плаваючими на поверхнi води листками; прикршлена та занурена у воду рослиншсть. У пер-шiй групi формацш за площею переважае формацiя Ро1ашв1а пШапИз, яка представлена чистими або майже чистими угрупованнями асощаци Ро1ашв-Шт па/ап^, а також включае асощащю Р. па/ап^ - СвгаОкуНит demersum. Рослиншсть ще! формаци розростаеться на тщаних або пiщано-мулистих грунтах при глибиш 100-280 см.
Перша асощащя поширена по пiвнiчному прибережжi озера на бiльш освiтлених дшянках, але внаслiдок рiзкого збiльшення глибини до 300 см мо-же утворювати прибережнi заростi i конкурувати iз гелофiтами. Ценози одно-ярусш, склад рiвномiрний, загальне проективне покриття становить 60-70 %, з проективним покриттям 5-10 % трапляються Свга/оркуПит demersum, Ыуп-оркуНит spicatum L., Batrachium circinatum ^ЫЪ.) Spach.
Рис. Карта схема рослинностi Голубого озера Умоет позначення до трансект: 1) очерет звичайний; 2) рог1з вузъколистий; 3) гжача гол1вка пряма; 4) осока гостра; 5) рдесник плаваючий; 6) водяний жовтець закручений; 7) кушир занурений; 8) латаття сшжно-бте; 9) жабурник звичайний; 10) куга озерна; 11) сосна звичайна; 12) втъха чорна; 13) береза повисла; 14) дтянка
тдтоплення.
Умовт позначення до карти-схеми рослинност^ Ь Ь - ас. рогозу вузъколистого; V
V- ас. осоки гострог; * * - ас. куги озерног;---ас. очерету звичайного; У У - ас.
водяного жовтецю закрученого; " - ас. водопериц колосистое; + + - ас. рдесника плаваючого; 8 8 - ас. латаття сшжно-быого; - ас. рдесник плаваючий + кушир занурений; Т Т- ас. кубишка жовта + рдесник плаваючий; Р Р - ас. хвощу ргчкового.
Асощащя P. natantis — Ceratophyllum demersum, на B^MÍHy вщ монодо-мшантно! асощацп, поширена на менших глибинах бшьш освгглено! твден-но! частини озера, мае проективне покриття близько 80-90 %, з них частка домшанту становить 60-70 %, спiвдомiнантy 20-30 %. У складi травостою ви-дiляють два яруси - наводний i тдводний. Перший ярус утворений P. natans, Í3 домiшкою до 5 % Hydrocharis morsus-ranae L. або Nuphar lutea (L). Smith. чи Nymphaea candida С. Presl. У другому, тдводному яруш, ^м ствдомь нанту, знаходиться Myriophyllum spicatum L., проективне покриття якого не перевищуе 5-10 %. У значно меншому стyпенi представленi формацп Nupha-reta luteae (ас. Nupharetum luteae — Potamogeton natans) та Nyphaeeta candidae (ас. Nyphaeetum candidae).
Угруповання асощацп Nupharetum luteae — Potamogeton natans вщзна-чаються на глибиш близько 200 см i е характерними для озер. Проективш покриття кубишки i рдеста плаваючого близью i досить висок (40-60 %), для них характерне поеднання густих плям цих видiв. У тдводному ярус трапля-ються Ceratophyllum demersum L. або Myriophyllum spicatum L. з проективним покриттям 10-15 %. Монодомшантна асоцiацiя Nyphaeetum candidae поширена на невеликих тдвищених дшянках майже у центральнiй частинi озера глибиною 150-210 см, де достатньо сформован мyлисто-пiщанi доннi вщкла-ди. Ценози одноярусш, склад рiвномiрний, загальне проективне покриття -50-90 %, в середньому 60 %. Також в угрупованнях iз покриттям 5-10 % трап-ляються Nuphar lutea (L.). Smith., Ceratophyllum demersum L. та Myriophyllum spicatum L. У ценозах ще! групи формацiй ми спостер^аемо утворення куртин повиряно-водних рослин (наприклад, Scirpus lacustris L.).
Група формацiй прикршлено! та занурено! у воду рослинностi вклю-чае формацп Myriophylleta spicati (ас. Mvriophylletum spicati) та Batrachieta circinati (ас. Batrachietum circinati Batrachieta). Монодомшантш асощацп займають невелию площi у твшчнш частинi озера на освiтленомy мшковод-дi (глибина до 1,8 м), розташованому майже в центрi озера. Це високопродук-тивнi угруповання iз 100 % проективним покриттям. 1нтенсивний розвиток вегетативно! маси ценозоутворювача перешкоджае росту iнших гiдрофiтiв. Прибережно-водна рослиннють Голубого озера представлена формацiями Phragmiteta australis, Typheta angustifoliae, Cariceta acutae, Scirpeta lacustris, Equseteta fluviatilis.
Одшею з найбшьших формацiй прибережно-водно! рослинностi е Phragmiteta australis. Вона представлена монодомшантною асощащею Phrag-mitetum australis, яка займае найбiльшi площi на мшководних дiлянках у пра-вобережнiй частит озера iз глибиною вiд 30 до 200 см, утворюючи бордюрш заростi. Висота травостою становить 200-300 см. Ценози одноярусш, склад рiвномiрний. Загальне проективне покриття сягае 90-100 %. На дшянках з розрщженим травостоем воно становить 60 %. Серед асектаторних видiв з проективним покриттям близько 10 % переважають вшьно плаваючий на по-верхш Hydrocharis morsus-ranae L. або зануреш Ceratophyllum demersum L. та Myriophyllum spicatum L. З покриттям 1-5 % ближче до берега вщзначеш Alis-maplantago-aquatica L., Sparganium emersum L.
Становить першють з формацieю очерету формацiя рогозу вузьколис-того (Typheta angustifoliae) з монодомшантною асоцiацieю Typhetum angusti-folia. За будовою ценози одноярусш, 1х склад рiвномiрний. Травостiй досить густий з проективним покриттям 80-90 %. Грунт у межах заростей прониза-ний сильно розвиненими кореневищами рогозу, якi не дають змоги активно проростати шшим видам рослин, що визначае монодомiнантнiсть фггоцено-зу. Флористичний склад подiбний до попередньо1 асощацп, але доповнений поодинокими Typha latifolia L., Sparganium erectum L., Iris pseudacorus L., Acorus calamus L. Ценози описаних вище асощацш тягнуться вздовж берега у виглядi смуг, якi розширюються або ж звужуються.
Мiлководнi дiлянки, на яких вщсутш ценози цих формацiй, зайнят уг-рупованнями формацп Cariceta acutae (ас. Caricetam acutae). Як вщомо, моно-домiнантна асоцiацiя Caricetam acutae характерна для зони урiзу води, чим пояснюють ii конкурування з асощащею рогозу вузьколистого на лiвому уз-бережжi твшчно1 частини озера на дшянках iз рiзким зниженням глибини, та поширенням на мшководних дiлянкаx правобережжя твденно1 частини озера, де ii видовий склад значно багатший.
На вщм^ вiд чистих (з проективним покриттям 90-95 %) ценозiв осоки гостро1 iз поодиноким включенням Sparganium erectum L., Iris pseudacorus L., Acorus calamus L. у твшчнш частинi озера, ця асощащя на швден-них мшководдях достатньо рiзновидова i за умови проективного покриття 8090 % доповнюеться менш рясними видами, що вщносяться як до водних, так i до прибережних рослин, та береговими пгрофггами i мезофiтами, яю вщзна-чаються у тiй частит прибережного ценозу, що виходить iз води (Sparganium emersum Rehmann, Sagittaria sagittifolia L., Glyceria maxima (Hartm.) Holmb., Carex pseudocyperus, С. vulpine L., Eleocharis palustris (L.) Roem. et Shult., E. acicularis (L.) Roem. et Shult., Scirpus sylvaticus L., Thelypteris palustris Schott, Eupatorium cannabinum L., Cicuta virosa L., Mentha aquatica L.).
Формащя Scirpeta lacustris представлена монодомiнантною асощащею Scirpetum lacustris, що утворюе смуги у пiвнiчнiй частинi озера та плямист чистi заростi - у твденнш. Едифiкатор формацп росте на глибит 90-180 см, проективне покриття становить 65-80 %. Видовий склад формацп бiдний i на-раховуе не бшьше трьох видiв (найбшьш поширенi Ceratophyllum demer-sum L., Myriophyllum spicatum L.).
Формацiя хвощу рiчкового (Equiseteta fluviatilae) - найменша за пло-щею серед формацш прибережно-водно1 рослинностi - була виявлена у виг-лядi монодомiнантноl асощацп Equisetum fluviatile у пiвденнiй частит озера на дшянщ, що межуе iз заболоченою територiею. Це вщповщно свiдчить про початок процесiв заболочування на цьому мiлководдi, глибина якого не пере-вищуе 50 см. Асощащя маловидова, проективне покриття становить 60-70 %.
Висновки. Рослинний покрив озера Голубого представлений трьома групами формацш - прикроена рослинтсть з плаваючими на поверхт води листками, прикршлена та занурена у воду рослинтсть, прибережно-водна рослинтсть, i включае 11 асоцiацiй, що належать до 10 формащям. Справ-
жня водна i прибережно-водна рослиншсть представленi майже однаково -вщповщно 55 % та 45 % вщ загальноï кiлькостi асоцiацiй.
Особливостi формування рослинного покриву Голубого озера поляга-ють у тому, що на процес заростання впливають не тiльки природш, а й еко-номiчнi та технолопчш чинники. До них насамперед треба вщнести сповшь-ненi темпи заростання через специфiчний геохiмiчний склад води i донних вiдкладiв. 1стотним фактором е неоднорiднiсть рельефу, що зумовлюе формування, крiм традицшного поясу прибережно-водноï i водноï рослинносп, дискретного рослинного покриву в рiзних частинах озера.
Л1тература
1. Голубничая С.Н. Группировки высших водных растений в водохранилищах-охладителях Донецкой области / С.Н. Голубничая, С.П. Швиндлерман // Проблемы экологии и охраны природы техногенного региона. - Донецк : Изд-во "Юго-Восток", 1999. - С. 37-40.
2. Зимбалевська Л.Н. Структура и сукцессии литоральных биоценозов днепровских водохранилищ / Л.Н. Зимбалевська, Ю.В. Плигин, Л.А. Хороших. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1987. - 204 с.
3. Сиренко Л.А. Растительность и бактериальное население Днепра и его водохранилищ / Л.А. Сиренко, И. Л. Корелякова, Л.Е. Михайленко. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1989. - 232 с.
4. Катанская В.М. Высшая водная растительность континентальных водоёмов СССР. Методы изучения / В.М. Катанская. - Л. : Изд-во "Наука", 1981. - 187 с.
5. Арсан О.М. Методи гщроеколопчних дослщжень поверхневих вод / О.М. Арсан, О. Л. Давидов,Т.М. Дьяченко та ш. / за ред. В.Д. Романенка. - К. : Вид-во "Логос", 2006. - 408 с.
Миронова Н.Г. Растительность техногенного озера Голубое (Малое Полесье)
Приведены результаты исследования растительности озера Голубое, образовавшегося вследствие добычи песка земснарядом. Определено, что растительность озера насчитывает 11 ассоциаций, относящихся к 10 формациям настоящей водной и прибрежно-водной растительности.
Ключевые слова: растительность, озеро Голубое, Малое Полесье.
Mironova N.G. The vegetation of man-caused Blue lake (Male Polissya)
The vegetation of Blue lake, which has formed as a result of sand mining with dredger, is explored. The vegetation of this lake contains 11 associations which belong to 10 formations of real aquatic and riverside-aquatic vegetation.
Keywords: vegetation, Blue lake, Male Polissya.
УДК 712*582.091-093 Доц. П.Г. Хомюк, канд. с.-г. наук;
доц. О.Г. Часковський, канд. с.-г. наук; доц. Р.Р. Вицега, канд. с.-г. наук;
ст. наук. ствроб. 1.М. Пацура, канд. с.-г. наук; ст. наук. ствроб. А.1.1вченко, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Львiв
ТАКСОНОМ1ЧНА I ЛАНДШАФТНО-РЕКРЕАЦ1ЙНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПАРКУ КУРОРТУ М1СТА МОРШИН
Охарактеризовано зелеш насадження територи парку курорту м. Моршин i ви-конано 1х швентаризащю. Описано видовий склад, зафжсовано розмщення дерев i кущiв на площг Виконано розрахунок ландшафтно-рекреацшних ознак. Встановлено вжову структуру насаджень та розподш кшькосп дерев за дiаметром i висотою. Зап-ропоновано невщкладш господарсьга заходи з оздоровлення насаджень парку. Побу-довано цифрову карту територи.
