CC BY
34
stage of recreation loads are reflected. The negative impact of anthropogenic factors is demonstrated to be manifested primarily in changes of the species composition of forest plantations, their aerial and age structure, consolidation of upper soil horizons, decreasing the biodiversity, biological sustainability and stability of forest ecosystems.
Key words: forest ecosystems of the Carpathians, transformation processes, anthropogenic factors of transformations in forest ecosystems.
УДК 581.55 Доц. Ю.Ю. Гайова, канд. бюл. наук - Черкаський ДТУ
анал1з систематично! структури флори вищих судинних
рослин черкасько-чигиринського геоботан1чного району
Проведено структурно-щ^вняльний ан^з систематично! структури флори Чер-касько-Чигиринського геоботашчного району. Наведено коротку характеристику геоло-пчно! та геоморфолопчно! структури, грунйв, шмату району дослщжень. Обраховано очжувану кшьюсть видiв для ще! територи та проведено поршняння iз фактичною кшь-юстю видiв. На основi розрахунку площi конкретно! флори обгрунтовано репрезента-тивнiсть даних. Проведено таксономiчний аналiз на ршнях вщдшв, клаив, родин, родiв та видiв. Видшено провiднi родини та роди, наведено !х кiлькiсну характеристику. Про-аншшовано склад десяти провiдних родин флори Черкасько-Чигиринського геоботашч-ного району. Наведено кшьюсну характеристику родiв флори вщ надполiморфних до монотипних. Подано список найбшьш поширених видш району. Проведено ш^вняння флори Черкасько-Чигиринського геоботанiчного району з флорами шших територiй.
Ключовi слова: Черкасько-Чигиринський геоботанiчний район, флора, вищi су-диннi рослини, проввдш родини, провiднi роди, таксономiчне рiзноманiття, систематична структура флори.
Вступ. Збереження та вадновлення природного рiзноманiття певних те-риторш вимагае його всебiчного дослiдження, ан^зу та порiвняння з iншими районами. Це потребуе видiлення одиниць для дослщження i пор1вняння. Флора, яку традицшно розглядають як сукупнкть популяцiй видав, що займають певну територiю, охоплюе тальки ту 11 частину, яка представлена судинними рослинами. Гострi дискусií викликали завжди питання розмiрностi, обмеження територií. Оскшьки розвиток флористики у ХХ ст. вщбувався паралельно з кон-цепцiею розвитку морфолого-географiчного розумiння виду, то в основу трак-тування флори також було покладено географiчнi принципи 11 розумiння, а по-няття "географiя" в цей перiод, на вiдмiну вiд такого в Х1Х ст., асощйовано з поняттям "територ1я". Iншi географiчнi аспекти, притаманнi цiй наущ у Х1Х ст., вiдiйшли до сфери "еколопя".
Таким чином, якщо в Х1Х ст. еколопя обмежувалася еколого^зюлопч-ними питаниями дослiдження рослин до навколишнього середовища, базувала-ся на експериментах, то в ХХ ст. 11 сфера розширилася, а натомiсть сфера геог-рафií звузилася до територiальних аспектiв. Бо ще Й.К. Пачоський писав, що вш розумiе географда в широкому аспекта, як розумiли 11 класики боташки.
Таке звуження географií вiдобразилося на розумiннi "флора". Остання розглядалася з територiальних позицiй i викликала заперечення застосування цього поняття до тих природних одиниць, що характеризують флору ценозiв, урочищ, мiсцевостей, лiсiв, луюв тощо, тобто внутрiшньоодноманiтних цено-тичних одиниць. З одного боку, таке розумiння флори, а з iншого - необхщ-
нiсть видшення 11 одиниць для порiвияния, тобто розвиток поршняльно!' флористики призвели до того, що центральною, головною елементарною одиницею в порiвняльнiй флористищ було прийнято елементарну флору - флору району, а 11 найменший репрезентативнiй видiл розглядався як конкретна флора (Толмачев, Юрцев, Шеляг-Сосонко). Виходячи з такого трактування, розглянемо флору Черкасько-Чигиринського геоботанiчного району як елементарну флору.
Коротка характеристика репону дослщжень. Черкасько-Чигиринський геоботанiчний район дубово-соснових, соснових та грабово-дубових лкш i тера-сових варiантiв лучних стешв та евтрофних болiт займае правобережжя Днiпра вiд межi Катвського району на пiвночi до пониззя р. Тясмину на пiвднi. Хоч дослщжувана територк i розташована на правому березi Днiпра, вона е подiб-ною до iнших райошв Днiпровськоí терасово!' ршнини, що розташована на лшо-му березi Дншра. Площа цього району 1 920 км2, i вона в юлька разш перевищуе площу конкретно!' флори. У межах цього району протжае 9 рiчок загальною про-тяжшстю в межах району 396 км. На територц району розташовано близько 23 боли та 7 озер. Тут яскраво виражеш боровi тераси з дерново-слабоошдзоле-ними i дерново-ошдзоленими грунтами та лучнi плоскорiвниннi тераси з дерно-вими i лучними грунтами на невкритих лесом дшянках. У межах Мошнопрсько-го кряжу переважають сiрi лiсовi грунти на лесовш основi. Клшат характери-зуеться як помiрно континентальний з середньою температурою повiтря + 7,0-7,7°С. Найхолоднiшим мiсяцем року вважаеться ачень з середньою температурою - 5,5-6,1°С нижче нуля, а найтеплiшим - липень, з середньою температурою + 19,2-20,8 °С. Абсолютний мiнiмум температури повiтря досягае - 34-3 8°С, i на-вiть нижче. Абсолютний максимум + 36-39°С припадае на липень-серпень.
Методика дослщження. Найбшьш iстотнi риси флори, що вщобража-ють И, систематична, бiоморфологiчна, еколопчна, ценологiчна, географiчна та господарська структури [4, 8, 15]. Специфiка цих структур визначае як стан екосистем, положения у просторi вiдносно iнших [9-11], так i розвиток 1х у часi [5]. Для з'ясування мiсця флори Черкасько-Чигиринського геоботанiчного району в системi собi подiбних та встановлення И особливостей використано структурно-поршняльний аналiз систематично!' структури, який передбачае по-рiвняиня флор за певними властивостями сукупностi видш, що 1х складають.
Результати дослгдження. Флора у межах Черкасько-Чигиринського ге-оботанiчного району нараховуе 1084 вид вищих судинних рослин, якi входять до складу 487 родiв та 120 родин. У регюш представлена половина (54,31 %) вiд флори Середнього Приднiпров'я [6] i 21,44 % ввд флори Укра'ни [19]. Для порiвняння цього показника з iншими рiвновеликими флорами проведемо пере-рахунок 11 на одиницю в площi, що виражаеться рiвняииям Арренiуса
¥11¥2=(Х11Х2)", (1)
де: У\, У2 - кшьккть видiв флор 1 та 2; Х\ таХ2 - 1х площi; п - константа, яка за-лежить вiд географiчноí' широти, орографiчних особливостей, але не залежить вiд площi.
Ця константа мае лопстичний характер i зображуе швидккть насичення видами списку флор залежно вiд зб1льшення площi i змшюеться вiд повноти ви-
явлення видового складу, тобто характеризуе CTyniHb репрезентативносп цieí флори вiдносно регiональноí' флори. Чим ближче n ® 0, тим бшьше територiя дослiджень вщповдае ареал-мiнiмyмy елементарноí' флори. Для Середньоднш-ровського району n = 0,11-0,13, а для швшчно-схвдного Лкостепу Украши -0,129 [3]. Розраховуючи для нашого району 1765 / 1084 = (222 / 1,92) n, отри-муемо показник n=0,103, що свiдчить про перевищення дослiджyваноí' територц вiд плошд конкретноí' флори.
Залежнкть флористичного багатства елементарноí' флори ввд географiч-ноí' широти визначають за допомогою запропонованоí' В.М. Шмiдтом (1984) зворотноí' логiстичноí' функцц, що визначаеться такою формулою:
Y = 9 84 / (1 + 10(- 4,789 + 0,077 Х)), (2)
де: Х - географiчна широта; Y - очкувана кiлькiсть таксонiв.
Для Черкасько-Чигиринського геоботанiчного району, де Х=49°, очку-вана кiлькiсть становить 897, що нижче вщ реального на 187 види, i обумовлено величиною площд чи структурою рельефу, яю рiвняння не враховуе. Для розра-хунку ареалу мiнiмyмy, тобто площд конкретноí' флори використовуемо запро-понований Л.1. Малишевим (1988) метод застосування рiвняння Аррешуса (1), де n = 0,103, а Y - очкувана кiлькiсть видiв 897. Тодi площа ареал-мiнiмyмy конкретноí' флори дорiвнюе 207,5 км2, що становить 10,8 % ввд площ Черкасько-Чигиринського геоботашчного району.
За частотою трапляння в регiонi дослiджень таю види як: Pinus sylvestris L., Quercus robur L., Carpinus betulus L., Fraxinus excelsior L., Acer pla-tanoides L., Euonymus verrucosa Scop., Chamaecytisus ruthenicus (Fisch. ex Wo-loszcz.) Klaskova, Chelidonium majus L., Pteridium aquilinum (L.) Kuhn, Melica nutans L., Euphorbia cyparissias L., Achillea submillefolium Klok. et Krytzka, Asa-rum europaeum L., Stellaria holostea L., Dryopteris filix-mas (L.) Schott, Urtica dioica L., U. galeopsifolia Wierzb. ex Opiz, Koeleria glauca (Spreng.) DC., Cala-magrostis epigeios (L.) Roth, Festuca ovina L., Artemisia dniproica Klok., Secale sylvestre Host, Poapratensis L., Taraxacum officinale Webb. ex Wigg., Alnus glutinosa (L.) Gaertn. та ш. е звичайними, тобто зростають по всш територц у вели-кш кiлькостi i часто виступають домiнантами в рослинних угрупованнях.
Переважна бiльшiсть видiв належить до Magnoliophyta (97,34 %) i тгльки незначна кiлькiсть - до Pinophyta (0,37 %), Polypodiophyta (1,47 %), Equise-tophyta (0,55 %), Lycopodiophyta (0,28 %) (табл. 1). Основна пропорц1я флори 1:4,02:8,94 i е подiбною до пропорцiй флори Кшвського плато (1:4,2:10,2) та флори долини рiчки Рось (1:4,22:9,40) [13, 7].
У межах вiддiлiв судинних рослин пропорцií' низькi для Lycopodiophyta, Polypodiophyta, Equisetophyta i Pinophyta. Найвищою е пропорц1я класу Magno-liopsida. Загальний родинний коефiцiент становить 8,94, i е дещо меншим за ко-ефiцiент для флор Середто' Свропи (13-18 видiв на родину), родовий коефi-цiент - 2,23, що ввдповщае аналогiчним показникам для Середньоевропейсько'' флористично'' областi (2,1-3,0) [12] та Правобережжя центрального лкостепу (2,4) [13], i е меншим за родовий коефщкнт флори Ки'вського Полкся (3,2).
Табл. 1. Ктьшсний розподгл таксономгчних одиниць i основт пропорцй вгддШв флори Черкасько-Чигиринського геоботатчного району.
Вщдш, клас
Кшьюсть
абс.
родин
%
абс.
родiв
%
B^iB
Пропорцк
абс.
%
Lycopodiophyta
0,84
0,41
0,28
1:2:3
1,50
Equisetophyta
0,84
0,20
0,55
1:1:6
6,00
Polypodiophyta
11
2,06
14
1,29
1:1,37:1,75
1,27
Pinophyta
2,52
0,62
0,37
1:1:1,3
1,33
Magnoliophyta:
107
89,92
470
96,71
1057
97,51
1:4,4:9,9
2,25
Magnoliopsida
82
68,91
373
76,75
832
76,68
1:4,55:10,15
2,23
Liliopsida
25
21,01
97
19,96
225
20,81
1:3,88:9,04
2,32
Всього
120
100
487
100
1084
100
1:4,06:9,04
2,23
1
2
3
1
1
6
8
5
3
3
4
У межах Magnoliophyta на Magnoliopsida припадае 76,54 %, а на Liliopsida - 20,80 %. 1х сшввдаошення дорiвнюе 1: 3,68, тобто е подiбним до флор Ль состепу Укра'ни [2, 13] та Середньо! бвропи (1: 2,9-3,6) [1, 12, 14, 18] i дещо нижчим ввд аналогiчних показникiв, що властивi флорам, пов'язаним Í3 Давнiм Середземномор'ям (1: 4,0-4,5) [16, 17].
Загалом розподiл родин за рiвнем видового багатства досить нерiвномiр-ний, мае логарифмiчну закономiрнiсть, що характерно для вах регiональних флор. Родини, що мктять один вид, становлять четверту частину всiх родин флори (25,71 %). 1з наростанням видового багатства у родинах кшьккть остан-нх рiзко зменшуеться, 2 види - 21 родина, 3-11, 4-13, 5-8, 6-5, 7-1, 9 i 10 по 1 i т. д. Ршень видового багатства вище середнього (>9 видiв) мае 21 родина, що становив 74,56 %. Як зазначав О.1. Толмачев, найповнiшу шформащю про флору того чи iншого регiону мiстять десять проввдних родин. Для Голарктики в цих родинах зазвичай представлено бiльше половини видiв (для Черкасько-Чи-гиринського району близько 57 %).
Провiдне мкце у спектрi родин флори Черкасько-Чигиринського геобо-танiчного району, як i в бшьшоста голарктичних флор, займае родина Asteraceae Dumort. - з кшьккним складом 54 родiв та 125 видав, що становить 11,52 % вщ загально! кшькоста видш рослин регiону. Найчисельшшими родами е: Centaurea L. - 10 видш, Artemisia L. - 8 видiв, Cirsium Mill. - 7 видав, Inula L. - 7 ви-дш. Загалом цей спектр (рис.) характерний для даного типу флор i вiдрiзняеться ввд спекав флор як бореального типу, в яких провiдне (3) мкце займають родини Cyperaceae, Ranunculaceae, так i швденних середземноморських - теплих флор, де провiдне (2) мкце належить родинi Fabaceae. Загалом же десять про-ввдних родин мктять 57,49 % видав флори регюну дослщжень.
У десятку проввдних родин, характерних для бореально! областа, не ввiйшла родина Apiaceae, яка загалом характерна для помiрно теплих та субтро-пiчних областей, натомкть десяте мiсце займае родина Ranunculaceae, що характерна для помiрних i холодних областей земно!' кул^ що свiдчить про тяжш-ня флори до бiльш швшчних областей. Ввд флор захiдних регiонiв флора вiдрiз-няеться низьким показником родина Rosaceae, що займае тальки 9 мкце.
Також численними за видовим складом у дослiджуваному регiонi е таю родини як: Apiaceae Lindl. 28 родш та 38 (3,5 %) видiв. Найчисленшшим е рвд
Peucedanum L. - 4 види. Родини Boraginaceae Juss. 14 родiв та 24 види (найчис-леншшим е рвд Myosotis L., - 7 видiв), Polygonaceae Juss. 6 родiв, 23 види (найчисленнiшi роди Rumex L. - 10 видiв та Persicaria Mill. - 6 видiв), Chenopo-diaceae Vent. 6 родiв 17 видiв (найчисленнiшi роди Chenopodium L. - 7 видiв та Atriplex L. - 5 видiв), Rubiaceae Juss. 3 роди, 17 видiв i3 яких 15 належать до роду Galium L., Orchidaceae Juss. - 9 родiв, 13 видДв; Salicaceae Mirbel, Campanu-laceae Juss. та Juncaceae Juss. по 2 роди та 11 видiв (найчислентшими родами е Salix L. - 8 видiв, Campanula L. - 10 видiв та Juncus L. - 8 видiв ввдповвдно), Vi-olaceae Batsch та Potamogetonaceae Dumort. по 1 роду та 11 видiв, яю належать ввдповвдно до родiв Viola L. - 11 видiв та Potamogeton L. - 11 видiв, Geraniaceae Juss. - 2 роди 10 видiв, i3 яких 9 належать до роду Geranium L. Ц родини мю-тять 74, 64 % видiв. Iншi 99 родин становлять ттьки 25,36 % видового складу дослвдженого регiону (менше одного ввдсотка кожна).
Asteraceae Dumort.
Poaceae Barnh. Brassicaceae Burnett Caryophyllaceae Juss. Fabaceae Lindl. Cyperaceae Juss. Lamiaceae Lindl. Scrophulariaceae Juss. Rosaceae Juss. Ranunculaceae Juss.
iHLtli рОДИНИ
vzzzzzzzzzzzzr
|8X
SSS/M 5,44
11,52
'////A 5,44 ZZZZZ2 5,16 /////[l 4,7 4,51 4,51 4,42
7777Л
7ZZZ2
7777/
77771 3,59
5 10 15 20 25 30 35 40 45
0
Рис. Склад десяти провiднихродин Черкасько-Чигиринського геоботатчного району, %
Ствввдношення Asteraceae + Brassicaceae / Rosaceae, яке е показником ступеня порушеносп екосистеми та розвитку фiтоценозiв у напрямку вiд т-онерних до клiмаксових [5], становить 3,76, що ввдповвдае злаковiй стадп i не е характерним для територш iз значним залiсенням (бтьше 45 %). Проте причина такого ствввдношення пояснюеться тим, що значну частину лiсових екосистем складають середньовiковi насадження сосни (40-60 рокiв) iз значним антропо-генним навантаженням та слабо сформованим трав'яним ярусом iз псамоф^ни-ми пiонерними та рiзнотравно-злаковими угрупованнями.
Спiввiдношення Fabaceae + Caryophyllaceae / Cyperaceae, що ввдобра-жае специфшу екосистем, становить 2,21 i також вiдповiдае злаковiй стадií та демонструе тяжiння флори до лучних типiв екотопiв (2-6), осктьки на мющ ви-рубок та молодих посадок сосни (до 20-30 роюв) на значних площах у трав'яно-му ярусi формуються угруповання подiбнi ксерофiтним остепненим лукам [5].
Аналiз родового спектра (табл. 2) показуе, що бтьше половини становлять монотипш роди - 283 (57,75 % ввд загально'1 ктькосп), хоча мiстять ттьки 25,94 % видiв. 163 (33,26 %) родiв характеризуються як бiднi видами (мютять вiд 2 до 4 видiв) i мiстять 39,05 % видiв. Середнi - 31 рiд (6,33 %), вони мютять ввд 5 до 9 видДв, якi становлять 17,87 % ввд загально'1 ктькосп видiв. 12 родiв (2,45 %) е полiморфними, тобто мiстять ввд 10 до 19 видiв (13,38 % ввд загально'1 ктькосп) (табл. 3). Найбiльшим полiморфiзмом ввдзначаеться рiд Carex, який мiстить 41 вид (3,76 %).
Табл. 2. Ктьюсна характеристика багатстваpodie флори Черкасько-Чигиринського геоботатчного району
Ранг Pig Кшьюсть видiв Ранг Pig Юльюсть видв
абс. % абс. %
1 Carex L. 41 3,76 23 Epilobium L. 7 0,64
2 Veronica L. 19 1,74 24 Myosotis L. 7 0,64
3 Galium L. 15 1,37 25 Cirsium Mill. 7 0,64
4 Ranunculus 13 1,19 26 Inula L. 7 0,64
5 Dianthus L. 12 1,10 27 Allium L. 7 0,64
6 Potentilla L. 12 1,10 28 Equisetum L. 6 0,55
7 Vicia L. 12 1,10 29 Persicaria Mill. 6 0,55
8 Viola L. 11 1,01 30 Rorippa Scop. 6 0,55
9 Trifolium L. 11 1,01 31 Rosa L. 6 0,55
10 Potamogeton L. 11 1,01 32 Lathyrus L. 6 0,55
11 Rumex L. 10 0,92 33 Batrachium (DC.) S.F. Gray 5 0,46
12 Campanula L. 10 0,92 34 Atriplex L. 5 0,46
13 Centaurea L. 10 0,92 35 Hypericum L. 5 0,46
14 Geranium L. 9 0,82 36 Erysimum L. 5 0,46
15 Salix L. 8 0,73 37 Lepidium L. 5 0,46
16 Artemisia L. 8 0,73 38 Crataegus L. 5 0,46
17 JuncusL. 8 0,73 39 Rubus L. 5 0,46
18 Festuca L. 8 0,73 40 Astragalus L. 5 0,46
19 Poa L. 8 0,73 41 Ácez L. 5 0,46
20 Stellaria L. 7 0,64 42 Verbascum L. 5 0,46
21 Chenopodium L. 7 0,64 43 Lamium L. 5 0,46
22 Euphorbia L. 7 0,64 44 Thymus L. 5 0,46
Табл. 3. Ктьюсна характеристика пол1морф1зму родгв флори _Черкасько-Чигиринського геоботатчного району_
Кшьюсть
Роди з числом видiв родiв видiв у групах родiв
абс. % абс. %
20 i бшьше (надполiморфm) 1 0,20 40 3,69
Вщ 19 до 10 (полiморфнi) 12 2,46 146 13,46
Вщ 9 до 5 (середш) 31 6,37 195 17,97
Вщ 4 до 2 (бщт) 162 33,47 423 39,08
По 1 виду (монотипш) 281 57,49 280 25,80
Всього 487 100,00 1084 100,00
У складi флори нараховуеться 44 роди з кшьюстю видiв 5 i бшьше (див. табл. 3), ят включають 365 (36,5 %) видiв. Серед полiморфних спостерiгаеться переважання бореальних родiв: Carex (41 вид), Galium (15), Ranunculus (13), Po-tentilla (12), Viola (11), Potamogeton (11), Rumex (10), Juncus (8), Salix (8), з се-редземноморських родш найбiльшим полiморфiзмом вiдрiзняеться Veronica (19 видав), Dianthus (12), Trifolium (11), Centaurea (10), Campanula (10), Festuca L. (8).
Висновки:
1. Флора вищих судинних рослин нараховуе 1084 види, яы належать до 487 род1в та 120 родин (9,0 : 4,1 : 1).
2. Досл1джена територiя перевищуе площу конкретно!' флори (207,2 км2) у п'ять раз1в, що забезпечуе репрезентативнiсть отриманих даних.
3. Реальне видове багатство перевищуе теоретично розраховане (897 вид1в) на 17,2 %, що пояснюеться едaфо-орогрaфiчними особливостями регiону.
4. Переважна б1льш1сть видiв флори Черкасько-Чигиринського геоботан1чно-го району належить до Magnoliophyta (97,34 %) i тiльки незначна ыль-к1сть - до Pinophyta (0,37 %), Polypodiophyta (1,47 %), Equisetophyta (0,55 %), Lycopodiophyta (0,28 %). Основна пропорц1я флори 1:4,02:8,94.
5. Систематична структура флори визначаеться характерним для Л1состепу порядком родин: Asteraceae (11,52 %), Poaceae (8,2 %), Brassicaceae (5,44 %), Caryophyllaceae (5,44 %), Fabaceae (5,16 %), Cyperaceae (4,70 %), Lamiaceae (4,51 %), Scrophulariaceae (4,51 %), Rosaceae (4,42 %), Ranuncu-laceae (3,59 %).
6. Сп1вв1дношення Fabaceae / Cyperaceae становить 1,1:1, що св1дчить про близьк1сть спектра флор до температного, а не понтичного типу. Сп1вв1дно-шення Asteraceae / Brassicaceae (2,1:1) св1дчить про значну антропогенну порушен1сть територп рег1ону. Сп1вв1дношення Asteraceae + Brassicaceae / Rosaceae становить 3,76 1 в1дпов1дае злаковш стадп. Сп1вв1дношення Fabaceae + Caryophyllaceae / Cyperaceae становить 2,21 1 також в1дпов1дае злаковш стадп та демонструе тяж1ння флори до лучних тип1в екотоп1в.
7. Бтьше половини становлять монотипш роди. Найб1льшим пол1морф1змом в1дзначаеться р1д Carex, який м1стить 41 вид (3,76 %).
8. Систематична структура флори Черкасько-Чигиринського геоботан1чного району е типовою для флор пом1рно1 зони Голарктики 1 в1дображае пере-х1дний характер флори м1ж бореальною та середземноморською. Анал1з сп1вв1дношення деяких родин територ11 досл1джень вказуе на 1нтенсивний антропогенний вплив 1 дигрес1ю екосистем л1сового типу до р1знотравно-злакового.
Лiтература
1. Андриенко Т. Л. Полесский государственный заповедник. Растительный мир / Т. Л. Ан-дриенко, С.Ю. Попович, Ю.Р. Шеляг-Сосонко. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1986. - 208 с.
2. Байрак О.М. Конспект флори Лшобережного Придншров'я. Судинт рослини / О.М. Байрак. - Полтава : Вид-во "Верстка", 1997 а. - 164 с.
3. Гончаренко 1.В. Аншиз рослинного покриву твтчно-схщного Жсостепу Украши / 1.В. Гончаренко. - К. : Вид-во "Фггосощоцентр", 2003. - 203 с.
4. Дидух ЯП. Растительный покров горного Крыма (структура, динамика, эволюция и охрана) / ЯП. Дидух. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1992. - 256 с.
5. Дщух Я П. Фтощдикацш еколопчннх факторш / Я.П. Дщух, П.Г. Плюта. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1994. - 280 с.
6. Чопик В.1. Конспект флори Середнього Придншров'я. Судинт рослини / В.1. Чо-пик, М.М. Бортняк, Ю.О. Войтюк, В.П. Погребенник, Л.Ф. Кучерява, В.А. Нечитайло, В.М. Любченко, В.Л. Шевчик. - К. : Вид-во "Фтсощоцентр", 1998. - 140 с.
7. Куземко А. А. Рослиншсть долини р1чки Рось: синтаксономш, антропогенна динамжа, охорона : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. бюл. наук: спец. 03.00.05 "Ботаника" / 1н-т ботанжи НАН Украши / А.А. Куземко. - К., 2003. - 20 с.
8. Лаптев О.О. Екологш рослин з основами бюгеоценологи / О.О. Лаптев. - К. : Вид-во "Фь тосоцюцентр", 2001. - 144 с.
9. Лукаш О.В. Рослиншсть, флористичш та созолопчт особливост межир1ччя Десна-Остер : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. бюл. наук: спец. 03.00.05 "Ботаника" / 1н-т ботанжи ¡м. М.Г. Холодного НАН Украши / О.В. Лукаш. - К., 1999. - 16 с.
10. Мосякин С.Л. Флора Киевского Полесья. Анализ современного состояния, путей формирования и тенденции антропогенной трансформации : автореф. дисс. на соискание учен. сте-
пени канд. биол. наук: спец. 03.00.05 "Ботаника" / АН УССР Ин-т ботаники им. Н.Г. Холодного / С.Л. Мосякин. - К., 1990. - 17 с.
11. Стецюк Н.О. Флористична, ценотична та созолопчна характеристика пониззя р. Ворскли : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. бiол. наук: спец. 03.00.05 "Ботаника" / 1н-т ботаники iM. М.Г. Холодного НАН Украши / Н.О. Стецюк. - К., 1997. - 24 с.
12. Толмачев А.И. Введение в географию растений / А.И. Толмачев. - Л. : Изд-во Ленингр. ун-та, 1974. - 244 с.
13. Фщайло Т.В. Структурно-поргвняльна оцшка диференпдаци ценофлор Килвського плато : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. бюл. наук: спец. 03.00.05 "Ботаника" / 1н-т бо-танши НАН Укрални / Т.В. Фщайло. - К., 2000. - 18 с.
14. Чопик В.1. Високопрна флора Карпат / В.1. Чопик. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1976. - 248 с.
15. Шеляг-Сосонко Ю.Р. Системный подход к изучению флоры / Ю.Р. Шеляг-Сосонко, Я.П. Дидух // Теоретические и методические проблемы сравнительной флористики : матер. II раб. совещ. по сравнит. флористике (Неринга, 1983 г.). - Л. : Изд-во "Наука", 1983. - С. 30-36.
16. Шеляг-Сосонко Ю.Р. Ялтинский горнолесной государственный заповедник (Ботанико-ге-ографический очерк) / Ю.Р. Шеляг-Сосонко, Я.П. Дидух. - К. : Изд-во "Наук. думка", 1980. - 183 с.
17. Шеляг-Сосонко Ю.Р. Государственный заповедник "Мыс Мартьян" / Ю.Р. Шеляг-Сосонко, Я.П. Дидух, Е.Ф. Молчанов. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1985. - 260 с.
18. Шмидт В.М. Статистические методы в сравнительной флористике / В.М. Шмидт. - Л. : Изд-во Ленингр. ун-та, 1980. - 176 с.
19. Mosyakin S.L. Vascular plants of Ukraine. A nomenclatural checklist / S.L. Mosyakin, M.M. Fedoronchuk. - Kiev, 1999. - 346 p.
Гаевая Ю.Ю. Анализ систематической структуры флоры высших сосудистых растений Черкасско-Чигиринского геоботанического района
Проведен структурно-сравнительный анализ систематической структуры флоры Черкасско-Чигиринского геоботанического района. Подана краткая характеристика геологической и геоморфологической структуры, почвы и климата района исследований. Вычислено ожидаемое количество видов для данной территории и проведено сравнение с фактическим количеством видов. На основе расчета площади конкретной флоры, обоснована репрезентативность данных. Проведен таксономический анализ на уровнях отделов, классов, семейств, родов и видов. Выделены ведущие семейства и роды, подана их количественная характеристика. Проанализирован состав десяти ведущих семейств флоры Черкасско-Чигиринского геоботанического района. Приведена количественная характеристика родов флоры от полиморфных до монотипных. Подан список наиболее распространённых видов района. Проведено сравнение флоры Черкасско-Чи-гиринского геоботанического района с флорами других территорий.
Ключевые слова: Черкасско-Чигиринский геоботанический район, флора, высшие сосудистые растения, преобладающие семейства, преобладающие роды, таксономическое богатство, систематическая структура флоры.
Gaiova J. Yu. Analysis of the systematic structure of flora higher vascular plants of the Cherkasy-Chygyryn geobotanic region
The results of research flora higher vascular plants of the Cherkasy-Chygyryn geobotanic region are presenting. The comparative analysis of structural and systematic structure of flora of Cherkasy-Chygyryn geobotanic region done. The expected number of species for the area calculated, expected and fact number of species was compared. The representativeness of data grounded on the calculation of the area of specific flora. The taxonomic analysis researched on level of the division, classis, orders, families, genera and species. Leading families and genera was highlighted and characterized. Ten leading families are shown. They are showing their quantitative characteristics. The genera from polymorphic till monotypic was presented. Checklist of leading species is presenting. Flora of Cherkasy-Chygyryn geobotanic region with flora of other areas is compared.
Keywords: Cherkasy-Chigirin geobotanic region, flora, higher vascular plants, leading families, leading genera, taxonomic diversity, systematic structure of flora.
