14. Фшпенко А.С. Глобальш форми eK0H0MÎ4H0r0 розвитку: юторя i cy4acHicTb / А.С. Фшпенко. - К. : Вид-во "Знання", 2007. - 670 с.
15. Чухно А. А. Постiндустрiaльнa економжа: теорiя, практика та ïx значення для Укра-'ни / А.А. Чухно. - К. : Вид-во "Логос", 2003. - 631 с.
16. Чухно А.А. Сучасш економiчнi теори : шдручник / А. А. Чухно, П.1. Юхименко, П.М. Леоненко / за ред. А.А. Чухна. - К. : Вид-во "Знання", 2007. - 878 с.
17. Fiedor B. Podstawy ekonomii srodowiska i zasobôw naturalnych / Fiedor B. (red.), S. Cza-ja, A. Graczyk, Z. Jakubczyk. - Warszawa : Wyd-wo C.H. Beck, 2002. - 484 s.
18. Szoege H. Zarys problemôw ekonomiki srodowiska / Henryk Manteuffel Szoege. -Warszawa : Wyd-wo SGGW, 2005. - 220 s.
Кульчицкий Я.В., Кульчицкий Б.В., Апостолюк О.О. Экологическая направленность современных экономических систем в контексте их сравнительного анализа
Исследованы теоретико-методологические проблемы экологизации современных экономических систем с позиций постиндустриальной парадигмы и экономической компаративистики в условиях усиления глобализации. Раскрыто содержание экологической парадигмы экономической теории и обоснована необходимость выделения социально-экологических отношений в системе экономических отношений общества. Проанализирована концепция устойчивого развития и особенности эколого-экономических инструментов в развитых странах.
Ключевые слова: экономические системы, постиндустриальная парадигма, экологическая парадигма экономической теории, постиндустриальное (информационное) общество, глобализация, экономическая компаративистика, устойчивое развитие.
Kul'chyts'kyj Ya. V., Kul'chyts'kyj B. V., Apostoljuk O.O. Ecological orientation of the modern economic systems in the context of their comparative analysis
Theory-methodological problems are explored of the ecologization of modern economic systems from positions of post-industrial paradigm and comparisons of economic systems in the conditions of strengthening of globalization. The maintenance is exposed of ecological paradigm of economics and substantiate necessity of selection of social-ecological relations in the system of economic relations of society. Conception is analysed of steady development and feature of ecological-economic instruments in the developed countries.
Keywords: economic systems, post-industrial paradigm, ecological paradigm of economic theory, post-industrial (informative) society, globalization, comparisons of economic systems, steady development.
УДК 574.52:504.73:581.526 Докторант Н.Г. Мiронова, канд. техн. наук -
НЛТУ Украти, м. Львiв
ВИЩ1 ВОДН1 ТА ПРИБЕРЕЖНО-ВОДН1 РОСЛИНИ ТЕХНОГЕННИХ ОЗЕР МАЛОГО ПОЛ1ССЯ
Наведено аналiз видового складу вищих водних та прибережно-водних росли-ни техногенних озер Малого Полюся, що утворилися на мюцях вщпрацьованих за-топлених кар'eрiв iз видобування тску. На його осжга здшснено систематичний аналiз, подано родинний та родовий спектри.
Ключовг слова: сингенетичш та ендоеколопчш сукцеси, вищi водш рослини, прибережно-водш рослини, техногенш озера, Мале Полюся, систематичний анатз.
Вступ. Територ1я Малого Полюся розташована м1ж Волинським та По-дшьським лесовими плато 1 видшяеться як особливий ф1зико-географ1чний район Захщноукрашсько! провшци люостепу. Це - внутршня знижена акуму-лятивно-денудацшна р1внина, для яко! характерний високий р1вень залягання
Грунтових вод. Найпоширен^ ripcbKi породи, якi виходять на поверхню, -верхньо-крейдовi мергелi та дрiбнозернистi тски, що зумовило штенсивний розвиток тут видобувно! галуз^
Техногеннi водойми утворилися за останне пiвсторiччя на мiсцях видо-бування тску вiдкритим способом унаслiдок поступового заповнення вщ-працьованого кар'ерного поля тдземними водами та атмосферними опадами. Утворення таких водойм не пов'язане з цшеспрямованою дiяльнicтю, як наприк-лад: створення водосховищ, водойм-охолоджувачiв, а е наслщком антропогенезу, який ще недостатньо доcлiджено.
Пicля закшчення термiну експлуатацп, новоутворенi полiгемеробнi еко-системи родовищ, розпочинаючи сингенетичний сукцесшний ряд, розвивають-ся вiдповiдно до природних закономiрноcтей. Бiльша частина техногенних водойм поступово заростае водною рослиннютю, яка вiдiграе важливу роль в оп-тишзаци гiдрохiмiчних i токcикологiчних умов, а також покращуе !х естетичну цiннicть. Як тонери девастованих територiй, воднi та прибережно-водш росли-ни закрiплюють берегову лшш, створюючи умови для розвитку ендоеколопч-но! сукцесп. Тому вивчення систематичного складу угруповань макрофiтiв тех-ногенних водойм е актуальною науковою проблемою.
Постановки завдання. Провести систематичний анатз водних i прибе-режно-водних судинних рослин техногенних озер Малого Полюся.
Методи дослщження. Систематичний склад вищих водних рослин техногенних озер дослщжувався у вегетацшш сезони 2010-2011 рр. зпдно з прийнятими у пдроботанщ методами [1, 2]. До уваги було взято лише справжш вищi воднi рослини, якi згiдно з класифжащею 1.М. Распопова анатомiчно та морфолопчно приcтоcованi до життя у водному середовищ^ зокрема зануренi (пдатофгги) рослини з плаваючими аcимiлюючими органами (плейстофгги), по-вiтряно-воднi рослини, у яких частина пагонiв знаходиться у водному середови-щi, а шша - над поверхнею води (гелофгш) [3]. Вологолюбнi рослини (пгрофь ти та мезофгш), як включають до складу флор водойм, у робота не розглянуто. Назви рослин наведено зпдно з [4].
Результати дослщження. Вищi водш рослини, основна частина яких зростае на пщаних Грунтах у лггоральнш зош на глибиш до 4 м, предcтавленi 26 видами, що становить близько 16 % вщ загально! кiлькоcтi макрофтв Укра-!ни [4]:
Вiддiл Хвощеп(здбш Equisetophyta
Клас Хвощевиднi Equisetopsida
Родина Хвощ(Ж Equisetaceae Rich. ex DC.
Рвд Хвощ Equisetum L.
Вид X. рiчковий E. fluviatile L.
Ввддш Покритонаciннi Magnoliophyta
Клас Дводольнi Magnoliopsida
Родина Столисниюж Haloragaceae R. Br.
Рад Водопериця Myriophyllum L.
Вид В. колосиста M. spicatum L.
Родина Жовтецевi Ranunculaceae Juss.
Водяний жовтець Batrachium (DC.) S.F. Gray
Вид В. ж. закручений B. circinatum (Sibth.) Spach
Родина Лататтевi Nymphaeaceae Salisb.
64 Збiрник науково-техшчних праць
Рщ Латаття
Вид Л. снiжно-бiле
Рiд Глечики
Вид Г. жовт
Родина Кушировi
Рiд Кушир
Вид К. занурений
Клас Однодольнi
Родина Рдесниковi
Рщ Рдесник
Вид Р. блискучий
Вид Р. кучерявий
Вид Р. плаваючий
Вид Р. пронизанолистий
Родина Рогозовi
Рщ Рогiз
Вид Р. широколистий
Вид Р. вузьколистий
Родина Iжачоголiвковi
Рiд 1жача голiвка
Вид I. г. пряма
Вид I. г. проста
Родина Осоковi
Рщ Осока
Вид О. гостра
Вид О. водна
Рiд Ситняг
Вид С. болотний
Рiд Комиш
Вид Куга озерна
Родина Частуховi
Рiд Стршолист
Вид С. стршолистий
Рiд Частуха
Вид Ч. подорожникова
Родина Злаковi
Рщ Очерет
Вид О. звичайний
Рiд Лепешняк
Вид Л. великий
Родина Сусаковi
Рiд Сусак
Вид С. зонтичний
Родина Водокрасовi
Рщ Водяний рiзак
Вид В. р. алеподiбний
Рiд Елодея
Вид Е. канадська
Рщ Жабурник
Вид Ж. звичайний
Nymphaea L. N. Candida C. Presl. Nuphar L. N. lutea (L). Smith. Ceratophyllaceae S.F. Gray Ceratophyllum L. C. demersum L. Liliopsida
Potamogetonaceae Dumort.
Potamogeton L.
P. lucens L.
P. crispus L.
P. natans L.
P. perfoliatus L.
Typhaceae Juss.
Typha L.
T. latifolia L.
T. angustifolia L.
Sparganiaceae Rudolphi
Sparganium L.
S. erectum L.
S. emersum Rehmann
Cyperaceae Juss.
Carex L.
C. acuta L.
C. aquatilis Wahlenb.
Eleocharis R. Br.
E. palustris (L.) Roem. et Shult.
Scirpus L.
S. lacustris L.
Alismataceae Vent.
Sagittaria L.
S. sagittifolia L.
Alisma L.
A. plantago-aquatica L. Poaceae Barnhart Phragmites Trin.
Ph. australis (Cav.) Trin. ex Steud. Glyceria R. Br.
G. maxima (Hartm.) Holmb. Butomaceae Rich. Butomus L.
B. umbellatus L. Hydrocharitaceae Juss. Stratiotes L.
S. aloides L. Elodea Michx. E. canadensis Michx. Hydrocharis L.
H. morsus-ranae L.
У TaKCOHOMi4HOMy вщношенш щ види належать до 2 вщдшв, 3 клашв, 13 родин, 20 родiв, 26 видiв (табл. 1, 2). Вщдш Хвощеждабш (Equisetophyta) представлений лише одним видом. Найбшьше видове pi3HOMamrra характерне
для вщдшу Magnoliophyta (25 вид1в/96 %). Серед покритонасшних бшьшим ви-довим багатством харакгеризуеться клас однодольт (Liliopsida), на який припа-дае близько 77 % вид1в, клас дводольш (Magnoliopsida) нараховуе 19 % вид1в, що е характерним для пдрофшьних флор.
Табл. 1. Ктьшсний розподл таксоны
Вщдш, Родини Роди Види
клас абс % абс % абс %
Equisetophyta 1 7,69 1 5,00 1 3,85
Magnoliophyta: 12 92,31 19 95,00 25 96,15
Liliopsida 8 61,54 14 70,00 20 76,92
Magnoliopsida 4 30,77 5 25,00 5 19,23
Всього 13 100 20 100 26 100
Табл. 2. Таксоном 'тний склад родин
Ранг Родина Юлькгсть род1в Кшьюсть вид1в
абс. % абс. %
1 Cyperaceae 3 15,0 4 15,39
2 Potamogetonaceae 1 5,0 4 15,39
3 Hydrocharitaceae 3 15,0 3 11,54
6 Nymphaeaceae 2 10,0 2 7,69
4 Роасеае 2 10,0 2 7,69
5 Alismataceae 2 10,0 2 7,69
7 Typhaceae 1 5,0 2 7,69
8 Sparganiacea 1 5,0 2 7,69
9 Equisetaceae 1 5,0 1 3,85
10 Ranunculaceae 1 5,0 1 3,85
11 Haloragaceae 1 5,0 1 3,85
12 Ceratophyllaceae 1 5,0 1 3,85
13 Butomaceae 1 5,0 1 3,85
У трьох провщних родинах 7 35,0 11 42,32
Рис. Си ieeidn о шеи ня еколог'шнихгруп КНР
До перших трьох, провщних за числом вид1в родин, вщносять Cypera-сеае, Potamogetonaceae, Hydrocharitaceae, яким належить 42 % ydx вид1в рос-лин. Найбшьша видова насиченють характерна для родин Potamogetonaceae та Cyperaceae. На родовому р1вш найбшьшою кшьюстю вид1в вщр1зняеться рщ Potamogeton, який нараховуе 4 види, 5 род1в представлен по одному виду. Вод-ш та прибережно-водш рослини техногенних озер входять до складу трьох еко-лопчних груп - пдатофгш, плейстофгш та гелофита. 1х кшьюсне стввщношен-ня наведено на рисунку. Анал1зуючи видове р1зноманптя дослщжувано1 рос-
66
Збiрник науково-технiчних праць
линносп за еколопчним складом, вiдзначаемо, що в нш превалюють гелофiти (54 % ушх видiв), а видовий склад плейстофтв е найменшим (19 %), що, на нашу думку, пов'язано з особливостями екотопуi передусш iз значною глибиною водойм.
Велику частку гiдатофiтiв (27 %) можна пояснити невеликим вмютом за-висей i сприятливим показником прозороcтi, а також вщсутнютю течн.
Висновки. Вищi водш та прибережно-воднi рослини, як зростають на техногенних озерах, утворених на мюцях вiдпрацьованих пiщаних кар'ерах, представлен 26 видами, 20 родами, 13 родинами. Найбшьше видове рiзноманiт-тя характерне для вiддiлу Magnoliophyta, що е типовим для макрофтв водойм. Найбшьшим видовим багатством характеризуеться клас однодольш (Liliopsida). До перших трьох, провiдних за числом видiв родин, вщносять Суретсеае, Pota-mogetonaceae, Hydrocharitaceae. Серед трьох еколопчних груп гщрофтв превалюють гелофiти (54 %).
Загалом видове рiзноманiття техногенних озер е збщненим, що певною мiрою пояснюють cпецифiчним геохiмiчним складом води i донних вiдкладiв, який е бщним на поживнi речовини, а також нетривалим розвитком ендоеколо-пчно! сукцесн.
Л1тература
1. Катанская В.М. Высшая водная растительность континентальных водоёмов СССР. Методы изучения / В.М. Катанская. - Л. : Изд-во "Наука", 1981. - 187 с.
2. Методи гщроеколопчних дослщжень поверхневих вод / О.М. Арсан, О.Л. Давидов, Т.М. Дьяченко та ш. / за ред. В.Д. Романенка. - К. : Вид-во "Логос", 2006. - 408 с.
3. Садчиков А.П. Экология прибрежно-водной растительности : учебн. пособ. [для студ. ВУЗов] / А.П. Садчиков, М.А. Кудряшов. - М. : Изд-во НИА-Природа, РЭФИА, 2004. - 220 с.
4. Чорна Г.А. Рослини наших водойм : атлас-довщник / Г.А. Чорна. - К. : Вид-во "Фгш-сощоцентр", 2001. - 134 с.
5. Макрофиты - индикаторы изменений природной среды / Д.В. Дубына, С.М. Стойко, К.М. Сытник и др. - К. : Изд-во "Наук. думка", 1993. - 334 с.
Миронова Н.Г. Высшие водные и прибрежно-водные растения техногенных озер Малого Полесья
Представлен анализ видового состава высших водных и прибрежно-водных растений техногенных озер Малого Полесья, образовавшихся на месте отработанных затопленных карьеров добычи песка. На его основе проведен систематический анализ, приведен семейственный и родовой спектры.
Ключевые слова: сингенетические и эндоэкологические сукцессии, высшие водные растения, прибрежно-водные растения, техногенные озера, Малое Полесье, систематический анализ.
MironovaN.G. Higher hydrogens and off-shore water plants of technoge-nic lakes of Small Polissya
In the article are resulted the analysis of specific composition of higher water and off-shore water plants of technogenic lakes of Small Polissya, which appeared on the places of the exhaust flooded quarries from the booty of sand. On his basis a systematic analysis is carried out, domestic and family spectrums are given.
Keywords: syngenetic and endoecological successions, higher water plants, off-shore water plants, technogenic lakes, Small Polissya, systematic analysis.