CC BY
16
A high anaesthetic effect was detected after 5 minutes after application of combined rectal cream and mono-component rectal ointment containing lidocaine to the hind limb in rats, while the pain threshold increased by 37% and 32% respectively. A comparative analysis of the values of pain threshold showed that the combined rectal cream and monocomponent rectal ointment containing lidocaine were equivalent to analgesic (topical anaesthetic) action. Similar results were recorded by the rate of development of anesthetic effect.
Further research of the topical anaesthetic effect of combined rectal cream and monocomponent rectal ointment containing lidocaine was carried out under the model of inflammatory hyperalgesia.
It was established that in the application of combined rectal cream, after 30 minutes after administration of formalin (20 minutes after application of cream), pain threshold increased by 91.5% and remained significantly higher (by 19-118%) compared with animals in the control group.
Monocomponent rectal ointment containing lidocaine also significantly increased pain threshold (by 67.3%) in 30 minutes after the introduction of formalin (20 minutes after application of the ointment). In animals treated with monocomponent rectal ointment containing lidocaine, pain threshold was significantly higher for all other observation periods - by 19-118% compared to control animals. Consequently, monocomponent rectal ointment containing lidocaine has a long analgesic effect - more than 5 years.
Thus, the combined rectal cream is characterized by a significant long-lasting analgesic (topical anaesthetic) effect - more than 5 hours. By analgesic activity, the combined rectal cream has some advantage over a mono-component rectal ointment containing lidocaine within the first 30 minutes after the induction of hyperalgesia with formalin.
In addition, under spontaneous and inflammatory hyperalgesia models, it is established that a combined rectal cream does not actually differ from a reference drug - a monocomponent rectal ointment containing lidocaine, neither in strength nor in duration and in the rate of onset of topical anesthetic action.
Conclusions. The results of the carried out researches can serve as an experimental substantiation of the composition of the investigated agent and testify to the expediency of its further study.
Keywords: chronic anal fissure, rectal cream, topical anesthetic action.
Рецензент - проф. Дев'ятюна Т. О.
Стаття надшшла 04.11.2017 року
DOI 10.29254/2077-4214-2017-4-3-141-136-144 УДК: 616.233-002-036.12-06-022:615.33 Iвчук В. В., Ковальчук Т. А., Левша О. В.
ЧУТЛИВ1СТЬ М1КРОБНО1 ФЛОРИ РЕСП1РАТОРНОГО ТРАКТУ ДО АНТИБАКТЕР1АЛЬНИХ ПРЕПАРАТ1В У ХВОРИХ НА ХРОН1ЧНЕ ОБСТРУКТИВНЕ ЗАХВОРЮВАННЯ ЛЕГЕНЬ ПРОФЕС1ЙНО1 ЕТЮЛОГЙ"
ДУ «Укра'Гнський науково-дослщний шститут промислово'Г медицини» МОЗ Укра'Гни (м. Кривий Р1г)
Роботу виконано згщно з планом науково-до-слщно! роботи ДУ «Укра!нський науково-дослщний шститут промислово! медицини» у рамках держ-бюджетно! теми: «Розробка сучасних науково об-фунтованих методiв дiагностики, л^вання та про-фтактики пневмоконюзу у поеднанн з хроычним обструктивним захворюванням легень у пра^вни-юв прничорудно! промисловост Укра!ни» (№ державно! реестраци 011411002695).
Вступ. Хроычне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) е розповсюдженим захворюванням, котре можна запоб^ти та лкувати, яке характеризуемся персистуючими рестраторними симптомами та обмеженням швидкост пов^ряного потоку, що виникають внаслщок аномалм дихальних
шляхiв та/або альвеол, як правило, викликаних зна-чним впливом шюдливих часток або ra3iB [12].
Зараз ХОЗЛ займае четверте мюце в CTpy^ypi причин смертност у свт. Однак у найближчий час прогнозують подальший рют як розповсюдженосД так i смертност вщ ^е! хвороби. У вщповщност з прогностичними даними, до 2020 року ХОЗЛ буде займати п'яте мюце за композитним показником DALY (Disability-Adjusted Life Years) серед вЫх захво-рювань у свт, пюля iшемiчноI хвороби серця [1].
Характерною рисою переб^ ХОЗЛ е розвиток загострень. Одыею з основних причин загострення ХОЗЛ може бути мiкробна шфек^я, яка, за даними науково! лтератури, зумовлюе близько 80% випад-юв уЫх загострень [6,8]. Питання застосування ан-
тибактерiальних препара^в при 3arocTpeHHi ХОЗЛ залишаеться актуальним i на сьогоднiшнiй час.
Антибактерiальна терапiя у хворих i3 загострен-ням ХОЗЛ потребуе обфунтування призначення з врахуванням вiрогiдностi етiологiчноI ролi шфек-цiйного фактору, можливостi спонтанних ремiсiй, а також ризику розвитку резистентной мiкроор-ганiзмiв. Хронiчне обструктивне захворювання ле-гень, перебiг якого характеризуеться частотою за-гострень менше 4 раз на рiк, збтьшенням об'ему та гнiйностi мокротиння, об'емом форсованого видиху (ОФВ,) бiльше 80% - мае основы значи-мi мiкроорганiзми: Streptococcus pneumoniae, Haemophilus influenzae, Moraxella catarrhalis - мо-жуть мати резистентнють до ß-лактамiв. Ефектив-ними антибiотиками у даному випадку загострення ХОЗЛ можуть бути амшопенщилши (амоксицилiн), макролiди (азитромiцин, кларитромщин), тетраци-клiни (доксициклiн), котрi можуть використовува-тись у регiонах з невисокою резистентнiстю пнев-мококу. Однак, потрiбно вiдмiтити, що макролiди володiють низькою активнiстю по вiдношенню до H. influenzae.
Якщо спостерiгаеться частота загострення хвороби бтьше 4 раз на рк, збiльшення об'ему та гнмност мокротиння, ОФВ1 менше 80% - для такого ступеня тяжкост переб^ ХОЗЛ основни-ми значимими мiкроорганiзмами являються S. pneumoniae, H. influenzae, M. catarrhalis, i штами, як приеднались - Staphylococcus aureus, Klebsiella pneumoniae, Enterobacteriaceae та Pseudomonas aeruginosa. Спостеркаеться часта резистентнють до ß-лактамiв. В цьому випадку ефективними анти-бактерiальними препаратами будуть: захищенi пе-нiцилiни (амоксицилiн/клавуланова кислота, амт-цилш/сульбактам), цефалоспорини 2-го поколiння (цефуроксим), рестраторы фторхiнолони 3-го та 4-го поколшь (левофлоксацин, моксифлоксацин) [3,14].
Незважаючи на наявнють численних публiкацiй, присвячених обструктивному захворюванню ле-гень, питання щодо визначення чутливостi мiкро-флори пов^роносних шляхiв при загостреннi ХОЗЛ професмно! етiологiI у працiвникiв гiрничорудноI промисловост залишаеться недостатньо вивче-ним. У зв'язку з цим, представлялось актуальним до^дження чутливостi до антибiотикiв мiкроорга-нiзмiв характерних для загострення ХОЗЛ профе-сiйноI етiологiI.
Метою роботи було дослщити антибютикоре-зистентнiсть штамiв мiкроорганiзмiв видiлених з мокротиння хворих на ХОЗЛ професмно! етюлоги пра^вниюв гiрничорудноI промисловостi.
Об'ект i методи дослщження. Було проана-лiзовано результати бактерiологiчних дослiджень мокротиння у 300 хворих на ХОЗЛ професмно! ет^ ологiI iз зазначенням у дiагнозi основних клiнiчних симптомiв [4].
Матерiалом для мiкробiологiчного дослiдження слугувало спонтанно експектороване мокротиння, отримане вщ хворих до початку лкування. Забiр
мокротиння проводився вранц натщесерце, пiсля ретельно! санацiI ротово! порожнини. Зразки мокротиння збирали у стерильн контейнери i доставляли протягом 2 годин до бактерюлопчного в^ту клшко^агностично! лабораторiI клiнiки iнституту. У лаборатори проводили мiкроскопiю мазкiв для оцшки якостi бiоматерiалу. Зразки мокротиння вважали прийнятними за наявност клiтин еттелт бронхiв та макрофагiв. Для бактерiального досл^ дження застосовували загальноприйнятi мiкро-бiологiчнi методики [5]. Iдентифiкацiю видтених мiкроорганiзмiв проводили дотримуючись класи-фкаци Бергi (1997).
Перед посiвом бюлопчного матерiалу, готували мазки з мокротиння. Препарати фарбували за Гра-мом. Для поЫву мiкроорганiзмiв використовува-ли наступи поживнi середовища (ПС) - кров'яний агар (КА), шоколадний агар, жовтково-сольовий агар (ЖСА), Ендо i Сабуро агар, м'ясо-пептонний бульйон (МПБ). ПоЫв мокротиння на ПС проводили протягом 1-2 годин пюля збору бюлопчного мате-рiалу. До 9 мл МПБ додавали 1 мл мокротиння. Го-могеызували матерiал в емност з бусами протягом 20 хвилин. По™ робили посiв на ЖСА, Ендо i Сабуро агар. 1нкубацт засiяних середовищ проводили в термостат при температурi 37 °С: Ендо агар - 24 го-дини, ЖСА - 48 годин, Сабуро агар - при темпера-турi 22 °С - 24 години, а по™ 72 години при юмнат-нiй температург Далi готували серiйнi розведення у МПБ. Для цього 0,5 мл мокротиння (розведення 1:9) додавали до 4,5 мл МПБ до отримання розведення 10-7. 1з отриманих розведень робили поЫв на 2 чашки Петрi з КА. 1нкубували поЫви 24 години в термостат з температурою 37 °С. Пюля шкубаци чашок Петрi з ПС, визначали культуральн власти-востi мiкроорганiзмiв. Далi готували мазки з коло-нiй мiкроорганiзмiв, фарбували !х за Грамом. За результатами мiкроскопiювання i тесту на визначення каталази, визначали родину видтених мiкроорга-нiзмiв та проводили !х iдентифiкацiю, залежно вщ встановлено! родини. Видiлення мiкроорганiзмiв у дiагностичних титрах (106 КУО/мл i вище) вважа-лось критерiем клiнiчноI значимостi бактерiально-го агенту. Чутливють iзолятiв до антибактерiальних препара^в визначали дискодифузiйним методом згiдно з рекоменда^ями NCCLS [15]. Статистич-ну обробку результатiв проводили за допомогою стандартного пакету програм Microsoft Office.
Результати дослщжень та Ух обговорення. При бактерiологiчному дослiдженнi мокротиння вщ 300 хворих на ХОЗЛ, було видтено 439 штами м^ кроорганiзмiв. Аналiз лiтературних джерел показав, що основними мiкроорганiзмами, якi викликають загострення та прогресування ХОЗЛ е Haemophilus influenzae, Moraxella catarrhalis, Streptococcus pneumoniae, Pseudomonas aeruginosa. В цих роботах вказуеться на взаемозв'язок шфкованост даними бактерiями з попршенням вентиляцмно! функци легень [11,13,17].
Результати проведених нами бактерюлопчних дослiджень показали, що домшуючими мiкроорга-
Таблиця 1.
Структура основних представникт мiкрофлори дихальних шляхiв хворих на ХОЗЛ професшноУ етiологГí
Мкрооргашзми ХОЗЛ
Абсолютне число Питома вага, %
S. aureus 117 26,7
C. albicans 98 22,3
K. pneumoniae 48 10,9
E. coli 41 9,3
S. viridans 25 5,7
S. epidermidis 24 5,5
S. pneumoniae 20 4,6
S. haemolyticus 16 3,6
S. pyogenes 10 2,3
C. freundii 10 2,3
Всього 439
н1змами у мокротинн! хворих з загостренням ХОЗЛ профес1йно! етюлоги виявились: S. aureus (26,7%), Candida albicans (22,3%), K. pneumoniae (10,9%), Escherichia coli (9,3%), Streptococcus viridans (5,7%) та Staphylococcus epidermidis (5,5 %) (табл. 1).
Штам K. pneumoniae e трет1м за частотою виявлення, пюля S. aureus та C. albicans, що можливо, пов'язано з частими випадками госп1тал1зацИ пац1ент1в з ХОЗЛ професмно! етюло-ril, або, можливо, обумовлено особли-востями видово! структури шфекцм-ного процесу у хворих на обструктивне захворювання в даному регiонi. Штам M. catarrhalis у нашому дослiдженнi не був виявленим, хоча, за даними ряду Ыоземних авторiв, вiн e причиною бiля 13% iнфекцiйних загострень ХОЗЛ у захщноевропейських кражах та США [2,9].
Цефалоспорини e представника-ми ß-лактамних антибiотикiв. Вони вщносяться до найбiльш численних класiв антимiкробних препаратiв. За-вдяки високiй ефективност та низькiй токсичностi, цей клас антимiкробних препаратiв займае провiдне мюце за частотою клiнiчного застосування. Разом з пенщилшами, вони мають структурну схожють у будовi молеку-ли, що визначае однаковий мехаызм антимiкробноI дi!. Цефалоспорини проявляють бактерицидну активнють, яка пов'язана з порушенням утворен-ня клiтинноI стiнки бактерiй [7,18].
З таблиц! 2 видно, що найбтьшу чутливють грам-позитивнi культури м^ кроорганiзмiв мали до цефалоспори-
ну III поколшня - цефоперазону, вщ 8,6% (13/151) до 12,5% (9/72).
Цефтриаксон характеризуемся високим piBHeM активност по вiдношенню до Streptococcus spp. Пневмококи, якi е стiйкими до пенщилЫу, збер^а-ють свою чутливють до цефтриаксону. До^джен-ня показало, що рiвень чутливостi грам-позитивних мiкроорганiзмiв до цефтриаксону та цефазолiну склав у середньому 6,5% та 6,1% вщповщно.
На сьогоднiшнiй час, глкопептиди е препаратами вибору при шфек^ях, що викликанi штамами золотавого стафтококу, резистентними до мети-цилшу (оксацилiну) та ентерококу, резистентними до ампщилшу та амiноглiкозидiв. Механiзм дм цих речовин полягае у порушеннi синтезу клiтинноI стiнки бактерiй, тим самим проявляеться бактерицидна та бактерюстатична дiя [7,16]. Глiкопептид ванкомщин проявив високий рiвень активностi, в середньому близько 6,2%, до грам-позитивних м^ кроорганiзмiв видiлених з мокротиння хворих на ХОЗЛ професмноТ етiологiI, вiд 2,8% (2/72) до 8,6%
Таблиця 2.
Чутливють грам-позитивних MiKpoopraHi3MiB мокротиння хворих на ХОЗЛ професшно'Г етюлоги до хiмiотерапевтичних препаратiв
Мiкроорганiзми
Антибютик s u £ s n a "О . epidermidis <D ai in o S со u ci tyl lo s e n e Q
3 a со С 5 S. 3 e n p. s e a h £ p .S
S CO to
Пенщилш 53 13 2 9 9 2
Амшцилш 23 10 2 0 0 1
Амоксицилш 21 10 1 0 1 0
Оксацилш 32 1 4 6 6 3
Цефалексин 48 13 14 3 4 0
Цефазолш 78 14 15 13 8 4
Цефуроксим 18 0 10 0 5 3
Цефтриаксон 61 13 16 10 12 6
Цефодокс 108 12 4 9 2 1
Цефоперазон 58 26 22 19 13 9
Цефтазидим 51 17 6 13 3 2
Еритромщин 48 15 13 4 6 1
Тетрациклш 11 0 0 2 0 1
Доксициклш 2 0 2 0 0 1
Канамщин 33 2 0 6 10 3
Гентамщин 68 17 14 8 7 4
Амкацин 63 10 18 2 0 6
Лiнкомiцин 55 15 17 8 12 1
Левомiцетин 57 11 16 3 0 4
Ванкомiцин 65 18 17 11 13 2
Ципрофлоксацин 58 10 6 3 10 3
Офлоксацин 56 13 5 10 7 6
Норфлоксацин 88 20 17 11 9 3
Левофлоксацин 34 10 5 3 4 4
Рифампщин 57 10 3 10 10 2
Загальна кшькють штамiв 1246 280 229 163 151 72
(13/151). Ванкомщин in vitro е бiльш активним по вiдношенню до коагулазонегативних стафтокоюв: S. epidermidis, Staphylococcus haemolyticus.
Препарати класу хшолоыв за механiзмом дм принципово вiдрiзняються вiд iнших антимкроб-них препаратiв. Це забезпечуе ¡х активнiсть по вiдношенню до стмких, полiрезистентниx штамiв бактерiй. Фторxiнолони II поколшня вiдрiзняються широким спектром антимiкробноi дii та високою бактерицидною активнютю. Меxанiзм дii даних препаратiв полягае у шпбтваны двох життево важливих ферментiв бактерiальноi клiтини - ДНК-гiразу та топоiзомеразу IV, тим самим порушуеться синтез ДНК [7]. З хшолоыв, стабiльно високою була чутливють дослiджениx штамiв грам-позитивних мiкроорганiзмiв до норфлоксацину - фторxiнолону II поколшня, вщ 4,2% (3/72) до 7,4% (17/229).
До групи лшкозамщв належить природний ан-тимiкробний препарат лшкомщин з вузьким спектром антимiкробноi активностi. Переважно вико-ристовуеться в якост препарату другого ряду при шфек^ях, викликаних грам-позитивними коками. Лшкозамщи чинять бактерiостатичну дiю. Вона обумовлена шпбтванням синтезу бiлку рибосомами. По вщношенню до високочутливих мiкроор-ганiзмiв можуть проявляти бактерицидний ефект у високих концентрацiяx. До лшкозамщв найбiльш чутливi стафiлококи, крiм резистентних до мети-цилiну (оксацилшу), стрептококи, пневмококи [7]. У наших до^дженнях помiрну чутливiсть, в серед-ньому близько 5,2%, грам-позитивнi мкрооргаыз-ми проявили до лiнкозамiду лшкомщину.
Одним з раннix класiв антибютиюв е амшо-глiкозиди. Бактерицидний ефект амiноглiкозидiв пов'язаний з порушенням синтезу бтку рибосомами. Амiноглiкозиди активы по вщношенню до стафтокоюв, крiм резистентних до метицилшу (оксацилiну) [7]. Результати визначення чутливос-тi до амiноглiкозидiв: канамiцину, гентамiцину та амкацину - коливались в широких межах, вщ 0,7% (2/280) до 8,3% (6/72).
Рифампщин е напiвсинтетичним похщним природного рифамiцину. Володiе широким спектром протимiкробноi активностi. Однак швидкий роз-виток стiйкостi обмежуе покази для використання препарату. Переважно вш використовуеться при туберкульозi i у рщюсних випадках при важких формах шших iнфекцiй, за яких лкування iншими анти-мiкробними препаратами е неефективним. Даний препарат володiе бактерицидним ефектом, що проявляеться у специфiчному iнгiбiюваннi синтезу РНК [7,10]. У нашому дослiдженнi активнiсть на-пiвсинтетичного антибiотику широкого спектру дм з групи рифамiцину - рифампщину, в середньому була на рiвнi 4,2%.
Макролiди представляють собою клас антибютиюв, в основi будови молекули котрих знаходиться макроци^чне лактонне юльце. Основне клiнiчне значення мае активнють макролiдiв по вiдношенню до грам-позитивних коюв. Цi речовини вщносяться до числа найменш токсичних антибютиюв. Антим^
кробний ефект обумовлений порушенням синтезу бтку на рибосомах мiкробноI югмтини. Данi препарати чинять бактерюстатичну дiю, а у високих кон-центрацiях - бактерицидну. ^м протимiкробноI дiI, макролiди володiють iмуномодулюючою та по-мiрною протизапальною активнютю [7]. Макролщи активнi по вщношенню до грам-позитивних коюв: Streptococcus pyogenes, S. pneumoniae, S. aureus.
Левомщетин e одним з раннiх природних анти-мiкробних препаратiв. Вiн чинить бактерюстатичну дю що пов'язана з порушенням синтезу бтку рибосомами. У високих концентра^ях володie бактерицидним ефектом. Хлорамфенкол володie широким спектром антимкробно! дм, але в проце-сi багаторiчного використання ряд бактерм набув стiйкостi. Серед грам-позитивних коюв найбтьш чутливим до препарату e пневмокок, але бть-шiсть пенщилшорезистентних штамiв - стiйкi [7]. В наших до^дженнях з'ясувалось, що меншу чутли-вiсть грам-позитивнi мiкроорганiзми проявили до макролщу еритромiцину та антибютику широкого спектру дИ левомiцетину, в середньому чутливють склала 3,8%.
Першими антимкробними препаратами, що були розроблен на основi продуктiв життед^ яльност мiкроорганiзмiв, були пенiцилiни. Вони e представниками класу ß-лактамних антибютиюв. Пенiцилiни, як i всi ß-лактами, проявля-ють бактерицидний ефект. Вони впливають на пенiцилiнозв'язуючi бiлки бактерм - ферменти за-ключного етапу синтезу пептидоглкану. Останнiй e основним компонентом кл^инно! стiнки. Блоку-вання його синтезу призводить до загибелi бактери [7]. Результати наших до^джень показали досить низьку чутливiсть штамiв грам-позитивних мiкроор-ганiзмiв до антибютиюв групи пенщил^в. (х активнють знаходилась на рiвнi, в середньому, вщ 1,1% - для амоксицилшу i до 4,0% - для пенщилшу. За лiтературними джерелами, набута резистентнють бактерiй до природних - пенщилш та натвсинте-тичних антибютиюв амшопенщил^в - ампiцилiн i амоксицилш, пов'язана з продукцieю ß-лактамаз. Останн гiдролiзують вищезгаданi субстанцiI [7,18]. На вщмшу вiд ампiцилiну та амоксицилшу, натв-синтетичний iзоксазолiлпенiцилiн - оксацилш, проявив активнiсть до вЫх грам-позитивних бактерiй, в середньому на рiвнi 2,8%, оскiльки його принци-повою вiдмiннiстю вiд iнших пенщил^в e стiйкiсть до гiдролiзу багатьма, зокрема стафтококовими, ß-лактамазами.
Одним з раных класiв антимiкробних препаратiв були тетрациклши. На сьогоднiшнiй час, у зв'язку з появою численних резистентних до тетрациклшу бактерiй та великою юльюстю небажаних реакцiй, !х застосування e обмеженим [7,10]. Нашi досл^ дження чутливостi штамiв грам-позитивних бакте-рiй до антибiотикiв групи тетрациклшу пщтвердили данi лiтературних джерел. Так, середня активнють тетрациклшу та доксициклшу склала лише 0,6% та 0,4% вщповщно.
Таблиця 3. Чутливють грам-негативних MiKpoopraHi3MiB мокротиння хворих на ХОЗЛ професшно'Г етюлогм до хiмiотерапевтичних npenapaTiB
Антибютик Мiкроорганiзми
K. pneumoniae E. coli C. freundii
Пенiцилiн 0 0 1
Ампiцилiн 7 7 0
Амоксицилш 1 0 0
Оксацилш 2 0 0
Цефалексин 26 0 2
Цефазолiн 25 10 2
Цефуроксим 6 0 0
Цефтриаксон 23 15 7
Цефодокс 17 5 7
Цефоперазон 44 8 11
Цефтазидим 26 7 8
Еритромщин 11 0 7
Тетрациклш 0 0 0
Доксициклш 0 0 0
Канамщин 7 11 0
Гентамiцин 22 10 3
Амiкацин 41 10 10
Лшкомщин 8 5 0
Левомiцетин 38 17 9
Ванкомiцин 12 0 0
Ципрофлоксацин 18 10 2
Офлоксацин 21 11 7
Норфлоксацин 42 10 10
Левофлоксацин 20 0 1
Рифамтцин 3 6 0
Загальна кiлькiсть штамiв 420 142 87
Щодо чутливостi окремих грам-позитивних бактерм мокротиння хворих на ХОЗЛ професмно! етiологiI до хiмiотерапевтичних препаратiв, було з'ясовано наступну тенденцю Золотавий стафто-кок е найбтыш патогенним для людини. Штами S. aureus найбiлыш чутливими виявилисы до цефопе-разону 8,7% (108/1246) i найменш - до доксицикги-ну 0,2% (2/1246).
Група коменсантних малопатогенних стрепто-кокових бактерм - S. viridans при iмунодефiцитних станах можуты викликати пневмонiю. Найбiлышу чутливiсты дан бактерiI проявили до цефоперазо-ну 9,3% (26/280), а найменш чутливими вони були до оксацилшу 0,4% (1/280). Абсолютна резистент-нюты даними бактерiями була проявлена до цефу-роксиму, тетрациклiну, доксициклiну.
Епiдермалыний стафтокок зазвичай е слабо-вiрулентним, але при скомпроментованм iмуннiй системi може викликати шфекци. Чутливiсты на рiвнi 9,6% (22/229) була показана до цефалоспо-
рину. Свою неефективнiсты проявили амоксици-лiн 0,4% (1/229), тетрациклш, канамiцин. Завдяки здатностi утворювати бiоплiвку, за рахунок капсу-ли з адгезивним мiжклiтинним полiсахаридом, S. epidermidis проявляюты свою вiрулентнiсты. Супут-ня мiкрофлора може зв'язуватисы з утвореною бю-плiвкою, i, як результат, формуетыся багатошарова бiоплiвка. Остання зменшуе метаболiчну активнiсты бактерiй всерединi не! та робиты 1х недосяжними для антибютиюв.
БактерiI пневмококу е важливими патогенами людини, що викликаюты пневмонiю. Антибю-тик цефоперазон, як i у попереднiх випадках, ви-явився найбiлыш ефективним по вщношенню до S. pneumoniae - 11,7% (19/163). Не менш ефективни-ми були цефазолш та цефтазидим, !х протимiкроб-на активнiсты склала вiдповiдно 8,0% (13/163). Найменш чутливими дан бактерiI були до тетрациклшу та амiкацину - 1,2% (2/163) i абсолютно резистент-ними до ампщилшу, амоксицилiну, цефуроксиму, доксициклiну.
За нашими даними коагулазонегативний гемо-л^ичний стафiлокок S. haemolyticus найбiлыш чут-ливим був до цефоперазону та ванкомщину, вщпо-вiдно 8,6% (13/151), цефтриаксону та лшкомщину, вiдповiдно 7,9% (12/151). Рiвены антибактерiалыноI активностi амоксицилшу був найменшим - 0,7% (1/151). Таю антибютики, як ампiцилiн, тетрациклш, доксициклш, амiкацин, левомiцетин - проти-мiкробну дiю по вщношенню до S. haemolyticus не проявили.
Бактери виду S. pyogenes - оды з найбтыш роз-повсюджених збудниюв бактерiалыних iнфекцiй людини. Вони викликаюты таю захворювання як скарлатина, тонзил^, фаринпт та iншi. Найбiлышу чутливюты данi бактерiI виявили до цефоперазону 12,5% (9/72). Цефтриаксон, амкацин та офлокса-цин показали свою активнюты на рiвнi 8,3% (6/72). Найменшу антибактерiалыну дiю показали ампщи-лш, цефодокс, еритромiцин, тетрациклiн, доксициклш та лiнкомiцин - 1,4% (1/72). До таких анти-бiотикiв як амоксицилш та цефалексин, бактерiI S. pyogenes були резистентними.
За отриманими нами даними грам-негативн бактери, видтеы вщ хворих на ХОЗЛ професмно! етiологiI, проявили чутливiсты до цефалоспориыв
I,4% (6/420) - 12,6% (11/87), амiноглiкозидiв 1,7% (7/420) - 11,5% (10/87), хлорамфенiколу 9,0% (38/420) - 12,0% (17/142), хшолоыв 1,1% (1/87) -
II,5% (10/87) (табл. 3).
Для цефалоспориыв в ряду вщ I до Ill поколшы характерна тенден^я до розширення спектру ди та пiдвищення рiвня антимiкробноI активностi по вiдношенню до грам-негативних бактерм. Грам-негативнi бактерiI мали найбтышу чутливiсты до цефоперазону, вщ 5,6% (8/142) до 12,6% (11/87). Також високий рiвены чутливостi, 5,5% (23/420) -10,6% (15/142), був характерним по вщношенню до цефтриаксону.
Амшоглкозиди II та Ill поколшня проявляюты до-зозалежну бактерицидну активнiсты по вщношен-
ню до грам-негативних ммкрооргаызмнв родини Enterobacteriacea, а також неферментуючих грам-негативних паличок. Амкацин та гентамiцин вияви-ли антибактерiальну активнiсть в межах 3,4% (3/87) - 11,5% (10/87) вщповщно.
Левомщетин дie на бтьшють грам-негативних бактерiй. У нашому до^джены його протимiкроб-на активнiсть склала вщ 9,0% (38/420) до 12,0% (17/142).
Фторован хiнолони активнi по вщношенню до бiльшостi штамiв грам-негативних бактерм. За-звичай, фторхiнолони активы по вщношенню до бактерм, яю були стiйкими до хiнолонiв I поколш-ня. У фторхiнолонiв III та IV поколшь протимiкроб-на активнють зростае. Вони е бтьш активними нiж препарати II поколшня, при цьому не зменшуеться активнють по вщношенню до грам-негативних бак-терм [7]. Результати наших експериментальних до^джень показали, що фторхшолони II поколшня - норфлоксацин та офлоксацин, були найбтьш активними: 5,0% (21/420) - 11,5% (10/87), у порiв-нянн з шшими препаратами ц1е! групи.
Препарати групи пенiцилiнiв проявили низь-ку антимiкробну активнють, а в деяких випадках вона взагалi була вщсутня. Лише для ампщилшу активнiсть коливалась в межах 1,7% (7/420) - 4,9% (7/142).
У препара^в групи тетрацикгныв антибактер^ альна активнiсть була вiдсутня.
Окремi види грам-негативних бактерiй вщреа-гували на антибактерiальнi препарати по-рiзному. Бактери виду K. pneumoniae е умовно-патогенними мiкроорганiзмами. Вони вiдiграють основну роль збудниюв пневмонiI. Штами K. pneumoniae найбтьш чутливими були до цефоперазону - 10,5% (44/420) та норфлоксацину - 10,0% (42/420), а найменшу чутливють вони проявили до амоксицилшу - 0,2% (1/420), оксацилшу - 0,5% (2/420) та рифампщину - 0,7% (3/420). Присутнють товсто! капсули надае клебсiелам стмюсть до багатьох ан-тибiотикiв. До пенщилшу, тетрациклiну та доксициклшу даний вид бактерiй взагалi не був чутливим.
Представником родини Enterobacteriaceae е вид E. coli - коменсал шлунково-кишкового тракту. У випадку порушення проникност нормальних ана-томiчних бар'ерiв, вона може розповсюджуватись та вражати прилегл органи. Кишкова паличка може викликати розвиток пневмонiI de novo, а також часто видтяеться з мокротиння при супершфекци легеневих уражень. Таю протимiкробнi препарати, як левомщетин та цефтриаксон показали свою найвищу активнють 12,0% (17/142) i 10,6% (15/142) вщповщно, по вщношенню до бактерм виду киш-ково! палички. Протимiкробна активнiсть в межах 3,5% (5/142) - 4,9% (7/142) була характерною для цефодоксу, лшкомщину, рифампщину, ампщилшу та цефтазидиму. Бактери виду E. coli не були чутливими до пенщилшу, амоксицилшу, оксацилшу, це-фалексину, цефуроксиму, еритромщину, тетраци-клшу, доксициклшу, ванкомщину, левофлоксацину.
Вид Citrobacter freundii являеться представником нормально!, умовно-патогенно! кишково! Mi-крофлори людини. Однак, проникаючи Kpi3b сис-теми органiв, цитробактер здатен провокувати ураження нижнiх вщдЫв дихально! системи - брон-хiв та легень. Вивчення протимiкробно! активной по вiдношенню до C. freundii показало, що найбть-шу чутливють дан бактери проявили до цефоперазону 12,6% (11/87), амкацину та норфлоксацину 11,5% (10/87), леюмщетину 10,3% (9/87) i цефтазидиму 9,2% (8/87). Низькою активнiстю, в межах 1,1% (1/87) - 3,4% (3/87), вщзначились вщповщно таю антибютики, як пенщилш, левофлоксацин, це-фалексин, цефазолш, ципрофлоксацин та гентам^ цин. Бактери виду C. freundii, у порiвняннi з шшими видтеними представниками мiкрофлори дихаль-них шляхiв, виявили резистентнють до найбiльшого числа антибiотикiв iз запропонованого спектру, а саме: ампщилшу, амоксицилшу, оксацилшу, цефуроксиму, тетрациклшу, доксициклшу, канамщину, лiнкомiцину, ванкомiцину та рифампщину.
Гриби роду Candida spp. е найбтьш пошире-ними представниками умовно-патогенно! мiкро-флори. Вiрулентнiсть !х для людини коливаеться в широких межах. Хвороботворн властивостi !х у значнм мiрi залежать вiд стану макрооргаызму, як середовища !х юнування. Протигрибковi препарати е достатньо широким класом хiмiчних сполук, як природного, так i синтетичного походження. Вони володiють специфiчною активнiстю по вщношенню до грибiв (табл. 4).
Таблиця 4.
Чутливють м^ромще^в мокротиння хворих на ХОЗЛ професшно'Г етюлогп до
хiмiотерапевтичних npenapaTiB
Антимкотик Мiкроорганiзм
C. albicans
Нiстатин 71
Омоконазол 55
Клотримазол 94
Флуконазол 56
Загальна ктьюсть штамлв 276
Необхiднiсть у використанн антимiкотикiв, останым часом, суттево зросла у зв'язку 3i збть-
ШеННЯМ розповсюдженост системних MiK03iB, що
обумовлено iмунocупреciею рiзнoгo походження.
Азоли - це численна група синтетичних проти-грибкових зacoбiв, що представлен препаратами для системного (флуконазол) та мюцевого (клотри-мазол, омоконазол) застосування. Проведен нами дocлiдження показали, що саме до клотримазолу гриби Candida albicans були найбтьш чутливими - 34,1% (94/276). Переважно азоли володтть фун-пстатичною aктивнicтю. Вона пов'язана з шпбю ванням цитохром Р450 - залежно! 14а-деметилази, що кaтaлiзуе перетворення ланостеролу в ергос-терол. Останнм е основним структурним компонентом грибково! мембрани. Мicцевi засоби за високих локальних концентрацм можуть дiяти фун-гiциднo [7]. Прoтигрибкoвi препарати омоконазол
та флуконазол проявили свою активнють приблиз-но на одному рiвнi, в середньому 20,1%.
Антимкотик нiстатин вiдноситься до полieнiв. Вони е природнiми протигрибковими препаратами, що застосовуються мюцево та внутрiшньо. За рiвнем свое! протигрибково! активностi, вiн зна-ходиться на другому мюц - 25,7% (71/276), пюля клотримазолу. В залежност вiд концентрацiI, по-лiени можуть чинити як фунпстатичну, так i фунп-цидну дiю. Така !х активнiсть обумовлена здатнiстю препарату зв'язуватись з ергостеролом грибково! мембрани. Це, в свою чергу, веде до порушення цiлiсностi мембрани та втрати цитоплазматичного вмюту i загибелi кл^ини [7].
Вищенаведенi особливостi мiкрофлори, вияв-ленi у хворих ХОЗЛ професмно! етюлоги, необхiдно враховувати при призначенн вiдповiдних антибак-терiальних препаратiв.
Висновки. Таким чином, на основi проведеного бактерюлопчного дослiдження показано, що осно-вними iнфекцiйними агентами загострення ХОЗЛ професмно! етюлоги е грам-позитивы i грам-негативнi бактери та дрiжджоподiбнi гриби. Лщиру-ючi позици у видовому складi мiкрофлори дихаль-них шляхiв хворих на ХОЗЛ професмно! етюлоги
займають: S. aureus, C. albicans, K. pneumoniae, E. coli. З'ясовано, що найбтьш чутливими вид1-лен1 бактерИ були до антиб1отик1в групи цефалос-порин1в. Антим1котик клотримазол проявив най-б1льшу активн1сть по вщношенню до гриб1в виду C. albicans. Отже, на пщстав1 отриманих нами даних про спектр бактер1альних збудниюв та р1вн1 1х ре-зистентност1 до антиб1отик1в, можна рекомендува-ти призначення даних антимкробних препарат1в хворим на ХОЗЛ професмно! ет1ологИ.
Перспективи подальшихдосл1джень. Оскть-ки для певних антиб1отик1в, зокрема макрол1д1в, притаманна як протим1кробна, так i протизапаль-на та iмуномоделююча активностi, у подальшому необхiдно бiльш детально дослщити неантибак-терiальнi ефекти цих препара^в, а саме: вплив на цитоюни, нейтрофiли, iнтенсивнiсть оксидативного стресу та еозинофтьне запалення. Адже саме по-еднання антибактерiальних та неантибактерiальних властивостей до^джуваних антибiотикiв, дасть змогу бтьш рацiонально та ефективно пiдiйти до лкування працiвникiв гiрничорудноI промисловос-т^ хворих на ХОЗЛ професiйноI етюлоги.
^iTepaTypa
1. Basanets' A.V. KHOZL profesiynoyi etiolohiyi: suchasni pidkhody do kontrolyu zakhvoryuvannya / A.V. Basanets' // Ukrayins'kyy pul'monolohichnyy zhurnal. - 2016. - № 4. - S. 59-63.
2. Zubkov M.N. Moraxella catarrhalis: rol' v patolohyy cheloveka, ydentyfykatsyya y antybyotykorezystentnost' / M.N. Zubkov // Ynfektsyy y antymykrobnaya khymyoterapyya. - 2001. - № 3. - S. 38-41.
3. Mavrodyy V.M. Antybakteryal'naya terapyya pry obostrenyyakh khronycheskoho obstruktyvnoho zabolevanyya lehkykh / V.M. Mavrodyy // Ukrayins'kyy terapevtychnyy zhurnal. - 2007. - № 1. - S. 64-68.
4. Nakaz MOZ Ukrayiny № 555 vid 27.06.2013 r. «Pro zatverdzhennya ta vprovadzhennya medyko-tekhnolohichnykh dokumentiv zi standartyzatsiyi medychnoyi dopomohy pry khronichnomu obstruktyvnomu zakhvoryuvanni lehen'». - Kyyiv, 2013. - 146 s.
5. Prykaz № 535 «Ob unyfykatsyy mykrobyolohycheskykh metodov yssledovanyya, prymenyaemykh v klynyko-dyahnostycheskykh laboratoryyakh lechebno-profylaktycheskykh uchrezhdenyy». - M., 1985. - 126 s.
6. Serheeva E.V. Khronycheskaya obstruktyvnaya bolezn' lehkykh / E.V. Serheeva, N.A. Cherkasova - M.: HMOTAR-Medya, 2009. - 68 s.
7. Strachunskyy L.S. Praktycheskoe rukovodstvo po antyynfektsyonnoy khymyoterapyy / L.S. Strachunskyy, YU.B. Belousov, S.N. Kozlov. - M.: Borhes, 2007. - 432 s.
8. Chulovs'ka U.B. Pravyl'ni rishennya antybakterial'noyi terapiyi zahostren' khronichnoho obstruktyvnoho zakhvoryuvannya lehen' / U.B. Chulovs'ka, O.S. Tolokh // Ukrayins'kyy pul'monolohichnyy zhurnal. - 2011. - № 2. - S. 55-59.
9. Beasley V. Lung microbiology and exacerbations in COPD / V. Beasley // International journal of chronic obstructive pulmonary disease. - 2012. - Vol. 7. - P. 555.
10. Brill S.E. Effects of different antibiotic classes on airway bacteria in stable COPD using culture and molecular techniques: a randomised controlled trial / S.E. Brill // Thorax. - 2015. - Vol. 5. - P. 194-207.
11. Dy R. The lung microbiome and exacerbations of COPD / R. Dy, S. Sethi // Current opinion in pulmonary medicine. - 2016. -Vol. 22, № 3. - P. 196-202.
12. Global Strategy for the Diagnosis, Management and Prevention of COPD, Global Initiative for Chronic Obstructive Lung Disease (GOLD) 2017. - 123 p.
13. Marin A. Variability and effects of bronchial colonisation in patients wich moderate COPD / A. Marin // European Respiratory Journal. - 2010. - Vol. 35, № 2. - P. 295-302.
14. Miravitlles M. Antibiotic prophylaxis in COPD: Why, when, and for whom? / M. Miravitlles, A. Anzueto // Pulmonary pharmacology and therapeutics. - 2015. - Vol. 32. - P. 119-123.
15. National Committee for Clinical Laboratory Standards. Performance standards for antimicrobial susceptibility testing - Philadelphia, PA: NCCLS. - 1997. - Vol. 17, № 1. - P. 57-100.
16. Reissig A. Microbiological diagnosis and antibiotic therapy in patients with community-acquired pneumonia and acute COPD exacerbation in daily clinical practice: comparison to current guidelines / A. Reissig // Lung. - 2013. - Vol. 191, № 3. - P. 239-246.
17. Renom F Prognosis of COPD patients requiring frequent hospitalization: role of airway infection / F. Renom // Respiratory medicine. - 2010. - Vol. 104, № 6. - P. 840-848.
18. Rothberg M.B. Antibiotic therapy and treatment failure in patients hospitalized for acute exacerbations of chronic obstructive pulmonary disease / M.B. Rothberg // Jama. - 2010. - Vol. 303, № 20. - P. 2035-2042.
ЧУТЛИВ1СТЬ М1КРОБНО1 ФЛОРИ РЕСП1РАТОРНОГО ТРАКТУ ДО АНТИБАКТЕР1АЛЬНИХ ПРЕПАРАТ1В У ХВОРИХ НА ХРОН1ЧНЕ ОБСТРУКТИВНЕ ЗАХВОРЮВАННЯ ЛЕГЕНЬ ПРОФЕСМНОТ ЕТЮЛОГП
1вчук В. В., Ковальчук Т. А., Левша О. В.
Резюме. Було проведене бактерюлопчне до^дження мнкрофлори дихальних шляхiв працiвникiв прничодобувно'| промисловост хворих на хронiчне обструктивне захворювання легень професмно'| етюлоги. З'ясовано, що основними представниками у видовому складi мiкрофлори дихальних шляхiв були мiкроорганiзми: S. aureus, C. albicans, K. pneumoniae, E. coli. Результати до^джень показали, що найбiльш чутливими видтеы бактери були до антибiотикiв групи цефалоспориыв. Антимiкотик клотри-мазол проявив найбтьшу активнiсть по вiдношенню до грибiв виду C. albicans. Отриман нами данi про спектр бактерiальних збудникiв та рiвнi ¡х резистентной до антибiотикiв дають можливiсть рекоменду-вати призначення зазначених антимiкробних препара^в хворим на хронiчне обструктивне захворювання легень професмно'| етюлоги.
Ключовi слова: хроычне обструктивне захворювання легень, професмна етiологiя, загострення, бактерiальнi Ыфекцп, антибютикорезистентнють.
ЧУВСТВИТЕЛЬНОСТЬ МИКРОБНОЙ ФЛОРЫ РЕСПИРАТОРНОГО ТРАКТА К АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫМ ПРЕПАРАТАМ У БОЛЬНЫХ ХРОНИЧЕСКОЙ ОБСТРУКТИВНОЙ БОЛЕЗНЬЮ ЛЕГКИХ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ЭТИОЛОГИИ
Ивчук В. В., Ковальчук Т. А., Левина Е. В.
Резюме. Было проведено бактериологическое исследование микрофлоры дыхательных путей работников горнодобывающей промышленности больных хроническим обструктивным заболеванием легких профессиональной этиологии. Установлено, что основными представителями в видовом составе микрофлоры дыхательных путей были микроорганизмы: S. aureus, C. albicans, K. pneumoniae, E. coli. Результаты исследований показали, что наиболее чувствительными выделенные бактерии были к антибиотикам группы цефалоспоринов. Антимикотик клотримазол проявил наибольшую активность по отношению к грибам вида C. albicans. Полученные нами данные о спектре бактериальных возбудителей и уровне их резистентности к антибиотикам дают возможность рекомендовать назначение указанных антимикробных препаратов больным хронической обструктивной болезнью легких профессиональной этиологии.
Ключевые слова: хроническое обструктивное заболевание легких, профессиональная этиология, обострение, бактериальные инфекции, антибиотикорезистентность.
SENSITIVITY OF MICROBIAL FLORA OF RESPIRATORY TRACT FOR ANTIBACTERIAL PREPARATIONS FOR CHRONIC OBSTRUCTIVE DISEASES OF LUNG PROFESSIONAL ETIOLOGY
Ivchuk V., Kovalchuk T., Levina E.
Abstract. Chronic Obstructive Pulmonary Disease (COPD) refers to the cohort of the most common human diseases. A characteristic feature of the course of COPD is the development of exacerbations. One of the main causes of exacerbation of COPD can be microbial infection. The question of the use of antibacterial drugs in exacerbation of COPD remains relevant today.
Aim of the work was to investigate the antibiotic resistance of strains of microorganisms isolated from sputum in patients with COPD of professional etiology of mining workers.
Object and methods of research. The results of microbiological studies of sputum in 300 patients were analyzed together with the indication of the main clinical symptoms were identified. The material for microbiological study was spontaneously extruded sputum, obtained from patients before treatment.
Research results and their discussion. The results of our bacteriological studies showed that the dominant microorganisms in the sputum patients with exacerbation of COPD of professional etiology were: S. aureus (26.7%), C. albicans (22.3%), K. pneumoniae (10.9%), E. coli (9.3%), S. viridans (5.7%) and S. epidermidis (5.5%).
The highest sensitivity of gram-positive microorganisms culture was to cephalosporin III generation -cefoperazone, from 8.6% (13/151) to 12.5% (9/72).
According to our data, gram-negative bacteria isolated from patients with COPD of professional etiology showed sensitivity to cephalosporins 1.4% (6/420) - 12.6% (11/87), aminoglycosides 1.7% (7/420) - 11.5% (10/87), chloramphenicol 9.0% (38/420) - 12.0% (17/142), quinolones 1.1% (1/87) - 11.5% (10/87). Gramnegative bacteria had the highest sensitivity to cefoperazone, from 5.6% (8/142) to 12.6% (11/87). Also, high sensitivity, 5.5% (23/420) - 10.6% (15/142), was characteristic of ceftriaxone.
Our studies showed that C. albicans were the most susceptible to clotrimazole - 34.1% (94/276). In terms of its antifungal activity, nystatin is in the second place - 25.7% (71/276), after clotrimazole.
Conclusions. The leading positions in the species composition of the respiratory microflora of patients with COPD of occupational etiology include: S. aureus, C. albicans, K. pneumoniae, E. coli. The most sensitive isolated bacteria were to the antibiotics of the cephalosporins group. The antimycotic clotrimazole exhibited the highest activity in relation to fungi of C. albicans species.
Prospects for further research. In the future, it is necessary to study in more detail non-antibacterial effects of antibiotics, namely: the effect on cytokines, neutrophils, the intensity of oxidative stress and eosinophilia inflammation.
Keywords: chronic obstructive pulmonary disease, professional etiology, exacerbation, bacterial infections, antibiotic resistance.
Рецензент - проф. Дев'ятюна Т. О. Стаття надшшла 19.10.2017 року
DOI 10.29254/2077-4214-2017-4-3-141-144-149 УДК 577.122.38:[577.175.82:577,175,5].86,6:618,39-092 Коровай С. В.
ОСОБЛИВОСТ1 ОБМ1НУ КАТЕХОЛАМ1Н1В У Ж1НОК З ПЕРЕДЧАСНИМИ ПОЛОГАМИ У Р1ЗН1 ТЕРМ1НИ ГЕСТАЦЙ"
Харк1вська медична академ1я шслядипломноТ осв1ти (м. Харк1в)
Роботу виконано в рамках НДР кафедри акушерства, перинатологи i пнекологп: «Особливостi л^-вання i профтактики патологiчних станiв у прегра-вщарному перiодi гестацп та шляхи !х корекцп» (№ державно! реестраци 011111003583).
Вступ. Актуальною медико-соцiальною та демо-графiчною проблемою на сучасному етап е перед-часнi пологи. Частота ще! патологи коливаеться у дiапазонi 10-30% при вiдсутностi тенденцi! до зни-ження [5,12,13]. Патогенез розвитку передчасного переривання ваптност е досить складним, за сучас-ними поглядами мае мультифакторiальну природу [5], що спонукае фахiвцiв на бiльш глибоке його ви-вчення з метою визначення ефективного комплексу л^вально-профтактичних заходiв з попередження репродуктивних втрат та вщдаленого розвитку аку-шерських ускладнень.
Важливе мiсце у процесах компенсаторно-адап-тацмного характеру, необхiдних для забезпечення нормального переб^ вагiтностi та пiдготовки ор-ганiзму жiнки до пологiв, займають катехоламши [4,11,12]. Крiм того, ц фiзiологiчно активнi речови-ни беруть участь у забезпеченн органiзму ваптно! жiнки енергетичними ресурсами, вiдповiдають за цтий ряд обмiнних i гемодинамiчних змiн, виника-ючих пiд час вагггност [3,13]. Доведений зв'язок активной обмiну катехоламiнiв з розвитком аку-шерських ускладнень, у тому чи^ й передчасних пологiв [1,2,7,12], але у багатьох випадках дан е поодинокими або суперечливими, що спонукае провести подальше вивчення у цьому напрямку з метою виявлення початкових порушень, розроблен-ня нових заходiв щодо !х корекцi! та профтактики з метою запобкання передчасних полопв у жiнок.
Доведено, що рiвень дофамiну, норадреналiну, адреналiну та !х попередника дiоксифенiлаланiну (ДОФА) у добовм сечi е дзеркальним вщображен-ням !х вмiсту в кровi [6]. Звщси висновок щодо стану обмшу катехоламiнiв за !х екскрецiею з сечею вва-жаеться достатньо вiрогiдним.
Мета дослiдження - вивчити особливост об-мiну катехоламiнiв шляхом визначення рiвня !х екс-
крецií з добовою сечею у жшок з pi3HMMM термшами переривання BariTHOCTi.
Об'ект i методи дослiдження. Обстежено 227 ваптних жiHOK, якi поступили до Харювського MiCb-кого перинатального центру, з них 190 мали Kni-ычы ознаки загрози передчасних полопв у термш гeстaцiI 23-36 тижыв. Формування клiнiчних груп проводилось залежно вщ тepмiну вaгiтностi у ви-глядi передчасних та своечасних полопв. До I групи залучено 48 жшок з раным недоношуванням вапт-ностi (сepeднiй вiк 23,6±5,1 роюв), що завершилась пологами у термш вщ 23 до 27 тижыв. Залежно вiд гeстaцiйного тepмiну вс вaгiтнi iз загрозою недо-ношування мали наступний pозподiл: 23-25 тижыв - 23 вaгiтних (Ia пщгрупа); 26-27 тижнiв - 25 ваптних жшок (1б пiдгpупa). До II групи залучено 142 жшки (середнм вiк 24,7±4,2 pокiв) з тзым тepмiном не-доношування вaгiтностi в термш вщ 28 до 36 тиж-нiв, яких залежно вщ тepмiну пологiв pозподiлили по пщгрупах: IIa - 38 осiб, 28-30 тижыв; II6 - 48 оЫб, 31-33 тижнi; Ив - 56 оЫб, 34-36 тижнiв. До III (контрольно!) групи увмшли 37 жшок з фiзiологiчним пере-бком вaгiтностi (сepeднiй вiк 26,1±2,7 роюв), що завершилась пологами без ускладнень у термш 38-41 тиждень. Кpитepiями включення жiнок до груп були: молодий репродуктивний вiк, одноплщна вaгiтнiсть, вiдсутнiсть гестозу, гострих i хpонiчних гшеколопч-них та соматичних захворювань. Дiaгностикa передчасних полопв проводилась за наявнютю абдом^ нального больового синдрому та структурних змш шийки матки. Дослiджeння проводились з дотри-манням пpинципiв бiоeтики.
Визначення piвня добово! eкскpeцiI ДОФА та його метаболтв - дофaмiну, норадреналшу, aдpeнaлiну проводили в два етапи. На першому eтaпi методом колонково! хpомaтогpaфiI на оксидi aлюмiнiю вико-нували абсорбування та елю!рування 0,25 н оцтовою кислотою (ДОФА, що залишився на адсорбент елю-!рували 1 н соляною кислотою). На другому етап ДОФА та його метаболгги пiдцaвaли окисленню фeppiцiaнiдом калю при piзних значеннях рН з на-ступним вимipювaнням !х концентраци флюориме-
