CC BY
8
УДК 581.9 (477.51)
Б. О. Барановський
Днтропетровський нацюнальний ушвеситет
Ф1ТОР13НОМАН1ТТЯ ЗАПЛАВИ П1ВДЕННОГО БУГУ В МЕЖАХ МАЙБУТНЬОГО ЗАКАЗНИКА
«ПЛАВН1 НОВА ОДЕСА»
Представлений анализ (|нтор1зномашття заплави нижньо!' течп ГПвденного Бугу майбутнього заказника «Плавш Нова Одеса».
The analysis of the flood-land phytodiversity of the Southern Bug lover stream in the future reservation «Plavni Nova Odesa» in presented in this articke
Для шдтримки достатнього р1вня бюлопчного р1зномашття та збереження ръдмсних та зникаючих вщпв рослинного та тваринного свггу необхщно розширення як площ, так i кшькост1 природоохоронних об'екпв (створення мереж! природоохоронних територш i акваторш).
Територи та акваторп долинних комплекс! в басейну Плвденного Бугу з давшх час1в icTopii' зазнали значного антропогенного впливу. Лише окрели дшянки р1чкових долин завдяки наявност р!зних елемент!в ланшафт1в (круп схили долин з граштними та вапняковими вщслоненнями, черноземы! та змшт лесов! схили, л1сов1, болотш, лучьи дшянки заплави, в тому числ1 i засолет, мшководця водойм, шщаш 6ioTonH друго'1 тераси) вщр1зняються флороценотичним р!зномашттям.
Для розширення плоцц природно-заповщного фонду та з метою формування еколопчноТ мереж! заповщних територш в нижнш течи р. П!вденний Буг передбачасться створити загальнобюлог}чний заказник «Плави Нова Одеса».
Даних щодо флори та рослинност! нижньо! частини Швденного Бугу у лтератур! небагато [3; 4; 14]. Одшею з перших po6iT, де подана характеристика рослинност! piKH, е малов!дома публ!кац!я Д. О. Св1ренка - засновника Днтропет-ровсько! пдробюлопчно-! школи, яка видана у Рим! (Swirenko, 1929).
У цш робот! були представлен! матер!али пдробюлог!чно1 експедиц]'У на П!вденний Буг, у тому числ! i характеристика рослинност! мшководь.
Фах1вцями Дн!пропетровського нацюнального ун!верситету з 1998 р. продов-жен! роботи по вивченню природних комплекс!в pinoK басейну П!вденного Бугу.
Матер!али та методи
У 2002-2003 роках на дшянщ вщ м. Нова Одеса до с. Трихати дослщжеш флора та рослинн!сть заплави Швденного Бугу, його русла та заплавних водойм у межах запроектованого загальнобюлопчного заказника «Плавш Нова Одеса».
Дослщження видового складу рослинност! проводились за загальноприйня-тими методиками збору та визначення вщцв флори, геоботашчних описав [2; 6; 8]. Рослиншсть водойм вивчалася згщно з методикою пдроботашчних досл!джень [6] з урахуванням досв!ду вивчення рослинност! великих водойм степово!' зони УкраУни [1].
У зв'язку з тим, що рослиншсть акваторш головним чином розподшена за зональним типом, основним методом цих дослщжень був метод профтв [12].
© EapaHOBCbKHH B. O., 2005
BicHHK ^HinponeTpoBCbKoro ymBepcffreTy. Eio^oria, eKo^oria. Visnik Dnipropetrovs'kogo universitetu. Seria Biologia, ekologia Visnyk of Dnipropetrovsk University. Biology, ecology. Visn. Dnipropetr. Univ. Ser. Biol. Ekol. 2005. 13(1). ISSN 2310-0842 print ISSN 2312-301X online www.ecology.dp.ua
Результата та íx обговорення
TepHTopin майбутнього заказника належить до Днютровсько-БузькоУ степово'У облает! (правобережжя - Тилигуло-Бузький район) та Бузько-ДшпровськоУ степово'У облает i (швобережжя - Нижнебузько-1нгульський район) ПричорноморськоУ низо-вини ПричорноморськоУ швденно-степовоУ провшцп ШвденноУ степово'У пщзони.
Зональна природна рослиннють (р1знотравно-типачаково-ковилов1 степи) тут практично не збереглася. Переважаючим типом рослинносгп тут е збщненор1зно-травно-кострецево-ковилов1 степи в значнш Mipi 3MÍHeHÍ випасом худоби, рекреащею та збором рослинноУ сировини.
У колишш icTopHHHi часи на raiaKopi тут панували типчаково-ковилов1 степи. В долинах pÍ40K невелша площ! займали люи у вигляд1 збщнених д1бров, а на бшьш сухих та кам'янистих схилах долин та балок - чагарников1 угруповання. У даний час степова рослиннють збереглася тшьки на кругах схилах долин pi40K та балок. Але й тут вона довол1 змшена пщ впливом випасу худоби та рекреацп. ЬД1 мюцевосп використовуються в основному як вигони i пасовища.
Степова та петрофшьно-степова рослиннють розповсюджена на верхшх та середшх третинах ехшпв долини Швденного Бугу.
Список рослин TepHTopi'í та aKBaTopií майбутнього заказника «Плавш Нова Одеса» нал ¡чу с 530 ввддв, hkí вщносяться до 86 родин.
Серед пгроморф у с клад i флори переважають гщрофгги та мезоф!ТИ, що вщповщае основним площам екотошв.
Серед ценоморф переважають лучш i crenoßi види, однак участь шших (у тому числ1 бур'янистих) також значна, що вщображае р1зноманггтя ф!зико-географ1чних умов та високий pieeHb антропогенного тиску.
Основну частину територп (кр1м степових дшянок) складають луки та болота (быьше 80%). В долин! ГПвденного Бугу вище yp¡3y води простягнулась смуга лучно-болотноУ рослинносп та включения галофшьних асощацш.
Лучна рослиннють представлена найбшьш поширеними угрупованнями тонконогу лучного {Роа pratensis L.), пир1ю повзучого, стоколосу безостого (Bromopsis inermis (Leyss.) Holub). В Ух склад! грястиця зб!рна (Dactilis glomeraía куничник наземний (Calamagrostis epigeios (I.) Roth), конюшина повзуча (Trifolium repens), подорожник великий (Plantago major L.), китник лучний (Aiopecurus pratensis L.), герань пагорбкова (Geranium collinum Sterh.), кульбаба лжарська (Taraxacum officinaleWebb ex Wigg.), цикорш дикий (Cichorium intybus L.), щавель кшський (Rumex confertus Willd.), волошка скабюзовидна (Centaurea scabiosa L.) та íh.
На бшьш вологих луках з переходом до заболочених вони поступово змтюються угрупованнями тонконогу болотного {Роа palustris L ), мплиш повзучо'У (Agrostis stolonifera L.), бульбокомишу морського (Bolboschoenus maritinms (L. ) Palla) з такими пгрофшьними видами: жовтець повзучий (Ranunculus repens L.), щавель кучерявий (Rumex crispus L.), вовкошг европейський {Lycopus europaeus L.), осока лисяча (Carex vulpina L.). ситняг болотний (Eleocharis palustris (L.) ), ситник стиснутий (Juncus compressus Jacq.) та íhiiií. У багатьох míciwx вона змшена випасом i мае в склад1 багато бур'янистих вщпв: нетреба звичайна та ельбська (Xanthium strumarium L., X. albinum), чорнощир нетреболистий (Iva xanthifolia Nutt.), амброз1я полинолиста {Ambrosia artemisifolia L.), болиголов плямистий {Conium maculatum L.), гр1ндел1я розчепирена {Grindelia squarrosa (Pursh) Dunal), волошка розлога {Centaurea diffusa Lam.) та íh.
■ Вкник Дншропетровського унiверситету. Бiологiя, екологiя.
Visnik Dnipropetrovs'kogo universitetu. Seria Biología, ekologiä Visnyk of Dnipropetrovsk University. Biology, ecology.
Visn. Dnipropetr. Univ. Ser. Biol. Ekol.
2005. 13(1).
ISSN 2310-0842 print ISSN 2312-301X online www.ecology.dp.ua
Тут нерщко розвиваються дуже колюч! рослини, яю не вживаються худобою: чортополох (Carduus acanthoides L., С. thoermeri Weinm.), татарник (Onopordum acanthium L.) тощо.
На засолених дшянках заплави типовою е асощашя: молочка приморська ('Glaux maritima L.) + подорожник солончаковий (Plantago salsa Pall.) + тризубець морський (Triglochin maritimum L.). В и склад! зустр1чаються типово галофшьш або лучно-галофшьш види
Рослиншсть бшьш вологих дшянок представлена декшькома асощащями: aip болотний (Acorus calamus L.)+ рогоз вузьколистий (Typha angustifolia L.) + осока берегова (Carex riparia Curt.)-, осока берегова + aip болотний; рогоз Лаксмашв (Typha laxmannii Lepech.) + комиш озерний (Scirpus lacustris L ): комишу озерного монодомшантна.
У склад! цих асощацш: ситник жаб'ячий (Juncus gerardii Loisel.), бульбокомиш морський (Bolboschoenus maritimus (L.) Palla), смикавець бурий (Cyperus fuscus L.), щавель кучерявий (Rumex crispus L.), м'ята водяна (Mentha aquatica L.), алтей л!карський (Altaea officinalis L ), очерет швденний {Phragmites australis (Cay.) Trin. ex Steud.) та деяк! inuri лучно-болотш види.
Рослиншсть водойм розподшена в основному за зональним типом (у русл! Швденного Бугу та канал1в, яю ранше використовувалися для водовщведення).
В умовах мшководь з глибинами до 1 м поряд з пгрофшьною рослиншстю ¡з водно-болотних та повггряно-водних рослин сформувались асощацп: очерету швденного (монодомшантна); очерет п!вденний + ропз вузьколистий + pori3 широколистий + бульбокомиш морський + сусак зонтичний + частуха подорожникова; рогозу вузьколистого (монодом1нантна).
До Ух складу входять: мшшця (польовиця) повзуча (Agrostis stolonifera L.), BOBKOHir европейский (Lycopus europaeus L.), лепешняк тростиновий (Glyceria fluitans (L.) R.Br.), м'ята водяна (Mentha aquatica L.), плетуха звичайна (Calystegia sepium (L.) R. Br.), паслш солодко-г1ркий (Solanum dulcamara L.), вех широколистий (Sium latifolium L.), омег водяний (Oenantae aquatica (L.) Poir.), Ькача гол!вка пряма (Sparganium erectum L.), незабудка болотна (Myosotis scorpioides L.).
У uifi зон! знайдений рщк1сний для степово'1 зони Украши (кр!м приморських водойм) Juncellus serotinus (Rottb.) Clarke (з родини Cyperaceae), який утворюе невелик! по плоцц шшьн! монодом!нантн! угруповання (щшьшсть 160 экз/м2, ф1томаса 9 кг/м2) у вигляд! переривчастих бордюрних заростей шириною близько 0,5 м (до глибин 0,5-0,7 м).
На глибинах до 2 м до поясу пов!тряно-водяно1 рослинност! приеднуеться рослинн!сть з плаваючим листям, яка представлена такими ценозами: латаття б!лого (Nymphaea alba L.) (монодомшантна); глечиюв жовтих (Nuphar lutea (L.) Smith.) + жабурника звичайного (Hydrocharis morsus-ranea L.), + ряски мало!' (Lemna minor L.), + багатокоршника звичайного (Spirodelapolirryza (L.) Schleid.).
У Vx склад! зустр!чаються рщкюш види: ряска горбата (Lemna gibba L.) та вольф!я безкоренева (Wolffia arriza (L.) Horkel ex Wimmer).
Ценози рослинност! з плаваючим листям у мюцях з бшьшою теч!ею та б!льшими глибинами змшюють ценози зануреноТ рослинност!: куширу зануреного (Ceratophyllum demersum L.) (монодомшантна); рдеснику пронизанолистого (Potamogeton perfoliatus L.) (монодомшантна), рдесник пронизанолистий + рдесник гребшчастий (Potamogeton pectinatus L.). У и склад!, кр!м дом!нант!в, присутш: Potamogeton crispus L., Myriophillum spicatum L., Lemna trisulca L.
Отримаш матер ¡ал и дозволяють зробити висновок, що в пор!внянш з под!бними за площею акватеритор!альними комплексами степово'1 зони [1] флора майбутнього заказника «Плавш Нова Одеса» мае середн!й р!вень р!зноман!ття за
Вiсник Днiпропетровського ушверситету. Бiологiя, екологiя. J
Visnik Dnipropetrovs'kogo universitetu. Seria Biologia, ekologia Visnyk of Dnipropetrovsk University. Biology, ecology.
Visn. Dnipropetr. Univ. Ser. Biol. Ekol.
2005. 13(1).
ISSN 2310-0842 print ISSN 2312-301X online www.ecology.dp.ua
систематичним та еколопчним складом. Туг зростае ряд рщшсних i зникаючих вид ¡в: 1 - з Свропейського Червоного списку (Dianthus hypanicus Andrz), 5 - з ЧервоноУ книги Укра'ши (Crocus reticulates Stev.ex Adam., Pulsatilla nigricans Storck, Salvinia natans (L.) AIL, Stipa capillata L., Tulipa hypanica Klok. et Zoz), 6-3 репонального списку рщкюних та зникаючих вид ¡в МиколаУвськоУ обласп {Achillea leptophylla Bieb., Adonis vernalis L., Bellevalia sarmatica (Georg) Woronow, Clematis integrifolia L., Inula helenium L., Nymphaea alba L.). 26 вид1в рекомендуються до занесения у регюнальний список: Allium flavescens Bess., Allium sphaerocephalon L., Anagallis foemina Mill. (A. coerulea Schreb.), Asparaguspolyphyllus Stev., Aster amellus L., Campanula trachelium L., Centaurium erythraea Rafn., Corydalis cava (L.) Schweigg. et Korte, Corydalis solida (L.) Clairv., Dipsacus laciniatus L. vor. rubra, Ephedra distachya L., Galega officinalis L., Hyacinthella leucophaea (C. Koch) Schur, Juncellus serotinus (Rottb.) Clarke, Leersia orisoides (L.) Sw., Lemna gibba L., Limonium hypanicum Klok., Muscari neglectum Guss., Onosma macrochaeta Klokov et Dobrocz, Paronychia cephalotes (M. Bieb.) Besser, Scilla bifolia L., Scilla sibirica Haw., Thymus dimorphus Klok. et Des.-Schost., Utricularia vulgaris L., Valeriana nitida Kreyer, Wolffia arrhiza (L.) Horkel ex Wimm.
Надання територп статусу заказника сприятиме шдвищенню видового та ценотичного ргзномашття i збшьшенню кшькоеп рщкюних вщцв.
Заказник «Плавш Нова Одеса» буде ще одшею важливою ланкою у меридюнальному коридор! (яким е долина ГПвденного Бугу) екомереж1 Украши.
Б1блюграф1чш посилання
1. Барановский Б. А. Растительность руслового равнинного водохранилища. -Днепропетровск: Изд-во Днепропетр. ун-та, 2000.
2. Визначник рослин Укра'ши. - К.: Урожай, 1965.
3. Деркач О. М. Дополнения до флори Правобережного Степу Укра'ши // Укр. ботан. журн. - 1990. - 47, № 6. - С. 84-85.
4. Дубина Д. В. Рослиннють водойм долини р. Гйвденний Буг, и флористичш особливосп Ti охорона Украши /7 Укр. ботан. журн. - К., 1986. - Т. 43, № 6. - С, 64-69.
5. Зеленая книга Украинской СССР: Редкие, исчезающие и типичные, нуждающиеся в охране растительные сообщества. - К: Наук, думка, 1987.
6. Катанская В. М. Высшая водная растительность континентальных водоемов СССР. -Л.: Наука, 1981.
7. Макрофиты - индикаторы изменений природной среды / Дубына Д. В., Гейны С., Гроудова 3. и др. - К.: Наук, думка, 1993.
8. Определитель высших растений Украины. - К.: Наук, думка, 1987 - 545 с.
9. Полевая геоботаника. — М.; Л.: Наука, 1964. - Т. 3.
10. Физико-географическое районирование Украинской ССР. - К.: КГУ, 1968.
11. Флора УССР - К.: Изд-во АН УРСР. - 1935-1965. - Т. I-XII.
12. Червона книга Укра'ши, Рослинний свгг. - К.: Наук, думка, 1996.
13.Юнатов А. А. Типы и содержание геоботанических исследований, выбор пробных площадей и заложение экологических профилей // Полевая геоботаника. - М.; Л.: Изд-во АН СССР, 1964. - Т. 3. - С. 9-36.
14.Mosyakin S. L. Vascular plants of Ukraine. Nomenclatural checklist / S. L, Mosyakin, M. M. Fedoronchuk. - K„ 1999.
15.Swirenko D. Ueber die hydrobioligische Expedition auf den Sudlichen Bug im Sommer 1926 //Sonderabdruck aus Verhandlungen der Internati-onalen Vereinigung für nheoretische und angewandte Limnologie) - Bd IV. - Roma: Provveditorato generale dello stato, Libreria, 1929. - Vol. VII. - S. 693-702.
Надшита до редколеги 24.02.05
Вкник Дншропетровського ушверситету. Бюлопя, еколопя. ® Visnik Dnipropetrovs'kogo universitetu. Seria Biologiä, ekologiä
Visnyk of Dnipropetrovsk University. Biology, ecology. Visn. Dnipropetr. Univ. Ser. Biol. Ekol. 2005. 13(1). ISSN 2310-0842 print ISSN 2312-301X online www.ecology.dp.ua
