CC BY
22
Дослiдження з метою створення багатовимiрних стохастичних моделей перспективы, оскiльки дають змогу математично описати структуру pi3-них компонентiв насадження. Такий напрямок у таксацп сприятиме створен-ню цiлiсного уявлення про лiс як систему з уЫею рiзноманiтнiстю вимiрiв та зв,язкiв.
Лiтература
1. Ван дер Варден Б.Л. Математическая статистика. - М.: ИИЛ, 1960. - 434 с.
2. Вентцель Е.С. Теория вероятностей. - М.: Высш. шк., 2001. - 575 с.
3. Вентцель О.Н. Моисеев В.С., Нахабцев И.А. Изучение производительности и товарной структуры древостоев в зависимости от их строения и условий произрастания// Лесная таксация и лесоустройство: Межвуз. сб. науч. тр. - Красноярск: КПИ, 1982. - С. 86-91.
4. Высоцкий К.К. Закономерности строения смешанных насаждений. - М. : Гослесбу-миздат, 1962. - 176 с.
5. Горяинов В.Т., Журавлёв А.Г., Тихонов В.И. Примеры и задачи по статистической радиотехнике. - М.: Советское радио, 1970. - 597 с.
6. Кендалл М.Д., Стюарт А. Теория распределений. - М.: Наука, 1966. - 586 с.
7. Крамер Г. Математические методы статистики. - М.: Мир, 1975. - 648 с.
8. Лакин Г.Ф. Биометрия. - М.: Высш. шк., 1980. - 294 с.
9. Митропольский А.К. Кривые распределения. - Л.: ЛТА, 1960. - 171 с.
10. Митропольский А.К. Техника статистических вычислений. - М.: Госиздат физ.-мат. литер., 1961. - 480 с.
11. Митропольский А.К. Элементы математической статистики: Уч. пособие. - Л.: Типография № 6 управления печати Лен горисполкома, 1966. - 273 с.
12. Никитин К.Е., Швиденко А.З. Методы и техника обработки лесоводственной информации. - М.: Лесн. пром-сть, 1978. - 272 с.
13. Свалов Н.Н. Вариационная статистика: Методическое пособие. - М.: Лесн. пром-сть, 1975. - 83 с.
14. Свалов Н.Н. Моделирование производительности древостоев и теория лесопользования. - М.: Лесн. пром-сть, 1979. - 216 с.
15. Третьяков Н.В. Закон единства в строении насаждений. - М.-Л.: Новая деревня, 1927. - 113 с.
16. Турчин В.М. Математична статистика: Поабник. - К.: Академ1я, 1999. - 238 с.
17. Тюрин А.В. Строение нормальных насаждений// Лесное хозяйство, лесопромышленность и топливо. - 1923, № 1. - С. 12-15.
18. Цурик G.I. Таксацшш ознаки й будова насаджень: Навч. пос. - Льв1в: УкрДЛТУ, 2001. - 362 с.
УДК 630.53(477.82) Ст. наук. ствроб. П. Т. Ященко - 1нститут екологи Карпат НАН Украти; М.М. Корусь; В.В. Турич -
Шацький нацюнальшй природний парк
ОЦ1НКА ВПЛИВУ МЕЛЮРАЦП НА ЗМ1НУ ТАКСАЦ1ЙНИХ ПОКАЗНИК1В СОСНОВИХ ДЕРЕВОСТАН1В ШАЦЬКОГО НАЩОИАЛЬИОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ
Охарактеризовано ютор^ люомелюративних робгг на територп Шацького на-щонального природного парку. Вщображено 3MiHy ф^оценотично! структури i так-сацшних ознак насаджень заболочених лiсiв тсля ix осушення. За даними аналiзy модельних дерев показано змшу ix приросту за дiаметром.
Ключов1 слова: Шацький НПП, мелюращя, заболочен люи, ф^оценотична структура, таксацшш показники.
Senior teacher P.T. Jashchenko - Institute of ecology of the Carpathians NAS of Ukraine; eng. M.M. Korus; eng. V.V. Turich - Shatsk National Nature park
The evaluate of the melioration influence to change of the taxation signs data for the pine stands on Shatsk national nature park
The history of the forest melioration works on the Shatsk National Nature park terrytory are characterized. The phytocoenotical structure and taxation signs data for swampy forest stands after their drainage are reflected. As analysis results the change of increase by diameter for model trees are determined.
Keywords: Shatsk National Nature park, melioration, swampy forests, phytocoenotical strukture, taxation signs data.
Iсторiя пдромелюративних робгг, проведених на Укра1нському Полюсу i дослщжень 1х результативност дуже давня, бо як писав про цей край вь домий дослщник С. Кульчинський [13], одвiчним клопотом полщуюв була боротьба з водою. Полщуки постшно мусили будувати гатГ, дамби, прокопу -вати канави, робити обвалування i т.п., щоб понизити рiвень обводненост у мюцях проживання. Про це свщчать i народш назви сучасних рiчкоподiбних канашв (зокрема Рита, Копа1вка), окремих урочищ та сш (наприклад, Став, Мельники); рукотворним i неодноразово оновленим е й русло рiчки Прип,ятi в 11 верхГв'!. Але роботи попередшх столiть хоча й були досить великими за обсягом, але мали переважно екстенсивний характер.
Прийнято вважати, що першi плановi, значнi i територiально, i за ш-тенсившстю роботи з осушення болiт i заболочених лiсiв Захiдного Полiсся були започатковаш у 1873 р. Захщною експедицiею Мiнiстерства землероб-ства i державно! власностi царсько! Роси шд керiвництвом генерала I.I. Жи-лшського [3]. Тодi протягом 25-ти роюв проведення мелiоративних робiт у регюш було споруджено 5 тис. км каналiв з об'емом земляних робгг до
3 ....
16 млн. м , було осушено 490 тис. га болгт i лгсгв. На територи Шацького по-озер'я iнтенсивне осушення болгт цiею експедищею було проведене у 18881898 рр. Внаслщок пiдсушення територи було покращено й породний склад лшв, зокрема збiльшилася участь дуба у деревостоях.
У наступи десятилiгтя, коли Захщне Полюся входило до складу Поль-щд, мелiоративнi роботи, спрямоваш на регулювання рГвня обводненостi цього регюну, не припинялися. Починаючи з 1929 р. тут також велися штен-сивш осушувальш роботи, яю проводило Бюро мелюраци Полюся. У цей, вже другий перюд штенсивного осушення, прокопували як новГ канали у мю-цях сильного заболочення територи, так i розширювали старГ, прокопаш експедищею I.I. Жилшського. Пдромелюрацшш роботи передбачалося здшс-нити протягом 4-х роюв на плошд понад 1,8 млн. га. Проте осушенню шдля-гали переважно вщкрит трав'яш та чагарниковГ болота, а вплив осушення на люи був, як правило, опосередкованим.
Третш етап штенсивного осушення Шацького поозер'я припадае на 1960-66 рр., i тодГ вже були безпосередньо мелюроваш велик масиви заболочених лшв. Саме в цей перюд на Захщному Полюс вперше почали застосо-вувати способи регульовано! мелюраци й мехашзоване прокопування широких каналГв, були створеш велик цшсш осушувальш системи - наприклад,
Копа!вська, Ратнiвська тощо. У районi Шацьких озер були осушенi такi велик лiсовi болотнi масиви як "Князь-Вагон", "Мельоване", "Криницьке", "Мошне" та шшь В екосистемах болiт, i люових, i безлiсних, пониження рiвня обводне-ностi супроводжувалося потужною трансформащею видового складу й фгго-ценотично! структури рослинних угруповань, а часто i цiлковитим !х знищен-ням внаслщок розорювання територи для сiльськогосподарського використання.
Третiй етап характерний i тим, що одночасно з розгортанням пдроме-лiоративних робiт накопичувався й узагальнювався досвiд !х здiйснення та результативность Велика кшьюсть наукових публiкацiй того часу стосуеться методичних питань i технологiчних аспектiв здiйснення осушення, форму-вання оптимально! густоти сiтки каналiв, оцiнки впливу осушення на змшу таксацшних показникiв деревосто!в, зокрема на посилення приросту дерев, шдвищення продуктивност лiсiв тощо [1, 12].
Так, Д.Д. Лавриненко [5, 6] аналiзував першочерговють об,ектiв мель ораци, рекомендував першими осушувати старi сосняки перед !х рубанням, потiм молодняки, i в останню чергу - середньовiковi й достигаючi сосновi насадження. Вш також прийшов до висновку, що в умовах Укра!нського По-люся ефективна дiя осушувальних каналiв поширюеться на 250-300 м, i кана-ли необхiдно копати через 400-500 м, а не через 200.
А.1. Мiхович [7-10] звернув увагу на покращення росту заболочених сосняюв Полiсся у зв'язку з тривалим сухим перiодом, що почався у середиш тридцятих рокiв ХХ-го столггтя. На основi цього факту була змшена методика оцiнки впливу осушення й удосконалено рекомендаци щодо розмiщення осушувальних каналiв та оптимально! вщсташ мiж ними.
Вагато уваги було придшено оцiнцi лiсiвничо! ефективност мелюра-тивних робiт, бо недостатня типолопчна вивченiсть дуже обводнених люових болiт перешкоджала систематизацi! i узагальненню даних про ефективнiсть лiсоосушення, не давала змогу дати точних рекомендацш щодо доцшьносл осушення нових площ лiсiв i включення !х до мелюративного фонду.
Зокрема, детальне вивчення грунтово-пдролопчних умов мокрих бо-рiв i суборiв показало, що до цих едатошв включали й дуже обводнеш ол^от-рофнi дiлянки люу, якi в iсторичному аспектi були завершальною стадiею за-ростання колишшх сфагнових болiт, вiдображали природно-iсторичний про-цес замiщення болота лiсом, тобто змши цiлого типу рослинностi. Таю забо-лоченi лiси мають чггю, вiдмiннi вiд суходольних угруповань, ознаки й особ-ливостi, i зокрема - наявшсть потужного шару слаборозкладеного сфагнового торфу. Власне, це й зумовлювало низьку ефективнiсть мелюраци дуже мокрих лiсiв, i результати осушення тут були значно пршими, шж у безтор-фових, мокрих борах i суборах.
З урахуванням цього було вдосконалено типологiчну ощнку мюцез-ростань заболочених соснових лiсiв Полiсся, уточнено ординацiйну структуру пгрогенного ряду для надлишково зволожених лiсiв з видiленням категори "дуже мокрих - 6 " гiгротопiв. Зокрема, А.1. Мiхович, 1.Ф. Федець та В.в. Попова [10] видшили як самостшш типи лiсорослинних умов "дуже мокрий бiр (А6) " i "дуже мокрий субiр (В6)".
Дослiдження постмелюративних змiн заболочених лiсiв показало, що пiд впливом осушення у мокрих типах мюцезростань вщбуваеться зниження рiвня 1х вологостi i пiдвищення трофност на 1-2 ступенi ординацшно! шкали едафiчноi сiтки, тодi як у дуже мокрих борах i суборах шдвищення трофностi i посилення приросту деревини не спостер^аеться.
Дослiдження змш породно! i таксацiйноi структури соснових лiсiв внаслiдок осушення у сучасних межах Шацького НПП розпочав К.С. Дави-дюк [2] у кшщ 60-х рокiв минулого столiття. Вивчення ж типолопчно! i ф^о-ценотично! 1х структури започаткував П.Т. Ященко починаючи з 1975 р., тоб-то через 10 рокiв тсля прокопування каналiв, коли на Шацькому поозер'1 вщ-бувалися iнтенсивнi постмелюративш трансформацii умов мiсцезростань, складу насаджень i 1х синузiальноi структури, проходила змша сшввщно-шень компонентiв люоболотних екосистем. На перших постмелiоративних етапах спостер^алося iнтенсивне всихання берези пухнасто! та 11 випадання iз складу лiсiв, що сприяло формуванню чистососнових та повислоберезово-соснових насаджень. Заболочеш сосновi лiси пухiвковi та сфагновi трансфор-мувалися у чорницевi.
Проведення осушення у заболочених люах проявилося як у змш складу насаджень, так i у змш штенсивност росту дерев. Особливостi динамжи породно! структури деревостанiв мокрих борiв (А5) ми дослiджували побли-зу озер Мошне та Шсочне, а також в урочишд "Князь-Багон". Характер змши приросту модельних дерев за дiаметром та середньорiчнi суми опадiв для Шацького НПП вiдображае табл. 1.
Табл. 1. Рiчнi прирости дерев за дiаметром на пробшй плош^ 4-01 (Мошне) _та середньорiчна ктьтсть опадiв_
№ модел1 1 | 3 | 5 | 6 | 7 | 10 Кшьшсть опад1в за р1к
Рк Вк Деревна порода
С С С С С С
1 2 3 4 5 6 7 8 9
2001 62 10 10 7 7 12 5 689,3
2000 61 11 13 6 10 17 5 610,0
1999 60 7 12 12 11 12 5 566,8
1998 59 6 10 12 10 15 9 620,7
1997 58 6 10 20 8 11 10 604,8
1996 57 6 13 17 6 11 10 526,9
1995 56 5 12 10 7 10 17 507,6
1994 55 8 20 20 9 10 20 554,2
1993 54 10 16 16 10 20 16 513,4
1992 53 9 14 10 6 22 10 546,0
1991 52 9 9 10 10 24 5 452,6
1990 51 8 10 15 5 27 5 509,5
1989 50 8 9 15 7 24 4 485,5
1988 49 9 12 10 10 23 4 660,1
1987 48 9 10 21 5 17 10 465,3
1986 47 8 10 26 6 12 8 480,3
1985 46 9 9 16 10 15 11 574,5
1984 45 10 14 22 10 14 15 510,3
1983 44 9 18 12 10 10 8 567,4
1 2 3 4 5 6 7 8 9
1982 43 8 16 8 10 11 8 456,4
1981 42 9 18 9 8 9 6 653,9
1980 41 10 22 5 7 10 5 714,3
1979 40 12 23 10 7 10 6 573,9
1978 39 9 26 23 6 10 12 583,3
1977 38 9 28 13 9 10 23 550,9
1976 37 7 25 10 10 11 14 463,6
1975 36 10 26 9 10 20 12 468,4
1974 35 19 22 22 12 30 7 853,6
1973 34 21 24 35 14 27 7 514,7
1972 33 16 21 30 12 20 14 569,7
1971 32 16 16 12 21 15 22 447,8
1970 31 12 25 14 10 20 12 723,7
1969 30 14 30 8 8 30 28 433,7
1968 29 13 71 8 4 30 13 782,4
1967 28 20 7 4 12 604,3
1966 27 30 5 4 11 782,6
1965 26 4 4 5 621,8
1964 25 3 3 5 425,3
1963 24 4 4 7 392,5
1962 23 10 4 9 577,4
1961 22 15 4 12 337,7
1960 21 7 4 12 534,4
1959 20 3 5 10 420,7
1958 19 2 5 8 535,2
1957 18 2 10 10 525,6
1956 17 2 15 5 633,3
1955 16 2 5 5 601,0
1954 15 2 7 4 487,8
1953 14 2 4 4 483,4
1952 13 2 4 642,3
1951 12 3 6 370,2
1950 11 4 16 437,3
1949 10 3 10 463,6
1948 9 2 5 573,0
1947 8 2 5 493,1
1946 7 4 10 442,8
1945 6 3 10 -
1944 5 3 2 -
1943 4 3 2 -
1942 3 3 2 -
1941 2 4 2 -
1940 1 4 2 -
Особливост динамiки приросту за дiаметром модельних дерев вщоб-ражають графiки на рис. 1-2. Як видно з графтв, найбшьше посилення приросту вщбулося через три-чотири роки шсля осушення, а проявилося воно найповшше у перiод з 1966 по 1978 роки. Моделi вiдображають i вплив кшь-костi опадiв на прирют дерев. Так, великий прирют 1969 р. напевно зумовле-ний як загальним пониженням рiвня обводненост^ так i малою рiчною кшь-кiстю опадiв, тобто поеднаним впливом обох чинниюв.
т-ООЮСМОЮПОГ-^-т-ООЮСМОЮПОГ-^-т-
оа>а>а>оооооооог»г»г»<о<о<оюююю^'^'^' 0б)0)0)ффб)ф0)0)0)б)0)0)0)0)0)0)фф0) СМт-т-т-т-т-т-т-т-т-т-т-т-т-т-т-т-т-т-т-т-
Рис. 1. Графжрозподту приросту моделi № 5 з ПП 4-01
Рис. 2. Графк розподту приросту за дiаметром мод^ № 10 з ПП 4-01
Особливост сучасно! будови осушеного деревостану можна охаракте-ризувати на прикладi пробно! плошд 1-04, що закладена у 4 видш 25 кварталу Мельникiвського люництва. Площа !! - 0,4 га, рiвень грунтових вод 1,42 м., склад насадження - 9Сз1Бб+Влч, Ос, вш 110 р., висота дерев-18 м, дь аметр 20 см, боштет IV, колишнiй тип люу - А5-С +Бп, сучасний - В4-БСос (сирий березовий субiр осушений), повнота 0,7, запас на 1 га - 124 м . У наземному вкритт переважаючим видом стае чорниця.
Табл. 2. Розподт дерев за класами Крафта на ПП 2-01
Ступет товщини Кшькшть дерев Класи Крафта Всього
дл. твдш. дров. 1а I II III IV Va Vб
16 4 4 4 4 8
18 4 8 8 4 8 8 20
20 4 28 8 4 20 32
22 16 24 4 16 24 4 44
24 12 28 16 24 40
26 20 8 12 20
28 20 4 16 20
30 12 4 8 12
32 4 8 12 12
Разом 92 100 16 28 76 56 32 8 4 4 208
% - - - 13.5 36.5 26.9 15.4 3.8 1.9 1.9 100.0
За даними анашзу ходу росту стовбурiв модельних дерев на пробних площах, як закладеш на осушених донках, зроблено висновок, що осушення спричинило покращення росту дерев, яке особливо ч^ко прослщковуеться за ознаками прироспв по висотi, дiаметру i об'ему. Розподiл за класами Крафта
(табл. 2) свiдчить про перевагу дерев доброго розвитку (вищих клашв), що та-кож е наслiдком осушення.
Дерева швидше i значно краще реагують на вплив осушення через по-силення приростiв у висоту, чого не можна сказати про прирости за дiаметром, збшьшення яких проходить не так рiзко i не в таких пропорщях; тому збшь-шення приростiв за об'емом вiдбуваеться, у першу чергу, за рахунок збшьшення прироспв у висоту.
Зазначимо й те, що встановлення заповщного режиму також впливае на хщ росту дерев, оскшьки шсля його запровадження було припинено догляд за мережею осушувальних каналiв, яю, заростаючи i замулюючись, пе-рестають виконувати сво! функци дренажування. На пробнiй площi 3-04, яка була закладена на неосушенш дiлянцi, також прослiдковувалося збiльшення прирос^в за висотою i об'емом, але це, на нашу думку, показуе, що вплив ме-режi осушувальних каналiв поширюеться на значно бшьшу площу, нiж осу-шувальна мережа посщае. Поширення впливу проявляеться через сучасш рiв-нi грунтових вод на площах - чим глибше залягають грунтовi води, тим швидше на цш площi складовi насадження зреагували на осушення територiï.
Для ощнки залежностi росту дерев сосни звичайноï вiд вiддалi до осу-шувача ми на пробних площах вщбрали декiлька моделей на вщсташ 120 м вiд осушувача, тобто у цен^ мiжканального простору, та деюлька - на вщ-далi 10 м вiд осушувача. Аналiз цих моделей показав значне зменшення ви-сот i дiаметрiв дерев у мiру вiддалення вiд каналу. До того ж дерева, яю росли бшя осушувачiв, реагували на осушення швидше i з рiзкiшими перепадами показникiв, шж моделi, якi росли на мiжканальному просторi, що проявляеться в бшьших величинах приростiв за висотою та дiаметром, а особливо - у збшьшенш приросту за об'емом.
Лгтература
1. Вомперский С.Э. Биологические основы эффективности лесоосушения. - Л: Наука, 1968. - 312 с.
2. Давидюк К.С. Водный режим почв и прирост сосны при обычном и регулируемом лесоосушении в Западном Полесье УССР: Автореф. дисс. ... канд. с.-х. наук. - Харьков: 1980. - 22 с.
3. Жилинский И.И. Очерк работ Западной экспедиции по осушению болот (1873-1898 гг.). - СПб: Изд-во М-ва земледелия и гос. имущества, 1899. - 744 с.
4. Зеленський М.Н. Юселевич В.О. Анашз ходу росту деревного стовбура. - Льв1в: УкрДЛТУ, 1997. - 30 с.
5. Лавриненко Д.Д. Мероприятия по повышению продуктивности лесов Полесья. - Харьков: 1958. - 10 с.
6. Лавриненко Д.Д. Науков1 основи пщвищення продуктивност лю1в Полюся Укра-шськга РСР. - К.: УАСГА, 1960. - 195 с.
7. Михович А.1. Вплив ктмату на хщ росту заболочених л1с1в Полюся УРСР// Науков1 пра-ц УкрНД1ЛГА: Лiсове господарство i агролюомелюращя. - К.: Вид-во УАСГН, 1962, вип. 24. -С. 15-24.
8. Михович А.Й., Федец И.Ф. Изменение лесорастительных условий под влиянием осушения в Полесье УССР// Лесоводство и агролесомелиорация. Типология и биология леса. - К.: Урожай. - 1965, вып. 3. - С. 29-36.
9. Михович А.И., Рябуха А.С. Осушение молодых и средневозрастных сосняков в мокрых суборях Полесья УССР// Лесоводство и агролесомелиорация. - К.: Урожай, 1969, вып. 16. - С. 41-54.
10. Михович А.И., Федец И.Ф., Попова В.Е. Уточненная классификация заболоченных лесов Полесья УССР// Лесоводство и агролесомелиорация. Типология и биология леса. -К.: Урожай, 1965, вып. 3. - С. 19-28.
11. Природа ВолинськоТ облает/ Пщ ред. К.1. Геренчука. - К.: Вища школа, 1975. - 147 с.
12. Редько Г.И. Повышение продуктивности лесов Полесья УССР. - К.: Урожай, 1967. - 124 с.
13. Kulczynski S. Б1га1у§га^)а 1;огГо,м8к Ро^а. - Ргасе Вшга МеЦогаф Ро^а. - ВгеБс паё Ви§еш: 1936, 1.1, 2еБ2.2. - 84_
УДК 630.53 Магктр-тженер Йоланта Крульчик;
д-р наук, тженер Марек Тукендорф - Полтехшка Оптьська
АНАЛ1З СКЛАДУ БАГАТОСКЛАДНИКОВО1 ЗЕРНОВО1 СУМ1Ш1 НА ПРИКЛАД1 КОРМУ ДЛЯ ГОЛУБ1В У ПРОМИСЛОВИХ УМОВАХ
На прикладi представленого пристрою для перемшування опар i3 черв'ячною мь шалкою для перемiшування закваски показано процес перемшування багатоскладни-ково'1 пасти для птахiв. Розглянуто характер процесу, звертаючи увагу на змiни часток окремих компоненпв в чергових фазах перемшування. Визначено що в процес пере-мiшування частки компонентiв подрiбнюються згiдно до гармоншноi згасаючо'1 криво! Ключов1 слова: зернова сумiш, мшанка, закваска.
Jolanta Krolczyk, mgr int; Marek Tukiendorf, dr hab. int - Politechnika Opolska
Analiza skladu wieloskladnikowej mieszaniny ziarnistej na przykladzie karmy dla gol^bi w warunkach przemyslowych
Na przykladzie mieszalnika okresowego z mieszadlem slimakowym do mieszania pasz pokazano proces mieszania wieloskladnikowej paszy dla drobiu. Obserwowano charakter procesu, zwracaj^c uwag? na zmiany udzialow poszczegolnych komponentow w kolejnych fazach mieszania. Zauwazono, ze w trakcie mieszania udzialy komponentow rozkladaj^ si? wedlug krzywej harmonicznie tlumionej.
Stowa kluczowe: mieszanina ziarnista, mieszanka, pasza.
Mgr inz Jolanta Krolczyk; dr hab. inz Marek Tukiendorf- Politechnik of Opole
Analysis of composition of many-componential corn mixture on the example of forage for pigeons in industrial terms
On the example of the represented device for interfusion with a worming mixer for interfusion the process of interfusion of many-componential pastes for birds is shown. Character of process is considered, paying attention to the changes of particles of separate components in the duty phases of interfusion. Certainly that in the process of interfusion of particle of components is ground down accordant to the harmonious going curve out. Keywords: corn mixture, hash, brew.
Wprowadzenie
Mieszanie materialow ziarnistych jest zlozonym procesem, ktorego wynik za-lezy od rodzaju mieszalnika, rodzaju komponentow, a takze warunkow, w jakich proces ten jest prowadzony [1]. Celem mieszania jest uzyskanie mieszaniny jednorodnej, czyli takiej, w ktorej sklad jest jednakowy w calej obj^tosci, w jak najkrotszym czasie. Nie jest to jednak latwe zadanie, z uwagi na roznorodnosc wlasnosci mieszanych skladnikow. Duzy wplyw na parametry mieszania wywieraj^. przede wszystkim: prze-ci?tny wymiar liniowy ziaren, g^stosc, ksztalt, spr^zystosc czy wilgotnosc [1].
