CC BY
13
Орипнальш AOOAiAKeHHq
Original Researches
УДК 616.211-008.64+613.95+615.33 DOI: 10.22141/2312-413x.6.5.2018.146771
МельникХ.В., Матейко Г.Б.
1вано-Франк1вський нацюнальний медичний ун1верситет, м. 1вано-Франк1вськ, Укра'на
Монiторинг спикосп бактерiальноl м^рофлори
я ш ш W
до антибактерiальних препаратiв у д^еи i3 гострими респiраторними iнфекцiями
For cite: Aktual'naa Infektologia. 2018;6(5):230-233. doi: 10.22141/2312-413x.6.5.2018.146771
Резюме. У cmammi висвжлеш проблеми aHmudiomuKopesucmeHmmcmi основних 6aKmepianbHUx пато-гешв у джей i3 го^рими рecпiраmорнuмu захворюваннями, мехатзми ii виникнення й шляхи подолання. Вивчено cmан анmuбiоmuкорeзucmeнmноcmi паmогeнноi бакmeрiальноi мтрофлори роmоглоmкu в джей, хворих на гоcmрi рecпiраmорнi захворювання. Авmорu акцeнmуюmь увагу на нeобхiдноcmi комплексного тдходу до виршення проблеми анmuбiоmuкорeзucmeнmноcmi, що включае обов'язковий cucmeмаmuчнuй монжоринг cmану cmrn^cmi мiкроорганiзмiв до анmuбiоmuкiв, освжш програми для запобШння нера-цональному викори^анню анmuбiоmuкiв як основному фавору, що провокуе поширення cmm^cmi бак-meрiальноi мжрофлори до анmuбакmeрiальнuх прeпараmiв.
Kro40Bi слова: гоcmрiрecпiраmорнi захворювання; бакmeрiальна мкрофлора; дimu; роmоглоmка; рези-cmeнmнicmь до анmuбiоmuкiв
Актуальна Тнфектологш
Вступ
Гос^ ресшраторш шфекци — актуальна проблема в клшчнш педiатричнiй практищ. Госщ ресшраторш захворювання (ГРЗ) становлять 30 % ушх захворювань i майже 90 % — шфекцшних хвороб [1].
Зпдно з протоколом лшування [2], проведення ан-тибактерiальноl терапи з використанням антибютиыв можливе ттьки при ускладненому переб^у ГРЗ i при-еднанш середнього отиту, гострого тонзилiту, бронхпу й пневмони або з огляду на вiк дитини (першi 6 мюяшв життя) [3—5].
Слщ зазначити, що саме в дией раннього вку iснуе високий ризик розвитку ускладнень при гострих ресш-раторних вiрусних iнфекцiях (ГРВ1) будь-яко! етюлоги. У них значно частiше зусщчаються захворювання з ви-соким ризиком розвитку тяжких синдромiв i бактерь альних ускладнень, що визначають тяжысть, тривалiсть i результат захворювання. Вони рееструються в кожно! третьо! дитини. Чим молодша дитина, тим вищий у не! ризик розвитку ускладнень. Ця ймовiрнiсть зменшуеть-ся на 20 % кожш наступнi 6 роив життя дитини [6, 7].
Довгий час препаратом вибору для лкування хворих на ГРЗ дггей i дорослих при виявленш в них пато-генних i умовно-патогенних бактерiй були пенiцилiни,
але з часом стало з'являтися все бтьше резистентних до цих антибютиыв штамiв. Резистентнiсть бактерiаль-них патогешв у хворих з iнфекцiями дихальних шляхов е глобальною проблемою в усьому свт [8, 9].
1снують рiзнi механiзми формування резистентнос-т респiраторних патогенiв до антимiкробних агентав. Вiдомо, що резистентнiсть бувае природною й набу-тою [10]. Природна (генетична) стшысть — це резис-тентнiсть мiкоплазм до бета-лактамiв, грамнегативних бактерiй — до бензилпенiцилiнy Варiантами набуто! резистентностi е мутаци (при контакта з антибютиком, селекцiя стшких клонiв); горизонтальне (плазмiдне) перенесення факторiв резистентностi; експресiя фак-торiв резистентност на фонi лiкування. Обмiн генами може вщбуватися навiть мiж бактерiями рiзних видiв. Набута таким чином резистентшсть поширюеться дуже швидко за рахунок розмноження антибютико-стiйких штамiв [11, 12].
Видiляють так! види стшкосп до антибiотикiв, як перехресна, асоцшована, моно- i полiрезистентнiсть.
Одшею з причин стiйкостi до антибактерiальних препаратiв е необГрунтоване й неадекватне !х застосу-вання, унаслiдок чого штами, що ранiше були чутливи-ми, стають резистентними [13].
© «Актуальна ¡нфектолопя» / «Актуальная инфектологая» / «Actual Infectology» (Äual'naä Infektologia»), 2018 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2018
Для кореспонденци: Мельник Христина Володимирiвна, асистент кафедри дитячих шфекцмних хвороб, ДВНЗ «1вано-Франшський нацiональний медичний унiверситет», вул. Галицька, 2, м. lвано-Франкiвськ, 76018, УкраТна; e-mail: kristin03@ukr.net; контактний телефон: +380976504212
For correspondence: Khrystyna Melnyk, Assistant at the Department of pediatric infectious diseases, State Higher Education Institution "Ivano-Frankivsk National Medical University'; Halyska st., 2, Ivano-Frankivsk, 76018, Ukraine; e-mail: kristin03@ukr.net; phone: +380976504212
СтшкГсть бактерiй до антибiотикiв е основною причиною обмеження ефективност антибактерГально'' терапи при iнфекцiйних захворюваннях. Ефективна aнтибaктepiaльнa тepaпiя неможлива без визначення чутливост пaтогeнiв до антибактерГальних зaсобiв. Од-нак ii призначають ще до отримання peзультaтiв визначення чутливоста пaтогeнiв до aнтибiотикiв. Тому знання про резистентнють патогенних бактерш до ан-тибaктepiaльних пpeпapaтiв украй важливе для прове-дення адекватно'' емшрично! антибактерГально'' терапи.
Слiд зазначити, що будь-яка кра'на бвропи (у тому числГ й Укра'на) мае можливють вiдпpaвляти резуль-тати власних мГкробюлопчних дослiджeнь до системи тд назвою EARSS (European Antimicrobial Resistance Surveillance System). Даш, якГ отримують у результа-тi eпiдeмiологiчних дослГджень, використовують при уклaдaннi регюнальних рекомендацш з eмпipичноi' терапи шфекцшних захворювань [14].
Мета дослiджeння — проанатзувати чутливiсть ви-дiлeноi' бaктepiaльноi' мiкpофлоpи до антибактерГаль-них препаратГв при гострих peспipaтоpних iнфeкцiях у дГтей.
Матерiали та методи
Проан&тзовано данi щодо чутливостi патогенно'' мкрофлори до aнтибaктepiaльних пpeпapaтiв за результатами бактерюлопчних посiвiв матерГалу з ротоглотки у 175 дгтей (зпдно з наказом МОЗ Укра'ни № 167 вГд 2007 року про затвердження методичних вка-зГвок «Визначення чутливост мiкpооpгaнiзмiв до анти-бaктepiaльних препаратГв»). ДГти перебували на стацю-нарному лiкувaннi з приводу ГРЗ в обласнш клшГчнш шфекцшнш лiкapнi (ОК1Л) м. 1вано-ФранкГвська у 2014—2016 роках. МатерГал з ротоглотки збирали натще або через 2 години тсля 'ж стерильним ватним тампоном зГ слизово'' оболонки, для видiлeння патогенно'' й умовно-патогенно' мкрофлори здшснювався по-шв на основне живильне середовище — 5% кров'яний агар i додатковГ живильш середовища: жовчно-сольо-вий агар, середовище Сабуро, середовище Ендо. Пошв проводився на середовища, що збериались при кГмнат-нш температурГ або були зирт в термостата Тампоном матерГал втирали у середовище з уше! поверхш тампона на невеликГй дГлянщ 1—2 см2, а потам штрихами по всш поверхш живильного середовища, надалГ помща-ли в термостат при температурГ 37 °С. ДослГджуваний матерГал переглядали тсля 18—24-годинноi' шкубаци при температурГ 37 °С . Враховували кглькгсть колонГй, описували ''х характер. ВидГляли чистГ культури мкро-органГзмГв, проводили ''х Гдентифкацш й визначали чутливГсть до антибактерГальних препаратГв.
Результати та обговорення
Дни, яким встановлено дГагноз гострого рестра-торного захворювання, надходили на 1-3-й день хво-роби в середньотяжкому й тяжкому станГ. У 92 % дГтей Гз ГРЗ дГагностовано бактерГальнГ ускладнення (тонзи-лофарингГт — 39,75 % випадыв; пневмонГю — 36,03 %; отит — 24,22 %). Призначення антибактерГально'' тера-
пи дiтям iз тонзилофарингiтами обГрунтовували за до-помогою шкали Мак-Айзека (4 бали i бiльше ) за такими критерiями: пiдвищення температури тла > 38 °С, вщсутнють кашлю, збiльшення й болючiсть шийних лiмфатичних вузлiв, набряк мигдаликiв i наявнiсть в них ексудату, вк 3—14 роив.
Лише у 8 % госпiталiзованих дiтей не було виявле-но бактерiальних ускладнень. Показаннями до 1х гос-пiталiзацií були шдвищення температури тiла > 39 °С, вираженi явища iнтоксикацií, фебрильш судоми, розвиток стенозуючого ларинготрахепу. Про вiрусну природу захворювання свiдчили нежить, кашель, прояви кон'юнктивпу, ларинпту, помiрний лейкоцитоз < 15 • 109 за рахунок моно- i лiмфоцитiв. Розшифровка вiрусноí' етiологií захворювання не проводилась. Вияв-ленi бактерiальнi патогени в дiтей можна розцшювати як носiйство.
Перелiк бактерiальних патогешв, видiлених у дiтей iз гострими ресшраторними захворюваннями, якi пе-ребували в стацiонарi 1вано-Франювсько1 ОК1Л, наведений у табл. 1.
Таблиця 1. Частота виявлення бактер'альних патогенв при респраторних '¡нфекц'ях у дтей в умовах стацюнару 1вано-Франк'1всько) ОК1Л
Бактери 3Í слизовоУ ротоглотки Частота виявлення
Абс. %
Enterobacter aureus 5 2,9
Enterobacter aerogenes 7 4,0
a-haemolyticus streptococcus 24 13,8
ß-haemolyticus streptococcus 69 39,6
Staphylococcus aureus 47 27,0
Acinetobacter baumannii 7 4,0
Pseudomonas aeruginosa 6 3,0
Micrococcus luteus 4 2,3
Providencia rettgeri 3 1,7
Klebsiella oxytoca 3 1,7
Аналiз наведених даних свгдчить, що найчастше в дгтей виявляли ß-гемолгтичний стрептокок (39,6 %), Í3 дещо нижчою частотою — Staphylococcus aureus (27,0 %) i a-гемолгтичний стрептокок (13,8 %). Iншi представ-ники бактерГально! мiкрофлори виявлялися з низькою частотою (вiд 4,0 до 1,7 %).
За результатами антибютикограми найбгльшу чут-ливiсть a- i ß-гемолгтичний стрептококи проявляють до ципрофлоксацину — 87 %, Гмшенему — 80 % i ван-комiцинy — 79 %; мають слабку чутливють до нор-флоксацину — 37 %, пенщилшу — 27 %, цефтрГаксо-ну — 15 %. Щ збудники виявляють найбiльшy стшысть до цефтазидиму — 64 %, пенщилшу — 51 %, норфлок-сацину — 42 %.
Резистентшсть Staphylococcus aureus у дгтей така: найбгльша чутливГсть до меропенему — 100 %, нор-флоксацину — 96 %, Гмшенему — 83 %; слабка чутливГсть найчастше рееструеться до гентамщину — 55 %, ванкомщину — 51 %, цефтрГаксону — 25 %, а стш-
ысть — до цефтазидиму — 67 %, пенщилшу — 59 %, цефотаксиму — 50 %.
Вивчаючи резистентнють Enterobacter aureus i Enterobacter aerogenoza, виявили 100% чутливють до цеф-трiаксону, цефепiму, ауротазу, iмiпенему, норфлоксаци-ну, доксициклiну, меропенему; 100% слабку чутливiсть до цефоперазону, меншою мiрою — до фуразолГдону — 63 %, канамiцину — 50 %. СтшкГсть даних мшроорга-нiзмiв виявлена тiльки до фуразолГдону — 25 %.
Резистентнiсть шших збудникГв (Providentia rettgeri, Micrococcus luteus, Klebsiella oxytoca) була такою: 100% чутливють до ванкомщину, гентамiцину, ауротазу. Най-бiльш виражена слабка чутливють до фуразолГдону — 60 %, канамщину — 50 %, цефтазидиму — 50 %. Най-вищу стiйкiсть реестрували до цефтрiаксону — 60 %, а до норфлоксацину — 25 %.
Виявлено 100% чутливють Acinetobacter baumannii до цефтазидиму, цефетму, ауротазу, ванкомщину, канамщину, ципрофлоксацину. Чутливють збудника до пенщилшу, тетрациклшу в 100 % була слабкою. Вста-новлено стшкють до фуразолГдону — 50 %, меропенему — 33 %, норфлоксацину — 25 %.
Pseudomonas aeruginosa проявляе найбГльшу чутливють до амшацину — 100 %, дещо нижчу — до норфлоксацину — 80 % i цефетму — 67 %. До карбенщи-лшу, ванкомщину, фуразолГдону виявлено 100% слабку чутливють. Встановлено абсолютну стшкють збудника до цефтазидиму, канамщину, тетрациклшу.
ЗагальновГдомо, що вiрусна етюлопя ГРЗ перева-жае, але ускладнення — вiрусно-бактерiальнi. Тому вь рус виносить вирок, а бактерй' його здшснюють.
НеобхГдно пiдкреслити, що серед захворювань ор-ганiв дихання в дггей раннього вшу, як i рашше, пере-важають ГРВ1 з ураженням верхнГх вГддшв рестра-торного тракту. Друге мюце стабiльно посiдають гострГ бронхГти, у тому числГ обструктивш. Захворюванiсть на пневмонй' в дггей раннього вшу нижча, нГж у дггей старшо! вшово! групи.
Особливе значення придГляеться аналiзу необГрун-тованого призначення антибактерГально! терапй' при неускладнених формах ГРЗ у дiтей. Антибютики при-значалися в груш дггей першого року життя — у 29,6 % випадыв; у вшовш груш вГд 1 до 3 роив — у 74,3 %; вГд 3 до 5 роив — у 54,5 %.
Висновки
1. В сучасних умовах спостерГгаеться зростання резистентност бактерГально! мшрофлори верхшх ди-хальних шляхГв до антибактерiальних препаратiв у дь тей Гз гострими ресшраторними шфекцГями.
2. ВибГр засобГв ефективно! стартово! антибактерГально! терапГ! при гострих ресшраторних захворюван-нях у дГтей повинен проводитись з урахуванням резуль-татГв вивчення антибютикорезистентноста патогенГв у конкретному регюш кра!ни.
3. Рацiональне призначення антибютиыв дГтям Гз гострими респГраторними захворюваннями повинно базуватись на знаннГ лшарями нацГональних протоко-лГв i рекомендацш з урахуванням профГлю антибюти-
корезистентносп видтено! патогенно! бактерiально! мiкрофлори у хворих у конкретному регюш.
Конфл^ iHTepeciB. Автори заявляють про вГдсут-нiсть конфлiкту iнтересiв при тдготовщ дано! статтi.
Список лператури
1. Kramariov SO, Yevtushenko VV. Approaches to antibiotic therapy of acute respiratory infections in children. Aktual na Infektologi. 2015;(6):7-12. doi: 10.22141/2312-413x1.06.2015.78420. (in Ukrainian).
2. Ministry ofHealth of Ukraine. Order № 499dated July 16, 2014. On approval and implementation of medical and technological documents on the standardization of medical care for influenza and acute respiratory infections. Available from: http://old.moz.gov.ua/ua/portal/dn_20140716_0499. html. Accessed: July 16, 2014. (in Ukrainian).
3. Lieberthal AS, Carroll AE, Chonmaitree T, et al. The diagnosis and management of acute otitis media. Pediatrics. 2013 Mar;131(3):e964-99. doi: 10.1542/peds.2012-3488.
4. Shulman ST, Bisno AL, Clegg HW, et al. Clinical practice guideline for the diagnosis and management of group A streptococcal pharyngitis: 2012 update by the Infectious Diseases Society of America. Clin Infect Dis. 2012 Nov 15;55(10):1279-82. doi: 10.1093/cid/cis847.
5. Simoes EAF, Cherian T, Chow J, Shahid-Salles SA, Laxmi-narayan R, John TJ. Acute Respiratory Infections in Children. In: Jamison DT, Breman JG, Measham AR, et al., editors. Disease Control Priorities in Developing Countries. 2nd ed. Washington (DC): The International Bank for Reconstruction and Development / The World Bank; New York: Oxford University Press; 2006. 483-498pp.
6. Duka KD, Ilchenko SI, Koreniuk OS, Degtiar SP, Fomen-kova NV. Current issues of antibiotic use for acute infections treatment in children. Zdorove rebenka. 2015;(68):9-12. doi: 10.22141/22240551.8.68.2015.75133. (in Ukrainian).
7. Kramarev SA. Treatment of influenza and acute respiratory viral infections in children. Racionalna farmakoterapia. 2008;(3-2):24-28. (in Russian).
8. Svistushkin VM, Nikiforova GN, Vlasova NP. Treatment options for patients with acute respiratory viral infections at present time. Lechaschii Vrach. 2013;(1):34-36. (in Russian).
9. Abaturov AE, Agafonovf EA, Gerasimenko OM, et al. Initial antibacterial therapy of community-acquired forms of pneumonia in children. Sovremennayapediatriya. 2011;(38):95-98. (in Russian).
10. Krjuchko TO, Tkachenko OJa. Ways of overcoming antibiotic resistance in pediatrics. Zdorov e rebenka. 2012;(36):135. (in Ukrainian).
11. Feshchenko YuI, Gumenuk MI, Denisov OS. Antibiotic resistance of microorganisms. State of problem and way of decision. Ukrainskij himioterapevticnijzuurnal. 2010;(23):4-7. (in Ukrainian).
12. Belousov IuB. Klinicheskaia farmakologiia i farmakoterapiia [Clinical Pharmacology and Pharmacotherapy]. 3rd ed. Moscow: MIA; 2010. 872 p. (in Russian).
13. Volyanska LA, Romanyuk LB. Rational treatment of acute respiratory infections in children is a decrease of menace of antibiotic resistance. Zdorov e rebenka. 2011;(32):43-46. (in Ukrainian).
14. Dziublyk YaO. Antibiotic resistance of respiratory infections pathogens: a review of soar study results and the perspectives of microbiological monitoring in Ukraine. Ukranskij pul monologicnij zuurnal. 2010;(4):33-35. (in Ukrainian).
Отримано 18.09.2018 ■
Мельник К.В., Матейко Г.Б.
Ивано-Франковский национальный медицинский университет, г. Ивано-Франковск, Украина
Мониторинг устойчивости бактериальной микрофлоры к антибактериальным препаратам у детей с острыми респираторными инфекциями
Резюме. В статье освещены проблемы антибиотикорези-стентности основных бактериальных патогенов у детей с острыми респираторными заболеваниями, механизмы ее возникновения и пути преодоления. Изучено состояние ан-тибиотикорезистентности патогенной бактериальной микрофлоры ротоглотки у детей, больных острыми респираторными заболеваниями. Авторы акцентируют внимание на необходимости комплексного подхода к решению проблемы антибиотикорезистентности, что включает обязательный си-
стематический мониторинг состояния устойчивости микроорганизмов к антибиотикам, образовательные программы для предотвращения нерационального использования антибиотиков как основного фактора, провоцирующего распространение устойчивости бактериальной микрофлоры к антибактериальным препаратам.
Ключевые слова: острые респираторные заболевания; бактериальная микрофлора; дети; ротоглотка; резистентность к антибиотикам
Kh.V. Melnyk, G.B. Mateyko
Ivano-Frankivsk National Medical University, Ivano-Frankivsk, Ukraine
Monitoring of resistance of bacterial microflora to antibacterial drugs in children with acute respiratory infections
Abstract. The article describes the problem of antibiotic resistance of main bacterial pathogens in children with acute respiratory diseases, mechanisms of occurrence and ways to overcome them. The state of antibiotic resistance of pathogenic bacterial microflora of oropharynx was studied in children with acute respiratory infections. The authors emphasize the need for an integrated approach to solving the problem of antibiotic
resistance, which includes obligatory systematic monitoring of microbial resistance to antibiotics, educational programs to prevent the misuse of antibiotics as the main factor that provokes the spread of bacterial microflora resistance to antibacterial drugs.
Keywords: acute respiratory infections; bacterial microflora; children; oropharynx; resistance to antibiotics
