CC BY
23
УДК 581.526 Докторант Н.Г. Мiронова, канд. техн. наук, доц. -
НЛТУ Украши, м. Львiв
ГЕОГРАФ1ЧНИЙ АНАЛ1З ВИЩИХ ВОДНИХ I ПРИБЕРЕЖНО-ВОДНИХ РОСЛИН ТЕХНОГЕННИХ ОЗЕР МАЛОГО ПОЛ1ССЯ
Проан^зовано географiчну структуру вищих водних i прибережно-водних рослин техногенних озер Малого Псшсся, що утворилися на мюцях вiдпрацьованих затоплених кар'eрiв з видобування пiску. Визначено зональну, регiональну та оке-анiчно-континентальну структуру ареалiв цих видiв. Встановлено, що основне ядро складаеться з видiв плюризонально! групи, регюнально переважають циркумполярнi види, провщним серед клiматичних типiв ареалiв е шдиферентний.
Ключовг слова: географiчна структура, вищi воднi рослини, прибережно-воднi рослини, техногенш озера, Мале Полiсся.
Вступ. Вщкрите видобування корисних копалин призводить до техно-генно! трансформацп природного середовища. Внаслщок видобування тску "мокрим" кар'ерним способом на територп Малого Полюся, що представляе собою понижену акумулятивно-денудацшну р1внину з високим р1внем заля-гання Грунтових вод, утворилися штучш озера, яю виступають у рол1 новоут-вореного техногенного елементу ландшафту. Бшьшють техногенних озер е дуже малими. Вони характеризуються складною будовою ложа, неоднорщ-шстю мжрорельефу, формування якого здебшьшого тдпорядковувалось тех-нолопчним факторам експлуатацп кар'еру, внаслщок чого в розпридш гли-бин немае чггко! законом1рносп та розвинено! лггорально! зони.
Намагаючись розвиватись зпдно з природними законом1рностями, озера тдлягають поступовому заростанню, що зумовлюе вщновлення рос-линного покриву - найбшьш важливо! та шформативно! складово! бюгеоце-ноз1в. В умовах абсолютно нового едафотопу зони лггорал1 техногенних озер вщбуваеться формування ново! флори, тому дослщження !! географ1чно! структури е актуальними.
Постановка завдання. Провести визначення зонально!, регюнально! та океашчно-континентально! приуроченосп вид1в водних 1 прибережно-вод-них судинних рослин техногенних озер Малого Полюся.
Методи дослщження. Пщ час проведення географ1чного анал1зу водних 1 прибережно-водних рослин техногенних озер ("водного" ядра флори) використовували боташко-географ1чне районування, розроблене Мейзелем з1 ствавторами, яке було взято за основу тд час визначення географ1чно! структури флори водойм Укра!ни [1].
Результати досл1дження. Географ1чний анал1з е невщ'емною части-ною дослщження еколопчних характеристик флори будь-якого регюну. Геог-раф1чна структура виявляеться у властивому флор1 кшьюсному стввщно-шенш, отриманому на основ1 розподшу вид1в за типами ареал1в. Вищ1 водш та прибережно-водш рослини техногенних озер представлен 26 видами, що становить близько 16 % вщ загально! кшькосп макрофтв Укра!ни [2] 1 свщ-чить про збщнений видовий склад.
Вщповщно до зонального положення ареал1в вид1в, видшено п'ять зо-нальних груп (таблиця).
2. Еколопя довкiлля
87
Табл. Географiчний склад виды; вищих водних i прибережно-водних рослин техногенных озер Малого Потсся за зональними типами ареалгв
Зональш групи Кшькють вид1в
абсолютна %
Плюризональна (види з ареалами в арктичнш, бореальнш, температнш, меридюнальнш [ тротчнш зонах) 13 50
Бореосубмеридюнальна (види з ареалами в бореальнш, температнш [ суб-меридюнальнш зонах) 8 31
Бореотемператна (види з ареалами в бореальнш [ температнш зонах) 1 4
Бореомеридюнальна (види з ареалами в бореальнш, температнш, суб-меридюнальнш [ меридюнальнш зонах) 3 11
Гемператно-субмеридюнальна (види з ареалами в температнш [ субмеридюнальнш зонах) 1 4
Зпдно з даними таблищ, найбшьшою кшькютю видiв представленi плюризональна та бореосубмеридюнальна групи, що загалом характерно для водойм Украши. Проте в кшькюному вiдношеннi види зазначених груп су-марно (81 %), майже вдвiчi, перевищують це значення для водойм Украши (40,4 % [1]). Це пояснюемо тим, що останнш показник включае види не тшь-ки справжнiх пдрофтв, а й види вологолюбних рослин (гiгрофiтiв та мезофь пв), якi входять до складу флор водойм Украши. Своею чергою, це дае змогу зробити висновок, що формування водного ядра флори техногенних озер Малого Полюся вщбуваеться за рахунок штразональних видiв з ареалами, що поширеш у всiх зонах, а насичення видами з ареалами шших зональних груп - за рахунок рослинносп, що росте на зволожених дшянках вздовж берега. До складу вищих водних i прибережно-водних рослин техногенних водойм не вщносять види температо-трошчно!, температо-меридюнально! та субмеридюнально-меридюнально! груп з ареалами у твденних теплих та по-мiрно теплих зонах.
У регюнальному спектрi нараховують чотири хорологiчних групи (рис. 1). Основне ядро становлять циркумполярш види (39 %), значною е та-кож участь видiв евросибiрськоl групи (27 %). Найменше представленi види евразшсько! групи (19 %) та космополита (15,0 %). Проте у кшькюному вщ-ношеннi чисельнiсть космополпних видiв техногенних водойм майже утричi перевищуе цей показник для природних водойм (5,1 %) [1]. Аналiз розподiлу видiв за клiматичними типами ареалiв (рис. 2) дав змогу з'ясувати провщну роль iндиферентних видiв (65 %).
Рис. 1. Географiчный склад ;;ид '1в вищих водних i прибережно-водних рослини техногенних озер Малого Потсся за регюнальними типами ареалы
88
Збiрник науково-техшчних праць
ЕЭ евриокеажчш П ¡ндиференгм [х] евриконгине нтал ь н i
Рис. 3. Географiчний склад виды; вищих водних i прибережно-водних рослин техногенних озер Малого Полкся за клматичними типами ареал;
На частку евриокеашчних видiв припадае 27 %, евриконтиненталь-них - 8 %. Такий розподш не е характерним для природних водойм Украши, оскшьки кiлькiсть шдиферентних видiв у техногенних водоймах майже удвь 4i бiльша, нiж у природних (37,4 %) [1], що можна пояснити формуванням нового екотопу, в якому найчастiше зростають види ще! хоролопчно! групи. Значна частка евриокеашчних видiв пов'язана i3 приуроченютю дослщжува-но! територп до зони впливу океану.
До адвентивних представниюв належить один вид - космополи тв-нiчноамериканського походження Elodea canadensis Michx. Ендемжи вщсут-нi. Загалом, макрофiтна флора дослiджених водойм е аллохтонною i форму-валась внаслщок мiграцiйних процесiв, що е характерним i для флори Малого Полюся [4].
Висновки. Формування водного ядра флори техногенних водойм Малого Полюся вщбувалось за рахунок плюризональних видiв i3 широкою еко-лопчною амплiтудою. Переважання видiв i3 широким ареалом властиво вод-ним флорам рiзних регiонiв помiрноl Свразп [3] i характерно для водних i прибережно-водних мiсцезростань, якi мають вщносно стабiльнi та однорiднi умови екототв. Значний вплив на формування водного ядра мала бореальна флора. Вщсутшсть ендемтв пояснюемо нiвелюючими умовами водного се-редовища та клiматичною шдиферентнютю видiв.
1. Дубина Д.В. Географiчна структура флори водойм Украши / Д.В. Дубина, Ю.Р. Ше-ляг-Сосонко // Украшський ботанiчний журнал. - 1984. - Т. 41, № 6. - С. 1-7.
2. Макрофиты - индикаторы изменений природной среды / Д.В. Дубына, С.М. Стойко, К.М. Сытник и др. - К. : Изд-во "Наук. думка", 1993. - 334 с.
3. Папченков В.Г. Растительный покров водоемов и водотоков Среднего Поволжья / В.Г. Папченков. - Ярославль : Изд-во ЦМП МУБиНТ, 2001. - 214 с.
4. Мшанецька Н.В. Аналiз флори Малого Полюся (Укра1на) (з використанням комп'ютерних баз даних) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. бюл. наук: спец. 03.00.01 "Боташка" / Н.В. Мшанецька. - К., 1995. - 24 с.
Миронова Н.Г. Географический анализ высших водных и приб-режно-водных растений техногенных озер Малого Полесья
Проанализирована географическая структура высших водных и прибрежно-водных растений техногенных озер Малого Полесья, образовавшихся на месте отработанных затопленных карьеров добычи песка. Изучена зональная, региональная и океанически-континентальная структура ареалов данных видов. Установлено, что основное ядро состоит из видов плюризональной группы, регионально преобладают циркумолярные виды, ведущим среди климатических типов ареалов является инди-ферентный.
2. Еколопя довкшля 89
Л1тература
Ключевые слова: географическая структура, высшие водные растения, приб-режно-водные растения, техногенные озера, Малое Полесье.
MironovaN.G. Geographical analysis of higher aquatic, littoral and aquatic plants of technogenic lakes of Small Polissia
In the article geographical structure of higher aquatic, littoral and aquatic plants of technogenic lakes of Small Polissia, appearing in place of the exhaust flooded quarries from the booty of sand is analysed. Zonal, regional and ocean-continental area structure of its species is established. It is revealed that plurizonal species are the main species of the flora. As to regional respect the circumpolar species are prevail. Indifferent type is the leading in the climate zones.
Keywords: geographical structure, higher aquatic plants, littoral and aquatic plants, technogenic lakes, Small Polissia.
УДК 629.114.4; 621.61/85 Ст. викл. В.В. Попович, канд. с.-г. наук -
Львгвський ДУ безпеки життедшльностг
ОСОБЛИВОСТ1 ВИКОРИСТАННЯ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБ1В П1Д ЧАС ТРАНСПОРТУВАННЯ, СОРТУВАННЯ, УТИЛ1ЗАЦН ТА Ф1ТОМЕЛЮРАЦН ТВЕРДИХ ПОБУТОВИХ В1ДХОД1В
Висвгтлено особливосп використання транспортних засоб1в шд час транспор-тування, сортування, утил1зацп та ф1томелюрацп твердих побутових вщход1в. Вста-новлено, що комплексне використання транспортних засоб1в у сучасних умовах за-безпечить зниження згубного впливу смтя на довкшля та жив1 оргашзми. Логютич-ний ланцюг використання транспортних засоб1в для вилучення \ знешкодження твердих побутових вщход1в складаеться ¡з таких елеменпв: зб1р см1ття, сортувальний комплекс, утил1защя на пол1гонах, ф1томелюративш роботи. Важливу роль шд час рекультивацп (ф1томелюрацп) см1ттезвалищ можуть ввдгравати установки гщропо-с1ву, яга виконаш на баз1 вантажних автомобтв. Наведено !х анал1з \ техшчш характеристики.
Ключовг слова: тверд1 побутов1 вщходи, см1ття, смгттевоз, сортування вщход1в, компактор, гщропошв, фгшмелюранти, ф1томелюращя.
Постановка проблеми. Сучасний стан господарювання в Укра!ш супроводжуеться значною кiлькiстю твердих побутових вiдходiв (ГПВ). Ос-кшьки у бiльшостi мiст i сш вiдсутнi спецiалiзованi смiттеспалювальнi чи смптепереробш заводи та занедбана система роздшьного збирання, смiття нагромаджують у виглядi спецiально обладнаних полiгонiв. Морфологiчний склад вiдходiв вмiщуе значну кiлькiсть небезпечних речовин та сполук. Ок-рiм централiзованого нагромадження на полiгонах, смптя нерiдко викидають поблизу рiчок, водойм, дорщ у лiсах, парках, що е, безумовно, недопустимим явищем [1 ].
Найнебезпечнiшими явищами пiд час нагромадження смiття е фшьтрат, видiлення метану та вуглекислого газу (бiогазу) за звичайних умов та дюкси-нiв, фуранiв, окиав внаслiдок горiння. Нерiдко об'екти нагромадження смптя горять вiд кшькох дтв до кiлькох роюв. Прикладом найбшьших пожеж на по-лiгонах ГПВ Укра!ни е пожежi на Дергачiвському полiгонi Харювсько! обл. (2011 р.) та Новомосковському полiгонi Дншропетровсько! обл. (2012 р.). Найперспектившшим виходом iз ситуацн щодо знешкодження згубного впли-
90
Збiрник науково-технiчних праць
