CC BY
18
The study considers a clinical case of Kimmerle's anomaly in woman born in 1975, where the patient has been given information about this anomaly, principles of treatment, possible consequences. Surgical removal of anomaly has been recommended, but due to patient's refusal of surgery, the course of conservative medical treatment was conducted, in particular angio-, neuroprotective, antioxidant, anti-inflammatory and physical therapy, against the background of which there was a trend to positive clinical effect.
Remembering about the cases of Kimmerle's anomaly, that are quite common in medical practice, in case if patients have dyscirculatory disorders in vertebrobasilar system, one must follow the diagnostic algorithm that should include the definition of neurological status, radiological examination of the cervical spine (simple and functional radiography of spine), ultrasonic Doppler examination of the vessels of neck, transcranial Doppler sonongraphy, selective angiography (if necessary) that allow to make the accurate diagnosis and determine the tactics for further treatment of individuals of this cohort.
Keywords: Kimmerle's anomaly, vertebral artery, vertebrobasilar system, circulatory failure.
Рецензент — проф. Литвиненко Н. В.
Стаття надшшла 20.03.2017 року
УДК 616.233- 002.2+616.24-007.63]-036.65:612.017.1 Куюн Л. О.
ЛОКАЛЬН1 Р1ВН1 ПРОЗАПАЛЬНИХ ТА СУПРЕСИВНИХ ЦИТОК1Н1В ПРИ
ЗАГОСТРЕНН1 ХОЗЛ
Нацюнальний медичний ушверситет iMeHi О.О. Богомольця (м. Кив)
ludaalex@ukr.net
Робота виконана в рамках программ кафедри торакально! хiрургiI та пульмонологи Нацюнально! Медично! Академп Пюлядипломно! освгги iменi П.Л. Шупика МОЗ Укра!ни «^агностика та лкування кон-тузмних пошкоджень легень у па^енпв з хроычним обструктивним захворюванням легень», № державно! реестрацп 01021и000122.
Вступ. Патолопчними ознаками ХОЗЛ е руйну-вання паренхiми легень з емфiземою та запаленням бронхюл (малих дихальних шляхiв) [2].
Хроычне запалення при стабтьному переб^у ХОЗЛ характеризуемся збiльшенням юлькост ма-крофагiв, нейтрофiлiв, Т-лiмфоцитiв, дендритних клггин та В-лiмфоцитiв. В свою чергу, збтьшення нейтрофiлiв та В^мфоци^в асоцiюеться з бiльш тяжким переб^ом захворювання [4].
Сигаретний дим, який е основною причиною розвитку ХОЗЛ, активуе толл-подiбнi рецептори кгм-тин вродженого iмунiтету, що призводить до синтезу та вивтьнення прозапальних цитоюыв [10].
Прозапальнi цитокiни, такi як фактор некрозу пухлин-а (ФНП-а), 1Л-1 та 1Л-6, виявляються в пщ-вищенiй кiлькостi в мокротиннi у людей, як страж-дають на астму та ХОЗЛ. Ц медiатори пiдсилюють запалення, частково за допомогою активаци ЫР-кБ, який призводить до пщвищення експреси багатьох запальних геыв [1].
Регуляторнi Т-лiмфоцити виявляють свою iму-носупресивну активнiсть шляхом секрецп 1Л-10 та трансформуючого фактуру росту в (ТФР-в). Було встановлено, що рiвнi 1Л-10 зворотно корелюють з тяжюстю ХОЗЛ. На противагу цьому, Ышм доогмджен-ня не показали ютотних вiдмiнностей в рiвнях 11_-10 в бронхоальвеолярнiй рiдинi у пащенпв з ХОЗЛ в по-рiвняннi з контрольною групою [7].
В лтератур^ в основному, наводяться дан про вмiст прозапальних медiаторiв при загостренн ХОЗЛ, але вiдсутнi результати про порiвняльну ха-
рактеристику прозапальних та супресивних цитою-ыв на локальному piBHi.
Мета роботи: вивчити локальн piвнi прозапаль-них/супресивних цитоюыв та 1х поpiвняльну характеристику у хворих з загостреннями ХОЗЛ.
Об'ект i методи дослiдження. У доотдження було включено 104 хворих на ХОЗЛ. Групу контролю склали 98 практично здорових оЫб.
В залежност вiд даних спipометpiI, па^енти отримували iнгаляцiю через небулайзер пперто-нiчним розчином NaCl (4,5%) при ОФВ1>65% пiсля iнгаляцiI сальбутамолу або iзотонiчним розчином NaCl (0,9%) при ОФВ, <65%. Волонтери отримували шгаляцю через небулайзер iзотонiчним розчином NaCl (0,9%). 1нгалящя тривала 10 хвилин, по™ па-цiент обполiскував ротову порожнину дистильова-ною водою i вiдхаpкував мокротиння в одноразовий пластиковий контейнер, який помщався в холодильник i доставлявся в лабораторт не пiзнiше, нiж через 2 години з моменту отримання зразку.
Вмют цитокiнiв в iндукованому мокротинн досл^ джували iмунофеpментним методом з використан-ням pеактивiв виробництва Вектор-Бест. Оптичну щтьнють визначали на аналiзатоpi «STAT FAX 303 PLUS», виробництва США. Концентрацю визначали в пг/мл.
Вс отpиманi результати пiдцанi статистичнм об-pобцi для параметричних i непараметричних кри-теpiIв з використанням програми «Minitab 16». При аналiзi пеpевipки pозподiлу на ноpмальнiсть вико-ристовували тест Колмогоpова-Смipнова, поpiвнян-ня центральних тенденцм двох незалежних вибipок з використанням U-кpитеpiю Манна-УIтнi i поpiвнян-ня сеpеднiх двох незалежних вибipок за кpитеpiем Ст'юдента. Кшькюы змiни пpедставленi у виглядi середых значень i середньоквадратичних вiдхилень для параметричних методiв i медiани iз 1 i 3 квартилем для непараметричних.
Для вЫх пацieнтiв i волонтерiв отримано добро-вiльну письмову згоду на участь в науковому досл^ дженнi, на який е дозвiл комiсií з бюетики.
Результати дослiджень та 'Гх обговорення.
Локальнi рiвнi прозапальних цитоюыв в контрольнiй групi та у хворих на ХОЗЛ представлен в таблиц 1.
Результати, як представлен в таблиц 1, свщ-чать про високу активнiсть запального процесу на локальному рiвнi. Так, концентраци IЛ-1 р, IЛ-6 та ФНП-а (табл. 1) були достовiрно вище (р<0,001) значень контрольноí групи. Пщвищення активностi хронiчного запалення при загостренн ХОЗЛ може бути пов'язане iз супресивними механiзмами реа-лiзацií iмунноí вiдповiдi. Концентрацiя супресивних цитоюыв представлена в таблицi 2.
Вмют супресивних цитокiнiв при загостреннi ХОЗЛ (табл. 2) також був значно пщвищений. Кон-центрацiя 1Л-10 та ТОР-в була достовiрно вищою (р<0,001) в порiвняннi з контролем.
Отже, результати, як були отриманi нами, щен-тифiкують про наявнiсть синерпзму прозапального та супресивного потенцiалу iмунноí вiдповiдi на локальному рiвнi.
Отриманi нами данi, якi свщчать про високу кон-центрацiю 1Л-1 спiвпадають з лiтературними. Так, у па^ен^в з ХОЗЛ спостерiгаеться збтышення рiвня 1Л-1 в сироватцi та Ыдукованому мокротиннi [9].
В нещодавно проведеному клiнiчному досл^ дженнi було показано, що моноклональнi антитiла, як нейтралiзують 1Л-1, були неефективними при л^ куваннi стабiльноí форми ХОЗЛ [8].
Висока концентра^я 1Л-6 у пащетчв зi стабть-ним переб^ом ХОЗЛ в порiвняннi з контрольною групою може сприяти пiдвищеному ризику депреси та смертностi [5,6].
Рiвнi ФНП-а збiльшуються в кровi та мокро-тиннi хворих на ХОЗЛ. ^м цього, було показано, що збтышення рiвня розчинноí форми рецептора ФНП-а корелюе зi зменшенням значень об'ему фор-сованого видиху за першу секунду у пащен^в з за-гостренням ХОЗЛ [12].
1Л-10 е одним з основних протизапальних цито-кiнiв, який необхiдний для регулювання надмiрноí активностi прозапальних цитоюыв та хемокiнiв [11]. В цитованому доогмджены було показано, що 1Л-10 знижуе активнiсть макрофагiв шляхом пригычення продукування гамма-iнтерферону, 1Л-2, 1Л-12 та 1Л-18. Модуляцiя запальноí реакцп мае важливе зна-чення для збереження балансу iмунноí системи [3].
Таким чином, в рамках нашо'| роботи було вста-новлено, що локальне хроычне запалення при за-гостреннi ХОЗЛ асоцiюеться зi збтышенням концен-
Таблиця 1. PiBHi прозапальних цитомшв при 3arocTpeHHi ХОЗЛ (M±SD)
Параметри Контроль, n=98 ХОЗЛ,n=104 P
1Л-1р (пг/мл) 14,9±9,6 102,3±39,3 <0,001
1Л-6 (пг/мл) 11,1 ±4,7 93,3±30,1 <0,001
ФНП-а (пг/мл) 25,7±6,1 66,2±20,9 <0,001
Примiтка: Р - достовiрнiсть вщмЫностей показнигав контрольно! та дослано! груп.
Таблиця 2. PiBHi супресивних цитомтв при загостреннi ХОЗЛ (M±SD)
Параметри Контроль, n=98 ХОЗЛ, n=104 P
1Л-10 (пг/мл) 44,3±16,4 119,9±37,7 <0,001
TGF-p (пг/мл) 34,7±8,9 67,2±17,6 <0,001
Примггка: Р - достовiрнiсть вiдмiнностей показнигав контрольно! та дослано! груп.
траци прозапальних та супресивних цитокiнiв. На нашу думку таю дан можливо iнтерпретувати як збереження супресивно'| активностi iмунокомпетентних клiтин незважаючи на високу активнють хронiчного запалення при загостренн ХОЗЛ.
Висновки. Хронiчне запалення при загостренн ХОЗЛ характеризуеться синерпзмом прозапального та супресивного потен^алу iмунноí вiдповiдi. У пацiентiв з ХОЗЛ в порiвняннi з контролем спостер^ гаеться достовiрне (р<0,001) збтышення локальних рiвнiв прозапальних (1Л-1 в, 1Л-6, ФНП-а) та супресивних (1Л-10, ТФР- в) цитокiнiв.
Перспективи подальших дослiджень. Вва-жаемо, що найбтыш перспективними в подальших дослiдженнях пащен^в з метою дiагностики та л^ кування ХОЗЛ е вибiр ефективно'|, специфiчноí iму-нотерапií, яка може бути здмснена тiльки на базi визначення фенотипу пацiентiв, у яких л^вання сприяло покращенню стану здоров'я хворих на ХОЗЛ, особливо тих, у яких ХОЗЛ спостер^аеть-ся в найбтыш важюй, невил^ванм формк Тому перспективним е визначення бiомаркерiв, що дае можливiсть iдентифiкацií терапевтичних фенотитв хворих на ХОЗЛ. Як показали попередн результати, саме Ыдивщуальний пiдхiд до вибору специфiчноí, ефективно'| терапií, виявився найбiльш перспективним i успiшним методом лiкування хворих на ХОЗЛ в перюд загострення, особливо у тих, у яких форма захворювання найбтыш агресивна.
.iTepaTypa
1. Barnes P.J. The cytokine network in asthma and chronic obstructive pulmonary disease / P.J. Barnes // J Clin Invest. - 2008. -Vol. 118, № 11. - P. 3546-3556.
2. Caramori G. COPD pathology in the small airways / G. Caramori, P. Casolari, S. Giuffru [et al.] // Panminerva Med. - 2011. -Vol. 53. - P. 51-70.
3. Dolgachev V.A. Interleukin 10 overexpression alters survival in the setting of gram-negative pneumonia following lung contusion / V.A. Dolgachev, B. Yu, L. Sun [et al.] // Shock. - 2014. - Vol. 41. - P. 301-310.
4. Hogg J.C. The pathology of chronic obstructive pulmonary disease / J.C. Hogg, W. Timens // Annu Rev Pathol. - 2009. -Vol. 4. - P. 435-459.
5. Kelly E. The role of systemic inflammatory biomarkers to predict mortality in chronic obstructive pulmonary disease / E. Kelly, C.A. Owen, V. Pinto-Plata [et al.] // Expert Rev Respir Med. - 2013. - Vol. 7. - P. 57-64.
6. Lu Y Systemic inflammation, depression and obstructive pulmonary function: a population-based study / Y Lu, L. Feng, M.S. Nyunt [et al.] // Respir Res. - 2013. - Vol. 14. - P. 53-64.
7. Maneechotesuwan K. Decreased indoleamine 2,3-dioxygenase activity and IL-10/IL-17A ratio in patients with COPD / K. Maneechotesuwan, K. Kasetsinsombat, A. Wongkajornsilp [et al.] // Thorax. - 2013. - Vol. 68, № 4. - P. 330-337.
8. Medlmmune LLC A to Evaluate the Efficacy of MEDI8968 in Chronic Obstructive Pulmonary Disease (SPRING) [Accessed February 20, 2014]. Available from: http://clinicaltrials.gov/ct2/show/NCT01448850. NLM identifier: NCT01448850.
9. Pauwels N.S. Role of IL-1a and the Nlrp3/caspase-1/IL-1p axis in cigarette smoke-induced pulmonary inflammation and COPD / N.S. Pauwels, K.R. Bracke, L.L. Dupont [et al.] // Eur Respir J. - 2011. - Vol. 38. - P. 1019-1028.
10. Rovina N. Inflammation and immune response in COPD: where do we stand? / N. Rovina, A. Koutsoukou, N.G. Koulouris // Mediators Inflamm. — 2013. - Vol. 15. - P. 35-46.
11. Sun L. Dual role of interleukin-10 in the regulation of respiratory syncitial virus (RSV)-induced lung inflammation / L. Sun, T.T. Cornell, A. LeVine [et al.] // Clin Exp Immunol. - 2013. - Vol. 172. - P. 263-279.
12. Vernooy J.H. Local and systemic inflammation in patients with chronic obstructive pulmonary disease - soluble tumor necrosis factor receptors are increased in sputum / J.H. Vernooy, M. K^hkaycan, J.A. Jacobs [et al.] // Am J Respir Crit Care Med. - 2002. - Vol. 166. - P. 1218-1224.
УДК 616.233- 002.2+616.24-007.63]-036.65:612.017.1
ЛОКАЛЬН1 Р1ВН1 ПРОЗАПАЛЬНИХ ТА СУПРЕСИВНИХ ЦИТОК1Н1В ПРИ ЗАГОСТРЕНН1 ХОЗЛ
Куюн Л. О.
Резюме. Найбтыш характерними ознаками хроычного обструктивного захворювання легень е руй-нування паренхими легеы, яке супроводжуеться розвитком емфiземи i наявнютю запалення в бронхюлах (малих дихальних шляхах). Хроычне запалення при ХОЗЛ характеризуемся збтышенням ктькост макро-фапв, нейтрофгтв, Т^мфоци^в, дендритних кштин i В^мфоци^в в умовах стабтьного розвитку хвороби. Але у пащенпв, у яких патолопчний процес в легенях вiдpiзнявся найбтыш агресивним характером, вiдмiча-лось збтьшення ктькост нейтрофгтв i В^мфоци^в. На думку бтышост автоpiв сигаретний дим е головною причиною розвитку ХОЗЛ, так як вЫ е зовншым подразником, який активуе толл-подiбнi рецептори кттин вродженого iмунiтету, що в свою чергу призводить до синтезу i вивтьнення прозапальних цитоюыв, таких як фактор некрозу пухлин-а (ФНП-а), IЛ-1 р, та IЛ-6. Спостертаеться збтьшення ктькост вище зазначе-них прозапальних цитоюыв в мокpотиннi у хворих з дiагнозом бpонхiальноI астми i ХОЗЛ. Для цих медiато-piв характерна участь в посиленнi запального процесу, який частково посилюеться за допомогою активацiI NF-kB. Це приводить до збтьшення експресп багатьох геыв, якi генерують запалення. Регулятоpнi Т^мфоцити проявляють свою iмуносупpесивну активнiсть шляхом секрецп 1Л-10 i трансформуючого фактору росту в (ТФР-в). Було встановлено, що piвнi 1Л-10 корелюють з важкютю ХОЗЛ. Однак данi наведен iншими авторами не показали наявност суттевих вiдмiнностей в piвнi 1Л-10 в бpонхоальвеоляpнiй piдинi хворих з ХОЗЛ в по-piвняннi з групою контролю. В цтому, в лiтеpатуpi наводяться данi про вмют прозапальних цитокiнiв в умовах загострення ХОЗЛ, але вщсуты результати поpiвняльноI оцiнки прозапальних i супресивних цитоюыв мiсцевоI локалiзацiI. Тому метою роботи було вивчення локальних piвнiв прозапальних/супресивних цитоюыв i 1х поpiв-няльно! характеристики у хворих в перюд загострення ХОЗЛ.
У дослiдження було включено 104 хворих на хроычне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ). Групу контролю склали 98 практично здорових оЫб. Результати дослiдження встановили, що загострення ХОЗЛ призводить до високо! активност запального процесу на локальному piвнi. У пацiентiв з ХОЗЛ в поpiвняннi з контролем спостертаеться достовipне (р<0,001) збтьшення локальних piвнiв прозапальних (1Л-1 в, 1Л-6, ФНП-а) та супресивних (1Л-10, ТФР- в) цитокiнiв.
Вважаемо, що найбтыш перспективними в подальших дослщженнях пацiентiв з метою дiагностики та л^-вання ХОЗЛ е вибip ефективно!, специфiчноI iмунотеpапiI, яка може бути здмснена тiльки на базi визначення фенотипу пацiентiв, у яких л^вання сприяло покращенню стану здоров'я хворих на ХОЗЛ, особливо тих, у яких ХОЗЛ спостертаеться в найбтыш важюй, невил^ванм фоpмi. Тому перспективним е визначення бю-маpкеpiв, що дае можливiсть iдентифiкацiI терапевтичних фенотитв хворих на ХОЗЛ. Як показали попередн результати, саме Ыдивщуальний пiдхiд до вибору специфiчноI, ефективно! терапп, виявився найбiльш перспективним i успiшним методом лiкування хворих на ХОЗЛ в перюд загострення, особливо у тих, у яких форма захворювання найбтыш агресивна.
Ключовi слова: ХОЗЛ, цитоюни, локальний iмунiтет.
УДК 616.233- 002.2+616.24-007.63]-036.65:612.017.1
ЛОКАЛЬНЫЕ УРОВНИ ПРОВОСПАЛИТЕЛЬНЫХ И СУПРЕССИВНЫХ ЦИТОКИНОВ В УСЛОВИЯХ ОБОСТРЕНИЯ ХОБЛ
Куюн Л. А.
Резюме. Наиболее характерными признаками хронической обструктивной болезни легких (ХОБЛ) является разрушение паренхимы легких, сопровождающееся развитием эмфиземы, и наличие воспаления в бронхиолах (малых дыхательных путей). При хроническом воспалении ХОБЛ наблюдается увеличение числа макрофагов, нейтрофилов, Т-лимфоцитов, дендритных клеток и В-лимфоцитов в условиях стабильного развития болезни. Но у больных, у которых патологический процесс в легких отличался наиболее агрессивным характером, отмечалось увеличение количества нейтрофилов и В-лимфоцитов. В работах многих авторов высказывается мнение, что сигаретный дым является основной причиной развития ХОБЛ, так как этот внешний раздражитель активирует толл-подобные рецепторы клеток врожденного иммунитета и это, в свою очередь, приводит к синтезу и высвобождению провоспалительных цитокинов, таких как фактор некроза опухолей-а (ФНО-а), ИЛ-1в и ИЛ-6. Наблюдается увеличение количества выше перечисленных провоспалительных цито-
кинов в мокроте у больных с диагнозом бронхиальной астмы и ХОБЛ. Для этих медиаторов характерно участие в усилении воспалительного процесса, который частично усиливается при помощи активации NF-kB, что приводит к увеличению экспрессии многих генов, генерирующих воспаление. Регуляторные Т-лимфоциты проявляют свою иммуносупрессорную активность путем секреции ИЛ-10 и трансформирующего фактора роста в (ТФР-р). Было установлено, что уровни ИЛ-10 обратно коррелируют с тяжестью ХОБЛ. Однако данные приведенные другими авторами не показали наличие существенных отличий в содержании ИЛ-10 в брон-хоальвеолярной жидкости у больных с ХОБЛ по сравнению с контрольной группой. В целом, в литературе приводятся данные о содержании провоспалительных цитокинов в условиях обострения ХОБЛ, но отсутствуют результаты сравнительной оценки провоспалительных и супрессивных цитокинов местной локализации. Целью работы явилось изучить локальные уровни провоспалительных/супрессивных цитокинов и их сравнительную характеристику у больных в период обострения ХОБЛ.
Исследования были проведены на 104 больных с ХОБЛ. Группа контроля состояла из 98 практически здоровых лиц. Результаты исследования установили, что обострение ХОБЛ приводит к активизации воспалительного процесса на локальном уровне. У больных ХОБЛ по сравнению с контролем наблюдается достоверное (р<0,001) увеличение уровня провоспалительных — ИЛ-1р, ИЛ-6, ФНО-а и супрессивных — ИЛ-10 и ТФР-р цитокинов. По нашему мнению, полученные данные можно интерпретировать как сохранение супрессивной активности иммунокомпетентных клеток, несмотря на высокую активность воспаления в условиях обострения ХОБЛ.
Считается, что наиболее перспективным направлением в исследовании больных с целью диагностики и лечения ХОБЛ является выбор эффективной, специфичной иммунотерапии, которая может быть осуществлена только на базе определения фенотипа пациентов, у которых лечение способствовало улучшению состояния, особенно тех больных, у которых наблюдалась наиболее тяжелая, неизлечимая форма заболевания. Поэтому перспективным считается определение биомаркеров, что даст возможность идентифицировать терапевтические фенотипы больных ХОБЛ. Как показали предварительные результаты, именно индивидуальный подход к выбору специфической, эффективной терапии оказался наиболее перспективным и успешным методом лечения больных ХОБЛ в период обострения заболевания, особенно тех, у которых заболевание носило тяжелый, агрессивный характер.
Ключевые слова: ХОБЛ, цитокины, локальный иммунитет.
UDC 616.233- 002.2+616.24-007.63]-036.65:612.017.1
LOCAL LEVELS OF PROINFLAMMATORY AND IMMUNOSUPPRESSIVE CYTOKINES DURING EXACERBATION OFCOPD
Kuyun L. O.
Abstract. Most typical signs of COPD are pulmonary parenchyma destruction followed by emphysema and inflammation in bronchioles (small airways). Stable development of COPD causes the number of macrophages, neutrophils, T-lymphocytes, dendrite cells and B-lymphocytes to increase. However, it has been observed that the number of neutrophils and B-lymphocytes increased in patients whose pathological processes in the lung were more aggressive.
Many authors state in their works that cigarette smoke is the main reason for developing COPD, since this external irritant activates toll-like receptor cells of the innate immunity and this in turn leads to synthesis and release of proinflammatory cytokines, such as tumor necrosis factor-а, IL-1, and IL-6. All of the listed above proinflammatory cytokines in the sputum of bronchial asthma and COPD patients have been noted to increase. These mediators normally take part in increasing the inflammation process, which is increased partially with the help of activating NF-kB, which in turn leads to increase of many genes expression and generates inflammation. Regulatory T-lymphocytes participate in the proinflammatory process by secretion of IL-10 and the transforming growth factor р. It was found that IL-10 levels are inversely associated with severity of COPD. However this data suggested by other authors did not demonstrate considerable differences in the number of IL-10 within the bronchoalveolar lavage in COPD patients when compared with the control group. Overall, there is information in various works that contains data regarding the amount of proinflammatory cytokines during exacerbation period of COPD. However, there are no definitive results on comparative studies of local proinflammatory and immunosuppressive cytokines during exacerbation of COPD.
The study included 104 patients with Chronic Obstructive Pulmonary Disease (COPD). The control group included 98 healthy individuals. Results of the study found that COPD exacerbation lead to high inflammatory activity at local level. A significant (p<0.001) increase in local levels of proinflammatory (IL-1 р, IL-6, TNF-а) and immunosuppressive (IL-10, TGF-р) cytokines was observed in COPD patients in comparison with the control group. In our opinion, this means that immunosuppressive activity on immunocompetent cells is preserved in spite of increased activity during the exacerbation period of COPD.
It is widely thought that diagnosis and treatment of COPD patients is the most promising area of research. In fact, it is necessary to determine the most effective and specific immunotherapy, which can only be based on the phenotype of patients who responded well to the treatment, especially in the most devastating and untreatable form of the disease. Therefore, being able to determine biomarkers, which will allow us to identify therapeutic phenotypes of COPD patients, is essential and calls for extensive research. Preliminary test data has shown that customized (individual) selection of a specific and effective therapy proved to be most promising and effective in treating COPD patients during exacerbation, more so for patients with severe and aggressive form of COPD.
Keywords: COPD, cytokines, local immunity.
Рецензент — проф. Скрипник I. М.
Стаття надшшла 22.03.2017 року
